В М Серединська, О М Загородна, Р В Федорович - Економічний аналіз - страница 14

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75 

Нечітке формулювання питань не дає ефекту.

9. Мозковий штурм (атака)

Метод є активізатором творчого мислення за допомогою створення неформальної атмосфери, яка стимулює породження нових ідей.


1

2

Сфера

використання Пересторога

Проводиться у формі сесії з чисельністю учасників до 15 осіб. Основною частиною методу є вільне обговорювання, при цьому не рекомендується, а в деяких випадках взагалі забороняється критика пропозицій. Головне - висунути якомога більше ідей. В їх числі можуть бути такі, які важко реалізувати. Основне завдання - набрати максимальну кількість, яка перейде у якість. Ефективний:

-   при розв'язуванні нетрадиційних пошукових задач;

-   при розв'язуванні задач стратегічного значення.

1.  Дуже дорогий.

2.  Результативність залежить від кваліфікації і досвіду ведучого.

3.  Вимагає чіткого дотримання правил проведення сесії.

10. Синектика Сфера

використання Пересторога

Особливість цього методу полягає в тому, що досліджувані пробле-ми зіставляються з відомими фактами світового досвіду. Головним механізмом, з допомогою якого стимулюються нові ідеї і рішення, є пряма чи символічна аналогія. Для розв'язання поставленої проблеми запрошуються спеціалісти різних спеціальностей. Виділяється робоча група, не більше 7 осіб. Робота ведеться до тих пір, поки проблему не буде вирішено.

Результативний у вирішенні нетрадиційних задач.

1.  Вимагає використання спеціалістів різних спеціальностей.

2.  Складний в організаційному плані.

3.  Дуже дорогий.

11.

Морфологічний аналіз

Сфера

використання Пересторога

Метод розглядається як впорядкований спосіб дослідження об'єкта аналізу і отримання систематизованої інформації за всіма можливими варіантами розв'язання аналітичних задач. Його основний принцип - не втратити ні одної можливості, нічого не відкидати без детального розгляду. Такий принцип реалізується у вигляді дерева цілей чи матриці у вигляді двомірної морфологічної таблиці, кожна графоклітка якої -можлива комбінація ідей.

Зручний для розв'язування традиційних задач при відсутності досвіду. Не потрібно захоплюватися великим числом факторів, оцінка яких є трудомісткою.

4.2. Типи аналітичних завдань, що передбачають застосування методів малоупорядкованого пошуку

До методів малоупорядкового пошуку рішень відносять методи аналогії, інверсії, емпатії, ідеалізації і т.д.

Суть асоціативного мислення, на якому ґрунтуються ці методи, полягає в тому, що спостереження, спогади, враження, безпосередньо не пов'язані з об'єктом дослідження, ніби підсвідомо наводять на думку, яка наштовхує на нові, несподівані ідеї.

З допомогою аналогії, тобто на основі уяви про подібні властивості, ознаки чи характеристики одного об'єкта, виникають ідеї для прийняття рішень, пов'язаних з іншим об'єктом. Наприклад, одним із оригінальних способів пошуку аналогів є економічна, технічна, художня література, творикінематографа, образотворчого мистецтва. Для того щоб володіти цими методами, необхідні такі якості як спостережливість, пильність у пошуку рішень задачі і здатність використовувати досвід.

Аналогії і асоціації, які використовуються для стимулювання творчої уяви, можуть бути різними. Виділяють декілька видів аналогії: пряма (будь-яка аналогія, наприклад, з природою); символічна (короткий символічний опис задачі чи об'єкта); особиста (метод емпатії); фантастична (в термінах казок, міфів); історична.

При конструюванні технічних виробів аналогами можуть бути струк­тури і системи живої природи (пряма аналогія). Це зрозуміло: в світі живих організмів нагромаджений великий досвід побудови різноманітних систем, котрі упродовж мільйонів років еволюції створювали відомі нам види тварин і рослин. Спостерігаючи за природними явищами і організмами, досліджуючи їх структуру, характер, умови дії і поведінки, люди можуть творчо їх імітувати стосовно технічних об'єктів. Так, поштовхом творчої думки, в результаті якої було створено гелікоптер, послужив принцип будови крил і польоту бабки.

Поштовхом до появи корисної ідеї може служити не тільки пряма аналогія з елементами живої природи, але і асоціація з будь-яким символом (малюнком, словом, числом, схемою, образом, думкою і т.п.). Один символ породжує інший (символічна аналогія). В кінцевому підсумку утворюється ланцюг асоціацій, здатний привести до бажаного результату. Так, уява про звичайну тертку для сиру може стати імпульсом для нової обробки дерева, металу, полімерів.

Метод емпатії (особиста аналогія) означає ототожнення себе з об'єктом, що аналізується. Це дозволяє глибше зрозуміти поставлену проблему.

Специфіка методу історичної аналогії полягає в тому, що пробле­матика питань, які досліджуються, зіставляються з результатами, отриманими в інших умовах (країнах, часових періодах і т.п.).

Різновидністю методу асоціацій і аналогій є метод фокальних об'єктів. Суть цього методу полягає в перенесенні ознак випадково вибраних об'єктів на об'єкт, який вдосконалюється. Цей об'єкт лежить ніби у фокусі переносу і тому називається фокальним. У результаті виникає ряд цікавих варіантів рішення проблеми.

Метод реалізується в наступному порядку:

1.  Вибирається фокальний об'єкт і встановлюється мета його
вдосконалення (наприклад, вимагається запропонувати годинник з
оригінальною конструкцією циферблата).

3.  2.         Вибирається 3-4 випадкових об'єкти (наприклад, кіно, змія, каса).Складаються списки ознак випадкових об'єктів (наприклад, кіно широкоекранне, звукове, кольорове, об'ємне і т.д.).

4.  Приєднуються ознаки випадкових об'єктів до фокального об'єкта і генеруються нові ідеї (годинник широкоекранний, звуковий, об'ємний і т.д.).

5.  Отримані поєднання розвиваються шляхом вільних асоціацій
(наприклад, широкоекранний годинник: замість вузького циферблата
пропонується використовувати широкий або вузький циферблат, який може
розтягуватися в широкий
і т.д.).

6. Продумуються принципові рішення, оцінюються отримані варіанти і
відбираються найбільш ефективні рішення.

Цей метод дає хороші результати в створенні реклами, дозволяє швидко знайти рішення нових, цілком незвичних товарів споживання, розширити їх асортимент, запропонувати принципово нові підходи до конструювання машин і обладнання.

Модифікацією методу фокальних об'єктів є метод гірлянд і випад­ковостей асоціацій. Наприклад, завод «Світлоприлад», працюючи над роз­ширенням асортименту продукції, може скористатися даним методом у такій послідовності:

1. Підбір синонімів до об'єкта аналізу. Для слова «світильник» отри­мують першу гірлянду синонімів: світильник - лампа - бра - підсвічник.

2. Довільний вибір випадкових об'єктів. З довільних слів утворюють другу гірлянду: сітка - годинник - квітка - граблі.

3. Утворення комбінацій і елементів гірлянд синонімів і випадкових об'єктів. Для цього кожен синонім поєднують з кожним випадковим об'єктом: світильник - сітка, лампа - годинник, бра - квітка, підсвічник - граблі.

4. Складають перелік ознак для кожного випадкового об'єкта. Наприк­лад, ознака об'єкта «сітка» - металева, пластмасова, кована, дрібна і т.д. Аналогічно записують ознаки для інших випадкових об'єктів.

5. Генерація ідей шляхом почергового приєднання до об'єкта і його синонімів ознак випадково вибраних об'єктів. Наприклад, якщо ввести в гірлянду синонімів ознаки сітки можна отримати: світильник металевий, лампа пластмасова, бра коване, підсвічник дрібний. Аналогічно отримують нові ідеї, приєднуючи до гірлянди синонімів ознаки інших випадкових об'єктів, тобто годинника, квітки, граблів.

6. Генерація гірлянд асоціацій. Почергово з ознак випадкових об'єктів, які виявлені на 4-му етапі, генерують гірлянди асоціацій. Наприклад, якщо в об'єкта «сітка» взяти за ключове слово ознаку «металева», то можна отримати гірлянду асоціацій: метал - брязкіт - дзвін - звук - коливання і т.п.

7. Генерація нових ідей. До елементів гірлянди синонімів об'єкта приєднують гірлянди асоціацій. Тоді утворюються такі варіанти: світильник з брязкотом, бра у вигляді дзвінка, підсвічник з коливаннями і т.д.Вибір альтернативи. На цьому етапі вирішують питання, чи продов­жувати генерацію гірлянд асоціацій, чи їх вже достатньо для відбору корисних ідей.

8. Оцінка і вибір раціональних варіантів ідей.

10.           Вибір оптимального рішення.

Метод ідеалізації пов'язаний з прагненням отримати уяву про ідеальне рішення, яке б повністю відповідало поставленій меті. Розглядати ідеальні рішення часом навіть корисно і в тому випадку, якщо їм притаманна деяка доля фантазії. Такі рішення можуть наштовхнути на нову ідею, або точку зору, яка в кінцевому підсумку приведе до нового вирішення проблеми.

Метод інверсії полягає в застосуванні принципу «навпаки», у намаганні перевернути об'єкт дослідження «вверх ногами», навиворіт, поміняти місцями і т.д. Метод сприяє гнучкості мислення, дозволяє подолати психологічну інертність.

4.3. Зміст, організація і використання індивідуальних комбінованих

методів

Індивідуальні комбіновані методи в економічному аналізі ґрунтуються на обробці інформації, отриманої шляхом систематизованого опитування висококваліфікованих спеціалістів-експертів.

Загальну процедуру опитування можна звести до таких етапів:

1.Постановка економічної проблеми.

2.   Формування опитувальних анкет, розробка методики опитування (анонімно на спеціальних нарадах, шляхом розсилання анкет і т.п.).

3. Формування групи експертів (визначення максимальної і мінімальної групи експертів, компетентності експертів, визначення репрезентативності експертної групи).

4. Статистична обробка результатів експертизи з метою узагальнення аргументів на користь того чи іншого рішення поставленої аналітичної проблеми, визначення спільної думки експертів щодо даної проблеми, оцінка міри узгодженості думок експертів.

Методи інтерв'ю спрямовані на виявлення думки об'єкта інтерв'ю, його суб'єктивної оцінки стосовно певної проблеми. З допомогою цього методу можна встановити фактори, що стримують ріст продуктивності праці, трудової активності робітників і т.д.

Інтерв'ю може проводитися в двох формах: словесне (усне) і письмове (анкетне) інтерв 'ю.

Словесне інтерв'ю доповнюють форми прямого, безпосереднього отримання інформації (систематичного спостереження). Його переваги полягають у тому, що кількість питань не обмежується, і є можливістьзадавати в процесі інтерв'ювання також додаткові питання, які виникають у результаті отриманих відповідей.

Зміст питань, їх форма, черговість повинні бути чітко продумані, для того, щоб відповіді були логічними, пов'язаними між собою і складали систему інформації, яка характеризує стан об'єкта дослідження. При плануванні інтерв'ю необхідно уникати питань, які частково або повністю носять у собі відповідь. Інтерв'юер (особа, яка проводить інтерв'ю) повинен утримуватися від критичних зауважень, коментарів, оцінок, які можуть перекрутити отримані відповіді.

До недоліків усного інтерв'ю можна віднести:

У        великі затрати праці, часу, засобів на збір інформації;

У        високі професійні вимоги до інтерв'юера (ефективність акції

цілком залежить від нього);

У відносну складність статистичної обробки зібраного матеріалу;

У        труднощі,   пов'язані   з   психологічним   бар'єром при використанні технічних засобів запису відповідей (магнітофона, диктофона, відеокамери і т.д.) осіб, які дають інтерв'ю. Письмові (анкетні) інтерв'ю носять багатосторонній характер, тобто відповіді на питання анкети можуть давати одночасно багато респондентів. Цей метод відрізняється швидкістю проведення опитування, виявленням спільної думки опитуваних стосовно особливостей об'єкта дослідження (наприклад, про масштаби втрат, їх причини і т.п.).

Анкетування може здійснюватися за закритою формою відповідей («так» - «ні»); за відкритою формою відповідей; за типом «питання -відповідь - меню»; в довільній формі у вигляді аналітичних записок. При формуванні анкети дотримуються таких правил.

1. Зміст і формулювання питань повинні сприяти тому, щоб відповіді на них були логічними і змістовними.

2. Важливо, щоб анкета була адресована конкретній особі, підвищувала її інтерес до теми опитування.

3.   Структура анкети повинна дозволити розмежувати відповіді, які стосуються фактичного стану речей від відповідей, які характеризують думку опитуваних. Для цього придатні як зустрічні питання, так і питання, які здатні фільтрувати відповіді. При незадовільних відповідях слід відмовитися від цієї анкети.

Проведення двоетапного інтерв'ю передбачає на першому етапі отримання відповідей на відносно вільно поставлені питання, із зазначенням найбільш суттєвих моментів стосовно проблеми, яка сформульована досить широко. На другому етапі приймаються рішення щодо додаткового дослідження суттєвих моментів проблеми і складається анкета, яка міститьконкретні питання. Наприклад, стосовно причин і наслідків найбільш вагомих втрат і резервів виробництва. Відповідно, анкети, які використовуються на першому та другому етапах, відрізняються між собою рівнем деталізації питань, які містяться в них.

Перша анкета допускає більшу свободу у виборі відповідей, ніж друга, і тому при достатньо великій кількості заповнених анкет можна розраховувати на комплексне охоплення проблеми.

На другому етапі процес отримання інформації більш швидкоплинний і її оцінка більш проста (цьому сприяє набір питань, на які можна відповісти лише двозначно («так» - «ні») або тризначно («багато», «достатньо», «мало»)).

При розв'язанні нетрадиційних завдань з великим спектром полярних думок, задач групового вибору доцільно застосовувати анкетування за методом «Дельфі».

Даний метод характеризується трьома особливостями, які відрізняють його від звичайної взаємодії експертів. До таких особливостей належать: анонімність, ітеративність, статистична характеристика групової відповіді.

У ході проведення процедури «Дельфі» учасники експертної групи невідомі один одному. Крім того, взаємодія членів групи при заповненні анкет повністю виключається. В результаті автор відповіді може змінити свою думку без публічного оголошення про це і, відповідно, без можливої втрати своєї репутації. Це також означає, що будь-яка ідея може розглядатися з точки зору її переваги без врахування того, яку оцінку - високу чи низьку -отримав автор ідеї зі сторони учасників даної експертної групи.

Ітеративність полягає в тому, що опитування проводиться в декілька турів, у кожному з яких статистичними методами визначається групова оцінка. Учасникам експертизи після кожного туру пропонується познайо­митися з колективною думкою, переглянути свою початкову позицію або мотивувати свою незгоду.

На рис. 1.6 показано схему реалізації анкетного опитування за методом «Дельфі».

Слід відмітити, що метод «Дельфі» може включати різну кількість турів опитування. Вони залежатимуть від того, на якому турі експерти дійшли згоди.


Підготовчий етап

Постановка проблеми, формування групи експертів, формування опитувальних анкет

І тур опитування

Експерти

Керівник

Отримання відповіді стосовно проблеми (об'єкта аналізу) в будь-якій формі

Систематизація і групування відповіді анкети, виявлення подібних і протилежних точок зору.

Отримана інформація набирає вигляду анкети, що пропонується на другий тур опитування

ІІ тур опитування

Експертів просять навести аргументи правильності своїх оцінок, точок зору.

Статистичний опис думок експертів, що є основою анкети третього туру.

ІІІ тур опитування

На основі статистичного опису оцінок групи, аргументів різних сторін експертів просять переглянути початкову позицію чи мотивувати свою незгоду.

Розв'язок проблеми на основі прийнятого рівня узгодженості думок експертів

Рис. 1.6. Схема реалізації методу «Дельфі»

Метод тестів (контрольних запитань). Значення методу тестів полягає в тому, що організатор, який задає питання, знаючи суть проблеми, намагається з'ясувати важливі шляхи її вирішення. За допомогою тестових питань стимулюється і управляється процес творчого мислення. Цей метод шляхом спеціально підібраних питань «провокує» набір відповідей, систе­матично концентрує увагу на основних характеристиках об'єкта дослідження. Метод тестів інколи ще називають методом навідних питань.

Система тестових питань оцінки організаційно-технічного рівня підприємств призначена для оцінки організаційної структури підприємства і його організаційного рівня, кадрового потенціалу, технічних засобів організації виробництва, матеріально-технічного постачання, транспорту, використання основних засобів і т.д.

Більшість питань спрямовано на виявлення причин втрат, які можуть бути ліквідовані за відносно короткий період часу. Якщо на питання відповідає велике число учасників опитування, то суб'єктивність окремих відповідей нівелюється. Можливі відповіді: «так», «ні». Цей метод непридатний для будь-якого виміру рівня організації виробництва, тим більше для порівняння відповідних рівнів виробничих одиниць. При його використанні отримують інформацію для оцінки ситуації в галузі організації даного виробництва.

Наведемо для прикладу питання, які можуть стати основою для вивчення рівня організації робочого місця.

1. На основі чого виконується робота (документа, робочого креслення, усної вказівки, технічних сигналів, особистої ініціативи і т.д.)?2.          Звідки, коли і яким чином подається сигнал про початок робочого дня?

3.  Хто виконує дану технологічну операцію і чи відповідає його
кваліфікація складності виконуваних ним робіт?

4. Де виконується робочий процес?

5. Яким чином він здійснюється, яким способом, який розподіл праці, яка черговість технологічних операцій і скільки часу вони займають?

6.   В яких умовах здійснюється технологічний процес (шкідливість, небезпечність праці, рівень температури на робочому місці, фізичні навантаження тощо).

7.   Які елементи виробничого процесу вимагають відхилення від технологічних норм, які масштаби цих відхилень і чим вони зумовлені?

8.   Куди, яким чином, коли і з якою метою передаються результати робочого процесу?

9.Хто перевіряє процес і результати праці, яким чином і коли?

10.           Які недоліки в організації виробничого процесу виникають найчастіше
(нестача основних засобів, матеріалів, працюючих, неправильна інформація,
запізніла команда тощо).

Застосування тесту матеріальних затрат підприємств рекомендується для тих підприємств, де в складі собівартості продукції значну питому вагу займають матеріальні витрати. За допомогою спеціальних питань здійснюється пошук можливих шляхів зниження матеріальних витрат за наступними напрямками: придбання матеріалів, зберігання, відпуск, транспортування, використання.

Проводячи аналіз використання матеріальних ресурсів, доцільно включити в тест наступні питання:

>                   Чи можна зробити заміну одного матеріалу іншим, більш дешевшим?

>                   Чи можна зменшити відходи виробництва?

>         Які можливості використання повернутих відходів? і т.д. Тести «R» сприяють критичному аналізу об'єкта вдосконалення.

Особливий характер його питань (типу «на вашу думку», «на основі вашого досвіду», «чи вважаєте ви особисто так?» і т.д.) ніби підкреслює важливість самих відповідей, а саме те, що особи, які відповідають на питання анкети, є важливими партнерами в справі вдосконалення виробництва. Як показує досвід, це сприяє активізації їх діяльності.

Тести «Сайдлера» застосовуються для оцінки всіх сторін діяльності підприємства - робочої сили, робочого місця і умов праці на ньому, оплати праці і її продуктивності, матеріальних ресурсів, готових виробів і т.д. Їх особливістю є те, що вони досліджують проблему з наступних позицій.

Перша дозволяє виявити, «що саме не в порядку?», наприклад у використанні робочого часу і обслуговуванні даного робочого місця і т.д.->

 

 

Друга пов'язана з визначенням центру втрат і дає відповідь на питання, «де саме не в порядку?».

Можуть бути рекомендовані наступні правила використання тестів Сайдлера:

У        для проведення аналізу рекомендується організувати групи спеціалістів різнорідного складу чисельністю 3-4 особи; У        для усвідомлення суті тестових питань і прискорення відповідей на них необхідно при потребі перефразовувати їх у залежності від кваліфікації опитуваних;

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75 


Похожие статьи

В М Серединська, О М Загородна, Р В Федорович - Економічний аналіз