М І Гнатюк - Наукові записки в 11 - страница 72

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81 

Явище алюзії в публіцистичному дискурсі було предметом дослі­джень таких науковців, як О. О. Лавриненко [7], А. А. Тютенко [11], М. І. Кіосе [4]. Серед прийомів трансформації ФО фразеологічну алю­зію виділяють такі мовознавці: Н. С. Хороз [13], В. М. Білоноженко [2], О. О. Калякіна [3], С. В. Птушко [8] та ін. У своїх дослідженнях лінг­вісти виокремлюють різні способи фразеологічної алюзії: вільний пере­каз ФО, використання образу та змісту ФО, використання слів, співзвуч­них з компонентами фразеологізму, використання синтаксичної струк­тури ФО, використання конструкцій, логічна структура яких нагадує той чи інший фразеологізм, використання семантичного ядра фразеологізму. На відміну від багатьох прийомів трансформації ФО, які отримали ши­роке висвітлення у науковій літературі, прийом фразеологічної алюзії,

© Музиченко Г. П., 2010його структурно-семантичні та прагматичні характеристики потребують більш глибокого дослідження.

Фразеологічна трансформація являє собою модифікацію ФО: транс­формація може торкатися одночасно як структури, так і значення фразе-ми, або ж відбуватися лише на семантичному рівні, без змін традиційної форми виразу. Відповідно, прийоми фразеологічної трансформації по­діляються на два типи - структурно-семантичні та семантичні. При ви­користанні кожного окремого структурно-семантичного прийому зміни структури ФО відбуваються за допомогою якогось конкретного способу: застосовуючи прийом субституції, адресант заміняє один або декілька компонентів узуальної ФО оказіональним словом; при розширенні ком­понентного складу фраземи до фразеологічного елемента додається сло­во вільного вжитку; а у випадку застосування еліпсису відбувається ско­рочення структури ФО. Що стосується фразеологічної алюзії, то відзна­чимо, що характерною рисою даного прийому є відсутність єдиного спо­собу його реалізації.

Мовознавці по-різному визначають, що таке алюзія, але всі вони од­ностайні у думці про те, що за своєю суттю алюзія є натяком. Натяк, у свою чергу, це слово або вислів, що не повністю щось розкриває, а лише створює умови для догадування. У переносному значенні натяк - це те, що нагадує собою про когось, що-небудь або подібне до когось, чогось [10, с. 223]. Денотатом алюзії може виступати літературний твір, фразе­ологізм, певне явище, історичний факт, подія тощо. Предметом нашо­го дослідження є фразеологічна алюзія, яка являє собою натяк на фразе­ологізм.

Погляди мовознавців на даний прийом фразеологічної трансформа­ції є суперечливими: більшість дослідників вважають алюзію прийо­мом структурно-семантичної трансформації ФО (наприклад, В. М. Біло-ноженко, Н. С. Хороз, О. О. Калякіна), але є й такі, які зараховують її до семантичних прийомів (С. В. Птушко). Дослідник фразеології укра­їнської мови В. Д. Ужченко, окрім структурно-семантичних та семан­тичних прийомів трансформації ФО, виділяє третій тип трансформації - прийоми, пов'язані з використанням загального образу ФО. Викорис­тання фразеологічного образу є одним із способів натяку на фразеоло­гізм. Таким чином, Ужченко відокремлює алюзію (хоча він не вживає цього терміну) від двох інших типів трансформації ФО.

В результаті проведеного дослідження нами були виявлені такі спосо­би фразеологічної алюзії у заголовках англомовної преси: використання синтаксичної структури ФО, використання метаметафори, використан­ня окремих компонентів ФО та використання фразеологічного образу.

Розглянемо на прикладах застосування кожного з них:

1) Використання синтаксичної структури нормативної ФО:"To Retire or Not to Retire?" /Business Week, 7.01.2008/ (пор.: to be or not to be - перші слова монологу акту III сцени I п'єси Віл яма Шекспіра "Гамлет"). Слова, з яких починається монолог Гамлета є однією з найві-доміших і найпопулярніших літературних цитат. Журналісти досить час­то використовують синтаксичну структуру цього крилатого виразу для найменування своїх статей. Дане публіцистичне повідомлення присвя­чене проблемі завершення людиною своєї кар'єри та виходу на пенсію. Для підсилення прагматичного ефекту заголовка автор розпочинає підза­головок статті словами, які продовжують монолог Гамлета у прецедент­ному тексті: "That's the question for 2008, according to Tammy Erickson" (пор.: "To be, or not to be: that is the question "). У даному випадку фразе­ологічна алюзія має іронічний характер: автор статті ніби співставляє ва­гання людини, виходити на пенсію чи ні, із особистісною трагедією Гам­лета і його роздумами над сенсом життя. "Вживання цитатних алюзій ... часто пов'язано з протиставлянням двох образів: того, до якого відсилає алюзія, і того, який утворюється в новому контексті. Взаємодія двох зна­чень виявляє різницю між двома образами і стає іронічним щодо одно­го з них." [7, с. 137]

"Michelle Obama: She has a dream" /The Sunday Times, 23.08.2009/ (пор.: "Ihave a dream" - крилатий вираз М. Л. Кінга [9, с. 876]). Стат­тя із таким заголовком розповідає про наміри першої леді США Мішель Обами вплинути на соціальне розшарування у місті Вашингтон: М. Оба-ма відзначає, що у столиці Сполучених Штатів існує різкий контраст між багатим прошарком населення (до якого здебільшого відносяться "білі") та соціально незахищеною біднотою (представниками якої є афроаме­риканці). Дружина американського президента виражає незадоволення з приводу такого стану речей і обіцяє всіляко сприяти покращенню соці­альних стандартів у Вашингтоні. Даний заголовок оформлений за допо­могою парцеляції: перша його частина - це ім'я головної героїні статті, а друга частина, яка виражає ідею відповідного газетного повідомлення, являє собою алюзивну одиницю. Автором виразу "I have a dream" , об­раного для найменування статті, є американський проповідник Мартін Лютер Кінг. Ця фраза є першими словами його найвідомішої промови, в якій Кінг виражає своє бачення майбутнього американського суспіль­ства, де "білі" та "чорні" будуть мати рівні права. В даному випадку алю­зія на відомий вираз несе ситуативно-підтекстову інформацію, пов'язану із фактами та явищами дійсності, які виринають у пам'яті реципієнта піс­ля ознайомлення із заголовком статті, в якому наявна алюзія. У такий спосіб автор інтригує читача, спонукає його прочитати відповідне публі­цистичне повідомлення і дізнатись, чи схожі "мрії" М. Л. Кінга і М. Оба-ми (пор. англ. dream - "мрія").

2) Використання метаметафори.Лексичний компонент фразеологізму може вилучатися із струк­тури ФО і поза нею виражати переносне значення, яке безпосередньо пов'язане із переносним значенням твірної фраземи. Л. А. Чиченова на­зиває такі лексеми метаметафорами і відзначає, що поза складом ФО ці слова "використовуються в новому значенні, що визначається гло­бальною, ідіоматичною семантикою відповідної одиниці" [14, с. 14]. В. М. Білоноженко, в свою чергу, називає такі фразеологічні елементи -словами-натяками, які вилучаються із структури узуальної фраземи і ре­алізують зовсім нове значення, отримане після тривалого функціонуван­ня у складі ФО [2, с. 136]. У нашому дослідженні ми послуговуємось тер­міном, який запропонувала Л. А. Чиченова, так як вважаємо, що він най­краще відображає сутність даного явища.

Отже, натяк на ФО відбувається також за допомогою вживання у кон­тексті метаметафори. Наведемо приклад застосування даного способу:

"The Recession's Green Lining" /NewsWeek, 16.03.2009/ (пор.: Every cloud has a silver lining - "навіть у неприємній ситуації є щось хороше" [CID]). У статті із таким заголовком розповідається про те, що внаслідок світової економічної кризи велика кількість заводів, які забруднюють на­вколишнє середовище, припиняють своє функціонування. Таким чином, криза сприяє покращенню екологічної ситуації. Судячи із тлумачення, компонент cloud має переносне значення "неприємна ситуація", а слово­сполука silver lining реалізує позитивне значення "щось хороше". Як бачи­мо, у найменуванні статті наявний лише один елемент нормативної ФО, який перебирає на себе семантику словосполучення silver lining (саме цей елемент - lining - і являє собою метаметафору), а оказіональний компо­нент green, який означає "екологічно чистий; безпечний", конкретизує це фразеологічне значення відповідно до змісту статті. Отже, сполучен­ня слів green lining означає в даному випадку "щось хороше з екологічно­го погляду". Даний заголовок демонструє стійкість фразеологічної струк­тури, а також прагматичні можливості алюзії, коли лише один компонент, вилучений зі складу фраземи здатен пробудити асоціації з цілою фразео­логічною одиницею та справити необхідний прагматичний ефект.

3) Використання окремих компонентів узуальної ФО.

Одним із способів натяку на відомий фразеологізм є використання окремих компонентів нормативної ФО. На відміну від попереднього спо­собу, при використанні даного прийому, зі складу базової фраземи вилу­чаються компоненти, які поза структурою ФО не реалізують переносно­го значення, обумовленого фразеологічною семантикою. Для того, щоб у свідомості реципієнта виникли асоціації із твірною фраземою і відбу­лася безпомилкова ідентифікація фразеологічного денотата, в заголо­вку мають міститися лише такі елементи, які адресат однозначно змо­же пов'язати із первинною ФО. Проілюструємо цей спосіб прикладами:"County set awarded their cap, but will it fit?" /The Times, 3.09.2009/ (пор.: If the cap fits (wear it) - "якщо ви приймаєте зауваження на свій ра­хунок, хай буде так" [1, с. 515]). Стаття із такою назвою розповідає про складне матеріальне становище маленького британського клубу з кри­кету: максимальна сума, яку планується витратити на заробітну платню гравцям у наступному році, є досить обмеженою. Ознайомившись із тек­стом подальшої статті, читач усвідомлює, що компоненти узуальної ФО, наявні в заголовку, не використовуються тут як засоби вираження ціліс­ного образно-переносного фразеологічного значення, а виражають одне зі своїх словникових значень: пор. англ. cap - перен. "ліміт"; fit - "за­довольняти; підходити" (у тому числі й щодо одягу). Іншими словами, відбувається деідіоматизація ФО. Як бачимо, значення заголовка, яке стає зрозумілим лише після прочитання газетного повідомлення, можна сформулювати таким чином: "Представники місцевої влади встановили грошовий ліміт, який планується витратити на зарплатню гравцям у на­ступному році. Але чи буде цих грошей достатньо для успішного розви­тку команди?" В даному випадку відбувається словесна гра, коли сло­ва витлумачуються в їхньому іншому значенні, ніж ті, в якому вони ви­ступають у складі внутрішньої форми фраземи. Ці значення, в свою чер­гу, протиставляються, надаючи таким чином заголовку експресивності.

"Public v private sector: Is the grass greener?" /The Guardian, 23.01.2010/ (пор.: The grass is always greener (on the other side of the fence) - "завжди здається, що інші люди знаходяться в кращому становищі ніж ти, хоча це не завжди так" [CID]). Як видно вже із заголовку, у статті порівнюються переваги та недоліки роботи на державній службі та у приватному секто­рі. Алюзивна одиниця, яка являє собою частину даного газетного заголо­вку, оформлена у вигляді питання. У такий спосіб журналіст залучає чи­тача до віртуального діалогу, спонукає його прочитати статтю і знайти відповідь на поставлене запитання. Заголовки-питання є ефективним за­собом прагматичного впливу на адресата, а якщо в їхньому складі ще й наявна фразеологічна алюзія, то це дає змогу автору значно підсилити експресивність висловлювання.

4) Використання фразеологічного образу.

Натяк на фразеологічний денотат може досягатися шляхом викорис­тання образу, покладеного в основу значення ФО. "Образ у структурі фразеологічної одиниці виступає як змістовий стрижень, що є посеред­ником між денотатативним та конотативним змістовими шарами." [5, с. 37] Образність фразеологізмів базується на їх здатності викликати у ре­ципієнта певне візуальне уявлення. Використовуючи фразеологічний об­раз, який відзначається стереотипністю в межах єдиної лінгвокультурної спільноти, журналісти мають змогу виразити своє оцінне ставлення до різних подій та явищ.У випадку застосування даного прийому фразеологічним денотатом можуть виступати лише фразеологізми із живою, мотивованою внутріш­ньою формою. Фразеологізми із нульовою мотивацією, тобто такі, вну­трішня форма яких з часом відмерла і вже не розпізнається носіями мови, не можуть бути денотатами цього типу алюзії. Наведемо приклади дано­го прийому:

"Gift horse with rotten teeth" /The Guardian, 8.12.2004/ (пор.: not look a gift horse in the mouth - "не слід критикувати те, що отримане у пода­рунок або сумніватися у його корисності" [CID]). Автор статті із таким заголовком критикує роботу доброчинних організацій, які допомагають дітям-інвалідам. Згідно із змістом фраземи, обраної в якості алюзивно-го денотата, людина, яка отримала подарунок має бути ним задоволена, навіть якщо від нього не буде ніякої користі. У статті говориться про те, що доброчинні подарунки для дітей із обмеженими можливостями не за­вжди доречні; автор наголошує, що якщо вже допомагати, то з користю. Для вираження несхвального ставлення журналіст розбудовує фразеоло­гічний образ, зобразивши у заголовку подарованого коня із гнилими зу­бами (підкресливши у такий спосіб непотрібність таких дарунків). У на­йменуванні статті містяться фразеологічні компоненти, які здатні викли­кати в пам'яті реципієнта базову форму фраземи, інакше заголовок не справив би необхідного прагматичного ефекту.

"Ancelotti wants Cole to polish the diamond" /The Independent, 28.12.2009/ (пор.: a rough diamond - "людина з хорошими внутрішніми якостями, але непоказана зовні; незграбна, неотесана, але добра люди­на" [1, с. 825]). У статті йдеться про те, що головний тренер футбольного клубу "Челсі" Карло Анчелотті має намір поставити на місце нападаю­чого напівзахисника Ешлі Коула. Тренер відзначає, що це нелегка задача для спортсмена, але він очікує, що Коул буде тренуватися інтенсивніше та докладе максимум зусиль, щоб проявити себе якнайкраще на новій по­зиції. Як бачимо, для вираження теми газетного повідомлення автор ви­користав фразеологічний образ необробленого діаманта, який необхідно відшліфувати. Ознайомившись із текстом газетного повідомлення, мож­на прийти до висновку, що фразеологічний компонент diamond отримує оказіональне денотативне значення "вміння; талант". Автор підкреслює, що саме свої вміння необхідно вдосконалювати герою статті (пор. англ. polish - спорт. "вдосконалювати"). Даний заголовок володіє водночас інформативністю (завдяки наявності прізвищ героїв статті) та експресив­ністю (завдяки використанню фразеологічної алюзії).

Отже, використання прийому фразеологічної алюзії демонструє стій­кість структури ФО, її компонентного складу, адже декілька лексичних конституентів фраземи (або навіть один її компонент) здатні викликати у свідомості реципієнта цілу фразеологічну одиницю, її традиційну фор­му та переносне значення. Таким чином, фразеологічна алюзія є одним із способів економії мовних ресурсів, оскільки за допомогою використан­ня даного прийому журналісти мають змогу передавати частину інфор­мації імпліцитно.

Алюзивна одиниця справляє на адресата неочікувано сильне вражен­ня. Тому публіцистичний заголовок, що являє собою або містить алю-зивну одиницю, має високий рівень експресивності, він інтригує читача, викликає у нього асоціації, необхідні для глибшого розуміння ідеї від­повідної статті. Але досягнути такого прагматичного ефекту можливо лише за умови, якщо читач розпізнає фразеологізм, який виступає дено­татом алюзії. Для цього, в якості денотата, журналісти обирають загаль­новідомі вислови, структура та значення яких закріплені у свідомості но­сіїв мови.

Характерною рисою всіх трансформованих фразеологізмів, які висту­пають в якості публіцистичних заголовків є те, що їх значення у більшос­ті випадків можна встановити лише після ознайомлення із широким кон­текстом - текстом статті. Назви статей, що являють собою алюзивні оди­ниці не є винятком: як показали наведені вище приклади, повний зміст таких заголовків розкривається тільки після прочитання газетного пові­домлення.

Як бачимо, під час застосування фразеологічної алюзії структура нор­мативної ФО зазнає різноманітних змін: у більшості випадків відбува­ється скорочення компонентного складу фраземи. Це є підставою для за­рахування даного прийому до структурно-семантичних прийомів транс­формації ФО. Та варто відзначити, що використовуючи прийом фразео­логічної алюзії, журналісти можуть модифікувати структуру фразеоло­гічного денотату абсолютно довільно. Наприклад, структурні зміни нор­мативної фраземи при використанні фразеологічного образу для натяку на ФО відбуваються за відсутності якихось загальних закономірностей. Але ця довільність структурної трансформації має свої межі, адже за мо­дифікацією читач обов'язково повинен розпізнати узуальну ФО, відтво­рити в пам'яті її структуру. В той же час, при застосуванні іншого спосо­бу фразеологічної алюзії у складі алюзивної одиниці може не бути жод­ного лексичного компоненту базової фраземи, а натяк на відомий вираз у таких випадках досягається лише за допомогою застосування ритміко-синтаксичної структури первинного фразеологізму, який служить дено­татом алюзії.

Таким чином, ми не вважаємо фразеологічну алюзію структурно-семантичним прийомом трансформації ФО, а виділяємо його окремо як складний прийом, який поєднує в собі ознаки структурно-семантичних та семантичних прийомів оказіональної актуалізації фразеологізмів у мовленні.Подальше всебічне дослідження прийому фразеологічної алюзії до­зволить глибше вивчити дане явище, з'ясувати його функції, прагматич­ний потенціал, а також когнітивні та культурологічні аспекти.

Література:

1. Англо-український фразеологічний словник [уклад. К. Т. Баранцев] -2-ге вид., випр. - К.: Знання, 2005. - 1056 с.

2. Білоноженко В. М. Функціонування та лексикографічна розробка укра­їнських фразеологізмів / В. М. Білоноженко, І. С. Гнатюк. - К.: Наукова дум­ка, 1989. - 156 с.

3. Калякіна О. О. Комунікативно-стилістична модифікація фразем у заго­ловках української преси кінця XX - початку XXI століття: дис. ... канд. фі­лол. наук: 10.02.01 / Калякіна Олександра Олександрівна. - К., 2008. - 261 с.

4. Киосе М. И. Лингво-когнитивные аспекты аллюзии: На материале за­головков английских и русских журнальных статей: дис. ... канд. філол. наук: 10.02.20 / Киосе Мария Ивановна. - М., 2002. - 281 с.

5. Коновець С. П. Комунікативно-прагматичні особливості актуалізації фразеологізмів у дискурсі сучасної преси: дис. ... канд. філол. наук: 10.02.05 / Коновець Сніжана Павлівна - К., 2002. - 167 с.

6. Кунин А. В. Большой англо-русский фразеологический словарь. - М.: Русский язык медиа, 2006. - 1211 с.

7. Лавриненко О. О. Комунікативно-прагматичний потенціал алюзії в ан­глійському та українському публіцистичному дискурсі: дис. ... канд. філол. наук: 10.02.17 / Лавриненко Олександр Олександрович. - К., 2008. - 235 с.

8. Птушко С. В. Окказиональные актуализации пословиц в заголовках англоязычной газетно-журнальной публицистики: дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04 / Птушко Светлана Владимировна. - Н. Новгород, 2006. - 180 с.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81 


Похожие статьи

М І Гнатюк - Наукові записки

М І Гнатюк - Наукові записки в 11

М І Гнатюк - Наукові записки в 14

М І Гнатюк - Наукові записки в 15

М І Гнатюк - Наукові записки в 16