М І Гнатюк - Наукові записки в 11 - страница 78

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81 

При перекладі комп'ютерних інновацій також застосовується каль­кування (лексична трансформація) у поєднанні з експлікацією (58 мов­них одиниць). У порівнянні з вищезазначеними перекладацькими прийо­мами цей спосіб застосовується відносно нечасто. Наприклад, при пере­кладі неологізму new media його значення спочатку калькується - "нові медіа", а потім експлікується - "нова онлайн-форма засобів масової ін­формації".Відносно рідко при перекладі комп'ютерних інновацій зустрічають­ся транскодування (а саме транскрипція), що належить до лексичних трансформацій, та експлікація (13 мовних одиниць). При транскодуван-ні відтворюється форма лексичної одиниці за допомогою літер мови пе­рекладу.

Застосування експлікації забезпечує зрозумілу передачу значен­ня лексичної одиниці, що транскрибується. Наприклад, неологізм cyberterrorism може передаватися при перекладі лише транскрипцією - "кібертероризм", проте його значення стає більш зрозумілим під час опису - "навмисні збої комп'ютерних та інформаційних систем". Або неологізм Internet ghetto, переклад якого звучить як "Інтернет гетто", на­справді означає "стан людей, позбавлених можливості користуватись комп'ютерною технікою, Інтернетом".

Проведений аналіз перекладацьких прийомів дає можливість зробити висновки, що найчастіше досліджені мовні одиниці даної сфери перекла­даються шляхом опису, використана лише експлікація (99 мовних оди­ниць - 41%). Значення великої кількості новотворів при перекладі есплі-кується, підкріплюючись смисловим розвитком, або модуляцією (60 мовних одиниць - 25%). Значно меншого поширення набуло викорис­тання при перекладі поєднання таких прийомів як калькування та екс­плікація (58 мовних одиниць - 25%), а також транскодування та експлі­кація (13 мовних одиниць - 5%). Слід також зазначити, що при перекла­ді 6 мовних одиниць застосовується лише модуляція, 5 новотворів каль­куються, а 2 інновації мають аналоги в мові перекладу.

Ускладнення позамовного середовища у зв'язку з реформами в таких економічних сферах, як управління, маркетинг, фінанси тощо, новими напрямками макроекономічного розвитку, впровадженням у бізнес ін­формаційних технологій потребує соціофункціонального аналізу іннова­ційних процесів у фаховій мові сфери економіки, а також розкриття ме­ханізмів впливу конкретних соціальних чинників.

Аналіз новотворів в сфері економіки було проведено на основі на­ступних джерел ілюстративного матеріалу: The Economist, Kyiv Weekly, Financial Times, The New York Times. Досліджений матеріал (251 мовна одиниця), як і в попередньому підрозділі, було поділено на групи згід­но найбільш актуальних напрямків даної галузі. Слід зазначити, що зна­чну частину інновацій сучасної економічної мови складають неологіз­ми, пов'язані з такими негативними явищами як банкрутство, матеріаль­ні збитки та будь-які інші регресові процеси в діяльності як державних, так і комерційних установ. Дані новотвори і становлять першу групу під­розділу (79 мовних одиниць). З номінаціями і характеристиками нега­тивних явищ економічної діяльності співвідноситься значна група інно­вацій, пов'язаних з банкрутством підприємств, що призводять до масо­вих звільнень службовців та зростання безробіття. Це такі неологізми як go belly up, go sneakers up, kitchen-sink, meltdown, stiff.

До другої групи даної сфери слід віднести інновації, пов'язані з та­ким негативним проявом бізнесової діяльності сьогодення, як піратство, афери та шахрайства (67 мовних одиниць). Новотвори, що відбивають ці явища, складають значну частину сучасної англійської економічної лек­сики. Це стосується, зокрема, таких інновацій, як bookbuilding (фінансо­ві махінації), buccaneering (піратство, нелегальне використання інтелек­туальної власності), competitor analysis (шпигунство за конкурентами), e-scam (економічні афери й шахрайства за допомогою електронних тех­нологій та Інтернету) тощо.

Третю групу становлять новотвори, що відображають сучасні еконо­мічні процеси в умовах інформаційної революції та глобалізації (58 мов­них одиниць). Так, посилено пропагується концепція "нової парадиг­ми" (new paradigm), уявлення про те, що сучасна економіка більше не розвивається за законами циклічності. У той же час виникає неологізм slugflation, який позначає економіку в умовах уповільнених темпів її роз­витку, що супроводжуються зростанням інфляційних процесів.

В умовах глобалізації виникає можливість появи такого явища, як "економіка з нульовим тертям" (zero-friction economy). При такій еко­номіці буде спостерігатись вільне пересування в географічному просто­рі капіталів, товарів, ідей. Економіка сучасних розвинутих країн нерід­ко характеризується також як "високотехнологічна економіка сфери по­слуг" - high-tech service economy. З її розвитком також пов'язана така ін­новація як cappuccino economics - "економіка, яка характеризується над­звичайно високими темпами розвитку однієї галузі".

До четвертої групи слід віднести інновації, що відображають механіз­ми організації роботи компаній, позитивні та негативні прояви корпора­тивного життя (47 мовних одиниць). В умовах економічних труднощів почастішали випадки масових звільнень, що сприяють безробіттю та ма­ють негативне позначення на фінансовому розвитку підприємства. Так, "надмірні звільнення робітників і службовців" в економічній мові позна­чаються неологізмами haemorrhage та bloodletting, "корпоративне ско­рочення, яке пов'язане зі звільненням молодих інтелектуальних, висо­кокваліфікованих спеціалістів" - новотвором brightsizing, в той час як "звільнення менеджменту компанії в разі її захоплення" відображається словосполученням people pill.

На основі дослідження фіксації новотворів в текстах економічного спрямування слід зробити наступні висновки: переважна більшість ново­творів відображає регресові процеси в діяльності державних та приват­них організацій, такі як банкрутство, поглинання однієї компанії іншою тощо (79 неологізмів). Актуальним на сьогодні постає питання економіч­ного шахрайства, що також стало підґрунтям для появи значної кількості інновацій (67 мовних одиниць). Поштовхом для появи економічних но­вотворів також стали масштабні глобалізаційні процеси та інформаційна революція (58 інновацій), а також позитивні та негативні прояви корпо­ративного життя компаній (47 неологізмів).

В процесі дослідження способів словникового перекладу новотворів економічної сфери було виявлено, що левова доля інновацій (117 мовних одиниць) перекладається шляхом експлікації або описового перекладу, що належить до лексико-граматичних трансформацій. Більшість сучас­ної економічної термінології, значення якої в більшості випадків жод­ним чином не виводиться з оригіналу, потребує опису в мові перекладу. Так, неологізм Chinese Wall жодним чином "не відповідає" значенню пе­рекладу, що звучить наступним чином - "жорстке розділення функцій інвестиційного банку у сфері корпоративних фінансів і торгівлі цінними паперами, щоб запобігти зловживанням у зв'язку з використанням вну­трішньої інформації".

Значно менше у порівнянні з експлікацією при перекладі економіч­них інновацій використовується поєднання модуляції (лексична транс­формація) та експлікації. Зафіксовано 72 мовні одиниці, при перекладі яких застосовуються дані перекладацькі прийоми. Опис значення оди­ниці оригіналу доповнюється смисловим розвитком, як наприклад при перекладі неологізму fiduciary capitalism, де замість транскрипції слова capitalism був вибраний більш вдалий лексичний варіант - "капіталіс­тична модель".

Також відносно поширеним є поєднання при перекладі такої лексико-семантичної заміни, як калькування, та експлікації (67 мовних одиниць). Калькуванням не завжди можливо передати значення безеквівалентної одиниці, тому дуже часто опис є невід'ємною частиною перекладу. Так, значення такого неологізму як entrepreneur syndrome спочатку переда­ється калькуванням і звучить як "синдром підприємця", але більш вда­лий переклад досягається шляхом опису - "впевненість власника компа­нії, що тільки він спроможний вести і розвивати свій бізнес". При пере­кладі неологізму barbed wire defence лише одного калькування недостат­ньо, оскільки значення новотвору не є в повній мірі зрозумілим - "захист колючим дротом". Натомість експлікація компенсує всі недоліки пере­кладу калькуванням, розкриваючи зміст інновації - "першочергові за­ходи щодо захисту компанії від поглинання". Слід також відмітити, що застосування калькування без описового перекладу спостерігається від­носно нечасто.

Важлива роль при перекладі відводиться також застосуванню таких трансформацій, як модуляція та калькування, які, в свою чергу, вжива­ються без допоміжних перекладацьких прийомів. Так, модуляція застосо­вується при перекладі 8 мовних одиниць, а калькуванням перекладається 4 інновації. Окрім цього, 3 новотвори мають аналоги в мові перекладу.

Варто також відмітити вживання при перекладі новотворів таких трансформацій, як транскодування (а саме транскрипція), що належить до лексичних трансформацій, та експлікації, що в деяких випадках за­мінюється смисловим розвитком або модуляцією (17 мовних одиниць). Така невелика кількість мовних одиниць свідчить про те, що транско-дування не є поширеним при перекладі економічних новотворів. На­приклад, слово neuromarketing перекладається як "нейромаркетинг", де транскодування підкріплене описом значення даної одиниці, оскільки значення транскрибованого слова не є зрозумілим. Те саме відбуваєть­ся і при перекладі неологізму silicon-chip capitalism, тільки замість екс­плікації було застосовано модуляцію - "капіталізм в умовах інформацій­ної революції".

На основі проведеного дослідження способів перекладу еконо­мічних новотворів слід зробити наступні висновки: як і при перекладі комп'ютерних інновацій, найпоширенішим прийомом виступає описо­вий переклад або експлікація (117 мовних одиниць - 47%). При перекла­ді 72 одиниць (29%) застосовується поєднання модуляції та опису зна­чення новотвору, в той час як 61 інновація (24%) перекладається шляхом калькування та експлікації. Значно рідше використовується поєднання при перекладі транскодування та експлікації (в деяких випадках модуля­ції) - 17 мовних одиниць. Варто також зазначити, що при перекладі 8 но­вотворів застосовується смисловий розвиток, 4 одиниці калькуються, а 3 інновації мають аналоги в мові перекладу.

Література:

1.Андрусяк І. В. Англійські неологізми кінця XXX століття як складова мов­ної картини світу: Автореф. дис. ... канд. філол. наук. - Ужгород, 2003. - 20 с.

2.Бєлозьоров М. В. Англійські лексичні та фразеологічні новотвори у сфе­рі економіки: структурні, семантичні і соціофункціональні аспекти: Автореф. дис. ... канд. філол. наук. - К., 2003. - 19 с.

3.Вокальчук Г. М. Авторський неологізм в українській поезії XX століття (лексикографічний аспект): Монографія. - Рівне: Науково-видавничий центр "Перспективи", 2004. - 524 с.

4.Волошин Ю. К. Общий американский сленг: состав, деривация и функ­ция (лингвокультурологический аспект). - Краснодар, 2000. - 283 с.

5.Ворожцев Б. Н. Авторские окказионализмы как способ реализации игровой функции языка//Лингвистические исследования к 75-летию проф. Гака В. Г. - Дубна, 2001. - 192 с.

6. Жижома О. О. Функції оказіональних слів у поетичному мовленні// Вос-точноукраинский лингвистический сборник: Сб. науч. тр. - Донецк: Донеччи­на, 2000. - Вып. 6. - С. 91-107.Зацний Ю. А. Розвиток словникового складу сучасної англійської мови. - Запоріжжя: ЗДУ, 1998. - 431 с.

7. Колоїз Ж. В. До питання про диференціацію основних понять неоло-гії // Вісник Запорізького державного університету. - Вип. 3, 2002. - С. 32-36.

 

9.   Мельникова А. А. Язык и национальный характер: взаимосвязь структуры языка и ментальности. - СПб.: Речь, 2003. - 318 с.

10.Financial Times. - 2010. [Електронний ресурс] // Періодичне видання. -Режим доступу: // http://www.ft.com/.

 

11. Kyiv Weekly. - 2010. [Електронний ресурс] // Періодичне видання. -Режим доступу: // http://www.weekly.com/.

12. PC Magazine. - 2010. [Електронний ресурс] // Періодичне видання. -Режим доступу: // http://www.pcmag.com/.

13. The New York Times. - 2010. [Електронний ресурс] // Періодичне ви­дання. - Режим доступу: // http://www.nytimes.com/.

14. The Economist. - 2010. [Електронний ресурс] // Періодичне видання. -Режим доступу: // http://www.economist.com/.

15. The Washington Post. - 2010. [Електронний ресурс] // Періодичне ви­дання. - Режим доступу: // http://www.washingtonpost.com/.

Unix Review. - 2010. [Електронний ресурс] // Періодичне видання. -Режим доступу: // http://www.mondotimes.com/.УДК 811.11-112: 81'372

Нікіточкіна І. В.,

Буковинська державна фінансова академія, м. Чернівці

THE LEXICO-SEMANTIC FIELD OF ADJECTIVES OF POSITIVE EMOTIONS IN THE DISCOURSE OF IAN MCEWAN

Робота присвячена дослідженню лексико-семантичного поля при­кметників позитивних емоцій в авторському дискурсі. Емотивність роз­глядається в дослідженні як одна з базових лінгвістичних категорій. У роботі проаналізовано реалізацію виокремленого лексико-семантичного поля в авторському дискурсі, визначено його структуру та типи зв'язків між його елементами.

Ключові слова: емотивність, сема, семема, лексико-семантичне поле, лексико-семантична група, ядро, периферія, авторський дискурс, мегадискурс.

The article deals with the analysis of the lexico-semantic field of English adjectives of positive emotions. Emotiveness is viewed as one of the basic linguistic categories in this research. The given field has been verified in author's discourse, its structure and the types of relationship between its elements have been determined.

Key words: еmotiveness, seme, sememe, lexico-semantic-field, lexico-semantic group, core, periphery, author's discourse, megadiscourse.

In modern linguistics the problems of semantics occupy one of the leading places which is caused by the necessity to prove the functioning rules of language units in the process of communication. Lexical meaning is one of the most important tools to fix the results of human cognitive activity in language. Thereupon lexico-semantic fields are constant object of investigation in linguistics.

The objective of our work is to examine the realization of the lexico-semantic filed of adjectives of positive emotions in author's discourse by investigation of field constituents, the character and nature of relations between them. The actuality of the paper is caused by the fact that linguistic research in the field of emotiveness may shed light not only on the universal qualities of human language abilities, but also on culturally determined distinctions in its organization and functioning.

The analysis of the fundamental works in this domain (V. I. Shakhovskyi, O. Iu. Miahkova, V. D. Soloviov, O. M. Volf, L. H. Babenko, O. O. Leontiev, O. O. Zalevska, V. Z. Demiankov, I. B. Levontina, A. A. Zalizniak, P. Johnson-Laird, A. Ortony, M. Turner, F. Ungrer) pointed to the need of thorough study of the means of emotion verbalization with application of field model of description of system relations between language units.

 

© Нікіточкіна І. В., 2010Emotiveness is a linguistic category that involves all language means of emotions realization. V. I. Shakhovskyi defined emotiveness as communicative quality of speech [11, с. 4]. Emotive vocabulary comprises lexemes bearing strong emotional colouring [1, с. 214]. It is a complex and heterogeneous phenomenon, characterized by some controversial features. Vague boundaries between connotative semes of emotive lexemes depend upon the lexeme's function in discourse. The context may neutralize, weaken or intensify connotative meaning of emotive lexeme [7, с. 7].

B. O. Plotnikov underlined that discourse serves as a kind of natural laboratory where all the sememes may be registered, however, some of the meanings can be revealed only in discourse. A lexeme reveals certain meaning only in discourse, out of context it is "dead", it fulfills only its informative function, not a poetic one [8, с. 50].

On the other hand, it is not correct to strongly oppose cognive and emotive sememes within the lexical structure of the word. It is incorrect to refer all types of emotive semantics to nonnotional type.

A special componential analysis proved that emotive sememes of the word semantics are also preconditioned by the notion contents like the denotative ones [10, с. 14]. From this point of view the emotive semantic component may be viewed as a specific means to interpret the real worldview and to represent the notion of an emotionally evaluated object of the real world in the word semantics and through it - in the language worldview.

Our research deals with the analysis of emotive semantics of English adjectival vocabulary denoting positive emotions. In the article emotiveness is viewed as one of the basic linguistic categories. The object of our research is a structural part of language system, as well as part of the English language world view, namely lexico-semantic field of adjectives, expressing positive emotions. The aim of the paper is to model lexico-semantic field of adjectives of positive emotions in the author's discourse. This objective is achieved by means of determining field constituents and clarifying the character and nature of connections between them.

Author's discourse belongs to the fundamental notions of contemporary pragmatic linguistics and text linguistics. From the point of view of B. A. Zilbert, discourse is a communicative unit where language elements and structures are used for the realization of certain communicative aims and tasks [5, с. 3]. N. D. Arutiunova defines discourse as "a coherent text in combination with extralinguistic, social and cultural, pragmatic and psychological factors. Discourse is speech submerged in life" [5, с. 4].

One can differentiate between various levels of discourse structure - ma-crostructure (global level) and microstructure (local level) [3, с. 1]. V. V. Myk-hailenko uses the term "megadiscourse", denoting speech continuum of a cer­tain author, certain epoch and certain topic in diachrony, i. e. all the relationsbetween the parts of the whole designated by the subject, object, methodology and topic. Megadiscourse is an effective method to present language material of a considerable size. From the linguist's point of view, the works of certain author, taken as a speech continuum to single out a definite phenomenon or category, may be treated as megadiscourse [4, с. 305].

In order to determine how the lexico-semantic field of the adjectives denoting positive emotions is realized in the author's discourse, we have chosen Ian McEwan's novels. The laureate of numerous literary prizes, including one of the oldest British literary rewards - James Tate Blake award, Ian McEwan belongs to the most popular British fiction writers [12].

Any fictitious discourse indispensably reproduces human emotional life. In fiction it is especially perceptible that the goal of speech activity in the majority of cases is emotional contact (phatic function of emotions) or affectation of feelings (pragmatic function of emotions). In fictitious discourse emotions are observed indirectly, but through specific language signs that are material and serve for the manifestation of emotions, e.g. adjectives [9, с. 3]. Adjectives constitute a semiological subclass of nominal attributes, denoting properties, qualities and relations. They reflect not only outer, but also inner world of a man, his attitude towards the surrounding reality [6, с. 51]. Emotive adjectives belong to not adequately explored language phenomena. Such state of affairs is caused by both peculiar semantics of adjectives, and their usage in discourse. Adjectives share common distinctive feature, namely - extremely high semantic mobility [2, с. 4]. In discourse they are easily adaptable to the nouns with various semantic compatibility, assuming in such a way the most diverse changes in meaning.

Thus, emotive adjectives readily acquire derivative, secondary meanings, forming semantic sphere of usage which is difficult to classify and describe. Difficulties in investigation of adjectival vocabulary are caused by the fact that the usage of the emotive adjectives is strongly influenced by language norms. Emotive adjectives may serve as the best example of restricted usage, stipulated by norms.

At the initial stage of research, we have carried out an investigation of the adjectives of positive emotions as lexical units in their system. As a result of the investigation we have revealed a considerable number of semantic subclasses that are intersected and have diverse relationships with one another.

Thus, we have modeled the lexico-semantic field (LSF) of adjectives of positive emotions, consisting of 432 adjectives subdivided into 18 lexico-semantic groups (LSG). The following step is to verify the lexico-semantic field in the author's discourse, i.e. the application of the contextual method of analysis. For the analysis we have selected two novels by Ian McEwan: "Amsterdam" (1998) and "Atonement" (2001) - altogether approximately 138 600 words.It is obvious that in discourse the frequency of use of the adjectives, denoting positive emotions, is different than in dictionary definitions. That is why we may consider author's discourse to be a specific filter in order to ascertain more precise list of adjectives.


Hence, in order to verify the LSF of the adjectives of positive emotions in the author's discourse, we have analyzed the novels for the presence of the previously designated adjectives. Primarily, it should be noted that in Ian McEwan's discourse all 18 lexico-semantic groups of the lexico-semantic field of adjectives of positive emotions are registered. The most numerous are the LSG of the adjectives of the type "animated", "amazing", "cheerful", "enchanting" and "calm". (See Table 1)


 

The LSG of the type "calm"

calm

17

relaxed

3

 

still

12

comforted

2

 

cool

9

untroubled

2

 

relieved

7

composed

2

 

tranquil

6

serene

1

 

easy

5

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81 


Похожие статьи

М І Гнатюк - Наукові записки

М І Гнатюк - Наукові записки в 11

М І Гнатюк - Наукові записки в 14

М І Гнатюк - Наукові записки в 15

М І Гнатюк - Наукові записки в 16