В М Серединська, О М Загородна, Р В Федорович - Економічний аналіз - страница 15

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75 

У        для отримання більш повних відповідей можна задавати імпровізовані питання. Процес опитування не повинен супроводжуватися виявом сумніву відносно достовірності отриманих відповідей. Навпаки, поведінка членів групи зі збору і обробки відповідей повинна бути сприятливою для появи якомога більшого числа ідей.

Послідовність окремих дій щодо застосування тестів Сайдлера показана на рис. 1.7.

Формування опитуваних груп

Складання плану опитування, розподіл праці між групами

Підготовчий етап

Вибір осіб, що дають відповіді на питання

Визначення переліку питань, перефразування останніхРеалізація методу


Збір відповідейОцінка


Складання карти проблем Складання карти ідейЗаключний етап


Складання комплексного плану
       вдосконалення об'єкта         Рис.1.7. Послідовність етапів проведення опитування за тестами Сайдлера

Метод карти причин і втрат використовується для загальної оцінки втрат підприємства. Цей метод ефективний для визначення проблем, але не для їх вирішення. Метою використання методу карти втрат є отримання інформації для постановки «діагнозу»,  що  є головною передумовоюскладання плану вдосконалення аналізованого об'єкта. Такий «діагноз» повинен містити також основні напрямки і масштаби бажаних змін і дати відповідь на питання:

У        Що     заважає    більш    раціональному використанню

потенційних можливостей даної господарської організації?

У        Що перешкоджає прогресивним змінам?

У        В яких видах діяльності і в якій послідовності повинні

проводитися зміни? В анкеті, що використовується в рамках даного методу, виділяються питання, які стосуються наступних проблем:

У        правління (планування, організація, контроль і т.д.);

У        матеріально-технічне  постачання (надходження

матеріальних ресурсів, їх використання, реалізація готової продукції

і т.д.);

У проблема праці і заробітної плати (соціально-психологічні, економічні умови праці, підвищення продуктивності праці, використання робочого часу і т.п.);

У підготовка виробничого процесу (вдосконалення науково-технологічної підготовки виробництва);

У власне виробництво (управління виробничим процесом, дотримання якості продукції і т.д.).

Втрати і резерви кількісно виявляються за допомогою простого способу. Якщо на задане в анкеті питання про втрати дана негативна відповідь, то виставляється оцінка в 10 балів. При наявності втрат ця оцінка відповідно (тобто в залежності від величини втрат) знижується. Не дивлячись на свою поверховість, даний метод, при його колективному застосуванні, допомагає встановити черговість завдань, які слід вирішувати. Бальна оцінка якісно різнорідних явищ дозволяє відрізнити першочергове від менш важливого. Таке приблизне ранжування втрат дозволяє спеціалісту уникнути помилок при визначенні черговості завдань з метою ліквідації втрат і використанні резервів підприємства.

Характерною особливістю методу карти втрат, яка відрізняє його від методу тестів, є те, що управління процесом творчого мислення здійснюється не шляхом формування навідних питань, а через складання коротких тезисних визначень, які сприяють систематизації ознак, явищ і виявленню причин господарських втрат і резервів. Результати, отримані на основі застосування методу карти втрат, зазвичай слід доповнювати результатами тестового аналізу, фотографії робочого дня, замірів за допомогою приладів і т.п.

Найбільш відомою є карта втрат «Мішкольц». На карті вся робота підприємства розподіляється на її сфери діяльності, в кожній з яких вказано 14 причин господарських втрат (табл. 1.26)Карта втрат «Мішкольц»

 

1. Використання основних засобів і причини втрат

Бали

2. Використання енергії і причини втрат

Бали

1.         Простої машин внаслідок дефіциту
працівників, матеріалів, енергії, засобів
праці.

2. Недостатнє використання машинного
парку.

3. Незадовільне використання
виробничих площ.

4. Незадовільне використання площі
адміністративних споруд.

5. Зниження пропускної здатності
машин, обумовлене несвоєчасним
проведенням поточного ремонту.

6. Низька якість робіт з поточного
ремонту.

7. Збільшення термінів поточного
ремонту.

8. Поломки машин і механізмів з вини
працівників.

9. Поломки машин і механізмів,
допущені в результаті неправильної
експлуатації.

10.       Зменшення обсягу виробництва в
результаті наявності вузьких місць.

11.       Несвоєчасне оновлення основних
засобів.

12.       Неефективні інвестиції.

13.       Несвоєчасне інвестицій.

14.       Відсутність «санітарних» простоїв
обладнання, резервних потужностей.

 

1. Втрати при використанні енергії.

2. Втрати при передачі енергії.

3. Застосування неефективного виду
енергії.

4. Нерентабельне виробництво,
низький коефіцієнт корисної дії
котелень.

5. Робота машин і устаткування на
холостих обертах.

6. Недостатня кваліфікація
персоналу.

7. Неправильне визначення
споживачами своєї потужності,
продуктивності.

8. Втрати енергії, зумовлені
простоями.

9. Недостатній контроль за
використанням енергії.

10.       Недостатня забезпеченість
вимірювальними приладами.

11.       Недоліки поточного ремонту.

12.       Недоліки обліку використання
енергії.

13.       Недоліки планування потреби в
енергії.

14.       Невиправдані пікові
навантаження.

 

3. Використання робочого часу

Бали

4. Використання оборотних засобів

Бали

1. Порушення трудової дисципліни.

2. Вимушені перерви внаслідок нестачі
енергії, матеріалів, поломки машин.

3. Відхилення від технологічних норм
через відсутність необхідних умов.

4. Неправильна організація праці.

5. Фізіологічні причини.

6. Психологічні причини.

7. Перерви в роботі через відсутність
відповідних вказівок, контролю.

8. Сповільнення оборотності.

9. Відхилення від технологічних
параметрів з вини робітників.

10.       Збільшення часу на допоміжні
операції.

 

1.    Понаднормативні запаси
сировини.

2. Понаднормативні запаси
незавершеного виробництва.

3. Понаднормативні запаси
напівфабрикатів.

4. Нераціональні договори поставок.

5. Зайві запаси матеріалів на
складах.

6. Збільшення запасів готової
продукції на складах.

7. Порушення умов зберігання
запасів.

8. Необґрунтованість норми запасів.

9. Нерентабельний випуск

 


11.       Недоліки розподілу праці.

12.       Недоліки системи навчання
робітників.

13.       Простої внаслідок нестачі матеріалів,
напівфабрикатів.

14.       Відсутність ринків збуту продукції.

 

продукції.

10.       Неефективне використання
кредитів.

11.       Продовження термінів
виконання зобов'язань.

12.     Незавершений етап
нормативного господарства.

13.       Ріст матеріаломісткості.

14.       Фінансові труднощі в
розрахунках зі споживачами.

 

5. Реалізація продукції

Бали

6. Використання робочої сили

Бали

1. Затрати на ліквідацію рекламацій.

2. Неузгодженість планування
виробництва і реалізації продукції.

3. Неінформованість про потреби
споживачів стосовно асортименту і
якості продукції

4. Невірний вибір каналів збуту.

5. Недоліки системи дослідження ринку.

6. Відсутність реклами.

7. Понаднормативний залишок
нереалізованої продукції.

8. Незадовільна упаковка товарів.

9. Недостатня організація
адміністративної роботи.

10.       Неефективна цінова політика.

11.       Штрафні санкції.

12.       Невиконання договірних
зобов'язань.

13.       Плата за простої транспортних
засобів.

14.       Несвоєчасне введення і освоєння
виробничих потужностей.

 

1.         Непропорційна чисельність
окремих категорій спеціалістів.

2. Порушення пропорцій між
чисельністю основних і допоміжних
робітників.

3. Надлишок або дефіцит трудових
ресурсів.

4. Тимчасові внутрізаводські
простої.

5. Низький рівень трудової
дисципліни.

6. Низькі або надзвичайно високі
норми виробітку.

7. Перевитрати заробітної плати
внаслідок понадурочних робіт.

8. Неправильний вибір форм
матеріального стимулювання.

9. Неправильне застосування форм
матеріального стимулювання.

10.       Незадовільні умови праці.

11.       Нестача технічних засобів
охорони.

12.       Недостатнє моральне
стимулювання робітників.

13.       Недоліки системи охорони
здоров'я робітників.

14.       Нещасний випадок на
виробництві.

 

7. Використання матеріалів

Бали

8. Транспортування і зберігання матеріалів

Бали

1. Помилки в конструкціях виробів.

2. Помилки в технології.

3. Наявність понадпланових відходів.

4. Відхилення від норм витрачання
матеріалів.

5. Погіршення якості при
транспортуванні.

6. Погіршення якості при складуванні.

7. Помилки при виписці накладних.

8. Перевищення накладних витрат.

 

1.         Погане зберігання транспортних
засобів.

2. Дефіцит матеріалів внаслідок
неритмічної роботи транспорту.

3. Неефективні засоби
транспортування і зберігання.

4.         Недоліки поточного ремонту.

5.         Неефективні транспортні операції.

6.         Нераціональні складські операції.

7.         Нераціональні способи

 


9. Погана система діловодства.

10.       Високі витрати по перевезенню і
зберіганню матеріалів.

11.       Невикористання відходів.

12.       Низький вихід готової продукції.

13.       Низький контроль якості матеріалів,
які поступають.

14.       Недоліки постачання.

 

зберігання.

8.         Додаткові затрати праці, брак
внаслідок пересортиці матеріалів.

9.         Високі транспортні витрати.

10.       Високі витрати пов'язані із
зберіганням матеріалів.

11.       Необґрунтовані маршрути
перевезення.

12.       Холості пробіги транспорту.

13.       Погіршення якості внаслідок
транспортування і зберігання.

14.       Додаткові витрати внаслідок
розгалуженості кінцевих пунктів
транспортування.

 

9. Техніко-економічна підготовка виробництва

Бали

10. Виробничий брак

Бали

1. Застаріла форма конструкції виробу.

2. Надзвичайно маленькі допуски при
обробці.

3. Невикористання стандартних
уніфікованих елементів, деталей.

4. Естетичні недоліки конструкції
виробу.

5. Нераціональна технологія
виробництва.

6. Низький рівень механізації праці.

7. Неефективне використання приладів.

8. Недостатня забезпеченість
виробництва приладами.

9. Невикористання типових технологій.

10.       Запуск у виробництво
неапробованих виробів.

11.       Помилкова техніко-економічна
документація.

12.       Застаріла виробнича система.

13.       Неправильні строки техніко-
економічної підготовки виробництва.

14.       Брак внаслідок помилок
конструкторсько-технологічної
документації.

 

1.         Помилки в проектуванні
продукції.

2. Неправильні технологічні
приписи.

3. Помилки, допущені органами
контролю.

4. Нестача контрольних і
вимірювальних приладів, їх
дефекти.

5.         Несправність машин.

6.         Брак з вини робітників.

7. Дефіцит і несправність
інструментів.

8.         Прострочення термінів зберігання
продуктів, що швидко псуються.

9.         Непотрібні перевезення.

10.       Низький рівень підготовки
робітників.

11.       Порушення технологічної
дисципліни.

12.       Неякісні матеріали,
напівфабрикати.

13.       Випуск продукції з обмеженою
сферою їх застосування.

14.       Неточні вказівки керівництва.

 


Набір причин у ході аналізу може бути доповнений і конкретизований. Визначення причин і їх прояв носить узагальнений характер, тому даний метод може бути використаний для вдосконалення різних організаційних структур.

Група аналітиків спочатку виключає ті господарські втрати, котрі на даному підприємстві не спостерігаються, або не мають суттєвого значення. Реальні втрати оцінюються балами (від 1 до 10), після зведення думок всіх членів групи в аналітиків вимальовується карта господарських втрат

(рис. 1.32).

Важливість господарських втрат, параметрів, проблем, рішень і т.д., їх відбір і ранжування може здійснюватися різними методами. Серед них досить ефективними є такі методи: метод рангів, метод попарного зіставлення, метод розташування пріоритетів.

Відповідно до методу рангів, експерт повинен пронумерувати варіанти, способи, параметри і т.д., які конкурують між собою відповідно до їх бальної оцінки, присвоївши оцінку 1 тому параметру, який отримав найбільше число балів, 2 - меншу кількість балів і т.д.

Найбільш простим і розповсюдженим є метод попарного зіставлення Результати експертизи важливості параметрів (факторів, функцій і т.д.), отримані даним медом, відображають у матриці (табл. 1.28).Матриця попарного порівняння найбільш важливих споживчих параметрів телевізора «Електрон»

 

Споживчі параметри

1

2

3

4

5

6

Кількість переваг

1. Економія споживаної

 

1

1

4

5

1

3

потужності

 

 

 

 

 

 

 

2. Розмір екрана

1

-

2

2

5

6

2

3. Звукова потужність

1

2

-

4

5

3

1

4. Максимальна дальність дії

4

4

4

 

5

6

3

ПДУ

 

 

 

 

 

 

 

5. Кількість стандартів кольорового телебачення

5

2

5

5

-

5

4

6. Дизайн

1

6

3

6

5

-

3

Номери параметрів (властивостей) послідовно записуються в стовпець і рядок. На перетині рядка і стовпця фіксуються номери тих параметрів (властивостей, способів), які є більш важливими при їх попарному зіставленні. Остання графа матриці містить кількість переваг, отриманих кожним параметром відносно інших. Результати служать для розподілу результатів по рангах. Максимальній кількості переваг відповідає перший ранг важливості і т.д.

Маючи значення переваг кожного елемента матриці, можна ранжувати споживчі параметри телевізора в наступному порядку:

 

Номер параметруа

1

2

3

4

5

6

Ранг

2

3

4

2

1

3

Кількісний вираз важливості кожного з параметрів можна отримати, присвоївши кожному рангу певне значення коефіцієнта важливості (ваги). При цьому на основі вибраної шкали сума коефіцієнтів важливості всіх параметрів (властивостей, способів) повинна складати 1, 10, 100.

 

Номер параметра

1

2

3

4

5

6

Коефіцієнт важливості

0,2

0,125

0,05

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75 


Похожие статьи

В М Серединська, О М Загородна, Р В Федорович - Економічний аналіз