М І Гнатюк - Наукові записки в 11 - страница 5

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81 

"I've never really understood what happened at the regatta that day (мар­кер минулого часу - "тоді", відповідно оповідач знаходиться "тепер"). It was (тоді) such a strange mixture of things that I tend (зараз) to remember it as a bad dream... I can remember everything that happened quite clearly, sometimes too clearly. ... We set off at about ten-thirty in the morning (далі -оповідь про регату)" [18, с. 103].

Першоособовий наратор має доступ тільки до своїх думок та по­чуттів, про інше вона може здогадуватися, намагатися збагнути. Це ви­ключає можливості, якими наділені наратори в акторальному на аук-торіальному наративах, - всезнання (omniscience) та всюдисущність (omnipresence) - проте дозволяє авторові художнього твору випрацюва-ти персонажа з більшою правдоподібністю і, відповідно, "природністю". Повернення до "я-наративу" не є відтворенням класичних характерис­тик наративної організації; навпаки, продовжуються їхні трансформації. Найактивніше відбувається усунення функціональних відмінностей (а відповідно й ієрархії) між "я"-наратором і героями, а також між різнови­дами "я"-наратора - оповідачем і розповідачем.

Наведені у цій статті приклади були взяті з сучасних британських ро­манів, які можна означити як "автобіографічний твір", де наратор ви­ступає протагоністом. Жанр вигаданої автобіографії є однією з типо­вих моделей сюжету першоособової наративної ситуації, поряд з епіс­толярним романом, сказом [5, c. 179; 16, c. 140],романом ініціації [12]. Наратор першоособової манери оповіді може функціонувати як прота­гоніст ("Я як протагоніст" / I-as-protagonist) або як свідок ("Я як свідок" / I-as-witness) [4, c. 158; 13, c. 41]. Іншими підтипами нараторів є: "Я як спів протагоніст"/ I-as-co-protagonist, "Я як другорядний персонаж" / I-as-minor-character, "Я як свідок-протагоніст" / I-as-witness protagonist,"Я як незадіяний самовидець" / I-as-uninvolved-eyewitness [10]. Частко­вий аналіз сучасної британської прози дає змогу зробити припущення про радикальні зміни в організації оповіді від першої особи, де спостері­гається дефрагментація (своєрідне перевтілення) суб'єкта оповіді: із вио­кремлених маркерів персональності виявляється неможливим зібрати ці­лісний образ наратора. На противагу стандартній оповіді від першої осо­би, розглянутій у статті, більшість сучасних "я-наративів" організовує свою оповідь складніше, використовуючи зокрема багатоступеневе об­рамлення / наративне фреймування (narrative framing)/. "Я" вироджуєть­ся у граматичну категорію, за якою - референційна пустота. Таким чи­ном, можемо стверджувати, що оповідь від першої особи в сучасній про­зі заслуговує на подальший аналіз.

Література:

1.Бехта І. А. Дискурс постмодернізму: особливості наративних стратегій / І. А. Бехта // Нова філологія. - Запоріжжя: ЗДУ, 2002. - № 1 (12). - C. 213-223.

2.Поэтика: слов. актуал. терминов и понятий / гл. науч. ред. Н. Д. Тамар-ченко. - М.: Издательство Кулагиной; Intrada, 2008. - 358 c.

3.Тамарченко Н. Д. Теория литературы: учебное пособие: В 2 т. - Т. 1: Те­ория художественного дискурса. Теоретическая поэтика / Н. Д. Тамарченко, В. И. Тюпа, С. Н. Бройтман; под ред. Н. Д. Тамарченко. - М.: Академия, 2004.

 

-   С. 238-242.

4.Ткачук О. М. Наратологічний словник / О. М. Ткачук. - Тернопіль: Ас-тон, 2002. - 173 с.

5.Шмид В. Нарратология. - 2-e изд., испр. и доп. - Москва: Языки славян­ской культуры, 2008. - 304 с.

6.Шуников В. Л. "Я"-повествование в современной отечественной прозе: принципы организации и коммуникативные стратеги: автореферат диссерта­ции на соискание ученой степени кандидата филологических наук: Специаль­ность 10.01.08 - "Теория литературы. Текстология" // В. Л. Шуников. - Мо­сква. - 2006. - 26 с.

7.Bal M. Narratology: Introduction to the Theory of Narrative. [Trans. by C. van Boheemen. 2nd ed]. - Toronto & Buffalo: University of Toronto Press. - 1997.

-   254 p.

8.Fludernik M. An Introduction To Narratology. [Trans. from German by P. HauslerflGreenfield and M. Fludernik]. - L., & NY: Routlege: - 2009. - 190 p."

9.Genette G. Narrative discourse revisited. [Trans. by Jane E. Lewin]. - Ithaca, NY: Cornell University Press, 1988. - 175 p.

 

10.Jahn M. Narratology: A Guide to the Theory of Narrative. - [Retrieved May 4, 2008] from http: // www.uni-koeln.de/~ame02/pppn.htm.

11.Lanser S. The Narrative Act: Point of View in Prose Fiction. - Princeton: Princeton UP, 1981. - 156 p.

12.Mordecai M. What is an Initiation Story? // Short Story Theories. [ed. Charles May]. - Ohio: Ohio University Press, 1976. - Р. 189-201.Prince G. A Dictionary of Narratology. - Aldershot: Gower Publishing Company Ltd., 1988. - 120 p.

13.Schofield D. The Second Person: A Point of View? - [Retrieved on May 7, 2008] from http: // members.westnet.com.au/emmas/ 2p/thesis/0a.htm.

14.Stanzel K. F. A Theory of Narrative. [Trans. Charlotte Goedsche from Theorie des Erzahlens]. - Cambridge: CUP, 1984. - 293 р.

15.Wallace M. Recent Theories of Narrative. - Ithaca & L.: Cornell University Press, 1991. - 242 p.

Художня література:

17.Albom, Mitch. The Five People You Meet in Heaven. - London: Time Warner Books, 2005. - 232 p.

18.Brooks, Kevin. Lucas. - Somerset: The Chicken House, 2003 - 361 p.

Haddon, Mark. The Curious Incident of the Dog in the Night-Time. -London: Vintage, 2004. - 272 p.УДК 811.112.2373.6

Близнюк Л. М.,

Волинський національний університет імені Лесі Українки, м. Луцьк

ВЕРБАЛІЗАЦІЯ КОНЦЕПТУ HEIM ЯК ЕЛЕМЕНТА НІМЕЦЬКОМОВНОЇ КАРТИНИ СВІТУ

В статті йдеться про етимологію концепту HEIM в німецькій мові. Особлива увага приділяється способам вербалізації даного концепту в су­часній німецькій мові. Подаються характеристики концепту за слово­твірними можливостями його імені.

Ключові слова: концепт, етимологія, понятійний / образний / оціноч­ний аспекти, композити, вільне / стале словосполучення.

This article deals with the etymology of the concept HEIM in the German language. The special attention is paid to the means of the verbalization of this concept in Modern German. The characteristic features of the concept according to its wordbuilding abilities are given.

Key words: concept, etymology, concept / image / evaluation aspects, compound words, free wordcombination, set expression.

На рубежі двох тисячоліть в мові проходить зміна наукових пара­дигм. В центрі уваги мовознавців виступає людина, яка є представни­ком тієї чи іншої культури. В рамках цієї наукової парадигми форму­ються та розвиваються когнітивна лінгвістика та лінгвокультурологія [2; 5; 6; 7]. Саме в цей період чітко диференціюються такі терміни як "кон­цепт" та "поняття". Ю. С. Степанов називає концепт "згустком культу­ри" у вигляді якого вона проникає у ментальний світ людини. З іншого боку, концепт - це те, за допомогою чого людина сама входить в культу­ру та в окремих випадках навіть може впливати на неї [7, с. 40]. А. Веж-бицька трактує концепт як об'єкт зі світу "Ідеальне", який має і відобра­жає певні культурно-обумовлені уявлення людини про світ "Дійсність." [1, с. 23]. У дослідженнях концепту виділяється щонайменше три осно­вні складові (аспекти / виміри): понятійний, образний, оціночний [1; 2; 5; 6; 7]. За визначенням А. М. Приходько концепт є складно структурова-ним феноменом, поняттєве начало якого, проходячи через сито перцеп-тивнообразних асоціацій, органічно сполучується з ціннісною рефлексі­єю" [4, с. 64]. У структурі концепту виділяються 3 аспекти: понятійний, образний та оціночний. Вважається, що найбільш типовим іменем кон­цепту виступає іменник.

Метою статті є виявити засоби вербалізації змістовного наповнення концепту HEIM в німецькій мові. Об'єктом є мовні одиниці для позна­чення концепту HEIM. Предметом дослідження є здатність вилучених мовних одиниць вербалізувати концептуальні ознаки зазначеного кон­© Близнюк Л. М., 2010цепту. Завдання дослідження полягають в з'ясування етимології кон­цепту HEIM та виявленні засобів вербалізації досліджуваного концепту. Матеріалом дослідження слугували лексикографічні джерела, твори су­часної німецької літератури та публіцистики.

Концепт         є універсальним концептом, тому що він представле-

ний якщо не у всіх, то у більшості культур, характеризується широкою конфігуративною спроможністю, вербалізується різними засобами та є тісно пов'язаний з такими концептами як HEIMAT, HEIMWEH, HAUS, WARME, GEBORGENHEIT, FAMILIE, VATERLAND, MUTTERLAND. Понятійна сторона концепту HEIM є по суті його дефініційною ознакою, що фіксується лексикографічними джерелами у вигляді наступних зна­чень [8; 10; 11]:

1.Haus od. die Wohnung, in dem/der j-dlebt (u. sich wohl fullt)/ будинок чи квартира, в якому хтось проживає (і добре в ньому почувається.(тут і далі переклад наш - Близнюк Л. М.), напр.: Sie richtete sich ihr Heim. geschmackvoll ein.

2.Ein eigenes Haus; das Haus, das einem selbst gehort/ власний дім/ бу­динок, що комусь належить), z.B. Der Wunsch nach e-m eigenen Heim.

3.Ein Haus, in dem Personen od. Tiere, die Hilfe brauchen, leben und betreut werden (будинок, в якому перебувають люди чи тварини, що по­требують допомоги і за якими доглядають (притулок, інтернат), напр.: Das Kind ist im Heim.

4.Ein Haus, in dem sich die Mitglieder e-s Klubs od. Vereins treffen/ за­клад, де збираються члени клубу або спілки, напр.: AlleMitglieder haben geholfen, das neue Heim zu bauen.

Чималу роль в розумінні змістовного наповнення того ж концепту ві­діграє етимологія імені концепту, його внутрішня форма, що зазвичай не-усвідомлювана, відображена в зовнішній, словесній формі. В рамках ети­мології можна відтворити найбільш давню словотвірну структуру слова і елементи його значення, тобто "образи, символи або зв'язки з предме­тами матеріальної культури, на основі яких виникло дане значення і які з розвитком мови виявилися втраченими, порушеними або контамінова-ними в результаті різних внутрішньомовних культурно-соціальних, між­мовних та територіально-часових процесів" [7, с. 47].

В рамках даного дослідження звернемось до етимологічного ана­лізу лексеми Heim. Значення, які подаються у вищенаведених словни­ках закріпились за лексемою в процесі розвитку мови. В етимологічно­му словнику німецької мови зазначається, що номінативні витоки лек­семи Heim в готській мові haims пов'язувались з словом Dorf/село, а в давньонімецькій та середньонімецькій heim -Haus/Будинок, Wohnort/ Місце проживання, Heimat/Батьківщина. Дана лексема співвідносить­ся з індогерманським коренем kei— " liegen і означала первинно Ort, woman sich niederlasst, Lager, Wohnsitz/ місце, де зупинялися, табір, міс­це проживання. До цього корення належать слова Heirat (ursprunglich 'Hausbesorgung'), geheuer (ursprunglich 'zur Hausgemeinschaft gehorig, vertraut'). Вже в цей час відповідно вживаються в мові і прислівники heim (в давньонімецькій та середньонімецькій heim "nach Hause/ до дому") і daheim (в давнньонімецькій heime та в середньонімецькій da heime "zu Hause/ вдома"). Наведені вище прислівники знаходяться у мові в постій­ному вжитку натомість як сам іменник Heim починаючи з XVI століття в літературній мові не вживається. Але під впливом англійського home вже в середині XVIIIct. вживання іменника відновлюється чи то, мож­ливо, субстантивується прислівник heim [8, c. 525]. З часом понятійна сторона концепту HEIM значно розширилась та розгалузилась і слово Heim набуло чимало нових значень, які придали змістовному наповне­нню концепту нових відтінків.

Перцептивно-образні складові концепту HEIM утворюють своєрідний наочно-зоровий код, що спирається на лексеми das Haus, die Wohnung, das Zuhause, die Einrichtung, das Gebaude, das Vaterhaus, die Behausung, vier Wande, die Familie, das Obdach, die Zuflucht, які вказують на зв'язок люди­ни з домівкою, фіксують форму домівки її облаштованість, вказують на інших мешканців та характеризують місце, де людина почуває себе захи­щеною спочатку від стихійних проявів природи, тощо. Складові концепту HEIM чітко проявляються в словосполученнях, у яких зазвичай реалізуєть­ся його ім'я, у прикметникових (ein behagliches Heim, ein gemutliches Heim, ein trautes Heim, ein schmackvoll eingerichtetes Heim, ein eigenes Heim), у ді­єслівних (im Heim aufwachsen, unterbracht sein, ein Heim bauen, schmucken, einrichten, besitzen, in ein Heim einziehen, verschickt werden, eingewiesen werden, kommen, aus einem Heim entlassen werden), які репрезентують до­мівку як: а) благоустрій, упорядкованість та той спосіб життя, який люди­на творить сама; б) особистий простір людини, де панує її право впустити інших в цей простір чи ні; в) "чужий" простір, де людина перебуває при­мусово, не з власного бажання; г) простір, в якому людина вимушена пе­ребувати певний час через обставини, які склалися.

Об'єктивація концепту HEIM спирається на два основні частинно-мовні способи своєї вербалізації - іменник das Heim, прислівник heim та похідні слова, які у якості імен закріпились за похідними концеп­тами HEIMWEH, HEIMAT. Лексема heim має надзвичайно багатий словотвірний потенціал, heimlich, heimgehen, heimsuchen, heimgeigen, heimleuchten, heimzahlen, Heimlichkeit, heimwarts. Особливо числен­ними в німецькій мові є іменникові композити (Kinderheim, Altenheim, Blindenheim, Obdachlosenheim, Tierheim, Erholungsheim, Ferienheim, Pflegeheim, Wohnheim, Klubheim, Vereinsheim, Heimgang, Heimstatte, Heimsuchung, Heimtucke, Heimweg, Heimzahlung, Heimarbeit), за рахунокчого концепт HEIM може об'єктивуватися в безкінечній кількості мов­леннєвих ситуацій, де профілізуються його різні концептуальні ознаки: а) місце постійного проживання; б) місце тимчасового проживання; в) місце, до якого веде особлива дорога; г) дорога додому.

Цікавими є дієслівні словосполучення, які раніше придавали позитивно-оціночного атрибуту концепту HEIM, але згодом в лінгво-культурній свідомості німців вони перейшли в ряд негативно-оціночних атрибутів. Так, наприклад, вираз einen(m) heimgeigen (j-n nach Hause begleiten)/ когось супроводжувати музикою додому. Раніше дозволяли собі поважні та авторитетні люди, щоб їх супроводжували додому тан­цюючі музиканти. Таким чином вони хотіли показати своє багатство. У Баварії ми знайомимось із звичаєм сільських парубків, які з музикою та танцями поверталися додому. Відомо, що в Німеччині святкують свято урожаю. До XVII ст. по закінченню цього свята останні гості, передусім поміщики поверталися додому в супроводі музики. Подібним був звичай проводжати подружню пару додому музикою, танцями та співом [12, c. 691]. Проте пізніше, починаючи з XVII ст. цей вираз набуває негативно­го значенняj-n heimgeigen (j-n unfreundlich abweisen, schelten, verprugeln)/ когось грубо спровадити, здихатися, тому що для того, хто плачевно йшов звучала також для насмішки музика, напр.: Der braucht blofi noch mal zu kommen und wegen Geld zu fragen. Den werden wir heimgeigen. So, frech ist er auch noch geworden? Na, den, werd' ich mal heimgeigen.

Коли Валенштейн окупував Нюрнберг, тріумфували, виспівували та насміхалися нюрнбержці такими словами:

Du kannst den Gocker (Hahn) nit krahen horen,

Und willst der Nurnberger Stadt verstoren?

Geh, lass dich geigen heim!

Подібним є вживання виразу einem heimleuchten/ освічувати комусь дорогу. Раніше з пізнім гостем відправлявся для супроводу додому слу­га з ліхтарем, так як вулиці не освітлювались. Це значення не є більше актуальним, а на нього наклалося негативне, іронічне, злісне, насміш-ливе einem heimleuchten (j-m eine derbe Abfuhr geben)/ відкидати когось, принизливо відштовхувати, бити. З XV1ct. цей вираз залишається на­смішкою та іронією, напр.: Tom hat gestern einen erwischt, wie er ihm die Luft aus dem Rad liefi. Dem hat er aber heimgeleuchtet. Вираз einem etw. heimzahlen(einen geliehenen Betrag zuruckzahlen) вживався спочатку в значенні повертати борг, але потім змінюється на негативне значення -rachend vergelten/ комусь відплачувати(мстити). Heimfallen/переходи-тиу власність до попереднього власника. Heimgehen/повертатися додо­му та в переносному значенні помирати.

У словниках синонімів наводяться такі синоніми слова Heim: Bleibe, Haus,   Wohnung,   Unterschlupf, Zuhause,  Zuflucht;  (geh.): Behausung;(bildungsspr.): Refugium; (bildungsspr., oft scherzh.): Domizil; (ugs.): die [eigenen] vier Wande; (bes. sudd., osterr., schweiz.): Daheim; Alumnat, Anstalt, Asyl, Gastehaus, Internat, Hort, Krippe, Sanatorium, Hospiz; (veraltend): Pensionat; Herberge, Quartier, Unterkunft; (Amtsspr., sonst veraltet): Obdach; Klubhaus, Vereinshaus. Наведені приклади свід^ть про спосіб організації життя людини. Тут чітко помітний зв'язок з побутом, теплом родинних стосунків, захищеністю, родом занять, тощо. Даний си­нонімічний ряд дозволяє виділити концептуальні ознаки концепту HEIM за соціальною диференціацією[9, c. 321]:

1) Heim fur Fremde: Hospiz, Herberge, Fremdenheim; 2) Heim fur Alte: Altersheim, Altenheim, Altenwohnheim, Pflegeheim, Altersasyl (schweiz.), Feierabendheim, Seniorenheim, Pfrundhaus (schweiz.); 3) Heim fur Frauen: a) die von ihren Mannern miBhandelt werden: Fauenhaus; b) die unverheiratet sind: Damenstift, Schraubensilo (scherzh.), Drachenburg (scherzh.), Ledigenheim; 4) Heim fur Obdachlose: Asyl, Obdachlosenasyl; 5) Heim fur Kinder: Kinderheim, Kinderhort, Hort, Sauglingsheim; 6) Heim fur Waisen: Waisenhaus, Findelhaus; 7) Heim fur Schuler: Schulerheim, Heimschule, Kostschule, Internat, Landerziehungsheim, Pensionat, Alumnat, Konvikt (osterr.), Juvenat;8)Heim fur Studenten:Studentenheim,Studentenwohnheim; 9) Heim fur Jugendliche: Jugendheim, Jugendfreizeitheim, Heim fur offenen Tur; 10) Heim fur mehrwochigen Aufenthalt von Schulklassen (in landlicher Gegend): Schullandheim, Landschulheim; 11) Heim fur auslandische Arbeitnehmer: Gastarbeiterheim, Fremdarbeiterheim.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81 


Похожие статьи

М І Гнатюк - Наукові записки

М І Гнатюк - Наукові записки в 11

М І Гнатюк - Наукові записки в 14

М І Гнатюк - Наукові записки в 15

М І Гнатюк - Наукові записки в 16