М І Гнатюк - Наукові записки в 11 - страница 65

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81 

За виробленим нами алгоритмом і даними словників, отримуємо опис семантики прикметника emsig, що включає наступні семні комплекси:

1)fleifiig, mit grojSem FleijS: "старанний";

2)unablassig, tatig, unermudliche Tatigkeit, rastlos: "безперервно діяль_ ний, невтомний";

© Мельник Р. М., 20103) eifrig, mit grofiem Eifer: "наполегливий, завзятий".

Опис встановлених семних комплексів на підставі публіцистичного матеріалу засвідчує, що ключовий семний комплекс 1 реалізовується пе_ реважно в атрибутивних сполученнях лексеми emsig з іменниками типу Beamte, Helfer, Arbeiter (всього 15 слововживань), репрезентуючи старан_ ність у виконанні певних завдань, пов'язаних із професійною діяльністю. У наступному прикладі сема "ревна старанність" у сполученні з імен_ ником Helfer підкреслює вирішальну роль референта в кар'єрі політи_ ка, оскільки без докладання зусиль старанного помічника його кар'єрний зріст не був би таким успішним: ... Stadt, recherchieren, redigieren und korrigieren. Sie entwerfen Anfragen, Antrage und Reden, organisieren Termine und arbeiten "ihre" Abgeordneten in komplizierte Themen ein. Insbesondere die Politiker mit einem Vollzeitberuf konnten ohne die emsigen Helfer nicht sein. "Ohne meine Referentin konnte ich nicht als Abgeordnete arbeiten", sagt die CDU-Abgeordnete Antje Blumenthal [Zeit:2005.11].

Старанність у роботі, підкріплена знанням, є запорукою стабільнос_ ті за будь_яких обставин, що засвідчує наступний уривок публіцистич_ ного тексту:

Ihm gelang es, die Lkw-Marke Freightliner wieder in die Gewinnzone zuruckzufuhren, er bahnte wichtige Ubernahmen, wie die von Western Star und Detroit Diesel, an. Zetsche gilt als emsiger Arbeiter mit grofiem Wissen, der trotz Stellenstreichungen und Werksschliefiungen "nirgends eine Blutspur hinterlassen hat", wie es ein Daimler-Chrysler-Manager formuliert [Welt:2006.01].

Атрибутивне сполучення досліджуваної семи з іменником Verkaufer, виражаючи частково поєднання із семою "безперервно діяльний", репре_ зентує активну діяльність, що здатна "підняти" зруйноване місто: Auch das alltagliche Leben fangt langsam wieder an zu pulsieren in den Ruinen. Emsige Verkaufer bieten Obst, Gemuse und Kleidung an und fur Deutsche gibt es sogar eine Art funktionierende Jugendherberge [Welt:2005.02].

Проте не завжди старанність, у нашому випадку старанність чинов_ ників, що межує з пристрасною активністю, отримує позитивну конота_ цію, особливо коли йдеться про витрату державних коштів, що іронічно підкреслюється в наступному прикладі:

...Gingrich nach Wegen suchen, den Staatsbankrott zu verhindern, gedeiht unter Ministern und Abgeordneten ein lustvoller Steuergeldtourismus. Sie streunen in Jets auf Kosten der Burger durch die Welt. Rekordhalterin ist dabei die eigenwillige und emsige Energieministerin Hazel O'Leary. Sie hat seit Beginn ihrer Amtszeit insgesamt mehr als 100 Weltreisen unternommen [Welt:2007.02].

Досить часто в проаналізованому нами матеріалі зустрічається сполу_ чення досліджуваної семи 1 з іменником Manager:Dieter Zetsche gilt als hemdsarmelig, zielstrebig, emsig und entschlossen, als ein krisenerprobter Manager, der sich auch nicht vor harten Schnitten scheut. "Ich wurde keinen Streit mit ihm haben wollen", sagt ein Daimler-Manager [Welt: 2007.02], яка характеризує цілеспрямованого, рішучо_ го, старанного в діловому відношенні професіонала, що не пасує перед труднощами.

В іншому випадку сема "fleifiig" у подібному атрибутивному сполу_ ченні проявляє тенденцію до пейорації, оскільки асоціюється з семою "невдаха", "некомпетентна особистість": Weil die Erfolge ausblieben, geriet der Geschaftsgang immer wieder ins Stocken. Zwar beteuert der emsige Manager Siegbert Brutschin, dass der Etat seit Jahren kontinuierlich bei etwa 900 000 Mark liegt, doch glauben Branchenkenner, "nicht daran, dass die in den vergangenen Jahren soviel Geldhatten" [Welt:2008.08].

Наведені приклади підтверджують нашу думку про те, що семантика слова пов'язана з екстралінгвістичними чинниками, тобто вживання тієї чи іншої лексеми нерідко зумовлене тими функціями, яких надає їй мовець.

Достатньо вживаними є атрибутивні сполучення досліджуваного сем_ ного комплексу з іменниками на позначення тваринного світу та комах:

Wenn wir, die faulen Menschen an diesen Tagen durch die Walder gehen, begegnen uns auf den Wegen kleine, emsige Tiere, die in einem hochorganisierten Staat leben: die Ameisen. Wie es scheint, schleppen sie nicht nur unermudlich Nahrung in ihren Ameisenhugel, sondern auch kleine Zweige, Tannennadeln oder Blatter [Zeit:2007.01].

У цьому контексті підкреслюється ревна старанність маленьких меш_ канців лісу, що пов'язана з їх надзвичайною працьовитістю, продуктом якої є створена високоорганізована держава. Цікавим видається те, що за допомогою антитези автор статті репрезентує вищий ступінь старанної, копіткої діяльності.

У текстах газетної публіцистики зафіксовано і випадки уживаності семного комплексу "fleifiig" з іменниками типу Tatigkeit, Arbeit, які акту_ алізують значення старанної, наполегливої діяльності, результатом якої є побудова нового містечка та подолання безробіття: Hubsch zwischen Berghangen gelegen, ergibt sich die Kleinstadt einer emsigen Bautatigkeit. Die Arbeitslosigkeit liegt weit unter dem ostdeutschen... [Welt:2006.05].

Не менш уживаним є ключовий семний комплекс 2 "безперервно ді_ яльний", який з'являється в атрибутивних сполученнях досліджуваного прикметника з іменниками типу Geschaftigkeit, Betriebsamkeit:

... Aber weil die Containerbrucken mit sechs Monaten Verspatung aus China gekommen sind, bemuhen wir uns jetzt, mindestens drei Monate aufzuholen und den Terminal mit nur drei Monaten Verspatung in Betrieb zu bekommen, erklarte Behn die emsige Betriebsamkeit auf dem Terminal [Welt:2008.06]. За наведеним прикладом, безперервна організована ді_яльність та старання є тими чинниками, яким під силу ліквідувати ви_ робничі проблеми за короткий термін.

Атмосфера безперервної діяльності, жвавого руху передається сполу_ ченням семного комплексу 2 з іменниками на позначення дій, процесів, перетворень (Suche, Treiben, Kommen): In derRangunerNLD-Parteizentrale herrschet emsiges Kommen und Gehen [Zeit:2005.08]; ...Nachts kommt das emsige Treiben in Axum zur Ruhe [Welt:2007.04].

У наступному прикладі досліджуваний семний комплекс з'являється для характеристики мешканців одного з будинків Берліну, які порівню_ ються з метушливими, діяльними мурахами: Wie emsige Ameisen sehen sie aus, die Bewohner aus Haus Nr. 529. Sie rasen raus und rein, tragen Mobel hin und her. Da offnen sich Tur undFenster... [Welt: 2007.04].

Значною частотою вживаності характеризуються атрибутивні сполу_ чення семного коплексу "безперервно діяльний, невтомний" з іменника_ ми на позначення людей за професією, посадою, родом занять, місцем проживання тощо, що засвідчує наступний приклад: Am Wochenende seien die letzten 4,8 Tonnen Trauben fur die Rotweine "Regent" und "Dornfelder" von den Reben geholt worden, rund 40 Tonnen weifie Trauben hatten die emsigen Helfer bereits seit Anfang September geerntet [Welt: 2006.08]. У цьому уривку з тексту газетної публіцистики репрезентується активна діяльність при зборі урожаю, скерована на оптимальний кінцевий ре_ зультат. Подібна сема застосовується і для характеристики жінки, осно_ вними рисами якої в кам'яному віці була вірність та відданість, еволюція ж додала їй нових якостей - діяльної старанності:

Manner sind kraftig, Frauen hart im Nehmen. Die Frau ist treu, der Mann geht fremd, und Schuld an allem ist die Evolution. Sie formte den Mann zu einem ehrgeizigen Jager und die Frau zu einer emsigen Sammlerin. Dieses evolutionare Erbe aus der Steinzeit zeigt auch in der modernen Welt des 21. Jahrhunderts noch ihre Wirkung [Zeit:2007.07].

Менш уживаним, порівняно із семними комплексами 1 та 2, є сем_ ний комплекс 3, який зустрічається в основному в адвербіальних сполу_ ченнях з іменниками на позначення людей за професією, посадою, ро_ дом занять тощо:

Im Tokioter Borsenviertel ist die Nervositat dieser Tage formlich mit Handen zu greifen. Die Manager der Yamaichi Securities hatten, zusammen mit den emsigen Beamten des Finanzministeriums und der Notenbank, in diesem Fall mehr Zeit als sonst, um nach einer Rettung zu suchen [Zeit:2008.05]. Семний комплекс у наведеному прикладі досить тісно пов'язаний з се_ мою "старанний", реперезентуючи наполегливу старанність у професій_ ній діяльності, скеровану на пошук виходу із складних ситуацій.

Наступний приклад засвідчує, що наполегивість у певній справі в по_ єднанні з кмітливістю є запорукою досягнення поставленої мети і здій_снення нового винаходу: Doch Frust durch Frost an den Extremitaten hat schon immerfindige Geister auf den Plan gerufen. So wurden die Warmflasche erfunden, der Pantoffel und die Fufibodenheizung. Ein emsiger Geschaftsmann aus China ist jetzt einen Schritt weiter gegangen: Er schuf den beheizbaren Schuh [Welt:2007.05].

Отже, за проаналізованим публіцистичним матеріалом, слід зазначи_ ти, що найбільш уживаними з підкласами іменників, які ми виділили ра_ ніше, виявились: семний комплекс "старанний" (76 слововживань СВ) та "безперервно діяльний, невтомний" (70 СВ). Дещо поступається їм у вживанні семний комплекс 3 "завзятий" (50 СВ).

За своєю сполучуваністю семні комплекси тяжіють до певних підкла_ сів іменників. Найбільшою частотою уживаності характеризуються спо_ лучення досліджуваних семних комплексів з іменниками на позначен_ ня людей, що мають певні професійні заняття чи захоплення (Manager, Arbeiter, Helfer), на позначення дій, процесів, перетворень (Suche, Treiben), на позначення тваринного світу та комах (Ameise, Biene).

Отже, дослідження епідигматичного потенціалу прикметника emsig на основі опису семних комплексів засвідчує наявність певної ієрархії у семантичній структурі досліджуваної лексеми, що дозволяє отримати цілісне уявлення про семантичну структуру слова. Згодом наявні семні комплекси мають шанси виділитись в окремі значення за умови зростан_ ня вживаності слова.

Література:

1. Мельник Р. М. Інвентаризація лексико_семантичної групи прикметни_ ків зі значенням "старанний" / Руслана Миколаївна Мельник // Науковий ві_ сник Чернівецького національного університету. - Чернівці: Рута, 2002. - Вип. 135. - С. 48 - 52. - (Серія: Германська філологія).

2. Мельник Р. Проблеми виділення семних комплексів до епідигматич_ них характеристик прикметників зі значенням "старанний" / Р. Мельник, О. Огуй. // Науковий вісник Чернівецького національного університету. - Чер_ нівці: Рута, 2005. - Вип. 155. - С. 20 - 35. - (Серія: Германська філологія).

3. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www. welt.de

[Електронний ресурс]. - Режим доступу: www. zeit.deМирошниченко М. І.,

Одеський національний морський університет, м. Одеса

 

ДО ПИТАННЯ СЛОВОТВОРУ ІМЕННИКІВ-НАЗВ ДІЯЧІВ

Стаття присвячена вивченню назв діяча в сучасній українській літе­ратурній мові. Дослідження спрямоване на характерологічно орієнто­ване висвітлення формально- та семантико-дериваційних властивостей nomina agentis. У роботі проаналізовано дериваційну структуру агенти-вів. Визначено основні тенденції й закономірності розвитку суфіксаль­ної словотвірної системи іменників nomina agentis на матеріалі україн­ської мови.

Ключові слова: назви діяча, словотвірна категорія, словотвірний тип, сло­вотворчий формант, мотивація, семантична структура, іменник, суфікс.

The article aims at analysis of Modern Standard Ukrainian suffixal nomina agentis. The description offormal and semantic derivational features of agent nouns is carried out within characterological framework, main tendencies mechanism of development of word-formative system of nouns. The article analysis and describes the word-formative type.

Key words: nomina agentis, characterology, word-formative category, word-formative type, derivational morpheme, motivation, semantic structure, noun, suffix.

Словотвірна категорія назв діячів посідає важливе місце у системі іменникового словотворення у всіх слов'янських мовах і постійно по_ повнюється новоутвореннями, які виникають за потреби називати ту чи іншу особу за новою професією чи видом діяльності. Поряд із внутріш_ ньою динамічною структурою групі агентивних назв властиві багатосто_ ронні зв'язки з іншими словотвірними категоріями.

Іменники на позначення діячів становлять органічний компонент мовної дериваційної системи, тому виявлені у процесі дослідження зако_ номірності можуть бути основою для ширших узагальнень.

У мовознавчій літературі представлено низку досліджень зі словотво_ ру окремих категорій особових назв. В українському мовознавстві проце_ си творення особових назв досліджували І. І. Ковалик, Л. Л. Гумець_ ка, П. І. Білоусенко, Я. В. Закревська, Н. Ф. Клименко, В. О. Горпинич, К. Г. Городенська, Є. А. Карпіловська. Дані про словотвірну категорію діячів залучалися до робіт із порівняльно_історичного та типологічного вивчення слов'янських мов, автори яких ставили перед собою, зокрема, завдання реконструкції праслов'янської словотвірної системи (Ф. Мі_ клошич, В. Вондрак, А. Мейє, А. Вайан, Ф. Славський, О. С. Мельни_ чук, О. О. Тараненко, Ж. Ж. Варбот), диференціації слов'янських мов за даними словотвору (М. Докуліл, І. І. Ковалик, І. Лєков, В. В. Лопатін,

© Мирошниченко М. І., 2010І. С. Улуханов, О. Рєвзіна, Т. І. Вендіна), зіставного вивчення слов'янських мов (М. Кнаппова, Е. Македонська, Я. Моравець, Е. Секанінова, З. Скоу_ малова, В. Стракова, О. Г. Гавришко, Л. С. Паламарчук, В. Т. Коломієць, Г. П. Нещименко, Ф. О. Нікітіна, Н. Г. Озерова, Л. Д. Ридванська, Ф. Я. Середа, А. К. Смольська, Р. Шишкова, З. М. Волоцька, Ю. Балто_ ва, А. Камиш та інші). Проте словотвірна категорія осіб за характером діяльності та її зв'язок із ментальністю українського народу мові ще не була предметом спеціального дослідження.

Дослідження українських агентивних назв спрямоване на те, щоб дати висвітлення формально- та семантико_дериваційних властивостей цих одиниць як компонентів окремої підсистеми в межах словотвірної системи сучасної української літературної мови.

Для досягнення цієї мети були розв'язані такі конкретні завдання: установити склад категорії агентивних назв в українській мові; визна_ чити інвентар словотвірних типів категорії діячів як вихідної моделі для дослідження суфіксальної словотвірної системи іменника; дати аналіз словотвірних типів; визначити основні тенденції й закономірності роз_ витку суфіксальної словотвірної системи іменників на позначення діяча в сучасній українській літературній мові; дати оцінку nomina agentis на матеріалі української мови.

Об'єкт дослідження становлять похідні іменники на позначення осіб за характером виконуваної дії в сучасній українській літературній мові, утворені виключно суфіксальним способом словотворення.

Предметом дослідження є особливості словотвірної будови агентив_ них назв сучасної української літературної мови та їх відбиття в націо_ нальній свідомості.

Словотвір є важливою ланкою в мовній системі, він формує позна_ чення елементів навколишнього світу і внутрішнього досвіду людини та являє собою систему одиниць, зв'язків тощо [1, с. 95].

Словотвір - важливий засіб творення номінативних одиниць мови. Для побудови нових слів він використовує наявний у мові арсенал засо_ бів, що може бути формально описаним. Під час словотвірного аналізу існують два похідні плани: структурний і семантичний.

Звертання до словотворчого аспекту іменників_агентивів зумовлене тим, що більшість їх є похідними одиницями. Встановлення семантики по_ хідних слів тісно пов'язане з процесом їх словотворення. Ще Г. О. Вино_ кур вважав, що ознакою семантики похідних слів є те, що вона мотивована семантикою простіших одиниць. Вихідною величиною для дослідження словотвору як системи однієї мови традиційно й обґрунтовано вважаємо поняття словотвірного типу. Слова, які належать до одного словотвірно_ го типу, поєднані однаковим словотвірним значенням, яке випливає зі зна_ чень його окремих складових та його структури загалом, тобто це загальнеструктурне значення словотвірного типу. Похідні іменники, які належать до словотвірних типів на позначення назв діячів, об'єднані загальним сло_ вотвірним значенням "особа, яка виконує дію, названу твірним словом ". У межах одного словотвірного типу говоримо про підтипи словотвірних значень, що конкретизовані лексичним значенням твірного слова.

Словотвірні типи об'єднані у родове поняття "словотвірна катего_ рія ", що передбачає єдність ономасіологічної структури дериватів та лексико_граматичного характеру твірної основи.

Поняття "діяч (аґентив)", що розглядається, - це семантична катего_ рія, яка при лінгвістичній інтерпретації в колі суцільно оформлених назв у межах дериваційного підходу виступає як словотвірна категорія, яв_ ляючи собою сукупність назв, тотожніх за семантичною структурою, але відмінних за формальною структурою. Одним із перших визначен_ ня поняття nomina agentis дав німецький лінгвіст К. Бругманн, який до назв діячів зараховував іменники на позначення живих істот, що вико_ нують певну діяльність. На це визначення безпосередньо спирається ро_ сійський учений В.А. Богородицький, виокремлюючи назви діячів в осо_ бливий, самостійний варіант категорії назв осіб. Обидва автори дотри_ мувалися думки, що до категорії nomina agentis належать назви, утво_ рені як від дієслівних, так і від іменних основ. Концепцію К. Бругман_ на радикально модифікував А. Лескін, який звернув увагу на морфоло_ гічну структуру дериватів і виокремив нову категорію - так звані nomina professional чи nomina officii.

Розгляньмо способи творення названої групи іменників на матеріа_ лі української мови, а саме на прикладі 3000 назв, дібраних методом су_ цільної вибірки із Словника української мови в 11 томах.

За поділом І.Р. Вихованця, іменники досліджуваної групи являють собою складні семантичні структури, які у глибинній будові об'єднують у собі параметри предикатних і непредикатних знаків (слів) [3, с. 49].

З формальної точки зору розрізняють мотивації формою твірного слова і формою твірного афікса.

Як показав аналіз матеріалу, з точки зору формальної структури на_ зви діячів утворені переважно від основ іменників (гітарист, вокаліст, футболіст) та дієслів (грабіжник, письменник, читач, носій). Такий роз_ поділ деривації підштовхнув нас до аналізу матеріалу відповідно до того, від якого типу основ утворені аналізовані іменники, тобто до диференці_ йованого розгляду способів відсубстантивного й віддієслівного творення назв діяча. Однак виявилося, що один і той самий формант бере участь в утворенні одиниць від різних типів основ: іменників і дієслів, і це дало нам підставу систематизувати матеріал не за типами твірних основ, а за словотворчими формантами, диференціюючи при цьому аналізований матеріал всередині кожної групи відповідно до типу твірної основи. Нанашу думку, такий спосіб опису матеріалу дозволив виявити деякі якісні й кількісні закономірності в галузі словотвору імен діячів, регулярність у способах творення. Так, наприклад, проаналізувавши пари газетяр <га­зета, різальник<різати, можна припустити (за умови суто механічного підходу), що ми зіткнулися з різними типами словотворення: відіменни_ ковим і віддієслівним. Однак аналіз більшої кількості подібних утворень дозволяє виявити таку закономірність: між назвою діяча та твірним дієс_ ловом в останній парі наявна проміжна ланка - іменник (різання), утво_ рений від дієслова різати. Таким чином виявляється різниця словотвір_ них типів: відсубстантивне утворення від назв предметів (газета) і від_ субстантивне утворення від іменника акційної семантики (різання).

Під час розрізнення розгляду способів утворення аґентивів за лінією "назви осіб чоловічої статі"/ "назви осіб жіночої статі", можлива дещо спотворена мовна реальність, відповідно до якої - аґентиви жіночого роду є дериватами аґентивів чоловічого роду (вчитель-вчителька), і тут часто спостерігається структурний паралелізм як у формальному, так і в семантичному плані. Разом з тим виявляється й велика кількість ви_ падків відсутності такого паралелізму: так, наприклад, пара машиніст-машиністка не виявляє семантичного паралелізму; іменник тесля не має паралелі жіночого роду; те саме можна, хоч і з деяким застереженням, стверджувати про слово доярка, оскільки професія дояр у мовній свідо_ мості пересічного мовця сприймається як дещо неприродне для україн_ ської мови. Урахування цих обставин дозволяє розглядати імена чолові_ чого та жіночого родів диференційовано.

У зв'язку з невеликим обсягом статті будуть показані лише семантич_ ні зони українського суфікса -ач- зі значенням "особа", який для іменни_ ків чоловічого роду є найчисельнішим структурним компонентом.

Традиційно значення особи, закладене у словах з суфіксом -ач-, поді_ ляли на "особа_діяч" та "особа за зовнішньою ознакою". Але, після роз_ гляду наявного матеріалу, стає очевидно, що найхарактернішою функці_ єю для S-ач— є семантична функція особи_діяча або носія певної проце_ суальної ознаки, що актуалізується у поєднанні з дієсловом_предикатом. Приєднуючись до основи дієслова конкретної фізичної дії, -ач— вира_ жає конкретне словотвірне значення: читач "той, хто читає", орач "той, хто оре землю". О. Безпояско зазначає, що особливістю таких формувань є те, що у формальній структурі іменників, утворених на базі структури дія+діяч, основна роль відводиться S-ач-, оскільки він визна_ чає діяча_особу, а твірна основа лише конкретизує ознаку, за якою харак_ теризується ця особа [2, с. 9]. Зазвичай такі віддієслівні іменники вира_ жають значення особи за професійною ознакою (опалювач) або за здат_ ністю до виконання певної роботи (прокладач).

У майже 20% від загальної кількості лексем, де морф -ач— є кінце_вим у словотвірному акті, він має негативну конотацію. Зазвичай він ви_ членовується у віддієслівних іменниках, які позначають особу, що вико_ нує ганебні, принизливі дії, засуджувані суспільством. Суфікс -ач— може утворювати деривати з негативним забарвленням (розбещувач, попихач).

На формальному рівні семантична функція особи за характерною зо_ внішньою чи внутрішньою ознакою виражається поєднанням морфа -ач— з іменниковими (бородач, вусач) основами. Переважно такі деривати є стилістично маркованими.

Похідні слова зі словотвірним формантом -ач— на позначення особи, як правило, утворені шляхом прямої мотивації і не мають стилістичного забарвлення (94% лексем). Наприклад, проклеювач — "особа, яка профе_ сійно займається дією, вказаною твірною основою, тобто проклеює щось ", силач — "особа, за характерною номінативною ознакою, вказаною твір_ ною основою, тобто сильна людина " тощо.

Проте наше дослідження зафіксувало, що у 6% лексем загальне лексичне значення не збігається з сумою значень похідного слова та словотвірного форманта. Наприклад, слово попихач з погляду семантики складових компонентів повинно позначати "особу, яка щось підпихає ". Однак, воно тлумачиться як "особа, що погано ставиться до інших, зне_ важає ними ". О. Земська назвала таку мотивацію асоціативною перенос_ ною мотивацією [1, с. 126].

Таким чином, ми розглянули деякі питання формального аспекту сло_ вотворення імен діячів. Цей лексико_семантичний клас характеризується деякою своєрідністю. У результаті характерологічно орієнтованого сло_ вотвірного аналізу українських агентивних назв, утворених суфіксаль_ ним способом словотворення, ми дійшли таких висновків: процес тво_ рення агентивних назв має в сучасній українській літературній мові сис_ темний характер, про що свідчить наявність семантично однорідної гру_ пи слів, які утворюються поєднанням конкретного набору суфіксів з ді_ єсловами визначеної семантики. Словотвірні суфікси як елементи слово_ твірної системи абсорбують та кристалізують результати узагальнюваль_ ної людської думки та маркують слово згідно з його приналежністю до певного ономасіологічного класу. Словотвірні моделі, за якими утворені імена діячів, не є дуже численними. Крім того, було виявлено семантичні паралелі утворень чоловічого та жіночого родів (розбійник-розбійниця). Разом з тим, відчувається й чимало випадків відсутності такого парале_ лізму, а прагнення доповнити цю мовну "нестачу" лексичними засоба_ ми сприймається народом як деяке відхилення від норми: доярка-дояр, прокурор-прокурорка тощо. У таких випадках, вочевидь, досить впли_ вовими є екстралінгвальні чинники: деякі професії, рід занять, на дум_ ку української спільноти, є пріоритетними для представників певної ста_ ті, а на фемінізацію подібних професій мова реагує прагненням надатисловам типу директор, водій тощо статус спільного роду, за необхіднос_ ті використовуючи засоби синтаксису.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81 


Похожие статьи

М І Гнатюк - Наукові записки

М І Гнатюк - Наукові записки в 11

М І Гнатюк - Наукові записки в 14

М І Гнатюк - Наукові записки в 15

М І Гнатюк - Наукові записки в 16