В М Серединська, О М Загородна, Р В Федорович - Економічний аналіз - страница 49

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75 

Згідно методу участі вартість інвестицій, яку спочатку оцінюють за собівартістю збільшують (зменшують) відповідно до частки інвестора у фінансових результатах асоційованого підприємства.

Ринкова вартість - це вартість реалізації фінансових інвестицій за ціною, яка склалася в момент їх продажу на фінансовому ринку (фіксована вартість по боргових цінних паперах і поточна курсова вартість по пайових фінансових активах).

Сума, яка відображена на бланку цінного папера, є його номінальною вартістю. Сума всіх акцій за номінальною вартістю відображає величину статутного капіталу підприємства.

За формами фінансового інвестування виділяють інвестиції в статутні капітали інших підприємств (купівля паю), в цінні папери та грошові інструменти (депозитні вклади).

Аналіз депозитних сертифікатів здійснюють у розрізі установ банку і строків відшкодування грошових коштів;

аналіз акцій - з врахуванням акціонерних товариств та видів акцій, їх номінальної та ринкової вартості;

аналіз облігацій - за строками, видами, емітентами.

За часом інвестування виділяють довгострокові та поточні фінансові інвестиції.

Довгострокові фінансові інвестиції - це інвестиції на період більше від одного року, а також всі інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент. Такий вид інвестицій відображається в складі основного капіталу.

Поточні фінансові інвестиції - це інвестиції, що легко реалізуються та призначаються для утримання протягом строку, що не перевищує один рік. Вони відображаються в складі оборотного капіталу.

Оцінюється рівень доходності окремих фінансових інвестицій і фондового портфеля в цілому.

Рівень доходності визначається як відношення суми доходу, отриманого від інвестування в грошові і фондові інструменти; вкладення капіталу в статутні фонди інших підприємств чи доходу за окремими фінансовими інструментами до обсягу інвестиційних витрат.

До складу інвестиційного доходу належать:

      проценти по вкладах у статутні фонди; депозитних вкладах у банках, по облігаціях та інших боргових цінних паперах;

дивіденди по акціях і інших пайових цінних паперах; вартість реалізації фінансових інструментів по ціні, яка склалася в момент їх продажу на фінансовому ринку.

Сума інвестиційних витрат - це фактичні витрати для інвестора, пов'язані з придбанням цінних паперів, сума наданих позик, обсяг грошових коштів, перерахованих на депозит, і т.п.

Рівень доходності фінансових інвестицій підприємства зіставляється з середнім рівнем доходності на фінансовому ринку і рівнем доходності інших активів і власного капіталу. Позитивною тенденцією слід рахувати відставання темпів росту останніх.

Оцінюється ліквідність окремих інструментів фінансових інвестицій, а також вивчається співвідношення рівня «доходність - ліквідність» по кожній з них.

Рівень ліквідності характеризує можливу швидкість реалізації інструментів інвестування по їх реальній ринковій вартості і вимірюється за допомогою коефіцієнта ліквідності

Ліквідність впливає на рівень доходності (рентабельності). Чим нижчий рівень ліквідності інструменту інвестування, тим вищий повинен бути розмір інвестиційного доходу чи премії за ліквідність ( див. § 2.12.6) .

Оцінюється ризик інвестування та вивчається співвідношення рівня доходності і ризику.

Для оцінки ризику інвестування використовуються: математико-статистичні методи (дисперсія, середньоквадратичне відхилення, коефіцієнт варіації, бета-коефіцієнт) і евристичні (експертні) оцінки, що базуються на опитуванні кваліфікованих спеціалістів з наступною математичною обробкою результатів цього опитування.

З підвищенням рівня доходності зростає і величина ризику об'єктів фінансування і знижується рівень їх ліквідності.

Вивчається динаміка загального обсягу інвестованого капіталу в приріст об'єктів реального інвестування; питома вага реального інвестування в загальному обсязі інвестицій підприємства, в сумі сукупного капіталу підприємства.

Основними формами реального інвестування є: капітальне інвестування, що здійснюється у формі придбання цілісних майнових комплексів, нового будівництва, реконструкції і модернізації основних засобів, оновлення окремих видів устаткування; інноваційне інвестування в нематеріальні активи; інвестування приросту оборотних активів.

Оцінюється рівень завершеності окремих інвестиційних проектів та освоєння інвестиційних ресурсів у розрізі окремих об'єктів реального інвестування; уточнюється необхідний обсяг інвестиційних ресурсів для їх повного завершення (див. §2. 12.5).Вивчається ефективність реальних інвестиційних проектів, які вказують на доцільність відволікання капіталу з цією метою (ЧТВ, ВНО, індекс доходності, період окупності).

Методика аналізу ефективності реальних інвестицій відображена детально в § 2.12.3.

Оцінюється ефективність використання загального обсягу основного капіталу на основі розрахунку і вивчення в динаміці рівня наступних показників:

      рентабельності основного капіталу, який показує обсяг прибутку, що генерує одна гривня, вкладена підприємством в основний капітал:

РоСк ОСк

де: Роск - рентабельність основного капіталу за певний період; ЧП - чистий прибуток підприємства за певний період; ОСк - середня величина основного капіталу за певний період, що аналізується;

      коефіцієнта капіталовіддачі основного капіталу (Косск). Він показує обсяг чистого доходу, що приносить одна гривня основного капіталу:

К   = ООП

КоСк   ОСк'

де: ОР - обсяг реалізації продукції за період, що аналізується;

ОСк - середня величина основного капіталу за період, що аналізується;

      швидкості оновлення операційних необоротних активів (ШО):

 

кон '

де: КОН - коефіцієнт оновлення операційних необоротних активів у звітному році, або в середньому за ряд років.

7.5. Аналіз оборотного капіталу

Згідно з П(С)БО 2 оборотні активи (капітал) - це грошові кошти та їх еквіваленти, що необмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи дванадцяти місяців з дати балансу. Актив класифікують як оборотний, коли передбачається, що він:

       буде реалізований або утримуватиметься для продажу чи використання за нормальних умов операційного циклу підприємства;

або утримується з комерційною метою чи протягом короткого терміну і буде реалізований впродовж 12 місяців з дати балансу;або є активом у вигляді грошових коштів необмежені для поточного використання.


чи їх еквівалентів, щоЗа характером джерел формуванняВалові оборотні активи

Чисті оборотні активи

Власні оборотні активиЗа видамиЗапаси


Поточні фінансові інвестиції

Дебіторська заборгованість


Грошові

активи


Інші види оборотних активівЗа характером участі в операційному процесіОборотні активи, які обслуговують виробничий цикл підприємства

Оборотні активи, які обслуговують фінансовий (грошовий) цикл підприємстваЗа ліквідністюВисоколіквідні


Швидколіквідні


НизьколіквідніРис. 2.28 Класифікація оборотних активів підприємства

Склад оборотних активів підприємства відображений у другому розділі активу балансу. Для кращого сприйняття і розуміння складу і суті оборотних активів, задоволення інформаційних потреб широкого кола споживачів їх класифікують за різними ознаками (див. рис. 2.28).

За джерелами фінансування виділяють валові, чисті та власні оборотні активи.

Валові оборотні активи - це загальний обсяг оборотних активів підприємства, які формуються за рахунок власного та позиченого капіталу.

Чисті оборотні активи відображають ту частину оборотних активів, яка сформована за рахунок власного капіталу та позиченого капіталу, що залучається підприємством на довгостроковий період.Власні оборотні активи характеризують ту частину оборотних активів, яка створена за рахунок тільки власних джерел фінансування.

Оцінюючи склад оборотного капіталу, можна виділити наступні види активів: запаси (виробничі запаси, біологічні активи, незавершене виробництво, готова продукція, товари), поточні фінансові інвестиції, грошові кошти та їх еквіваленти, дебіторська заборгованість та інші оборотні активи.

До складу оборотних активів, які обслуговують виробничий цикл належать виробничі запаси, незавершене виробництво, готова продукція. Прикладом оборотних активів, які обслуговують фінансовий (грошовий) цикл, є дебіторська заборгованість, грошові кошти та їх еквіваленти, поточні фінансові інвестиції.

За часом, протягом якого оборотні активи можуть бути перетворені в грошову наявність без відчутних втрат їх ринкової вартості, поділяють на високоліквідні (готові засоби платежу), швидколіквідні та низьколіквідні.

Основною метою аналізу оборотного капіталу є оцінка ефективності його використання та оптимізація структури, тобто встановлення оптимальних пропорцій між складовими.

Аналіз оборотного капіталу проводиться в такій послідовності.

Розглядається динаміка оборотного капіталу, який використовується на підприємстві, темпи його зміни зіставляються з темпами зміни обсягу реалізації продукції і всього капіталу підприємства; вивчається динаміка питомої ваги оборотного капіталу підприємства.

Даючи оцінку динаміки оборотного капіталу, частки в складі активів, необхідно брати до уваги позитивні наслідки їх росту для фінансового стану підприємства. Однак абсолютне і відносне зростання оборотних активів в складі майна підприємства, спричинене дією факторів інфляції, уповільненням оборотності оборотних активів, оцінюється негативно.

У процесі аналітичного дослідження необхідно зважати, що позитивною тенденцією є перевищення темпів росту обсягу виробленої і реалізованої продукції, а також прибутку над темпами росту оборотного капіталу. Така тенденція веде до росту показників капіталовіддачі, рентабельності, тобто свідчить про підвищення ефективності використання капіталу.

Вивчається динаміка оборотних активів підприємства в розрізі основних видів - запасів сировини, матеріалів, готової продукції, дебіторської заборгованості, залишків грошових активів, оцінюється динаміка питомої ваги основних видів оборотних активів у загальній їх сумі, їх ліквідність.

Оцінюючи абсолютну і структурну динаміку оборотного капіталу, необхідно брати до уваги наступне.Ріст виробничих запасів може свідчити про ряд позитивних і негативних моментів у роботі підприємства.

Позитивними є розширення масштабів господарської діяльності; підвищення рівня ділової активності підприємства; прагнення зберегти грошові кошти від знецінення через інфляцію в умовах недорозвинутості фондового ринку.

До негативних моментів можна віднести недоліки роботи відділу матеріального постачання, нераціональне управління виробничими запасами, внаслідок чого значна частина капіталу направляється в оборотні активи з незначним рівнем ліквідності.

Ріст незавершеного виробництва може свідчити не тільки про розширення масштабів діяльності і ріст ділової активності, а й бути наслідком росту тривалості виробничого циклу через зниження продуктивності праці, ефективності використання виробничих потужностей, низької організації виробництва, недостатнього рівня техніки і технології.

Ріст дебіторської заборгованості, зумовлений підвищенням попиту на продукцію, підприємства, збільшенням обсягу товарного кредиту, оцінюється позитивно, бо свідчить про підвищення ефективності використання капіталу. Якщо ріст дебіторської заборгованості зумовлений неефективною кредитною політикою, нерозбірливим вибором партнерів, відсутністю оцінки їх кредитоздатності, фінансового стану, то це свідчить про вилучення частини активів з обороту і неминуче веде до погіршення фінансової стійкості, платоспроможності, генерує ризик банкрутства.

Зменшення дебіторської заборгованості може свідчити про ефективну кредитну політику, обґрунтований вибір партнерів, покращення їх фінансового стану, або ж про скорочення продажу в кредит, втрату споживачів продукції. Таке зниження супроводжується ростом залишків нереалізованої продукції і оцінюється негативно.

Ріст залишків готової продукції на складі свідчить про втрату ринків збуту, низьку купівельну спроможність споживачів, високу собівартість та неритмічність випуску і відвантаження продукції. Це в свою чергу веде до сповільнення оборотності капіталу, відсутності готівки та росту частки позиченого капіталу в джерелах фінансування підприємства.

При оцінці грошових коштів слід знати, що раніше у всіх випадках позитивно оцінювалося їх збільшення, адже це вказує на ріст абсолютної ліквідності, збільшення обсягу реалізації продукції, підвищення ділової активності підприємства. Однак, враховуючи те, що ці активи є монетарними і зазнають втрат через інфляцію, сьогодні підприємства повинні прагнути раціонально використовувати вільні грошові кошти (надавати позики іншим підприємствам, здійснювати довго-, короткострокові фінансові вкладення, купувати патенти, ліцензії і т.п.). Мистецтво управляти грошовими коштамиполягає в тому, щоб на рахунках тримати лише мінімальну суму грошових коштів, яка може знадобитися для поточної операційної діяльності і покрити тимчасову незбалансованість грошових потоків у часі.

Для того, щоб зробити однозначний висновок про причини зміни структури активів, необхідно проводити детальний аналіз окремих балансових статей. Це дасть можливість не тільки оцінити зміни в майновому стані підприємства, але і відшукати шляхи підвищення ефективності використання капіталу.

Оцінюється тривалість операційного циклу підприємства та його складових і вивчаються основні фактори його формування.

Введення поняття оборотного капіталу зумовило потребу визначення часу, потрібного для його обороту, який називають операційним циклом.

Операційний цикл - це проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності та отриманням грошових коштів і їх еквівалентів від реалізації виробленої з них продукції або товарів і послуг.

Тривалість операційного циклу визначається тривалістю обороту окремих складових оборотного капіталу, а саме:

тоц = тога + тос + тогп + тод3 ,

де: ТОЦ - тривалість операційного циклу підприємства, в днях;

ТОга - тривалість обороту грошових активів, у днях;

ТОс - тривалість обороту запасів сировини, матеріалів та інших матеріальних факторів виробництва в складі оборотних активів, у днях;

ТОгп - тривалість обороту запасів готової продукції, в днях;

ТОдз - тривалість інкасації дебіторської заборгованості, в днях.

Вивчається оборотність оборотного капіталу на основі розрахунку показників:

     тривалість  обороту  оборотного   капіталу;   коефіцієнт оборотності оборотного капіталу:

тОо обк

'ОБк

ОРод '

де: ТОобк - тривалість обороту оборотного капіталу за період, що аналізується (в днях);

ОБк - середня вартість оборотних активів за період, що аналізується; ОРод - одноденний обсяг реалізації в періоді, за який проводиться

аналіз;

КООБ = °L ОБк    ОБк '

де: КОобк - коефіцієнт оборотності оборотного капіталу за відповідний період (число оборотів);

ОР - обсяг реалізації продукції за відповідний період;ОБк - середня вартість оборотних активів за відповідний період.

Оцінюються наслідки сповільнення (прискорення) оборотності оборотних активів і здійснюється розробка заходів по прискоренню їх оборотності.

У рамках цього етапу визначається сума засобів, додатково залучених або вивільнених з обороту (С) внаслідок сповільнення (прискорення) оборотності оборотних активів, адже від швидкості обороту залежить розмір коштів, що їх потребує підприємство для здійснення операційної діяльності.

C = (ТОобк1 - ТОобк0 ) X ОРод , де: ТООБк\ - тривалість обороту оборотних активів у звітному періоді,

дні;

ТОобко - тривалість обороту оборотних активів у базовому періоді, дні; ОРод - одноденний обсяг реалізації в звітному періоді. Основні   шляхи   прискорення   оборотності   оборотного капіталу відображені в таблиці 2.73.


Таблиця 2.73


заборгованості

папери). Використання певних форм рефінансування дебіторської заборгованості (факторинг, форфейтинг і т.д.)

Підвищення рівня маркетингових досліджень, спрямованих на прискорення руху товарів від виробника до споживача

Вивчення ринку, вдосконалення товару і методів стимулювання збуту; формування правильної цінової політики; організація ефективної реклами і т.д.

Умовний приклад. Використовуючи дані фінансової звітності підприємства, узагальнені в таблиці 2.74, оцінимо ефективність використання ним оборотного капіталу та визначимо, на яких стадіях кругообороту відбулося його прискорення, а на яких сповільнення.

Таблиця 2.74


Оцінка ефективності використання оборотного капіталу
Як свідчать дані таблиці, зменшилась тривалість знаходження капіталу в готовій продукції, що свідчить про підвищення рівня маркетингових досліджень, спрямованих на прискорення руху товарів від виробника до споживача, включаючи вивчення ринку, вдосконалення товару і форм його просування до споживача, організацію ефективної реклами, цінової політики.

Разом з тим, збільшився час знаходження капіталу у виробничих запасах і незавершеному виробництві. Це свідчить про збільшення тривалості виробничого циклу і часу зберігання запасів на складі. Така ситуація можлива через зниження ділової активності підприємства, а також через нагромадження зайвих, непотрібних матеріальних ресурсів у зв'язку з недоліками матеріально-технічного постачання, або за рахунок придбання додаткових матеріальних ресурсів через ріст темпів інфляції. Тому за даними складського обліку необхідно встановити ті запаси, за якими залишки великі, а витрачання матеріальних ресурсів протягом звітного періоду не було. Для оперативного управління запасами доцільно складати сигнальну довідку, де порівнювати фактичний запас з нормативним.

За звітний період зріс час знаходження капіталу в готівці. При наявності прострочених платежів це може свідчити про нерівномірне надходження і витрачання грошових коштів, тобто про незбалансованість грошових потоків підприємства.

Оцінюється рентабельність оборотного капіталу, вивчаються фактори її формування. Рентабельність оборотного капіталу (Робк) розраховується за формулою:

РОБк =^^х100

де: ВП - валовий прибуток підприємства в періоді, за який проводиться аналіз;

ОБк - середня вартість оборотного капіталу в періоді, за який проводиться аналіз.У процесі аналізу використовується модель, створена спеціалістами компанії «Дюпон» в двадцяті роки ХХ століття, яка стосовно до цього виду капіталу має вигляд:

РоБк  = Рор x КООБк ,

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75 


Похожие статьи

В М Серединська, О М Загородна, Р В Федорович - Економічний аналіз