В М Серединська, О М Загородна, Р В Федорович - Економічний аналіз - страница 58

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75 

Дані таблиці 2.88 свідчать, що підприємство на червень місяць спланувало такий обсяг виплат грошових коштів, який би відповідав їх надходженню. Враховуючи залишок грошових коштів на початок місяця, рівень платоспроможності становить 1,06. Однак, фактично в червні місяці надійшло грошових коштів на 60 тис. грн. менше від запланованого рівня.

Крім того, обсяг фактично виплачених грошових коштів за червень місяць зріс на 375 тис. грн.

Таблиця 2.88.


Оцінка платоспроможності підприємства за червень місяць


 

 

 

Відхилення

. Показники

червень місяць:

План

Факт

 

 

Продовження таблиці 2.88.

1

2

3

4

5

У тому числі:

а) від продажу товарів, продукції, робіт і послуг згідно з договорами;

3248,0

3010,0

-238,0

-7,3

б) від реалізації майна;

50,0

28,0

-22,0

-44,0

в) попередня оплата за продукцію;

-

120,0

120,0

-

г) кредити банків.

200,0

180,0

-20,0

-10,0

2. Виплати грошових засобів за

червень місяць: у т. ч:

2.1. Обсяг прострочених платежів;

3498,0

3873,0 70,0

375,0 70,0

10,7

2.2. Термінові платежі за червень місяць:

3498,0

3803,0

305,0

8,7

У тому числі:

а) виплата заробітної плати;

2910,0

2980,0

70,0

2,4

б) оплата рахунків постачальників за отриману сировину, паливо, енергію, виконані роботи і послуги;

428,0

658,0

230,0

53,7

в) платежі в бюджет і позабюджетні фонди;

140,0

140,0

-

-

г) сплата % за кредит, повернення кредиту.

20,0

25,0

5,0

25,0

3. Рівень платоспроможності на червень місяць.

1,06

0,92

-0,14

-13,2

Все це стало причиною того, що підприємство в червні місяці не може повністю виконати свої зобов'язання. Воно є неплатоспроможним.

 

9.4. Оцінка показників ділової та ринкової активності

На фінансовий стан підприємства безпосередньо впливає його ділова і фондова активність, яка проявляється в економічному зростанні підприємства, застосуванні наступальної стратегії розвитку, досягненні поставленої мети, ефективному використанні економічного потенціалу.

Кількісну оцінку та аналіз ділової активності підприємства можна здійснювати, користуючись системою якісних і кількісних показників-критеріїв.Оцінка ділової активності на якісному рівні може бути отримана в результаті порівняння діяльності даного підприємства з підприємствами-партнерами, конкурентами за такими критеріями як імідж підприємства, наявність постійних постачальників, споживачів, позиція на ринку, конкурентоспроможність продукції, наявність продукції, що поставляється на експорт.

Кількісні критерії ділової активності визначаються абсолютними і відносними показниками, які характеризують обсяг господарських операцій, стабільність їх здійснення, наявність і регулярність формування прибутку, рівень виконання плану за основними показниками діяльності.

Серед основних оціночних абсолютних показників треба виділити обсяг реалізації, прибуток, величину авансового капіталу. Оцінюючи динаміку цих показників, необхідно зіставити темпи їх зміни. Оптимальним є наступне співвідношення, що називають золотим правилом економіки підприємства:

Тп > Тор > Та > 100,

де: Тп - темп зміни прибутку;

Тор - темп зміни виручки від реалізації;

Та - темп зміни активів.

Ця залежність означає, що:

       економічний потенціал зростає, бо зростає величина активів підприємства;

       порівняно з ростом економічного потенціалу обсяг реалізації зростає більш високими темпами, тобто ресурси підприємства використовуються більш ефективно;

       прибуток зростає випереджуючими темпами, що свідчить, як правило, про відносне зниження витрат виробництва.

М. С. Абрютіна у своїх дослідженнях подовжила ланцюжок взає­мозв'язків темпів росту основних показників виробничо-господарської діяльності підприємства, перетворивши її в таку модель економічного зростання [1, с. 235]:

Ґго > > ТОФА > > ТМ > ТНФА > Ґнф > ҐК Т'гі темпи зростання власного капіталу в грошовій формі;

—темпи зростання власного капіталу;

— темпи зростання оборотних фінансових активів: —темпи зростання фінансових активів;
темпи зростання майна;
НФА


темпи зростання нефінансових активів;НФ


темпи зростання майна в негрошовій формі;
ПК


темпи зростання позикового капіталу.Дотримання в довгостроковому періоді перерахованих вище пропорцій у фазах циклу кругообігу капіталу на підприємстві дозволить останній успішно функціонувати.

 

Основними відносними показниками ділової активності є показники ефективності використання основного капіталу, матеріальних і трудових ресурсів, показники оборотності капіталу та його складових, платоспроможність і ліквідність, показники фінансової стійкості, коефіцієнт стійкості економічного росту.

Сукупність показників ділової активності узагальнена на рис.2.40.

У процесі аналізу ділової активності підприємства розраховують коефіцієнт стійкості економічного зростання. Він характеризує стійкість і перспективу економічного розвитку підприємства, яка проявляється в темпах приросту обсягу реалізації продукції, тобто в прирості обсягу його операційної діяльності (див. § 2.10.3).

Для того, щоб визначити місце підприємства серед аналогічних до нього підприємств за сферою використання капіталу, треба порівняти відносні показники та темпи росту основних показників його господарської діяльності. Чим вищі темпи росту, тим динамічніше розвивається підприємство, тим перспективнішим є вкладення додаткового капіталу в його діяльність чи співробітництво з ним.Показники ділової активності підприємства

Імідж підприємства, наявність постійних постачальників, споживачів, позиція на ринку, конкурентоспроможність продукції, наявність продукції, що поставляється на експорт

Показники обсягу продажу, отриманого прибутку, авансового капіталу

 

Показники ефективності використання капіталу і його складових: рентабельність і оборотність

 

Показники фінансового стану: платоспроможність, ліквідність, фінансова стійкість, якість дебіторської і кредиторської заборгованостей

 

Показники використання основного капіталу, матеріальних, трудових ресурсів: фондовіддача, матеріаломісткість, продуктивність праці, середня заробітна плата тощо

 

Рис. 2.40. Сукупність показників ділової активності підприємства

Динаміка темпів показника чистого доходу підприємства (виручки від реалізації) в порівнянні з іншими показниками може свідчити про:

      зниження рентабельності продукції при відставанні темпів росту виручки від темпів росту прибутку;

      зниження продуктивності праці при відставанні темпів росту виручки від темпів росту чисельності працівників;

      переважно екстенсивний характер економічного розвитку при відставанні темпів росту виручки від темпів росту витрат;

      сповільнення оборотності власного капіталу при відставанні темпів росту виручки від темпів росту власного капіталу;

      зниження фондовіддачі при відставанні темпів росту виручки від темпів росту основних засобів.

На ділову активність підприємства впливають ряд факторів, що мають об'єктивний і суб'єктивний характер. До найбільш значних факторів можна віднести:

      фактор попиту на продукцію галузі;

      ціновий фактор, який відображає співвідношення середньоринкових цін і цін товаровиробника на продукцію. Чим менше таке співвідношення, тим гострішою для підприємства стає конкурентна боротьба;

виробничий фактор, що визначає вікову структуру основного й оборотного капіталу, організаційно-технічний рівень виробництва; якість продукції, рівень її конкурентоспроможності;   макроекономічні    фактори,    що    відображають грошово-кредитну, податково-бюджетну, цінову, амортизаційну політику й інші заходи державного регулювання економіки. Оцінку    фондової    активності    здійснюють    на підприємствах, зареєстрованих на біржах цінних паперів. Основним показниками такої оцінки є чистий прибуток на одну просту акцію, дивіденд на просту акцію, рентабельність   акції,   дивідендний   вихід,   цінність   акції, коефіцієнт котирування   акцій.   Алгоритм   їх   розрахунку   та   економічний зміст відображено в таблиці 2.89.


Таблиця 2.89.



Показник

Алгоритм розрахунку

Коментарі

 

чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію (дані ринку цінних паперів : ф. №2 ряд.320)

вартості акцій, служить індикатором попиту на акції даного підприємства. Напрямком позитивних змін вважається ріст даного показника, що вказує, яку суму згодні платити інвестори за 1 грн. прибутку на акцію. Ріст цього показника в динаміці відоб-

цінних паперів,
облікова
- як
відношення власного
капіталу до середньої
кількості простих
акцій)
____________

1. акціонери, придбаваючи акцію готові дати за неї ціну, яка перевищує бухгалтерську оцінку реального капіталу, що припадає на цю акцію на даний моментЩо Ви розумієте під фінансовою стійкістю підприємства?

2. Які завдання вирішуються в процесі аналізу  фінансової стійкості підприємства?

3. Назвіть систему показників оцінки фінансової стійкості підприємства та дайте їм економічну інтерпретацію.

4. Що Ви розумієте під поняттями: «ліквідність активу», «ліквідність підприємства» та «ліквідність балансу»?

5. Дайте визначення поняттю «платоспроможність підприємства».

6. Назвіть основні причини неплатоспроможності підприємства.

7. Перерахуйте основні показники, які характеризують ділову активність підприємства.

На основі яких показників оцінюють фондову (ринкову) активність?Розділ 10.

Діагностика та аналіз потенційного банкрутства суб'єктів господарювання

10.1. Поняття, види та ознаки банкрутства

Банкрутство - це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Боржником є суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у т.ч. зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), протягом 3-х місяців після настання встановленого строку їх оплати.

Банкрутство може бути реальним, фіктивним або навмисним.

Реальне банкрутство виникає через здійснення неефективної, збиткової роботи та ризикованих операцій, що приводять до катастрофічних втрат капіталу, які не дозволяють підприємству здійснювати ефективну господарську діяльність.

Фіктивне банкрутство виникає внаслідок навмисного оголошення підприємством своєї неплатоспроможності з метою отримання відстрочки своїх кредитних зобов'язань чи знижки з суми кредиторської заборгованості.

Навмисне банкрутство виникає внаслідок навмисного створення керівником чи власником стану неплатоспроможності підприємства в особистих інтересах чи інтересах інших осіб у результаті навмисного некомпетентного фінансового управління.

Навмисне і фіктивне банкрутство переслідується законом.

Основними ознаками банкрутства можуть бути:

      серйозні порушення фінансової стійкості підприємства, які заважають здійсненню його господарської діяльності;

      перевищення фінансових зобов'язань підприємства над його активами. Такий стан відображається показником «чиста від'ємна вартість підприємства», який відображає обсяг перевищення позиченого капіталу над сумою його активів;

      суттєва незбалансованість у рамках відносно тривалого періоду обсягів його грошових активів (тривале перевищення обсягу негативного грошового потоку над позитивним і відсутність перспектив перелому цієї негативної тенденції);

       тривала неплатоспроможність підприємства, викликана низькою ліквідністю його активів (значне перевищення невідкладних фінансових зобов'язань над сумою залишків його грошових засобів і активів у високоліквідній формі, що носить хронічний характер);суттєві втрати в основній діяльності, що відображаються в хронічному спаді виробництва, скороченні обсягів продажу і хронічній збитковості;

       наявність    хронічної    простроченої   дебіторської    і кредиторської заборгованості;

       збільшення до небезпечних розмірів позиченого капіталу;

       хронічний дефіцит власного оборотного капіталу;

       хронічне невиконання зобов'язань перед інвесторами, кредиторами і акціонерами (виплата процентів, дивідендів, повернення позик);

       постійне збільшення тривалості обороту капіталу;

       використання короткотермінових позичених засобів для довгострокових вкладень;

       використання нових джерел фінансування на відносно невигідних умовах.

 

10.2 Діючі підходи до застосування діагностичних методів в аналізі потенційного банкрутства Антикризове управління бізнесом вимагає систематичної регулярної оцінки кризових факторів фінансової діяльності та прогнозування можливого настання банкрутства ще до появи явних ознак. Така оцінка здійснюється на основі фінансового аналізу і має діагностичний характер.

Вчені-економісти, використовуючи термін «діагностика» в оцінці фінансової ситуації на підприємстві, застосовують його в сполученні з такими термінами, як «експрес», «фундаментальна", «аналіз», «банкрутство», «експертна», «фінансово-економічна» та ін.

Ф. Ф. Аунапу відмічає: «Діагностика метод аналізу стану виробничої системи для виявлення й усунення в ній диспропорцій, що сприяють появі «вузьких місць», тобто «хвороб» виробничого організму» [21].

А. П. Ковальов підкреслює: «Діагностика банкрутства такий вид фінансового аналізу, що націлений у першу чергу на виявлення якомога раніше різноманітних збоїв і недоліків у діяльності підприємства, потенційно небезпечних з погляду можливості настання банкрутства» [31].

І. А. Бланк дає наступне визначення діагностики, поділивши її на два етапи: експрес і фундаментальну . Екс прес-діагностика банкрутства забезпечує раннє виявлення ознак кризового розвитку підприємства і дозволяє прийняти оперативні заходи для їх нейтралізації, а фундаментальна - дозволяє одержати найбільш розгорнуту картину кризового фінансового стану підприємства і конкретизувати форми і методи майбутнього його фінансового оздоровлення[10]. Запропонована Блаком І.А.система індикаторів нараховує 41 абсолютний і відносний показник, що характеризуєрізні сторони фінансово-господарської діяльності підприємства. При цьому він виділяє три принципові характеристики оцінки масштабів кризового фінансового стану підприємства: легка фінансова криза; глибока фінансова криза; фінансова катастрофа.

Ряд науковців пропонують використання методу діагностики по слабких сигналах" [35], використовуючи систему моніторингу , яка дозволяє видслідковувати сильні і слабкі сигнали, що надходять із внутрішнього і зовнішнього середовища.

Базуючись на викладених вище визначеннях можна стверджувати, що експрес-діагностика фінансового стану й стійкості функціонування підприємства є етапом діагностичного циклу, що забезпечує по «слабких сигналах» (симптомах) виявлення порушень пропорцій у фазах циклу кругообігу капіталу на підприємстві.

Фундаментальна діагностика фінансового стану й стійкості функціонування підприємства — етап діагностичного циклу, що дозволяє встановити причини порушення пропорцій у фазах циклу кругообігу капіталу на підприємстві.

Для діагностики фінансового стану й стійкості функціонування підприємства характерна наявність таких основних принципів [34].

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75 


Похожие статьи

В М Серединська, О М Загородна, Р В Федорович - Економічний аналіз