В М Серединська, О М Загородна, Р В Федорович - Економічний аналіз - страница 16

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75 

0,2

0,3

0,125

З метою підвищення дієвості експертних оцінок при порівнянні варіантів і систематизації процедури експертизи можна використати метод розташування пріоритетів. Так, розподіл за пріоритетами п'ятьох наукових проектів а1, а2, а3,_ а4, а5, що входять у портфель замовлень наукової організації з врахуванням часткових критеріїв х1, х2, х3, х4, у відповідності з вказаним вище методом здійснюється за допомогою комплексних пріоритетів (Піком).Формула розрахунку має вигляд:

n       г г ї звІІ     = YsPj  ї j , І =1

де: П'іі - відносний пріоритет і-го наукового проекту по j-му критерію;

b'j - відносний пріоритет j-го критерію; n - кількість критеріїв.

Першим етапом аналізу є проведення експертами порівняння тем наукових проектів за кожним j критерієм. Критеріями оцінки наукових проектів можуть бути: рівень науково-технічної значимості проекту, рівень новизни технічного рішення, науково-технічна перспективність і т.д. Наприклад, за першим критерієм:

 

ai < ct2

а2 > a3

a3 < a4

a4 > as

ai = аз

 

 

 

ai < а4

a2 < as

 

 

ai = а5

 

 

 


На другому етапі будують матрицю, де знаки >, =, < замінюють коефіцієнтами переваг: 1,5; 1,0; 0,5 відповідно. Результати розрахунків відображені в таблиці 1.29.

Наступний етап аналізу передбачає послідовне визначення абсолютних пріоритетів (П) наукових проектів, а потім відносних (n'j).

Для розрахунку nij кожен рядок у матриці перемножується на вектор-

 

стовпець.

 

 

 

 

 

 

 

Пі.і =

1,0

4,0 + 0,5 ■

6,0 + 1,0 ■

4,5 + 0,5 ■

6,0 + 1,0 ■

4,5 =

19,0

П2.1 =

1,5

4,0 + 1,0 ■

6,0 + 1,5 ■

4,5 + 1,5 ■

6,0 + 1,0 ■

0,5 =

30,0

Пз.1 =

1,0

4,0 + 0,5

■ 6,0 + 1,0

■ 4,5 + 1,5

■ 6,0 + 1,0

■ 1,5 =

21,25

П4.1 =

1,5

4,0 + 1,0 ■

6,0 + 1,5 ■

4,5 + 1,0 ■

6,0 + 1,5 ■

4,5 =

28,5

П5.1 =

1,0

4,0 + 1,5 ■

6,0 + 0,5 ■

4,5 + 0,5 ■

6,0 + 1,0 ■

4,5 =

22,75

Нормовані значення, тобто відносні П'у, отримують діленням:

 

 

2 їи

і=1

19

Наприклад, ї 1.1 = 1     25 = 0,157 . Сума Пдорівнює одиниці.

Наукові проекти за іншими критеріями оцінюються аналогічно.


Далі необхідно визначити важливість самих критеріїв оцінки наукових проектів. Для цього також застосовують метод розташування пріоритетів, з тією лише різницею, що об'єктами зіставлення в даному випадку є не наукові проекти, а критерії їх оцінки Ху. Задача розв'язується за наведеною вище схемою. В табл. 1.30 розраховані відносні пріоритети Д', які і є коефіцієнтами важливості критеріїв.

Після цих розрахунків можна визначити комплексний показник (пріоритет) для кожного наукового проекту Піком, який обчислюється як сума добутків відносних пріоритетів наукових проектів на відносні пріоритети критеріїв їх оцінки. Науковий проект, який отримав найбільше значення Піком, може рахуватися найкращим серед наукових проектів, які порівнюються.

Ефективність застосування індивідуальних комбінованих методів вимагає певного підходу у виборі експертів.

До учасників експертизи висуваются наступні вимоги: високий рівень загальної ерудиції, глибокі знання в галузі, яка досліджується; здатність до адекватного відображення об'єкта, який вивчається; наявність наукового інтересу до проблеми при відсутності практичної зацікавленості; наявність виробничого чи теоретичного досвіду з проблеми, яка вивчається; відноснастабільність оцінок у часі при відсутності додаткової інформації, яка може вплинути на оцінку.

Міра відповідності експерта цьому комплексу вимог характеризує його компетентність. У свою чергу, знання компетентності експерта дозволяє визначити його здатність до експертизи і врахувати середньозважену думку експерта при обробці результатів експертизи.

При формуванні експертної групи користуються методами колективної оцінки і самооцінки.

Метод колективної оцінки використовується, якщо кандидати в експерти знають один одного особисто чи за публікаціями. Професійність кожного спеціаліста оцінюється іншими членами групи. Мета ж самооцінки дає можливість визначити компетентність експертів за наступною формулою:

к   =     Карг + Коб

 

де: Ккі - коефіцієнт компетентності і-го експерта; Карг - коефіцієнт аргументації; Коб - коефіцієнт обізнаності.

Компетентність експерта визначається структурою аргументів, які послужили йому основою для відповідей і мірою його обізнаності з проблеми, яка досліджується. Структура аргументів у відповідності до таблиці 1.31 враховується при розрахунку коефіцієнтів аргументації.

Структура аргументів, покладених в основу розрахунку коефіцієнта аргументації



Ці коефіцієнти визначаються кожним експертом на основі самооцінки.

Міра обізнаності експерта з проблеми визначається за допомогою коефіцієнта обізнаності. Вони також розраховуються кожним експертом самостійно. Кількісне значення цього коефіцієнта лежить в інтервалі від 0 до одиниці.

0 £ К £ 1.Розрахунок репрезентативності експертної групи здійснюється за формулою:

1 n

д =-^кк3 n i=1

де: n - число експертів;

р - показник репрезентативності групи.

Умова репрезентативності експертної групи може бути представлена такою нерівністю:

0,67 £ p £1.

Статична обробка результатів експертизи може бути здійснена з використанням середніх величин (середньої арифметичної, медіани, квартилей) показників варіації матриць «більшості» та «крокової оцінки» (параграф 1.6.5).

Узагальнення думок експертів Mj здійснюється у вигляді середньої арифметичної за наступною формулою:

Mj = - £—^ , n i =1 Kki

де: mj - оцінка вагомості j-ї проблеми, параметру, функції або суми балів, яка дана індивідуально кожним і-м експертом;

Ккі - коефіцієнт компетентності і-го експерта;

n - число експертів, які дали оцінку j-го параметра, функції і т.д.

Оцінка міри узгодженості (а) думок експертів визначається за допомогою коефіцієнта варіації (n), який розраховується в три етапи:

I. Розраховується дисперсія Dj оцінок.

II.Знаходиться середньоквадратичне відхилення оцінок за формулою:

 

_ °j

III.Розраховується коефіцієнт варіації (n) оцінок: vj = ~M~.

Величина, обернена (Vj), характеризує міру узгодженості (aj) думок експертів. Чим більша величина aj, тим вища міра узгодженості думок експертів.

4.4. Характеристика колективних комбінованих методів

Методи колективної творчості опираються на досвід того, що колективна думка, яка організована за певними правилами, в умовах спри­ятливого мікроклімату виявляється значно ефективнішою, ніж сума індиві­дуальних думок. Найбільш відомий серед комбінованих є метод мозкового штурму.

Мозковий штурм (атака) - спосіб колективного генерування ідей на засіданні групи спеціалістів, яке відбувається по спеціально розробленій схемі і сприяє отриманню великої кількості ідей за короткий проміжок часу. Основна особливість цього методу в тому, що період творчості, висунення ідей і гіпотез чітко відрізняється від етапу критичної оцінки отриманої інформації.

Метод реалізується в процесі колективного обговорення під керівництвом ведучого (керівника сесії, модератора) з використанням деякого алгоритмічного інструментарію. Члени групи, які не залежать від керівництва підприємством надають йому методологічну допомогу і сприяють досягненню мети, тримають колектив підприємства в постійному творчому напруженні, стимулюють його до творчого мислення. Мета методу - добитися максимальної кількості пропозицій щодо проблеми, яка обговорюється, від кожного учасника обговорення.

У процесі використання даного методу необхідно застосовувати наступні правила:

1. Підтримка ідей будь-якого виду, навіть якщо їх доречність або впровадження в даний час є сумнівними. Орієнтація на кількість, а не на якість ідей.

2. Надання однакової підтримки всім учасникам засідання незалежно від службового становища, звання, досвіду роботи.

3. Заборона критики, зауважень, реплік.

4. Докази не вимагаються

5.  З метою висунення якомога більшого числа ідей недоцільне
використання в одній творчій групі керівників підприємства і їх підлеглих.

6. Збільшення кількості поданих ідей може відбутися в тому випадку,
коли над розв'язком складної проблеми паралельно буде працювати інша
група (або групи).

7.   Використання можливостей комбінування ідей, включаючи і
можливість складання із елементів однієї раціональної ідеї двох-трьох ірра-
ціональних.

8. Нові члени групи висувають нові точки зору, оживляють всю роботу колективу, підвищують ініціативу певних її членів, тому склад групи (мозкового штурму) повинен періодично змінюватися. Група з постійним складом членів через певний період часу перестає функціонувати достатньо ефективно.

9. Член групи, який отримав слово для виступу, повинен подати лише одну ідею, другу ідею він може видати наступним разом.

Схема реалізації методу мозкового штурму показана у табл. 1.32.Схема реалізації методу мозкового штурму

 

Етапи

Учасники

 

керівники сесії

група спеціалістів

1

2

3

 

Проблема

 

Збір колективу різного складу чисельністю 15-20осіб,

 

 

інформування членів колективу

 

І етап.

про тему дослідження (але не про

 

Підготовчий.

проблему, підхід до вирішення якої повинен бути спонтанний). Підготовка допоміжних методів, необхідних для реєстрації ідей і їх візуального зображення.

 

 

Ознайомлення з правилами участі. Усне повідомлення і візуальний

Заборонена критика і порівняльна оцінка, кількість

 

показ (якщо це можливо)

ідей важливіша за їх якість.

 

проблеми. Пошук такого

Можуть бути представлені і

 

визначення проблеми, яке

чужі ідеї. Не потрібно

ІІ етап.

визнається всіма членами групи.

відкидати незвичне,

Висунення ідей.

Візуальний облік ідей. Активізація

утопічне. Ідеї повинні

 

роботи колективу у випадку, коли

подаватися у стислому

 

творча активність знижується

вигляді.

 

(шляхом постановки питань,

 

 

пропозиція власних ідей, нових

 

 

підходів і т.д.).

 

 

Тривалість 15-20 хвилин, у першій половині дня, у спокійному

 

оточенні

 

Наведення прикладів, пошук

Ті ж.

 

комбінацій. Стимулювання

 

 

комбінацій ідей шляхом

 

ІІІ етап.

постановки питань «Чи є зв'язок

 

Комбінація ідей.

між ідеями 2 і 4?». Представлення повного списку ідей, поданих на етапі їх висунення і обговорення, можливості їх комбінації.

 

 

Тривалість 15-20 хвилин, у першій половині дня, у спокійному

 

оточенні

ІУ етап.

Включення в список ідей, які

Група аналітиків (2-3 особи).

Критика ідей.

надійшли після колективної

Обговорення, критика, якісна

Заключна оцінка.

роботи. Класифікація ідей.

оцінка кожної ідеї за

 

Забезпечення обговорення,

наступними критеріями:

 

критики, якісної оцінки кожної

> відповідність

 

ідеї. Захист ідей від звичних аргументів: «Невже не годиться те,

передумовам і задоволення вимог;

 

що ми до цього часу робили?». Проведення підсумку обговорення. Інформування про проблеми, які

можливість реалізації чи її відсутність;

>   можливість реалізації


1

2

3

 

залишилися відкритими.

зразу ж, після короткого чи тривалого періоду;

> можливість реалізації без подальших досліджень;

> можливість застосування ідей, які не відповідають поставленій меті, в інших галузях;

> критичні зауваження повинні бути викладені в стислому вигляді;

> ідеї,   обговорення яких вимагає    багато часу, необхідно детально розглянути пізніше.

Метод мозкового штурму доцільно використовувати в тих випадках, коли необхідно отримати інформацію про розвиток аналізованого об'єкта, , про на­бір можливих варіантів розв'язку проблеми, про кількість факторів, які необхідно приймати до уваги при виборі кінцевого варіанта рішення.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75 


Похожие статьи

В М Серединська, О М Загородна, Р В Федорович - Економічний аналіз