М І Гнатюк - Наукові записки в 11 - страница 48

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81 

-V / -i, -i / -V

-0, -i / -v

-0, if/ uf, ei

C.

-e, -i / -y

-e (-y / -i)*, -i / -y

-om

-am / -om

B.

-0

e, -y / -i, -0, -u

-y / -i, -e; -i / -y

-0, -e, -y/ -i, -uf / -if

N.

-q

-om, -oiu / -eiu

-ami (-mi)

-ami (-amy)

Ms.

-e,-i / -y

-e (-y / -iX -i / -y

-ach

-ach

*Znakiem / oddzielono warianty fakultatywne koncowek, przecinek dzieli koncowki rownolegle, w nawiasie znajdujq sie koncowkowe warianty fonetyczne.

Deklinacja m^ska

Deklinacja meska obejmuje wszystkie leksemy rzeczownikowe rodzaju meskiego posiadajace w M. lp. koncowke fleksyjny: - 0, typu baran, klon; -o, typu tato, Kasko; -a, typu zab'ijaka; -y / -yj, typu cergovyj (leksemy r. m. z koncowka przymiotnikowa);

z tendencja do wyodrebnienia w pozycji mozliwej dwoch typow deklinacyjnych - meskozywotnego i meskoniezywotnego - oraz podklasow twardo- i miekkotematowego.

Odmiana leksemow meskiej klasy deklinacyjnej z koncowka w M. lp. -0.

 

Przy­padek

Rzeczowniki meskozywotne

Rzeczowniki meskoniezywotne

 

twardo-tematowe

miekkotematowe

twardo-tematowe

miekko­tematowe

 

lp.

lmn.

lp.

lmn.

lp.

lmn.

lp.

lmn.

M.

baran-0

kot-y

dran-0

koval-i

klon-0

dar-y

p'en-0

bol-i

D.

baran-a

kot-uf

dran'-a

koval-uf

klon-u

dar-uf

pn'-a

bol-if



C.

baran -u,

baran-

ov'i

kot -am

dra-n'-ov' i dran'-u

koval -om

klon-u, klo-n-ov i

dar -om, dar -am

pn'-u, pn'-ov i

bul -om, bol -am

B.

baran-a

kot-y, kot-uf

dran'-a

kova-

l-uf

koval-i

klon-0, klon-a

dar-y

p 'en-0, pn -a

bol-i

N.

baran -em

kot-am i

dran' -om

koval-am i

klon -em

da-r-amy da-r-am ' i

pn' -om

bul-am i

Ms.

baran' -e,

barah-i

ko-t-ax

,    , koval dran -u

-ax

klon' -e,

kloh-i

dar-ax

pn'-u

bol -ax

Deklinacja nijaka

Deklinacja nijaka obejmuje wszystkie leksemy rzeczownikowe rodzaju nijakiego posiadajace w M. lp. charakterystyczny zbior formantow koncowkowych: -o, typu c'alo, ciplontkd; -e, typu slohce, c'ele; -a, typu kurca, losa;

z tendencja do wyodrebnienia w pozycji mozliwej dwoch typow deklinacyjnych - nijakozywotnego i nijakoniezywotnego oraz podklasow twardo- lub miekkotematowego.

Ogolnopolskie leksemy rodzaju nijakiego typu liceum w opisywanym jezyku gwarowym przyjmuja postac licej, przy czym dochodzi do zmiany paradygmatu i zmiany kategorii rodzajowej. Do wyjatkow nalezy gwarowy rzeczownik akvar'ijum, ktory ma postac zblizona do literackiej, ale odnoszony jest do leksemow rodzaju meskiego.

We fleksji jezyka grodeckiego brak ogolnopolskiej klasy deklinacyjnej z mianownikowa koncowka liczby pojedynczej -q (np. kurczq, cielq). W tego typu wyrazach dochodzi do zaniku rezonansu nosowego samogloskowego morfemu koncowkowego, przy czym moze nastepowac poszerzenie lub skrocenie tematu fleksyjnego, zmiana paradygmatu oraz nieobligatoryjna zmiana kategorii rodzajowej, np.: kurca, kurce, kurcatko, kurcontkd; c'ele, c'elak, c'elatkd, cilontko.
Odmiana gwarowych rzeczownikow nijakich jest bardzo podobna do odmiany ogolnopolskiej, rozni sie jedynie obecnoscia^ koncowkowych wariantow fakultatywnych, ktore sa wynikiem zapozyczen fleksyjnych. Dla przedstawionych w tabeli klas deklinacyjnych charakterystyczny jest synkretyzm obligatoryjny B. z M. obu liczb.

Bibliografia:

1. Czechosz I., Teksty gwarowe z Grodka Podolskiego z komentarzem jezykowym, [w:] Jezyk polski dawnych Kresow Wschodnich, pod red. red. J. Riegera. - Warszawa, 1996. - T. I. - S. 289-297.

2. Czechosz I., Teksty z Grodka Podolskiego,[w:] Studia nad Polszczyznq kresowa, pod red. J. Riegera, Warszawa. - T. VIII. - S. 63-71.

3. Dziegiel E., Polska gwara wsi Zielonej na Podolu na tle innych gwar poludniowokresowych. Flksja imienna, werbalna. - Krakow, 2001.

4. Gramatyka wspolczesnego jezyka polskiego, pod red. R. Grzegorczykowej, R. Laskowskiego, H. Wrobla, 1999, Warszawa.

Zieniukowa J., Rodzaj meskoosobowy w dialektach polskich, 1973, SFPS XIII. - S. 55-60.УДК 811.1111

Крылова Т. В.,

Гуманітарний інститут НАУ, м. Київ

ЛІНГВОКУЛЬТУРНА СПЕЦИФІКА ДЕАГЕНТИВНИХ СТРУКТУР В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

У статті розглянуто лінгвокультурну специфіку вираження кате­горії деагентивності в англійській мові. Охарактеризовано дискурсивно-прагматичні значення різних деагентивних структур.

Ключові слова: семантичні ролі, агенс, пропозиція, імпліцитність, iмперсоналізація.

The paper focuses on linguistically and culturally specific deagentivisation strategies in English with special emphasis on their discourse and pragmatic meanings.

Keywords: semantic roles, agent, proposition, implicitness, impersonalisation.

Сьогодні взаємозв'язок мов і культур, необхідність їх всебічного ви­вчення не викликає сумнівів. Мовна картина світу неоднакова у різних народів, і це проявляється в принципах категорізації дійсності, матеріа-лізуючись в лексиці і граматиці. Але треба ще раз підкреслити, що суттє­ві особливості мови і тим більше культури, розкриваються при співстав-ленні, порівняльному вивченні мов і культур. Важливим параметром ет­нокультурних досліджень дискурсу є контрастивно-прагматичний під­хід. Контрастивна прагматика є новим напрямком в аналізі дискурсу, де вивчення міжкультурної дискурсивної взаємодії розглядається як процес спілкування між комунікантами, що є носіями різних мовних культур і, як наслідок, різних комунікативних моделей. Окрім власне прагматич­них концепцій, в основі цього напрямку лежить також сучасний когні-тивний підхід до розгляду взаємовідношень мови і культури, який базу­ється на визначенні культури як спільного для певного культурного соці­уму знання. Особливо актуальною ця проблема є при зіставному вивчен­ні культурно-маркованих мовних явищ, коли лінгвокультурна специфіка відчувається надто сильно.

З точки зору лінгвокультурології привертає увагу значна розбіжність в англійських та українських засобах вираження категорії деагентивнос-ті. Дана категорія, пов'язана з комунікативною функцією усунення аген­су з поверхневої структури висловлювання, належить до універсальних мовних категорій. Агенс (від лат. agens, agentis - діючий) розуміється як семантичний відмінок, мисленнєвий аналог активного діяча-істоти або суб'єкта дії у структурі пропозиції чи предикатно-аргументній структурі [4]. Деагентивні структури кількісно і якісно не збігаються в різних мо­вах, що підтверджує неогумбольдтіанську тезу контрастивістів про різне © Крилова Т. В., 2010членування дійсності та різні способи її позначення в різних мовах [1]. Лінгвістична інтерпретація як позамовних чинників існування цих ало-морфізмів (способів концептуалізації, категоризації, опису навколиш­нього світу), так і власне мовних причин їхнього виникнення в спромозі наблизити результати міжмовного зіставлення до визначення національ­ної специфіки систем зіставлюваних мов.

До власне мовних причин розбіжностей в засобах вираження катего­рії деагентивності в англійській та українській мовах належать розбіж­ності в граматичній будові двох мов. У першу чергу слід назвати більшу формалізованість структури англійського речення, що виявляється в її формально вираженій бінарності - типовій тенденції аналітичних мов до неодмінно двочленної схеми. У цьому плані можна констатувати край­ню обов'язковість бінарної схеми англійського речення на фоні порівня­но вільної структурної типології речення українського, характерної для флективних мов і пов'язаного з цим різномаїття синтаксичних варіан­тів одночленних речень. Неоднорідність одночленних речень з погляду функціонального значення і їх значна поширеність серед інших синтак­сичних побудов характерні для всіх слов'янських мов. І навпаки, функ­ціональній різноманітності одночленної моделі в українській мові відпо­відає така сама значна питома вага формально-двочленного типу в ан­глійській мові. Тому для передачі значень деагентивності в українській мові переважно використовуються односкладові конструкції (безособо­ві, неозначено-особові і узагальнено-особові), в той час як в англійській мові дана категорія виражається двоскладовими конструкціями.

Найбільш поширений спосіб, у який можна уникнути називання ді­яча в англійській мові - пасивні конструкції. Через те, що англійська мова втратила свої безособові конструкції і не змогла перейняти чужих, в ній надзвичайно сильно розвинувся пасив (як особових так і неособо-вих форм дієслова). Прямий зв'язок між розвинутою категорією паси­ву та нечисленністю безособових конструкцій відмічала ще в 1945 році М. М. Гухман [2]. Якщо зважити на меншу поширеність пасивних дієс­лівних форм в українській мові та більшу порівняно з англійською мо­вою різноманітність засобів вираження безособовості, вимальовується певний тип співвідношення категорій безособовості і пасивності, а саме, обернено-пропорційна залежність.

Однак з іншого боку слід відмітити, що, хоча пасив є найбільш час­тотним засобом опущення агенту дії в англійській мові, його частотність навіть в таких найбільш типових для нього текстах як наукові, не преви-щує 30% [6] від загального вжитку дієслівних форм. Прихильники про­стого стилю, вважають. що переобтяжений пасивними конструкціями англійський текст стає надто алегоричним, надто абстрактним і важким для сприйняття, в той час як активні конструкції сприймаються як більшприродні та комфортні. Той факт, що англійський синтаксис тяжіє до ак­тивних конструкцій, має лігвокультурну основу. Згідно лінгвокультур-ної традиції в англійських висловлюваннях головна орієнтація - на ді­яча, оскільки в англомовній культурі люди більш схильні вважати, що вони здібні до контролю над навколишнім середовищем, тому участь ма­теріального об'єкту-особи в подіях дійсності, а також його пріоритет­ність в них підкреслюється першочерговою вказівкою на нього. Навпа­ки, для української лінгвокультурологічної традиції цей прийом май­же не характерний, оскільки особистісність, орієнтація на діяча, укра­їнській мові властива в значно меншому ступені, і дійсність в україно­мовному тексті часто представлена безособово. Вже стало традиційним протиставляти англо-саксонську ментальність (інтерпретацію дійснос­ті) слов'янській саме за ознакою активність, дієвість, контроль ситуації і пасивність, відсутність контролю [3]. Саме тому наряду з пасивними конструкціями в англійській мові можна виділити низку культурно-специфічних формально-двочленних деагентивних структур активного типу - (1) структури з неагентивним підметом, (2) структури з неозначе­ними займенниками, (3) структури з неперехідними дієсловами ергатив­ного типу, (4) прикметники з суфіксом -able (5) номіналізації, (6) струк­тури з іменниками загальної семантики типу people, (7) структури з при­слівниковими парентезами:

(1)Even if health care reform loses Democrats' votes, it's the right thing to do.

(2)What we have been watching these past decades is the steady shifting of public responsibility onto the private sector to no discernible collective advantage.

You find this species in South America.

Everyone also knows that George W. Bush is a square peg in that round hole.

(3)The trousers wash easily.

(4)All the parts are easilly installable.

 

(5) It is common wisdom that when the US sneezes, Mexico catches a cold. There can be no justification for these appalling acts of terrorism.

(6) People / they say that time heals all pain.

(7) Predictably, therefore, the consequences of "competitive" buses -
except in London where there is enough demand to go around- have been an
increase in costs assigned to the public sector.

Реченнєва модель з неагентивним підметом (1) є значно більш по­ширеною в англійській мові ніж в українській. Усунення агенсу дії з по­верхневої структури речення здійснюється шляхом заміщення позиції синтаксичного підмету неагентивними елементами семантичної пропо­зиції, а саме: 1) пацієнсом (The project got a lot of discussion), 2) кауза­тивом (Water shortages, exacerbated by the relentless demands of a rapidly growing economy, ^eate the main long-term worries), 3) локативом (Theseverest-hit regions of Henan and Anhui will see their wheat harvest down by about 20 percent), 4) темпоративом (Post-war period saw major changes in the economic position of all countries), 5) інструментативом (The smart phones increasingly communicate over so-called 3G cellular networks that allow faster Web browsing and sending and receiving of e-mail.) і т. д.. Пере­клад таких речень вимагає синтаксичних трансформацій з урахуванням семантики синтаксичного суб'єкту. Трансформація пояснюється різною лексико-семантичною сполучуваністю іменників-неістот в англійській та українській мовах та більшою поширеністю персоніфікації в англій­ській мові, у порівнянні з українською, що призводить до необхідності зняття цього явища при перекладі.

Деагентивізація співмірна з низкою дискурсивно-прагматичних функ­цій. З одного боку, можливість елімінації суб'єкта є ефективним чинни­ком компресії, логічного акценту, когезії тексту. З другого боку, імпер-соналізація використовується як засіб реалізації дискурсивних стратегій негативної та позитивної ввічливості [5] - дистанціювання (тобто змен­шення впливу на адресата), вуалювання негативної думки та вияву солі­дарності з адресатом. Вибір синтаксичної конструкції здійснюється в за­лежності від комунікативного наміру адресанта.

Так, пасивні конструкції в англійській мові мають найвищу частотність вживання в науковому дискурсі і найнижчу - в усній комунікації. Науко­вий письмовий дискурс передбачає чітку систему когезивних засобів, і па­сивні конструкції тут використовуються як засіб зв'язку, будучи одночас­но засобом логічного виділення: There are an estimated 15 million places along our genomes where one base can differ from one person or population to the next. By mid-2007, more than 3 million such locations, known as single-nucleotide polymorphisms (SNPs), had been charted. В одних випадках при вживанні пасиву діяч невідомий, в інших його ідентифікація можли­ва завдяки контексту: A mixed methods analysis was undertaken using 722 responses to an open-ended question on a health care access survey instrument. В даному прикладі автор персоніфікований, але сам він немов намагаєть­ся відсторонитися від свого тексту, щоб надати більшої уваги повідомлен­ню, зробити його більш об'єктивним. Останній приклад є типовим для на­укового тексту, де виклад інформації іде від третьої особи однини, тоб­то автор не розкриває себе, виступаючи таким чином у ролі сторонньо­го, об'єктивного спостерігача, який неупереджено описує події, а, отже дає можливість адресату сформувати власне ставлення до запропонованих фактів. Тобто стратегія "зменшення" впливу на адресата досягається че­рез тактики скромності, створення "ефекту об'єктивності". Для зменшен­ня категоричності пасивні структури вживаються і в інших типах текстів, наприклад в ділових листах: As was requested by you, we enclose a detailed quotation with prices. В ділових листах пасивні конструкції роблять текстбільш офіційним та статичним. В політичних текстах пасивні конструк­ції часто використовуються для реалізації стратегії вуалювання негатив­ної думки: There has been no progress toward an independent judiciary, and the corrupt bureaucracy has been allowed to expand. В політичних промовах пасив розглядається як навмисна тактика "уникнення відповідальності", як у відомому висловлюванні, зробленому Р. Рейганом про незаконну тор­гівлю зброєю, що була викрита засобами масової інформації Mistakes have been made, де не ясно, чия вина малася на увазі, країни, уряду, військових чи самого президента.

Номіналізації і парентетичні прислівники створюють більш ярко вира­жений ефект імперсоналізації ніж пасивні конструкції і, як наслідок, ви­ражають вищий ступень неімпозитивності, а значить і офіційності, пор.:

a. We regret that we cannot...

b. It is regretted that we cannot...

c. It is our regret that we cannot...

d.Regrettably, we cannot.

Головною текстуальною функцією структур з неагентивним підме­том є комунікативна функція. Переміщення неагентивного елементу на місце підмета супроводжується змінами в логічному акценті висловлю­вання, а ситуативне значення фрази залишається незмінним. Вони також є ефективним чинником економії засобів вираження, компресії компо­нентів висловлювання, забезпечуючи таким чином лаконізм, місткість висловлювання та зв'язність тексту. Ці структури часто використову­ються в наукових та медіа текстах.

У структурах з неперехідними дієсловами ергативного типу та при­кметниками з суфіксом -able дієслово-предикат означає дію, яка вира­жає максимально узагальнений потенційний агенс, що не пов'язаний ані з мовцем, ані з адресатом, а сприймається як абстрактний людський суб'єкт. Ці структури мають високу частотність в науково-технічних та рекламних текстах: Spandex adapts to your figure. Scale factor is easily adjustible. Такі конструкції за семантикою добре співвідносяться з праг­матикою рекламного тексту тому, що сама імплікація гіпотетичного агенсу створює ситуацію, в якій відбувається імпліцитна апеляція до по­тенційного покупця із запрошенням протестувати товар.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81 


Похожие статьи

М І Гнатюк - Наукові записки

М І Гнатюк - Наукові записки в 11

М І Гнатюк - Наукові записки в 14

М І Гнатюк - Наукові записки в 15

М І Гнатюк - Наукові записки в 16