М І Гнатюк - Наукові записки в 11 - страница 68

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81 

Проте у результаті розширення когнітивного простору та парафра_ зи кожного субконцепту через субконцепт position, який також входить до складу значення лексем, що представляють субконцепти, ми отрима_ ємо мегаконцептосферу position (place occupied, place in society, status, employment) вербалізовану в семантичному просторі англійської мови.

Для подальшої класифікації понятійної системи введемо декілька діад - світський - не_світський, для останнього також уводиться діада -цивільний - військовий, де можна вирізнити пара_військовий - суто вій_ ськовий і далі за родами військ та ін. Таким чином, ми отримаємо ранго_ ву таксономію, ієрархічно організовану.

Складовими значення лексеми "rank" виступають 8 компонентів -position, level, grade, echelon, class, status, standing і station. Кожен компо_ нент у системі мови представлений певною лексико_семантичною групою:

position - status, place, level, rank, stature, prestige, class, post, appointment, role, occupation, employment, function, office, placement;

level post, rank, standing, status, position, standard, rung, class, stratum, degree;grade - rank, level, echelon, standing; простору, class, status order, rung, stratum;

echelon - level, rank, grade, rung, position, order;

class - social division, stratum, rank, level, echelon, status;

status - standing, rank, level, place, prestige, stature, honour, distinction, authority;


standing - status, rank, seniority, eminence, prestige, stature, distinction; station - rank, place, status, position, social class, stratum, level, grade, caste, degree.

Як видно, до складу всіх груп входить лексема rank, що свідчить про її домінантність. Це дає нам можливість побудувати лексико-семантичне поле рангових іменників, де лексема rank із своєю лексико-семантичною групою утворює центр поля, а наступні лексеми (з їхніми лексико-семантичними групами) утворюють 7 периферій:

1.position, наприклад:

Fools are put in many high positions. Ecc.10:6. Not keep their position of authority. Jude 1:6.

2.status, наприклад:

Normally, his status would have reserved one of the taste screens for him,but since there were 24 scientists and crew members assigned to the exploration ark to be briefed, the four members of the scout ship that had discovered the aliens, and the Deep Space Exploration scientists and managers, he had to content himself with watching one of the intensity-only visual screens built into the low walls of the meeting room. L. Robert 3.place, наприклад:

At least she raised her eyes and looked at me for a moment; after that I would not have exchanged places with a king. Bram Soker. 4.level, наприклад:

He rose to the level of general manager. OED

5.stature, наприклад:

She has grown in stature since winning the Tchaikovsky Piano Competition.

OED

6.station, наприклад:

The captain's high station in life entitled him to wear a purple robe dyed with the valuable extract from the murex snail. Clive Cussler

7.standing, наприклад:

His standing as a film director has risen in recent years. OED.

Чим далі від центру знаходиться лексема, тим вільніші їхні відноси­ни, і, навпаки, чим ближче до центру, тим тісніше семантичні зв'язки. Зауважимо, кількість кіл, периферій, залежить від об'єму корпусу фак­тологічного матеріалу, тому ми додали 8-у периферію або n-периферію (див.: Рисунок № 3).

8 7 6 5 4 3 2 1Перетин периферій та перехід з одної периферії в іншу можливі під впливом авторської інтенції, регістру дискурсу та контексту функціону­вання лексеми. Але в цьому випадку необхідно розглядати динамічну се­мантику кожної окремої лексеми у структурі дискурсу, де реалізуються певні компоненти значення лексеми.

Завдяки концептуальному аналізу змодельовано концептосферу rank в англомовній картині світу та лексико-семантичне поле концепту rank у системі англійської мови, що може бути основою для дослідження функ­ціональної семантики складових поля у структурі дискурсу.

Література:

1.    Александрова О. В. К вопросу о концепте и концептуальном анализе. /
О. В. Александрова // Горизонты современной лингвистики: Традиции и но-
ваторство: Сборник в честь Е. С. Куряковой. - М.: Языки славянских культур,
2009. - С. 169-178.

2. Андрусяк І. В. Концептуалізація дійсності англійськими неологіз-
мами кінця століття
// Вісник Харьківського національного університету
ім. В. Н. Каразіна.
- Харків: Константа, 2003. - № 586. - C. 117-119.

3.Афанасьева О. В. Новые подходы к изучению частей речи / О. В. Афана­сьева // Языковая категоризация (части речи, словообразование, теория номи­нации). Материалы Круглого стола, посвященные юбилею Е. С. Кубряковой по тематике её исследований. Октябрь 1997 г. - М., 1997. - С. 6-10.

4.Зубова Л. Г. Эволюция общей теории языка в свете его отношения к миру и человеку / Л. Г. Зубова // Семиотика, лингвистика, поэтика: К столетию со дня рождения А. А. Реформатского. - М.: Языки славянской культуры, 2004. -768 с. - (Studia philological).

5.Караулов Ю. Н. Русский язык и языковая личность / Ю. Н. Караулов - М. Наука, 1987. - 263 с.

6.Кубрякова Е. С. Части речи в ономасиологическом освещении / Е. С. Ку­брякова - М. Наука, 1978. - 188 с.

7.Лакофф Дж. Мышление в зеркале классификаторов /Дж. Лакофф // Но­вое в зарубежной лингвистике. Вып. XXIII. Когнитивные аспекты языка: Пер. с англ. / Сост, ред., вступ. сл. В. В. Петрова и В. И. Герасимова. - М.: Прогресс, 1988. - С. 12-52.

8.Ольшанский И. Г. Лингвокультурология в конце ХХ века: Итоги, тенден­ции, перспективы / И. Г. Ольшанский. // Лингвистические исследования в кон­це двадцатого века. - М.: Наука, 2000. - С. 26-56.

9.Селіванова О. О. Актуальні напрями сучасної лінгвістики (аналітичний огляд) / О.О. Селіванова. - К.: Вид-во Українського фітосоціологічного цен­тру, 1999. - 148 с.

 

10.Селиванова Е. А. Когнитивная ономасиология / Е. А. Селиванова. - К.: Изд-во Украинского фитосоциологического центра, 2000. - 248 с.

Тищенко К. Метатеорія мовознавства / К. Тищенко. - К.: Основи, 2000. - 350 с.Мініч Л. С.,

Національний університет "Острозька академія", м. Острог

ПАРАДИГМА ФЛОРОЛЕКСЕМ У ТВОРАХ МИКОЛИ ВІНГРАНОВСЬКОГО

У статті окреслено флоролексеми, які становлять важливу лексико-тематичну парадигму синергетичної системи мовно-образного світу М. Вінграновського, проаналізовано закономірності вживання флоролексем у поетичному тексті.

Ключові слова: флоролексеми, флоризм, лексико-тематична пара­дигма, лексема.

The article outlines floral lexemes that comprise an important lexical-thematic paradigm of the synergetic system of the language image-bearing world of M. Vingranovskyi. The article also analyses appropriateness of using floral lexemes in a poetic text.

Key words: Floral lexeme, florism , lexical-thematic paradigm, lexeme.

Однією з найважливіших проблем у сучасному українському мовознав­стві є дослідження та вивчення лексико-тематичної парадигми творів україн­ських письменників. Адже індивідуальні варіанти мови окремих митців слова дають можливість відтворити їх національно-мовну картину світу, з'ясувати ідейний задум твору, осмислити неповторне авторське світобачення.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Дослідженням лексич­ного потенціалу слів тематичної групи "Назви рослин" займається чи­мало лінгвістів, зокрема Я. В. Закревська, Л. О. Симоненко, І. В. Са-бадош простежують формування системи ботанічних лексем в україн­ській мові. У дослідженнях А. М. Шамоти [13], М. М. Фещенко [12] те­матична група "Назви рослин" стає об'єктом для вивчення явищ семан­тичної мотивації. Флоризми розглядалися як компоненти порівнянь, ме­тафор, фразеологізмів дослідниками Н. І. Варич [3], Л. В. Голоюх [5], В. С. Калашником [7], І. І. Коломієць [9]. Аналіз художньо-естетичного, образно-асоціативного потенціалу окремих рослинних найменувань зро­блений такими дослідниками, як Л. О. Андрієнко [1], Т. П. Беценко [2], О. Ю. Дубовик [6], О. І. Нечитайло [10], І. Г. Олійник [11]. Тому про­блема флоролексем у творах окремих письменників, зокрема у творах М. Вінграновського потребує систематизації та аналізу.

Об'єктом дослідження обрано флоролексеми, використані Миколою Вінграновським у своїх творах.

Мета статті та постановка питань. Метою дослідження є аналіз флоризмів, використаних письменником у поетичних творах, у світлі лінгвосинергетики.

© Мініч Л. С., 2010Серед основних завдань дослідження - аналіз текстів творів крізь призму флоролексем, систематизація їх за семантикою та роль флорем у мовно-образному світі поета.

Виклад основного матеріалу дослідження та обґрунтування одер­жаних наукових результатів. Семантико-функщональний рівень ви­значення особливостей флоролексем передбачає активізацію їх здатнос­ті набувати статусу стилістично релевантних, тих, що "з'являються у ху­дожньому тексті як результат реалізації асоціативної потенції, викорис­товуються як художній засіб" [8, с. 47].

Об'єкти рослинного світу опоетизовувалися ще з того часу, як люди­на почала усвідомлювати прекрасне в навколишньому середовищі.

У лінгвістиці відсутня єдина назва найменувань на позначення рос­линних реалій. Тому функціонують такі терміни на позначення назв рос­лин: фітоніми, флоризми, флоролексеми, ботанізми тощо. З цього приво­ду І. І. Коломієць зауважує, що "здатність мовних одиниць на позначення рослинних об'єктів широко побутувати у всіх функціонально-стильових різновидах мови, зокрема - поза межами "специфічного поля науки", тобто в умовах поетичного тексту, що характеризується рядом специфіч­них ознак і властивостей, тісний зв'язок флористичних назв з позначува-ними ними конкретними предметами довкілля виступають вагомими ар­гументами для номінації флористичних об'єктів як флоролексем, що на­були специфічних рис образно-поетичних, художньо-значущих елемен­тів мови і активно вживаються у ролі експресем" [9, с. 14].

Лексико-тематична парадигма флоролексем у творах М. Вінгранов-ського представлена лексемами акація, будяк, яблуня, картопля, ружа, мак, соняшник, кукурудза, гарбуз, тополя, явір, дуб, буряк, коров'як, мак, ялина, звіробій, барвінок, любисток, м'ята, калина, шипшина, глід, липа, горіх, бриндуша (шафран), мальва, жито, спориш, лобода, вишня, клен, береза, ясен тощо.

Лексико-тематична парадигма флоролексем поетичних творів митця у категорії назв дерев представлена такими номінаціями, як дуб, яблуня, груша, клен, береза, тополя, горобина, верба, сосна, ялина, явір, липа, акація, горіх тощо. Ці лексичні одиниці використано для змалювання:

1) пейзажу;

2) понять, образів духовного світу людини, почуттів:

3) позитивних та негативних емоцій людини - радості, щастя, бажан­ня, любові, смутку, горя, туги, тривоги, печалі.

Контекстуальні партнери створюють відповідний лексичний фон, в якому флоролексема на позначення пейзажних деталей, картин природи несе смислове навантаження, властиве тій чи іншій порі року. Так, у по­езії М. Вінграновського елементами осінніх замальовок природи висту­пають такі флоролексеми, як береза, ялина, липа, смерека, тополя, дуб,опосередковуючи краєвид у межах широкого контекстуального тла, на­приклад: синьому небі я висіяв ліс, у синьому небі, любов моя люба, я висіяв ліс із дубів та беріз, у синьому небі з берези та дуба "[4, с. 180].

Флоролексеми груша, липа, горіх, дуб, вишня продуктивно викорис­тані письменником для створення весняного та літнього пейзажу. Ці на­зви виступають пейзажними деталями картин природи, функціонуючи в метафоричних конструкціях: "Спить у казці лиха бабюка, на газеті за­снула біля мене хороша розлука, чебрецями і вишнями пахне вона. .."[4, с. 176]; "Чи то було, чи снилося мені - синіли груші, груші чи смере­ки, - як чорнобривий шлях у срібному вікні проліг мені із коником си-веньким"[4, с. 145]; "Сині очі бджоли, сад тихенько зацвів, сад тихень­ко зацвів і закліпав - там, де груші жили, там, де груші жили в білих квітах..." [4, с. 194];"/ липи темна тінь, горіха тінь прозора... в мені озвалося сріблясто-голубим, коли учора, вчора - ізвечора на сизім вог­нищі дрімав між нами дим..."[4, с. 114]; "Де хмар - одна за одну вища - іде обвіяна теплінь, де липа й дуб, де клен і вишня не розберуть, чия де тінь..." [4, с. 176]; "Відпахла липа, білим цвітом лита, і з літа поко­тилася гроза." [181]. Семантика наведених флоролексем передає не­стримний шал весняного пробудження, цвітіння та літнього буяння при­роди, надаючи контексту неабиякої естетичної цінності і яскраво ілю­струє синергетизм лексичної системи творів М. Вінграновського.

Флоролексеми вживаються для зображення амплітуди позитивних та негативних емоцій людини: щастя, радості, любові, бажання, смутку, тривоги, образи, злості, жалю тощо. Ідею гармонії психічного світу лю­дини і природи в поезії М. Вінграновського вдало ілюструють поетич­ні тексти з образами-флоризмами, які мовби відбивають внутрішні по­чуття ліричного героя: "Ще пахне хвиля яблуком і тілом, і сушить го­лову за цвітом своїм мак...ще нам не все з тобою лохотіло, прощатися нам ніяк і ніяк..." [4, с. 181]; "У хаті холодно. Твоїх духів лиш запах. Се­ред подвір'я на сухій акації одружується шпак"[4, с. 157]; "В булану ніч, коли булані зорі, твій тиховійний усміх, - ніби сплю! - де ясени синіють яснокорі, твій пурпуровий порух не люблю" [4, с. 195].

Результати концептуального аналізу поезій Миколи Вінграновського засвідчують активізацію анімізованих контекстів, де образи-флоризми є важливими емоційно-експресивними характеристиками навколиш­нього світу. Через відчуття радості, смутку, тривоги ці характеристики співзвучні зі станом людини, створюють конкретні метафоричні образи, напр.: "Ходімте в сад... я покажу вам сливи на сучках, що настроми­лись, падаючи мовчки. Затисла груша в жовтих кулачках смачного сон­ця лагідні жовточки" [4, с. 50]; "Під верболоззям в казані чортиріздвя­не тісто місять, й на золотому ковзані Чумацьким Возом править мі­сяць" [4, с. 59].; "Ні жінки, ні хати тієї нема, старі лиш валяються кап­ці, та вітер зі степу несе у лиман осіннє насіння акацій [4, с. 60]; "Тем­ніє вечір, вівці і горби, погуцали під гору дві смереки, боками світять, хмари і гриби, і світить Шлях, що із Варяг у Греки..." [4, с. 65].

Парадигма найменувань злаків, квітів і трав серед флористичних кон­цептів посідає значне місце в мовній картині світу поетичного ідіолекту Миколи Вінграновського. Найбільш уживаними компонентами флорис­тичного світу ідіолекту Миколи Вінграновського є лексеми: орхідея, со­няшник, кульбаба, молочай, ружа, будяк, глід, медоцвіт, бузина, оче­рет, мак, лобода, ліщина, коров'як, помідори, картоплиння, айстра, жоржини, мальви, жито, спориш, щавель, гарбуз, полин, чорнобиль, нехворощ, морозик, молочай, буряк, жито тощо. Глибока зосередже­ність автора над проблемами взаємин між людьми в цілому, між чолові­ком та жінкою, відчуття єдності з природою через стебло рослини, квітку, пелюстку, сприйняття рослинного світу як живих істот, зумовили широ­ке вживання таких номінацій: "Над морем скелями ішов за глодом глід. За серцем серце йшло не перестало.. " [4, с. 84]; "Повен мрій дівочої загуби, кине крила в білий медоцвіт, дасть пір'їну вітрові у губи і засне, вдивляю­чись у світ"[4, с. 149]; "Щока та тінь, та тінні очі, і ми самі на самоті... і дощ цілує опівночі кульбаби очі золоті" [4, с. 81].; "Привезла щавелю для зелених борщів, в білій хмарі дощу привезла на Великдень." [4, с. 163].

Уособленням добра, щастя, добробуту людського обійстя виступають флоризми картопля, жито, кукурудзиння: "Уже тоді, оповесні, коли горища пахнуть першим сіном і гарбузи цвітуть між картоплями, уже тоді прощання полохливе носив я в серці..." [4, с. 11]; "Спи, моя дити­но золота, спи, моя тривога кароока. В теплих снах ідуть поля жита, і зоря над ними йде висока" [4, с. 165].

Одним із найменш уживаних компонентів флористичного світу ідіо­лекту М. Вінграновського є лексема квітка, що виступає родовим понят­тям, гіперонімом щодо видових назв. Виявлена в поетичній мові М. Він-грановського вищезазначена лексема переважно активізує просторо­ву семантику, функціонуючи в ролі національно-пейзажного елемента, як-от: "Канни цвітуть над морем... наче вони не канни - квіти червоно-брові, наче з моєї крові мною загублені рани" [4, с. 119]; "А руки мої дай­те літакам.легені - вітру.а чоло - блакиті.Віддайте губи хвилям і волам, а ноги квітам, щоб ходили квіти" [4, с. 119].

Флористичний компонент квітка підтримує образно-асоціативний ореол значеннєвості "розквіт, зростання, цвітіння", коли використаний як метафоричний образ жінки, зокрема: "Трояндо неба і землі, в тобі всі їхні барви грають. у мене сльози розцвітають, цвітуть думками на чолі" [4, с. 124]; "...I так усе... задумливою лінією у сизих вербах, в го­лубій імлі в тонкій руці з прив'яленою лілією окреслилась ти на вечірнім тлі..." [4, с. 124].Особливо високою частотністю в поезіях Миколи Вінграновського вирізняються такі флоризми, як мак, мальви, кульбаба. Вони, зазвичай, входять до складу метафоричних конструкцій і виконують функцію опо-етизації краси української природи. Образне змалювання тієї чи тієї пори року зумовлює зв'язок цих флоролексем з певним набором семантичних одиниць відповідної тематики. Наприклад, у контекстах з описом літньо­го пейзажу лексема мальва, мак співвідноситься з характеристичними ознаками "буяння, росту": "Отакого літа ще не мали: ластівки дітей собі вже мали, вище вікон вигналися мальви, розсміявся на городі мак, і до тиші доспівався шпак!" [4, с. 161]; "Де з гарбузами таракуца при­гріла боки на горбку, де мак об вітер лобом буца, і діжка мокне у став-ку..."[4, с. 176]; "Але було вже пізно мальвам, і літові, і ластівкам, лиш далечінь синьо благальна когось благала: не пускай!" [4, с. 89].

Змалювання краси рідного краю позначене експресією рідковжива­них іншими поетами компонентів і часто базується на персоніфікації, зо­крема: соняшник, глід, очерет, бузина, спориш, лобода, ліщина тощо. У поетичному ідіостилі Миколи Вінграновського флористичні лексе­ми утворюють комбіновані конструкції з різними антропонімізаційни-ми елементами, відтворюючи емоційно-одухотворені картини природи, напр.: "Сива стомлена сутінь снігів, слід сорочий і лисячий слід. I під крилами хмар-снігурів сонця зимнього жевріє глід"[4, с. 127]; "Горить собі червоний глід в ярах, по вибалках в павутинні. I сірим стовпчиком посвистує ховрах"[4, с. 146]. Пейзажні картини з флористичним ком­понентом несуть психологічне навантаження і досить тонко передають стан ліричного героя в поетичному творі: "А з переяру, з того переяр'я ліщина дивиться горіхами на хмару. I карі очі, і голівку кару звело дівча на ту над гаєм хмару"[4, с. 176]; "У Старостинцях з лободою, де гуси в сірім кімоно, де молодою ще любов'ю щебече літо у вікно..."; "Не йди, а глянь. Дивись, пошнерхотіли з осінньої не тихої плавби очерети. Оче­рети очамріли. Люби мене. Нікого не люби"[4, с. 150]. У поетичному контексті флоризм бузина актуалізує традиційно-емотивну семантику "незвичності, таємничості", а поєднання із зоонімічними компонентами спричиняє виникнення у структурі образу додаткового відтінку "стра­ху": "Поснули - сплять оса з осиною, змерз чорний кетяг бузини, і літня хмара під осінньою плечем біліє край зими"[4, с. 148].

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81 


Похожие статьи

М І Гнатюк - Наукові записки

М І Гнатюк - Наукові записки в 11

М І Гнатюк - Наукові записки в 14

М І Гнатюк - Наукові записки в 15

М І Гнатюк - Наукові записки в 16