В М Серединська, О М Загородна, Р В Федорович - Економічний аналіз - страница 31

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75 

Для узагальнюючої характеристики екстенсивного використання устаткування розраховують коефіцієнт екстенсивного навантаження як відношення фактичної кількості відпрацьованих машино-годин до планового фонду машино-годин.

З метою підвищення ефективності використання обладнання за часом на підприємствах відділом головного механіка повинна бути введена системна реєстрація простоїв обладнання в кожній зміні, кожного його виду за причинами і винуватцями.

Ефективність використання устаткування характеризується показниками продуктивності (місячної, квартальної, річної, годинної) одиниці устаткування.

Коефіцієнт інтенсивного навантаження розраховують як відношення фактичного і планового випуску продукції за одну машино-годину.Коефіцієнт інтегрального навантаження чи загальний рівень використання устаткування визначається множенням коефіцієнтів екстенсивного та інтенсивного навантаження.

Проаналізуємо рівень і динаміку інтенсивного та екстенсивного використання обладнання на підприємстві і його вплив на обсяг продукції

(табл. 2.22).


Таблиця 2.22

Розрахунки, проведені в таблиці, свідчать, що на підприємстві є значні втрати машинного часу. Не дивлячись на збільшення кількості одиниць встановленого обладнання, зменшився фонд машинного часу як у машино-змінах,   так   і   в   машино-годинах.   Зменшення   складає відповідно15,9 тис. маш.-змін та 116,4 тис. машино-годин. Одиницею обладнання в звітному періоді було відпрацьовано 500 змін або 3545,8 годин, що на 28 змін або на 207 годин менше рівня минулого періоду. Середня тривалість машино-зміни в звітному періоді порівняно з минулим скоротилася на 0,1 години і становить 7,09 годин.

Це свідчить про наявність цілозмінних і внутрізмінних втрат машинного часу.

Як свідчить кількісне значення коефіцієнта екстенсивного використання обладнання (2315,2:2431,6х100%=95,2%), фонд машинного часу порівняно з минулим періодом зменшився на 4,8%. Коефіцієнт інтенсивного навантаження (37,647:456,4178х100%=81,10%) свідчить про те, що виробіток продукції за одну машино-годину знизився на 18,9%.

Коефіцієнт інтегрального навантаження складає 0,772 (0,952х0,8110= =0,772). Це дає змогу стверджувати, що на підприємстві недостатньо ефективно використовується обладнання за часом і за потужністю.

На заключному етапі аналізу розраховують вплив факторів екстенсивного й інтенсивного використання устаткування на показники його річної продуктивності, обсяг виробництва і підраховують резерви їх росту. В основу алгоритму розрахунку покладено факторну модель формування обсягу продукції за рахунок факторів засобів праці та методи факторного аналізу.

Для розрахунку впливу факторів екстенсивної дії методом абсолютних різниць на:

       середню продуктивність одиниці обладнання - необхідно різницю між фактичним і базовим часом роботи одиниці обладнання перемножити на його базову середньогодинну продуктивність;

       на обсяг продукції - необхідно отриману суму росту (зниження) середньої продуктивності одиниці обладнання перемножити на фактичну кількість одиниць встановленого обладнання;

       на фондовіддачу - необхідно отриманий ріст (зниження) обсягу продукції поділити на базову вартість обладнання.

Для визначення впливу факторів інтенсивної дії методом абсолютних різниць на:

       середню продуктивність одиниці обладнання - необхідно різницю між фактичною і базовою середньогодиною продуктивністю перемножити на фактично відпрацьований час одиницею обладнання;

       на обсяг продукції - необхідно отриману суму росту (зниження) середньої продуктивності одиниці обладнання перемножити на фактичну кількість одиниць встановленого обладнання;

на фондовіддачу - необхідно отриманий ріст (зниження) обсягу продукції поділити на базову вартість обладнання.У нашому випадку погіршення використання обладнання в часі знизило середню    продуктивність    одиниці    обладнання    на    9608,5 грн. (-207х46,418 = -9608,5 грн.) і, відповідно, обсяг виробництва скоротився на 6274 тис. грн. (-9608,5х653 = -6274 тис. грн.).

Погіршення використання обладнання по потужності знизило середню продуктивність на 31097,6 грн. (-8,771х3545,5 = -31097,6 грн.). Обсяг про­дукції через це впав на 20306,0 тис. грн. (-31097,6х653 = -20306,0 тис. грн.). Таким чином, за рахунок кращого використання обладнання підприємство може збільшити обсяг продукції на 26580 тис. грн. (6274+20306= =26580 тис. грн.).

 

2.6. Аналіз використання виробничих потужностей

Під виробничою потужністю підприємства розуміють максимальний обсяг продукції, який підприємство може виготовити за певний період часу при досягнутому рівні техніки, технології, організації праці і виробництва з врахуванням прогресивних норм трудових витрат.

Покращення використання виробничих потужностей - один із основних напрямків роботи по інтенсифікації виробництва.

При визначенні виробничої потужності виходять із необхідності інтенсивного використання обладнання і площ підприємства. Виробнича потужність розраховується за всією номенклатурою продукції, яка виготовляється підприємством у розрізі всіх виробничих цехів. Одиницею виміру виробничої потужності є натуральні і вартісні показники.

Виробнича потужність є змінною величиною і формується під впливом механізації й автоматизації виробництва, модернізації та реконструкції обладнання, вдосконалення технології виробництва, підвищення якості матеріальних ресурсів і т.д.

При розрахунку виробничої потужності беруть до уваги факторну модель взаємозв'язку обсягу продукції та засобів праці. Тому виробнича потужність залежить від:

      Середньої кількості одиниць наявного обладнання з врахуванням його зміни протягом періоду (надходження, вибуття).

      Планового фонду машинного часу. При визначенні виробничої потужності не враховують простої обладнання, пов'язані з нестачею робочої сили, сировини, палива, електроенергії, а також втратами робочого часу у зв'язку з браком у виробництві.

Таким чином, враховуються тільки технологічно неминучі втрати, розмір яких визначається технологією і виробничими нормативами.

Потужності одиниці обладнання з врахуванням прогресивного рівня виконання норм праці виробничих робітників.Баланс потужності підприємства має такий вигляд: Потужність на кінець звітного періоду = Потужність на початок періоду + Середня потужність, яка введена протягом періоду - Середня потужність, яка вибула протягом періоду.

Введена (виведена) середня потужність обладнання = Введена (виведена) потужність протягом періоду х Кількість повних місяців, що залишилися до кінця аналізованого періоду (кількість повних місяців їх функціонування аналізованого протягом періоду) : 12.

Основними формами введення в дію потужностей є:

      придбання цілісних майнових комплексів. Ця форма реальних інвестицій забезпечує галузеву, товарну чи регіональну диверсифікацію діяльності підприємств, сприяє росту виробничого потенціалу та підвищення його ринкової вартості;

      нове будівництво. Інвестиційна операція, пов'язана з будівництвом нового об'єкта з закінченим технологічним циклом. Вона використовується тоді, коли підприємство планує збільшити обсяги своєї операційної діяльності з метою завоювання та розширення частки ринку;

      реконструкція - передбачає вдосконалення всього виробничого процесу на основі застосування інновацій з метою радикального збільшення матеріально-технічної бази підприємства, суттєвого підвищення якості продукції, впровадження ресурсозберігаючих технологій і т.п. Реконструкція супроводжується розширенням виробничих площ, будівництвом нових споруд, будівель замість ліквідованих на території діючого підприємства;

      модернізація, пов'язана з удосконаленням і приведенням активної частини основних засобів (основного парку машин, механізмів і обладнання, що використовуються підприємством у процесі операційної діяльності) до вимог і досягнень сучасного рівня науково-технічного прогресу;

      оновлення окремих видів обладнання. Ця інвестиційна операція не змінює загального перебігу технологічного процесу. Вона пов'язана із заміною (у зв'язку з фізичним зносом) чи придбанням (у зв'язку з ростом обсягів діяльності чи необхідністю підвищення продуктивності праці) окремих нових видів обладнання.

Вибуття основних засобів відбувається через їх продаж, передачу іншим стороннім юридичним та фізичним особам, списання внаслідок морального та фізичного зносу та ін.

Для оцінки повноти використання підприємством своїх потенційних можливостей розраховують коефіцієнт (процент) використання виробничих потужностей як відношення фактичного (планового) обсягу продукції до величини середньорічної потужності підприємства.Плановий обсяг продукції (виробнича програма), як правило, нижче виробничої потужності, так як у ній враховуються конкретні умови даного періоду.


Покажемо розрахунок коефіцієнта використання виробничої потужності на конкретному прикладі в таблиці 2.23.

Як показують дані таблиці 2.7, підприємство в звітному періоді свої виробничі можливості використовує на 92,04%. Таким чином, запланований рівень використання виробничих потужностей перевиконаний на 6,18%.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. Назвіть основні завдання аналізу засобів праці.

2. Назвіть основні форми статистичної звітності, що використовуються в аналізі ефективності використання основних засобів.

3. Перерахуйте склад основних функціональних показників рівня техніки і технології.

4. Що відображають показники безпеки технічних об'єктів виробництва?

5. Дайте характеристику природоохоронних показників технічних об'єктів.

6. Як оцінюють динаміку обсягу, структури основних засобів?

7. На основі яких показників можна вивчити технічний стан основних засобів?Перерахуйте основні показники ефективності використання засобів праці.

8. Які фактори формують фондовіддачу основних засобів?

10.  Назвіть  основні  причини  низького   коефіцієнта  змінності роботи
обладнання.

11.       Які існують шляхи підвищення ефективності використання обладнання?Розділ 3.

Аналіз наявності та використання матеріальних ресурсів

З.І.Мета, завдання та інформаційне забезпечення аналізу

Матеріальні ресурси як економічна категорія по-різному трактується в економічній літературі.

Одні вчені вважають, що матеріальні ресурси - це засоби виробництва, які включають засоби та предмети праці, які використовуються (або можуть бути використані) у виробничому процесі та є матеріальною базою підприємства чи галузі.

Проте в економічній літературі існує й інша думка з приводу визначення суті категорії матеріальних ресурсів.

А саме: матеріальні ресурси трактують як предмети, на які спрямована праця людини з метою отримання готового продукту. Предмети праці споживаються у виробничому процесі та повністю переносять свою вартість на продукт, змінюються після кожного виробничого циклу [68].

Саме з таким визначенням категорії матеріальних ресурсів погоджуємося і ми, бо вважаємо, що матеріальні ресурси по своїй економічній суті є предметами праці, які в процесі виробництва перетворюються на продукцію і підлягають постійному поповненню.

У своїй діяльності підприємство використовує різноманітні матеріальні ресурси: сировину, матеріали, паливо, енергію, запасні частини, комплектуючі вироби тощо. Успішне функціонування промислового виробництва можливе за умови своєчасного його забезпечення цими ресурсами. Неперервність і одночасність витрачання матеріальних ресурсів потребує їх постійного надходження і формування складських запасів матеріальних ресурсів. Залишки сировини, матеріалів та інших аналогічних цінностей показуються в складі виробничих запасів - однієї зі складових оборотних активів підприємства.

Потреба в матеріальних ресурсах поповнюється не тільки додатковим придбанням сировини, матеріалів і т.д., але і їх економним витрачанням. Тому найважливішою умовою збільшення обсягу промислової продукції є комплексне і раціональне використання матеріальних ресурсів. У підвищенні ефективності використання матеріальних ресурсів велике значення відіграє економічний аналіз, який дозволяє відшукати внутрішньогосподарські резерви скорочення матеріальних витрат.

Аналіз матеріальних ресурсів має за мету забезпечити ефективне виконання виробничої програми за рахунок зведення до мінімуму матеріальних і транспортних витрат, зменшення обсягу виробничих запасів, зниження цін на ресурси та підвищення їх якості.Для досягнення поставленої мети аналізу необхідно розв'язати комплекс таких завдань:

1.   Оцінка потреби підприємства в матеріальних ресурсах, забезпечення відповідності між кількістю придбаних матеріалів і потребою в них.

2.   Оцінка стану, структури і динаміки виробничих запасів.

3.   Оцінка руху та структури споживання виробничих запасів за певний період і в динаміці.

4.   Побудова ефективних систем контролю за рухом виробничих запасів.

 

5.      Оцінка обґрунтованості та ефективності формування портфеля замовлень на виробничі запаси: динаміки гуртових цін на виробничі запаси, вивчення строків, умов поставок та порядку розрахунку обсягів виробничих запасів.

6.      Оцінка виконання плану постачання підприємства матеріальними ресурсами за обсягом, асортиментом, структурою і строками поставки.

7.     Аналіз обґрунтованості і прогресивності норм витрачання
матеріальних ресурсів.

8.   Оцінка динаміки і виконання плану по показниках використання матеріальних ресурсів;

9.   Систематизація факторів, які обумовили відхилення фактичних показників використання матеріальних ресурсів від планових або від відповідних показників минулого періоду та кількісний вимір впливу цих факторів на виявлені відхилення.

 

10.     Виявлення та оцінка внутрівиробничих резервів економії матеріальних ресурсів і збільшення на цій основі випуску продукції, зниження величини матеріальних витрат.

11.     Оцінка можливих варіантів мобілізації виявлених резервів підвищення ефективності використання матеріальних ресурсів.

Важливу роль у забезпеченні дійовості аналізу матеріальних ресурсів мають зміст та якість інформаційної бази аналітичних досліджень. Для розв'язання поставлених завдань використовується планова, облікова та нормативно-довідкова інформація.

Джерелами інформації для аналізу матеріальних ресурсів є: 1. Первинні документи на відпуск, використання матеріальних ресурсів у виробництві:

      прибутковий ордер, акт приймання матеріалів;

      картка   складського   обліку   матеріалів,   відомість   обліку залишків матеріалів на складі;

      сигнальна довідка про відхилення фактичного залишку матеріалів від встановлених норм запасу;

      лімітно-забірні карти і вимоги на відпуск матеріалів;вимога на понадлімітну видачу матеріальних ресурсів (з відміткою);

      накладні на внутрішнє переміщення матеріалів;

      рапорти, місячні звіти виробничих одиниць про використання сировини, палива на виробництві і т.п.

 

2. Інформація, що відображається на рахунках бухгалтерського обліку. Рахунок 20 «Виробничі запаси» та його субрахунки, а саме: 201 «Сировина й матеріали», 202 «Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби», 203 «Паливо», 204 «Тара й тарні матеріали», 205 «Будівельні матеріали», 206 «Матеріали, передані в переробку», 207 «Запасні частини», 208 «Матеріали сільськогосподарського призначення», 209 «Інші матеріали».

3. Регістри аналітичного і синтетичного обліку. Журнал 5,5А та відомість 5.1; планові і фактичні калькуляції собівартості продукції.

4. Фінансова звітність. Ф. №2 «Звіт про фінансові результати».

5. Статистична звітність. Ф. №1-підприємництво «Звіт про основні показники діяльності підприємства»

6. Планові дані. План матеріально-технічного постачання; договори на постачання матеріальних ресурсів; оперативні дані відділу постачання про виконання договорів поставок, дані відділу головного технолога про норми витрачання матеріальних ресурсів і їх зміни.

7. Нормативно-довідкові дані, які регулюють господарську діяльність, -господарсько-правові документи, матеріали обстежень, перевірок, спостережень, конструкторська і технологічна документація, інформація, отримана в ході маркетингових досліджень, тощо.

 

3.2. Аналіз забезпеченості підприємства матеріальними ресурсами та оцінка ефективності їх використання

Важливе значення має дослідження та аналіз зовнішніх умов підприємницької діяльності з точки зору з'ясування реального стану на ринку матеріальних ресурсів, умов, в яких підприємству доводиться вести їх пошук та придбання. Таке придбання здійснюється двома шляхами: купівля матеріальних ресурсів безпосередньо у виробників, або ж у торгових посередників (товарні біржі, гуртові фірми, магазини), саме там концентрується вся інформація про товарний асортимент та рівень поточних цін на матеріальні цінності.

Важливим фактором забезпеченості підприємства матеріальними ресурсами є правильність розрахунку потреби в них. Розрахунок потреби у виробничих запасах необхідний тому, що на його основі формується тактика організації матеріально-технічного постачання, визначаються постачальники, терміни і обсяги поставок. Оцінку потреби в матеріальних ресурсах здійснює відділ постачання разом з виробничо-технічним та планово-економічнимвідділами.

Проблема оптимізації розмірів виробничих запасів є надзвичайно актуальною. Це пов'язано з тим, що підприємства несуть значні витрати, пов'язані зі складуванням, псуванням, старінням товарно-матеріальних цінностей. Крім того, значні виробничі запаси - це «омертвіння» грошових засобів, які в них вкладені, це недоотримання прибутку в результаті інших інвестиційних можливостей. Однак, достатньо великий запас матеріальних ресурсів рятує підприємство від зупинки виробництва чи придбання дорогих матеріалів-замінників, зберігає грошові засоби від інфляції. Більша кількість замовлень при придбанні матеріальних ресурсів, хоч і приводить до утворення великих запасів, але має зміст тоді, коли підприємство може домогтися від постачальників зниження ціни (так як великий розмір замовлень часто передбачає деякі пільги, що надаються постачальником як знижка з ціни).

Загальна потреба у тому чи іншому виді матеріальних ресурсів (або по всіх видах) може бути визначена за формулою:

Пз=Пп+Пр+Пе. д.+Пі+Пн.в. +Пз-Зо, де: Пз - загальна потреба;

Пп - потреба на виробництво продукції (на виконання виробничої програми);

Пр - потреба на ремонтно-експлуатаційні роботи; Пе.д. - потреба на експериментально-дослідні роботи; Пі - потреба на виготовлення інструменту і спеціальної оснастки; Пн.в. - потреба на приріст незавершеного виробництва; Пз - потреба на утворення запасів на кінець звітного періоду, необхідних для нормального функціонування виробництва; Зо - запас на початок аналізованого періоду.

В основу розрахунку потреби підприємства в матеріальних ресурсах покладені норми їх витрачання і нормативи складських запасів.

Пп - потреба в матеріальних ресурсах на виробництво продукції -визначається шляхом множення норми витрачання матеріальних ресурсів на плановий обсяг випуску продукції, де вони використовуються.

m n

 

 

де: Ні - норма витрачання матеріального ресурсу і-го виду; Qj - плановий обсяг продукції j-го виду; n - кількість видів матеріальних ресурсів; m - кількість видів продукції.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75 


Похожие статьи

В М Серединська, О М Загородна, Р В Федорович - Економічний аналіз