М І Гнатюк - Наукові записки в 11 - страница 77

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81 

(1) 'This was a favorite one of Sally Parker's dress, and if ever I have a moment, thought Clarissa, I shall go and see her at Ealing'[25, с. 29]. (2)'In a flash she saw her picture, and thought, Yes, Lshall put the tree further in the middle; then Lshall avoid that awkward space. That's what Lshall do'[27, с. 61]. (3)'She cried again at the conclusion of her thoughts, 'must I then begin to respect the opinion of the other sex, however monstrous Lthink it? If Lwear skirts, if Lcan't swim, if Lhave to be rescued by a blue-jacket, by God! she cried, ILmust!' [26, с. 76].

Як бачимо, у наведених прикладах, вживання I-form розкриває вну­трішній стан особи, її переживання, відчуженість замкненість у власно­му "Я". За займенником I стоїть відчуття таємничості, відчай, страждан­ня, страх. У такий спосіб автор підкреслює відмежованість героя від зо­внішнього світу. Оповідь від 1-ї особи надає викладу особливої достовір­ності та інтимності: оповідач впускає нас у свій внутрішній світ.

You-form все частіше зустрічається у НПМ, коли автор-оповідач чи персонаж звертається до свого внутрішнього 'Я' для того, щоб подумки поговорити з собою: (1)'Teaching and preaching is beyond human power, Lily suspected. If you are exalted you must somehow come a cropper' [27, с. 33]. (2)'You don't look sad now, he thought. And he wondered what was she reading...' [27, с. 87].

У прикладі відбувається діалогізація НПМ через включення в їх мор­фологічну структуру форми 2-ї особи. Таке використання 2-ї особи, яке мовець чи той хто думає відносить до самого себе, свідчить про певну стриманість, як зауважує І. В. Арнольд, мовець не дозволяє собі надто відверто говорити про почуття, чи про те, що його надто сильно хвилює [1, с. 186]. Використання you-form профілює уявний образ мовця в межахйого особистого простору. Крім того, ця форма свідчить про зміну пер­спективи зображення, що вказує на факт спостереження об'єкта збоку, очима особи, яка знаходиться на певній відстані від свого власного уяв­ного образу як об'єкта спостереження.

We-form є порівняно нове явище в структурі НПМ, вперше в англій­ській мові цього питання торкнулась М. М. Федорчук.

Як зазначає дослідниця, використання we-form в НПМ пов'язане з значними потенційними можливостями [20, с. 88]. Вживання займенника 'we' слугує дієвим засобом об'ємного зображення людини: (1)'We can't all be Titians and we can't all be Darwins, he said'[27, с. 52]. (2)'Altogether, the task of estimating the length of human life is beyond our capacity, we say that it is ages long, we are reminded that it is briefer than the fall of a rose leaf to the ground - Orlando was sometimes under the influence of the deity'[26, с. 48]. Цей займенник використовується для передачі початкових стадій формування внутрішньої мови, коли персонаж мислимо роздвоюючись і в результаті сприймає себе в множині, прагнучи глянути на себе збоку і зсередини одночасно [4, с. 68].

На підставі проведеного аналізу можна зробити висновок про те, що прономінальна система НПМ характеризується відносною варіативніс­тю, свого роду міграцією, відображаючи палітру ментальних процесів у свідомості персонажів. Виступаючи одним із засобів побудови тексто­вих світів, займенники здатні реалізувати функції розгортання і компре­сії змісту тексту.

Займенник відіграє значну роль у стилістичному забарвленні НПМ. Він передає емоційність, стриманість, експресивність автора або героїв твору, і, врешті-решт, встановлює зв'язок між автором і читачем, залу­чаючи останнього до переживань та думок, що описуються в НПМ. Слід наголосити, що прономінативні слова надають НПМ відтінків інтимнос­ті, сердечності і ліричності. Таким чином, можна стверджувати, що за­йменник, на відміну від інших частин мови, має обмежене, кількісно зна­чно менше, коло мовних засобів, однак і займенники є яскравими вираз­никами мовостилю письменника.

Література:

1.Арнольд И. В. Стилистика современного английского языка. - Л., 1973. - 290 с.

2.Бахтін М. М. Проблема тексту у лінгвістиці, філології та інших гума­нітарних науках // Слово. Знак. Дискурс. Антологія світової літературно-критичної думки XX ст. - Львів: Літопис, 1996. - С. 318-323.

3.Бенвенист Е. Общая лингвистика: Пер. с франц. - М.:Прогресс, 1974. - 447 с.

4.Бехта І. А. Невласне-пряма мова в структурі жанру малих форм (на ма­теріалі американського "short story" XIX - XX ст.): Дис. ... канд. філол. наук. - Львів, 1993. - 200 с.Василенко В. Ф. Стилістика прози Юрія Казакова: Автореф. дис. ... канд.філол.наук. - Xарків, 2002, - 20 с.

5.Виноградов В. В. О теории художественой речи. - М., 1971. - 239 с.

6.Волчанська Г. В. Функціонування займенникових слів у структурі тек­сту: Автореф. дис. ... канд.філол.наук. - Кіровоград, 2004. - 21 с.

7.Галич О. А. У вимірах non fiction: щоденники українських письменників XX століття. Монографія. - Луганськ: Знання, 2008. - 200 с.

8.Кусько Е. Я. Проблемы языка современной художественной литературы. Несобственно-прямая речь в литературе ГДР. - Львов: Вища школа. Изд-во при Львов. ун-те, 1980. - 208 с.

 

10.Кухаренко В. А. Інтерпретація тексту. Навчальний посібник для сту­дентів старших курсів факультетів англійської мови. - Вінниця, Нова Книга, 2004. - 272 с.

11.Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. - Випуск 382-384. Слов'янська філологія. - Чернівці: Рута, 2008. - 340 с.

12.Петренко Н. В. Займенник у віршованих текстах американської пое­зії: когнітивно-семіотичний та лінгвосинергетичний аспеки: Автореф. дис. ... канд.філол. наук. - Xарків, 2008. - 20 с.

13.Попович М. М. Мовна категорія особи: феноменологічний аспект роз­гляду // НВЧУ: збірник.наукових праць. - Вип.425. Романо-слов'янський дис­курс. - Чернівці: Рута, 2008. - С. 23-27.

14.Сапрун І. Р. Стилістика роману І. С. Тургенєва "Дворянське гніздо": Автореф. дис. ... канд. філол. наук. - Xарків, 2003. - 19 с.

 

15.  Сильман Т. И. Проблемы языкового стиля Томаса Манна. - Уч.зап. / ЛПИ им. А. И. Герцина, 1960. - Т. 217. - С. 173-190.

16.Синиця І. А. Авторизуюча функція займенників у науково-гуманітарних текстах 2-ї половини XIX ст. // Мовознавство. - 2005. - № 2. - С. 51-58.

17.Синтаксис словосполучення і простого речення. - К., 1975. - 288 с.

18.Структурно-семантична і когнітивно-дискурсивні парадигми сучасно­го романського мовознавства: Матеріали Другої Всеукраїнської наукової кон­ференції романістів. - Чернівці: Рута, 2008. - 132 с.

19.Тузкова І. В. Ліричне начало в російській прозі кінця XIX століт-
тя (на матеріалі малих епічних жанрів): Автореф. дис
          канд.філол.наук. -

Дніпропетровськ, 1999. - 21 с.

20.Федорчук М. М. Лингвистическая структура и стилистическое функционирование внутреннего монолога (на материале прозы США): Дис. ... канд. филол. наук. - Львов, 1990. - 206 с.

21.Banfield A. Narrative Style and the Grammar of Direct and Indirect Speech // Foundation of language. - N.Y., 1973. - No. 10. - P. 1-39.

22.Faulseit D. Die literarische Erzahltechnik. - Halle, 1963. - 86 s.

23. Jespersen O.A. A modern English grammar. Copengagen; London, 1949, Pts IV (XXX+400p.), V (XV+528p.), VII (X+683p.).

24. Kayser W. Das sprachliche Kunstwerk - Bern, 1955. - 103 s.

25. Woolf V. Mrs. Dalloway. - L.: Wordsworth Classics, 2003. - 146 p.

26. Woolf V. Orlando. - L.: Penguin Books, 1993. - 167 p.

Woolf V. To the Lighthouse.- L.: Wordsworth Classics, 2002. - 160 p.УДК:81.'243

Несин Ю. М.,

Національний технічний університет України "КПІ", м. Київ

ФІКСАЦІЯ ТА ПЕРЕКЛАД НОВОТВОРІВ У ТЕКСТАХ КОМП'ЮТЕРНОЇ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ СФЕРИ

Робота присвячена розгляду питань фіксації та перекладу новотво­рів абстрактної понятійної лексики в сучасних англомовних інформацій­них джерелах. Зокрема проаналізовано неологізми в комп'ютерній сфері та сфері економіки. Проведене дослідження дало можливість визначити основні способи перекладу неологізмів, зокрема калькування, описовий пе­реклад та модуляцію.

Ключові слова: трансформація, переклад, неологізм.

This work is devoted to studying the peculiarities of usage and translation of the English and Ukrainian neologisms. In order to investigate the most fundamental socio-cultural innovative spurs two basic spheres were chosen: the sphere of computers and economic sphere. As a result the most widespread ways of translation of neologisms into Ukrainian such as calking, descriptive translation and modulation were found.

Key words: transformation, translation, neologism.

Англійська мова, як і інші мови, не може не реагувати на зміни в сус­пільному житті, викликані новими реаліями сьогодення та подіями гло­бального масштабу. Підґрунтям породження та становлення лексичних інновацій, як зазначав Белозьоров М. В., слугували лінгвальні та соціо-лінгвальні параметри мови, різноманітні соціокультурні чинники, дина­міка сприйняття та фіксації новотворів у свідомості мовців [2, с. 4]. На по­чатку XX! сторіччя інноваційні мовні процеси на лексико-семантичному рівні найактивніше відбувалися в сферах, що знаходяться під впливом таких макросоціальних чинників, як інформаційна революція, економіч­ні перетворення, процеси глобалізації тощо.

У межах нашої праці поняття новотвір охоплює оказіоналізми та не­ологізми. Очевидно, що неологізм, як власне і оказіональний новотвір, являє собою нове слово, інновацію, створену за необхідністю. При цьо­му відмінність полягає в тому, що неологізми відносяться до рівня мови, у той час як оказіоналізми - до фактів мовлення. Іншими словами, допо­ки дана одиниця функціонує на рівні мовлення, вона лишається оказіо­нальною [7, с. 27]. Згідно з Волошиним Ю. К. [4, с. 15], становлення нео­логізму охоплює декілька стадій. Спочатку мовець, що вживає нове сло­во, прагне до індивідуальності та оригінальності; а потім новотвір прохо­дить стадії спеціалізації (прийняття широким загалом) та лексикалізації (закріплення в мові), тобто слово сприймається посередниками, які роз-

© Несин Ю. М., 2010повсюджують його серед мас. Наступною стадією є соціалізація - при­йняття новотвору широким загалом носіїв мови. Далі наступає процес лексикалізації, а потім - набуття навичок адекватного вживання ново­го слова, тобто набуття комунікативно-прагматичної компетенції носі­ями мови.

У випадку, якщо новотвір стає суспільно актуальним і характеризу­ється широким розповсюдженням та високою частотністю вживання, він отримує статус неологізму, закріпленого за певним часовим періодом або, входячи в мову, стає незалежним від даного періоду; тобто "відзна­чається часовою конотацією новизни" [1, с. 8]. Оскільки контекст висту­пає середовищем, що породжує нове слово, принципово важливим ас­пектом дослідження новотворів є, на думку Ворожбицева Б. Н. [5, с. 27], ступінь залежності їх від контексту. Поява новотвору є результатом так званої боротьби двох тенденцій - тенденції розвитку мови та тенденції її збереження.

Однак з метою більш адекватного відображення, відтворення та за­кріплення нових ідей і понять, мова загалом та лексика зокрема змушені змінюватись, диференціюватись, породжувати нові й нові одиниці [8, с. 34]. Проте поява новотвору не завжди обумовлена прямими потребами широкого загалу в нових визначеннях. Досить часто новотвір є результа­том нових асоціацій, тобто в процесі творення нового слова не останню роль відіграють внутрішньомовні стимули [6, с. 92]. Наприклад, до них належить спроба уникнути мовцем омонімії тощо.

Результати досліджень свідчать, що в мові закріплюються, насампе­ред, ті одиниці, які передають поняття, пов'язані з важливими проблема­ми сучасності. Тому новотвір вважається неологізмом до тих пір, доки його новизна ясно відчувається мовцем [3, с. 91]. Кількість інновацій на лексичному рівні не піддається точним підрахункам, оскільки новотвори виникають не в мові взагалі як системі об'єктивно існуючих, соціально-закріплених знаків, а в реалізації цієї системи - у мовленні конкретних носіїв, і далеко не всі вони закріплюються в мові [9, с. 86]. Досліджен­ня інновацій англійської мови свідчить, що дуже часто їхня інтеграція в лексико-семантичну систему залежить від безпосереднього зв'язку з ак­туальними суспільними рухами, обумовлюється висуванням на перший план певних соціальних сфер. Такими сферами в даній роботі було обра­но комп'ютерну та економічну.

У ході дослідження новотворів комп'ютерної сфери було прове­дено аналіз 239 мовних одиниць з таких джерел: періодичні видан­ня комп'ютерно-технічного спрямування Oracle Magazine, 2600: PC Magazine, Unix Review, The Washington Post.

З метою систематизації розглянутого мовного матеріалу, дослідже­ні одиниці комп'ютерної сфери було поділено на групи згідно з їх при­належністю до певної області використання чи позначення тих чи інших явищ. Групи були сформовані відповідно до актуальності та частотнос­ті вживання розглянутих неологізмів у певній сфері. Так, до першої гру­пи ми віднесли неологізми, пов'язані з "інтернетизацією" суспільства, оскільки саме з цим процесом пов'язана найбільша кількість лексико-фразеологічних інновацій останніх років (85 мовних одиниць). Як відо­мо, Інтернет вважається частиною простору, яку вчені називають "інфор­маційною екологією" (information ecology). З поняттям "інформодіяль-ності" співвідноситься ціла низка новотворів, як, наприклад, словоспо­лучення information environmentalism, information pollution, information scent та інші інновації.

Прискорений темп розвитку "інтернетівського світу" зумовив появу та­ких понять як Net time - інтернетівський час, cybernating - процес довгого перебування у віртуальному просторі, повне заглиблення в нього тощо.

Другу групу становлять новотвори з комп'ютерних та інформаційних технологій, а також пов'язані з ними види діяльності (73 мовні одини­ці). Наприклад, саме завдяки сучасним комп'ютерним технологіям стає можливою майже моментальна зустріч членів родини, друзів, колег по роботі. Такі збори значної кількості людей відбиваються неологізмом social swarming.

Використання інформаційних технологій на початку XXІ століття на­було неабияких масштабів. Так, процес впровадження технологій у сус­пільне життя в англійській мові навіть отримав окрему назву - techno-creep, в той час як нова за формою і за змістом культура в суспільстві, яка практично в усіх сферах життя використовує комп'ютерні технології називається cyberculture - кіберкультура.

До третьої групи аналізованих лексичних одиниць належать іннова­ції, пов'язані з негативними наслідками комп'ютеризації суспільства, зо­крема з комп'ютерним шахрайством (48 мовних одиниць). Сучасна ін­формаційна техніка зробила "внесок" у загострення проблеми злочин­ності, зумовлена стрімкими темпами розвитку різноманітних технічних можливостей для порушників закону. У зв'язку з цим, виникають такі поняття як cyberterrorism, cyber-sabotage тощо.

Останню, четверту групу даної сфери, становлять новотвори, які по­значають стан, емоції та відчуття, пов'язані з комп'ютерною діяльніс­тю (33 мовні одиниці). Як відомо, вплив сучасних інформаційних техно­логій на психіку людини викликає низку емоцій різноманітного харак­теру, більшість з яких, на жаль, негативні. Наприклад, нездатність зви­чайної людини "перетравити" великі об'єми інформації призводить до такого явища, як "інформаційний стрес" (infostress), у той час як три­вала робота з сучасною технікою спричинює "технострес" (technostress) та "комп'ютерну хворобу" (computer sickness). Сильний гнів, виклика­ний розладами у всесвітній Інтернет мережі, позначається словосполу­ченням Web rage, відчуття незручності або вини, викликане залежністю від комп'ютерних ігор - словосполученням gamer shame, а розгубленість та збентеження, спричинені складною цифровою технологією, відобра­жаються новотвором mode confusion.

Отже, найбільш розповсюдженими є новотвори, пов'язані з таким ак­туальним явищем сьогодення, як інтернетизація (85 інновацій) та вплив її процесів на життя та мову громадян. Можливості сучасної комп'ютерної техніки також дали поштовх для народження нових слів, що яскраво по­значилось на словниковому складі комп'ютерної мови (73 інновації). Не стали винятком і комп'ютерні шахрайства, з якими пов'язана левова доля сучасних комп'ютерних інновацій (48 мовних одиниць), а також по­зитивні та негативні емоції, пов'язані зі світом комп'ютерних та інфор­маційних технологій (33 неологізми).

При словниковому перекладі такого роду одиниць найбільш розпо­всюдженим перекладацьким прийомом є описовий переклад або експлі­кація, що в свою чергу належить до лексико-семантичних трансформа­цій. При описовому перекладі значення одиниці, яка не має еквіваленту в мові перекладу, експлікується, тобто передається шляхом опису. Так, при перекладі такого неологізму як spyware подається детальний опис його значення - "спеціальна програма, яка потай надсилає дані певній особі чи компанії, коли комп'ютер з такою програмою підключений до Інтернету". Для лексичних інновацій комп'ютерної сфери даний пере­кладацький прийом варто виділити як найбільш поширений (99 мовних одиниць).

У процесі дослідження словникового перекладу комп'ютерних інно­вацій було зафіксовано 60 мовних одиниць, при перекладі яких засто­совуються одразу дві трансформації - модуляція, що належить до лек­сичних трансформацій (лексико-семантична заміна), та експлікація. Так, при перекладі неологізму password fatigue його значення експлікується - "легке розумове перевантаження і роздратування, викликане потребою запам'ятовувати велику кількість паролів". Проте, слово fatigue зазвичай перекладається як "втома, стомлення", але в даному випадку при пере­кладі воно набуває смислового розвитку і звучить як "легке розумове пе­ревантаження".

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81 


Похожие статьи

М І Гнатюк - Наукові записки

М І Гнатюк - Наукові записки в 11

М І Гнатюк - Наукові записки в 14

М І Гнатюк - Наукові записки в 15

М І Гнатюк - Наукові записки в 16