В М Серединська, О М Загородна, Р В Федорович - Економічний аналіз - страница 44

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75 

Проведення порівняльного аналізу прибутку даного підприємства з:

      середньогалузевим рівнем - з метою оцінки його конкурентної позиції по рівню господарювання і виявлення резервів підвищення ефективності господарювання;

      показниками прибутку підприємств-конкурентів - з метою визначення конкурентної позиції підприємства в рамках конкретного регіонального ринку відповідної продукції і розробки заходів по її підвищенню;

      показниками прибутку окремих центрів відповідальності (структурних підрозділів) підприємства - з метою виявлення вкладу кожного в загальні результати діяльності.

Здійснення факторного аналізу зміни показників прибутку. Здійснюючи аналіз, основну увагу приділяють вивченню впливу на валовий прибуток наступних факторів:

      зміни обсягу реалізації продукції;

      зміни структури реалізованої продукції;

      зміни ціни на продукцію, а також питомих змінних і постійних витрат підприємства.

Результати аналізу використовуються для підрахунку внутрігосподарських резервів підвищення ефективності господарювання.

Виявлення збитків підприємства за окремими видами діяльності, структурними підрозділами, окремими операціями, окремими видами продукції, оцінка тенденцій їх зміни, а також вивчення причин з метою усунення їх у майбутньому.

Наприклад, до складу інших операційних витрат (ф. №2) входять різні економічні санкції (штрафи, пені, неустойки), що можуть застосовуватися до підприємства з боку споживачів, постачальників, транспортних організацій за недопоставку продукції, недотримання строків поставки, поставку продукції заниженої якості, затримку платежів за товарно-матеріальні цінності, простої залізничних вагонів тощо. Оскільки економічні санкції застосовуються до підприємства через різноманітні причини, то аналіз має включати обов'язкове поелементне їх вивчення з метою виявлення найзначніших причин їх виникнення.Оцінка якості прибутку, що є узагальненою характеристикою структури джерел його формування.

Методика оцінки якості прибутку до кінця не розроблена, не визначені чіткі критерії оцінки, їх перелік, важливість, кількісне вираження. Однак найбільш вживаним є метод експертних оцінок, який, з одного боку носить суб'єктивний характер, а з іншого - достатньо дорогий, якщо використовуються висококваліфіковані експерти.

Для кількісного вираження критеріальних показників, як правило, використовується метод бальної оцінки. Кожному критерію присвоюється певна кількість балів з врахуванням його важливості, а тоді за допомогою методу сум встановлюється загальна кількість балів, при якій якість прибутку вважається хорошою, задовільною і низькою [60, с. 133].

Якість отриманого прибутку є високою, коли спостерігається позитивна прогресуюча (або ж стабільна) тенденція в зміні прибутку протягом тривалого періоду; більшу частку в складі отриманого прибутку складає прибуток від основної і операційної діяльності поряд з ростом прибутку від фінансової і інвестиційної діяльності; високим є рівень співвідношення поточної ринкової ціни акції і чистого прибутку, що припадає на одну акцію; відсутні негативні фактори формування операційного прибутку; високим є діловий імідж адміністрації суб'єкта господарювання. Врахування якості прибутку при виборі ділових партнерів буде сприяти правильній оцінці їх перспективної платоспроможності, знижуватиме ризик неповернення боргів.

Аналіз розподілу і використання чистого прибутку підприємства за окремими основними напрямами. Такий аналіз повинен виявити рівень споживання прибутку власниками підприємства і загальний рівень його капіталізації та конкретні форми реінвестування прибутку. Велике значення для такої оцінки має система відносних показників розподілу і використання прибутку (див. §2.6.8).

 

6.5. Аналіз операційного прибутку

Одним із основних факторів формування чистого прибутку підприємства є розмір його операційного прибутку, і, в більшій мірі, та його частина, яка отримується у зв'язку з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг. Згідно з П(С)БО 3, - це валовий прибуток. Аналізуючи цю складову операційного прибутку, спочатку вивчають рівень виконання плану з валового прибутку, виявляють закономірності і тенденції його зміни на основі використання показників динаміки.

Оцінку реальності валового прибутку розпочинають перевіркою балансу товарної продукції і загальною оцінкою міри впливу на виконання плану (динаміки) валового прибутку змін у прибутку від випуску товарноїпродукції, а також змін прибутку в залишках нереалізованої продукції на початок і кінець звітного періоду. Така оцінка здійснюється з використанням балансового методу на основі застосування такого балансового рівняння:

Прибуток у залишках нереалізованої продукції на початок звітного періоду + прибуток у випуску товарної продукції = валовий прибуток + + прибуток у залишках нереалізованої продукції на кінець звітного періоду. Зростання залишків  нереалізованої продукції веде  до зменшення валового прибутку, тому в процесі аналізу необхідно з'ясувати причини, за якими продукція залишилася на складі, хто із сторін (замовник чи виробник) не виконав умов договору і сплачуватиме штрафні санкції.

Після загальної оцінки виконання плану та динаміки валового прибутку вивчають такі основні показники його формування, як:

      обсяг реалізації продукції у натуральних одиницях;

      структура реалізації;

      собівартість одиниці продукції;

      рівень цін одиниці продукції.

Обсяг реалізації може здійснювати як позитивний, так і негативний вплив на суму прибутку: збільшення обсягу продажу рентабельної продукції приводить до збільшення прибутку; якщо продукція є збитковою, то при збільшенні обсягу реалізації відбувається зменшення суми прибутку.

Структура продажу може здійснювати як позитивний, так і негативний вплив на суму прибутку: при зростанні частки рентабельної продукції сума прибутку збільшується, при збільшенні питомої ваги низькорентабельної або збиткової продукції - загальна сума прибутку зменшується.

Собівартість продукції і прибуток знаходяться в обернено пропорційній залежності: зниження собівартості приводить до відповідного зростання суми прибутку і навпаки.

Зміна рівня середньореалізаційних цін і величина прибутку знаходяться в прямо пропорційній залежності: при збільшенні рівня відпускних цін сума прибутку зростає і навпаки.

Алгоритм факторного аналізу зміни валового прибутку підприємства відображено в таблиці 2.60.

1. Методика факторного аналізу передбачає розрахунок умовного показника - фактичної реалізації по базових цінах і по базовій собівартості. Це зумовлено тим, що інфляція не тільки спричиняє ріст цін, але і поглиблює незіставність показників різних хронологічних періодів. Для того, щоб виключити вплив інфляції, фактичні показники, що використовуються в розрахунках, перераховуються по цінах базового періоду (порівнянних цінах). Найпростіший спосіб отримання умовного показника (графа 2) - цезнайти частку від ділення звітних показників на індекс росту цін на продукцію і здійснені витрати.
Зміна валового прибутку за рахунок зміни обсягу реалізації (ДВП0б):

АВП0б = ВПб(К-1), де: К - коефіцієнт зміни обсягу реалізації, який розраховується як

к = чд-

чдб

2. Зміна валового прибутку за рахунок зміни виробничої собівартості ( АВПвс ):

АВПвс = ВСф - ВС'.

3. Зміна валового прибутку за рахунок зміни оптових цін на продукцію ( АВПи):

АВПц =ЧДф -ЧД'.

4. Зміна валового прибутку за рахунок структури реалізації (АВП стр

):

АВПстр =[ВПф - ВПб ]-АВПоб -АВПвс -АВПц балансовий метод

або. АВПстр = [ВП'-ВПб ] -АВПобПокажемо використання факторного аналізу зміни валового прибутку на конкретному умовному прикладі в таблиці 2.61.


Таблиця 2..61

Коефіцієнт росту цін складає 1,0287, витрат - 1,04346. 1. Вплив зміни обсягу реалізації

-1

=568,42 тис. грн.

АВПоб =

ВПб-1 =9675,6

311126,1

2.  Зміна валового прибутку за рахунок зміни виробничої собівартості
( АВПвс )

АВП вс = ВСф - ВС = 22710-22408,3=301,7 тис. грн.

3.  Зміна валового прибутку за рахунок зміни оптових цін на продукцію (
АВПи )

АВПц =ЧДф -ЧД' =33900,532954,7 =945,8 тис. грн.

 

 

4. Зміна валового прибутку за рахунок структури реалізації (АВП стр)

АВПстр =[ВПф - ВПб ] -АВПоб -АВПвс -АВПц =

= (11190,5 - 9675,6 ) - (568,42 -301,7 + 945,8) = 302,38 тис. грн.

або АВПстр = [ВП' - ВПб ] - АВПоб =

=10546,4-9675,6-568,42=302,38 тис. грн.

Перевірка: 568,42-301,7+945,8+302,38=1514,9 тис. грн.Поряд з основною до складу операційної діяльності суб'єкта господарювання входять операції, що її супроводжують (див. табл.2.61). Це операції, пов'язані з організацією і управлінням виробництвом, реалізацією продукції, іноземної валюти, інших оборотних активів, операційною орендою, недостачами, псуванням матеріальних цінностей, штрафними санкціями тощо. В процесі аналізу виявляють необгрунтовані перевитрати і непродуктивні витрати, з'ясовують причини та винних осіб.

Вивчення фінансових результатів від іншої операційної діяльності проводиться у розрізі окремих операцій з використанням горизонтального і вертикального порівняльного аналізу.

Зниження ринкової вартості виробничих запасів, отримання збитків від їх реалізації може відбутися через зниження споживчих властивостей у зв'язку з псуванням і старінням. Причинами виникнення таких непродуктивних витрат є тривале і недбале збереження матеріальних цінностей.

Наявність доходів і витрат від отримання і сплати штрафних санкцій, отримання і списання безнадійної дебіторської заборгованості часто є наслідком ефективної роботи не тільки бухгалтерії, а і певних служб підприємства (збутової, фінансової, юридичної). Їх наявність вимагає встановлення винуватців і причин появи. Детальний аналіз такої ситуації передбачає вивчення даних бухгалтерського обліку: первинних документів, облікових регістрів.

Оскільки витрати є основним фактором формування прибутку підприємства, то це змушує постійно контролювати їх величину. Використовуючи поділ витрат на постійні і змінні, а також враховуючи тісну залежність витрат з обсягом реалізації і прибутком, можна ефективно управляти процесом формування прибутку на підприємстві.

Розподіл витрат на постійні і змінні дозволяє використовувати механізм управління прибутком від операційної діяльності, відомий в економічній літературі як «операційний леверидж». Дія цього механізму ґрунтується на тому, що між операційним прибутком підприємства і обсягом реалізації продукції відсутня прямо пропорційна залежність: при зміні обсягу реалізації прибуток змінюється швидше. Характер такого співвідношення обумовлений складом операційних витрат, а саме наявністю в них витрат, що мають постійний характер.

Іншими словами, постійні витрати самим фактом свого існування викликають непропорційно більш високу зміну суми прибутку від основної (операційної) діяльності при будь-якій зміні обсягу реалізації. Як свідчить практика, рівень такої чутливості прибутку до зміни обсягу реалізації не залежить ні від розміру підприємства, галузевих особливостей його операційної діяльності чи інших факторів, а визначається часткою постійнихвитрат у загальній сумі операційних. Ця частка отримала назву коефіцієнта операційного левериджу.

Чим вище значення цього коефіцієнта на підприємстві, тим більше змінюється сума його прибутку по відношенню до темпів зміни обсягу реалізації. Тому при однакових приростах обсягу реалізації продукції підприємство, у якого більший коефіцієнт операційного левериджу, при інших рівних умовах, завжди буде в більшій мірі нарощувати суму свого прибутку порівняно з підприємством, у якого значення цього коефіцієнта менше.

Отже, інтенсивність впливу (дії) механізму операційного левериджу на прибуток визначається рівнем постійних витрат у складі операційних, тобто величиною коефіцієнта операційного левериджу.

Конкретне співвідношення приросту суми прибутку до суми обсягу реалізації, яке досягається при певному коефіцієнті операційного левериджу, характеризується показником «ефект операційного левериджу». Формула цього показника має вигляд:

темп приросту операційного прибутк

ефект операційного левериджу =---------------------------------------------------

темп приросту обсягу реалізації

Використання даної формули дозволяє, задаючи той чи інший темп приросту обсягу реалізації продукції, визначити, в яких розмірах зросте сума прибутку при певному для підприємства значенні коефіцієнта операційного левериджу. Різниця в ефекті буде визначатися різним співвідношенням постійних і змінних операційних витрат, які відображаються коефіцієнтом операційного левериджу.

Розрахуємо ефект операційного левериджу, користуючись такою інформацією (табл.2.62):

Таблиця 2.62


Розрахунок ефекту операційного левериджу


1

2

3

4

5

+ ряд.2)

 

 

 

 

4. Прибуток від операційної діяльності

4365,1

5510,2

1145,1

26,2

5. Чистий дохід

31126,1

33900,5

2774,4

8,9

6. Коефіцієнт

 

 

 

 

операційного левериджу

0,232

0,250

0,018

7,8

(ряд.2 : ряд.3)

 

 

 

 

7. Ефект операційного

 

 

 

 

левериджу (ряд.4.гр.4 :

х

2,94

х

х

ряд.5гр.4)

 

 

 

 

8. Маржинальний дохід (ряд.5 - ряд.2)

10565,6

12090,7

1525,1

14,4

9. Питома вага

 

 

 

 

маржинального доходу у чистому доході, % (ряд.8 :

33,9

35,6

1,7

х

ряд.5)

 

 

 

 

Продовження таблиці 2.6

1

2

3

4

5

10. Обсяг реалізації, що

 

 

 

 

забезпечує беззбиткову

18320,1

20462,1

2142,0

11,7

діяльність (ряд.2 : ряд.9)

 

 

 

 

11. Зона безпеки, % (ряд.5 - ряд.10) : ряд.5

41,1

39,6

-1,5

-

Як видно із розрахунків таблиці 2.62, аналізоване підприємство отримує ефект операційного левериджу. При прирості обсягу реалізації на 1% операційний прибуток зростає на 2,94% при умові, що частка постійних витрат у складі операційних (коефіцієнт операційного левериджу) складає 25%. Оскільки приріст обсягу реалізації складає 8,9%, то приріст операційного прибутку склав 26,2% (2,94х8,9=26,2%).

Використовуючи механізм дії операційного левериджу, необхідно враховувати певні особливості його прояву, а саме:

1. Позитивний вплив операційного левериджу починає проявлятися лише після того, як підприємство подолає точку беззбитковості своєї діяльності.

Чим вища сума постійних витрат і коефіцієнт операційного левериджу, тим пізніше при інших рівних умовах воно досягне точки беззбитковості своєї діяльності.Тому в умовах збитковості виробництва високий коефіцієнт буде лише поглиблювати кризову ситуацію.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75 


Похожие статьи

В М Серединська, О М Загородна, Р В Федорович - Економічний аналіз