М І Гнатюк - Наукові записки в 11 - страница 36

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81 

З цієї точки зору дослідження її у світлі теорії мовних універсалій є досить актуальним, оскільки концептуальні універсалії відтворюють найбільш загальні поняттєві категорії, що зумовлено закономірностя­ми відображувальної діяльності людей. Поряд з цим, національні та ре­гіональні особливості, природні та кліматичні умови зумовлюють спе­цифічну внутрішню форму фразеологічних одиниць (тут і далі ФО) різ­них мов, яка представлена так званими образами-символами. Оскільки ФО є знаками не первинної номінації, тобто прямої назви об'єктів, а по­вторно номінують дійсність, переосмислюючи її, то згадана специфічна внутрішня форма і є результатом образного переосмислення предметів і явищ об'єктивної дійсності. Звідси, образний компонент - це специфіч­на концептуальна структура, що є посередником між лексичною струк-© Капак Ю. М., 2010турою і актуальним значенням ФО та релевантним елементом її плану змісту [4, с. 5]. Таким чином саме застосування аксіологічного підхо­ду до аналізу ФО дає можливість дослідити існуючі у свідомості народу ціннісні домінанти, визначити їх набір і відповідність з точки зору уні­версальності та ідіоетнічності.

Очевидним залишається факт, що національна специфіка певної мов­ної та культурної спільноти визначається її відносинами зі світом: релігі­єю (Богом), природою, владою та ін. Та найбільш показовою ознакою, на нашу думку, є її сприйняття людини загалом, а також гендерна специфі­ка (а саме ставлення до жінки), оскільки у будь-яку епоху і у будь-якому суспільстві ставлення до жінки, відображене в мові, є однією із визна­чальних характеристик рівня культури нації в цілому.

В цьому плані концепт "жінка", як і концепт "чоловік" можуть ви­ступати як загальнолюдські категорії, оскільки вони представлені прак­тично в усіх мовах. Однак, дані концепти "чоловік"/ "жінка" формують­ся в межах певної культури, а отже наділені певною національною спе­цифікою. При цьому, стереотипізація і ціннісна шкала гендеру неодна­кові в різних культурах, оскільки одним і тим же діям людини залежно від її статі надається в них різний, а подекуди навіть протилежний зміст.

При дослідженні національно-культурної специфіки гендерно реле-вантних ФО в рамках зіставного підходу (при якому національно-куль­турна специфіка однієї мови визначається відносно іншої мови) ми, опираючись на точку зору Д. О. Добровольського та Н. А. Баранова [1, с. 260] звернемося до плану змісту, оскільки план вираження у оди­ниць різних мов є різним за визначенням.

Зазначимо, що у нашому дослідженні ми не ставимо собі за мету про­тиставляти культуру українського і німецького етносів, або ж виводи­ти особливості їх національної ментальності на базі фразеології. Нашою метою є показати спільні (універсальні для обох мов) установки у сфері гендеру, а також особливості представлення жіночих і чоловічих ролей через специфічні мисленнєві образи німецькомовного фразеологічного матеріалу у порівнянні з українським.

У нашій статті ми зосередимо увагу на окремій семантичній сфері "Шлюб" (доповненій та розширеній матеріалом німецької та української фразеології слідом за Кирилиною А. В. [3]), де зображено стосунки та ролі чоловіка і жінки у сім'ї, а також безпосередньо перед вступом у шлюб.

Матеріал дослідження у даній групі складають 53 ФО німецької мови, отриманих шляхом суцільної вибірки з лексикографічних джерел (В. І. Га-врись, О. П. Пророченко, Німецько-український фразеологічний словник (1981); Duden Redewendungen. Worterbuch der deutschen Idiomatik (2007); H. Beyer, A. Beyer, Sprichworterlexikon (1989); Gabriele und Gerd Jockel, Zitate & Sprichworter (2007); та 65 фразеологізмів української мови (В.М.Білоноженко та ін., Словник фразеологізмів української мови (2008); Багмет А., Дащенко М., Андрущенко К. Збірка українських приказок та прислів'їв (2004); Г. Басюк, 2008 прислів'їв і приказок (2008)).

Розглядаючи ФО підгрупи укладення шлюбу зазначимо, що вони ви­являють універсальні риси, спільні для обох мов, на зразок:

нім. sich eine Frau nehmen - укр. взяти собі за дружину.

нім. die Hand der Tochter an j-n vergeben - укр. віддати комусь руку дочки.

нім. die Braut zum Altar fiihren - укр. вести під вінець.

нім. sich um j-s Hand erwerben - укр. просити чиєї-н. руки.

Деякі ФО мають схожу семантику, хоча план вираження різний, напр.:

нім. j-n an den Mann bringen - укр. віддати заміж/ віддати на сторону.

Поряд з цим знаходимо також ФО зі специфічним образним компо­нентом: нім. гумор. auf Freiersfiifien gehen - досл. ходити на стопах "фра-єра" (тут: Freier - той, хто хоче одружитися з дівчиною), що в укр. варі­анті звучить "шукати собі наречену".

ФО, які стосуються процесу залицяння, як напр. нім. den Hof machen (залицятися до кого-н.) - укр. підбивати клинці/ смалити литки біля ко­гось, мають різну внутрішню форму. Специфічний образ у німецькому варіанті (досл. робити двір) пов'язаний з відсутнім в українській та іма­нентним у західноєвропейській культурі середньовічно-лицарським сим­волом придворного, "куртуазного" залицяння, виразником якого є лексе­ма "Hof - двір". Цікавою з точки зору образної складової є нім. ФО in die Haseln gehen- йти на побачення (досл. йти в ліщину). Певним еквівален­том може виступити укр. топтати стежку (у обох наведених прикла­дах відображено процес ходьби: йти, топтати).

Однією з найбільш гендерно стереотипізованих у німецькій фразеології, тісно пов'язаною зі сферою "поради стосовно сімейного життя", є підгрупа "Значущість жінки для вдалого шлюбу". Як і в українській фразеології, ні­мецькі ФО відображують прагматичне ставлення до жінки, коли вона висту­пає перш за все об'єктом дії. Значну частину одиниць даної сфери в обох мо­вах становлять паремії. Напр.: нім. Eine gute Frau ist Goldes wert (досл. хоро­ша жінка варта золота), що в українському варіанті звучить як Хороша жін­ка - кам 'яна стінка/Добра жінка - щастя, а лиха - трясця.

Велику спільність, а отже і універсальність концептуалізації знахо­димо у контексті ролі жінки-домогосподарки. Напр. нім. Das Auge der Frau halt die Stube (das Haus) rein. - укр. Добра жінка дім береже, а лиха рукавом рознесе / У хорошої хазяйки хата - повна чаша. Тут зустріча­ємо спільність образу "будинок" (Stube, Haus, дім, хата) та роль жінки (Frau) у ньому. Ще одним прикладом хазяйновитості є паремії нім. Einer reinlichen Frau fehlt es nie an Wasser. - укр. Як сорочка біла, то і жінка мила (хоча лексична структура ФО відрізняється, однак концептуальновони споріднені: прання, прибирання: нім. образ Wasser, укр. біла сороч­ка, тобто чиста, попрана).

Андроцентричний погляд на роль жінки у домі підкреслюють і такі пареміологічні одиниці, як напр.: нім. Frauen und Ofen bleiben zu Hause (досл. жінки і печі залишаються вдома) - укр. Жінці місто, де місять тісто / Жіноча річ коло припічка. Внутрішня форма ФО відсилає реци­пієнта до образу печі, в якій печуть хліб: нім. Ofen, укр. місце, де місять тісто/припічок).

Універсальність такого сприйняття підтверджують паремії нім. Frau und Katze gehdren ins Haus, Mann und Hund auf den Hof та укр. Бабі (жін­ці) дорога - од печі до порога, які відводять жінці місце виключно в меж­ах дому.

Інтерес викликають зокрема паремії, що наголошують на аксіологіч-ній пріоритетності "харчового прагматизму" над візуальною естетикою. Напр.: паремії нім. Schdnheit kann man nicht essen та укр. Краси на та­рілці не подаси виявляють універсальність образної складової у даному контексті.

Важливим аспектом є розподіл ролей чоловіка і жінки у сім'ї. Так, в українських пареміях, що вербалізують верховенство жінки у сім'ї, зде­більшого присутня іронія, напр.: Як жінка верховодить, так чоловік по сусідах ходить/ Як тато скажуть, так по-маминому і буде/ Чоловік го­лова, а жінка - шия. У схожих твердженнях німецькомовного матеріалу присутня як нейтральна, так і іронічна оцінка, напр.: нейтр. Wer in seinem Hause Friede haben will, der muss tun, was die Frau will/ ірон. Der Mann ist das Haupt der Familie und die Frau ist der Hut darauf.

Слід зазначити, що у даній підгрупі присутні ФО (а саме паремії), які наголошують на значущості жінки для сім'ї, дому. Напр.: нім. Wer kein Weib hat, der hat auch kein Haus. та укр. Без хазяїна двір плаче, а без ха­зяйки - хата/ Чоловік у домі - голова, а жінка - душа. У обох мовах при­сутній образ Haus - будинок, як символ сімейного затишку.

Універсальні, спільні для обох мов ФО знаходимо і в підгрупі "Труд­нощі шлюбу для чоловіка", на зразок нім. unter dem Pantoffel stehen - укр. бути під каблуком. Тут німецька мова асоціює жінку з домашніми туф­лями "Pantoffel". Слід зазначити, що таке трактування не є однозначним, про що свідчить лексема "Pantoffelheld " (досл. герой домашніх туфель) - чоловік, який нічого не може вирішити без дружини. Натомість україн­ський фразеологізм вербалізує образ "каблук" як атрибут жіночого взут­тя, причому дана інтерпретація є більш однозначною.

Специфічною є також ФО j-d ist ein Weiberknecht (досл. жіночий раб), що в перекладі означає "він під черевиком у своєї дружини". В українській мові вона може мати іншу інтерпретацію, оскільки за внутрішньою формою пе­регукується з рос. "дамский угодник" (тобто той, що любить жінок - бабій).Поряд з цим у обох фразеологічних системах знаходимо одиниці (хоча їх кількість незначна), у яких жінка виступає суб'єктом дії. Прикладом служить ФО нім. мови den Pantoffelfiihren (schwingen) (верховодити в домі (про жінку), та укр. тримати під каблуком. Хоча через відмінності у лек­сичній та синтаксичній структурі, а також згаданій неоднозначності інтер­претації образів "Pantoffel - каблук" дані ФО не є повними еквівалентами, однак у даному контексті вони семантично споріднені.

Цікавою для дослідження є підгрупа "Поради стосовно сімейно­го життя", де основне місце займає правильний вибір дружини. У вияв­лених ФО обох мов присутнє застереження щодо поспіху у цій справі, напр.: нім. Heiraten ist kein Pferdekauf - укр. Сватання не катання: швид­ко коней не гони (образ "кінь - Pferd" в обох культурах) або укр. Женить­ся - не галушок наварить. (образ "галушки" є національно-маркованим).

При виборі нареченої слід зважати на працьовитість, про що свідчать такі паремії нім. Suche dir deine Frau nicht beim Tanzen, sondern bei der Erntearbeit im Feld. - укр. Як жнива, так і дівка крива. (в обох ФО номі-нується образ "робота в полі" (Erntearbeit im Feld - жнива), як перевір­ка працьовитості).

Ще однією рисою гендерної стереотипізації є протиставлення моло­дої дівчини та заміжньої жінки в обох культурах. Напр.: нім. Nichts als gute Madchen und iiberall bose Frauen. - укр. Дівкою - калина, жінкою -ялина. При цьому попри різницю у образних складових, актуальне зна­чення залишається універсальним для обох мов. Однак, серед україн­ських паремій знаходимо і протилежне твердження: Гарна дівицею, гар­на й молодицею.

Цікавим фактом є пріоритетність розуму жінки над красою в україн­ській пареміології На красиву жінку гарно дивиться, а з розумною гарно жить, тоді як в німецькомовному варіанті знаходимо специфічне проти­ставлення понять "розум" і "краса" по відношенню до жінки (і до чоло­віка): нім. Die Schonheit des Mannes liegt in seinem Verstand, der Verstand der Frau liegt in ihrer Schonheit.

Особливим прагматичним ставленням до жінки в обох культурах від­значені паремії типу нім. Frauen, Pferde und Uhren soll man nicht verleihen та укр. Жінки, рушниці й собаки на прокат не дають / Жінки та люльки ні­кому не позичай. Мова йде про жінку як річ, котру не можна позичати (пор. нім. verleihen, укр. дати на прокат, позичати). Наведені приклади містять специфічний образ (нім. Frau - Pferd, Uhr / укр. жінка - рушниця, собака, люлька), що визначає ті предмети вжитку, які є найбільш цінними у побу­ті народу. Для німця - це кінь, годинник, для українця - рушниця, люлька.

Поряд з цим нами виявлено паремію Коня у позику не давай, а жінки у приданки не пускай. Тут фігурує образ коня як і в німецькому "Frauen, Pferde..", однак замість позичання жінки йдеться про її гуляння на весіл­лі (приданки - множинний іменник, істота: весільні гості з боку нарече­ної). Таким чином в обох культурах жінка визначається як один з найцін­ніших предметів вжитку для чоловіка. Універсальність, архетиповість об­разу "жінка - предмет домашнього вжитку" у юдеохристиянському куль­турному ареалі має глибоке біблійне коріння - "Не пожадай нічого в ближ­нього свого- ні дому, ні раба, ні віслюка, ні верблюда, ні жони його". По­слідовність пріоритетів збережена, варіюють лише аксіологічно марковані лексемні компоненти - "кінь, годинник" / "рушниця, люлька".

Важливим постулатом даної підгрупи є засудження великої вікової різ­ниці між чоловіком та жінкою в обох культурах. Напр. нім. Junge Frau und alter Mann sind ein trauriges Gespann. - укр. Де чоловік старий, а жінка мо­лода - там рідко згода бува. / Wenn ein Alter ein junges Weib nimmt, so lacht der Tod. - укр. Не надовго старий жениться: як не вмре, то сказиться.

У фразеологічному фонді обох мов знаходимо застереження стосов­но шлюбу, які звернені до чоловіків і відзначаються універсальним для обох мов образом "похід на війну": нім. Gehst du in den Krieg, so bete einmal; gehst du zur See, zweimal; gehst du aber in die Ehe - dreimal. - укр. Женитись і йти на війну не совітуй нікому.

Цікавими для аналізу є також паремії-прескрипції для батьків, які ма­ють незаміжню дочку. В обох культурах наголошується на необхідності видавати дочку заміж у молодому віці, напр.: нім. Deinen Tisch verspeise hiibsch frisch und deine Tochter verheirate fein jung. - укр. Женить сина не спіши, - хапайся дочку віддати / Дівка на порі - женихи на дворі (die Tochter verheiraten - дочку віддати).

Універсальністю також відзначається і питання приданого у шлюбі. Негативну оцінку знаходимо у тих випадках, коли йдеться про багату на­речену, напр.: нім. Ist das Geld die Braut, so wird die Ehe selten gut. та укр. Багатую взять - буде попрікать /Жінчине добро кілком у горлі стоїть (das Geld - добро (в значенні багатство).

Поряд з цим німецька фразеологія засвідчує також прагматичне став­лення, а саме необхідність приданого: Wenn die Frau nichts hat und der Mann nichts tut, wird die Ehe selten gut. Натомість в українській паремі-ології мова йде про пріоритетність інших цінностей: Жінчиним багат­ством віку не проживеш /Не з багатством жить, а з людиною.

Слід зазначити, що українська пареміологія містить поради у шлюбі і для жінок, напр.: Заміж іти не на рік, а на цілий вік / Не йди заміж за старого, бо бабою будеш.

Українська пареміологія також вербалізує значущість чоловіка для жінки у шлюбі, напр. Чоловік, як ворона, а все ж жінці оборона. Схожі приклади даної підгрупи у німецькомовному матеріалі нами не виявлено.

У підгрупі "Єдність чоловіка і жінки" присутні як універсальні, так і ідіоетнічні ФО, що зумовлено специфічними образами-еталонами длязіставлення. Так, універсальністю відзначаються паремії: нім. Mann und Weib sind ein Leib. - укр. Муж та жона - одна сатана/Найкраща спіл­ка - чоловік та жінка. Попри відмінність у лексичній структурі (ein Leib - одна сатана - найкраща спілка) залишається спільним концепт "спорід­неність". Специфічним прикладом є укр. Чоловік з жінкою, що борош­но з водою, що свідчить про роль хліба в українській культурі (борошно і вода - основні складові для випікання хліба).

Наголошується взаємна необхідність жінки та чоловіка в німецькому варіанті Der Mann macht die Frau und die Frau den Mann. В українській мові знаходимо схожі за внутрішньою формою паремії: Чоловік жінці -краще рідної матері, жінка чоловікові - краще рідного батька.

Певною специфікою відзначені паремії з антропонімами, та актуаль­не значення залишається універсальним для обох мов. Напр.: нім. Hans ist seiner Grete wert. - укр. Який Самійло, така й Самійлиха. (чоловік і жінка варті один одного) / нім. Jeder Toffelfindet seine Grete. - укр. Кож­на птиця знайде свого Гриця. (кожна жінка знайде чоловіка до пари).

На основі проведеного зіставлення очевидною стає універсальність відображення концептів "жінка" / "чоловік" в обох мовах. Позитивно ко-нотованими рисами жінки в обох фразеологічних фондах є хазяйнови­тість, приваблива зовнішність, натомість негативними - погана вдача, невиконання своїх обов'язків і таке інше. Образ сильного чоловіка як опори суспільства і голови сімейства також є спільним для української та німецької мов. Однак, специфічною рисою є більша міра андроцентрич-ності німецької фразеології (тобто вона репрезентує, за нашими відомос­тями, картину світу здебільшого з чоловічої точки зору: 34 ФО ( ~ 61%) у німецькій та 35 ФО ( ~ 54%) в українській фразеології, а також менша агентивність жінки (особливо у сфері пареміології): 10 ФО ( ~ 19%) у ні­мецькому та 24 ФО ( ~ 37%) в українському фразеологічному фонді. Вка­зані кількісні дані стосуються розглянутої семантичної сфери "Шлюб".

Розглядаючи гендерно марковані ФО з точки зору універсальнос­ті та ідіоетнічності образної складової нами було виявлено та проана­лізовано специфіку внутрішньої форми у ряді ФО, яка зумовлена ря­дом об'єктивних обставин. Разом з тим наявність семантично схожих образів-еталонів та стереотипів у досліджуваних ФО обох фразеологіч­них систем (попри їх різну лексичну та синтаксичну реалізацію) свід­чить про значну міру універсальності сприйняття та концептуалізації об'єктивної картини світу, зокрема у сфері тендерних стереотипів.

1.Проведене нами дослідження базується на первинному лексикогра­фічному етапі аналізу фразеологічного фонду німецької та української мов, який обов'язково буде доповнений та розширений текстуальним (корпусним) аналізом.Баранов А. Н., Добровольский Д. О. Аспекты теории фразеологии. - М.: Знак, 2008. - 656 с. - (Studia philologica).

2.Бєссонова О. Л. Оцінний тезаурус англійської мови: когнітивний і ген-дерний аспекти. Автореф. дис... д-ра філол. наук: 10.02.04 / О. Л. Бєссонова; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. - К., 2003. - 39 с.: рис. - укэ.

3.Кирилина А. В. Гендерные стереотипы по данным языка. - Режим до­ступу: http://www.a-z.ru/women_cd1/html/kirilina_b.htm.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81 


Похожие статьи

М І Гнатюк - Наукові записки

М І Гнатюк - Наукові записки в 11

М І Гнатюк - Наукові записки в 14

М І Гнатюк - Наукові записки в 15

М І Гнатюк - Наукові записки в 16