В М Серединська, О М Загородна, Р В Федорович - Економічний аналіз - страница 2

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75 

економіки і підприємницької діяльності

ТДТУ ім. І. Пулюя, кандидат економічних наук, доцент

академік Академії економічних наук УкраїниЧастина I. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ

Розділ 1. Сутність економічного аналізу і його роль в системі управління виробництвом

1.1. Економічний аналіз як важлива функція управління

Становлення ринкових відносин - одна із найважливіших і найскладніших проблем економіки незалежної України. Вона тісно пов'язана з недостатніми знаннями ринкових відносин, методів управління з метою забезпечення виживання і успішного функціонування підприємств в умовах господарського ризику, мінливого і часто невизначеного зовнішнього середовища. За цих умов зростає роль економічного аналізу як спеціального виду економічних досліджень, спрямованих на виявлення причинно-наслідкових зв'язків в економічних процесах з метою обґрунтування оптимальних управлінських рішень, пов'язаних з режимом стійкого функціонування підприємства. Його практичне значення визначається тим, що суб'єкти господарської діяльності мусять вписатися в ринкову систему, де важливу роль відіграють ціни, затрати, попит і пропозиція, конкуренція та ін. Тому вони повинні по-новому підходити до управління своєю діяльністю, адже дані економічного аналізу є визначальною інформацією для управління підприємством і прийняття оптимальних управлінських рішень.

Управління - це особливий вид людської діяльності, орієнтований на свідому організацію виробництва на всіх стадіях розширеного відтворення.

Управління як система складається з двох підсистем: керуючої (суб'єкт управління - керівні органи) і керованої (об'єкт управління - виробництво).

Керуюча підсистема виробляє мету і програму функціонування керо­ваної підсистеми, контролює і регулює виробничі процеси. Це обумовлює її активну роль у системі управління. Вона виконує певний набір функцій. Єдиної класифікації функцій управління немає, однак найбільш розповсюдженими вважають: планування, облік, контроль, аналіз і регулювання.

За допомогою планування складається програма ефективного функціонування об'єкта управління по досягненню ним поставленої мети; облік відображає фактичний стан об'єкта на певний момент часу; контроль спостереження за керованим об'єктом; аналіз дає кількісну і якісну оцінку змінам, що проходять у керованому об'єкті відносно заданої програми. З його допомогою вибираються варіанти управлінських рішень, спрямовані на усунення причин негативних відхилень і створення сприятливих умов для розвитку прогресивних явищ, розкриваються невикористані чи додатково виявлені резерви, залучення яких дозволить або прискорити розвитоккерованого об'єкта, або перевести його на більш ефективний режим функціонування. Регулювання полягає у видачі керуючих дій, тобто в підтриманні об'єктів аналізу в необхідному стані на основі використання результатів аналізу.

Отже, прийняте управлінське рішення визначатиметься глибиною, якістю і своєчасністю проведеного аналізу, тобто чим він детальніший, тим раціональніше управлінське рішення. Цим визначається суть аналізу як функції управління, як одного із видів управлінської діяльності.

Необхідно розрізняти «економічний аналіз» як функцію управління і «економічний аналіз» як науку. Ця відмінність полягає в тому, що завдання функції управління - організація і використання такої системи економічного аналізу, яка б забезпечувала наукове управління виробництвом, а завдання науки - розробка методології і методики його проведення.

Економічний аналіз тісно пов'язаний зі всіма функціями управління і забезпечує їх виконання, а тому є всезагальною функцією управління. Так, реалізація функції планування неможлива без економічного аналізу. Кожне підприємство в умовах ринкових відносин повинно починати свого діяльність з науково обґрунтованого бізнес-плану. Без нього неможливо привернути акціонерів, інвесторів, нереальним є отримання кредитів. Тому виконання функції планування вимагає вивчення ринку, оцінки незадоволених потреб споживачів, виявлення їх смаків і вподобань, отри­мання відомостей про головних конкурентів, про якісну характеристику запропонованої ними продукції, вивчення каналів збуту продукції і т.д. На основі цих даних планують обсяг продукції, розраховують її орієнтовну ціну, очікувану величину прибутку, а відтак і всі основні показники діяльності.

Здійснення функції обліку передбачає застосування економічного аналізу з метою його вдосконалення, підвищення аналітичності. Вимоги аналізу враховуються при розробці плану рахунків, форм звітності, доз­воляють раціоналізувати схеми документообігу. З допомогою аналізу реалізується контрольна функція обліку.

У процесі здійснення контролю використовуються методи і прийоми економічного аналізу. Це дозволяє виявити неочікувану динаміку показників діяльності, несподівані співвідношення між ними, і тим самим з'ясувати зони можливих навмисних і ненавмисних помилок в обліку і звітності, своєчасно запобігти можливим розкраданням і втратам матеріальних і грошових ресурсів. Крім того, об'єктивна оцінка стану, динаміки, тенденцій розвитку підприємницької діяльності господарюючих суб'єктів, їх місця в діловому світі дозволить аудиторам краще зрозуміти бізнес клієнта , виявити сфери потенційного ризику можливих помилок, скласти ефективну програму перевірки і зекономити час на її проведенні.

Рекомендації  щодо  використання  аналітичних процедур  в  аудиті даєМіжнародний стандарт дає 520 "Аналітичні процедури".

Функція регулювання в керуючій підсистемі сприяє прийняттю оптимального управлінського рішення на основі результатів аналізу.

Прийняття оптимальних управлінських рішень перетворилося зараз у дуже важливу проблему. Економістами розробляється теорія управлінських рішень, що є одним із розділів науки управління.

Порівняння ролі теорії прийняття рішень і економічного аналізу в процесі управління дає можливість зробити висновок про їх подібність. Однак розвиток теорії прийняття рішень і економічного аналізу є підходом до одного і того ж аспекту управління - обґрунтування управлінських рішень - з двох сторін - абстрактної і конкретної.

Економічний аналіз бере участь у всіх етапах процесу прийняття управлінського рішення і сприяє покращенню управлінської діяльності.

Теорія ж прийняття управлінських рішень розвивається в основному в абстрактно-теоретичній (математичній) формі. А це перешкоджає її широкому використанню в практиці управління.

Проблема поєднання теорії прийняття управлінських рішень з економіч­ним аналізом розглядається з точки зору необхідності застосування математичних методів з аналітичною метою. Вже існує галузь науки, яка претендує на подібний синтез, - це дослідження операцій.

Вищевикладений підхід виключає трактування процесу управління як вольового акту керівників. Звичайно, велике значення має досвід практичної роботи і ерудиція керівників, що дозволяє їм прийняти грамотне управлінське рішення. Але це швидше окремі випадки, аніж закономірності. Для прийняття правильного управлінського рішення необхідне його аналітичне обґрунтування.

Підводячи підсумки вищевикладеного, можна стверджувати, що економічний аналіз - це вид управлінської діяльності, всезагальна функція управління, що передує прийняттю управлінських рішень і зводиться до їх обґрунтування на основі наявної інформації.

1.2. Предмет, завдання та об'єкти економічного аналізу

Економічний аналіз як самостійна наукова дисципліна має свій предмет дослідження. Якщо розглядати в історичному аспекті визначення предмета економічного аналізу, то можна зробити висновок, що єдина точка зору відсутня. Всі визначення предмета економічного аналізу, які містяться в роботах вчених-економістів, можна розмежувати на декілька характерних груп (таблиця 1.1): господарська діяльність; господарські процеси; економіка підприємств; інформаційний потік; причинно-наслідкові зв'язки; відхилення показників господарської діяльності від базового рівня.Таблиця 1.1

Визначення предмета економічного аналізу в роботах вчених-економістів

 

Визначення предмета економічного аналізу

Автори

1

2

Предметом економічного аналізу є господарська діяльність підприємств і їх структурних підрозділів, направлена на виконання плану і відображена в системі показників плану, обліку і звітності

Г.М.Тацій (1986), С.Б.Барнгольц (1986),

B. А.Козубенко (1962),
А.С.Маргуліс (1960),

H. В.Дембінський (1965),

I. І.Каракоз (1965),

C. К.Татур (1968)

Предметом економічного аналізу є економіка підприємств і об'єднань, що розглядається як сукупність виробничих відносин, які складаються в процесі виробництва і розподілу створеного продукту, використання виробничих ресурсів

Є.В.Довгополов (1978), А.Д.Шеремет (1979)

Предметом економічного аналізу є інформаційний потік про планомірну господарську діяльність підприємств, який досліджується з метою прийняття обґрунтованих управлінських рішень

М.Г.Чумаченко (1969)

Предметом економічного аналізу є господарські процеси підприємств, соціально-економічна ефективність і кінцеві результати їх діяльності, що складаються під дією об'єктивних і суб'єктивних факторів і відображаються через систему економічної інформації

М.І.Баканов (1995), П.І.Савичев (1968), М.Ф.Дячков (1977)

Предметом економічного аналізу є причинно-наслідкові зв'язки господарської діяльності

В.В.Осмоловський (1989), Г.В.Савицька (1981)

Предметом економічного аналізу є відхилення показників господарської діяльності будь-якої ланки економіки від базового рівня, що розглядаються в статиці і в динаміці як наслідок впливу загальних і специфічних факторів, які використовуються для побудови оцінок і виявлення резервів збільшення економічної ефективності виробництва і обігу, кращого використання ресурсів на базі інтенсифікації

А.І.Муравйов (1988)

Якщо узагальнити характерні риси визначень, то стануть очевидними наступні намагання авторів: визначити суть галузі науки; дати характеристику її мети; обмежити об'єкт дослідження (за рівнем господарювання); здійснити перехід від терміну «аналіз господарської діяльності» до терміну «економічний аналіз».

Заслуговує на увагу експеримент, запропонований Муравйовим А.І. [40, с. 21], який полягає в заміні у визначеннях предмета різних авторів слова «економічний аналіз» на «планування», «управління» і т.д. і перевірці отриманих замін. Абсурдних визначень не отримано. Це свідчить про те, що деякі визначення не містять того специфічного, що дозволяє відрізнити економічний аналіз серед інших наук. А предмет будь-якої науки, в томучислі і економічного аналізу, - це те специфічне, що вивчається тільки даною наукою, дає їй право на існування. Один і той самий об'єкт може вивчатися багатьма науками, кожна з них знаходить у ньому специфічні сторони.

Критична оцінка різних визначень предмета економічного аналізу, дослідження їх переваг і недоліків згідно сучасної теорії управління дають можливість зробити висновок, що в умовах ринкового реформування економіки України вичерпали себе визначення предмету аналізу, пов'язані з його об'єктами за рівнем господарювання, джерелами інформації, процесами виконання плану та ін. Визначення потребують певного уточнення, зокрема викликає сумнів визначення предмета економічного аналізу як інформаційного потоку, оскільки він є об'єктом вивчення економічної кібернетики, інформатики, статистики.

Найбільш розповсюдженим є визначення предмета економічного аналізу як господарської діяльності.

Однак, господарська діяльність є також складним об'єктом, який вивчається багатьма економічними науками: бухгалтерським обліком, статистикою, фінансами, економікою галузей народного господарства і т.п. Кожна з цих наук досліджує ту чи іншу сторону діяльності з метою вдосконалення управління об'єктом, підвищення його ефективності. Тому необхідно виділити ту частину в даному об'єкті, яка відноситься до економічного аналізу. При цьому необхідно, перш за все, керуватися вимогами, яким повинно відповідати визначення предмета будь-якої науки взагалі: 1) в галузях наук предмет співпадати не може, можуть бути спільними лише об'єкти вивчення; 2) визначення повинно містити мету галузі науки і відображати її основний зміст; 3) визначення повинно містити основні специфічні принципи пізнання предмета науки з врахуванням особливостей об'єкта.

Як відомо, господарська діяльність є сукупністю послідовних дій чи послідовною зміною процесів у вигляді причинно-наслідкових зв'язків. Результати процесів, як наслідок, плануються у відповідних показниках, обліковуються в момент їх фактичного утворення, а потім аналізуються. Але аналізуються не тільки самі результати як наслідок процесів, а причини їх утворення чи зміни.

Господарська діяльність характеризується великою кількістю причинно-наслідкових зв'язків. Поділ явищ на причину і наслідок умовний, бо в одному випадку причина породжує певний наслідок, а в іншому наслідок вже виступає більш загальною причиною утворення нового наслідку. Наприклад, обсяг продукції - причина такого наслідку, як реалізація продукції, а вона в свою чергу є причиною іншого наслідку - отримання прибутку.

Одна причина може породжувати кілька наслідків безпосередньо, або через інші причини, які впливають на них. У наведеному прикладі обсягпродукції впливає не тільки на прибуток, але і безпосередньо на величину власних засобів, необхідних для фінансування діяльності підприємства, та на показники його фінансової незалежності, і опосередковано - на зміни строків надання товарного кредиту покупцям.

Один і той самий наслідок може породжуватися кількома причинами. Наприклад, обсяг реалізації продукції залежатиме від фінансового становища споживачів, зміни попиту і пропозиції, якості продукції, цінової політики і

т.д.

Крім того, обсяг продукції одночасно є причиною і наслідком, бо так само формується під впливом різних причин (факторів). Щоб знайти можливості росту обсягу продукції, а відтак вплинути на інші показники ефективності, необхідно проаналізувати причини (фактори) його зміни.

Тому, розглядаючи господарську діяльність як систему і виходячи з суті аналізу як методу пізнання, як функції управління, можна стверджувати, що предметом економічного аналізу є причини формування і зміни результатів господарської діяльності як наслідок впливу об'єктивних і суб'єктивних факторів, що досліджуються з метою виявлення резервів підвищення ефективності виробництва і прийняття обґрунтованих управлінських рішень.

За допомогою аналізу встановлюють суть і зміст причин, їх позитивний і негативний вплив на результати господарювання, оцінюють силу їх дії, а також умови, які сприяють їх дії.

Предмет економічного аналізу конкретизується в його об'єктах.

Кожен об'єкт економічного аналізу має свої особливості і відоб­ражається системою показників, які мають числове значення і характе­ризують обсяг, рівень, економічну ефективність та зміну об'єкта аналізу.

Залежно від рівня управління, об'єктами економічного аналізу можуть

бути :

         економіка держави;

         економіка галузі;

         економіка реґіону;

         економічні аспекти реалізації державних цільових програм;

         фінансово-господарська діяльність суб'єктів господарювання ;

         а також фінансово-економічні аспекти їх окремих структур, сторін, напрямків чи проявів.

Фінансово-господарська діяльність господарюючих суб'єктів , як об'єкт аналізу, деталізується за такими основними напрямками:

         ресурси (матеріальні, нематеріальні, трудові, фінансові);

         господарські процеси (постачання, виробництво, збут);

         різні види діяльності (звичайна, надзвичайна, основна, операційна, фінансова, інвестиційна);економічні результати (прибуток, собівартість, тощо);

         організаційно-технічний рівень розвитку виробництва;

         структурний підрозділ, робоче місце, виріб;

         соціальна    інфраструктура,     соціальний    захист; екологічне середовище.

Значенням, предметом економічного аналізу визначаються і завдання, які стоять перед ним. До найбільш загальних належать:

1)  Оцінка ефективності функціонування об'єкта через систему
економічних показників.

Дане завдання передбачає оцінку ситуації, яка склалася, а саме: вивчення рівня показників і їх динаміки, порівняння з показниками аналогічних підприємств, визначення місця, яке займає підприємство на ринку, рівня використання ресурсів і виробничого потенціалу і т.п.

2)   Вивчення причинно-наслідкових зв'язків об'єкта і побудова його факторної моделі.

3)   Дослідження характеру причинно-наслідкових зв'язків і вибір методів їх кількісного виміру.

У сучасних умовах економічний аналіз володіє багатим арсеналом методів кількісного виміру причинно-наслідкових зав'язків, а саме: традиційними, математико-статистичними і евристичними.

4)   Виявлення умов, що позитивно чи негативно впливають на результати діяльності об'єкта.

5)   Пошук варіантів рішень, які б сприяли покращенню діяльності об'єкта аналізу.

6) Порівняння варіантів рішень.

7) Підготовка одного або кількох варіантів рішень для керівництва.
Завдання  економічного  аналізу  не  вичерпуються  цим переліком.

Багатогранність господарських ситуацій, специфічність окремих видів аналізу ставлять перед ним завдання автономного характеру.

Досвід господарського розвитку свідчить, що перед економічним аналізом на різних етапах розвитку висувались різні завдання, підсилювались деякі, інші відходили на задній план, по-іншому розставлялися відповідні акценти. Цей процес буде відбуватися, звичайно, і надалі.

1.3 Аналітичний процес і його складові

Можливість отримання дієвих і своєчасних управлінських рішень залежить від наукового розв'язання проблеми оптимізації процесів аналізу. Тому актуальним сьогодні є поглиблене вивчення аналітичного процесу з метою  виділення  в  його  складі  однорідних  підпроцесів,  так званих"будівельних блоків", що створять передумови для розподілу і кооперації праці аналітиків, її автоматизації.

Спробуємо дослідити аналітичний процес з точки зору пошуку в ньому елементарних компонентів, з яких і складаються аналітичні технології.

Підхід до технології економічного аналізу з позиції чотирьохрівневої концепції складності, згідно якої будь-який із процесів можна описати елементами чотирьох рівнів складності - етапи, процедури, операції, дії доз­волив розробити схему структурно-функціональної будови аналітичного процесу ( рис.1.1).

 

 

 

 

 

Аналітичний процесЕтапи


Оцінки


Діагностичний


ПошуковийПроцедури


Програмна


Інформаційна


Розрахункова


УзагальнюючаОперації


Технічні


Логічні


ТворчіДії (методи)


Традиційні


Математико-статистичні


ЕвристичніРис 1.1. Структурно - функціональна будова аналітичного процесу Найбільш значними елементами аналітичного процесу є етапи: оцін­ки, діагностичний і пошуковий. Кожен з них має свої цілі і завдання.

Під час оцінки визначають відмінності досягнутого стану і рівня розвитку об'єкта ( показника, процесу, системи тощо) від бажаного рівня шляхом порівняння за встановленими критеріями.

Слід також зазначити, що формулювання оцінок здійснюється з використанням принципів об'єктивності, однозначності і своєчасності. Крім того, оцінка об'єктів аналізу передбачає дотриманням умов їх зіставності.Розрізняють монокритеріальні і полікритеріальні оцінки. Перші мають місце, коли до об'єкта оцінки застосовують один критерій, другі -коли об'єкт оцінюють одночасно з використанням багатьох критеріїв.

Алгоритм побудови оцінок можна узагальнити в наступних кро­ках:

1-й крок - Формулювання мети оцінки і визначення відповідної критеріальної бази;

2-й крок - Вимір рівня і динаміки об'єкта аналізу;

3-й крок - Перевірка даних першого і другого кроків на зіставність та її забезпечення;

4-й крок - Формулювання, згідно вказаних принципів, оцінки в основі якої лежить розмір і динаміка відхилень відповідного об'єкта аналізу від критеріального рівня.

Діагностичний етап включає детальне вивчення ознак невідповідно­сті фактичного і бажаного стану об'єкта , встановлення причин невідповідно­сті.

Призначення пошукового етапу полягає в обґрунтуванні рекоменда­цій, які б дозволили перевести об'єкт в бажаний стан. Прийняття своєчас­ного і якісного управлінського рішення передбачає генерування варіантів управлінських рішень, формулювання критерія ефективності управлінського рішення і вибір найбільш прийнятного з них.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75 


Похожие статьи

В М Серединська, О М Загородна, Р В Федорович - Економічний аналіз