М І Гнатюк - Наукові записки в 11 - страница 43

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81 

Фразеологічно об'єктивованою когнітивною ознакою людини-альт-руїста буде наступна: хтось безкорисливо допомагає іншому (як Сер Га-лаад, Робін Гуд і т.п.).

Ще одну домінанту у структурі концепту ЛЮДИНА становить образ дволикої людини, сутність якого можуть розкрити фразеологізми типу Jekyll and Hyde, play Janus та Jack on both sides. Якщо Jekyll and Hyde та play Janus приховують за собою вихідні сценарії стосовно їх мотивації,то ФО Jack on both sides вважаємо немотивованою через буквальне про­читання її складових елементів.

Образ покірної людини моделюється за допомогою наступних когні-тивних ознак:

 

Фразеологізм

Словникова дефініція

Когнітивна ознака

1. Meek as Moses

Покірний, покірний як Мойсей

Мойсей покірний

2. Bold as an Essex lion

Сумирна, покірна людина (ле­вами у Есексі називали телят)

(есекське) теля покірне

3. Obedient as Rebecca

Покірний, покірний як Ребекка

Ребекка покірна

4. Balaam's ass

Валаамова ослиця; мовчазна покірлива людина, що неспо­дівано почала протестувати

Валаамова ослиця по­кірна

У компаративних ФО образ співвідноситься із диференційною озна­кою прототипу. У нашому випадку, покірна людина асоціюється із тва­риною (телям або віслюком) або із відповідним біблійним персонажем.

Образ людини-консерватора репрезентується здебільшого алюзив-ними іменами літературних героїв Mrs. Grundy, Aunt Tabby / Thomasina, Aunt Edna, Colonel Blimp, Rip Van Winkle. У цьому випадку прочитання внутрішньої форми можливе, якщо носій мови володіє фоновими зна­ннями про наведені фіктоніми: місіс Гранді - персонаж з комедії Т. Мор-тона, що є втіленням ходячої моралі і консерватизму; вираз тітка Една у термінах Т. Раттінгена уособлює театралку із консервативними смаками; фразеологізм Aunt Tabby / Thomasina утворений за аналогією від Uncle Tom і вживається як прізвисько жінок, що є консервативно налаштова­ними проти жіночої рівноправності; герой однойменного оповідання Rip Van Winkle В. Ірвінга проспав 20 років, за що вважався відсталою люди­ною, ретроградом; прототип фразеологізму Colonel Blimp був героєм ко­міксів, відомим своїми застарілими ідеями і недовірою до всього нового.

Фразеологічно об'єктивовані когнітивні ознаки образу консерватив­ної людини, що відображають вихідні сценарії образної семантики ФО будуть такими:

 

Фразеологізм

Когнітивна ознака

1. Mrs Grundy

місіс Гранді відстоює мораль і консерватизм

2. Aunt Edna

тітка Една має застарілі смаки

3. Aunt Tabby / Thomasina

тітка Теббі проти жіночої рівноправності

4. Rip Van Winkle

Ріп Ван Вінкл відстала людина

5. Colonel Blimp

полковник Блімп висуває застарілі ідеї

При структуруванні концепту ЛЮДИНА темперамент визначався нами як один із його конституентів. Зафіксовано усі типи темпераменту, актуалі­зовані фразеологічно: gloomy Gus - меланхолік, happy as Larry - сангвінік;get one's Indian up - холерик; calm as Quaker - флегматик. Домінантними ти­пами темпераменту виявились сангвінік та холерик. Виділимо фразеологіч­но репрезентовані когнітивні ознаки темпераменту людини:

 

Фразеологізм

Словникова дефініція

Когнітивна ознака

grin like a Cheshire cat

Посміхатись, посміхатись на весь рот

чеширський кіт широ­ко посміхається

happy as Larry

дуже щасливий

Ларрі щасливий

pleased as Punch

дуже радий, задоволений, радий як дитина

Петрушка задоволений

Homeric laughter

гомеричний сміх

нестримний сміх

laugh like little Audrey

сміятись, як маленька Одрі, сміятись від душі

маленька Одрі сміється від душі

Mark Tapley

Людина, що ні за яких об­ставин не втрачає бадьорості

Марк Теплі бадьорий

Full of Old Nick

Злий, злий, як чорт

диявол злий

Mad as Chinaman - ки­таєць розлючений

Дуже розлючений

китаєць розлючений

Get one s Indian / Irish up

Дуже роздратуватися, роз­лютитись, скипіти

індіанець / ірландець темпераментний

Calm as Quaker

спокійний, байдужий, хо­лоднокровний

квакер спокійний

Виділення когнітивних смислових ознак у фразеологізмах, залежить від способу їх творення і кодування концептуально релевантної інформа­ції. Так, такі ознаки важко виділити у одиницях, утворених за допомогою алітерації, наприклад, Desperate Dick, fancy Dan, lusty Lawrence, а також у ФО із прозорою семантикою конституентів, наприклад, gay Lothario (Lothario - ловелас, гульвіса). Фразеологізми, у яких закладений екстра­лінгвістичний елемент, наприклад, play Cupid, dear John letter, вважає­мо мотивованими через наявність у їх структурі позамовного прототипу.

Паремії підлягають когнітивній інтерпретації у формі узагальнення пареміологічних смислів (зведення близьких смислів до одного більш узагальненого), оскільки на основі аналізу цих смислів формулюються відповідні когнітивні ознаки у вигляді тверджень про концепт [6: 202].

Виокремлені ознаки концепту ЛЮДИНА, репрезентованого паремія-ми, будуть наступними:

 

Паремія

Когнітивна ознака

Good Jack makes a good Jill

у хорошого чоловіка хороша дружина

All shall be well, Jack shall have Jill

стосунки закінчуються щасливо

If Jack is in love, he is no judge of Jill s beauty

за зовнішністю не судять

There is a silly Jack for every silly Jenny

для кожного існує своя пара

There is not so bad a Jill, but there is a bad Will

ідеальних людей не існує

Проведене дослідження виявило, що фразеологізми із ономастичним компонентом, що вербалізують концепт ЛЮДИНА, мають символьний характер. Аналіз внутрішньої форми фразеологізмів дозволяє розкрити їх образну основу, яка зберігаються у свідомості носіїв мови як певне фонове знання. Дефініційний аналіз досліджуваних ФО показав, що кон­цепт ЛЮДИНА складається із множини фразеологічно об'єктивованих когнітивних ознак, які становлять його структуру та розкривають його мотиваційний, етнокультурний та ціннісний параметри.

Література:

1. Антология концептов: [под ред. В. И. Карасика, И. А. Стернина]. - М.: Гнозис, 2007. - 512 с.

2. Бабушкин А. П. Типы концептов в лексико-фразеологической системе языка / А. П. Бабушкин. - Воронеж: Изд-во ВГУ, 1996. - 104 с.

3.Баранов А. Н. Аспекты теории фразеологии (Studia philologica) / А. Н. Баранов, Д. О. Добровольский. - М.: Знак, 2008. - 656 с.

4.Левченко О. П. Фразеологічна символіка: лінгвокультурологічний ас­пект. Монографія / О. П. Левченко. - Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2005. - 353 с.

5.Малюгина А. В. Типы фразеологических концептов и способы их контек­стной репрезентации: автореф. дисс. на соискание степени канд. филол. наук: спец. 10.02.19 "Теория языка" / А. В. Малюгина. - Воронеж: ВГУ, 2007. - 23 с.

6.Попова З. Д. Когнитивная лингвистика / З. Д. Попова, И. А. Стернин. -М.: АСТ; Восток-Запад, 2007. - 320 с.

7. Селіванова О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія / О. Селіванова. - Полтава: Довкілля-К, 2006. - 716 с.

8. Черданцева Т. З. Метафора и символ во фразеологических единицах / Т. З. Черданцева // Метафора в языке и тексте. - М.: Наука, 1988. - С. 78 -91.

9. BNC: [Електронний ресурс]: текстова база даних The British National Corpus. - Режим доступу: // http.: www.natcorp.ox.ac.uk/BNC.

 

10.Cacciari C. Imagining idiomatic expressions: literal or figurative meanings ? C. Cacciari, S. Glucksberg // Idioms: Structural and Psychological Perspectives / Ed. by M. Everaert et al. - Hillsdale, NJ: Lawrence Erlbaum, 1995. - P. 43-57.

11.Gibbs R. W. Conceptual knowledge in the interpretation of idioms / R. W. Gibbs, N. Nayak // Journal of Experimental Psychology: General. - 1990. -Vol. 119. - № 3. - P. 315-330.

12.Kovecses Z. Idioms: A view from cognitive semantics / Z. Kovecses, P. Szabo // Applied Linguistics. - Vol. 17. - № 3. - 1996. - P. 326-355.

13.Langlotz A. Idiomatic Creativity: A Cognitive-linguistic Model of Idiom-representation and Idiom-variation in English / A. Langlotz. - Amsterdam/ Philadelphia: John Benjamins, 2006. - 325 p.

Miiller C. Metaphors Dead and Alive, Sleeping and Walking: A Dynamic View / C. Miiller. - Chicago: The University of Chicago Press, 2008. - 290 p.УДК 81'373.424

Коляденко О. О.,

Інститут української мови НАН України, м. Київ

ПРОПОЗИЦІЙНО-ФРЕЙМОВИЙ АНАЛІЗ СЛОВОТВІРНОЇ ПАРАДИГМИ ЛЕКСЕМИ-РЕПРЕЗЕНТАНТА КОНЦЕПТУ СТРАХ

Статтю присвячено пропозиційно-фреймовому моделюванню гнізда спільнокореневих слів, які об'єктивують концепт СТРАХ у сучасній укра­їнській мові. З позицій когнітивної лінгвістики проаналізовано склад сло­вотвірного гнізда, виявлено основні закономірності творення похідних лексем у його межах, спрогнозовано шляхи його подальшого розвитку.

Ключові слова: концепт, пропозиція, фреймова модель, словотвірне гніздо, страх.

The present article deals with the frame-based modeling of the word-formative nest, which verbalizes the concept FEAR in the present-day Ukrainian. According to the principals of cognitive linguistic researches the structure of the nest was analyzed, the ways of the nest development were predicted.

Keywords: concept, proposition, frame-based model, word-formative nest, fear.

Когнітивна лінгвістика характеризується значним інтересом до вияв­лення типів знання, вивчення механізмів і процедур їх отримання та за­собів мовного представлення. У межах когнітивного напряму особливу увагу мовознавці приділяють дослідженню похідних слів, оскільки по­хідна лексика - це не тільки величезна база даних, яка зберігає в упо­рядкованому вигляді значний обсяг інформації і забезпечує доступ до неї, але й продукувальне середовище, яке постачає мовцям "схеми по­єднання певних структур знання з певними словотвірними конструкція­ми, механізмами словотвірного моделювання, процедурами обробки да­них тощо" [8, с. 393].

Проблеми когнітивної інтерпретації структури мовної картини світу засобами словотвору порушуються в працях Л. О. Араєвої, Є. А. Карпі-ловської, М. С. Косирєвої, О. С. Кубрякової, М. А. Осадчого, Н. О. Яро­шенко та ін. У центрі уваги мовознавців опиняються як окремі похідні, так і комплексні одиниці словотвору (різні словотвірні типи та гнізда) як засоби мовної репрезентації концептуальних утворень, що виникають у процесі пізнання й оцінки світу. Особливу увагу дослідники приділяють вивченню словотвірних гнізд. Так, на думку Л. О. Араєвої, "кожне сло­вотвірне гніздо містить у собі та відтворює мовними засобами фрагмент життя людини" [1, с. 18], а Є. А. Карпіловська підкреслює той факт, що "завдяки об'єднанню в гнізді слів зі спільним коренем, а тому зі спіль­ним компонентом як у семантиці, так і у формі, дослідник має можли-

© Коляденко О. О., 2010вість повністю відтворити участь словотворення в процесах номінації, і ширше, концептуалізації та категоризації людиною навколишнього сві­ту і себе в ньому засобами національної мови" [4, с. 229].

Концептуальна деривація являє собою когнітивний процес, який че­рез об'єднання концептів, наявних у концептуальній системі особистос­ті, забезпечує появу нових структур знання. Утворені в ході пізнавальної діяльності, концепти об'єктивуються в мові та стають невід'ємною час­тиною концептуальної системи. Водночас вони зберігають деривацій­ний зв'язок із вихідними структурами та стають основою для подальшо­го розвитку системи [2, с. 503].

Процес концептуальної деривації забезпечує поєднання концептів у концептуальну структуру, яка лежить в основі семантики похідного сло­ва та має вигляд пропозиції. Кожне спільнокореневе слово в мовленнєво-мисленнєвій діяльності перебуває з іншим словом гнізда в рольових від­ношеннях, ізоморфних зв'язках компонентів денотативної ситуації. По­вний опис таких потенційно-типових рольових зв'язків між спільнокоре-невими словами дозволяє представити гніздо як комплексну ситуацію, або фрейм (у значенні "структура репрезентації знань, у якій відображе­но набуту досвідним шляхом інформацію про певну стереотипну ситуа­цію" [10, с. 615]). Одиницями фреймового моделювання гнізда спільно-кореневих слів є пропозиції як схеми елементарних ситуацій, а фреймо­ва модель, відповідно, поєднує їх у єдину мережу [6; 7; 8].

Отже, організація ділянок дериваційної парадигми уподібнюється структурі фрейму: дериваційні процеси спрямовані на наповнення фрей­мових позицій, а тому продукт деривації, похідні одиниці, групуються відповідно до них. Спільнокореневі слова маркують позиції суб'єкта, предиката, об'єкта, локатива тощо відповідної пропозиції.

Метою нашого дослідження є виявлення семантико-словотвірних зв'язків похідних слів, які функціонують у межах словотвірного гнізда з вершиною 'страх', та моделювання його пропозиціно-фреймової струк­тури. Такий підхід до вивчення концепту, об'єктивованого словотвір­ним гніздом, вершиною якого є ім'я концепту, дозволить відтворити внутрішньо-системні зв'язки між компонентами (слотами та субслотами) його фреймової структури, визначити вектори, за якими відбувається тво­рення похідних одиниць, що його вербалізують. Матеріалом досліджен­ня слугували дані "Кореневого гніздового словника української мови" Є. А. Карпіловської [5] та "Словника української мови в 11 томах" [9].

Із позиції синхронії лексема страх є непохідною. "Кореневий гніз­довий словник української мови" Є. А. Карпіловської фіксує 106 спіль-нокореневих одиниць, які відтворюють когнітивний шар концепту СТРАХ, з них майже третина полісемантичні. Значна кількість лексико-семантичних варіантів (ЛСВ) у межах окремих лексем у структурі гніздасвідчить про семантичне розмаїття як лексеми-мотиватора, так і мотиво­ваного слова, яке дозволяє одному похідному слову взаємодіяти з члена­ми гнізда не тільки через спільне джерело, але й через ЛСВ. Так, напри­клад, полісемантичне слово страхопуд має такі значення: "1. Те саме, що опудало 1. 2. перен. Людина або тварина, що має потворний зовніш­ній вигляд. // Те саме, що страховище 1. 3. рідко. Те саме, що боягуз. // Ляклива тварина" [11, с. 757], а, отже, містить інтегральні семи у пер­шому ЛСВ з відповідними ЛСВ лексем страшок, страхопуд (у значенні "опудало"), у другому - страховище, страховіття, страшидло тощо, а в третьому - з ЛСВ лексем страхополох, страшко та ін.

Значення похідних одиниць, які входять до складу досліджуваного словотвірного гнізда з лексемою-мотиватиром 'страх', експлікують у межах одного гнізда наші операційні знання про реалізовану ситуацію. При цьому цілком логічними видаються зв'язки між компонентами цієї ситуації. Так, наприклад, страх, одна з базових людських емоцій, є реак­цією на певний емоційний вплив (страхати, страшити, застрашува­ти та ін.), відповідно в об'єктивній дійсності існує хтось, чиї вчинки або зовнішній вигляд каузують емоційний стан (страховисько, страховище, страшило та ін.), суб'єкт емоційного впливу є носієм ознаки (страш­ний, страшезний, страшнуватий та ін.), набув мовного втілення й об'єкт емоційного впливу (страхіть, страшко, страхополох та ін.).

Загалом у сучасній українській мові похідними словотвірними одини­цями фіксовано такі слоти фреймової структури концепту СТРАХ:

Слот 1. Каузатор (причина емоційного стану) в межах якого виділя­ємо 3 субслоти:

1) власне каузатор страху: страх ("фантастична істота незви­чайного, страшного вигляду" [11, с. 753]), страховище, страховисько, страховина, страхів'я, страхіття, страхіть, страховиддя, страхо­видло, страховиння, страховіття, страшок ("пугало для птахів" [11, с. 759]), страшидло, страшило, пристрашка, острашка (погрозливе по­передження, що викликає почуття страху) страхота.

Аналіз дефініцій зазначених лексем дозволяє виділити такі каузато-ри емоційного стану:

фантастична істота ("страховище - фантастична істота незвичай­ного, страшного вигляду" [11, с. 756]);

тварина чи людина ("страховище - тварина або людина незвичай­ного вигляду, ненормальних розмірів, ваги і т. ін." [11, с. 756]);

предмет ("пострах - людина або предмет, що викликає страх у кого-небудь" [11, с. 756]);

дії, що містять загрозу ("страховина - те, що викликає, вселяє по­чуття страху, лякає когось своїми діями, великою силою, потужністю і т. ін." [11, с. 756]);•         події, небезпечні за своїми наслідками, або розповіді про них ("страхіття - згубні, небезпечні за своїми наслідками події, факти, які наводять страх" [11, с. 755]; страховище - розповіді, описи і т. ін. про страшні явища, випадки, ситуації тощо [11, с. 756]);

•      несприятливий стан речей ("страхіття - тяжкі умови життя внаслі­док холоду, голоду, безправ 'я, переслідування, утисків і т. ін. " [11, с. 755]).

Іменник страхіття використовується також у переносному значенні та характеризує людину "з негідними поваги моральними якостями" [11, с. 755]. Негативна оцінка зовнішніх рис людини переноситься на її вчин­ки, які не відповідають суспільній нормі, а тому вважаються аморальними.

2)  характеристика каузатора: страшний, страхітливий, страхіт­ний, страшнючий, страшезний, страшенний, страшнуватий, страхо-людний, страшкий, страховинний, страшненький.

Мовний матеріал свідчить про існування градації інтенсивності вияву ознаки в джерелі емоційного стану, яка варіюється від слабкого ("страш­нуватий - трохи страшний" [11, с. 761]) до дуже сильного ("страшню­чий - дуже страшний" [11, с. 761], "страшенний - дуже страшний своїм виглядом, своїми діями, великою силою, потужністю і т. ін. " [11, с. 751]). Уважаємо, що інтенсивність вияву ознаки безпосередньо пов'язана зі сту­пенем емоційного реагування, оскільки провідну роль у виникненні стра­ху відіграє суб'єктивна оцінка емоціогенної ситуації [3, с. 81], а тому чим сильнішою є емоція, тим інтенсивнішою є оцінка її каузатора.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81 


Похожие статьи

М І Гнатюк - Наукові записки

М І Гнатюк - Наукові записки в 11

М І Гнатюк - Наукові записки в 14

М І Гнатюк - Наукові записки в 15

М І Гнатюк - Наукові записки в 16