М І Гнатюк - Наукові записки в 11 - страница 8

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81 

5.Collins Cobuild English Language Dictionary. - Collins London and Glasgow, 1992. - 1703 p.

6.Cowie A.P. & Mackin R. Oxford Dictionary of Phrasal Verbs. - Oxford: Oxford University Press, 1993. - 518 p.

7.Cowie A.P., Mackin R. & McCaig I.R. Oxford Dictionary of English Idioms. - Oxford: Oxford University Press, 1993. - 685 p.

8.New Webster's Dictionary and Thesaurus of the English Language. - Lexicon Publications, Inc. Danbury, Ct, 1993. - 1248 p.

Oxford Advanced Learner's Dictionary of Current English. - Oxford: Oxford University Press, 2000. - 1539 p.УДК 811.112.2'367.333

Боштан А. В.,

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, м. Чернівці

ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ АТРИБУТИВНИХ СПОЛУЧЕНЬ У ТЕКСТАХ ПУБЛІЦИСТИЧНОГО СТИЛЮ

У статті розглядаються особливості функціонування атрибутів у публіцистичному стилі сучасної німецької мови. Особлива увага приділя­ється характеристиці кожного виду атрибуту. Аналіз здійснено на ма­теріалі 3558 атрибутивних сполучень.

Ключові слова: атрибут, публіцистичний стиль, частота вживан­ня, вид атрибуту.

The article deals with the peculiarities of the use of various types of attributes in the modern German press. The paper focuses on the characteristic of each type of attributes. The investigation was conducted on the basis of3558 attributive combinations.

Key words: attribute, journalistic style, usage frequency, type of attribute.

Сучасний етап розвитку науки про мову характеризується зростаючим інтересом до ролі функціонального підходу у вивченні мовних явищ. При функціональному підході вихідним пунктом дослідження визначається певне загальне значення, спільна семантична функція, а після цього вста­новлюються мовні засоби вираження цього значення, що відносяться до різних рівнів мови. Атрибутивні відношення будуються на основі зв'язку прикметника або інших слів, що позначають якусь ознаку, з іменником. Для атрибута характерним є позначення ознаки, при цьому з усієї різнома­нітності ознак і властивостей, що притаманні особі чи предмету, він вира­жає ті, які є важливими для мовця в даний момент комунікації [11, с. 62].

Традиційно мовні явища досліджуються на матеріалі художньої лі­тератури, адже саме цей стиль являє собою складний сплав, у якому ві­дображається все багатство національної мови. Але й публіцистичний стиль, на нашу думку, заслуговує детальнішого розгляду, насамперед тому, що саме тут є можливість вивчати найновіші тенденції розвитку мови. Визначальною рисою публіцистичного стилю є поєднання логіч­ної побудови викладу з емоційно-експресивним забарвленням.

Метою нашого дослідження є аналіз особливостей вживання атрибу­тів різного виду в текстах публіцистичного стилю.

Матеріалом для дослідження послужила вибірка атрибутивних спо­лучень з текстів публіцистичного стилю, загальна кількість яких склала 3558 сполучень. На основі вибірки ми розробили власну класифікацію атрибутів (детальніше про принципи класифікації атрибутів див. [1]). Ре­зультати класифікації наведені в таблиці 1.

© Боштан А. В., 2010
Результати підрахунків показали, що частота вживання препозитив­них атрибутів (2566 прикладів) в німецькій мові перевищує частоту вжи­вання атрибутів постпозитивної групи (992 приклади). Такий результат видається нам закономірним, тому що основним видом препозитивних атрибутів є прикметниковий атрибут, основною функцією якого і є атри-бутизація. Група постпозитивних атрибутів є менш кількісною. Причи­ною цього є, на нашу думку, те, що атрибутизація для більшості слів, що виступають у ролі постпозитивного атрибута, є вторинною функцією.

Як видно з таблиці 1, найчастотнішим видом атрибуту у публіцис­тичному стилі сучасної німецької мови є прикметниковий атрибут (1318 прикладів). Морфологічно прикметник характеризується своїм відміню­ванням та здатністю змінюватися за ступенями порівняння, проте при­кметники не здатні самостійно ідентифікувати предмет. Таку здатність вони отримують через процес атрибутизації [10, с. 555]. Наведемо при­клади прикметникового атрибуту з нашої вибірки: die legitimen Rechte [1, с. 86], das wirksame Mittel [5, с. 17], eine weifi-blaue Fahne [2, с. 100], der administrative Apparat [4, с. 113].

Варто зазначити, що атрибут, виражений прикметником, час­то містить розширення, яке розміщується завжди зліва від прикметни­ка, наприклад: der wirklich hose Bube [2, с. 95], die etwas ungewdhnliche Kleiderordnung [2, с. 160], die vermeintlich sicheren Anlagen [3, с. 104]. У наведених нами прикладах бачимо, що розширення безпосередньо непов'язане з іменником-ядром, воно має зв'язок з ним лише через при­кметник.

Атрибутизація за допомогою дієприкметника є цікавим явищем, на­самперед тому що дієприкметники походять з дієслівної категорії. При атрибутизації вербальної категорії стає можливо виражати процеси та події. Дієприкметник І описує процеси та події як незавершені або такі, що тривають. Дієприкметник ІІ означає наслідок процесу чи події або те, що вони вже завершилися. У нашій вибірці було зафіксовано 236 при­кладів дієприкметникового атрибуту, як-от: erlittene Beulen [1, с. 41], steigende Aktienwerte [5, с. 15], versteckte Kosten [2, с. 85], das gesetzlich garantierte Wechselrecht [4, с. 103], sterbendeMenschen [3, с. 99].

Ще одним видом препозитивних атрибутів є атрибут з родовим від­мінком. Цей атрибут вживається, як правило, з власними назвами, напри­клад: Kagos Schloss [2, с. 90], Rofiles Kollegen [5, с. 6], Europas Boulevards [5, с. 8], Israels Soldaten [1, с. 86], Stauffenbergs Kaltblutigkeit [3, с. 34].

Далі розглянемо іменники-складні слова як один з видів атрибути-зації. З точки зору функціональної граматики категорія атрибутивнос­ті може виражатися не лише на граматичному рівні через звичайні атри­бути, а й на рівні лексичному. Типовим прикладом такого вираження є іменник-складне слово [11, с. 94]. Варто зазначити, що частота вживан­ня цього виду атрибуту є досить високою (936 прикладів). Наведемо при­клади з нашої вибірки: Studentenwohnung [1, с. 96], Milliardenschulden [3, с. 104], Grofiinvestor [5, с. 28], Schleifgerausch [4, с. 73], Inselgefangnis [2,

с. 130].

Постпозитивні атрибути у нашому дослідженні ми поділили на п'ять підвидів: атрибут із родовим відмінком, прийменниковий атрибут, атри­бутивні інфінітивні конструкції, підрядне означальне речення, прикладка, прислівниковий атрибут та сполучникові підрядні речення в ролі атрибу­ту. Постпозитивні атрибути в німецькій мові є явищем менш дослідженим, ніж препозитивні. їхня послідовність вживання у номінальній фразі, кри­терії розмежування та з'єднання з ядром атрибутивного сполучення ще досі залишаються проблемою, невирішеною до кінця [9, с. 3].

Найчастотнішим підвидом постпозитивних атрибутів у публіцис­тичному стилі сучасної німецької мови є атрибут із родовим відмінком. В результаті цього виду атрибутизації поєднуються два іменники, при цьому один із них - атрибут підпорядковується іншому - ядру атрибу­тивного сполучення через узгодження з ним у родовому відмінку: das Ausmalen der Situationen [1, с. 126], die Farbe unserer Couch [5, с. 15], Qualifikationen der Manager [2, с. 80], die Chefin einer Werbeagentur [4, с. 73], das Vermogen der Anleger [3, с. 104].

Досить високу частоту вживання (248 прикладів) було зафіксовано для прийменникового атрибуту, хоча атрибутизація і не є первинноюфункцією прийменникової фрази. Прийменниковий атрибут служить як утворенню понять, так і допомагає їх ідентифікувати. Певною мірою за допомогою прийменникового атрибута можна уникнути двозначності у розумінні, як це іноді буває при атрибутизації з родовим відмінком [10, c. 560]. Прийменниковий атрибут є, на нашу думку, виразнішим тому, що прийменники мають лексичну специфікацію, на відміну від родово­го відмінка. З нашої вибірки можна навести такі приклади прийменнико­вого атрибуту: Kampf um die Geschichte [1, c. 26], eine Welt ohne Barrieren [5, c. 11], ein Kachelwerk bei Regensburg [2, c. 90], Fehler im Management [4, c. 113], Wettstreit mit Konkurrenten [3, с. 124].

Підрядні означальні речення є типовим прикладом атрибутизації за допомогою речень. Підрядні означальні речення виконують функцію ідентифікації предмета, яка їм властива більше, ніж звичайним прикмет­никам [5]. Наведемо приклади: dieMagie, von der man nicht weifi, woher sie kommt [5, с. 16], das Lied, das sie schon vor der letzten Wahl gespielt haben [2, с. 100], der Wandel, an den wir glauben sollen [4, с. 118], die Arbeiter, denen sie mit der Website eine Stimme geben will [3, с. 119].

Підрядні речення з іншими сполучниками теж можуть вживатися у ролі атрибута. Очевидним є те, що частота їх вживання не є високою (18 прикладів): Zweifel, ob der Geldsegen sinnvoll ausgegeben werden kann [3, с. 19], die Erkenntnis, dass ein gut laufendes Unternehmen seine Facharbeit braucht [5, с. 25], die Auffassung, dass ein Signalgegen die Neuverschuldung notwendig sei [2, с. 15], die Frage, ob die Nazca Mitglieder ihrer eigenen Familie rituell opferten [1, с. 111].

Атрибутивні інфінітивні конструкції є дієслівним атрибутом, оскіль­ки центром цієї атрибутивної конструкції виступає дієслово. Низька час­тота цього виду атрибуту пояснюється тим, що лише невелика кількість іменників (переважно абстрактні) можуть приєднувати до себе інфіні­тивну групу в якості атрибуту. У нашому дослідженні зустрічаються 23 випадки вживання інфінітивної групи у ролі атрибуту, як-от: Die Last, auch unschuldige toten zu mussen [3, с. 34], das Risiko, an Herzleiden zu erkranken [5, с. 22], die Drohung, illegal auf den Inseln lebende Personen zu deportieren [4, с. 53], eine Erleichterung, mich mal nicht um meine Frisur sorgen zu mussen [2, с. 145], das Bewusstsein, sein Leben uber eigene Anstrengung zu organisieren [1, с. 36].

Цікавим підвидом атрибуту є прикладка. Вона разом із атрибутом у формі родового відмінка належить до іменникового атрибуту. Приклад­ка узгоджується з ядром атрибутивного сполучення та ідентифікує його. Наприклад: Jochen Pfeiler, Schulleiter [3, с. 19], ErikPasche, der Leiter des Zentrums [5, с. 31], Launhardt, ein altererHerr [1, с. 46], die Partei Die Linke [2, с. 15], Plaza Espana, eine grofie Strafienkreuzung in Managua [2, с. 110].

Найменш частотним підвидом постпозитивних атрибутів виявивсяприслівниковий атрибут. Такий результат видається нам досить законо­мірним, оскільки основною функцією прислівників є функція предика­ції і лише невелика кількість класу прислівника може атрибутизувати-ся. У нашій вибірці зафіксовано три випадки вживання прислівникового атрибуту: der Pirat von heute [1, с. 131], im Jahr danach [2, с. 55], die Stille dazwischen [2, с. 20]. З тієї причини, що можливості до атрибутизації у прислівників дуже обмежені, що прислівників, здатних атрибутизувати-ся існує лише невелика кількість, прислівникові атрибути розглядають­ся, швидше, як винятки.

В результаті дослідження текстів публіцистичного стилю сучасної ні­мецької мови нами було зафіксовано найбільшу частоту вживання при­кметникового атрибуту. Це підтвердило висунуту нами на початку до­слідження атрибутів гіпотезу про те, що саме прикметниковий атрибут повинен виявитися найчастотнішим, оскільки саме прикметник своєю першою функцією має функцію вираження ознаки предмета. Наймен­шою частотою вживання у творах всіх авторів характеризується прислів­никовий атрибут.

Перспективним для визначення закономірностей вживання атрибутів у публіцистичному стилі вважаємо застосування статистичних методів, а також проведення аналізу вживання атрибутів різного виду в текстах наукового стилю.

Література:

1.Боштан А. В. Види атрибутів у німецькій мові (на матеріалі твору Ґ. Ґра-са "Бляшаний барабан") / Боштан А. В. // Вісник Житомирського державно­го університету імені Івана Франка. - Вип. 32. - Житомир: Видавництво Жи­томирського державного університету імені Івана Франка, 2007. - С. 163-168.

2.Мацько Л. І. Стилістика української мови / Мацько Л. І., Сидоренко О. М., Мацько О. М. - К.: Вища школа, 2003. - 462 с.

3.Поломошных Г. М. О некоторых семантико-синтаксических особеннос­тях определения как члена предложения / Поломошных Г. М. // Вопросы линг­вистической семантики. - Тула, 1976. - С. 15-21.

4.Рословец Я. И. О второстепенных членах предложения и их синтаксичес­ких функциях / Рословец Я. И. // Вопросы языкознания. - 1976. - № 3. - С. 74-88.

5. Суворина Е. В. Сложноподчиненные предложения с придаточным определительным в функционально-прагматическом поле атрибутивности (на материале современных немецких газет): автореф. дис. на соиск. уч. степени канд. филол. наук: спец. 10.02.04. - Самара, 2006. - 23 с.

6. Эйхбаум Г. Н. Обособленные инфинитивные и причастные обороты / Эйхбаум Г. Н. // Структура предложения в немецком языке. - Л.: Изд. Ленингр. Университета, 1973. - С. 106-113.

7.Эйхбаум Г. Н. Текстовые функции атрибутов / Эйхбаум Г. Н. // Вопросы функциональной грамматики немецкого языка. - Л., 1986. - С. 11-22.Engel U. Syntax der deutschen Gegenwartssprache / Engel U. - Berlin: Erich Schmidt Verlag, 2009. - 309 s.

8.Gausland K. Zum postnuklearen Attribut bei Nomen im Deutschen / Gausland K. - Bergen: Universitatsverlag Bergen, 1977. - 274 s.

 

10.Sommerfeldt K-E. Form und Bedeutung der Attribute beim Substantiv in der deutschen Sprache der Gegenwart / Sommerfeldt K-E. // Fremdsprachen. - 1970. -Nr. 23. - S. 554-572.

11.Son S. Die Attribuierung im Deutschen und im Koreanischen / Son S. -Heidelberg: Julius Groos Verlag, 1998. - 264 s.

Список джерел ілюстративного матеріалу:

1.Der Spiegel. - №3, 12.01.2009. - 142 s.

2.Der Spiegel. - №6, 2.02.2009. - 162 s.

3.FOKUS. Das moderne Nachrichtenmagazin. - №4, 19. 01. 2009. - 130 s.

4.FOKUS. Das moderne Nachrichtenmagazin. - №7, 9. 02. 2009. - 130 s.

Die Zeit. Wochenzeitung fur Politik, Wirtschaft, Wissen und Kultur. - № 50. - 26. 06. 2008. - 90 s.УДК 811.161.2:811.16

Брацкі А.З.,

Гданський університет (Польща)

НАЦІОНАЛЬНА ФІЛОЛОГІЯ І СЛАВІСТИКА -СПІВІСНУВАННЯ ЧИ СУПЕРНИЦТВО?

У статті розглядається питання взаємодії національної філології і славістики на рівні мовознавчих досліджень і сучасного опису окремих мов. Ключові слова: полоністика, славістика, україністика, мовознавство.

In the article the question of co-operation of national philology and slavic studies is examined at the level of linguistic researches and modern description of different languages.

Keywords: polonian studies, slavonic studies, ukrainian studies, linguistics.

Ця стаття присвячується питанню взаємин між національною філо­логією і славістикою як науковими спеціальностями, напрямками дослі­джень та навчання в умовах слов'янських країн, тобто ситуацій, коли на­ціональна філологія фактично є частиною простору, що його охоплює славістика. Завдання цих пошуків - визначення й загальна характерис­тика проблематичних місць перетину наукової думки національної філо­логії і славістики, особливо в мовознавчій площині. Мета пропоновано­го аналізу - це визначення реального обсягу спільних і окремих обшарів досліджень для національної філології та славістики.

Об'єктом аналізу є мовна ситуація та її дослідження в Польщі й Укра­їні з перспективи національної філології та славістики. Реалізація заплано­ваних пошуків здійснюватиметься шляхом розгляду окремих питань у ви­браних трьох площинах: методології досліджень, специфіці мовної ситуа­ції та стану досліджень в окремих випадках, а також спільних і доповнюю­чих завдань національної філології і славістики у мовленнєвій сфері.

Оскільки слов'янський світ займає велику територію, є диференційо­ваним за мовними ознаками, як між сучасними слов'янськими держава­ми, так і в середині деяких країн, пропонована проблематика розгляда­ється на прикладі Польщі й України. Мова - багатовимірний об'єкт ана­лізу; з уваги на це стаття носить характер попередніх досліджень, тож розглядатимуться в ній лише деякі аспекти, які слід вважати найбільш характерними для даного мовного ареалу. Слід прийняти, що аналізова­ні тут питання можна буде пізніше розглянути у порівняльних студіях з іншими слов'янськими мовними просторами; остаточною метою цих за­ходів може стати створення окремої монографії або збірника праць, при­свячених описаним вище питанням.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81 


Похожие статьи

М І Гнатюк - Наукові записки

М І Гнатюк - Наукові записки в 11

М І Гнатюк - Наукові записки в 14

М І Гнатюк - Наукові записки в 15

М І Гнатюк - Наукові записки в 16