В М Серединська, О М Загородна, Р В Федорович - Економічний аналіз - страница 17

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75 

В економічному аналізі з метою виявлення залежності господарських втрат і резервів на підприємстві може бути використаний так званий бага­тоступеневий метод мозкового штурму. У відповідності до цього методу, на першому етапі шляхом вільної подачі ідей складається карта втрат, і, в залеж­ності від важливості втрат, їх ранжують на основі бальної оцінки. На другому етапі ведеться пошук відповідей на питання: «Яка причина втрат?», «Яким чином можна ліквідувати значні втрати?» і ранжуються причини втрат за їх важливістю. На третьому етапі досліджуються передумови найбільш важливої причини. Чим глибше досліджуються причин втрат, тим інтенсивніше скорочується число ідей. Ерудиція, професіоналізм, знання місцевих умов і багатство ідей колективу можуть бути виміряні і числом етапів.

Існують також інші модифікації методу мозкового штурму: індиві­дуальний мозковий штурм, масовий мозковий штурм, письмовий мозковий штурм, обернений та подвійний мозковий штурм.

Індивідуальний мозковий штурм проводиться за тими ж правилами, що розглянутий вище колективний, але проводиться одним спеціалістом, який одночасно генерує ідеї, дає їм об'єктивну оцінку і критикує їх, виступаючи в ролі керівника сесії.

Особливість масового мозкового штурму в тому, що число учасників сягає кількасот осіб, які вирішують будь-яку складну проблему. Вибір ідей проводиться на проміжних етапах. Учасники розподіляються на оперативні групи по 6-8 осіб, при комплектуванні групи важливо, щоб безпосереднєвідношення до проблеми мав лише керівник групи, а інші члени групи були лише знайомі з нею.

Письмовий мозковий штурм застосовується в тому випадку, коли не­можливо зібрати спеціалістів в одному місці (на підприємстві, науково-дос­лідному інституті). Для організації і безпосереднього проведення сесії створюється комісія з найбільш компетентних у розв'язку поставленої задачі спеціалістів. Комісія формулює завдання у формі довільного ретельно складеного списку питань, який відображає в альтернативному вигляді основну проблему, що вимагає розв'язання.

Далі процедура така ж, як при звичайному мозковому штурмі.

Особливість подвійного мозкового штурму в тому, що він поєднує в собі процеси генерації ідей і їх доброзичливої критики. Всім учасникам розсилаються письмові запрошення, в яких міститься інформація про мету і про те, яка конкретно допомога очікується від кожного учасника. До запрошення додаються правила проведення сесії. Оптимальна чисельність учасників сесії - до 30 осіб.

Обернений мозковий штурм відрізняється від прямого тим, що велика увага надається критиці ідей, які висуваються. Даний метод в основному застосовується в розв'язку вузьких професійних задач.

Однією із різновидностей колективної творчості є метод конференції ідей. Від мозкового штурму він відрізняється темпом проведення засідання по висуненню ідей і наявністю доброзичливої критики у формі реплік, коментарів. Стимулюється фантазія і комбінація ідей. Всі висунуті ідеї фіксуються в протоколі без зазначення їх автора.

На конференції ідей керівник - рівний серед рівних. Від інших учасників його відрізняє обов'язок слідкувати за ходом конференції, підтри­мувати невимушену атмосферу.

Однією із різновидностей конференції ідей і варіантом методу мозко­вого штурму є метод «635». Слід відмітити, що особливістю даного методу є те, що набір ідей більш обмежений, ніж при застосуванні методу мозкової атаки.

Чітко сформульована проблема записується на спеціальні бланки і пропонується кожному із шести членів створеної творчої групи. Кожен член групи записує три основні ідеї розв'язку поставленої проблеми. Основні ідеї (6 х 3) по черзі надходять до членів колективу, кожен з яких доповнює їх ще трьома думками, які стосуються розв'язку поставленої проблеми. Після проходження всіх шістьох учасників банк містить 108 ідей. Час, необхідний для проведення окремих раундів, повинен бути достатнім для письмового запису основних і додаткових ідей. Перший раунд можна завершити за 5 хвилин, подальші вимагають на 1 хвилину більше, ніж попередні, відповідно, 6-й раунд триватиме 10 хвилин.Схема реалізації методу «635» представлена на рис. 1.8.6


3


5члени групи


ідеї


передача©



1

Ідея

2

 

3

 

1

 

Ідея

2

 

 

3

 

©

©

 

1

Ідея

2

 

3

©
Рис.1.8. Схема реалізації методу «635»

Основними передумовами застосування методу «635» є:

1. Забезпечення неоднорідності складу групи.

2. Формулювання проблеми до початку роботи групи, що є завданням керівника (модератора).

Повідомлення про суть проблеми членам групи ще за 2-3 дні до початку роботи для того, щоб у повній мірі були використані можливостістимулювання ідей під час підготовчого періоду.

4. Заборона усного обміну інформацією між членами групи.

На основі практичного використання даного методу можна зробити ряд висновків:

У метод «635» добре комбінується з іншими методами, наприклад з методом мозкової атаки, при конкретизації висловлених ідей, пошуку варіантів розв'язання проблеми;

У основні і додаткові ідеї в окремих випадках (наприклад, при визначенні раціонального використання виробничих площ, конструюванні виробів) можуть бути представлені і у вигляді малюнків;

У даний метод можна використовувати у випадках, коли члени групи територіально роз'єднані, хоча тоді зростають затрати часу і знижується творчий азарт;

У представлені в письмовій формі ідеї відрізняються більшою обґрунтованістю і чіткістю, ніж усно висловлені ідеї, хоч часто перші бувають і менш оригінальні;

У        обов'язковість письмового викладу ідеї не дозволяє членам групи навіть тимчасово залишатися пасивними. Метод «метаплан» поєднує в собі переваги методу мозкової атаки, а також позитивні риси візуального спостереження.

На рис. 1.9. представлено схему реалізації методу «метаплан». Перший крок реалізації методу. Модератор дає завдання групі, яка складається з 15-20 осіб, вирішити якусь проблему, скласти карту втрат. Члени групи, відповідаючи на питання: «В чому полягають втрати, які треба усунути?», «Що собою представляють мобілізовані резерви?», заповнюють (кульковою ручкою) різнокольорові картки.

Переваги такої реєстрації ідей полягають у наступному:

У тривалість представлення ідей скорочується внаслідок одночасного заповнення всіх карток;

У        різноманітні   ідеї,   рекомендації   можуть   бути швидко згруповані і перегруповані на узагальненому табло; У        різні кольори карток і записів дозволяють полегшити роботу із систематизації;

У сама форма карток заставляє формулювати відповіді коротко, у формі команд;

У        принцип «на одній картці одна відповідь» полегшує роботу із складання карти втрат. Другий крок передбачає формування так званої інформаційної біржі методу «метаплан». Картки з відповідями надходять на узагальнене табло,розмір якого складає приблизно 1,6 х 4 м. В ньому вільно розміщаються 5-6 карток кожного з 20 осіб групи, тобто всього 100-120 відповідей.

Виявлення проблеми
неоднорідна група чисельністю
______ 15-20 осіб__


складання карти втрат
1. Виділені елементи втрат

2. Виділені елементи втратВ


Підгрупа №1 (5-7 осіб)


В


Підгрупа №2 (5-7 осіб)


В


Підгрупа №3 (5-7 осіб)С


Вивчення причинно-

наслідкових зв'язків,

конкретизація мети,

вироблення концепції


С


Вивчення причинно-

наслідкових зв'язків, конкретизація мети, вироблення концепції


С


Вивчення причинно-наслідкових зв'язків, конкретизація мети,

вироблення концепціїРозв'язання проблеми

Група 15-20 осіб

Доповнення концепцій підгруп, виставлення оцінок (балів)


А

Синтез

 

А

Синтез

В

Підгрупа №1 (5-7 осіб)

 

В

Підгрупа №2 (5-7 осіб)

С

План реалізації №1

 

С

План реалізації №2


 

А

Синтез

В

Підгрупа №3 (5-7 осіб)

С

План реалізації №3

Позначення: А - назва кроків (етапів); В - учасники; С - задача.

Рис. 1.9. Схема реалізації методу «метаплан»

Виявлені втрати і резерви класифікують у групи в залежності від місць виникнення: втрати у використанні основних засобів, трудових ресурсів, предметів праці.

Таку класифікацію модератор (керівник сесії) здійснює шляхом наклеювання кольорових карток по графах таблиці (табл. 1.33), що відображають місця виникнення втрат.
Третій крок. Для вивчення причинно-наслідкових зв'язків між особливо важливими втратами, виявленими групою, модератор виділяє по можливості неоднорідні підгрупи по 5-7 осіб. Причому група може критикувати склад підгруп і рекомендувати зміни.

Цими підгрупами визначаються причинно-наслідкові зв'язки і знаходиться відповідь на питання «Чому мають (чи мали) місце втрати?», ранжуються причини господарських втрат на основі бальних оцінок. Сумуючи бали, виставлені членами групи, виявляють проблему, яка є найбільш важливою (табл. 1.34).


Таблиця 1.34

Враховуючи думку всієї групи, можна зробити висновок про те, що варіант «е» вважається кожним учасником оцінки важливим, а тому можна приступити до складання детального плану вирішення проблеми. Думки відносно варіанта «b» розійшлися (бали присвоювалися від 1 до 5), тому даний варіант повинен бути детально проаналізований у процесі подальшої роботи. Для подальшої оцінки варіантів «а», «d», «f» і їх уточнення можнарекомендувати метод голосування «за-проти», бо оцінки окремих учасників часто прямо протилежні.

Четвертий крок. Підгрупа веде пошук напрямків розв'язання проблеми. П'ятий   крок.   Представники  підгрупи  знайомлять  всю  групу з отриманими висновками:

У що є, на думку підгрупи, найбільш суттєвою втратою чи резервом;

У які фактори (причини) відіграють визначну роль в їх виникненні;

У        які шляхи розв'язання проблеми, рекомендовані групою.

Після цього модератор концентрує всю творчу силу групи на вирішенні питання «Як можна вирішити проблему?», сумує письмові відповіді на табло і систематизує відповіді.

Шостий крок. Група складає план розв'язання проблеми, використовуючи при цьому ідеї загального табло, комбінуючи і розвиваючи їх далі.

Обговорення варіантів розв'язання проблеми методом голосування «за-проти» рекомендується в додаток до методів «метаплан», колективного блокнота чи «635».

При підготовці методу голосування «за-проти» група, яка складається з 15-20 осіб, визначає варіанти розв'язання проблеми і представляє їх у схематичному вигляді.

На першому етапі реалізації методу «за-проти» до кожного варіанта розв'язання проблеми прикріпляють по два представники концепції «за» (тобто захисників, які позитивно характеризують варіант) і стільки ж представників концепції «проти» (тобто противників даного варіанта).

Представники концепцій «за» і «проти» по черзі отримують слово і коротко приводять свої аргументи, які фіксуються на табло з тим, щоб всі члени журі одночасно мали загальну уяву про всю сукупність аргументів. Тривалість першого етапу - 10-15 хвилин. На другому етапі представники концепцій «за» і «проти» міняються ролями і приводять додаткові аргументи «за» і «проти» аналізованих варіантів, які знову фіксуються на табло. Всі аргументи обговорюються журі на третьому етапі і при необхідності доповнюються новими.

Після цього обговорення, на четвертому етапі, журі дробиться на підгрупи по 4-6 осіб, завданням яких є обробка і вдосконалення прийнятих варіантів. Підгрупи намагаються доповнити, вдосконалити одну і ту ж тему (варіант) різними способами (методами мозкової атаки, «635» чи колективного блокнота).

Комбінацією методів аналогій і мозкового штурму є синектика - метод стимулювання творчої діяльності, який використовує прийоми і принципи якмозкового штурму, так і методу аналогій і асоціацій. Синектика походить від грецького слова «synektike», що приблизно означає «поєднання», «переплетення», «взаємозв'язки». Особливість даного методу полягає в тому, що шляхом зіставлення проблеми з незалежними від неї системами і елементами систем (біологічних, технічних, соціологічних) можна створити серію залежностей і аналогій, і з їх числа відібрати найбільш придатні для розв'язку даної проблеми. В процесі застосування даного методу за допомогою певних прийомів чітко сформульовану проблему позбавляють конкретних характеристик. Після цього свідомо взаємопов'язують один з одним різнорідні явища (процеси галузі знань і т.д.). На етапі примусового поєднання ведеться дослідження того, наскільки можливо і доцільно перенести параметри однієї галузі на іншу (тобто на дійсну проблему) з тим, щоб виявити новий підхід (точку зору) до проблеми, або навіть знайти абсурдне, на перший погляд, її вирішення. Шляхом поступового наближення це рішення можна привести до прийнятного вигляду. Схема реалізації методу показана у табл. 1.35.


Таблиця 1.35

До основних правил реалізації методу синектики належать:

1.Максимальна тривалість роботи - 90 хвилин. Після цього влаштовується тривала перерва, яка створює передумови для активізації творчої думки.

Важливою вимогою при цьому є те, щоб етап абстрагування не переривався і його мета послідовно реалізувалася. Тривалість цього етапу -30-45 хвилин, а перевищення цього строку призведе до того, що група приступить до наступного етапу розв'язку проблеми в стомленому стані.

2.Рекомендовані даною групою рішення оцінюються незалежним журі, особливо оцінюється їх практична цінність. Слід зазначити, що процес подачі ідей повинен бути чітко відмежований від процедури її якісної оцінки.

Функції модератора доцільно виконувати почергово членам групи, з метою попередження можливої конфронтації. Завдання модератора: візу­альний опис поступового розвитку проблеми, чітке дотримання строківвиконання окремих етапів і черговості операцій, видача рекомендацій стосовно напрямків розвитку проблеми і можливого застосування інших методів активізації творчого мислення для розв'язку часткових проблем, що виникають «на ходу».

4.  Оптимальна чисельність групи (бажано неоднорідного складу) - 5-7 осіб. Більшість членів групи - спеціалісти, які мають досвід у застосуванні методу синектики. Це дуже важлива умова. Менша частина групи може складатися із зацікавлених представників підприємства.

5.  Групі доцільно працювати в приміщенні, інтер'єр якого сприяє творчій діяльності її членів.

Позитивними моментами методу є те, що шляхом абстрагування від аналізованої проблеми, а також незвичним поєднанням її елементів створюються передумови для виникнення нетрадиційних ідей. Це дозволяє перешкодити шаблонному мисленню. Даний метод ефективно комбінується з іншими, як з метою розв'язку часткових проблем, так і для оцінки поданих ідей. До негативних моментів методу слід віднести неможливість у короткі строки сформувати колектив, який би задовольняв вимогам методу. Підготовка синекторів пов'язана зі значними матеріальними витратами і тривалим навчанням спеціалістів. Застосування методу синектики обходиться порівняно дорого внаслідок необхідності підготовки спеціалістів високого рівня і складності самого методу. Час, який необхідний для реалізації даного методу, триваліший порівняно з іншими методами.

Метод морфологічного аналізу - метод генерації нових варіантів можливих рішень на основі комбінації окремих елементів існуючих рішень, або метод систематичного дослідження всіх можливих варіантів, які витікають із закономірностей будови (морфології) об'єкта аналізу. Принцип даного методу - не пропустити жодної можливості, нічого не відкидати без детального розгляду. Такий принцип називається «морфологічним ящиком».

При проведенні морфологічного аналізу необхідно дотримуватися наступних принципів:

У до всіх елементів морфологічного дослідження повинен проявлятися однаковий інтерес;

У до тих пір, поки не отримана повна картина всіх варіантів структури об'єкта, який досліджується, не слід вводити ніяких обмежень у розв'язок;

У «морфологічний ящик» будується у вигляді дерева цілей або у вигляді матриці.

Кількість інформації визначає число стовпців і рядів «морфологічного ящика», який будується. Стовпці містять параметри аналізованого явища (наприклад функціональні елементи певного виробу), а ряди - варіанти реалізації даного параметра. Теоретично будь-яка комбінація варіантів і буде потенційним розв'язком проблеми.Успішному застосуванню даного методу сприяють наступні умови:

1. Однозначне визначення параметрів.

2. Утворення незалежних один від одного параметрів, з тим, щоб кожна комбінація варіантів давала чітке рішення.

3. Обмежене число параметрів і варіантів. Якщо їх число складає 5-10, то оцінку здійснити важко тому, що матриця розміром 5х5 містить 3125 рішень. Кількість параметрів можна скоротити шляхом об'єднання подібних параметрів.

4. Створення неоднорідної групи в кількості 3-7 осіб.

На рис. 1.21 показана схема реалізації методу морфологічного аналізу.

Перший етап реалізації методу морфології включає аналіз і визначення проблеми у формі питання. Далі складаються стовпець параметрів, а потім ряди, які включають часткове рішення проблеми (вони повинні бути різноманітні і їх повинно бути якомога більше). Шляхом поєднання варіантів рішення задачі з відповідними параметрами складається морфологічна матриця (IV етап). Наступний етап включає аналіз і відбір (селекцію) варіантів, взаємозв'язку варіантів, конкретне вирішення проблеми. На заключному етапі порівнюються окремі рішення, дається їх якісна оцінка і вибирається оптимальний варіант.

Для якісної оцінки і відбору найкращого варіанта застосовуються психологічні методи, проста інтуїція або оцінка, зроблена на основі невеликого числа критеріїв.

Метод морфологічного аналізу також корисний для вивчення причинно-наслідкових зв'язків об'єкта, визначення його стану в майбутньому.

Приклад використання морфологічного методу аналізу у вигляді побудови «дерева цілей» показано на рис. 1.10.


І етап___ І________________ Проблема

 

II етап

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75 


Похожие статьи

В М Серединська, О М Загородна, Р В Федорович - Економічний аналіз