В М Серединська, О М Загородна, Р В Федорович - Економічний аналіз - страница 32

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75 

Пр - потреба в матеріальних ресурсах на ремонтно-експлуатаційні роботи - встановлюється згідно з діючими нормами витрачання матеріальнихресурсів на одиницю обладнання, на одиницю виробничої площі на основі відповідних кошторисів.

Пе.д. - потреба в матеріальних ресурсах на експериментально-дослідні роботи - встановлюється на основі заявок і розрахунків відділів і служб технічної підготовки виробництва.

Пі - потреба в матеріальних ресурсах на виготовлення інструменту і спеціальної оснастки - встановлюється на основі плану власного виробництва інструменту, спеціальної оснастки і норм витрачання матеріальних ресурсів на їх одиницю.


Розрахуємо потребу підприємства в окремих видах матеріалів, зокрема у стрічці холоднокатаній марок 65Г-С-Н 0.8Х25 і 65Г-С-Н 0.5Х25 (табл. 2.24.). В якості вихідних даних використаємо дані кількісно-сумових карток обліку холоднокатаної стрічки, які ведуться у бухгалтерії підприємства і дані відділу постачання.
Дані таблиці свідчать, що для виконання плану випуску продукції у звітному періоді підприємству потрібно було 3020 кг холоднокатаної стрічки (у тому числі 888 кг стрічки марки 65Г-С-Н 0.8x25 і 2132 кг марки 65Г-С-Н 0.5x25).

Потреба в матеріальних ресурсах на утворення запасів визначається в трьох оцінках:

1. У натуральних одиницях - для того, щоб встановити потребу в
складських приміщеннях.

2.    У грошовій оцінці - для визначення потреби в джерелах
фінансування.

3. У днях забезпеченості - з метою планування і організації контролю
за рухом виробничих запасів.

У вітчизняній практиці відомі такі методи підрахунку потреби у запасах матеріальних ресурсів: метод прямого рахунку, аналітичний та досвідно-статистичний методи.

Визначення потреби підприємства у формуванні запасів матеріальних ресурсів методом прямого рахунку полягає в:

      розробці і встановленні норми запасу в днях;

      розрахунку одноденного витрачання матеріальних ресурсів;

      розробці нормативу виробничих запасів.

Норматив виробничих запасів розраховується за формулою:

Н = Но ■ Ор, де: Н - норматив запасів у днях; Но - норма запасів у днях; Ор - одноденний розхід матеріальних ресурсів;

ОР = МВ

ЧД '

де: МВ - матеріальні витрати за звітний період; Чд - число днів у звітному (аналізованому) періоді.

Необхідний розмір виробничих запасів визначають, виходячи з того, що в кожен момент часу частина виробничих запасів знаходиться в дорозі, інша- на прийманні, розвантажуванні, складуванні і підготовці до виробництва. Крім того, матеріальні ресурси знаходяться на складі у вигляді поточного і страхового запасу, що також необхідно для нормального ходу виробництва. Якщо розрахувати, скільки часу виробничі запаси знаходяться на всіх названих стадіях у відповідності з фактичними умовами, що складаються на підприємстві, то це буде необхідний розмір виробничих запасів. Отже, норма запасу в днях розраховується як сума транспортного, підготовчого, поточного та страхового запасів.

Транспортний запас (у днях) - це час знаходження матеріалів у дорозі від сплати рахунку до прибуття на підприємство.

Час перебування в транспортному запасі в днях визначається як частка від ділення величини середніх залишків матеріальних ресурсів у дорозі ( МР3 ) на середньоденний розхід матеріальних ресурсів (Ор):

ТЗ = MPL

О,

Величину середніх залишків матеріальних ресурсів у дорозі розраховують за формулою середньохронологічної:

Мр  = 1 / 2МРз1 + МРз 2 +... +1 / 2МРзп

3                             п -1 '

де: МРзі ...МРзп залишок матеріальних ресурсів у дорозі на початок кожного місяця;

n - число місяців у періоді.

Підготовчий запас (у днях) - це час, необхідний на прийом, розвантаження, складування, лабораторний аналіз матеріальних ресурсів. Визначається, виходячи з фактичних даних.

Цей час, як правило, незначний, тому ним можна знехтувати в розрахунках, якщо мова не йде про виробництво, технологія якого вимагає спеціального підготовчого періоду, який передує використанню матеріальних ресурсів.

Поточний запас (у днях) визначається з урахуванням загальної потреби в певному виді матеріальних ресурсів на певний період; умов поставок (періодичність, обсяг поставок); календарного графіка передачі матеріальних ресурсів зі складу у виробництво.

Якщо надійність поставок висока, то величина поточного запасу дорівнює половині середнього інтервалу між поставками, який склався в попередньому періоді.

Якщо доставки здійснюються з затримками, то час знаходження матеріальних ресурсів у поточному запасі краще визначити на основі календарного графіка передачі матеріальних ресурсів у виробництво. Приприйнятті цього варіанта поточний запас може бути рівний числу днів інтервалу між запусками матеріальних ресурсів у виробництво або навіть бути більшим за нього. На скільки поточний запас повинен перевищувати цей інтервал можна оцінити експертно на самому підприємстві з врахуванням фактичного виконання договорів поставок за попередній квартал.

Резервний (страховий) запас необхідний для компенсації зривів регулярних поставок у зв'язку з затримкою відправки матеріальних ресурсів постачальниками, затримками в дорозі та іншими причинами.

Величину страхового запасу можна встановити з допомогою аналізу даних про інтервали поставок за попередні періоди, визначення ймовірності кожної затримки і розрахунку середньої величини затримки в днях.

Наприклад, протягом достатньо тривалого періоду було зафіксовано 70% випадків затримки поставок на 6 днів і 30% - на 10 днів. Тоді в розрахунок величини страхового запасу необхідно врахувати середню ймовірність затримки за формулою середньоарифметичної зваженої:

           1          = 7,2 дні.

При використанні аналітичного методу норматив попереднього звітного періоду коригується на заплановану зміну обсягу виробництва, прискорення оборотності активів.

Ко = ОР/СЗ, звідси СЗ = ОР/Ко,

де: Ко - коефіцієнт оборотності активів - число оборотів, що здійснюють матеріальні ресурси за аналізований період;

ОР - обсяг реалізації;

СЗ - розмір матеріальних ресурсів.

Досвідно-статистичний - на основі статистичних спостережень виявляють необхідні розміри запасів, встановлюють величину надлишкових і непотрібних матеріальних ресурсів.

Надлишкові і непотрібні матеріальні ресурси встановлюють за даними складського обліку шляхом порівняння надходжень і витрат матеріальних ресурсів. Якщо за яким-небудь матеріальним ресурсом витрачання не було протягом року і більше, то його відносять у групу неходових.

Обґрунтований розмір незавершеного виробництва визначається на основі тривалості виробничого циклу, тобто часу від запуску матеріальних ресурсів у виробництво до виготовлення з цих матеріалів готової продукції з використанням наступної формули:

С

Ннв = X ty X Кн , Т

де: С - витрати на виробництво валової продукції;Т - тривалість періоду (кварталу, півріччя); ty - середня тривалість виробничого циклу;

Кн - коефіцієнт наростання витрат у незавершеному виробництві.

При визначенні коефіцієнта наростання витрат витрати основних матеріальних ресурсів умовно вважаються одночасними, інші - рівномірно наростаючими, і при розрахунку їх беруть у половинному розмірі. Тому формула розрахунку коефіцієнта наростання витрат має вигляд:

Кн =a+ 0,5b

де: a- одноразові витрати на початку виробничого циклу;

b- наступні витрати, які здійснюються протягом виробничого циклу.

Наприклад, загальні матеріальні витрати становлять 1066,67 грн. З початку виробничого циклу повністю витрачаються всі основні матеріали, сума всіх одночасних витрат становить 408,53 грн. Решту витрати є рівномірно наростаючими.

Виходячи з цих даних, коефіцієнт наростання витрат на даному

(408,53 +0,5 • 658,14    п ^ 1 Л

підприємстві становить 0,6914 І---------------- = 0,6914 .

^ 1066,67

Умовний приклад. Визначимо методом прямого розрахунку норматив виробничих запасів підприємства в стрічці холоднокатаній, коли відомо, що вона доставляється на підприємство кожні 20 днів, тривалість транспортування 4 дні, підготовчий запас - 1 день. Протягом тривалого періоду було зафіксовано 70% випадків затримки поставок на 5 днів і 30% -на 10 днів. Для виконання денної програми підприємство використовує 20 кг цієї стрічки, причому відходи становлять 3%.

Розрахуємо насамперед норму страхового запасу в днях: 5 • 0,7 +10 • 0,3 гс

           1          = 6,5 .

Визначимо розмір поточного запасу як половину середнього інтервалу між поставками - 10 днів, тоді норму запасу в днях знаходимо наступним чином: 4+1+10+6,5=21,5 (днів).

Враховуючи втрати, підприємству на день потрібно 20,6 кг стрічки холоднокатаної (20+20х0,03 =20,6 кг).

Тоді норматив запасу стрічки холоднокатаної становить 442,9 кг (21,5х20,6=442,9 кг). З метою визначення потреби у фінансових ресурсах для формування   запасу   вказаного   виду   сталі   слід   норматив   запасу в натуральному вираженні помножити на її ціну.Зміна обсягів виробничої програми та її асортименту, швидкості обороту оборотних активів, їх ціни веде до необхідності коригування розміру нормативу за допомогою аналітичного методу.

Умовний приклад. Нехай у поточному періоді передбачено:

       зростання обсягу продукції, де використовується стрічка холоднокатана ,на 12%;

       прискорення оборотності виробничих запасів на 2%;

       зростання цін на стрічку холоднокатану в розмірі 3%.

Виходячи з наведених даних, норматив залишку стрічки холоднокатаної становитиме:

       за рахунок зростання обсягу продукції - 496,05 кг (442,9х1,12=496,05);

       за рахунок прискорення оборотності виробничих запасів - 486,13 кг

(496,05х0,98=486,13);

       за рахунок зростання цін на стрічку  холоднокатану - 500,7 кг

(486,13х1,03=500,7).

На підприємстві необхідно здійснювати контроль за рухом виробничих запасів. З цією метою фактичні залишки матеріальних ресурсів порівнюють з максимальною і мінімальною їх нормою. Відповідно, максимальна норма запасу - це і є норматив, в який входить транспортний запас, підготовчий, поточний і страховий запаси, і вона відображає стан запасів у момент надходження чергової партії матеріальних ресурсів.

У мінімальну норму поточний запас не входить. Ця норма відображає стан запасів, коли поточний запас повністю витрачений і очікується надходження чергової партії.

Таким чином, постійне спостереження за співвідношенням фактичних залишків за кожним видом матеріальних ресурсів з розрахованим нормативом дає можливість не допускати понаднормативних запасів одних і дефіциту інших матеріальних ресурсів, своєчасно регулювати їх величину.

Проаналізуємо стан складських запасів сировини і матеріалів на підприємстві, оцінимо відповідність фактичного розміру запасів найбільш важливих видів сировини і матеріалів нормативним на основі даних таблиці

2.25.
При складанні довідки фактичний залишок матеріальних ресурсів порівнюється з максимальною або мінімальною нормою запасу. Якщо фактичний залишок матеріальних ресурсів досягає одного із рівнів запасу (максимального або мінімального), працівники відповідних служб інформують керівництво підприємства для виявлення причин і винуватців відхилень від норм і вжиття заходів щодо регулювання рівня запасів.

Оцінюючи дані сигнальної довідки, можна сказати, що підприємство в цілому забезпечене матеріальними ресурсами. Тільки за складовою матеріальних ресурсів - паливо - фактичний залишок нижчий мінімальної норми на 70 кг.

Серед систем контролю за рухом запасів широке розповсюдження отримала «СИСТЕМА АВС». Суть цієї контролюючої системи полягає в розподілі всієї сукупності запасів на три категорії виходячи з їх вартості, обсягу і частоти витрачання, негативних наслідків їх нестачі для ходу операційної діяльності і фінансових результатів підприємства.

У категорію «А» включають дорогі види запасів з тривалим циклом замовлень, які потребують постійного моніторингу у зв'язку з серйозністю фінансових наслідків через їх нестачу. Перелік конкретних матеріальних ресурсів, що входять у групу «А», як правило, обмежений і вимагає щоденного контролю.

У категорію «В» включають матеріальні ресурси, які мають меншу значимість у забезпеченні неперервного операційного процесу і формуваннікінцевих фінансових результатів. Запаси цієї групи контролюються переважно один раз у місяць.

У категорію «С» включають всі решту матеріальні ресурси з низькою вартістю, які не відіграють значної ролі у формуванні кінцевих фінансових результатів, тому контроль за їх рухом здійснюється з періодичністю один раз у квартал.

Важливе місце в аналізі належить вибору постачальників матеріальних ресурсів. В основу такого вибору можуть бути покладені такі основні критерії:

      якість і ціна матеріальних ресурсів;

      імідж постачальника, що формується на основі виконання взаємних зобов'язань, особистих контактів, публікацій у періодичних джерелах і т.д.;

      можлива частка забезпечення потреб підприємства в матеріальних ресурсах;

      умови постачання (обов'язки сторін, наявність передоплат, можливість надання кредиту, мінімальна партія поставки, вчасність реагування на потреби покупця, умови транспортування, страхування тощо);

      територіальне розміщення постачальника та інші.

Використовуючи методи багатомірного порівняльного аналізу (рейтингової оцінки), за вказаними критеріями вибирають найбільш прийнятного постачальника.

Оцінюючи обґрунтованість та ефективність формування портфеля замовлень на виробничі запаси, необхідно виявити його узгодженість з планом виробництва. Для цього зіставляють потребу в матеріальних ресурсах по плану з потребою, встановленою в процесі аналізу і розраховують суми завищення чи заниження плану.

У процесі аналізу виявляється відповідність між нормами витрачання матеріальних ресурсів на одиницю продукції, прийнятими в розрахунок потреби по плану, і нормами, закладеними в нормативні калькуляції собівартості продукції.

Далі аналізується як забезпечена планова потреба в матеріальних ресурсах. Для оцінки забезпеченості підприємства матеріальними ресурсами зіставляють фактичне надходження матеріальних ресурсів кожного виду з плановою потребою і визначається коефіцієнт забезпеченості. Така оцінка проводиться в цілому за загальним обсягом, згідно укладених договорів у розрізі окремих постачальників і видів матеріальних ресурсів, за структурою і строками поставки, з метою виявлення відхилень і їх причин. У процесі аналізу вивчається повнота пред'явлених претензій і санкцій за порушення умов договору.Аналіз постачання підприємства матеріальними ресурсами за номенклатурою, асортиментом і ритмічністю поставок здійснюють методом заліку, при якому фактичне надходження матеріальних ресурсів за видами, постачальниками за певний період зіставляється з плановою потребою (укладеними договорами) і в залік приймається менша з величин, залікові суми сумують і ділять на планову потребу.

У процесі аналізу встановлюються причини невиконання надходжень матеріальних ресурсів за окремими позиціями, виявляється, з вини яких конкретно служб і посадових осіб це мало місце (затримка укладання угод на поставку, невирішення проблем оплати, транспортування матеріальних ресурсів, несвоєчасність перегляду кола постачальників у разі появи непередбачуваних обставин, порушення договірних зобов'язань з їх боку і т.п.).

В аналізі необхідно з'ясувати, чи не вплинули заміни матеріальних ресурсів на якість продукції, на зменшення кількості споживачів, чи не стало це причиною відмови від договору поставки деякими споживачами, причиною сплати штрафних санкцій.

Аналіз забезпеченості підприємства укладеними договорами на придбання матеріальних ресурсів проведемо, користуючись даними таблиці

2.26.

Таблиця 2.26.

Забезпеченість підприємства укладеними договорами на постачання холоднокатаної стрічки у звітному періоді та їх виконання


(найменування, марка)Матеріали

Залишок матеріалів на початок періоду, кг

Планова потреба на виробництво, кг

Потреба з урахуванням залишків, кг

Укладено договорів, кг

Відхилення від плану, кг (+/—)

Коефіцієнт забезпеченості договорами (гр. 4 : гр. 3), %

Фактично надійшло матеріалів, кг

(гр. 7 : гр. 4), %Коефіцієнт виконання договорів

А

1

2

3

4

5

6

7

8

Стрічка х/к 65Г-С-H 0.8x25

276

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75 


Похожие статьи

В М Серединська, О М Загородна, Р В Федорович - Економічний аналіз