М І Гнатюк - Наукові записки в 11 - страница 73

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81 

9. Серов В. Энциклопедический словарь крылатых слов и выражений. -М.: Локид-Пресс, 2004. - 1085 с.

 

10.Словник української мови [ред.-упоряд. І. К. Білодід]. - К.: Наукова думка. - Т. 5. - 1974. - 840 с.

11.Тютенко А. А. Структура і функції алюзії в пресі Німеччини, Австрії та Швейцарії: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 [Електронний ресурс] / А. А. Тютенко; Харк. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна. - Х., 2000. - 20 с.

12.Ужченко В. Д. Фразеологія сучасної української мови: навчальний посібник / В. Д. Ужченко, Д. В. Ужченко. - К.: Знання, 2007. - 496 с.

13.Хороз Н. С. Трансформація фразеологізмів у текстах сучасних хорват­ських газет: дис. ... канд. філол. наук: 10.02.03 / Хороз Наталія Степанівна. - К.: 2008. - 245 с.

14.Чиченова Л. А. Английская фразеология в языке и речи. - М.: Из-во Московского университета, 1986. - 101 с.

15.       Cambridge Idioms Dictionary. - Режим доступу: http://dictionary.
cambridge.org.
Навроцька І. М.,

Волинський національний університет імені Лесі Українки, м. Луцьк

ВИДІЛЕННЯ ОМОНІМІВ В МЕЖАХ ПОЛІСЕМАНТИЧНОГО СЛОВА (НА ПРИКЛАДІ ІМЕННИКА COUNTER)

У статті робиться спроба вирішення лексичної неоднозначності ан­глійських іменників методом дистрибутивно-компонентного аналізу (на прикладі іменника counter).

Ключові слова: семантична структура слова, омонімія, полісемія, морфосинтаксична сполучуваність, дистрибутивна модель.

The article suggests lexical disambiguation of the English nouns via using the method of distributional-componential analysis (with the noun "counter" as an example).

Key words: semantic structure of a word, homonymy, polysemy, morpho-syntactic combinability, distributional model.

Проблема співвідношення полісемії та омонімії, що належить до од­нієї з найскладніших і найактуальніших у семасіології сьогодення, зу­мовлена суперечливою природою семантичних зв'язків і мовних зако­нів і є особливо актуальною для оптимізації лексикографічного опису.

В сучасній лінгвістиці проводиться ціла низка вартих уваги дослі­джень, у яких питання багатозначності й неоднозначності вирішуються різноманітними методами та прийомами. Наприклад, І. С. Савченко по­яснює розмежування полісемії та гомогенної омонімії через призму функціонально-семантичного підходу. Частина дослідників, зокрема, М. Д. Капатрук, В. В. Левицький, М. П. Муравицька, вдаються до пси­холінгвістичних експериментів задля вирішення проблеми неоднознач­ності. Подібним вивченням семантичної структури слова - шляхом асо­ціативного експерименту - займалися О. С. Виноградова, О. Р. Лурія, А. А. Брудний, В. Г. Гак та ін. ще у 70-х рр. 20-го ст. Д. М. Новиков про­понує когнітивно-семантичний критерій на основі виведення спільного інваріантного значення, а Л. П. Солдатова - інформаційно-кореляційний критерій розмежування повних омонімів і полісемів. Очевидним є те, що сьогодні когнітивним і психолінгвістичним стратегіям вирішен­ня проблем семасіології відводиться дещо перебільшена роль, хоча ре­зультати подібних наукових розвідок подекуди приголомшливі. Однак варто пам'ятати, що ключові правила систематизації різних лексико-семантичних категорій залишаються більш-менш сталими, змінюєть­ся лише підхід щодо їхньої інтерпретації. Тому у нашому дослідженні ми, передусім, намагалися поєднати традиційні лінгвістичні методи для розв'язання іменникової неоднозначності.

© Навроцька І. М., 2010Вивчення механізму семантичної варіативності є не менш актуаль­ним для оптимізації системи електронної обробки тексту. Для іденти­фікації лексичного значення тут використовується кілька "зафіксованих значень", роль контексту зводиться до мінімуму, що вкотре вказує на не­досконалість механізмів перекладу. Саме в галузі комп'ютерної лінгвіс­тики виникає чи не найбільша потреба у реструктуризації полісемантич­них та точнішій репрезентації омонімічних слів.

У нашій статті ми поділяємо доцільність методу дистрибутивно-компонентного аналізу, використаного Р. І. Болтянською для доведен­ня омонімії в системі англійського дієслова. На наш погляд, така комп­лексна методика допоможе співставити та переосмислити полісемію й омонімію в системі англійського іменника. Великий вплив на перебіг до­слідження цих двох онтологічно пов'язаних явищ, їх глибше розумін­ня та чітке розмежування матиме те, з якої точки зору розглядатиметься природа слова та його значення, тобто чи буде останнє об'єктивним, чи суб'єктивним феноменом.

Логічно припустити, що слово являє собою комплексну сутність з притаманною їй матеріально вираженою формою, за якою криєть­ся зміст, що є сукупністю історично нашарованих компонентів значен­ня та є носієм загальних категоріальних ознак, які виявляються у спів-ставленні даного слова з іншими. Нові відношення між планом виражен­ня та планом змісту виникають в результаті мовного розвитку внаслідок дії екстра- чи інтралінгвістичних чинників. Однак єдиного погляду сто­совно того, що є значенням слова, дотепер не існує. Ми погоджуємося з думкою О. О. Леонтьєва, який вважає, що "семантична структура слова утворює мікрокосм, в якому відображена система людських знань, чи, принаймні, якась частина цих знань" [9, c. 3]. Значення слова традиційно вважається константним, "словниковим", тобто статичним у синхронно­му зрізі. О. О. Леонтьєв, навпаки, характеризує значення, в першу чергу, як "психологічний феномен", "динамічну єдність", "ієрархію процесів, а не сукупність статичних об'єктів" [9, c. 8].

Виникає запитання, від чого потрібно відштовхуватися у дослідженні системи значення слова, що є пріоритетнішим - його семантична чи син­таксична сторона. Е. М. Мєднікова вважає, що для того, щоб з'ясувати, що є первинним: система значень ізольованого слова чи його контекстна обумовленість, необхідно чітко розрізняти співвідношення цього слова по лінії асоціативного зв'язку (парадигматично) чи лінійно (синтагма­тично) [6, с. 47]. Проте зовсім не йдеться про порушення діалектичної єдності синтагматики й парадигматики у слові, що було б неправильно з методологічної точки зору, але про визначення напрямку ідентифіка­ції значення - від слова в синтагмі до його лексико-семантичного варі­анту. Враховуючи, що "слово в мовленні є членом певної структури, по­будованої за синтаксичними правилами даної мови" і що "кожен клас слів характеризується своїми типами морфосинтаксичної сполучуванос­ті" [6, с. 89], тобто наборами дистрибутивних моделей, можна стверджу­вати про вирішальну роль синтаксису на початковому етапі розмежуван­ня полісемії й омонімії. Залежність полісемії та омонімії від контексту трактується по-різному. Ряд мовознавців: С. Д. Кацнельсон, І. Г. Оль-шанський, М. П. Кочерган, І. М. Кобзева, вважають оточення слова вирі­шальним для його семантики. В. В. Виноградов, Т. П. Ломтєв, Г. В. Кол-шанський схильні наділяти автономністю систему значень слова та вка­зують на керівну роль цієї системи для визначення контексту. І. К. Ар­хипов говорить про "замкнуте коло", в якому "значення слова зумовлене контекстом, а тому потрапляє воно в цей контекст через його значення в цьому контексті" [2, c. 85 - 86].

Існує також поняття зв'язаного значення та лексичної солідарності слів, в основі яких лежать синтагматичні пресупозиції. Оскільки, як за­значає В. М. Телія, "у мові існують універсальні смисли, які виражають­ся для різних слів іншими лексичними засобами", то зберігається пря­ма залежність між ключовими словами, "словами-параметрами", та їх "аргументами" [10, c. 46]. Очевидно, що омонімічний чи полісемічний лексико-семантичний варіант (ЛСВ) може займати одну з цих позицій. Семантика опорного найменування і його здатність актуалізувати ті чи інші конототивні ознаки у комплексі регламентують вибір їх партнерів по сполучуваності [10, c. 52]. Л. О. Новиков підкреслює, що "семантич­ний аналіз лексики, який спирається на дистрибутивну специфіку, до­зволяє встановити залежність між типом лексико-семантичної категорії (полісемією, омонімією, конверсією, синонімією, антонімією та ін.) і ха­рактером "текстової поведінки" її одиниць та визначити найважливіші діагностичні контексти одиниць кожної лексико-семантичної категорії" [7, c. 550]. Полісемію учений пов'язує з мовною вмотивованістю (смис­ловим зв'язком і суміжністю) зовні схожих ЛСВ [7, c. 553]. ЛСВ полісе­мантичного слова можуть виступати як в сильній позиції, коли проти­ставляються їх зміст і коли вирішальну роль відіграє контекст у реаліза­ції лише однієї семеми (конкретного значення слова), так і в слабкій, де їх відмінності нейтралізуються [7, c. 546 - 547]. Для омонімії такі відно­шення виявляють формальну схожість, але принципова відмінність по­лягає у семантичній незв'язаності, невмотивованості ЛСВ. Л. О. Нови­ков вважає, що "оскільки лексичні омоніми семантично ізольовані одне від одного, їх текстова доповнюваність і диз'юнкція в лексичній системі проявляються як взаємовиключні", тоді як для полісемії характерною є "ослаблена (у всякому разі для значної кількості випадків), не взаємови-ключна диз'юнкція" [7, c. 553].

Доводиться визнати, що лексико-синтаксична сполучуваність висту­пає своєрідним індикатором, який вказує на грань між полісемічним та омонімічним ЛСВ. Специфіка сполучуваності полягає в тому, що одне значення може реалізуватися в різних моделях, так само, як і різні зна­чення - в одній моделі [6, с. 93], але самої моделі, як пише Е. М. Мєдніко-ва, без урахування лексичної наповнюваності, не достатньо. Дослідниця вважає, що тут не обійтися без додаткової дистрибуції - взаємного від­ношення двох чи більше варіантів однієї і тієї ж одиниці мови, яке визна­чається тим, що кожен із них відтворюється в такій сукупності контек­стів, в якій не відтворюється решта варіантів [6, с. 99]. Для нас це твер­дження є надзвичайно важливим, оскільки воно проливає світло на ви­рішення проблеми неоднозначності іменників, адже "зіставлення набо­рів моделей сполучуваності в межах одного слова дозволяє підтвердити омонімію" [6, с. 102]. На думку Е. М. Мєднікової, додаткова дистрибу­ція в межах певної моделі сполучуваності дає можливість розмежувати різні значення одного слова й встановити, наскільки релевантною буде їх взаємозаміна, при цьому різні значення одного слова розглядаються як окремі сутності, як "аловаріанти інваріанту". На практиці, як правило, значення ідентифікується за допомогою мінімального або, якщо його не достатньо - розширеного контексту [6, с. 105].

Комплексна методика нейтралізації неоднозначності передбачає за­стосування методу компонентного аналізу у поєднанні з дистрибутивним. Дистрибутивне моделювання добре зарекомендувало себе у лексикогра­фії, на чому наголошує І. В. Арнольд [1, c. 41]. Встановлення граматичної сполучуваності окремих класів слів визначає потенції їх лексичного напо­внення й варіювання. Згідно з І. В. Арнольд під час компонентного аналі­зу слово розкладається на його складові, які найчастіше називають "сема­ми" [1, c. 50]. Досить часто виникає необхідність подальшого розкладу цієї найменшої неподільної одиниці смислу на ще дрібніші компоненти. Семи виконують різні функції. Так, категоріальна сема є узагальнюючою, ви­значає належність до певної частини мови, архисема співвідносить слово з певним лексико-семантичним полем, диференційна конкретизує значен­ня, потенційна виявляється тільки за певних, часто виняткових умов. Іно­ді ще виділяють градуальну сему, яка є показником міри виявлення певної ознаки (відтінку значення). Це лише один бік структуризації лексичного значення. Слід також враховувати той факт, що, будучи одиницею мови, слово є носієм інтенсіонального значення, а в мовленні набуває екстенсі-онального значення, яке, у свою чергу, може розділятися на узуальне (за­гальноприйняте), а також оказіональне (виняткове) або ж контекстне (як результат нерегулярної сполучуваності) [6, с. 135].

Розглянемо основні параметри іменника як частини мови. Значен­ня субстанції є категоріальним для нього. Іменник здебільшого вико­нує роль суб'єкта або об'єкта. Серед елементів, які керуються іменни­ком, найчастіше виступають атрибутивні означення [11]. Спираючись на ядерні, ад'юнктні й предикативні зв'язки іменника як категорії, для конкретного іменника можна виділити індивідуальний набір сполучува­ності, виявити спільні чи відмінні моделі, порівнюючи різні ЛСВ [12, c. 60 - 67]. Застосовуючи метод дистрибутивно-компонентного аналізу, простежимо, як можна виявити схильність певних ЛСВ (в системі ан­глійського іменника на прикладі counter n) до омонімізації для надання їм статусу окремого омоніма.

Перейдемо до безпосереднього аналізу. Для проведення дистрибу­тивного аналізу ми скористалися визначеннями класів і підкласів слів, поданих М. Я. Блохом та Р. І. Болтянською [3; 4]. На наш погляд, дис­трибутивну формулу для кожного ЛСВ будь-якого іменника можна ви­вести на основі категоріальних сем 1 - 3, та доповнити моделями сполу­чуваності, лексична наповнюваність яких буде вирішальною для розріз­нення полісемії та омонімії:

1. Клас слів: N - все, що може виступати як суб'єкт.

2. Підклас слів:

Np - proper Np - common N, - animate "form of existence" N - inanimate

NC - concrete NC - abstract
NH
- human "personal quality" NH - non-human
N   t - countable "quantitave structure" N___ , - uncountable

_    count             1                t uncount

3. Підклас (за типом предметності): (a) предмет; (b) речовина (c) по­няття/термін; (d) дія; (e) стан; (f) властивість/якість.

Візьмемо слово counter n, кількість значень якого варіюється залеж­но від словника, в якому воно подається. Так, наприклад у Longman Dictionary of Contemporary English подано 8 значень полісемічного сло­ва counter n [13, c. 356 - 357], у Merriam Webster's Dictionary - 3 омоніми counter n (один з яких має 3 значення, другий - 1, а третій - 6) [14], Oxford Advanced Learner's Dictionary - полісемічне counter n з 5-ма значеннями [15]. Об'єднання ЛСВ, які належать до різних галузей термінології і по­значають неоднакові референти, очевидно, пояснюється з точки зору ра­діальної полісемії. Етимологія counter n 1 - [f. AF cont(e)our, OF (e)oir, f. med. L computatorium ] [COD]; counter n 2 [f. F contre: counter pref. in ME countre- f. OF f. L contra against, in return].

Спираючись на Merriam Webster's Dictionary і Новий великий англо-російський словник Ю. Д. Апресяна та інші словники, наводимо орієн­товну, можливо дещо нетрадиційну модель counter n, яку ми синтезува­ли, визначивши для кожного ЛСВ його семантичну формулу (СФ):

counter n

n 1. хто-небудь або що-небудь, хто/що рахує, використовується для рахунку, "equipment that counts/ used for counting":а)      тех. лічильник (Np NA NC NH Ncount) / a

б)    прилавок, стійка (Np NA NC NH Ncount) / a

в)  каса (Np Na Nc Nh NCoUnt)/ a

г) фішка; мітка в грі (Np NA NC NH Ncount) / a

д)    гравець у блекджек (який вираховує виграшні комбінації в картах),
шахрай

(NpN. NC NH N   t) / c

4   P     ach count7

е) іст. боргова в'язниця (Np NA NC NH Ncount) / a

и 2. що-небудь протилежне: "way to oppose"; "a reply to a criticism or argument":

2. 1. а) супротив, відсіч, контрудар; зустрічний удар; (Np NA NC NH N   t)/ d

count

б)    вісімка (ковзанярська фігура) (Np NA NC NH Ncount) / cd

в)    відбиття удару, парирування (у фехтуванні) (Np NA NC NH Ncount) / cd

г) зустрічний (перехресний) удар; контрудар боксі, карате тощо)

4   P     ach     count7 t

2. 2. поняття, пов'язані з протилежною побудовою чого-н.:

а)    мор. кормовий підзор (Np NA NC NH Ncount) / ac

б)    задник (у взутті) [abbr. of counterfort] (Np NA NC NH Ncount) / ac

в)    холка, загривок (у коня) (Np NA NC NH Ncount) / ac

г) друк. пропуск (Np Na Nc Nh Ncount) / ac С0Ш1

Аналіз структури лексичного значення counter n 1 і n 2 показує, що се­мантичні формули ЛСВ в межах кожного з цих двох слів не завжди збі­гаються. ЛСВ counter и 1: a), б), в), г) мають спільну диференційну сему, тобто виступають як полісемічні. Порівняємо речення, в яких вживають­ся counter n 1 а) і n 1 д):

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81 


Похожие статьи

М І Гнатюк - Наукові записки

М І Гнатюк - Наукові записки в 11

М І Гнатюк - Наукові записки в 14

М І Гнатюк - Наукові записки в 15

М І Гнатюк - Наукові записки в 16