М І Гнатюк - Наукові записки в 11 - страница 62

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81 

Схема інтерпретації висловлення включає: з'ясування мотиву, що спо­нукає мовця вжити саме цю мовленнєву формулу; визначення інтенцій-ного спрямування висловлення; виду іллокутивного акту; аналіз реакції адресата (ефективність/неефективність мовленнєвої дії). Обов'язковим є також включення до аналізу ситуативного та соціокультурного контек­стів, взаємодію пізнавального та емоційно-вольового компонентів єди­ного психічного процесу комунікації.

Тактика дослідження усталених конструкцій з кон'юнктивом в когнітивно-прагматичному аспекті ґрунтувалася на інтерпретації, за­вдання якої полягало у встановленні її змісту (Inhalt) та смислу (Sinn). Зміст речення складається із суми значень його компонентів. Визначен­ня смислу ґрунтується на мисленнєвих операціях, які співвідносять зміст речення й те, що "має на увазі" (mean) адресант (мовець). Співвідношен­ня веде до двох можливих варіантів: а) зміст речення і думка автора спів­падають, що свідчить про пряме вираження задуму (смисл - "прямий"; пряме розуміння сказаного); б) коли зміст речення і думка автора не спів­падають (смисл - "непрямий": непрямий або імпліцитний). Щоб зрозу­міти те, що "має на увазі" адресант, адресат повинен бути компетентним у широкому смислі слова і діяти у межах правил комунікативної взаємо­дії, Інтерпретація починається зі встановлення актомовленнєвого та по-стактомовленнєвого компонентів інтенції мовця. При цьому ми беремо до уваги, що перший компонент містить цільову спрямованість мовлен­нєвої дії безпосередньо і називається актомовленнєвою інтенцією; дру­гий - передбачає досягнення головної мети і класифікується як постак-томовленнєва, стратегічна, інтенція [99, с. 74—88]. У межах кожного з компонентів зазначаються початковий етап і кінцевий етап. Наприклад, фраза у формі речення усталеної конструкції з кон'юнктивом Wttrden Sie (bitte) sagen, ... (ob Herr Wagner heute Sprechstunden hat?) знаходить таку інтерпретацію. Вихідним етапом актомовленнєвої інтенції мовця є на­мір звернутися до партнера, наступним - запитати його. Актомовлен-нєва інтенція легко встановлюється, оскільки базується на значенні мов­леннєвої дії, яке збігається з лексичним значенням смислового дієслова (пряме експліцитне звертання "переходить", трансформується, у пряме експліцитне питання). Таким чином, фраза Wttrden Sie (bitte) sagen, ... засвідчує намір мовця запитати партнера по комунікації про що-небудь.По вищезазначеній схемі нами було проінтерпретовано близько 2000 прикладів, одержаних методом загальної вибірки із романів, оповідань, драматургічних творів сучасних німецьких і австрійських авторів ХХ століття .

У якості висновків зазначимо, що у когнітивно-прагматичному аспек­ті речення усталеної конструкції із претеритальним кон'юнктивом цікаві тим, що, завдяки своїй усталеності та прототипності (як увічливі мовлен­нєві формули), мають досить широку сферу вживання, чітку іллокутив-ну силу, зумовлюють у звичайній, прототипній, ситуації позитивну реак­цію адресата. Такі формули підкреслюють намагання мовця бути толе­рантним до партнера, з повагою ставитися до його точки зору, а в разі не­погодження з "чужою" думкою (поведінкою) - висловити своє ставлення до змісту почутого у ввічливій, необразливій, формі.

Література:

1.Демьянков В. З. Когнитивная лингвистика как разновидность интерп­ретирующего подхода / В. З. Демьянков // Вопросы языкознания. - 1994. - № 4. - С. 17- 33.

2.Залевская А. А. Введение в психолингвистику / Александра Алексан­дровна Залевская. - М. : РГГУ, 2000. - 382 с.

3.Кобозева И. М. Лингвистическая семантика : [учебное пособие] / Ири­на Михайловна Кобозева. - М. : Эдиториал УРСС, 2000. - 352 с.

4.Почепцов О. Г. Основы прагматического описания предложения / Олег Георгиевич Почепцов. - К. : Вища шк., 1986. - 116 с.

Schwarz-Friesel M. Einfuhrung in die kognitive Linguistik / Monika Schwarz-Friesel. - [2., unverand. und aktualisierte Aufl.]. - Tubingen ; Basel: Francke, 1996. - 238 s.УДК 811.112.2'373.611

Мацкуляк Ю. Й.,

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, м. Чернівці СЛОВОТВІРНІ МОДЕЛІ, ЇХ ТИПИ

ТА ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ

У запропонованій статті на матеріалі німецької мови розглянуто функціонування у різних стилях (художньому, публіцистичному та науко­вому) структурних моделей складних іменників. У контексті досліджен­ня виділено та вивчено їхні основні параметри: частоту вживання, про­дуктивність та словотвірну активність як для усієї вибірки загалом, так і для кожного стилю зокрема.

Ключові слова: словотвірна модель, структурна модель, продуктив­ність, словотвірна активність, частота вживання

In this article the functioning of structural models of compound nouns in different functional styles (belles-lettres, publicistic and scientific styles) is examined on the basis of the German language. Within the framework of the present research their main parameters are marked out and studied: usage frequency, productivity and word-formation activity for the whole sample as well as for each style in particular.

Key words: word-formation patterns, structural model, productivity, word-formation activity, usage frequency.

У мовознавстві модель потрактовано як "зразок, що служить стан­дартом (еталоном) для масового відтворення" [2, с. 304]. Словотвірна модель - це "стабільна структура, що володіє узагальненим лексико-категоріальним (дисигнативним) значенням і здатна наповнюватися різ­ним лексичним матеріалом" [5, с. 149]. За визначенням М. Д. Степано-вої, у німецькій мові функціонують 13 основних моделей лексичних основ відповідно до їх словотвірної структури, які загалом представля­ють лексичні одиниці 3 видів: прості, похідні та складні [5].

Словотвірна система мови суттєво залежить від набору словотвір­них моделей, що функціонують у ній, ступеня їх продуктивності та осо­бливостей взаємодії між ними. Словотвірна модель - це схема побудови слів, за зразком якої створюється серія нових слів. Ця риса характеризує будь-яку словотвірну модель "незалежно від ступеня її продуктивності, від можливого неприйняття її мовою-узусом" [6, с. 44]. Наслідком цієї особливості словотвірної моделі є наявність у мовній системі словотвір­них типів, які об'єднують слова з однаковою семантичною та формаль­ною словотвірною структурою.

Моделювання в словотворі може здійснюватися на основі формаль­ної ознаки, яка враховує структуру (форму) словотвірного продукту, або ж на основі семантичної ознаки, яка враховує його семантичну структу-

© Мацкуляк Ю. Й., 2010ру [1]. Наслідком такого моделювання є словотвірні моделі, які поділя­ють на три типи [4]:

1) структурні моделі, які несуть лише структурну інформацію. Вони є найвищим ступенем узагальнення особливостей словотвірної структури основи та можуть розглядатися як гіпермодель;

2) структурно-семантичні моделі, які характеризуються наявністю паралелізму між формулою формальної побудови слова та семантичною формулою, що відбувається шляхом категоріальної конкретизації твір­ної основи та конкретизації словотвірного форманту. Ця модель харак­терна для похідних одиниць;

3) семантично-структурні моделі, в основі яких лежить семантична формула.

У цій статті розглянемо 1-ий з названих типів - структурні моделі, зокрема їх склад та функціонування в трьох стилях: художньому, публі­цистичному та науковому.

Матеріал нашого дослідження охоплює 17 174 складні іменники, ді­брані шляхом суцільної вибірки з текстів трьох функціональних стилів (художнього, публіцистичного та наукового): 16 романів сучасних ні­мецьких письменників (Г. Бьолля, Г. Грасса, Ш. Гайма, Г. Канта, З. Лен­ца, Е. Лоеста, М. Вальзера та К. Вольф), статей із німецьких газет "Die Welt", "Die Zeit" і журналу "Der Spiegel" та 7 наукових монографій з різ­них галузей (біології, екології, економіки, правознавства, соціології, фі­лології та хімії) (повний список джерел ілюстративного матеріалу див. [3]). Обсяг загальної вибірки - 414 тис. слів при відносній похибці 1,5% дозволяє нам говорити про вірогідність отриманих результатів.

У ході роботи ми виділили основні параметри, за якими характеризу­ватимемо досліджувані одиниці:

1) частота вживання одиниці,

2) продуктивність,

3) активність одиниці або моделі.

Слідом за В. Фляйшером під продуктивними моделями ми розумі­ємо такі, що доволі часто використовують для оказіональних новоутво­рень [8]. У той же час словотвірна активність - це здатність лексеми виступати складовою композита, що вимірюється вживанням лексеми в різних моделях або типах та частотою лексеми всередині продуктів сло­вотвору однієї моделі. Це певна відносна величина, яка, на відміну від частоти, показує вживаність такої одиниці в тексті або моделі.

При кількісному підході до визначення продуктивності під остан­ньою слід розуміти кількість лексичних одиниць, утворених за певною моделлю, адже, як зауважує Р. Г. Байєн, "питання щодо продуктивнос­ті постає, як тільки починається підрахунок слів, що належать до певної словотвірної моделі" [7, с. 243]. Наприклад, кількість слів, утворених замоделлю Adv + N, становить 54 одиниці, а за моделлю A + N - 704. Отже, продуктивність цих моделей неоднакова.

Водночас дуже важливим є ще один кількісний показник, а саме час­тота вживання групи слів, утворених за певною моделлю. Так, частота вживання слів за моделлю Adv + N налічує 102 слововживання. Для мо­делі A + N сумарне число вживань моделі дорівнює 1 299 рази. Таким чи­ном, існує ще одна важлива величина, яка є активністю моделі. Для моде­лі Adv + N середній показник активності - 1,9 (102 ^ 54), а для A + N - 1,8 (1299 ^ 704) (див. табл. 1). Середня активність моделі для нашого дослі­дження становить 1,5. Отож високоактивними можна вважати такі моделі:

1.V+N - 1,7 (напр. Backobst, Leitrad, Spielfeld, Mahdrusch),

2.A+N - 1,8 (напр. Blankaal, Hybridsorte, Zivilrecht),

3.Prap+N - 2,4 (напр. Beiheft, Umweg, Vorhalle),

4.Adv+N - 1,9 (напр. Aufienaufnahme, Langswand, Nettoeinkunfte),

5.Pron+N - 2 (напр. Niemandsland, Vielzahl),

6.(Pron+N)+N - 1,7 (напр. Selbstmordphantasien, Selbstmordversuch),

7.N+(Pron+N) - 2 (напр. Arbeiterselbstverwaltung),

8.(N+N)+(V+N) - 2,3 (напр. Reichsjugendwettkampf, Volkerschlacht-denkmal),

9.(V+N)+(N+N) - 1,6 (напр. Springbrunnwassersaule, Wehrmachtskonser-vensuppe),

 

10.(N+(N+N))+N - 2 (напр. Stufenwertzahlverfahren),

11.Prap+v.E. - 108 (напр. Beispiel),

12.v.E.+N - 1,9 (напр. Brombeere, Rebhuhn, Schornstein),

13.N+v.E. - 2 (напр. Brautigam, Ohrfeige),

14.N+(Prap+v.E.) - 2 (напр. Textbeispiel, Verfahrensbeispiel),

15.Praf+(N+N) - 3,6 (напр. Grundnahrungsmittel, Hauptfutterpflanze),

16.(V+N)+Suf - 1,6 (напр. Denkmalchen, Zauberkunstler),

17.(Prap+N)+Suf - 1,8 (напр. Auslander, Mitschulerin),

18.(Pron+N)+Suf - 2 (напр. Selbstmorder),

19.KW+(V+N) - 1,7 (напр. Nato-Streitkraft, VDI-Richtlinie),

20.(KW+N)+Suf - 2 (напр. CDU-Ministerin, CSU-Politikerin),

21.KW+((A+N)+N) - 2 (напр. CDU-Mittelstandsvereinigung),

22.Kk - 1,6 (напр. Jackenkleid, Stuhlsessel, Tragikomodie),

23.ZB - 1,7 (напр. Achselzucken, Machthaber, Fursorge),

24.A+ZB - 2,5 (напр. Oberbefehlshaber, Oberbuchhalter),

25.ZB+(Prap+N) - 2 (напр. Arbeitgeberanteil),

26.ZR - 1,9 (напр. Allerseelen, Gottseidank, Rasenaufundab),

27.ZR+N - 1,6 (напр. Allerheiligenlitanei,Mittagskelle, Schlagetotliebe),

28.Prap+ZR - 16 (напр. Nachmittag, Vormittag),

29.A+(Prap+ZR) - 3 (напр. Spatnachmittag),

(N+N)+(Prap+ZR) - 2 (напр. Sonnabendnachmittag, Strafienverkehrsnachricht).Як уже зазначалося, загальна кількість досліджуваних складних імен­ників становить 17 174 одиниці. Під час їх обробки, а саме при аналізі за безпосередніми складниками, ми отримали 142 словотвірні моделі (див. табл. 1) з різною частотою вживання. Визначивши її середній показник, зможемо встановити, які зі словотвірних моделей є часто-, середньо- та рідковживаними.

Виконавши підрахунки, ми отримали значення середнього показника частоти вживання моделі для нашого дослідження - 17174 ^ 142 = 121 слововживання. Це дозволяє нам визначити моделі з кількістю одиниць від 122 і більше як частовживані.

Аналогічно було визначено цей показник для усіх трьох стилів.

Так, 10 825 слововживань, отриманих із художньої літератури, зафік­совані в 103 моделях. Звідси, середній показник частоти вживання моде­лі для художнього стилю дорівнює 105 слововживань. Вибірка з публі­цистичного стилю нараховує 3 023 складні одиниці, які функціонують у 76 словотвірних моделях. Середній показник частоти вживання моделі тут становить 40 слововживань. У науковому стилі 3 326 іменників ужи­ті в 61 моделі. Середня частота вживання дорівнює 55 одиниць.

Розглянемо частовживані моделі більш детально.

Модель N+N - загалом 10 903 слововживання (напр. Filterflache, Hoffnungsglut, Menschenbild, Reisahre) - є такою для усіх трьох досліджу­ваних стилів, як і моделі V+N - 1 338 слововживань (напр. Blasrichtung, Ladestock, Sprechweise, Webstuhl), A+N - 1 290 слововживань (напр. Azeotropgemisch, Heifiwasser, Privatinteresse, Wildrose), Prap+N - 448 сло­вовживань (напр. Ansinn, Nachtisch, Ubermensch).

З-поміж двокомпонентних моделей широковживана лише у публіцис­тиці Adv+N - 44 слововживання (напр. Extraseite, Mehrwert, Wiederwahl)

Трикомпонентна конструкція (N+N)+N - загалом 624 слововживан­ня (напр. Bahnhofsplatz, Erdolverknappung, Kulturbundgruppe, Ritterguts-besitzer) - також частовживана і в кожному стилі окремо, тоді як модель N+(N+N) - 152 слововживання (напр. Batisttaschentuch, Landesparteitag, Wachsschildlaus) у жодному зі стилів зокрема не виявила високої часто­ти вживання. Композити, утворені за моделлю (V+N)+N - загалом 136 слововживань (напр. Backsteinkapelle, Heizmittelumlauf, Trennstufenzahl), є широковживаними лише у наукових текстах.

У підгрупі складно-похідних одиниць вищу за середню частоту вжи­вання для усієї вибірки, а також окремо для художнього стилю демон­струє модель (N+N)+Suf - загалом 166 слововживань (напр. Arbeitsplaner, Geschichtslehrerin, Kuchengartchen).

Складні одиниці зі складноскороченим компонентом у поєднан­ні з іменником характерні для стилю публіцистики. Ми також відно­симо їх до частовживаних з погляду усього загалу досліджуваного ма­теріалу: KW+N - 241 слововживання (напр. SPD-Telefon, CDU-Land, NS-Institution, Fla-Kanone). Про популярність вищезазначених одиниць у публіцистиці свідчить широковживаність тут ще однієї конструкції: KW+(N+N) - 48 слововживань (напр. NBR-Botengeschwindigleit, USA-Luftwaffe, Aids-Untersuchungsausschu/S).

Вживання складних іменників у різних стилях



Зрощення ZB - загалом 457 слововживань (напр. Briefeschreiber, Geheimnistuerei, Irrlaufer, Rechthaberei) - частовживані як загалом серед усіх одиниць, так і в кожному зі стилів окремо.


30

Adv+fN+N)

 

1

_

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81 


Похожие статьи

М І Гнатюк - Наукові записки

М І Гнатюк - Наукові записки в 11

М І Гнатюк - Наукові записки в 14

М І Гнатюк - Наукові записки в 15

М І Гнатюк - Наукові записки в 16