В М Серединська, О М Загородна, Р В Федорович - Економічний аналіз - страница 26

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75 

В якості прикладу можна навести конкурс на кращий малюнок для рекламного плаката серед професійних художників, конкурс на кращий проект серед молодих архітекторів і т.д.;

      сімейні конкурси складають найбільшу частину всіх конкурсів, які організовують великі підприємства.

Цей вид конкурсів часто застосовують виробники товарів широкого вжитку (пральні порошки, напої, десерти) і підприємства сфери послуг (банки, компанії з торгівлі нерухомістю, страхові компанії). Принцип проведення таких конкурсів простий: необхідно поставити нескладні запитання для того, щоб привернути увагу домогосподарок, їх чоловіків і дітей, а також вимагати підтвердження того, що покупець придбав певну кількість товару, і запропонувати достатньо привабливі для всіх призи.

На відміну від конкурсів, лотереї і гра мають ту перевагу, що носять характер розваги і ніяк не пов'язані з пошуком рішень або виконанням будь-якої роботи. Всі учасники лотереї рівноправні в тому, що стосується можливості виграти. Інтелектуальні здібності кожного не враховуються, і, крім того, багато людей мають виражений смак до гри.

Підприємство - організатор лотерей друкує і розповсюджує пронумеровані лотерейні білети. Виграшні білети визначаються шляхом розіграшу тиражу, і учасникам залишається звірити номери своїх білетів з результатами тиражу.

У грі, яка ґрунтується на теорії імовірності (лотерея-блискавка) робиться акцент на розвагу і на те, щоб принести публіці задоволення. В грі (лотереях-блискавках) споживач отримує карточку із зображенням певної кількості будь-яких елементів, прихованих під непрозорою плівкою, котрунеобхідно потерти, щоб проявились виграшні елементи. Для отримання призу необхідно, щоб на картонці з'явився один, два або три виграшних елементи. В основі ігор такого роду покладений розрахунок ймовірності випадання того чи іншого елемента. Для них характерна наявність безлічі можливих комбінацій, а організатор гри повинен володіти уявою і бути реалістом.

Всі ігри, які грунтуються на принципі лото, передбачають збір ігрових бюлетенів. Вони часто проводяться в два етапи: негайний розіграш великих призів шляхом механічної дії (як у лотереї-блискавці) і розіграш інших призів з метою відновлення малюнка, або послання, лише частини якого фігурують на кожному із запропонованих бюлетенів. Наприклад: компанія пропонує розіграш призів на суму 100 тис. грн., необхідно зняти покриття з дев'яти клітинок і отримати виграш, якщо в трьох з них виявиться одна і та ж сама сума. Крім того, на кожному із бюлетенів фігурує частина якоїсь фрази. Збираючи бюлетені, можна відновити фразу повністю і виграти інші призи.

Аналіз стимулювання збуту продукції повинен проводитися до початку стимулювання, під час нього і після його проведення.

Метою аналізу до початку стимулювання є прогнозування успіху або невдачі, вибір найбільш прийнятного методу стимулювання. Поскільки на стимулювання витрачаються великі суми грошей і невдача може нанести суттєвий збиток підприємству, тому аналіз передбачає тестування для того, щоб прийняти обгрунтоване рішення. Тестуванню підлягає сама ідея, яка ляже в основу стимулювання, ще до того, як щось буде зроблено. Тобто, необхідно з'ясувати, чи акція, яка планується, не зашкодить іміджу марки; що думають люди про упаковку, яку можна повторно використати, про тему конкурсу і тим самим взнати думку стосовно того чи іншого методу стимулювання.

Тестування можна проводити під час стимулювання. Особливо ефективне, коли застосовується до таких форм зниження ціни, як безкоштовний третій предмет при покупці двох, поєднаний продаж. Воно полягає в тому, що споживачам послідовно і по черзі пропонують різні форми стимулювання в двох групах магазинів, які мають зіставні характеристики (асортимент, обсяг поставок і т.д.). Наприклад, вибирають десять торгових точок, котрі поділяють на дві групи - І і II. Потім упродовж трьох чи чотирьох тижнів у цих магазинах перевіряються всі варіанти стимулювання. Після чого варіанти тестування «перемішуються». Такий метод отримав назву «латинський квадрат». Ніякі зміни в ході тесту не допускаються. Черговість і послідовна заміна форм стимулювання дають можливість виключити вплив на результати тесту відмінностей між магазинами, особливостей клієнтури і періоду продаж. Аналіз черговості
Цікавим досвідом може стати тестування по вказаному вище методу на­ступної альтернативи, а втім, як і всіх інших подібного типу: яку знижку застосувати - 2,50 коп. з ціни 10 грн. чи 25% з тієї ж ціни. Розміри знижки однакові, однак результати тесту можуть здивувати.

Аналіз під час стимулювання збуту продукції має на меті оцінити реалізацію намічених заходів і готовність протидіяти проблемам, які виникають і різним зовнішнім факторам (несподівана реакція конкурентів).

Після проведення стимулювання завданням аналізу є підведення підсумків і оцінка його ефективності.

Оцінюючи ефективність, багато виробників зіставляють обсяг продажу до стимулювання і після нього. Хоча необхідно порівнювати фактори, які відрізняються стабільністю і постійністю, при цьому ідеальним є зіставлення з групою контрольних магазинів, які знаходяться в зоні, вільній від стимулювання. Якщо обсяг продаж зріс на 10% у магазинах, де проводилося стимулювання, а обсяг продаж у контрольних магазинах, де стимулювання не було, знизився на 5%, то упущена вигода могла би скласти 10%+5%, якщо стимулювання не проводилося би взагалі. Таким чином, наявність контрольних магазинів є необхідною умовою для проведення аналізу.

Розглянемо оцінку ефективності такої форми зниження ціни, як купонаж. Купони є талонами, які дають право на знижку і опускаються в поштові ящики споживачів. Вартість операції включає витрати (друкування, розповсюдження, вартість обробки купонів, які повернулися, суми, які виплачуються торговим посередникам, і т.д.). Розраховується вартість опитування одного споживача як частка від ділення загальної суми витрат до кількості покупців, які подали талон на оплату. Тобто, враховується не загальна кількість осіб, яким розіслали талони, а тільки та, яка відгукнулася на дану операцію.

Виходячи із величини прибутку від реалізації товару і кількості покупців, які відгукнулися, обчислюють величину прибутку, що припадає на одного реального покупця (покупця, який відгукнувся і зробив покупку). Зіставивши два показники, розраховують коефіцієнт ефективності даного методу стимулювання і, оцінюючи його рівень, роблять відповідні висновки.

Оцінка ефективності такої форми зниження ціни, як роздача взірців, здійснюється аналогічно, тобто шляхом зіставлення величини прибутку відреалізації продукції на одного покупця з величиною витрат, пов'язаних із стимулюванням. Однак, при цьому також враховують тільки «корисні контакти», тобто тих осіб, котрі куплять товар, або ще краще тих, які вже зробили покупку. Тут у більшій мірі, ніж при купонажі, виникає необхідність розповсюдження взірців з метою скорочення витрат на кожен корисний контакт.

Премії і зниження цін застосовуються в тих випадках, коли стає очевидним, що без цих форм стимулювання ситуація була б ще гіршою. Це означає, що незалежно від мети - чи це залучення нових покупців, чи розширення ринку товару, чи збільшення обсягу продажу, результати будуть оцінюватися шляхом порівняння з «упущеною вигодою», тобто з ситуацією, коли б стимулювання не проводилось.

Оцінка ефективності активної пропозиції (конкурси) вимагає порівняння даних про стан справ до і після проведення операції. Основними показниками є частка ринку, оборот (досягнутий і той, котрий мав би місце, якщо б конкурс не проводився), кількість учасників. Слід пам'ятати, що останній показник є неточним, так як значна кількість осіб, так чи інакше зачеплених стимулюванням, може купляти товар, не приймаючи реальної участі в конкурсі.

При оцінці ефективності стимулювання необхідно враховувати й інші його наслідки. Стимулювання не обов'язково приводить до росту обсягу продаж, а може зміщувати їх у часі: споживач, користуючись можливістю, купляє товар про запас. Це означає, що протягом періоду після операції він купить цього товару менше. Зміщення продаж у часі є цікавим для виробників, збут товарів яких носить сезонний характер. Вони можуть і не збільшити розмір обороту, але більш раціонально спланувати виробничий цикл і розподіл поставок, що в кінцевому підсумку підвищить рентабельність виробництва.

 

1.6 Аналіз виробництва продукції

Обсяг виробництва характеризують показники валової, товарної продукції, валовий та внутрівиробничий оборот підприємства. Їх склад відображено на рис. 2.8.

Обсяг продукції може бути виміряно у вартісних, натуральних, умовно-натуральних і трудових показниках (у нормо-годинах, заробітній платі виробничих робітників).

Умовно-натуральні показники - на консервних заводах (тисячі умовних банок), на підприємствах взуттєвої промисловості (умовні пари взуття), на ремонтних підприємствах (кількість умовних ремонтів).Обсяг продукції може бути оцінений у діючих цінах звітного року, або в порівняльних (зіставних) цінах.

Аналіз виробництва розпочинають з оцінки динаміки та виконання плану по показниках обсягу виробництва в цілому по підприємству, а також у розрізі цехів, бригад, дільниць за день, місяць, квартал, наростаючим підсумком з початку року, за рік (табл. 2.10). Виявляють причини відхилень, вносять рекомендації по коректуванню окремих напрямків роботи.Незавершене виробництво


Предмети праці, передані у виробничий підрозділ для обробки і які знаходяться до стадії її завершення в цьому підрозділі.Продукти, повністю закінчені обробкою в межах даного
.                          виробничого підрозділу, але призначені для наступної

апівфа рикати               обробки в інших підрозділах у відповідності з прийнятою

послідовністю технологічних процесів у рамках одного підприємства.

 

Продукти, повністю закінчені обробкою в межах даного
Готові вироби        підприємства, визнані придатними для використання і

такими, що відповідають діючим стандартам якості і здані на склад готової продукції з оформленням відповідних документів.Валовий оборот      Готові вироби, напівфабрикати незалежно від того, чи

підприємства

призначені вони для реалізації на сторону, для переробки чи іншого використання на самому підприємстві, а також зміна залишків незавершеного виробництва у всіх підрозділах.

 

Внутрівиробничий            Загальна вартість спожитих у даному періоді в межах

оборот                        підприємства напівфабрикатів і послуг, продукції власного

підприємства виробництва.

 

Вартість готових виробів, зміна залишків незавершеного
виробництва і напівфабрикатів власного виробництва, роботи
Валова продукція    і послуги промислового характеру. Валова продукція
- це

різниця між валовим оборотом підприємства і його внутрівиробничим оборотом. У склад валової продукції входять елементи, технологічні процеси обробки яких не закінчено.

Товарна                Готові вироби, напівфабрикати, роботи і послуги промисло-

продукція             вого характеру, передбачені для реалізації на сторону.

 

Рис. 2.8. Характеристика показників обсягу виробництва
Як видно з таблиці, план виробництва товарної продукції у зіставних цінах виконано лише на 98,91%. Річне зниження обсягу продукції становить 963 тис. грн. або 1,09%. У порівнянні з минулим роком обсяг продукції знизився на 25709 тис. грн. або на 22,77%. Однак планом передбачалося зниження обсягу продукції на 24746 тис. грн. або на 21,92%.

Далі здійснюють порівняльний аналіз показників обсягу виробництва з середньогалузевим рівнем, обсягом виробництва підприємств-партнерів, конкурентів, окремих структурних підрозділів. Таке зіставлення дозволяє оцінити місце підприємства на ринку, вклад окремих підрозділів у результати діяльності підприємства.

У процесі аналізу зіставляються темпи росту продукції в різних показниках, що дає можливість виявити різні недоліки в організації виробництва. А саме, коли темпи росту:

      валової  продукції  >  товарної  продукції -  це  свідчить  про ріст незавершеного виробництва;

      товарної продукції > реалізованої продукції - це свідчить про ріст залишків нереалізованої продукції на складі;

валової продукції > реалізованої продукції - це свідчить про зниження оборотності оборотних засобів.Для оцінки повноти використання підприємством своїх потенційних можливостей розраховують коефіцієнт (процент) використання виробничих потужностей як відношення фактичного (планового) обсягу продукції до величини середньорічної потужності підприємства.

Аналіз випуску продукції за структурою і асортиментом.

Підприємство випускає продукцію, що має різну споживну вартість, тому невиконання плану з одного виду продукції не може бути компенсовано випуском іншого. Це викликає необхідність доповнити аналіз виконання плану, динаміки по загальному обсягу продукції аналізом виконання плану за номенклатурою, асортиментом і структурою.

Виконання плану за структурою і асортиментом - необхідна умова виконання договірних зобов'язань підприємства.

Номенклатура - перелік продукції однакового технічного і виробничого призначення, товарів масового споживання, робіт, послуг представлений у плані самостійною позицією. Цей перелік найменувань виробів здійснюється із зазначенням кодів згідно до загальнодержавного статистичного класифікатора продукції.

Асортимент - спеціалізований перелік у межах однієї номенклатурної позиції.

Виділяють 3 основні способи обрахунку виконання плану випуску продукції за асортиментом:

1.   Найнижчого відсотка - розраховують виконання плану за асортиментом по кожній асортиментній позиції і в розрахунок плану за асортиментом приймається найнижчий відсоток серед визначених. Недолік -не враховує питому вагу і значення виробів.

2.   За питомою вагою позицій, по яких виконано план виробництва.

3.   Спосіб середнього відсотка - по кожній асортиментній позиції у виконання плану за асортиментом зараховується фактично випущена продукція в межах плану. Залікові суми сумуються і відносяться до планового обсягу продукції.

Для розрахунку коефіцієнта асортиментності як показника виконання плану за асортиментом використаємо дані таблиці 2.11.

Чим ближчий коефіцієнт асортиментності до одиниці, тим більше підприємство зберегло товарно-речовий склад, що передбачався раніше.

Найнижчий відсоток виконання плану за асортиментною позицією Б -98,7 %. Він і використовується для оцінки виконання плану підприємством за асортиментом за способом найнижчого відсотка.

Згідно з питомою вагою асортиментних позицій, за якими виконано план виробництва, коефіцієнт асортиментності складає:

Кас = - -100% = 83,3%
Виконання плану за асортиментом, розрахований згідно зі способом

633525 .100% = 99,7% середнього відсотка, становить Кас = 63525

Збільшення обсягу виробництва (реалізації) за одними видами і скорочення за іншими видами продукції приводить до зміни її структури, тобто співвідношення окремих виробів у загальному їх випуску.

Виконати план по структурі - значить зберегти у фактичному випуску продукції заплановані співвідношення окремих її видів.

Недотримання планової структури веде до незадоволення потреб в одних видах продукції і затоварювання інших.

Для розрахунку виконання плану за структурою використовують спосіб заліку. Фактичний обсяг продукції по кожній номенклатурній (асортиментній) позиції зіставляється з фактичним обсягом при плановій структурі, і в залік приймається менша з величин. Залікові суми сумуються по всіх номенклатурних позиціях і відносяться до фактичного обсягу продукції (табл. 2.12).

Фактичний випуск продукції при плановій структурі розраховується множенням фактичного обсягу товарної продукції на планову питому вагу кожної номенклатурної (асортиментної) позиції.
Фактичний  випуск  при  плановій  структурі  розраховують так: 78201х0,5338=41744 і т.п.

Коефіцієнт    виконання    плану    за    структурою становить: 64848:78201х100=82,9%. Це означає, що з дотриманням планової структури випущено продукції на суму 64848 тис. грн., що становить 82,9% від фактичного обсягу.

Якщо підприємство перевиконує план з усіх виробів, але міра перевиконання неоднакова, то порушується структура; якщо з одних виробів план перевиконується, а з інших недовиконується, то порушується структура і асортимент.

Основними причинами невиконання плану за асортиментом та структурою є:

       затримка у виготовленні технічної документації;

       несвоєчасна установка нового устаткування;

       недопоставка матеріалів;

       зміна попиту, кон'юнктури товарного ринку;

       недоліки в організації виробництва, поганий технічний стан устаткування, простої, аварії, нестача енергії;

       недоліки матеріально-технічного постачання;

       зміна умов виробництва;

зміна якості окремих виробів.Аналіз впливу структурних зрушень на обсяг виробництва.

Зміну структури випущеної продукції, тобто зміну питомої ваги окремих груп виробів у загальному обсязі, прийнято називати структурними зрушеннями. Вони впливають на узагальнюючі показники господарської діяльності - в першу чергу на вартісні показники обсягу продукції прибуток, їх динаміку. Це відбувається тоді, коли вони приводять до зміни структури гуртової ціни - тобто до зміни співвідношення матеріальних, трудових витрат і прибутку в загальній її сумі.

При збільшенні питомої ваги високорентабельних виробів і, відповідно, зменшенні частки низькорентабельної продукції розмір прибутку зростає. Індикатором цього є ріст показника середньозваженої рентабельності.

 

 

 

де: R - коефіцієнт середньозваженої рентабельності продукції;

g - обсяг продукції і-ої асортиментної позиції;

r - рентабельність продукції і-ї асортиментної позиції;

n - кількість асортиментних позицій.

Оцінимо вигідність змін у структурі продукції підприємства на основі наступних розрахунків (табл. 2.13).

Таблиця 2.13


Оцінка структурних зрушень у випуску продукціїРозрахуємо середньозважену рентабельність продукції звітного періоду (R'<P ):

R'<P =

47075 . 0,3 +14516. 3,4 + 8008. 7,1 + 4688 . 28,2 + 3844. 19,9 + 70. 12,5   г „гл/

--------- '------------ '----------- '------------ '------------ '---------- '— = 5,76%

78201

 

Розрахуємо середньозважену рентабельність продукції звітного періоду при структурі минулого періоду (Rфп ): r '

фп =

45098 • 0,3 + 18142 ■ 3,4 + 5498 ■ 7,1 + 5193 ■ 28,2 + 4184 ■ 19,9 + 86 ■ 12,5 =

78201 =

 

У звітному періоді підприємство випустило продукції на суму 78201 тис. грн., що на 21314 тис. грн. або на 37,47% більше рівня минулого періоду. Відбулися зміни і в структурі випущеної продукції. Такі структурні зрушення у випуску продукції є вигідними для підприємства. Про це свідчить ріст показника середньозваженої рентабельності.

В процесі аналізу важливим об'єктом є вивчення ритмічності виробництва. Ритмічність виробництва - це дотримання встановленого графіка роботи.

Неритмічна робота веде до неповного використання виробничих потужностей, до понадурочних, браку, до створення понаднормативних запасів готової продукції, збільшення незавершеного виробництва; уповільнює оборотність оборотного капіталу; приводить до невиконання договірних зобов'язань і виплати штрафних санкцій, до перевитрат фонду оплати праці (спочатку оплачують простої, потім - понадурочні). Це веде до росту собівартості, знижує прибуток, погіршує фінансовий стан); негативно впливає на роботу партнерів.

Ритмічність вимірюється:

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75 


Похожие статьи

В М Серединська, О М Загородна, Р В Федорович - Економічний аналіз