В М Серединська, О М Загородна, Р В Федорович - Економічний аналіз - страница 41

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75 

               інші витрати операційної діяльності.

Умовний приклад. Проаналізуємо склад, структуру та динаміку інших витрат операційної діяльності на основі даних таблиці 2.52.

Дані таблиці свідчать, що величина інших операційних витрат підприємства у звітному періоді порівняно з минулим зросла на 212,7 тис. грн., або на 23,5% і становить 1117,9 тис. грн.

Оцінюючи структуру витрат, слід вказати, що найбільшу частку як у минулому, так і в звітному періоді займають інші витрати операційної діяльності (відповідно 66,65% і 86,1%).
Частка сплачених штрафів, пені, неустойок є дуже низькою і протягом двох років залишалася незмінною (0,09%). Це з позитивної сторони характеризує роботу підприємства і свідчить про дотримання договірної дисципліни та ефективну роботу відділу збуту, маркетингової та фінансової служб підприємства.

На підприємстві у звітному періоді відсутні втрати і нестачі від псування товарно-матеріальних цінностей, які в минулому періоді становили 16,62% інших операційних витрат. Це свідчить про ефективність управлінських рішень щодо організації складського господарства.

У процесі аналізу необхідно ретельно вивчити інші витрати операційної діяльності. Складовими їх формування є витрати на гарантійне обслуговування   та   гарантійний   ремонт,   інші   витрати,   пов'язані іззабезпеченням наступних витрат і платежів, витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів соціально-культурного і побутового призначення.

При аналізі інших операційних витрат слід пам'ятати, що доходи від операцій, які сприяють основній діяльності повинні перевищувати витрати на них. Тільки в цьому випадку підприємство отримає прибуток від іншої операційної діяльності.

У процесі аналізу повинні бути виявлені непродуктивні витрати в складі операційних витрат, які можна розглядати як невикористаний резерв їх зниження.

До непродуктивних витрат належать: витрати від псування і нестачі матеріальних ресурсів, незавершеного виробництва, готової продукції; оплата простоїв з вини підприємства; доплата у зв'язку з використанням робітників на роботах, що потребують менш кваліфікованої праці, вартість спожитої енергії і палива за час простоїв підприємства, невідшкодовані втрати від браку, безнадійна дебіторська заборгованість, визнані штрафи, пені, неустойки і т.п.

Ці витрати виникають через комплекс причин, тому аналітик повинен здійснювати поелементне їх вивчення з метою усунення в майбутньому.

Адже витрати, які безпосередньо не пов'язані з виробничою діяль­ністю, покриваються за рахунок інших операційних доходів та валового прибутку і зменшують прибуток від операційної діяльності.

 

5.7. Аналіз фонду оплати праці

У виробничу собівартість продукції входить самостійною статтею тільки заробітна плата виробничих робітників. Заробітна плата інших категорій працівників включається в склад комплексних статей витрат, тому аналіз трудових витрат здійснюють за двома напрямками: аналіз заробітної плати як окремої статті виробничої собівартості і аналіз фонду оплати праці як елемента витрат на виробництво.

Фонд оплати праці - це вся сума коштів, що виділяється для оплати праці працівників за виконану роботу та відпрацьований час, а також суми виплат і доплат, які передбачені державними законодавчими актами та діючими преміальними системами.

Основними завданнями аналізу фонду оплати праці є:

а)   вивчення темпів росту зарплати порівняно з темпами росту
продуктивності праці;

б) здійснення систематичного контролю за використанням фонду
оплати праці, попередження як перевитрат, так і необґрунтованої економії;
в)           визначення і впровадження найбільш прогресивних систем оплати
праці, з метою оптимізації величини фонду оплати праці, рівня матеріального
стимулювання робітників і зниження витрат виробництва;

г) визначення найбільш оптимальної структури чисельності робітників
підприємства,
що забезпечує виконання виробничих завдань з найменшими
трудовими
і фінансовими витратами;

ґ) пошук резервів підвищення ефективності використання трудових ресурсів, зокрема скорочення простоїв, непродуктивних втрат робочого часу;

д)    максимальне забезпечення соціального захисту працівників
підприємства,
що дозволяє зменшити плинність кадрів і сприяє росту
продуктивності праці.

Як джерела інформації в процесі аналізу використовують:

      первинні документи: накази про прийняття та звільнення з роботи, листки з обліку кадрів, особові картки працівників, табелі обліку робочого часу, наряди на відрядні роботи, розрахункові (ф. №П-50, П-51) і розрахунково-платіжні відомості (ф. №Т-49, П-49), накопичувальні картки виробітку і заробітної плати (ф. П-55, П-56) та ін.;

      облікові регістри: Журнал 5, 5А;

      фінансову звітність: Форма №2 «Звіт про фінансові результати»;

      статистичну звітність: ф. №1-ПВ (заборгованість) «Звіт про стан заборгованості з виплати заробітної плати»; ф. №1-ПВ «Звіт з праці»; Ф. №1-підприємництво   «Звіт  про   основні  показники діяльності»; ф. №3-ПВ «Звіт про використання робочого часу»;

      інші джерела інформації: бюджет витрат, матеріали хронометражу та фотографій робочого дня, штатний розпис.

Витрати підприємства на оплату праці складаються з фонду оплати праці і витрат, які не відносяться до фонду оплати праці.

Фонд оплати праці включає: фонд основної заробітної плати, фонд додаткової заробітної плати та інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Виплати, які не входять до складу фонду оплати праці, включають: суми вихідної допомоги, витрати на відрядження, допомогу з державного соціального страхування і державного соціального забезпечення та ін.

Методику аналізу фонду оплати праці можна представити у наступних етапах:

1. Загальна оцінка використання засобів на оплату праці.

1.1. Вивчення складу, структури, динаміки фонду оплати праці.

Така оцінка проводиться шляхом зіставлення фактично нарахованої заробітної плати за місяць, квартал, наростаючим підсумком з початку року і рік з плановою. В результаті зіставлення визначається абсолютна економія чи перевитрати фонду оплати праці в цілому по підприємству, виробничихпідрозділах і категоріях персоналу. Джерелом аналізу є бюджет витрат, а також дані бухгалтерського обліку про нараховану заробітну плату.

Абсолютна економія чи перевитрати фонду оплати праці не дозволяє об'єктивно оцінити ефективність використання засобів на оплату праці без зв'язку з обсягом виробництва продукції, виконаних робіт, наданих послуг. Тому, крім абсолютної, розраховується відносна економія чи перевитрати фонду оплати праці.

Для розрахунку відносної економії чи перевитрачання фактично нарахована заробітна плата зіставляється з її плановою величиною, скорегованою на фактичний обсяг продукції, робіт, послуг.

Скорегована величина фонду оплати праці розраховується так:

ЛЛГТ     ФОПпл (100 ± %ТП К)

ФОПс =             -                       -

с 100

або ФОПс = (ФОПпл змін х %ТП)+ФОПпл пост,

де: ФОПс - скорегована речовина ФОП;

%ТП - перевиконання (недовиконання) плану по обсягу товарної продукції, виконаних робіт, наданих послуг в %;

К - частка змінної частини ФОП у загальному фонді оплати праці; ФОПпл - плановий фонд оплати праці;

ФОПпл змін, ФОПпл пост - змінна і постійна сума планового фонду оплати праці.

1.2. Оцінка причин зміни постійної і змінної частини фонду оплати

праці.

До складу змінної частини фонду оплати праці належить: заробітна плата за відрядними розцінками, премії робітникам і управлінському персоналу за виробничі результати, оплата відпусток, що відповідає частині змінної заробітної плати.

Змінна частина фонду оплати праці залежить від обсягу виробництва продукції (q), його структури (ПВ), норм праці (Нпрі) і рівня її оплати (ОП).

ФОПзмін. = X q ПВі Нпрі ОПі .

Факторний аналіз здійснюється прийомами елімінування (ланцюгові підстановки, абсолютні різниці).

До складу постійної частини фонду оплати праці належить: заробітна плата робітників-погодинників, службовців, оплата робітників непромислових виробництв, їх відпускні, а також всі види доплат.

Постійна частина фонду оплати праці залежить від чисельності працівників, відпрацьованого часу, тарифних ставок і посадових окладів.

2. Аналіз складу, структури, динаміки фонду оплати праці за видами оплати, виявлення непродуктивних виплат.Фонд оплати праці включає:

Оплату відпрацьованого часу (за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці - норм часу, виробітку, обслуговування, за відрядними розцінками, тарифними ставками, посадовими окладами);

Оплату невідпрацьованого часу (оплату щорічних і додаткових відпусток, пільгового часу підліткам, простоїв не з вини працівника і т.п.);

Заохочувальні виплати (одноразові премії, винагороди за підсумками роботи за рік, за вислугу років, стаж роботи, матеріальна допомога і т.п.);

Компенсаційні виплати, пов 'язані з режимом роботи та умовами праці (доплати за роботу в нічний час, у вихідні та святкові (неробочі) дні, в понадурочний час, грошова компенсація за невикористану відпустку, у зв'язку з порушенням термінів виплати зарплати, внаслідок зростання споживчих цін і т.п.);

Соціальні виплати (вартість путівок на лікування, відпочинок, зниження вартості харчування, надбавки до пенсій працівникам підприємства і т.п.).

Про негативні тенденції в організації оплати праці свідчить зменшення питомої ваги заробітної плати робітників, яка нараховується безпосередньо за відрядними розцінками, тарифними ставками, посадовими окладами і збільшення таких непродуктивних витрат, як оплата цілоденних і внутрізмінних простоїв не з вини робітників, доплати за зміну умов праці, доплати до середнього заробітку, за виправлення браку не з вини робітника, у зв'язку з використанням робітників на роботах, що потребують менш кваліфікованої праці.

Умовний приклад. Проаналізуємо склад, структуру та динаміку фонду оплати праці в розрізі його складових за даними таблиці 2.53.

Таблиця 2.53

Оцінка складу, структури фонду оплати праці за видами виплат

(тис. грн.)

 

 

Минулий рік

Звітний рік

Динаміка

 

сума

підсумкуу % до

сума

підсумкуу % до

а

відн.

у структурі

1

2

3

4

5

6

7

8



Минулий рік

Звітний рік

Динаміка

1. ФОП - всього

2837

100

332 4

100

487

17,1 7

-

Згідно таблиці, фонд оплати праці в звітному періоді становив 3324 тис. грн., що на 487 тис. грн., або на 17,17% більше від рівня минулого періоду.

Аналізуючи структуру фонду оплати праці, слід відмітити, що найбільшу частку займає фонд основної заробітної плати, тобто оплата за відрядними розцінками та тарифними ставками (81,83%).

Фонд додаткової заробітної плати незначний і складає 15,73%. Заохочувальні і компенсаційні виплати, пов'язані з режимом роботи і умовами праці, за абсолютною сумою зросли на 31 тис. грн., а їх частка склала 3,37% фонду оплати праці.

Виплати за невідпрацьований час у порівнянні з минулим періодом зросли на 62 тис. грн., або на 17,92%, однак у структурі фонду оплати праці їх частка майже не змінилася і становить 12,27%.

3. Аналіз складу, структури, динаміки фонду оплати праці в розрізі основних груп і категорій персоналу, факторний аналіз його зміни.

У процесі аналізу виділяють фонд оплати праці промислово-виробничого персоналу, в тому числі робітників і службовців, з них -керівників і спеціалістів; фонд оплати праці працівників непромислових підрозділів; фонд оплати праці працівників необлікового складу.

Заробітна плата виробничих робітників входить до складу собівартості продукції як самостійна стаття. На неї впливають такі фактори: зміна обсягу виробленої продукції, її структура і прямі трудові витрати в собівартості окремих видів продукції.

На зміну фонду оплати праці кожної категорії працівників впливають зміна їх чисельності та середньої зарплати. Крім того, на зміну фонду оплати праці в цілому по підприємству впливає також зміна питомої ваги окремих категорій працівників.

Факторний аналіз здійснюють, користуючись прийомами елімінування.

4. Вивчення даних про динаміку і напрямки зміни середньої заробітної плати, а також факторів, що визначають її рівень.

Ретроспективний аналіз повинен бути спрямований на вивчення причин зміни середньої заробітної плати одного робітника по категоріях і професіях, а також по підприємству в цілому.

5.   Оцінка співвідношення між зміною продуктивності праці і
заробітною платою.

Така оцінка здійснюється за допомогою наступного показника:

індекс зміни прод. праці

Кспіввідношення

індекс зміни середньої зарплатисередня/ платазазвітнийіеріо,

Індек змін/середз/плати=----------------------------------------

середня пла тазабазовийеріОд

 

 

В умовах інфляції в аналізі при розрахунку індексу зміни середньої зарплати необхідно враховувати індекс росту цін на споживчі товари і послуги за аналізований період.

Наприклад, середньорічна зарплата робітників у звітному періоді 106,4 грн. у минулому - 76 грн., індекс інфляції за цей період 1,5.

І =106,4 н-76 -1,5 = 0,933 .

Значить, реальна зарплата не збільшилась, а зменшилась за аналізований період на 6,7%.


Можливі ситуації у співвідношеннях між заробітною платою і продуктивністю праці подані в таблиці 2.54.

Найкращою для підприємства можна вважати ситуацію 1. При її реалізації можливі два варіанти: продуктивність праці росте швидше від заробітної плати робітників; і заробітна плата зростає швидше від продуктивності праці робітників.

Для розширеного відтворення, отримання прибутку і рентабельності необхідно, щоб темпи росту продуктивності праці перевищували темпи росту її оплати. Якщо такий принцип не дотримується, то відбувається перевитрачання фонду оплати праці, підвищення собівартості і, відповідно, зменшення прибутку. Керівництву підприємством при плануванні діяльності та складанні бюджетів слід прагнути саме до такої динаміки показників.

Ситуація 4 відповідає загальному зниженню показників діяльності підприємства і є однією із ознак банкрутства. Це може призвести до соціальної напруги в колективі, і тому керівництву необхідно вжити ряд заходів по виправленню ситуації.Ситуація 3 свідчить про неефективне управління підприємством. Ріст заробітної плати при зниженні продуктивності праці робітників неминуче призведе до непомірного росту витрат і зниження показників прибутковості.

Ситуація 2 може виникнути через неправильну тарифікацію і неефективну систему нормування. Така ситуація призводить до загострення відносин у колективі і змушує керівництво перебудувати систему нормування, тому що ріст продуктивності праці швидко зміниться її зниженням.

Умовний приклад. Проаналізуємо в динаміці кошти, витрачені на оплату праці, та оцінимо співвідношення темпів зміни продуктивності праці та середньої заробітної плати і його вплив на показники діяльності підприємства на основі даних таблиці 2.55.
Аналіз наведених даних дає підстави зробити висновок про негативні тенденції в організації оплати праці. Так, при рості товарної продукції на 909 тис. грн., або на 7,33% фонд оплати праці зріс на 508 тис. грн., або на 18,0%. Така зміна супроводжується скороченням чисельності працівників. Зроблений висновок підтверджується порівнянням показників середньорічної заробітної плати та середньорічної продуктивності праці. При рості середньої заробітної плати на 32% простежується тенденція зниження продуктивності праці.

На підприємстві за звітний період зменшилася кількість людино-годин, за які була нарахована заробітна плата, в тому числі зменшилася кількість відпрацьованих людино-годин. Так, у минулому періоді із загальної кількостілюдино-годин за які була нарахована заробітна плата, лише 84,6% відпрацьовано, у звітному періоді ця цифра знизилася до 81,15%. Такі негативні тенденції ведуть до перевитрат фонду оплати праці, підвищення собівартості і зменшення прибутку. Результатом таких тенденцій є ріст зарплатомісткості продукції. Причинами виявленої ситуації можуть бути збільшення таких непродуктивних виплат, як доплати за зміну умов праці, доплати до середнього заробітку, доплати за виконання громадських обов'язків, за виправлення браку і т. п.

У ході аналізу слід підрахувати, яка частина зміни фонду оплати праці є результатом зменшення чисельності працівників, а яка обумовлена ростом середньої заробітної плати одного працівника.

Для факторного аналізу використаємо метод абсолютних різниць та наступну детерміновану факторну модель:

 

ФОП = ЧхЗ,

де: ФОП - фонд оплати праці;

Ч - середня чисельність працівників;

З - середня заробітна плата.


Дані розрахунку узагальнимо в таблиці 2.56.

Перевірка: -297,4+805,3=507,9.

У нашому випадку ріст фонду оплати праці відбувся через ріст середньої заробітної плати.

6. Оцінка своєчасності виплати зарплати та усіх видів допомоги, яка виплачується за рахунок коштів соціального страхування.

Аналізуючи причини утворення заборгованості, необхідно встановити наскільки своєчасним є відвантаження готової продукції, особливо платоспроможним покупцям, виявити наявність продукції, що не користується попитом, не має ринків збуту, а осідає на складах, що робиться підприємством для прискорення інкасації власної дебіторської заборгованості (своєчасність оформлення розрахункових документів, введення попередньої оплати).

На основі даних статистичної звітності про стан заборгованості по виплаті заробітної плати, а також усіх видів допомоги, яка виплачується зарахунок коштів соціального страхування, дамо оцінку своєчасності їх виплати на підприємстві (див. табл. 2.57.).

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75 


Похожие статьи

В М Серединська, О М Загородна, Р В Федорович - Економічний аналіз