М І Гнатюк - Наукові записки в 11 - страница 51

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81 

асиметричні члени градуальних опозицій. Ця група асиметричних антонімічних пар в масиві дослідженого матеріалу незначна. Можна на­вести такий приклад з іменниками як: He who is slow to wrath has great understanding, But he who is impulsive exalts folly [Proverbs 14:29], де про­тиставляються слова understanding і folly. Іменник understanding у сполу­ченні з прикметником great є крайнім членом градуального ряду, що ви­глядає як: great understanding - understanding - folly - great folly. Іменник folly не є крайнім членом градуального ряду, і тому виникає логічна аси­метрія. Таку ж асиметрію ми спостерігаємо в реченні: Therefore let no oneboast in men. For all things are yours: whether Paul or Apollos or Cephas, or the world or life or death, or things present or things to come; all are yours [1 Corinthians 3:21-22], де словосполучення things present протиставле­но словосполученню things to come. Це протиставлення буде асиметрич­ним, на відміну від протиставлення в реченні: There is no remembrance of former things, Nor will there be any remembrance of things that are to come By those who will come after [Ecclesiastes 1:11], де словосполучення former things і things that are to come є крайніми членами градуального ряду;

- квазіантоніми, контекстуальні антоніми. Це найбільш велика група асиметричних антонімічних пар. Під час розгляду квазіантонімів і кон­текстуальних антонімів виникає питання що вважати, а що не вважати антонімічною парою, тому що не є можливим довести, які слова проти­ставлені за змістом, а які - ні. Ми виходимо з твердження, що антоніміч­ною парою є слова, які, окрім явного протиставлення, вживаються в сти­лістичних прийомах контрасту. Саме в зв'язку з цим виникає питання про контекстуальні антоніми. Наприклад, у реченні: For there is not a just man on earth who does good And does not sin [Ecclesiastes 7:20] в стиліс­тичному прийомі акротеза протиставляються іменники good і sin. У цьо­му реченні ці слова будуть контекстуальними антонімами, у чому і вира­жається їх асиметричність.

Потрібно відзначити, що в антонімічних парах може сполучатися од­разу кілька типів асиметрії. Відзначаються сполучення як підтипів асиме­трії, так і її типів. Так, у структурній асиметрії іноді спостерігається вжи­вання негативного афікса, і, у той самий час, суфікса, що не є формаль­ним маркером заперечення. Наприклад, у реченні: For the Lord knows the way of the righteous, But the way to the ungodly shall perish [Psalm 1:6], ан­тонімами є субстантивовані прикметники the righteous і the ungodly. У цьому прикладі спостерігається структурна асиметрія антонімів за дво­ма її підтипами: з одного боку існує афіксальна асиметрія заперечення, а з іншого - ці антоніми у своєю структурою розрізняються суфіксами. Структурна асиметрія антонімів може сполучатися також із граматич­ною асиметрією. Наприклад, у парах антонімів: the ungodly - a righteous man, life - rottenness. Є також пари, що сполучають структурну і логіч­ну асиметрію. Так, у реченні: Then I saw that wisdom excels folly As light excels darkness [Ecclesiastes 2:13], у морфемній асиметрії кореневих анто­німів light і darkness, є також оцінна асиметрія, що реалізується за допо­могою дієслова to excel. Граматична асиметрія також може сполучатися з логічною асиметрією. Наприклад, у реченні: Scoffers set a city aflame, But wise men turn away wrath [Proverbs 29:8], іменник scoffers і сполучення іменника з прикметником wise men є контекстуальними антонімами. Іс­нують також приклади сполучення в антонімічних парах усіх типів аси­метрії. Так, у реченні: Dare any of you, having a matter against another, goto law before the unrighteous, and not before the saints? [1Corinthians 6:1], у ролі антонімів виступають субстантивований прикметник unrighteous і іменник saints, що є асиметричними членами одного градуального ряду й у той самий час структурно асиметричними антонімами.

Усі типи асиметрії можуть бути застосовані і для класифікації явищ симетрії, окрім морфемної афіксальної асиметрії, що також належать до типу логічної симетрії. Питання асиметрії антонімічних пар тісно пов'язане з двома іншими проблемами: з проблемою точних і неточних антонімів і з проблемою сполучуваності в антонімічних парах. Ці про­блеми можуть служити матеріалом для подальших лінгвістичних дос­ліджень.

Література:

1.Апресян Ю. Д. Лексическая семантика. - В кн.: Апресян Ю. Д. Избранные труды. - Т. 1. - М., 1995. - 472 с.

2.Заренков Н. А. Слово, число и семиотическая теория жизни. - М., 1999.

 

-   http://fadr.msu.ru/wordandnumber.

3.Комиссаров В. Н. Словарь антонимов современного английского языка.

-   М.: Международные отношения, 1964. - 288 с.

4.Ожегов С. И. Словарь русского языка. Изд. четвёртое, исправленное и дополненное. - М.: Гос. издательство иностранных и русских словарей, 1960.

-   900 с.

5.Пастер Л. Избранные труды. - Т. 1 - М., 1960. - 549 с.

Holy Bible. New King's James Version.УДК 811.111373.611

Курушкіна Т. М.,

Горлівський державний педагогічний інститут іноземних мов, м. Горлівка

ОСОБЛИВОСТІ ОНОМАСІОЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ АНГЛІЙСЬКИХ КУЛІНАРОНІМІВ

У запропонованій статті, по-перше, встановлюються параметри ономасіологічного опису англійських кулінаронімів; по-друге, визначе­на структура цього опису реалізується при аналізі назв страв. Центром опису стає ономасіологічна модель, яка вміщує ономасіологічний базіс, ономасіологічну ознаку та ономасіологічний предикат.

Ключові слова: кулінаронім, омасіологічний базіс, ономасіологічна модель, ономасіологічна ознака, ономасіологічний предикат.

Suggested article firstly deals with defining parameters of onomasiological description of English culinaronyms; secondly with realization of the defined structure in the analysis of the dishes names. Onomasiological model that contains such elements as onomasiological base, onomasiological feature and onomasiological predicate becomes the centre of English culinaronyms description.

Key words: culinaronym, onomasiological model, onomasiological base, onomasiological feature.

Ономасіологічний ракурс розгляду словотворення залишається ак­туальним у сучасній лінгвістиці. Зважаючи на те, що саме ономасіоло-гічний аналіз лексики дозволяє виявити понятійні механізми утворен­ня того чи іншого слова та уточнити принципи його мотивації, законо­мірним є поєднання ономасіологічного й когнітивного підходів до роз­гляду одиниць лексикону тієї чи іншої мови в дослідницьких роботах останнього часу (Полюжин 1999, Селіванова 2000, Панасенко 2004, Са-кал 2006, Плотникова 2006).

Двоспрямованість ономасіології як у суто мовну, так і немовну сфери забезпечує її різноманітні експланаторні можливості та їх варіабельність. Сучасна ономасіологія виходить за межі лінгвістичної семантики, що від­бивається в її розмежуванні на семантико-структурний, функціональний, тексто-комунікативний та когнітивний напрямки [5, с. 428-430].

Метою нашого розгляду постає аналіз методів ономасіологічного мо­делювання в межах структурно-семантичного напрямку, що має за завдан­ня систематизацію та типологізацію номінативних одиниць, аналіз взає­модії семантичного й номінативного аспектів мови, інтерпретацію онома-сіологічних структур у проекції на значення мовних одиниць [5, с. 429].

До кола завдань, що вирішуються у ході даного дослідження належить:

-   аналіз основних методів ономасіологічного моделювання;

-   виділення основних ономасіологічних моделей англійських назв страв.

© Курушкіна Т. М., 2010Традиційно в основі ономасіологічного дослідження знаходиться ме­тодика репрезентації семантичних зв'язків між морфемами похідного слова за допомогою тернарної ономасіологічної структури або моде­лі, що була розроблена О. С. Кубряковою [2]. До складу ономасіоло-гічної структури слова входять ономасіологічний базис (словотвор­чий формант), ономасіологічна ознака (мотиватор, твірна основа) та предикат-зв'язка або атомарний предикат, що встановлює між ознаками певний тип відношень. Під ономасіологічною моделлю похідного слова мається на увазі структурно-семантична формула, що, по-перше, відби­ває його морфологічну побудову, по-друге, називає ономасіологічні роз­ряди компонентів, що входять до його складу, та, по-третє, вказує на тип семантичних відносин, в які вступає його основа та суфіксальний еле­мент задля найменування тієї чи іншої особи або предмету.

О. О. Селіванова, розглядаючи ономасіологічну модель складно­го слова, визначає її на основі 1) загального значення ономасіологічно-го базису (формантної структури); 2) конкретного змісту двох або біль­ше ономасіологічних ознак; 3) іх валентного потенціалу та значеннєвого зв'язку; 4) типу відношень між базисом та ознакою [4, с. 20].

Ономасіологічна структура розкриває природу мотиватора як фраг­мента значення номінативної одиниці, представленого в її тілі, а її ін­терпретація здійснюється шляхом реконструкції мотивуючого суджен­ня, дефініції пропозиційної структури. Т. В. Дроздова відзначає: "У про­цесі ономасіологічного аналізу похідного слова відбувається поступове розкриття взаємодії компонентів один з одним, а також одночасне спів­віднесення отриманих мовних відомостей з концептуальною картиною специфічної сфери" [1, с. 10].

В морфологічній структурі слова елементи ономасіологічної можуть відбиватися повністю або частково. В першому випадкові характеристи­ка ономасіологічної моделі базується на дослідженні поверхневих струк­тур, і число її виокремлювальних компонентів відповідає числу реально представлених в структурі позначення компонентів. Глибинний аналіз, в свою чергу, передбачає розпізнавання схованих компонентів, тобто тих, що не є представленими в поверхневій структурі.

Локалізація базиса в поверхневій структурі дериватів та складних слів тісно пов'язана з граматичною будовою мови. Так, наприклад, фран­цузька та польська мови відносяться до мов з лівовершинним базисом, а німецька, англійська, російська, українська, чеська - до правовершин-них [3, с. 46].

В. І. Щадрін, спираючись на традиційний термінологічний апарат ономасіології, пропонує, в якості ономасіологічної моделі похідного слова, використовувати структурно-семантичну формулу, що, по-перше, відбиває його морфологічну структуру, по-друге, називає ономасіологіч­ні розряди (тематичний або рольовий статус) компонентів, що входять до його складу, та, по-третє, вказує на тип семантичних відношень (гли­бинний предикат або відмінкова функція), в які вступають ономасіоло-гічний базис та ономасіологічна ознака для називання того чи іншого предмета. Ономасіологічна ж структура презентується у вигляді онома-сіологічного квадрату похідного слова, що складається з чотирьох сек­торів: ономасіологічного базису, ономасіологічної ознаки, значеннєвого релятива та рольового статусу всього похідного [7, с. 9].

Проте, визнаючи актуальність та цікавість ономасіологічного моде­лювання структури похідного, запропонованого В. І. Щадріним, слід за­уважити, що четвертий компонент ономасіологічного квадрату, а саме, рольовий статус похідного, при побудові ономасіологічної структури назв страв нівелюється, таким чином повертаючи нас до традиційної тричленної ономасіологічної категорії.

В. І. Теркулов акцентує увагу на принципіальній відмінності ономасі-ологічних моделей універбалізаційних композитів, що є варіантами по­вного словосполучення, та дериваційних композитів, що формують нову номінатему. Зазначається, що у універбалізаційних композитах базисну функцію виконує головне слово вихідного словосполучення, а ознакову - залежне, а у дериваційних базисну функцію виконує вже афікс, ознако-ву ж - вихідне словосполучення, перетворене у твірну основу. Ономасі-ологічна структура універбалізаційних композитів визначається як дво­членна, яка включає ономасіологічний базис, що є еквівалентним архісе-мі головного компоненту вихідної конструкції, та ономасіологічну озна­ку, що є еквівалентною семантичному множнику головного компонента вихідної конструкції, що актуалізується у її залежному компонентові [6].

У нашому дослідженні ми, зважаючи на різноманітність структурних моделей англійських назв страв, при ономасіологічному моделюванні, вслід за Н. І. Панасенко [3], перш за все, виходимо з типу номінації, який було визначено у результаті попереднього словотворчого аналізу, адже кількість елементів в ономасіологічній структурі залежить саме від нього.

Ономасіологічному розглядові в нашому дослідженні підлягають 1608 лексичних одиниць англійської мови, що означають назви страв, тобто кулінароніми. Словотвірний аналіз продемонстрував, що куліна-роніми англійської мови поділяються на:

1) прості (325 од.) (наприклад, bread 'хліб', aspic 'заливне', bagel 'ро­галик', hermit 'печиво з родзинками та горіхами');

2) похідні (138 од.) (наприклад, jerky 'в'ялене м'ясо', munchie 'закус­ка', patty 'перепічка', rasher 'тонка скибочка бекону');

3) складні (255 од.) (наприклад, seedcake 'булочка з кмином', sea biscuit 'галета', bean curd 'тофу', beefsteak 'біфштекс');

складносуфіксальні (3 од.) (наприклад, jawbreaker 'тверда кара­мель', cheeseburger 'чізбургер', pile-driver 'міцний коктейль, суміш горіл­ки з помаранчевим лікером');

5)  декількасловні комплекси (1153 од.) (наприклад, Salisbury steak 'рублений біфштекс 'солсбері'', Norfolk apple cake 'яблучний пиріг по-норфолкські', California roll 'булочка по-каліфорнійські', fairy cake 'пи­ріг зі збитих білків');

6)  фрази (59 од.) (наприклад, pigs in blankets 'устриці у тісті', love in disguise 'фаршироване серце', soles in coffins 'картопля фарширована камбалою', archangels on horseback 'устриці у беконі на грінках');

Найбільша кількість складників спостерігається у декількасловних комплексах, що складаються з похідного або складного слова, або ж складносуфіксального утворення й простого чи складного прикметни­ка. Зауважимо й вагу кількості елементів ономасіологічної моделі й роль кожного з них у формуванні базису, ознаки та предикату.

Враховуючи зазначене вище, можемо виділити певну кількість онома-сіологічних моделей, характерних для англійських кулінаронімів, що, за­лежно від кількості елементів ономасіологічної структури, в свою чергу, поділяються на двокомпонентні, трикомпонентні та чотирикомпонентні.

Двокомпонентні кулінароніми складають 80% загальної кількості проаналізованих лексичних одиниць. Як в групі двокомпонентних, так і в корпусі всього матеріалу в цілому, найбільшу частотність має модель "ознака - базис", напр.: Windsor soup 'віндзорський суп', Yule log 'різд­вяне поліно', Madera cake 'бісквіт 'мадера'', Western omelet 'омлет по-західному', soda biscuit 'печиво на соді', Gloucester sausage 'глостерська ковбаса', fruit bread 'хліб з родзинками', fishcake 'рибна котлета'.

Модель типу "базис - ознака" є непоширеною, проте наявною в ан­глійській мові, що належить до мов з типово правостороннім базисом. Це можна пояснити впливом французької мови та французької кулінар­ної традиції, що поступово поширювалася й на територію Великобрита­нії. Напр.: lobster Newburg 'лобстер ньюбург', oysters Bienville 'устриці б'єнвіль', salmon amandine 'сьомга у мигдалі', sole Albert 'камбала Аль­берт', steak tartare 'м'ясо по-татарські' .

Трикомпонентні ономасіологічні моделі кулінаронімів складають 20% загальної кількості похідних назв страв. У їх складі можливим по­стає виділення п'яти типів ономасіологічних структур, а саме:

-   "ознака ознака - базис";

-   "ознака - ознака базис";

-   "ознака - ознака - базис";

-   "ознака - базис - ознака";

-   "ознака базис - ознака";

Найбільш численною з виділених трикомпонентних виступає модель типу "ознака - ознака - базис", напр.: Aberdeen preserved apples 'зацу­кровані яблука по-абердинські', apple brown Betty 'яблучний пудинг з су­харями', Arran potato salad 'картопляний салат по-аранські', Aylesbury game pie 'пиріг з дичиною по-айлсберські', Berkswell lemon chicken 'курча з лимоном по-берксвельськи', Autumn partridge pot 'осіннє рагу з куріпки'.

Чотирикомпонентні моделі кулінаронімів складають найменш чис­ленну групу і представлені лише дев'ятьома одиницями, до складу оно-масіологічної структури яких входять три ознаки й один базис, напр.: seven minute frosting 'глазур сім хвилин', chocolate up and over pudding 'пиріг глазурований шоколадом', Lancashire potato cheese cakes 'сирні пи­ріжки з картоплею по-ланкаширські'.

Проведене нами узагальнення й систематизація досліджуваного ма­теріалу становить підґрунтя для подальшого ономасіологічного аналізу зон базису та ознаки, що надасть змогу розкрити акт номінації страв, як мовномисленнєвий акт, у ході якого те, що називається, підводиться під певну категорію та розглянути досліджувані лексичні одиниці як резуль­тат пізнавальної діяльності людини, що встановлює зв'язки між різнома­нітними сутностями навколишнього світу та виражає ці зв'язки у ство­рюваному нею найменуванні.

Література:

1.Дроздова Т. В. Типы и особенности многокомпонентных терминов в со­временном английском языке (на материале терминологии производства ис­кусственного холода): автореф. дис. на получение уч. степени канд. филол. наук: спец. 10.02.04 "Германские языки" / Т. В. Дроздова. - М., 1990. - 24 с.

2.Кубрякова Е. С. Части речи в ономасиологическом освещении / Е. С. Ку­брякова . - М.: Наука, 1978. - 115 с.

3.Панасенко Н. И. Когнитивно-ономасиологическое исследование лексики (опыт сопоставительного анализа названий лекарственных растений): дис. ... доктора филол. наук: 10.02.19 / Н. І. Панасенко. - М., 2000. - 387 с.

4.Селіванова О. О. Субстантивні композити в українській та російській мовах / О. О. Селіванова // Мовознавство. - 1992. - № 6. - С. 19-22.

5.Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія / О. О. Селіванова. - Полтава: Довкілля-К, 2006. - 716 с.

6.Теркулов В. И. Слово и номинатема: опыт комплексного описания осно­вной номинативной единицы языка / В. И. Теркулов. - Горловка: Изд-во ГГПИ-ИЯ, 2007. - 240 с.

Щадрин В. И. Ономасиология производного имени: автореф. дис. на по­лучение научн. степени д-ра филол. наук: спец. 10.02.04 "Германские языки" / В. И. Щадрин. - С-П.,1996. - 39 с.УДК 811=16+81' 373.2+81' 373.21

Ларькова Л. Х.,

Київський національний лінгвістичний університет

ФУНКЦІЯ АДВЕРБІАЛЬНИХ СЛОВОСПОЛУЧЕНЬ У СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ

В структурі речення прислівник може залежати як від дієслова, так і від прикметника або іншого прислівника, в окремих випадках також від іменника. В статті аналізуються прислівники, які відносяться до адвер­біальних словосполучень.

Ключові слова: адвербіальна система, адвербіальні словосполучення, імен­ник, синонімія, дієслово, прийменник, прислівник, граматична залежність.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81 


Похожие статьи

М І Гнатюк - Наукові записки

М І Гнатюк - Наукові записки в 11

М І Гнатюк - Наукові записки в 14

М І Гнатюк - Наукові записки в 15

М І Гнатюк - Наукові записки в 16