В М Серединська, О М Загородна, Р В Федорович - Економічний аналіз - страница 45

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75 

2. Після подолання точки беззбитковості, чим вищий коефіцієнт операційного левериджу, тим більшою силою впливу на приріст прибутку володітиме підприємство, збільшуючи обсяг реалізації.

3. Найбільший позитивний вплив операційного левериджу на прибуток досягається в зоні, максимально наближеній до точки беззбитковості (при умові її подолання).

При збільшенні зони безпеки, тобто при віддаленні від точки беззбитковості, при збільшенні обсягу реалізації ефект операційного левериджу починає зменшуватися: кожен наступний процент приросту обсягу реалізації продукції буде приводити до все меншого темпу приросту суми прибутку. Однак, при цьому темпи приросту суми прибутку завжди будуть лишатися більшими, ніж темпи приросту обсягу реалізації продукції.

4. Механізм операційного левериджу має й обернену направленість -зниження обсягу реалізації продукції ще в більшій мірі буде викликати зменшення прибутку підприємства.

Пропорції такого зниження визначатимуться коефіцієнтом операційного левериджу. Чим вище його значення, тим більш високими темпами буде зменшуватися сума прибутку по відношенню до темпів зниження обсягу реалізації. Аналогічно, з наближенням до точки беззбитковості в зворотному напрямку, темпи зниження суми прибутку завжди будуть залишатися більшими, ніж темпи зниження обсягу реалізації.

5.   Ефект операційного левериджу стабільний лише протягом
короткого періоду.

Постійні операційні витрати залишаються незмінними лише протягом короткого періоду часу. При активізації ділової активності підприємства відбувається збільшення обсягу реалізації, це неминуче веде до росту суми постійних витрат і зміни беззбиткового обсягу продажу. Нові умови господарювання спричиняють новий прояв дії механізму операційного левериджу.

Розуміння механізму дії операційного левериджу дозволяє збільшувати операційний прибуток підприємства на основі цілеспрямованої зміни складу і структури операційних витрат.

Несприятливі умови господарювання, що проявляються в зниженні обсягу реалізації, збитковості виробництва, вимагають вжиття заходів по зниженню частки постійних витрат у складі операційних.

Сприятлива кон'юнктура товарного ринку і наявність певної зони безпеки дозволяє підприємству збільшити частку своїх постійних витрат.6.6. Аналіз функціонального зв 'язку між витратами, обсягом продажу і прибутком

Механізм управління формуванням прибутку від операційної діяльності базується на основі тісної взаємозалежності цього показника з обсягом реалізації і витратами. Цей взаємозв'язок покладено в основу методики маржинального аналізу, яка дозволяє виділити роль окремих факторів у формуванні операційного прибутку підприємства.

Методика маржинального аналізу дозволяє:

1. Визначити обсяг реалізації, який забезпечує беззбиткову діяльність підприємства при заданому співвідношенні ціни, постійних і змінних витрат.

Якщо постійні витрати позначити через а, а змінні витрати на одиницю продукції через b, то при обсягу х загальна сума витрат у буде дорівнювати:

у=а+bx.

У точці беззбитковості (ТБ) чистий дохід (виручка) дорівнює витратам. Чистий дохід (ЧД) можна розрахувати як добуток обсягу продажу (х) і ціни (Р). Тоді:

хР=а+Ьх; xP-bx=a; x(P-b)=a;

a

P - b w

У точці беззбитковості постійні витрати рівні маржинальному доходу (Дм), а постійний дохід повинен відповідати критичному обсягу продажу, тобто величині постійних і змінних витрат, тому:

ТБ ЧД

T = Дм (2)

Звідси:

ТБ = аЧД = а ^ Дм = а_

Дм      ' ЧД   ДПВ'

де: Дпв - питома вага маржинального доходу у чистому доході (виручці від реалізації).

Точку беззбитковості можна відобразити графічно на рис. 2.2в и Р

У Ч К А

 

 

 

 

Б

и

Т

О

К

 

 

 

 

 

ТБ


Прибуток

 

 

Змінні

витрати

 

 

 

Постійні

витрати


 

 

 

 

в и Р У Ч К АРис. 2.21 Графічне зображення точки беззбитковості Формула (1) дозволяє розрахувати ТБ у натуральних одиницях виміру в умовах однономенклатурного виробництва, формула (2) використовується при багатономенклатурному виробництві в грошовій оцінці.

2. Визначити зону безпеки підприємства, тобто розмір можливого зниження обсягу реалізації у вартісній оцінці при несприятливій кон 'юнктурі товарного ринку, який дозволяє йому здійснювати прибуткову операційну діяльність.

Різниця між фактичним і беззбитковим обсягом продажу складає зону безпеки підприємства, яка показує, наскільки фактичний обсяг реалізації вищий від критичного.

Зона безпеки може бути розрахована не тільки як абсолютна, але і як відносна величина.ЗБ =


ЧД -ТБ

ЧДВідносний показник зони безпеки показує, на скільки процентів можна знизити обсяг реалізації продукції при несприятливій кон'юнктурі товарного ринку без шкоди для фінансового стану підприємства.

Беззбитковий обсяг продажу і зона безпеки залежать від суми постійних і змінних витрат, а також від рівня цін на продукцію.

Витрати діють на ТБ прямо пропорційно, а ціна - обернено. При підвищенні ціни ТБ знижується, тобто менше треба реалізувати продукції, щоб отримати необхідну суму виручки для компенсації витрат підприємства. При зниженні ціни ТБ зростає, тобто зростає беззбитковий обсяг продажу.Кожне підприємство намагається скоротити частку постійних витрат на одиницю продукції, зменшити беззбитковий обсяг продажу і збільшити зону безпеки.

3. Визначити обсяг реалізації для отримання певної суми прибутку. В

цьому випадку формула (1) матиме вигляд:

а + П

х =          .

Р - b

При багатономенклатурному виробництві цей показник (формула 2) матиме такий вигляд:

 

Дпв

де: П - запланований обсяг прибутку.

4. Визначити критичний рівень постійних витрат при заданому рівні маржинального доходу й обсягу продажу.

а

В умовах однономенклатурного виробництва X = рь, а=х(Р—Ь).

а

х =------

В умовах багатономенклатурного виробництва       Дпв а = х 'Дпв

5. Розрахувати беззбиткову ціну реалізації, виходячи із заданого обсягу реалізації і рівня постійних і змінних витрат.

а

X =       , х(Р—Ь)=а

хР—хЬ=а хР=а+хЬ

0   a + x' b  a , xx

Умовний приклад. Підприємство виготовляє виріб А за ціною 20 грн., питомі змінні витрати складають 12 грн., постійні витрати за період -4 тис. грн. Скільки повинно підприємство реалізувати продукції, щоб працювати беззбитково? Чи буде володіти підприємство певною зоною безпеки, реалізувавши 1000 штук виробів? Скільки підприємство повинно реалізувати продукції, щоб отримати прибуток у сумі 2000 грн.?

Використовуючи формулу (1), можна порахувати, що, реалізувавши 500 штук виробів, підприємство не отримає ні прибутку, ні збитку, а лише покриє

••            Г500     4000 Л

свої витрати І 500 =----- .

v     І------ 20-12Г1000 - 500 Л
Оцінюючи значення коефіцієнта безпеки І----- 1000           =      І, можна

зробити висновок, що підприємство може знизити обсяг продажу на 50% або на 500 штук і при цьому його діяльність залишатиметься беззбитковою.

Щоб отримати прибуток у сумі 2000 грн., підприємству треба до беззбиткового обсягу продажу (500 штук) ще додатково реалізувати 250 штук

Г4000+2000    __Л виробів [    20-12    = 750 0 .

Розрахуємо точку беззбитковості і зону безпеки підприємства в умовах багатономенклатурного виробництва на основі даних таблиці 2.62. Згідно з формулою (2), беззбитковий обсяг продажу в звітному періоді складає 20462,1 тис. грн., що на 2142 тис. грн., або на 11,7% більше від рівня базового періоду. Ріст точки беззбитковості у звітному періоді означає, що підприємству необхідно реалізувати продукції на 2142 тис. грн. більше, аби досягнути рівня беззбитковості. Збільшення постійних і змінних витрат підприємства веде до росту точки беззбитковості, а ріст цін на його продукцію - до зниження. Коли витрати зростають швидше, ніж ціни, то спостерігається ріст точки беззбитковості, в іншому випадку - зниження. Саме таку ситуацію спостерігаємо у нашому умовному прикладі: згідно даних таблиці 2.61, склав темп росту витрат 104,346%, а цін - 102,87%.

Кількісне значення коефіцієнта безпеки свідчить, що при несприятливій кон'юнктурі товарного ринку підприємство може знизити обсяг реалізації на 39,6% і при цьому працювати беззбитково. Оскільки підприємство знаходиться на більш пізніх стадіях життєвого циклу і володіє певним запасом безпеки, то воно може дозволити собі послабити вимоги до режиму економії постійних витрат. У такі періоди доцільним є здійснення реконструкції і модернізації основних засобів, ріст обсягу реального інвестування.

6.7. Аналіз рентабельності

Прибуток характеризує кінцевий результат діяльності підприємства. Його одержання є обов'язковою умовою розширеного відтворення на підприємстві, забезпечення самофінансування і зміцнення конкурентоспроможності на ринку. Абсолютна величина прибутку відображає отриманий підприємством ефект, однак не відображає рівня ефективності його господарської діяльності. Обсяг прибутку може зростати при недостатньому використанні ресурсів підприємства, недотриманні вимог режиму економії. Тому для характеристики ефективності господарської діяльності, рівня використання його ресурсів, раціональності здійсненихвитрат широко застосовуються відносні показники, які в економічній практиці одержали назву рентабельності.

Показники рентабельності - це відносні показники прибутковості, які характеризують ефективність господарювання, бо їх величина показує співвідношення ефекту з наявними чи використаними ресурсами, необхідними для отримання цього ефекту.

Основними етапами аналізу показників рентабельності є:

      визначення   й   оцінка   рівня   показників,   виявлення   тенденцій і закономірностей зміни, оцінка виконання плану за показниками;

      факторний аналіз їх зміни;

      виявлення    резервів    (невикористаних    можливостей) підвищення рентабельності, розробка пропозицій по їх мобілізації.

Різноманітність показників рентабельності визначає альтернативність пошуку шляхів її підвищення. Кожен з вихідних показників розкладається у факторну модель з різним рівнем деталізації, що дає можливість виявити й оцінити резерви її росту. Для кількісної оцінки резервів підвищення ефективності господарювання користуються методами факторного аналізу і принципами детермінованого факторного моделювання.

Логічну модель формування показників рентабельності підприємства можна представити на рис.2 .22

 

Відношення результативності роботи підприємства (валового прибутку, прибутку від операційної діяльності, чистого прибутку, обсягу реалізації, чистого, позитивного грошового потоку)

 

до величини авансованих ресурсів (активів підприємства, основних засобів і матеріальних оборотних активів, власного капіталу, позиченого капіталу)

до величини витрат (витрат основної, операційної, інвестиційної, фінансової діяльності)

 

до обсягу продажу

 

Рис. 2.22. Логічна модель формування показників рентабельності

Виходячи з моделі, можна виділити наступні групи показників рентабельності:

1. Рентабельність капіталу та його складових. До даної групи показників відносять: рентабельність активів (економічну рентабельність), загальну рентабельність (рентабельність виробничого капіталу), рентабельність власного капіталу (фінансову рентабельність) і т.п.Дані показники специфічні тим, що відповідають інтересам всіх учасників бізнесу: адміністрацію цікавить віддача всіх активів; інвесторів і кредиторів - віддача на вкладений капітал; власників - прибутковість акцій, рентабельність власного капіталу.

2.    Рентабельність видів діяльності та окремих видів продукції (окупність витрат). До даної групи показників відносять рентабельність основної діяльності, рентабельність операційної діяльності, рентабельність інших видів звичайної діяльності, рентабельність окремих видів продукції і т.п.

3.    Рентабельність реалізації продукції. Цей показник характеризує комерційну рентабельність підприємства.

4. Рентабельність грошового потоку.

Покажемо алгоритм розрахунку основних показників рентабельності.

Рентабельність активів підприємства (економічна рентабельність) (РОА) розраховується як відношення чистого прибутку підприємства (ЧП) до величини активів підприємства (А). Вона характеризує загальний рівень прибутку, що створюється всіма активами. За цією формулою можуть бути розраховані коефіцієнти рентабельності окремих груп активів (оборотних, необоротних, окремих їх елементів):

ЧП

РОА = — -100% А .

Рентабельність виробничого капіталу (Рз) в % визначається як відношення валового прибутку до середньої вартості основних засобів і матеріальних оборотних активів і вимірює рентабельність капіталу, який функціонує в основній діяльності:

Рз = —^        10%

Ф + МОА ,

де: ВП - валовий прибуток підприємства;

Ф - середньорічна вартість основних засобів;

МОА - середньорічна вартість матеріальних оборотних активів.

З метою факторного аналізу зміни рентабельності виробничого капіталу

може бути використана наступна формула:

( 1    1 ї

Рз = Е: + -

к У

де: Рз - рентабельність виробничого капіталу, в %;

Е - валовий прибуток у процентах до виручки від реалізації продукції;

м - фондовіддача як відношення виручки від реалізації до середньої вартості основних засобів;

к - оборотність матеріальних оборотних активів як відношення виручки від реалізації до середньої вартості цих активів.В економічній літературі існують різні думки про те, по якій вартості включати в розрахунок майно, що амортизується. Більшість економістів відстоюють таку думку: якщо оцінюється ефективність використання тільки основних засобів, то їх середньорічна вартість визначається за початковою (первісною) вартістю. Якщо ефективність активів у цілому, то в розрахунку необхідно використовувати їх залишкову вартість, бо сума нарахованої амортизації знаходить своє відображення за іншими балансовими статтями (готова продукція, дебіторська заборгованість і т.п.).

Рентабельність власного капіталу (фінансова рентабельність) (РОЕ) розраховується як відношення чистого прибутку підприємства (ЧП) до величини власного капіталу (ВК) і характеризує рівень прибутку, що створюється власним капіталом.

ЧП

РОЕ =       100%.

ВК

Факторна модель формування рентабельності власного капіталу має наступний вигляд:

РОЕ = ЧП=ЧП ЧД А.

ВК    ЧД    А   ВК '

А

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75 


Похожие статьи

В М Серединська, О М Загородна, Р В Федорович - Економічний аналіз