М І Гнатюк - Наукові записки в 11 - страница 80

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81 

11.Шаховский В. И. Эмотивная семантика слова как коммуникативная сущность [Electronic resource], 1990. - Access mode: http://www.russcomm.ru/ rca_biblio/sh/shakhovsky02.shtml.

Ian McEwan [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://en.wikipedia. org/wiki/Ian_McEwan.УДК 81'374.4

Новикова Ю. М., Журавська О. В.,

Донбаська національна академія будівництва і архітектури, м. Макіївка

ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНА СПЕЦИФІКА СУЧАСНИХ УКРАЇНСЬКИХ ПРІЗВИЩ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ДОНЕЧЧИНИ (У ПОРІВНЯННІ З ПРІЗВИЩАМИ ІНШИХ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ)

Стаття продовжує ряд публікацій щодо вивчення лексико-семантич-них особливостей прізвищ Центральної і Східної Донеччини. Увага акцен­тується на порівнянні характеристик прізвищевих систем різних регіо­нів України. Визначаються основні лексичні ресурси, які відіграли важли­ву роль у формуванні української прізвищевої бази.

Ключові слова: прізвище, лексико-семантична група, апелятив, онім, антропооснова, nomina personalia, nomina impersonalia.

A range of articles about the studying of lexical and semantic features of surnames of Central and Eastern Donetchina was followed by this article. Special attention is paid to comparison of characteristics ofsurname systems of different regions of main lexical resources are difined that were the important ones while forming Ukrainian surname base.

Key words: surname, lexical and semantic group, appelative, onim, anthoropobase, nomina personalia, nomina impersonalia.

Прізвища є багатим джерелом для вивчення лексичного розмаїття мови, історії, культури, психології, побуту та вірувань народу певної ет­нографічної території, оскільки їх значення розкриває суттєву для історії мови та для історії її носіїв інформацію. Саме тому семантика антропо-німів є однією з найбільш досліджуваних категорій ономастичної науки.

Лексико-семантичний принцип прізвищевої класифікації є найреле-вантнішим і найусталенішим у сучасній антропоніміці (праці В. Горпи-нича, Ю. Карпенка, Ю. Редька, І. Фаріон, Б. Близнюк, С. Панцьо, П. Чуч-ки, С. Шеремети та ін.). Він спирається на висвітлення семантики твірних основ прізвищ на базі розрізнення лексико-семантичних груп, оскільки саме аналіз семантики антропооснов може визначити ресурси, за раху­нок яких усталювалася та розвивалася певна антропонімна система [7].

На сьогодні неможливо дати вичерпну лінгвістичну характеристи­ку всім прізвищам українців у зв'язку з відсутністю загальноукраїнсько­го словника прізвищ. Тому більшість науковців наголошує на великому значенні регіональних досліджень у вивченні загальної української ан­тропоніміки [2; 4; 5; 6; 7; 8; 9].

Метою нашої статті є виявлення специфіки окресленого регіону на основі порівняння з характеристиками прізвищевих систем інших тери-

© НовиковаЮ. М., Журавська О. В., 2010торій України на лексико-семантичному рівні, що дасть змогу дійти за-гальнолінгвістичних висновків.

Для виявлення своєрідних ономастичних рис Центральної та Схід­ної Донеччини, визначення основних тенденцій у становленні прізвище-вої системи досліджуваного регіону на семантичному рівні важливе зна­чення мають результати досліджень Н. Булави, І. Ільченко, І. Корнієн-ко, Л. Кравченко, Ю. Бабій та інших дослідників, які залучали принцип семантичної класифікації (поділ всіх прізвищ на відапелятивні та віді­менні) для встановлення лексичних особливостей антропосистем Ниж­ньої Наддніпрянщини, Дніпровського Припоріжжя, Лубенщини, північ­ної Донеччини.

Відіменні прізвища. Відіменні прізвища Центральної та Східної До­неччини - це численна та розмаїта група антропооснов (8112 прізвищ; 57100 носіїв; 17,3% від загальної кількості всього фактичного матеріа-лу[1]). Ступінь активності таких прізвищ у різних етнографічних регіонах України неоднаковий, їх відсоток коливається від 10% до 70%. Так, у прізвищевій системі Дніпровського Припоріжжя відіменні прізвища ста-новлять16,5%; Надвеликолузького регіону - 26,4%; північної Донеччи­ни - 29%; Лубенщини - 30,3%. Сучасну прізвищеву систему Централь­ної і Східної Донеччини складають одиниці, серед яких прізвища з ко­ренями: 1) християнських імен: Тарасенко, Дарко; 2) слов'янських ав­тохтонних імен: Ярославцев, Миролюбенко; 3) запозичених імен: Шере­мет, Карловський.

Дослідження антропонімікону Донеччини показало, що основи пріз­вищ, мотивовані давньослов'янськими іменами, збережені в незначній кількості: 300; 5500; 0,7% (пор.: північна Донеччина - 3,8%; Лубенщи-на - 6,3%). Низька активність цього розряду онімної лексики пов'язана із занепадом більшості автохтонних імен після прийняття християнства та їх непопулярністю під час становлення прізвищевої системи регіону.

У Центральній та Східній Донеччині відіменні прізвища християн­ського походження складають найчисленішу групу: 4812; 39200; 10,2%. Більшість відіменних прізвищ утворено від чоловічих імен грецького походження (2603; 20102; 5,5%), латинського походження (1183; 3882; 2,5%), давньоєврейського походження (841; 13281; 2%). Така перевага є загальнопоширеною для більшості регіонів (пор.: північна Донеччина - 25%, Надвеликолузький регіон - 17%, Лубенщина - 16% [3]). Зберігає досліджувана прізвищесистема і давню слов'янську традицію називаннядітей за батьком, що реалізується перевагою чоловічих імен (9,1%) над жіночими (1,1%) в основах прізвищ.

Кількісний склад християнських імен в основах прізвищ на різних ет­нічних територіях України неоднаковий. Так, в основах прізвищ Закар­паття закладено близько 350 імен, Тернопільщини - 163, Опілля -145, Центральної і Східної Донеччини - 348. Ці дані переконливо доводять, що відсоток прізвищ, мотивованих християнськими іменами, в україн­ській антропонімії є високим.

Аналіз антропооснов дав змогу виявити особливості семантичної від­повідності відіменних прізвищ досліджуваного регіону: репертуар най­поширеніших імен та їх варіантів в основах прізвищ Центральної і Схід­ної Донеччини визначається онімами Василь, Петро, Михайло, Павло, Марко, Тарас, Іван. Домінування усталених в українській прізвищевій системі номенів (Василь, Петро, Михайло) простежується і в інших регі­онах (у Дніпровському Припоріжжі семема Петро утворює 26 прізвищ, Михайло - 52, Іван - 22, в північній Донеччині активність виявляє ім'я Іван - 53), що засвідчує спільні тенденції розвитку та становлення пріз-вищевих систем різних регіонів України.

Відтопонімні прізвища. У Центральній та Східній Донеччині зафік­совано 2298 відтопонімних прізвищ (11700; 4,9%). Серед них виокремле­но прізвища з основою: 1) назв селищ та міст: Уманський, Полтавський; 2) назв річок: Донськой, Дунайцев; 3) назв країн: Білоруський, Грецький; 4) назв країв: Подольський, Закарпатський; 5) назв озер: Севанський, Ла­дозький; 6) назв морів: Азовський, Каспійський. Найпоширенішими пріз­вищами Центральної та Східної Донеччини є одиниці, співвідносні з на­звами українських селищ та міст (1768; 8420). Серед відтопонімних пріз­вищ переважають антропооснови, мотивовані ойконімами (3,8% від за­гальної кількості), набагато рідше - гідронімами (1,02%) та хороніма-ми (0,04%), що зумовлено різним ступенем індивідуалізації топонімів у період становлення прізвищ. Аналіз основ сучасної Середньої Наддні­прянщини засвідчив, що сучасні відтопонімні прізвища становлять 2,7% від загальної кількості спадкових прізвищ і відображають у своїх осно­вах переважно ойконіми [1]. Топонімна ознака неоднозначно збереже­на основами прізвищ (пор.: Нижня Наддніпрянщина - 4,1%, Дніпров­ське Припоріжжя - 3,5%, північна Донеччина - 12,1%). Слабке поши­рення топонімів в основах прізвищ більшості регіонів України Л. Ще-тинін пояснює умисним приховуванням переселенцем свого місця наро­дження або проживання через певні обставини; першорядним звернен­ням уваги на зовнішність, характер, поведінку переселенця, а також мін­ливістю цього розряду антропонімів [12, с. 49]. Проте цей нечисленний розряд прізвищ відображає специфіку заселення досліджуваної терито­рії, міграційні процеси.Прізвища регіонів України, в основах яких репрезентовано апеля-тивні позначення, реконструюють різні групи лексики, що відображе­но в класифікаційних підходах, використаних дослідниками. Так, для ха­рактеристики семантичних особливостей прізвищ Центральної і Східної Донеччини виокремлено 21 семантичну групу апелятивів, з якими спів­відносні 34998 прізвищ. Серед них спільними для всіх регіонів є назви осіб: 1) за професією: Коваленко, Попович; 2) за їх зовнішніми ознака­ми: Горбунов, Куценко; 3) за їх внутрішніми ознаками: Тихоненко, Дур­ненький; 4) за соціальною належністю: Паненко, Богач; 5) за родинними зв'язками: Дядик, Зятюха; 6) за топографічною ознакою: Нагорний, Но­восельцев; 7) за етнічною належністю: Бойко, Лях; 8) назви рослин: Вер­бицький, Гарбуз; 10) тварин та птахів: Медведєв, Муха; 11) страв, про­дуктів харчування, напоїв: Куліш, Пироженко; 12) абстрактних понять: Журба, Доля; 13) частин тіла людей чи тварин, анатомічних понять: Ку­лаков, Дзюба; 14) часових понять, одиниць виміру, чисел: Галаган, Ше-легов; 15) явищ природи: Середа, Дощ.

Однією з регіональних особливостей сучасної Центральної та Схід­ної Донеччини є кількісна перевага відапелятивних прізвищ, що утворе­ні від назв осіб (43% проаналізованих антропонімів) над відапелятивни-ми, в основах яких збережено неособові апелятиви (31,4%). Така особли­вість є загальнопоширеною для багатьох регіональних систем, проте не однакове їх співвідношення: у північній Донеччині ця різниця становить 4,1%, у Дніпровському Припоріжжі - 7%, на Лубенщині - 5,27%, в Над-великолузькому регіоні - 6,2% [1], що пояснюється різним ступенем ан-тропонімізації апелятивної лексики.

Nominapersonalia. Найширше відображення у прізвищах Центральної та Східної Донеччини знайшли назви професій і занять українців (9400; 38110). Наші підрахунки показали, що в Центральній і Східній Донеччи­ні таких прізвищ 20%, що відрізняється від кількісних показників інших регіонів України. Так, у Середній Наддніпрянщині від назв, пов'язаних із професією чи родом занять людей, походить 6% прізвищ [1]; на території північної Донеччини - 7,8% [3], у Дніпровському Припоріжжі - 5,3%, на Лубенщині - 4,8% [6]. Специфічною особливістю Центральної і Східної Донеччини в межах цієї лексико-семантичної групи можна вважати пе­реважну кількість назв ремісників (1540; 6447; 16,4% від загальної кіль­кості прізвищ окресленої групи; 3,2% від загальної кількості фактично­го матеріалу), пов'язаних із бондарством, ковальською справою та гон­чарством: Бондаренко (600 носіїв), Коваленко (260), Ковальов (187), Куз-нєцов (100), Гончаренко (90). Численність цих прізвищ можна поясни­ти високим рівнем розвитку зазначених промислів на досліджуваній те­риторії. Прізвища, утворені від назв ковалів, в інших регіонах нечислен­ні (пор.: північна Донеччина - 0,26%; Нижня Наддніпрянщина - 0,22%;Лубенщина - 0,3%). Можливо, це пояснюється тим, що названі ремесла не завжди могли бути надійним засобом вирізнення людини в колективі, оскільки ними займалося багато людей.

Однією з найбільш поширених є лексико-семантична група "Прізви­ща, похідні від назв осіб за їх внутрішніми ознаками". Порівняльний ана­ліз дав підстави виявити певні регіональні особливості цієї групи (2200; 24102; 4,7%), що не збігається з даними, отриманими у дослідженнях інших регіонів України. Кількісне співвідношення прізвищ окресленої групи є неоднаковим: 22% - Північне Надазов'я, 18,8% - Верхня Наддні­стрянщина, 12,07% - Опілля, 11,1% - Західне Поділля. Найближчою за кількісними показниками є північна Донеччина (5,8%).

Лексико-семантичний аналіз антропооснов дав змогу виокремити кілька підгруп з лексемами на позначення фізичних властивостей лю­дини. За результатами дослідження лексико-семантична група "Пріз­вища, похідні від назв осіб за їх зовнішньою ознакою" складає 2190; 14489; 4,7%. На території північної Донеччини група "Назви людей за зовнішніми ознаками" становить 5,9% [3]. Серед особових апеляти-вів в основах прізвищ інших регіонів також найповніше представлено лексико-семантичну групу атрибутивних назв. Так, регіон сучасної Се­редньої Наддніпрянщини містить 1008 таких утворень (12,3%), Дніпров­ське Припоріжжя - 11,2%, Лубенщина - 8,6%, Нижня Наддніпрянщи­на - 5,8% [1], Північна Тернопільщина - 4,8% [11]. Це доводить, що най-популярнішим мотивом номінації осіб виступав спосіб уособлення на основі тих ознак, що першими впадали в очі - колір волосся, обличчя, фізичні вади, риси характеру особи (Гладких (121), Гладкий (105), Гор­бунов (112) тощо). Найбільша кількість прізвищ пов'язана з білим кольо­ром (30% від загальної кількості прізвищ з "кольоровою" семантикою): Біленко (33), Білий (8), Біленький (8). Семема білий відзначається продук­тивністю в основах прізвищ усіх регіонів (Дніпровське Припоріжжя - 48, північна Донеччина - 20, Лубенщина - 15), оскільки її популярність із давніх-давен дає можливість для широкого мотиву номінацій.

Nomina impersonalia. На території сучасної Центральної та Східної Донеччини нараховується 14773 прізвища, похідних від назв категорії nomina impersonalia; 70501; 31,4%. Серед неособових апелятивів спіль­ними для всіх регіонів є такі лексико-семантичні групи: 1) назви рослин; 2) тварин; 3) страв, продуктів харчування, напоїв; 4) абстрактних понять; 5) частин тіла людей чи тварин, анатомічних понять; 6) часових понять, одиниць виміру, чисел; 7) явищ природи.

-  У Центральній та Східній Донеччині найчисельнішою є група "На­зви тварин та птахів" - 5109; 19132; 10,9%. Вона представлена у всіх до­сліджених регіонах України, але не настільки активно (за винятком Дні­провського Припоріжжя, де продуктивність зазначених твірних основ6,3%, тоді як у північній Донеччині - 5,3%, на Лубенщині - 4,4%). По­пулярними у процесі ідентифікації були назви диких тварин (1650; 5296

-  Медведєв (294 носії), Волков (179), Зайченко (154)) та назви диких пта­хів (1200; 4800 - Воробйов (337), Соколов (277), Орлов (264). Цю тенден­цію зберігають прізвищеві системи інших регіонів (пор.: Нижня Наддні­прянщина - 3,7%, Дніпровське Припоріжжя - 6,3%, північна Донеччи­на - 5,04%) [1], очевидно, через популярний захисний мотив номінації або можливий міфологічно-тотемічний вплив назв певних звірів та пта­хів [10:17].

У Центральній і Східній Донеччині нараховується 2552 прізвища лексико-семантичної групи "Назви рослин": Колосов (90), Орєхов (82); 11945; 5,4%. Ця група активно репрезентована основами прізвищ Серед­ньої Наддніпрянщини (5%), північної Донеччини (3,13%), Дніпровсько­го Припоріжжя (4%), Лубенщини (2,9%). У її межах домінуючою вияв­ляється ЛС підгрупа "Назви дерев": Вишневський (89), Дубовик (77) (856; 4180; 1,8% від загальної кількості фактичного матеріалу), хоча в пів­нічній Донеччині (1,3%), Середній Наддніпрянщині (1,9%), Лубенщині (1,6%) найчисельнішою є підгрупа "Трав'яні рослини": Пшеничний (63), Овсянніков (61). Помічено відповідність у продуктивності певних семем: всі антропосистеми зафіксували лексему дуб як найпопулярнішу (пор.: Середня Наддніпрянщина - 20 утворень, Нижня Наддніпрянщина - 13, Дніпровське Припоріжжя - 22, Лубенщина - 4, північна Донеччина - 12). У Центральній та Східній Донеччині прізвища, пов'язані з апелятивом дуб, мають найширшу прізвищеву парадигму: Дубовик, Дубін, Дубов, Ду-бинський, Дубенко, Дубовий, Дубко, Дубей тощо (44 онімні одиниці).

Встановлено, що лексичною базою прізвищ досліджених регіонів ви­ступають характерні для всієї української прізвищевої системи семан­тичні групи апелятивів і розряди іменної лексики, що свідчить про спіль­ні тенденції процесу прізвищетворення в різних регіонах України, незва­жаючи на кількісні та деякі якісні розбіжності.

Література:

1. Бабій Ю. Б. Прізвища сучасної Середньої Наддніпрянщини: Дис. ... канд. філол. наук: 10.02.01 / Миколаївський держ. ун-т ім. В. О. Сухомлин-ського. - Миколаїв, 2007. - 206 с.

2. Близнюк Б. Б. Сучасні гуцульські прізвища в історичному розвитку: Дис.... канд. філол. наук: 10.02.01 / Тернопільський держ. педагогічний ін-т.

-  Львів, 1997. - 280 с.

3. Булава Н. Ю. Сучасні українські прізвища північної Донеччини: Авто­реф. дис.... канд. філол. наук: 10.02.01. - Одеса: Одеський національний ун-т ім. І. І. Мечникова, 2005. - 20 с.

4.         Ільченко І. І. Антропонімія Нижньої Наддніпрянщини в її історичномурозвиткові (Надвеликолузький регіон): Дис.... канд. філол. наук: 10.02.01 / За­порізький держ. ун-т. - Запоріжжя, 2003. - 254 с.

5. Корнієнко І. А. Прізвища Дніпровського Припоріжжя (граматич­на структура, морфемна структура, лексико-семантична база, походження): Дис.... канд. філол. наук: 10.02.01 / Дніпропетровський національний ун-т. -Дніпропетровськ, 2004.-202 с.

6. Кравченко Л. О. Антропонімія Лубенщини: Автореф. дис.... канд. фі­лол. наук: 10.02.01. - К.: Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка, 2002. - 20 с.

7. Новикова Ю. М. Семантико-словотвірна структура прізвищ Централь­ної і Східної Донеччини / За заг. ред. д-ра філол. наук, професора Т. Ю. Кова-левської. - Монографія. - Донецьк: Норд-Прес, 2009. - 210 с.

8. Панцьо С. Е. Антропонимия давней Лемковщины: Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.01 - языки народов СССР (украинский язык). - Ужго­род: Ужгородский гос. ун-т, 1985. - 22 с.

9. Фаріон І. Д. Антропонімійна система Верхньої Наддністрянщини кін­ця ХУШ - початку ХІХ ст.: (прізвищеві назви): Автореф. дис.... канд. філол. наук: 10.02.01. - Львів: Львівський держ. ун-т ім. І. Я. Франка, 1996. - 22 с.

 

10.Фаріон І. Д. Українські прізвищеві назви Прикарпатської Львівщини наприкінці XV - початку XIX століття (з етимологічним словником). - Львів: Літопис, 2001. - 371 с.

11.Шеремета С. В. Антропонімія північної Тернопільщини: Дис.... канд. філол. наук: 10.02.01 / Тернопільський держ. педагогічний ун-т ім. В. Гнатю-ка. - Т., 2002. - 272 с.

Щетинин Л. М. Антропонимический текст как источник исторической информации // Перспективы развития славянской ономастики. - М.: Наука, 1980. - 396 с.ЗМІСТ

 

 

МОВНИЙ ТА МОВЛЕННЄВИЙ МАТЕРІАЛ У ЙОГО СЕМАНТИЧНІЙ, СТРУКТУРНІЙ ТА СТИЛІСТИЧНІЙ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ

Ananieva O. S.

VERBALIZING QUANTITY........................................................ 3

Ананьян Е. Л.

ВИКОРИСТАННЯ АТРИБУТИВНОГО СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ В ЯКОСТІ

СКЛАДОВОЇ ОДИНИЦІ АНГЛОМОВНОЇ ДРУКОВАНОЇ РЕКЛАМИ       9

Антонюк С. А.

ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТАКТИЛЬНИХ ПРИКМЕТНИКІВ

У ТВОРІ ЛУКРЕЦІЯ "ПРО ПРИРОДУ РЕЧЕЙ"                  16

Байсан Д. В.

МЕТАФОРИЧНА КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ ПРАВОСУДДЯ

(НА МАТЕРІАЛІ АНГЛ. JUSTICE)                                       26

Бехта Н. І.

СТАНДАРТНА ОПОВІДЬ ВІД ПЕРШОЇ ОСОБИ: ВИЗНАЧЕННЯ,

ХАРАКТЕРИСТИКИ ТА КОНТЕКСТ ВИКОРИСТАННЯ       33

Близнюк Л. М.

ВЕРБАЛІЗАЦІЯ КОНЦЕПТУ HEIM ЯК ЕЛЕМЕНТА

НІМЕЦЬКОМОВНОЇ КАРТИНИ СВІТУ                             40

Бондар О. О.

ВИЯВ ЛІНГВАЛЬНОЇ ПРИРОДИ СИНТЕТИЗМУ

В СФЕРІ ПРИСУДКОВИХ СТРУКТУР   46

Божеску М. Г.

ЛЕКСИЧНІ ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ ІНГРЕСІЇ

У СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ                                   53

Боштан А. В.

ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ АТРИБУТИВНИХ СПОЛУЧЕНЬ

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81 


Похожие статьи

М І Гнатюк - Наукові записки

М І Гнатюк - Наукові записки в 11

М І Гнатюк - Наукові записки в 14

М І Гнатюк - Наукові записки в 15

М І Гнатюк - Наукові записки в 16