В М Серединська, О М Загородна, Р В Федорович - Економічний аналіз - страница 33

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75 

888

612

1000

+388

163,4

1000

100

Стрічка х/к 65Г-С-H 0.5x25

-

2132

2132

4000

+1868

187,6

4000

100

Всього

 

 

 

 

 

 

 

 

стрічка холоднока тана

276

3020

2744

5000

+2256

182,2

5000

100

Як видно з таблиці 3.3, аналізоване підприємство уклало договорів на постачання холоднокатаної стрічки на 2256 кг більше від планової потреби (тобто було забезпечене договорами на 182,2%); у тому числі забезпеченість укладеними договорами за маркою 65Г-С-Н 0.8х25 становила 163,4% (на 388 кг більше від потреби), а за маркою 65Г-С-Н 0.5х25 - 187,6% (на 1868 кг більше від потреби). Усі укладені договори на постачання матеріалів були виконані на

100%.У випадку, коли у підприємства є декілька постачальників одного і того ж виду матеріалів, доцільно провести аналіз виконання договорів окремими постачальниками.

Для реалізації виробничої програми важливо виконати план постачання матеріальних ресурсів не тільки за обсягом, а й за асортиментом та структурою (див. табл. 2.27).


Таблиця 2.27

Коефіцієнт асортиментності визначається відношенням суми, зарахованої у виконання плану за асортиментом, до планової потреби підприємства.

Аналіз виконання плану постачання за структурою оцінюють порівнянням запланованої питомої ваги окремих видів матеріалів з їх фактичною величиною.

Дані таблиці свідчать, що на підприємстві у звітному періоді план матеріального постачання по стрічці холоднокатаній за асортиментом виконано на 100%, а у структурі постачання були незначні відхилення (зокрема, частка стрічки марки 65Г-С-Н 0.8х25 була меншою від запланованої, а марки 65Г-С-Н 0.8х25 - відповідно, більшою на 2,3%).

Для ефективної роботи підприємств важливе значення має аналіз ритмічності надходження матеріалів. Матеріальні ресурси, які придбані достроково, завищують рівень запасів товарно-матеріальних цінностей, щоприводить до вилучення грошових коштів підприємства з обороту, а запізнення в придбанні може призвести до зриву виробничої програми.

Аналіз ритмічності проводять за основними видами матеріальних ресурсів за рік, квартал, місяць, декаду. Коефіцієнт ритмічності визначають відношенням суми, зарахованої у виконання плану ритмічності постачання матеріальних ресурсів, до плану постачання (табл. 2.28).Ритмічність постачання підприємства холоднокатаною стрічкою за


звітний період

Як свідчать дані таблиці, план постачання холоднокатаної стрічки за ритмічністю у звітному періоді виконано підприємством на 50% (як у цілому, так і в розрізі її марок).

Крім оцінки своєчасності і повноти надходження матеріальних ресурсів на підприємство, працівники відділу матеріально-технічного постачання разом з працівниками відповідних служб здійснюють оперативний аналіз якості матеріалів у момент їх надходження на підприємство. За результатами аналізу оформлюють претензії до винуватців і вживають відповідних заходів до своєчасного забезпечення виробництва необхідними високоякісними матеріальними ресурсами.

Аналіз ефективності використання матеріальних ресурсів.

Раціональність використання матеріальних ресурсів вивчається шляхом перевірки дотримання норм їх витрачання. Перевитрати - свідчать про нераціональність їх витрачання і вимагають вияснення конкретних причин і винуватців цих перевитрат.

Економія у витрачанні матеріальних ресурсів може бути досягнута в результаті використання більш дешевих матеріальних ресурсів, заміни однихматеріалів іншими, впровадженням нової техніки і технології. Разом з тим, економія може бути досягнута в результаті завищення норм. Цей факт веде до зловживань, нагромадження понаднормативних запасів матеріальних ресурсів. У зв'язку з цим необхідно проаналізувати самі норми, їх прогресивність і обґрунтованість.

Аналізуючи обґрунтованість норм витрат, порівнюють:

      поточні норми і фактичні витрати з середньогалузевими;

      поточні норми на порівняльну продукцію з нормами минулого року, минулих років;

      фактичні витрати з поточними нормами.

Максимальна кількість сировини, матеріалів, палива, енергії й інших предметів праці, які зможуть бути витрачені на виробництво одиниці продукції чи виконання певної роботи, називається нормою.

Норма складається з 3-х частин:

      чистий розхід - кількість матеріальних ресурсів, що безпосередньо ввійшла в масу виробленої продукції;

      технологічні відходи - кількість матеріальних ресурсів, яка не ввійшла в склад готової продукції, а виникла в процесі її виробництва і може бути використана в процесі виробництва у вигляді вторинних ресурсів чи некондиційної сировини.

      втрати - це кількість матеріальних ресурсів, яка безповоротно втрачена по певних причинах.

Норми розробляються за видами матеріальних ресурсів на одиницю продукції, робіт, послуг у натуральному виразі і діляться на індивідуальні, групові, подетальні, вузлові.

Якість норм визначається станом нормативного господарства. Аналіз дозволяє встановити рівень охоплення матеріальних ресурсів нормованим витрачанням в основному і допоміжних виробництвах, рівень деталізації норм витрачання за видами продукції і робіт, порядок їх розробки і перегляду, обліку норм і відхилення від норм.

Показником раціональності норми є відношення чистого розходу до загальної норми витрачання матеріальних ресурсів.

При постійному чистому розході, але при різних варіантах технологічної обробки, розкрою змінюються величина відходів і втрат, значить і загальна норма витрат.

Загальним показником ефективності використання матеріальних ресурсів є:

а) матеріаломісткість (М) - розхід предметів праці або їх складових на одиницю готової продукції.Розрізняють загальну матеріаломісткість валової, товарної продукції, крім того може бути розрахована металомісткість, паливомісткість, енергомісткість.

М    матеріальні витрати обсяг продукції

Питома матеріаломісткість може бути розрахована як у вартісному виражені (відношенням вартості всіх спожитих матеріальних ресурсів на одиницю продукції до її оптової ціни), так і в натуральному чи умовно-натуральному виражені (відношенням кількості чи маси витрачених матеріальних ресурсів на виробництво одиниці продукції до кількості виготовленої продукції цього виду).

Цей показник використовується для характеристики матеріаломісткості окремих виробів;

б) матеріаловіддача (МВ) - показник, обернений до матеріаломісткості.

Він вказує на вихід продукції з 1 гривні витрачених предметів праці.

„          обсяг продукції

МВ =-------------- ^^—-------- ;

матеріальні витрати

в) процент/коефіцієнт відходів.

вартість повернутих відходів по ціні вихідної сировини ,

% відходів =—------------- i—^L------------------------------------------ 100

загальні витрати матеріальних ресурсів

 

г)

чистий розхід матеріальних ресурсів

% корисного витрачання =---------------------------------------------- 100%

загальні витрати матеріальних ресурсів

 

ґ)

загальна вага витрачених м

вага готової пЛ

коефіцієнт виходу придатної продукції

 

Аналіз показників ефективності використання матеріальних ресурсів починають із зіставлення фактичних показників з плановими, фактичними за минулий період, визначення темпів і тенденцій їх зміни і відхилення від плану.

Збільшення матеріаломісткості, зменшення матеріаловіддачі, збільшення відсотка відходів і зменшення відсотка корисного використання матеріальних ресурсів свідчить про погіршення ефективності їх використання.

Погіршення використання матеріальних ресурсів відображається у зростанні  повернутих відходів,  вартість  яких віднімається від витратсировини і матеріалів, і створюється ілюзія: чим більше повернутих відходів, тим нижча собівартість продукції. Але це не так, бо ріст понадпланових відходів викликає непродуктивні витрати, що підвищують витрати по статті «Сировина і матеріали», через різницю в оцінці вихідної сировини і повернутих відходів.

У процесі аналізу виявляється динаміка і напрямки зміни відходів, встановлюються причини їх виникнення, можливість доведення до мінімальних розмірів. Різниця між вартістю повернутих відходів, у т.ч. понадпланових, по ціні вихідної сировини і ціні можливого використання є непродуктивними втратами матеріальних ресурсів. Скорочення цих втрат є резервом зниження собівартості продукції, і росту продукції.

Вплив понадпланових відходів (повернутих) на обсяг продукції визначають діленням їх величини по ціні вихідної сировини на планову матеріаломісткість.

Умовний приклад. На основі даних планової і звітної калькуляції товарного випуску розрахуємо величину понадпланових повернутих відходів і невикористані резерви росту випуску продукції через їх утворення, оцінимо ефективність використання матеріальних ресурсів за аналізований період. Результати розрахунку відобразимо в таблиці 2.29

 

Таблиця 2.29

Оцінка використання матеріальних ресурсів
Як свідчать дані таблиці, ефективність використання матеріальних ресурсів покращилася. Про це свідчить зменшення матеріаломісткості, зменшення коефіцієнта відходів, збільшення коефіцієнта корисного витрачання матеріалів. Так, у звітному періоді на одну гривню виготовленої продукції розхід предметів праці склав 40,37 коп., що на 13,74 коп. менше планового рівня. Про підвищення ефективності використання матеріальних ресурсів свідчить також і те, що темп зниження відходів був вищий за темп зниження обсягу використаних ресурсів. Це відбувалося в умовах збільшення обсягу виробництва.

З метою виявлення негативних причин і забезпечення більшої об'єктивності та дієвості аналізу визначають вплив на рівень загальної матеріаломісткості продукції факторів її формування, а також дають оцінку матеріаломісткості окремих виробів. Для такого аналізу використовують дані звітних  калькуляцій.   Зміну   прямих  матеріальних  витрат здебільшогозумовлюють такі фактори: зміна кількості використаної сировини і матеріалів (фактор норм); зміна цін на сировину і матеріали та зміна транспортно-заготівельних витрат (фактор цін); зміна рецептури виробу; заміна одного виду сировини і матеріалів іншими.

Факторний аналіз матеріаломісткості здійснюють методами елімінування, користуючись такою факторною моделлю:

n m

X g X N  y

М =                        ,

n

X g ^ p

i=1

де: g - виробництво продукції, робіт, послуг кожного виду в натуральному вираженні;

N - норма витрачання кожного виду матеріальних ресурсів на одиницю продукції;

у - ціна придбання кожного виду матеріальних ресурсів;

n - число видів продукції;

m - число видів матеріальних ресурсів.

Резервами зниження матеріаломісткості є скорочення негативних відхилень від норм витрачання кожного виду матеріальних ресурсів.

Для контролю за використанням матеріальних ресурсів використовуються такі методи:

Метод сигнального документування - використовується щодо матеріалів, облік яких здійснюється поштучно. При цьому методі відпуск матеріалів зі складу в межах норм витрачання оформлюється звичайними первинними документами, а додаткові витрати - спеціальними сигнальними документами.

Метод партіонного розкрою - застосовується щодо матеріалів, які обліковуються у вимірах по площі. При розкроюванні кожної партії матеріалу складається карта або акт розкрою. В них зазначають: кількість невикористаного матеріалу, кількість викроєних деталей за нормою і фактично, кількість отриманих відходів, результат розкрою - економія або перевитрати.

Інвентарний метод обліку і контролю за використанням матеріалів у виробництві застосовують у разі неможливості перших двох. При інвентарному методі щомісяця здійснюється інвентаризація матеріалів, одержаних зі складу, однак не витрачених у виробництві. Фактичні витрати за місяць визначають балансовим методом: наявність невикористаних матеріалів на початок місяця плюс одержано за місяць мінус залишокматеріалу на кінець місяця. Фактичні витрати порівнюють з витратами за нормою і визначають результат: економія чи перевитрати.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. Розкрийте значення і завдання аналізу матеріальних ресурсів підприємства.

2. Перерахуйте джерела інформації, що потрібні для аналізу ефективності використання матеріальних ресурсів.

3. Як здійснюється оцінка забезпеченості підприємства матеріальними ресурсами?

4. Як визначити загальну потребу підприємства у тому чи іншому виді матеріальних ресурсів?

5. Які існують методи для визначення запасів матеріальних ресурсів підприємства?

6. Яким чином здійснюють контроль за рухом виробничих запасів на підприємстві?

7. Назвіть основні показники ефективності використання матеріальних ресурсів.

Назвіть основні фактори формування матеріаломісткості продукції.Розділ 4.

Аналіз наявності та використання трудових ресурсів

4.1. Завдання та джерела аналізу

Результати господарської діяльності підприємства, підвищення ефективності виробництва визначаються забезпеченістю, раціональним використанням трудових ресурсів та рівнем продуктивності їхньої праці.

Трудові ресурси (кадри) підприємства - це сукупність постійних працівників, які отримали необхідну професійну підготовку та (або) мають досвід практичної діяльності і забезпечують господарську діяльність суб'єкта господарювання.

Слід вказати, що організаційно-технічний рівень виробництва, ефективність використання матеріальних ресурсів, своєчасність виконання виробничої програми та договірних зобов'язань значною мірою, залежить від професійно-кваліфікаційної структури персоналу та реалізації кадрової політики підприємства. Суть цієї політики зводиться не тільки до підбору, розстановки, розвитку кадрів, регулювання відносин у колективі, а й до впровадження сучасних методів оцінки персоналу та мотиваційних систем. Їх застосування дасть можливість виявити потенціал кожного працівника, розробити заходи щодо навчання, підвищення кваліфікації та перенавчання персоналу, сформувати систему винагород та реалізувати різноманітні підходи до участі персоналу в управлінні і прибутках підприємства. Тому аналіз кадрового потенціалу є одним із важливих напрямків аналітичної роботи, що має на меті виявити резерви підвищення ефективності господарювання підприємства та оцінити правильність ведення його кадрової політики.

Основними завданнями аналізу трудових ресурсів є:

1. Оцінка забезпеченості підприємства і його структурних підрозділів
трудовими ресурсами в цілому, а також за категоріями і професіями.

2.Вивчення складу і стану трудових ресурсів та їх динаміки.

3.Оцінка використання робочого часу.

4.Вивчення рівня продуктивності праці і можливостей його росту.

5.  Встановлення причин зміни в складі трудових ресурсів і рівні їх використання.

6.  Вивчення впливу факторів праці на обсяг виробництва продукції, розрахунок резервів підвищення ефективності виробництва за рахунок факторі в праці .

      Джерелами інформації для аналізу слугують:    дані табельного обліку, разового обліку складу працівників за професією і кваліфікацією,    матеріали    вибіркових   спостережень використання робочого часу, фотографії робочого дня, особові картки працівників; накази про прийняття, звільнення;баланс робочого часу, документи по обліку браку, цілоденних і внутрізмінних простоїв, наряди на відрядні роботи, рапорти про виробіток, розпорядження про відпустки;

      пояснюючі записки порушників трудової дисципліни, заяви робітників на відпустки без збереження заробітної плати, інформація про захворювання;

      статистична звітність - форма №1 ПВ - «Звіт з праці», №3-ПВ - «Звіт про використання робочого часу», ф. №1-ПВ (заборгованість) - «Звіт про стан заборгованості із заробітної плати», ф. №1-ПВ (умови праці) - «Звіт про стан умов праці, пільги та компенсації за роботи в несприятливих умовах».

 

4.2. Аналіз забезпеченості підприємства трудовими ресурсами. Оцінка руху робочої сили

Аналіз розпочинають з оцінки складу, структури трудових ресурсів та забезпеченості ними підприємства і його структурних підрозділів.

У залежності від участі працівників у процесі виробництва продукції його поділяють на дві групи: персонал основної діяльності та персонал неосновної діяльності.

До персоналу основної діяльності (або промислово-виробничого персоналу) відносять працівників основних, допоміжних виробництв, науково-дослідних структурних підрозділів та лабораторій, апарату управління, складів, охорони - тобто всіх зайнятих у виробництві або в його безпосередньому обслуговуванні.

До другої групи персоналу відносять працівників підрозділів, які належать підприємству, але не пов'язані безпосередньо з виготовленням продукції чи обслуговуванням виробничого процесу, тобто житлово-комунального господарства, дитячих садків, ясел і т.д.

Залежно від характеру функцій, які виконує персонал підприємства, виділяють наступні його категорії: керівники, спеціалісти, службовці, охорона та учні.

Керівники - працівники, що займають керівні посади на підприємствах та їх структурних підрозділах, а також їх заступники.

Спеціалісти - працівники, що виконують спеціальні інженерно-технічні, економічні та інші роботи, а саме: економісти, інженери, бухгалтери, інспектори, психологи, соціологи, юрисконсульти і т.д.

Службовці - працівники, що виконують суто технічну роботу і займаються діловодством, обліком, контролем, господарським обслуговуванням, а саме: діловоди, обліковці, касири, секретарі-друкарки і т.д.

Охорона - працівники сторожової і пожежної служби підприємства. Учні - особи, що проходять професійну підготовку на підприємстві.Робітники - це категорія персоналу, яка безпосередньо зайнята виготовленням продукції (основні) та різноманітними допоміжними операціями (допоміжні).

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75 


Похожие статьи

В М Серединська, О М Загородна, Р В Федорович - Економічний аналіз