М І Гнатюк - Наукові записки в 11 - страница 46

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81 

Друге мікрополе II. BEHAVIOUR (поведінка) має місце, зокрема, завдяки наступному реченню (функціонує тільки лексема "mentality"): "An investigation of the war mentality must include an analysis of the habitual forms behavior and modes of thoughts of the business sector, the military, and the civilian sector. - Дослідження воєнного менталітету повинно вклю­чати аналіз звичних форм поведінки та ходу думок сектору бізнесу, вій­ськового та цивільного секторів" (Forum for Social Economics. - 1994.

Vol. 24. - № 1).Компонентами мікрополя II. BEHAVIOUR (поведінка) є два консти-туенти.

Перший конституент II. 1. Actions (дії) представлений, з-поміж інших, текстовим дескриптором (функціонує тільки лексема "mentality"): "The term 'mentality is used for a compound organizing and steering the actions of animals, a composite complex of interrelated components of different origin and function, with different structures states, and processes involved in the integration necessary for adequate and efficient action. - Поняття "менталі­тет" використовується для позначення того, що організовує та керує ді­ями тварин, складної структури взаємозалежних компонентів різного по­ходження та функціонування, з різними структурними рівнями та необ­хідними для адекватної й ефективної діяльності процесами, що задіяні в інтеграції" (Erkenntnis. - 1999. - Vol. 51 - № 1).

Другий конституент II. 2. Conduct (поводження) реалізується, на­приклад, у реченні (функціонує тільки лексема "mentation"): "The loss with respect to subject matter is associated with the systematic denial of the self-evident fact that mentation, at least in the form of decisions, plans and goals, is essential to human conduct. - Втрата, по відношенню до голов­ної теми, пов'язана з систематичним запереченням очевидного фак­ту, що ментальність, принаймні у формі рішень, планів та цілей, ле­жить в основі людського поводження" (Journal of Social Distress and the Homeless. - 1996. - № 4).

Доцільність визначення третього мікрополя III. FEATURES OF CHARACTER (риси характеру) уточнюється, як на зразок, таким тек­стовим дескриптором (функціонує тільки лексема "mentality"): "Based on a historical survey of the origins and development of the Hindu religion and its absorption of Buddhism the author outlines that tolerance, gentle behaviour, profound optimism and a lack of obsession with time are the main features of Indian mentality and behaviour. - Ґрунтуючись на історичному дослідженні походження та розвитку релігії індусів та поглинання нею Буддизму, ав­тор відзначає, що стриманість, спокійна поведінка, глибокий оптимізм та відсутність одержимості часом є головними рисами індійського мента­літету та поведінки" (Acta Neurochirurgica. - 1995. - Vol. 132. - № 4).

Четверте мікрополе IV. SUSTAINABILITY (стійкий розвиток) зафік­совано, зокрема, у такому текстовому фрагменті (функціонує тільки лексе­ма "mentality"): "The specific institutional (green accounting and auditing) and economic (eco-taxation) policy tools are suggested as the necessary conditions to achieve sustainable development, while the internal human sustainability (mentality) based on the eco-centric rationales (socio-ecological well-being, health) is considered as its sufficient condition that can be achieved through the appropriate social and educational policy. - Особливі інституціональні інструменти (незрілий облік та аудит) та інструменти економічної (еко­оподаткування) політики пропонуються як необхідні умови для досяг­нення стійкого розвитку, тоді як внутрішній стійкий розвиток (мента­літет) людей, що ґрунтується на екоцентричних логічних поясненнях (соціо-екологічний добробут, здоров'я) розглядається як достатня умо­ва, яка може бути досягнута шляхом відповідної суспільної та освітньої політики" (Sustainable Energy Production and Consumption. - 2008.).

Проаналізована вище рівнева структура концепту MENTALITY / MENTATION у науковому дискурсі, з окремо виділеними компонен­тами, що мають приклади, де пояснюються слова "mentality" та / або "mentation" графічно представлена на Рис. 1.

beliefmentality/ mentation


mind


way of thinkingbehaviour


sensory system


considering/ acceptingfeatures of character consciousness


judgementsustainability


actions


ruminationconduct


thoughtsvalues

 

feelings      fears

Рис. 1. Схема компонентів лексико-семантичного поля концепту MENTALITY/ MENTATION у науковому дискурсі, де напівжирним шрифтом позначено компоненти, які мають приклади зі словами "mentality" та "mentation", підкреслені тільки зі словом "mentality", курсивом лише зі словом "mentation".

Отже, відповідно до відібраного матеріалу дослідження лише мікро-поле І. MIND (розум) та конституент I. 3. Consciousness (свідомість)

мають приклади, де пояснено обидва поняття "mentality" та "mentation". В інших складових лексико-семантичного поля досліджуваного концеп­ту відмічено розкриття текстовими дескрипторами тільки одного зі слів, що сприяє виділенню їх наступних семантичних особливостей.

Зокрема, до специфічних розумінь поняття "mentality" в межах про­аналізованого матеріалу можемо умовно віднести "features of character", "sustainability" та "values". Інші розуміння слів "mentality" та "mentation"характеризуються певною семантичною подібністю. Так, фрагменти тек­сту зі словом "mentality", що відображають "way of thinking", "belief", "considering / accepting", "judgement" мають спільні семантичні озна­ки з текстовими дескрипторами зі словом "mentation", що визначають "rumination", "thoughts"; приклади зі словом "mentality" на позначення "behaviour", "actions" - з одиницями тексту зі словом "mentation", де ре­презентується "conduct"; речення зі словом "mentality", де представлені "fears" - з мікротекстами зі словом "mentation", що позначають "sensory systems", "feelings". Отже, ці особливості розширюють словникові тлу­мачення понять "mentality" та "mentation", певним чином, надаючи їм додаткових характеристик: наприклад, таке значення як "conduct" (пово­дження) для поняття "mentation" словниками ще не зафіксовано.

Отже, лексико-семантичне поле концепту MENTALITY / MENTATION у науковому дискурсі представлене складною ієрархічною структурою, до якої входять компоненти чотирьох рівнів. Крім того, у цьому дискур­сі більш частотним є вживання та пояснення слова "mentality", а проана­лізовані компоненти, що доповнюють зміст досліджуваного концепту, в свою чергу, сприяють виділенню нових семантичних ознак у поняттях "mentality" та "mentation". Подальше розширення меж семантичної на­повненості концепту MENTALITY / MENTATION можливе шляхом ви­окремлення та аналізу компонентів цього концепту на побутовому рівні.

Література:

1.Сорока Т. В. Концепти "дім" і "родина" в російській, англійській та французькій мовній свідомості : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.15 "Загальне мовознавство" / Т. В. Сорока. - Донецьк, 2006. - 20 с.

2.Hume, David. Elements of Mentality : the Foundations of Psychology and Philosophy. - Canada : ECW Press, 2004. - 240 p.

3.Oxford English Dictionary [Електронний ресурс]. - Режим доступу до словника: http://www.oed.com.

4.The Online Etymology Dictionary / [Ed. by Douglas Harper] [Електронний ресурс]. - Режим доступу до словника: http://www.etymonline.com.

World English Dictionary [Електронний ресурс]. - Режим доступу до слов­ника: http://uk.encarta.msn.com/encnet/features/dictionary/dictionaryhome.aspx.Косенко А. В.,

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

АД'ЄКТИВНІ ЗАСОБИ ВЕРБАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПТУ BEAUTY В АВТОРСЬКОМУ ДИСКУРСІ

У статті розглядаються поняття когнітивної лінгвістики, концеп­ту та концептуального аналізу, ад'єктивних засобів вербалізації концеп­ту. На основі проведеного дослідження виокремлюються ядерні та пере-ферійні елементи в структурі ад'єктивних засобів вербалізації концепту BEAUTy в творах англійських авторів, окреслюються перспективи та напрямки його подальшого дослідження.

Ключові слова: когнітивна лінгвістика, концепт, ад'єктивні засоби вербалізації концепту

The article considers the notions of cognitive linguistics, concept and concept analysis, adjectival means of verbalization of the concept. On the basis of the conducted research core and periphery elements in adjectival means of verbalization of the concept BEAUTY in the works of English authors are singled out. Perspectives and directions of further research of the concept BEAUTy are outlined.

Key words: cognitive linguistics, concept, adjectival means ofverbilization ofconcept.

Актуальність статті обумовлена тим, що когнітивна наука набу­ла останнім часом широкого розвитку. Помічаємо явище, коли на зміну системно-структурній парадигмі в лінгвістиці, де мова інтерпретувалася як своєрідна строго організована система, в якій кожне явище має свою цінність залежно від місця в цій системі, і де було проведено чіткі межі між мовною синхронією і діахронією, мовою і мовленням, звуком і фо­немою, морфом і морфемою, словом і лексемою, значенням і смислом, висловленням і реченням тощо, прийшла когнітивна лінгвістика, котра розглядає мову не як систему в самій собі і для самої себе, а у зв'язку з людиною, без якої виникнення й функціонування цієї системи було б не­можливим (С. А. Жаботинська, О. С. Кубрякова, В. І. Карасик, Д. С. Ли­хачев, О. С. Селіванова та інші).

Серед численних проблем когнітивної лінгвістики, а саме досліджен­ня процесів продукування і розуміння природної мови, принципів мов­ної категоризації, типів понятійних структур і їхніх мовних відповіднос­тей, когнітивно-семантичних суперкатегорій, дослідження просторових відношення типів концептуалізації руху в мові, тілесного базису люд­ської свідомості й мови, дослідження метафоричних і метонімічних від­носин у мові [6, с. 11] провідна роль належить дослідженню концептів. Ми, погоджуючись з А. П. Бабушкіним, трактуємо концепт як будь-яку дискретну змістовну одиниця колективної свідомості, що відображає © Косенко А. В., 2010предмет реального чи ідеального світу, який зберігається в національній пам'яті носіїв мови у вигляді пізнаного субстрату. Дослідження концеп­тів у мові стало предметом багатьох студій когнітивістів (Н. Д. Артюно­ва, С. А. Аскольдов-Алєксеєв, Н. Д. Бурвикова, Е. М. Верещагін, В. І. Ка­расик, В. Г. Костомаров, М. П. Кочерган, Н. В. Крючкова, Д. С. Лихачев, С. Х. Ляпін, Ю. С. Степанов, В. П. Нерознак, Й. А. Стернін, М. М. Полю-жин, З. Д. Попова, А. М. Приходько, M. Schwarz та інші) і спрямоване на словесне чи графічне представлення його структури [5, с. 162]. Концепт як репрезентант фрагментів дійсності в мові вербалізується, позначаєть­ся словом чи сполученням слів, інакше його існування не є можливим [1, с. 95]. З цієї точки зору актуальним видається дослідження структури засобів вербалізаціі концептів. Серед численних розвідок, присвячених концептуалізації краси (О. Духачек, О. С. Мельничук, В. Г. Скляренко, П. Ю. Грищенко, О. В. Тищенко, Н. П. Бутейко, Д. І. Теренова, С. П. Би-бик, С. Я. Єрмоленко, І. П. Сахно, М. М. Сахно, О. М. Цапок, Н. Д. Ар­тюнова, Ю. В. Мещерякова, І. О. Окунева та інші) не зустрічаємо окрес­леної системи ад'єктивних засобів вербалізації концепту BEAUTY.

Саме тому метою статті є виявлення ад'єктивних засобів вербалізації концепту BEAUTY як ад'єктивних номінацій, котрі спираються на кате­горію ознаковості, яка формується в процесі усвідомлення того, що ці­лісний предмет має свої власні атрибути в авторському дискурсі. Понят­тя ознаки співвіднесене з індивідуальною характеристикою, яка прита­манна певному означуваному на відміну від інших предметів цієї ж по­нятійної категорії, і у той же час такої, що нагадує людині інший знайо­мий їй предмет чи явище [2, с. 101]. Таким чином, ад'єктивні номінації репрезентують сутності, що є не окремими трьохвимірними об'єктами, а окремими ознаками цих об'єктів [4, с. 258-265]. Для досягнення цієї мети нами поставлено наступні завдання: 1) виділення групи лексем, ко­трі містять у своїй семантичній структурі компонент ознаковості та на­лежать до інтерпретаційного поля лексеми beautiful як безпосередньої ад'єктивної номінації концепту BEAUTY; 2) визначення частотних ха­рактеристик вищещазначених лексем в авторському дискурсі та вио­кремлення на цій основі центральних та периферійних компонентів у структурі ад'єктивних засобів вербалізації концепту BEAUTY; 3) ана­ліз та інтерпретація отриманих результатів та окреслення подальших на­прямків дослідження засобів вербалізації концепту BEAUTY.

Дослідження вирішено було провести в два етапи. На першому етапі за допомогою комплексного електронного джерела YourDictionary [7], в якому міститься достатній обсяг лексикографічної інформації для забез­печення вірогідності отриманих даних, було визначено лексеми із семан­тичним компонентом ознаковості, котрі належать до інтерпретаційно-го поля лексеми beautiful. Виявлено, що семантику ознаки передають 75лексем: lovely, attractive, appealing, pleasing, pretty, fair, fine, nice, dainty, good-looking, delightful, enticing, charming, fascinating, rich, graceful, sightly, ideal, admirable, delicate, rosy, divine, blooming, handsome, comely, sublime, showy, impressive, excellent, wondrous, cute, refined, majestic, magnificent, ornamental, decorative, imposing, awe-inspiring, grand, glorious, wonderful, marvelous, elegant, august, resplendent, flowerlike, dazzling, exquisite, radiant, brilliant, gorgeous, splendid, aesthetic, well-made, symmetrical, shapely, well-formed, bonny, svelte, voluptuous, glamorous, alluring, beauteous, statuesque, winning, pulchritudinous, lissome, personable, ravishing, well-favored, bewitching, enchanting, superb, harmonious, beautiful.

На другому етапі досліджувалась репрезентація вищезазначеного ряду лексем в авторському дискурсі. З цією метою користуючись про­грамним забезпеченням Digitale Bibliothek Band 59: English and American Literature, що повністю узгоджується з принципами дослідження корпус­ної лінгвістики, був відібраний кожен п'ятий твір. Таким чином, матері­ал дослідження на другому етапі склав 64 твори 10 авторів (Артур Кларк, Джейн Остен, Джордж Бернард Шоу, Генрі Філдінг та інші)) загальним обсягом 14658 сторінок або 6767276 слововживань.

Виявлено, що лексеми з компонентом ознаковості, які репрезентують концепт BEAUTY характеризується у даному корпусі матеріалу частот­ним параметром 13924. Очевидно, що дистрибуція цих лексем стосовно загальної кількості слововживань в авторському дискурсі була неоднорід­ною, що дозволяє вести мову про наявність переферійних та центральних елементів серез засобів вербалізації, які репрезентують концепт BEAUTY. Графічно отримані результати в процесі дослідження можна експліцитно можна інтерпретувати у вигляді таблиці, де частотний параметр вживання засобів вербалізації концепту BEAUTY представлений 4 рівнями.

Лексеми першого рівня характеризуються частотною характеристи­кою 801-1500 слововживань та є найрепрезентативніними: pretty (1485 одиниць), nice (908 одиниць), beautiful (860 одиниць), fair (1087 оди­ниць), fine (1450 одиниць). Ми вважаємо, що ще детерміновано тим фак­том, що вищезазначені лексеми є широковживаними, а відповідно най­повніше репрезентованими в мові, та містять у своїй семантичній струк­турі сему, яка найповніше репрезентує концепт BEAUTY.

Другий рівень представлений лексемами з частотним параметром 301­800 слововжтвань: rich (642 одиниці), handsomе (665 одиниць), excellent (703 одиниці), lovely (423 одиниці), delightful (351 одиниця), charming (357 одиниць), delicate (379 одиниць), grand (371 одиниця), wonderful (428 оди­ниць), brilliant (320 одиниць). На нашу думку, дані лексеми передають ви­соку авторську оцінку ознаки краси та її носія. За своєю семантикою вони дещо віддалені від центральних елементів в структурі ад'єктивних засобів вербалізації концепту BEAUTY, однак мають значну питому вагу.
Третій рівень конституюється лексемами з частотним параметром 101-300: attractive (122 одиниці), pleasing (212 одиниць), fascinating (107 одиниць), graceful, (148 одиниць) ideal (139 одиниць), divine (295 оди­ниць), impressive (148 одиниць), glorious (141 одиниця), elegant (169 оди­ниць), august (103 одиниці), exquisite (125 одиниць), splendid (178 оди­ниць). Помітно, що семантична структура даних лексем тісно корелює з семантичною структурою лексем другого рівня. Ці одиниці передають найвищий ступінь оцінки ознаки краси та позначені при цьому чітко ви­значеним суб'єктивним характером.

Останній, четвертий рівень є найбільш репрезентативним за кількіс­тю лексем та характеризується частотним параметром 0-100: appealing (92 одиниці), dainty (45 одиниць), good-looking (55 одиниць), enticing (16 одиниць), sightly (3 одиниці), admirable (97 одиниць), rosy (75 одиниць), blooming (56 одиниць), comely (15 одиниць), sublime (63 одиниці), showy (25 одиниць), wondrous (43 одиниці), cute (60 одиниць), refined (54 оди­ниці), majestic (44 одиниці), magnificent (132 одиниці), ornamental (34 одиниці), decorative (5 одиниць), imposing (56 одиниць), awe-inspiring (9 одиниць), marvelous (26 одиниць), resplendent (3 одиниці), dazzling (86 одиниць), radiant (63 одиниці), gorgeous (49 одиниць), aesthetic (6 оди­ниць), well-made (9 одиниць), symmetrical (27 одиниць). shapely (15 оди­ниць), well-formed (3 одиниці), bonny (3 одиниці), voluptuous (15 оди­ниць), glamorous (2 одиниці), alluring (17 одиниць), beauteous (7 оди­ниць), statuesque (2 одиниці), winning (42 одиниці), lissome (2 одиниці), ravishing (7 одиниць), bewitching (44 одиниці), enchanting (17 одиниць), superb (45 одиниць), harmonious (27 одиниць). Дані лексеми є досить різ­номанітними за своєю семантичною структурою та мають найнижчі час­тотні характеристики в дослідженому корпусі матеріалу. На нашу думку, це зумовлено тим фактом, що вони передають різноманітні відтінки, ню­анси ознаки краси та виступають комплементарними, однак аж ніяк не зайвими, елементами в структурі ад'єктивних засобів вербалізації кон­цепту BEAUTY.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81 


Похожие статьи

М І Гнатюк - Наукові записки

М І Гнатюк - Наукові записки в 11

М І Гнатюк - Наукові записки в 14

М І Гнатюк - Наукові записки в 15

М І Гнатюк - Наукові записки в 16