В М Серединська, О М Загородна, Р В Федорович - Економічний аналіз - страница 30

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75 

А електроозброєність визначається відношенням кількості спожитої електроенергії з виробничою метою до середньооблікової чисельності робітників або відпрацьованого часу.

Зіставляючи показники фондо-, техноенергоозброєності праці з плановими, фактичними за минулі періоди, з показниками кращих підрозділів, показниками підприємств-партнерів, конкурентів, визначають динаміку і темпи зміни показників, відхилення від плану.

Темпи росту фондо- і техноозброєності праці зіставляються з темпами росту продуктивності праці. Раціональним є співвідношення, при якому темпи росту продуктивності праці випереджують темпи росту фондо- і техноозброєності. Це випливає із формули:

ТП    Ч  • П ОЗ

ФВ = — = —р       — ФО = —

ОЗ    Чр ФО Чр'

де: ФВ - фондовіддача;

ТП - обсяг продукції;

ОЗ - вартість основних засобів;

Чр - чисельність робітників;

Пп - продуктивність праці робітників;

ФО - фондоозброєність.Забезпеченість устаткуванням визначається зіставленням фактичної його кількості по видах з необхідним для випуску планового обсягу продукції, виконання певних робіт, послуг.

Планова потреба визначається за формулою:

вп    к

о _    п      1ц,

11 о

де: ВПпл - плановий обсяг виробництва продукції, робіт, послуг кожного виду в грошовому, натуральному чи трудовому вимірі;

Кмр - плановий рівень коефіцієнта механізації виробництва;

По - годино-потужність (продуктивність) одиниці устаткування у відповідних одиницях виміру;

Тч - робочий час одиниці устаткування на плановий період у годинах.

Приведена вище формула розрахунку необхідної кількості обладнання може мати ряд модифікацій.

Процес виробництва може бути здійснено вручну, механізованим і автоматизованим способами.

Механізовані роботи - це роботи, виконані за допомогою механізмів, які приводяться в дію механічним, електричним, гідравлічним, пневматичним приводами.

Автоматизація передбачає використання таких машин, які виконують свої функції без втручання людини. Робітники виконують функції контролю, наладки і ремонту.

Такі роботи можуть бути виміряні:

      часом здійснення цих робіт;

      чисельністю робітників, зайнятих на цих роботах;

      обсягом   продукції,   робіт,   послуг,   виконаних   механізованим чи автоматизованим способами.

Розраховують рівень механізації окремих робочих місць, різних видів робіт у дільниці, в цеху, в масштабах всього підприємства. Для цього використовують такі формули:

К    _ тма

ав,мех.     ЗТМ '

де: ТМ - трудомісткість механізованих чи автоматизованих робіт, виготовленої продукції, в л/год.;

ЗТМ - загальна трудомісткість робіт, виготовленої продукції, в л/год.

К _

Іуав,мех. 'де: ЧРМ - чисельність робітників, зайнятих механізованою чи автоматизованою працею;

ЧР - загальна чисельність робітників, зайнятих у виробництві продукції.

к   _ опм

^ав.мех.       оп '

де: ОПМ - обсяг продукції, робіт, послуг, виконаних механізованим чи автоматизованим способом;

ОП - загальний обсяг продукції, робіт, послуг.

 

2.4. Аналіз узагальнюючих показників ефективності використання основних засобів

Ефективність використання основних засобів характеризується такими основними показниками:

       фондовіддачею (як відношенням обсягу продукції до вартості основних засобів);

•   фондомісткістю (як відношенням вартості основних засобів до обсягу продукції);

      рентабельністю основних засобів (як відношенням валового прибутку до вартості основних засобів);

       капіталовіддачею (як відношенням чистого доходу до вартості основних засобів);

       показниками використання площ підприємства;

       показниками зняття продукції з одного квадратного метра площі;

       коефіцієнтом використання виробничої потужності.

Одним із основних показників ефективності використання основних засобів є фондовіддача, яка показує вартість виготовленої продукції в розрахунку на одну гривню авансовану в основні засоби.

Може бути порахована загальна фондовіддача і фондовіддача активної частини основних засобів. Взаємозв'язок між загальною фондовіддачею і фондовіддачею активної частини основних засобів можна представити так:

ФВ= ПВ ФВа,

де: ПВ - питома вага активної частини основних засобів у загальній їх вартості;

ФВа - фондовіддача активної частини основних засобів. Для факторного аналізу зміни фондовіддачі використовують методи елімінування.Віддача активної частини основних засобів є складним фактором. Серед економістів нема єдиної думки в підході щодо формування факторів другого і наступних порядків. Відповідно і різні методики аналізу. Розглянемо одну з них.

Показник фондовіддачі активної частини основних засобів розраховується за формулою:

 

 

де: ОЗа - вартість активної частини основних засобів.

Факторну модель формування фондовіддачі можна розширити, якщо обсяг продукції (ОП) представити як добуток кількості одиниць обладнання об) і продуктивності одиниці обладнання (Д Д

ОП=Коб х Поб.

У свою чергу, продуктивність обладнання буде залежати від факторів, взаємозв'язок яких можна представити наступною детермінованою моделлю.

Поб = Кд ' Кз " Тр3 Ввг ,

де: Кд - кількість відпрацьованих днів одиницею устаткування;

Кз - коефіцієнт змінності;

Трз - тривалість робочої зміни;

Ввг - виробіток продукції за одну машино-годину.

Тоді факторна модель формування обсягу продукції за рахунок факторів засобів праці матиме вигляд:

ОП = Коб ' Кд " Кз Трз Ввг ,

де: К об' Кд - кількість відпрацьованих машино-днів; К об Кд Кз - кількість відпрацьованих машино-змін; К об Кд Кз ' Трз - кількість відпрацьованих машино-годин. Середньорічна вартість активної частини дорівнює добутку кількості одиниць однотипного обладнання і його вартості.

Оза Кг рг,

i=1

де: К - кількість однотипного обладнання; Рі - вартість одиниці однотипного обладнання; n - кількість видів однотипного обладнання.

Узагальнюючи вищевикладене, можна перерахувати основні фактори зміни фондовіддачі:

       зміна рівня екстенсивного використання устаткування (зміна кількості устаткування і тривалості його роботи - низький коефіцієнт змінності, наявність невстановленого устаткування);зміна вартості основних засобів (кількості основних засобів, ціни їх придбання, зміни вартості у зв'язку з переоцінкою);

       структурні зрушення в складі основних засобів;

       зміна рівня інтенсивного використання устаткування (зміна потужності і продуктивності через освоєння нового устаткування, модернізацію основних засобів, впровадження заходів по вдосконаленню технології виробництва).

Розрахунок і оцінка показників ефективності використання основних засобів відображеш в таблиці 2.20.


Приведені в таблиці 2.20 дані свідчать про те, що ефективність використання основних засобів є достатньо високою. Це підтверджується абсолютними значеннями показників фондовіддачі, рентабельності та капіталовіддачі основних засобів.

Так, кожна гривня, вкладена в основні засоби, принесла підприємству продукції на суму 20,03 грн., валового прибутку - на 0,23 грн., а обсяг продажу на одну гривню основних засобів становить 0,464 грн.

Однак у звітному періоді відбувається наростання негативної тенденції: ефективність використання основних засобів погіршується. Фондовіддача основних засобів знизилася на 1,46 грн. Це стало результатом впливу різних факторів.За допомогою методу абсолютних різниць визначимо вплив зміни структури основних засобів та ефективності використання активної частини на зниження загальної фондовіддачі.

Розрахунок 1. Зміна фондовіддача за рахунок зміни питомої ваги активної частини основних засобів - АФ5ив=42,98(0,52-0,50)=0,86 грн.

Розрахунок 2. Зміна фондовіддачі за рахунок зміни фондовіддачі активної частини основних засобів - АФВфв .акт =0,52(38,53-42,98)=-2,32 грн.

Перевірка розрахунку: 0,86-2,32=-1,46 грн.

За рахунок покращення структури основних засобів загальна фондовіддача зросла проти плану на 0,86 грн. Однак за рахунок погіршення ефективності використання машин і обладнання фондовіддача всіх основних засобів знизилася на 2,32 грн. За рахунок сукупного впливу названих факторів загальне зниження фондовіддачі склало 1,46 грн.

У процесі аналізу оцінюють ефективність використання площ підприємста.

За рахунок раціонального використання виробничих площ підприємства, росту обсягу продукції з одного квадратного метра площі можна отримати більш ефективну господарську діяльність.

Розрізняють наступні категорії площ підприємства:

Наявна - загальна площа, яку має підприємство.

Виробнича - площа, на якій безпосередньо здійснюється виробничий процес.

Площа зайнята під устаткуванням - це частина виробничої площі, що зайнята під устаткування (торговими рядами).

У процесі аналізу відношенням виробничої площі до наявної, а площі, зайнятої під устаткуванням, до виробничої розраховують коефіцієнти використання відповідно наявної і виробничих площ підприємства. Прогресивною зміною в структурі площ підприємства треба рахувати ріст частки виробничих площ, а в них - площ, зайнятих під устаткуванням. Цей ріст свідчить про підвищення ефективності виробництва і збільшення випуску продукції на одиницю вартості основних засобів, з одного квадратного метра площі підприємства. Поділивши обсяг продукції на площу, зайняту під устаткування, виробничу площу, наявну, розраховують показники зняття продукції з одного квадратного метра цих площ.

Раціональне використання виробничих площ дає можливість отримати більш ефективну структуру основних засобів.

 

2.5. Аналіз використання виробничого обладнання

Виробниче устаткування на підприємстві поділяють на наявне, встановлене і діюче.Наявне - те, що є у підприємства незалежно від того, де воно знаходиться і в якому стані; встановлене - змонтоване і готове до роботи; діюче - фактично працююче. В аналізі визначають коефіцієнти участі у виробництві різних груп устаткування. Відношенням діючого устаткування до наявного і встановленого розраховують коефіцієнти використання відповідно наявного і встановленого устаткування.

Введення в дію невстановленого устаткування є резервом росту фондовіддачі і обсягу товарної продукції.

Якщо помножити вартість невстановленого устаткування на плановий рівень фондовіддачі устаткування, то отримаємо величину додаткового випуску продукції, а поділивши отриману суму на планову вартість активної частини основних засобів - резерв росту фондовіддачі.

Підвищення ефективності використання основних засобів (діючого устаткування) досягається двома шляхами: екстенсивним та інтенсивним.

Суттєвим напрямком аналізу екстенсивного використання устаткування є аналіз його використання за часом (тривалістю роботи).

Розрізняють календарний, режимний, плановий і фактичний фонди часу роботи устаткування [60; с. 327].

Календарний фонд робочого часу розраховується як добуток кількості одиниць встановленого устаткування на число календарних днів в аналізованому періоді і на число годин за добу.

Режимний фонд машинного часу менший за календарний на кількість святкових вихідних, неробочих днів, міжзмінних перерв. Його розраховують шляхом множення кількості робочих днів в аналізованому періоді, на кількість змін, на тривалість зміни і на кількість одиниць встановленого устаткування.

Плановий фонд машинного часу менший за режимний на величину запланованих простоїв устаткування (капітальних і планово-попереджуваль­них ремонтів і т.д.).

Фактичний фонд машинного часу менший за плановий на величину позапланових простоїв.

Розраховують коефіцієнти використання календарного, режимного, планового фондів машинного часу як відношення фактичного фонду машинного часу до календарного, режимного, планового.

Важливе значення в аналізі екстенсивного використання обладнання має оцінка змінності його роботи. Така оцінка здійснюється на основі вибіркового спостереження за роботою обладнання, як правило, за календарну добу.

Для розрахунку коефіцієнта змінності з ) використовують формулу:де: Кмш - кількість відпрацьованих машинозмін на добу; Ко. - загальна кількість обладнання.

Коефіцієнт змінності показує, скільки змін у середньому відпрацювала одиниця обладнання. Коефіцієнт змінності за місяць, квартал, рік розраховують діленням загального числа відпрацьованих машино-змін до числа відпрацьованих машино-днів.

У процесі аналізу фактичне значення коефіцієнта змінності зіставляють з плановим і фактичним за минулі роки, визначають динаміку і напрямки його зміни, відхилення від плану, виявляють причини відхилень і можливості підвищення. Основними причинами низького коефіцієнта змінності є:

       неукомплектованість робочою силою;

       застаріле обладнання;

       недоліки матеріально-технічного постачання.

Підвищення коефіцієнта змінності - один із важливих резервів збільшення фондовіддачі і росту обсягу продукції без кількісного збільшення парку машин і додаткових інвестицій.

Аналіз балансів машинного часу доповнюється вивченням фотографій, хронометражних і моментних спостережень за роботою устаткування, первиною документацією, якою оформляється брак, зміни умов праці, простої. Це дозволяє виявити величину і причину простоїв, непродуктивних витрат робочого часу.

На основі результатів фотографії робочого часу на 21.05.2009 р. оцінимо використання обладнання в цеху №3 підприємства, розрахуємо коефіцієнти використання наявного і встановленого обладнання, коефіцієнт змінності роботи обладнання, кількість цілодобових, цілозмінних, внутрізмінних простоїв встановленого обладнання (таблиця 2.21).


Таблиця 2.21


фактичної тривалості маш.-зміни

 

7. Коефіцієнт змінності (ряд.3 : ряд.2)

1,8

8. Режимний фонд часу встановленого обладнання (ряд.1 х 2 зміни х ряд.4), маш.-зміни

3424

9. Коефіцієнт використання встановленого обладнання, % (ряд.2 : ряд.1)

97,2

10. Простої, всього маш.-год.

а)  цілодобові (ряд.1 - ряд.2) х 2 зміни х 8 год.

б)  цілозмінні (ряд.2 х 2 зміни - ряд.3) х 8 год.

в)  внутрізмінні (ряд.5 - ряд.6)

460 96 249 116

11. Простої устаткування в % до режимного фонду машинного часу

13,43

Як свідчать наведені розрахунки, на день обстеження не працювало 6 одиниць обладнання, тому коефіцієнт використання встановленого обладнання дорівнює 97,2%. При двозмінному режимі роботи коефіцієнт змінності становить 1,8. На підприємстві мали місце цілодобові, цілозмінні та внутрізмінні простої, які складають 460 машино-годин і досягають 13,43% режимного часу роботи обладнання.

Основними причинами втрат машинного часу можуть бути:

      незабезпеченість матеріалами, енергією, інструментами, запчастинами для ремонту основних засобів;

      технічна несправність устаткування;

      порушення в співвідношенні між окремими видами устаткування в технологічному процесі.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75 


Похожие статьи

В М Серединська, О М Загородна, Р В Федорович - Економічний аналіз