М І Гнатюк - Наукові записки в 11 - страница 59

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81 

Лягіна І. А.,

Національний технічний університет України "КПІ", м. Київ

КОЛОРОНІМИ У СТРУКТУРІ АНГЛІЙСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ

У статті розглядаються фразеологізми сучасної англійської мови, у структурі яких присутні назви кольорів. В результаті проведеного аналі­зу виявлені структурно-семантичні особливості англійських фразеологіз­мів з компонентом кольору.

Ключові слова: англійська мова, фразеологічні одиниці, колоронім.

This article is dedicated to phraseological units of contemporary English containing color names. As the result of the analysis we revealed the structurally-semantic peculiarities of English phraseological units with the component "coloronym".

Key words: English, phraseological units, the component "coloronym".

Феномен кольору цікавив людство з давніх-давен. Люди намагалися пояснити це явище, з'ясувати його дію на мозок і психіку. Спроби розро­бити теорію кольору сягають ще часів Платона, який вважав колір чет­вертим елементом відчуття [1, с. 145]. Так, зосередимо нашу увагу на компонентах фразеологізмів, а саме тих лексемах, денотативним значен­ням для яких є ознака кольору. Такі лексеми ми будемо називати колоро-німами (від лат. color - колір, грец. onima - ім'я).

Метою даної статті є проаналізувати фразеологізми англійської мови з компонентом кольору та виявити їх структурно-семантичні особливості.

Об'єктом пропонованого дослідження виступають фразеологізми су­часної англійської мови, у структурі яких присутні назви кольорів.

Матеріалом проведеного дослідження слугували 450 фразеологічних одиниць (ФО), у структурі яких присутні назви кольорів, вибраних нами з різних фразеологічних джерел [3, 6, 7, 8].

ФО утворюються в мовленні і відображають ті явища і предмети, що безпосередньо оточують людей; люди в свою чергу, надають їм тих чи інших характеристик, в тому числі ознак за кольором. Отже, цілком за­кономірно, що у деяких фразеологізмах, які увиразнюють, емоційно за­барвлюють образність в мовленні, саме колір є складовою частиною. Ко­лір допомагає створити яскраві зорові образи з сухих абстракцій, що ро­бить мовлення барвистим, соковитим та емоційно насиченим.

Як показало наше дослідження, в англійській мові найбільшу кількість становлять ФО з колоронімом black (24,71%). На другому місці ФО з ком­понентом blue (16,86%). Далі у порядку зменшення йдуть такі назви кольо­рів як white (15,01%), red (14,31%), green (9,47%), yellow (6,47%), rosy, pink

© Лягіна І. А., 2010(3,24%), gray (2,78%), brown (2,54%), purple (0,69%), orange (0,23%). Се­ред ФО зустрічаються і такі, до складу яких входять два або більше коло-роніми. Вони становлять 3,69% проаналізованих фразем. Отже, у фразео­логізмах найчастіше використовуються назви тих кольорів, які за теорією Ньютона не існують - чорний та білий. Однак ми погоджуємося з думкою Й. В. Ґете, що чорний та білий є першоосновою утворення інших кольорів: "для виникнення кольору необхідні світло і морок" [1, с. 133].

Входячи до складу фразеологізмів, назви кольорів у деяких випадках втрачають своє первинне значення (ознака кольору) і набувають зовсім інших семантичних відтінків. У певних ФО можна виокремити значен­ня компонента, в інших же це неможливо, бо взаємодія всіх компонентів фразеологізму породжує його значення. Семантика кожного з компонен­тів по-різному виявляється в різних типах ФО. Як показує наше дослі­дження, входячи до складу фразеологізмів, назви кольорів у деяких ви­падках втрачають своє первинне значення (ознака кольору) і набувають зовсім інших семантичних відтінків.

Для виявлення певних закономірностей в межах одного типу ФО роз­поділимо їх так, щоб наявно проступала деактуалізація компонента фра­зеологізму. Оскільки деактуалізація слова у складі ФО безпосередньо пов'язана з переосмисленням значення самого виразу, фразеологізми, до складу яких входить назва кольору, ми класифікуємо за типами пе­реосмислення і виділяємо фразеологізми-порівняння, фразеологізми-метафори, фразеологізми-метонімії. До найважливіших типів перео­смислення О.В. Кунін відносить також евфемізм [5, с. 169]. Але ми, по­силаючись на стилістичний розподіл тропів, вважаємо за доцільне роз­глядати евфемізми та перифрази в межах метонімії

Охарактеризуємо виділені нами типи фразеологізмів, до складу яких входять колороніми.

Фразеологізми-порівняння. Як зазначає В. М. Мокієнко, в порів­няннях зміст фразеологізму виражений майже експліцитно [4, с. 167]. У фразеологізмах-порівняннях можна виділити безпосереднє значення кожного компонента-колороніма. Тобто в таких фразеологізмах перший значущий компонент, у нашому випадку колоронім, як правило, вжива­ється в буквальному значенні.

Цей тип моделювання наявний у стійких порівняннях, які ще нази­ваються компаративними зворотами типу "as + прикметник + as + імен­ник (чи словосполучення). Наведемо приклади ФО, які належать до цьо­го типу: as black as night, as black as a crow, as green as a grass, as blue as a badger, as red as a rose, as red as a lobster, as white as snow, as white as sheet, as white as death, as yellow as gold.

Фразеологізми-метафори. На думку багатьох вчених-лінгвістів най­більш розповсюдженим типом фразеологічного переосмислення є мета­форичне. За визначенням О. В. Куніна, цей тип переосмислення є пере­носом найменування з одного денотата на інший, який асоціюється з ним на основі реальної або уявної схожості [2, с. 124]. З метою з'ясування значення колороніма у складі метафоричних фразеологізмів, ми розгля­даємо їх як вільні словосполучення. Адже, як зазначає В. М. Мокієнко, більшість фразеологізмів спочатку були вільними словосполученнями, заміна компонентів була для них природною [4, с. 16].

Наведемо приклади фразеологізмів, які належать до цього типу: to look black, the pot calling the cattle black, to have a fit of blues, once in a blue moon, to show the white feather, white elephant, red cock, to paint the town red, in the green, to turn yellow, the gray mare is the better horse, to see through rose-coloured spectacles, in a brown study, a purple patch, the pink of health та інші.

Фразеологізми-метонімії. Фразеолізми цього типу базуються на ме­тонімічному переосмисленні, що за висловом О. В. Куніна є переносом найменування з одного денотата на інший, який асоціюється з ним за су­міжністю [2, с. 129]. Оскільки метонімія базується на реальному зв'язку об'єкта номінації з тим об'єктом, який вона позначає, то переосмислене значення таких фразеологізмів асоціативно пов'язане з буквальним зна­ченням компонентів.

Серед власне фразем-метонімій ми виділяємо декілька груп:

1)  фразеологізми на позначення осіб через елемент їх одягу:

 

-   верхній одяг (пальто, жакет, сорочка): black coat (священик, піп), red coat (англійський солдат), blue-coat boy (учень благородної школи), black shirt (фашист), blue jacket (матрос англійського військового флоту), black gown (католицький священик);

-   головні убори: red hat (звання кардинала), blue bonnet, blue cap (шот-ландіць);

-   аксесуари: red tab (штабний офіцер).

Всі ці вирази пов'язані з носієм того чи іншого одягу. Одежа в даному випадку є елементом, який виступає на позначення цілого. Колороніми в даних метоніміях виступають смислоутворювальними компонентами, завдяки яким відбувається розрізнення семантики даних ФО (black coat, red coat - в обох фраземах присутня лексема coat, отже саме лексема на позначення кольору є смислорозрізнювальною).

2)  ФО на позначення людей, до складу яких входить колоронім, що означає колір одягу загалом: the light blues (кембріджські студенти на спортивних змаганнях), the dark blues (оксфордські студенти на спор­тивних змаганнях), gray friar (монах-францисканець), black friar (монах-домініканець).

Як і в попередній групі назви кольорів несуть основне семантичне на­вантаження і вживаються як складова частина цілісного поняття.3) вислови, які позначають неістоти; їхні складові є частиною того об'єкту, який внаслідок переосмислення став у центрі семантичного ядра даної ФО: the green cloth (більярдний стіл), green room (артистична вби­ральня - колись в них стіни були зеленого кольору), black bottle (отру­та - назва посуду вживається замість вмісту), black letter (старовинний англійський готичний шрифт), black literature (книги з готичним шриф­том), white letter (латинський шрифт).

Як було зазначено вище, в межах метонімії ми будемо розглядати пе­рифрази та евфемізми. Хоча межа між ними досить нечітка. Перифраз -це така стилістична фігура, що полягає в заміні назви предмета (чи яви­ща) описом його найсуттєвіших ознак або вказуванні на їх характерні риси [5, с. 170]. Із назвами кольорів зустрічаємо наступні ФО-перифрази, які означають речовини: yellow metal (золото), white fuel ("біле паливо", гідроенергія), black gold (нафта), black diamonds (кам'яне вугілля). На­ведемо приклади ФО, що означають тваринний світ: the little gentleman in black velvet (кріт), the gentleman in brown (клоп). Наявні також периф­рази на позначення предметів та явищ: the long green (гроші), green stuff , green meat (овочі, зелень), the blue blanket (небо). Деякі фразеологізми означають людей: priest of the blue bag (адвокат), knight of the green cloth (картяр), black-coated workers, white-collared workers (трудова інтеліген­ція), the red-coated gentry (британські солдати).

Що стосується евфемізмів, то це - явище лінгвосоціальне, зумовлене умовами та характером спілкування. їх можна розглянути з психологіч­ного боку. Такі фразеологізми як the black man та the gentleman in black означають диявола. В таких ФО чорний колір символізує світ темряви, де панує сатана.

Таким чином, аналіз ФО за типами переосмислення дозволив нам ви­явити певні закономірності семантики колоронімів в межах одного типу. Вони полягають в наступному:

1) колороніми у складі ФО, залежно від типу переосмислення, мають різний ступінь деактуалізації:

а)    у порівняльних та метонімічних зворотах денотативні значення цих
лексем здебільшого зберігаються;

б)    у складі фразеологізмів-метафор семантика колоронімів вираже-
на імпліцитно, що зумовлено ступенем переосмислення даних фразем.
Тому зазначені лексеми можуть вживатися як у прямому, так і
перенос-
ному
значенні.

2) назви кольорів не лише впливають на загальне значення ФО, що цілком закономірно, але в деяких випадках виконують смислорозрізню-вальну функцію.

1.Наступним нашим завданням ми вбачаємо подальше комплексне до­слідження фразеологізмів з компонентом кольору в англійській мові.Ґете И. В. Избранные философские произведения. - М., 1964. - С. 133 - 145.

2.Кунин А. В. Курс фразеологии современного английского языка. - М., 1986. - С. 124 - 129.

3.Кунин А. В. Большой англо-русский фразеологический словарь. 5-е изд., перераб. - М.: Русский язык - Медиа, 2005.

4.Мокиенко В. М. Славянская фразеология. - М., 1989. - С. 167.

5.Стилистика английского языка: Учебник / А. Н. Мороховский, О. П. Во­робьева и др. - К., 1991. - С. 169 - 170.

6.Longman Dictionary of English Idioms. - London, 1979.

7.Longman Dictionary of Contemporary English for Advanced Learners. -Pearson Education Limited, 2009.

Oxford Dictionary of English Idioms by A. P. Cowie, R. Mackin & I.R.McCaig. - Oxford, New York etc.: Oxford University Press, 1993.УДК 81'373.232.1 (477.81)

Мандрик Н. В.,

Рівненський державний гуманітарний університет, м. Рівне

СУЧАСНИЙ СТАН ТА ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ АНТРОПОНІМІКИ (НА МАТЕРІАЛІ ПРІЗВИЩ РІВНЕНЩИНИ)

Стаття присвячена висвітленню питання реконструкції системи ідентифікації особи у зв'язку з тим, що фактори, які призвели до стабі­лізації двоіменних і триіменних антропонімних систем сучасної україн­ської мови, заховані глибше.

Ключові слова: антропоніміка, назва особи, апелятив, суфікс, афікс, лексико-семантичний спосіб.

Ihe article deals with issue of person identification reconstruction system in connection with the factors which brought to the stabilization of two names and three names anthroponymic systems of modern Ukrainian language, which are hidden duper.

Key words: anthroponymics, person's name, apellateve, suffix, affix, lexical and semantic way.

Безліч імен є на світі і безліч прізвищ. Імена та прізвища створюва­лися віками, всі вони несуть у собі якусь таємничість, якусь приховану суть. Кожен народ має імена, властиві саме йому. У кожного народу вони створювались за певних обставин.

Українські імена та прізвища також мають свою історію виникнення.

Звичайно, не можна охопити всі типи українських прізвищ - цього ве­личезного за обсягом і надзвичайно розмаїтого за будовою і значенням основ лексичного шару нашої мови. Але потрібно наголосити, що наше ім'я та прізвище - це не сухий, позбавлений суті паспортний знак. Це ві­чність, яка не вмирає, не зникає, не зітліє.

Вважаємо цю тему надзвичайно актуальною у наш час, коли Україна стала незалежною державою і йде у своєму розвитку вперед. Адже, щоб будувати вільну, міцну державу, в першу чергу потрібно знати історію, яка, безперечно, міститься у наших іменах та прізвищах.

У цій статті буде спроба дослідити історію створення імен та прізвищ Рівненщини, їх будову та значення, типи та форми.

Об'єкт антропоніміки - власні особові назви, або антропонімія, - був предметом зацікавлень ще античних філософів. Має давні традиції і на­укова розробка різних антропонімічних проблем. Але як окрема наукова галузь антропоніміка почала формуватись зовсім недавно - лише в дру­гій половині минулого століття.

Однак із цього часу ці молода галузь науки почала активно розвива­тись, оскільки зростав інтерес до дослідження і наукового вивчення осо­© Мандрик Б. В., 2010бових назв різних народів. З'явились великі монографічні дослідження, наукові збірники, матеріали міжнародних ономастичних симпозіумів та національних антропонімічних нарад і конференцій, які стали проводи­тись майже щорічно.

Перші вагомі досягнення в розвитку східнослов'янської антропонімі­ки пов'язані з появою монографічних досліджень і ґрунтовних статей та­ких дослідників, як В. Никонов, О. Суперанська, Л. Щетинін, Г. Милос-лавська - з російської, М. Бірило, М. Судник - з білоруської, Л. Гумець-ка, Ю. Редько, П. Чучка, І. Сухомлин, М. Худаш, Р. Керста - української антропоніміки.

Українська антропонімія, у першу чергу прізвища та прізвиська, ста­ли об'єктом наукових зацікавлень ще в другій половині ХІХ століття. Першими виявили інтерес до дослідження українських особових назв етнографи та історики, і тільки у наступному столітті звернулися до їх дослідження й мовознавці. Проте справжнє пожвавлення у досліджен­ні української антропонімії, вже на сучасних наукових і методологічних основах, відбулося лише з шістдесятих років ХХ століття.

Предметом дослідження були матеріали словника "Сучасні прізвища Рівненщини" Ярослава Остаповича Пури [3].

Тому метою нашого дослідження буде вивчення засобів формування українських антропонімів.

Формування і становлення українських прізвищ значною мірою ві­дображають національний поступ. За даними В. Никонова найскоріше прізвища виникли на півночі Італії в Х-ХІ ст. як в економічно найбільш розвинутій ділянці Європи, відтак у Франції, а після захоплення норма­нами Англії, і там. Однак, поширення прізвищ у названих країнах аж ніяк не означає їх остаточного утвердження, бо процес становлення цих ідентифікаційних знаків є тяглим у часі для всіх народів.

Процес виникнення і усталення прізвищ як окремого класу спадкових найменувань людей охоплює великий проміжок часу. Найраніше спад­кові родові назви виникли в середовищі вищих верств феодального сус­пільства - князів, магнатів, власників маєтків.

Так нові суспільні стосунки викликали потребу переходу до нової, більш зручної й доцільної системи іменування. Уже джерела XVI ст. фік­сують такі князівські найменування як Андрей Михайловича Сангушко-вичь Каширский. Другу частину цих найменувань дослідники кваліфіку­вали як родову прізвищеву назву, тобто вона позначала Андрія Михайло­вича з роду Сангушковичів Каширських. Поширеним типом спадкових іменувань князівських і шляхетських родів були наймення, що утворю­вались від назв населених пунктів за допомогою суфіксів -ський, -цький, -зький. Є численні докази того, що назва представників феодальної вер­хівки на -ський, -цький, -зький, особливо у X!V-XV! ст., у більшості ви­падків - це назви за певним населеним пунктом, що був місцем прожи­вання князя і тому вважається центром феодального володіння, а такі на­зви представників соціальних низів та середніх станів у більшості пря­мо вказували на місце їхнього походження. Наприклад, князь Пориць-кий (Порицьк - містечко у Володимирському повіті), князь Дольський (Дольськ - село у Ковельському повіті), Охлоповський (Охлопов - село у Володимирському повіті).

Найменування княжеських родів, утворені від назв вотчин за допомо­гою суфікса -ський (Волховські, Коломенські, Трубецькі).

В Україні протягом XrV-XVH ст. родові прізвища закріпились серед більшості жителів міст. У селян в Україні прізвища з'явились найпізні­ше: наприкінці XVm ст. було скасовано гетьманство, повністю ліквідо­вані рештки давнього суспільно-політичного ладу та замінено загально­державними порядками. Західноукраїнськими землями заволоділа після розпаду Польщі 1772 р. Австро-Угорщина. Обов'язкова військова служ­ба була запроваджена і там, і там. Новобранців записували обов'язково на прізвище (найчастіше ним ставало давнє прізвисько, "вулична клич­ка"). Якщо це вуличне прізвисько було аж надто "вуличним" рекрута за­писували за батьковим ім'ям (мало бути Алексій, Степанов сын, Голопу-пенко, а записали Алексій, Степанов сын, Степанов).

Після скасування кріпацтва в 1861 р. з'явилась потреба дати усьому населенню прізвища. Колишні кріпаки в Україні одержували прізвища найчастіше з таких трьох джерел: записували вуличне прізвисько, якщо воно було і якщо воно годилось як прізвище; перетворювали на прізви­ще ім'я батька або діда; траплялись випадки, коли усім кріпакам запису­вали ім'я їх поміщика.

Протягом XVm і XK ст. українські прізвища були ще категорією змінною. Змінювались прізвища тих, хто переходив з однієї суспіль­ної категорії в іншу. У XVH ст. українські прізвища змінювались на лад польських, згодом з'явились прізвища на -ов у численних інтелігентів дворянського походження.

У XK ст. процес стабілізації прізвищ був закінчений. Але це не озна­чає, що жодних змін у складі українських прізвищ з того часу не відбуло­ся. Ці зміни - малопомітні, але постійні - відбуваються з кількох причин. Прізвища, утворені від діалектних слів, вирівнюються до нормативних (Когутєк - Когутяк, Оничюк - Онищук). Існуючі прізвища можуть змі­нюватись чи внаслідок свідомих дій їх носіїв, чи внаслідок помилкових записів у документах. Крім того, частина прізвищ зникає (вимирає рід), частина нових з'являється - як наслідок офіційної зміни старого прізви­ща, як надання прізвища дітям, батьки яких невідомі, та ін.

Цікаво, що закону, який би встановлював обов'язковість прізвищ у дореволюційній Україні так і не було (були окремі адміністративні роз­порядження, які торкались різних верств населення). Не було й єдиних паспортів (їх мали переважно жителі міст). Після 1917 р. старі паспорти були відмінені.

І незалежно від того, коли виникло прізвище, від якого слова і яким чином воно утворене (діалектне чи просторічне, пісенне чи прозаїчне), усі вони рівні перед законом - стилістично (бо всі вони на сьогодні сти­лістично нейтральні), хронологічно (бо всі вони сприймаються як сучас­ні, якими б давніми не були), юридично (бо всі вони вважаються офіцій­ними найменуваннями, записуються в документах, нехай би навіть похо­дили від слів просторічних, нелітературних).

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81 


Похожие статьи

М І Гнатюк - Наукові записки

М І Гнатюк - Наукові записки в 11

М І Гнатюк - Наукові записки в 14

М І Гнатюк - Наукові записки в 15

М І Гнатюк - Наукові записки в 16