М І Гнатюк - Наукові записки в 11 - страница 55

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81 


Прикметники парадигми тісно пов'язані своєю семантикою, внаслі­док чого можуть замінювати один одного. У перспективі доцільно роз­глянути функціонування цих прикметників у публіцистичних текстах (з урахуванням семантично близьких іменників і дієслів).


streitsuchtig-

bei jeder Gelegenheit Streit suchend, d.h. heftiges S ichauseinanders etzen mit jmdm. in hitzigen Wortwechseln oft auch in Handgreiflichkeiten

streitbar, zanksuch-tig, bose, hadrig,

hadersuchtig, zankhaft, agressiv, angriffslustig, unver-traglich

 

ein -er Junge

 

 

 

 

unfriedlich

Zustand der Spannung, Gereiztheit, der durch Streitigkeiten hervorgerufen wird.

streitbar, zanksuchtig

still

hier ist es sehr u.

 

 

 

 

aggressiv

geneigt, bereit andere anzugreifen, seine Absichten ohne Rucksicht auf andere zu verfolgen;

angriffslustig, rabiat, streitsuchig,streitbar, kriegslustern, angrif-fslustig, eroberungs durstig; kampfersich

friedlich, fried-

liebend, ruhig

-e Spielweise; er ist sehr a.

ein -er Charakter, Mensch, in a. Ton sagen

 

 

 

 

angriffslustig

Angriffslust zeigend,d.h. Bereitschaft, jederzeit jmdn. anzugreifen, Aggressivitat

streitbar, kampferisch, kamp-flustig, kombattan, militant, heraus-fordernd provokant, offensiv

friedlich, ruhig

ein -er Junge, ein -es Benehmen

 

 

 

 

eroberungs-durstig-

der oft Eroberung braucht, d.h. jmdn. fur sich gewinnen

aggressiv

friedlich, ruhig

ein -er Schurzenjager, Verfuhrer

 

 

 

 

unvertraglich-

2. von solchem Charakter, daB man mit dieser Person nicht auskommen kann

streitsuchtig,

zankisch, unversohnlich

vertraglich, tolerant, duldsam

er ist sehr u. ein -er Mensch, Charakter

 

 

 

 

herausfor-dernd-

durch unverhohlen

ausreizende, anmaBende Art eine Reaktion verlangend

reizend, kampflustig, provokant

ruhig

ein -es Benehmen: er sah sie h. an

 

 

 

 

kampferisch-

voller Kampfgeist

kriegerisch, kampf-mutig, kampflustig, streitbar, martialisch, kampfbereit, provo-kativ

 

eine -e Natur; sich k. mit etw. ausein-andersetzen

l.den Kampf ' be-treffend, zu ihm gehorend, fur ihn notwendig, ihm die-nend: die -en Mittel

 

 

 

offensiv-

angreifend, den Angriff bevorzugend

angriffslustig, kampferisch, kampfbereit, provokativ

 

o. spielen; eine -e Taktik, ein -er Charakter

 

 

 

 

provokativ-

eine Provokation enthaltend, d.h. Herausforderung, durch die jmd. zu Handlungen veranlaBt wird oder werden soll

 

 

ein -es Buch

 

 

 

 

Zankisch (Antonyme) Таблиця BLexem


Semem I


Synonyme


Antonyme


Substantive, Adverbien


=   1^  &

n mbs  n

y    eub    y

S        SSu  Sfriedlich+


 

2.von Ruhe

erfullt,

zeugend

friedsam,

vertraglich,

gutlich,

versohnlich,

unschadlich,

harmlos,

ungefahrlich,

gutartig


 

bose,

giftig,

wutend, zornig ein -er

Anblick,

f. einschla-fen, eine -e

Seele, At-

mosphare,

Stille; -e

Ruhe; ein -es Gesicht; ein -es Wesenfriedfertig+

 

 

friedliebend+

 

 

versohnlich+


das friedliche Zusammen-leben, die Eintracht liebend; nicht zum Streiten neigend

gern in Friden lebend

zur friedlichen Verstandigung bereit friedliebend,

gewalt-

frei,

umganglich, versohnlich, vertraglich

 

friedfertig

 

 

tolerant gewalt-

tatig,streit-

suchtig,

angreife-

risch,

aggressiv

 

 

 

unversoh-nlich ein -er Mensch

 

 

ein -es Volk

ein -er Mensch; er zeigt sich recht v.; eine -e Stimmungunschadlich+


2.dafur sorgen, daB etw. jmdm keinen weite-ren Schaden anrichten kann, z.B. durch Vernic-htung, Totung, Festnahme

 

 

 

harmlos, gewaltfrei schadlich,

schtreit-

suchtig ein -er Charakterharmlos+


a)ohne jede Falschheit, ohne bose Absichten, Wirkungen, aber auch nicht gerade anregend, an-spruchsvoll o.a.; b)nichts Schlimmes, keine Gefah-ren in sich bergend


 

a) arglos, ohne

 

Arg //

 

Falsch,

a) eine -e

leichtglaubig,

Frage;ein

einfaltig,

-es Ver-

treuherzig,

gnugen;

naiv;

b) eine -e

b) friedlich,

Ver-

ungefahr-

letzung

lich, unschad-

 

lich, gutartig

 

1.Алефиренко Н. Спорные проблемы семантики / Н. Алефиренко. - Моно­графия. - М.: Гнозис, 2005. - 326 с.

2.Бабенко Л. Г. Лексические средства для обозначения эмоций в русском языке / Л. Г. Бабенко. - Свердловск: Изд-во ГПИ, 1989. - 184 с.

3.Брідкова Т. Розмежування прикметників за семантичними класами в су­часній німецькій мові: Дипломна робота (Керівник О. Д. Огуй). - Чернівці, 1992. - 105 с.; 60 табл.

4.Огуй О. Д. Індуктивні лексикографічні класифікації прикметників для побудови мовно-концептуальної картини світу: проблеми та перспективи. / О. Д. Огуй. - Вісник Житомирського державного університету ім. І. Фран­ка. - Вип. 27. - Житомир: ЖДУ, 2006. - С. 40-43.

5.Огуй О. Д., Проблеми індуктивної лексикографічної класифікації полі-семічних прикметників / О. Д. Огуй, С. М. Бобрун // Науковий вісник Черні­вецького університету. - Вип. 41 (6): Германська філологія. - Чер-нівці: ЧДУ, 1998. - С. 35-39.

6.Пашко Л. А. Семантическое развертывание прилагательных, обозна­чающих характер человека в совр. франц. яз. / Л. А. Пашко. - Автореф. дис-серт. канд. филол. наук. - Львов, 1995. - 17 с.

7.Рудик Т. З. Англійські прикметники моральноетичної сигніфікації у лексикографії та міжчастиномовних зв'язках / Т. З. Рудик.- Автореф. дисерт. канд. філол. наук. - Львів, 1995. - 17 с.

8.Словник українськрї мови. - Т. 9. - К.: Наукова думка. 1979. - 659 с.

 

9.  Agricola: Worter und Wendungen. Worterbuch zum deutschen Sprach-gebrauch. - Leipzig Bibliographisches Institut, 1981. - 818 s.

10.Duden: Deutsches Universalworterbuch/Hrsg. von Kollektiv unter G. Dros-dowski. 2.vollig neubearb. Mannheim; Wien; Zurich: Duden Verlag. 1989. - 1816 s.

 

11.Gorner, Kempсke. Synonymworterbuch. Sinnverwandte Ausdrucke der deu-tschen Sprache. - Leipzig: Bibliographisches Institut, 1982. - 643 s.

Peltzer, Reinhert Norrmann. 23 Aufl., total neu uberarb.,Thun: Ott, 1992, 792 s.УДК811.112.2 '37:398.91

Лисецька Н. Г., Бондарчук О. Ю.,

Волинський національний університет імені Лесі Українки, м. Луцьк

ТИПОЛОГІЯ ТА СТРУКТУРА ЕКСПЛІКАЦІЇ КОНЦЕПТУ "СПОНУКАННЯ ДО ДІЇ" НА ПРИКЛАДІ ПРИСЛІВ'ЇВ ТА ПРИКАЗОК НІМЕЦЬКОЇ МОВИ

У статті розглядається місце концепту "Спонукання до дії" у ти­пології та класифікації концептів. Проаналізована внутрішня структу­ра концепту - його поняттєва, образна і ціннісна сторони. На прикладі прислів'їв та приказок вивчено концепт "Спонукання до дії".

Ключові слова: концепт, прототип, підконцепт, внутрішня струк­тура концепту, фразеологізм, прислів'я та приказка.

The article deals with the place of the concept "Induce to the action" in the typology and classification of the concepts. The inner structure of the concept - namely its significative, figurative and evaluative components - are analysed. The concept "Induce to the action" is investigated on the examples of the proverbs and proverbial phrases.

Key words: concept, prototype, underconcept, the inner structure of the concept, phraseologism, proverb and saying.

Протягом останніх десятиліть у сучасній лінгвістиці домінує когні­тивна парадигма, що спрямовує дослідження за напрямками "мова та мо­вець", "мова та мислення", "мова та культура", бо когнітивні та мовні структури перебувають у певних співвідношеннях. З одного боку роз­глядається об'єктивація ментальної діяльності через мову, з іншого - ви­вчається мова як опосередкований шлях дослідження пізнання. Велика кількість вчених присвячують свої дослідження основному семантично­му поняттю у когнітивній лінгвістиці - концепту. Це передусім Дж. Ла-кофф, А. Вежбицька, Р. І. Павіленіс, Р. М. Фрумкіна, Ю. С. Степанов, М. Шварц, О. С. Кубрякова, В. А. Маслова, В. І. Карасик і багато інших. Незважаючи на інтенсивні дослідження з когнітології можна костатува-ти відсутність праць, які б розглядали не "Дію", а "Спонукання до дії" як окремий концепт.

Актуальність дослідження зумовлюється також тим, що даний кон­цепт наділений у німецькій мовній картині світу великою психічною, ментальною та культурною силами. Концепт "Спонукання до дії" орга­нізовує життєвий світ людини, виражає валоративне ставлення до впо­рядкування часу, стосунків людей, розпорядку дня та визначення преро­гатив у своїй діяльності, як фізичній, так і моральній. Цінність спонукан­ня до дії як засобу здійснення життєвих планів та задоволення інтересів особистості прямо пропорційна росту моральних, духовних та матері-

© Лисецька Н. Г., Бондарчук О. Ю., 2010альних потреб людини. Даний концепт заслуговує уваги в сфері стверд­ження особистості.

Мета нашого дослідження - вивчення засобів номінації концепту "Спонукання до дії" крізь призму взаємозв'язку мови та мислення, вияв­лення антропологічних кореляцій у процесах функціонування фразеоло­гічних одиниць як засобах експлікації концепту "Спонукання до дії". Мета зумовила конкретні завдання: 1) визначити місце концепту "Спонукання до дії" у різних типологіях та класифікаціях концептів, 2) розглянути вну­трішню структуру концепту "Спонукання до дії", 3) вивчити засоби номі­нації концепту "Спонукання до дії", а саме фразеологічні одиниці.

Об'єктом дослідження є концепт "Спонукання до дії" в німецькій мовній картині світу. Предметом дослідження є когнітивні і функціо­нальні особливості фразеологічних номінацій концепту "Спонукання до дії". Матеріалом дослідження послужили 254 фразеологічні номінації концепту, відібрані з сучасних словників німецької мови.

У нашому дослідженні ми приєднуємось до трактування концепту В. А. Масловою: "Концепт - семантичне утворення, відзначене лігво куль­турною специфікою, і таке, що так чи інакше характеризує носіїв певної етнокультури" [6, с. 47], а також до визначення концепту О. С. Кубряко-вою [3, с. 145]: "Концепт - це поняття, що слугує поясненню ментальних та психологічних одиниць нашої свідомості, й тієї інформаційної структу­ри, яка відображає знання і досвід людини". Вона вважає концептом також "оперативну одиницю пам'яті, всієї картини світу, квант знання".

Для системного розуміння концептуального устрою тієї чи іншої лінгвокультури важливим і необхідним є питання про типи та класи кон­цептів. Розглянемо концепт "Спонукання до дії" у рамках таких бінар­них опозицій як "параметричність" - "непараметричність", "універсаль­ність" - "специфічність", "регулятивність" - "нерегулятивність" [2].

Протиставлення концептів як параметричних - непараметричних мен­тальних утворень можливе за умови таксонімії концептів під кутом зору міри [7, с. 84]. Концепт "Спонукання до дії" є непараметричний, оскільки профілюється на рівні відчуттів, уявлень і асоціацій. До нього важко засто­сувати які-небудь критерії міри (розмір, якість, статус, обсяг). Даний кон­цепт має абстрактне втілення, він представляє образний компонент.

"Спонукання до дії" - універсальний концепт. Він несе в собі загаль­нолюдську значимість. Та він не є універсальним на всі 100%. Він, як і всі специфічні концепти, на матеріалі німецької мови має прив'язку до німецької культури, німецького суспільства. Кожен універсальний кон­цепт викликає в окремій лінгвокультурі різні переживання, різні образи та різні оцінки.

Досліджуваний концепт належить до регулятивних концептів, бо в ньому закладений певний ідеал, норма, шаблон, що визначає домінан­ти поведінки людини в соціумі. Він задає лінію поведінки особистості в колективі, орієнтує її на підкорення певним правилам, певній системі.

Розглядаючи типологію В. А. Маслової, яка виділяє такі групи кон­цептів: світ, стихії і природа, уявлення про людину, моральні концепти, соціальні поняття та стосунки, емоційні концепти, світ артефактів, кон-цептосфера наукового знання, концептосфера мистецтва, відносимо до­сліджуваний концепт як до емоційних і соціальних концептів, так і до концептів морального порядку [6, с. 75-76]. "Спонукання до дії" перед­бачає емоційне ставлення індивіда до оточуючого, виявлення його мо­ральних цінностей у поведінці в соціумі.

Беручи за основу підхід Моніки Шварц [10], визначаємо концепт "Спонукання до дії" як Token-концепт, бо до кожної окремо взятої лю­дини необхідний інший підхід. Для когось необхідне прохання, для ко­гось - наказ, а комусь досить просто натякнути, щоб спонукати викона­ти якусь дію, чи то фізичну, чи то ментальну.

Зважаючи на специфіку концепту "Спонукання до дії", важливо з'ясувати його внутрішню організацію.

Спираючись на концепцію Карасика В. І. [2], вважаємо, що когнітив-на модель "Спонукання до дії" має польову структуру і представляємо поле концепту у вигляді трьох сторін: поняттєвої, образної, ціннісної. Для дослідження базового шару концепту використовуємо аналіз слов­никових дефініцій та тлумачень ключових лексем. Дослідження попо­внюється аналізом синонімів ключової лексеми.

Побудова семантеми ключових слів, що вербалізують концепт "Спо­нукання до дії", здійснювалась за допомогою аналізу словникових тлума­чень слів auffordern та Handlung. Тлумачні словники німецької мови ви­значають слово auffordern практично одностайно, виділяючи в ньому дві семеми - прохання та вимога. Слово Handlung має два значення: 1) вчи­нок, 2) перебіг або результат справи. "Duden. Das Synonymworterbuch" наводить такі синоніми до слова Aufforderung: 1. Appel, Aufruf, Bitte, Erinnerung, Ermahnung, Mahnung, Ruf, Ersuchen, Verlangen; 2. Einladung. Отже, поняттєва сторона концепту "Спонукання до дії" є по суті його де-фініційною ознакою, що фіксується лексикографічними джерелами у ви­гляді 3 когнітивно-семантичних прошарків: "прохання", "вимога", "пе­ребіг та результат того, що хтось робить або зробив".

Фразеологічні одиниці як фрагменти наповнення досліджуваного концепту становитимуть периферію концепту "Спонукання до дії", а отже його ціннісну та образну сторони. Ціннісна сторона - найголовні­ша іпостась концепту "Спонукання до дії", яка зумовлюється ставленням індивіда до навколишнього, що повинне бути позитивним, бо спираєть­ся на ті духовні імпульси, які оживають у свідомості людини завдяки її приналежності до того або іншого етно- і лінгвокультурного колективу.Образна сторона представлена метафоричністю та метонімічністю в основі фразеологізмів. Отже, первинними засобами номінації концеп­ту "Спонукання до дії" є слова Aufforderung та Handlung, що становлять ядро концепту та його поняттєву сторону. Периферію та ціннісну і об­разну сторони концепту представляють вторинні засоби номінації - фра­зеологізми.

Фразеологічна об'єктивація є прийомом аналітичного втілення концептів. Фразеологічні одиниці відбивають досвід поколінь, вони є кристалізованими дискурсивними знаками, які тематизують певну предметно-референтну ситуацію. Фразеологічна реалізація концепту є усталеним способом фіксації ментальності певного народу. За класифі­кацією В. М. Телії [9, с. 58] ми виділили 6 типів фразеологізмів, що екс­плікують концепт "Спонукання до дії": ідіоми, фразеологічні сполучен­ня, кліше та штампи, прислів'я та приказки, крилаті вислови, цитати.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81 


Похожие статьи

М І Гнатюк - Наукові записки

М І Гнатюк - Наукові записки в 11

М І Гнатюк - Наукові записки в 14

М І Гнатюк - Наукові записки в 15

М І Гнатюк - Наукові записки в 16