В М Серединська, О М Загородна, Р В Федорович - Економічний аналіз - страница 62

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75 

-  теперішній грошовий потік;

-  майбутній грошовий потік

 

За неперервністю:

-  регулярний грошовий потік;

-  нерегулярний грошовий потік

 

За стабільністю часових інтервалів формування:

-  регулярний грошовий потік з рівномірними часовими інтервалами (ануїтет);

-  регулярний грошовий потік з нерівномірними часовими інтервалами в рамках аналізованого періоду

грошових

Рис. 2.47. Класифікація грошового потоку за основними класифікаційними

ознаками

засобів підприємством у процесі здійснення його діяльності за певний період) грошовий потоки.Чистий грошовий потік відображає різницю між надходженнями і виплатами грошових засобів за певний період, тобто різницю між позитивним і негативним грошовими потоками. Тому чистий грошовий потік може бути додатнім (при перевищенні позитивного потоку над негативним) і від'ємним (при перевищенні негативного потоку над позитивним).

За рівнем достатності для здійснення господарської діяльності виділяють надлишковий грошовий потік, при якому надходження грошових засобів є набагато більшими, ніж потреба у їх витрачанні за всіма напрямками господарської діяльності. При надлишковому грошовому потоці чистий грошовий потік - додатній. Якщо надходження грошових засобів не покриває потреби у їх витрачанні, то на підприємстві формується дефіцитний грошовий потік, чистий грошовий потік при цьому - від'ємний.

Зміна вартості грошей у часі викликає необхідність розраховувати теперішній і майбутній грошові потоки. Теперішній грошовий потік показує сучасну вартість грошових засобів, що будуть отримані через певний період часу. Майбутній грошовий потік показує його цінність через певний період часу.

За неперервністю формування розрізняють регулярний і нерегулярний (дискретний) грошовий потоки. Регулярний грошовий потік формується за операціями, що мають постійний характер у межах певного періоду. Наприклад, грошові потоки, що обслуговують фінансовий чи товарний кредити тощо. Здійснення підприємством операцій, що мають разовий характер приводить до утворення нерегулярних надходжень і витрачань грошових засобів, тобто до формування нерегулярного (дискретного) грошового потоку. Прикладом таких операцій може бути придбання основних засобів, цілісних майнових комплексів тощо.

Така класифікаційна характеристика є досить умовною. Якщо часовий інтервал невеликий, то в його межах всі грошові потоки можна розглядати як дискретні. З ростом часового інтервалу, практично всі грошові потоки є регулярними.

За стабільністю часових інтервалів формування регулярні грошові потоки поділяються на такі види: ануїтет - регулярний грошовий потік з рівними часовими інтервалами і регулярний грошовий потік з нерівномірними інтервалами в рамках аналізованого періоду.

За значимістю виділяють пріоритетний та обслуговуючий грошовий потік. Обслуговуючі грошові потоки підприємства формуються за господарськими операціями, які безпосередньо і не створюють вартості підприємства, однак є необхідними для забезпечення нормального режиму його функціонування.

Основна увага фінансового аналітика повинна бути зосереджена на пріоритетних грошових потоках. Таким є потік від операційної діяльності,зокрема надходження виручки від реалізації, оплата рахунків постачальників, сплата податків та інших обов'язкових платежів; виплата заробітної плати та ін.

На відміну від операційного грошового потоку грошовий потік від інвестиційної діяльності суб'єкта господарювання не розглядається як основне джерело формування його потреби в капіталі, оскільки має переважно обслуговуючий характер. Чистий грошовий потік від інвестиційної діяльності здебільшого має від'ємне значення, оскільки доходи від інвестиційної діяльності, як правило, не перекривають потреби підприємства в інвестиційному капіталі, насамперед, потреби на фінансування реальних інвестицій.

Згідно з Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», до складу фінансової звітності підприємства входить «Звіт про рух грошових коштів». Його форма і зміст регламентуються П(С)БО 4. Формуються дані про рух грошових потоків з використанням прямого і непрямого методів.

Прямий метод спрямований на отримання даних, які характеризують як валовий, так і чистий грошовий потік підприємства у звітному періоді. Він відображає весь обсяг надходжень і видатків грошових засобів. Застосування цього методу передбачає безпосереднє використання даних бухгалтерського обліку, які характеризують всі види надходжень і витрачань грошових засобів. Сума чистого потоку розраховується як різниця між надходженнями і видатками грошових коштів. Таким методом у вітчизняній обліковій практиці розраховуються чисті грошові потоки від інвестиційної і фінансової діяльності.

Розглянемо основні види надходжень і виплат грошових засобів за операціями інвестиційної і фінансової діяльності.

Інвестиційна діяльність суб'єкта господарювання відповідно до національних П(С)БО - це сукупність операцій із придбання та продажу довгострокових ( необоротних) активів, а також короткострокових ( поточних) фінансових інвестицій, які не є еквівалентами грошових коштів. Іншими словами, операції інвестиційної діяльності ведуть до зміни активів.

Позитивний грошовий потік від інвестиційної діяльності формується

від:

•   реалізації фінансових інвестицій (акцій, боргових зобов'язань, часток у капіталі інших підприємств);

      реалізації   необоротних    активів    (нематеріальних    активів, інших довгострокових необоротних активів, крім фінансових інвестицій);

      надходження грошових засобів у вигляді відсотків за позиками, наданими іншим підприємствам;надходження грошових засобів у вигляді дивідендів як результат придбання акцій, боргових зобов'язань, часток участі у спільних підприємствах;

      повернення авансів, позик, наданих іншим сторонам, пов'язаним з інвестиційною діяльністю;

      надходження коштів від здійснення ф'ючерсних та форвардних контрактів, опціонів та «своп»-контрактів.

Негативний грошовий потік від інвестиційної діяльності пов'язаний з виплатою грошових коштів для:

      придбання акцій або боргових цінних паперів, часток у капіталі інших підприємств;

      придбання необоротних активів (крім фінансових інвестицій);

      надання авансів, позик іншим підприємствам;

      проведення у звітному періоді капітального ремонту, модернізації та реконструкції основних засобів;

      здійснення ф'ючерсних, форвардних, «своп»-контрактів, опціонів.

Надходження і видаток грошових коштів від інвестиційної діяльності визначають на основі аналізу змін у статтях необоротних активів, поточних фінансових інвестицій та статей «Дохід від участі в капіталі», «Інші фінансові доходи», «Інші доходи», «Втрати від участі в капіталі», «Інші витрати» Звіту про фінансові результати.

Фінансову діяльність згідно П(С)БО визначають як сукупність господарських операцій, які ведуть до зміни величини та складу власного і позиченого капіталу. Іншими словами , операції фінансової діяльності ведуть до зміни пасивів.

При формуванні позитивного грошового потоку від фінансової діяльності беруть до уваги:

      надходження грошових коштів від розміщення акцій та інші операції, що приводять до збільшення власного капіталу;

      надходження грошових коштів у результаті утворення боргових зобов'язань (позик, векселів, а також інших видів короткострокових і довгострокових зобов'язань, не пов'язаних з операційною діяльністю);

      інші надходження грошових коштів, пов'язані з фінансовою діяльністю.

Видаток грошових коштів, або формування негативного грошового потоку відбувається через:

      виплати грошових коштів для погашення боргових зобов'язань (отриманих позик, випущених облігацій та інших видів коротко- та довгострокових зобов'язань, не пов'язаних з операційною діяльністю);

      сплату дивідендів та податку на прибуток, утриманого з дивідендів, сплачені грошовими коштами протягом звітного періоду;використання грошових коштів для придбання раніше випущених власних акцій підприємства;

      виплати грошових коштів орендодавцю для погашення заборгованості за фінансовою орендою та за іншими платежами, пов'язаними з фінансовою діяльністю.

Рух грошових коштів у результаті фінансової діяльності визначається на основі змін у статтях балансу за розділом «Власний капітал» та у статтях, пов'язаних з фінансовою діяльністю у розділах балансу: «Забезпечення наступних витрат і платежів», «Довгострокові зобов'язання», «Поточні зобов'язання», «Короткострокові кредити банків», «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями», «Поточні зобов'язання за розрахунками з учасниками» тощо.

У вітчизняному Звіті про рух грошових коштів інформація про рух грошових коштів від операційної діяльності подається з використанням непрямого методу. Він полягає в отриманні даних про чистий грошовий потік шляхом послідовного коригування прибутку, отриманого підприємством від його звичайної діяльності до оподаткування. Застосування цього методу передбачає використання таких джерел інформації, як Баланс, Звіт про фінансові результати, Примітки до фінансової звітності, Головна книга, аналітичні дані окремих рахунків бухгалтерського обліку.

Грошовий потік від операційної діяльності - це основне джерело фінансового забезпечення його господарської діяльності.

Прикладами руху грошових коштів внаслідок операційної діяльності є:

      надходження грошових коштів від реалізації продукції, продажу товарів, надання послуг;

      надходження коштів за надання права користуватися активами (ліцензії, оренда тощо);

      розрахунки з постачальниками матеріальних ресурсів, сторонніми виконавцями окремих видів послуг, з працівниками по заробітній платі;

      сплата процентів за кредит, податкових платежів у бюджети всіх рівнів і в позабюджетні фонди;

      сплата інших операційних витрат.

При визначенні чистого грошового потоку від операційної діяльності прибуток від звичайної діяльності до оподаткування (базовий елемент розрахунку) коригується на:

2.   1. Витрати нараховані, але не сплачені (забезпечення, витрати на сплату відсотків), або нараховані, але які не вимагають використання грошових коштів (амортизація основних засобів і нематеріальних активів). Вважають, що ці витрати генерують позитивний грошовий потік, тому їх додають до базового елементу розрахунку.Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування містить прибуток (збиток), отриманий від операцій різних видів діяльності. З метою визначення чистого грошового потоку від операційної діяльності від нього необхідно виключити прибуток від інвестиційної і фінансової діяльності та додати збитки від цих видів діяльності.

3.   Далі прибуток від звичайної діяльності до оподаткування коригують на зміни у складі оборотних активів, доходів та витрат майбутніх періодів, поточних зобов'язань.

а) При цьому приріст оборотних активів, витрат майбутніх періодів
необхідно відняти від суми прибутку, а зменшення
- додати. Такі дії
пояснюються тим, що:

      збільшення дебіторської заборгованості означає те, що частина доходу від реалізації продукції не є надходженням грошових засобів (в розрахунках слід брати до уваги лише дебіторську заборгованість, пов'язану з операційною діяльністю);

      при збільшенні запасів вважають, що вони були придбані за грошові кошти;

      збільшення витрат майбутніх періодів пов'язане з видатком грошових засобів;

      зменшення дебіторської заборгованості означає надходження грошових засобів;

      зменшення запасів також означає надходження грошових засобів;

      зменшення витрат майбутніх періодів означає їх списання на витрати звітного періоду, що не приводить до видатку грошових засобів.

Таким чином, приріст оборотних активів і витрат майбутніх періодів генерує негативний грошовий потік, а зменшення - позитивний.

б) Приріст поточних зобов'язань і доходів майбутніх періодів треба
додати до суми прибутку, а зменшення
- відняти. Це пояснюється тим, що:

      збільшення поточних зобов'язань означає лише нарахування заборгованості, а не видаток грошей;

      збільшення доходів майбутніх періодів відображає надходження грошових засобів;

      зменшення поточних зобов'язань вказує на погашення боргу і сплату грошових засобів;

      зменшення доходів майбутніх періодів пов'язане з зарахуванням їх частини до прибутку звітного року.

Приріст поточних зобов'язань і доходів майбутніх періодів пов'я­зують з формуванням позитивного грошового потоку, а їх зменшення - з негативним.4. Для отримання чистого грошового потоку від операційної діяльності від базового елемента розрахунку віднімають суми грошових коштів, використаних на сплату відсотків за позиками та іншими фінансовими зобов'язаннями (випущеними облігаціями, фінансовим лізингом тощо), і суми грошових коштів, що пішли на сплату податків на прибуток (за умови, що вони конкретно не ототожнюються з фінансовою або інвестиційною діяльністю).

Треба відмітити, що у відповідності з діючою міжнародною і вітчизняною практикою складання фінансової звітності обсяг позичених засобів відображається в складі фінансової діяльності, а витрати підприємства, пов'язані з їх обслуговуванням (відсотки за позиками), відображаються в складі операційної діяльності. Це пов'язано з тим, що ці витрати формують собівартість продукції і, відповідно, впливають на суми операційного прибутку підприємства.

5. Визначення чистого руху коштів від операційної діяльності передбачає врахування руху коштів внаслідок надзвичайних подій, що не пов'язані з інвестиційною або фінансовою діяльністю.

Результати розрахунку суми чистого грошового потоку операційною, інвестиційною і фінансовою діяльністю дають змогу визначити загальний його обсяг по підприємству:

Аналіз механізму формуваня чистих грошових потоків підприємства дає можливість виділити його позитивні і негативні сторони. Перевага прямого методу полягає в тому, що він показує загальні суми надходжень та платежів і зосереджує увагу на тих статтях, що генерують найбільше надходження і видаток коштів, дозволяє одержати точніші дані про обсяг і склад грошових потоків. Однак цей метод не розкривав взаємозв'язку величини фінансового результату і величини зміни коштів, зокрема не показує, чому виникає ситуація, коли прибуткове підприємство є неплатоспроможним.

Непрямий метод кращий з аналітичного погляду, тому що дає змогу пояснити причини розбіжностей між фінансовими результатами і вільними залишками готівки. Перевага непрямого методу визначення чистого грошового потоку полягає в тому, що він дає змогу виявити динаміку всіх факторів, які його формують. Тому, аналізуючи грошові потоки, потрібно застосовувати обидва методи в комплексі.

11.2 Основні напрямки аналізу грошових потоків

У структурі методики аналізу грошових потоків можна виділити такі складові елементи :

                        мета та завдання аналізу грошових потоків;

                        методи кількісної оцінки грошових потоків;

критерії прийняття управлінських рішень;форми управління грошовими потоками.

 

Мета аналізу - оцінити здатність підприємства генерувати грошові кошти в розмірі і в строки, необхідні для здійснення планових витрат, сприяти ефективному управлінню грошовими потоками підприємства, що дозволить:

       забезпечити фінансову незалежність підприємства;

       підвищити ритмічність операційної діяльності;

       забезпечити прискорення оборотності капіталу;

       зменшити потребу в позиченому капіталі;

       знизити ризик неплатоспроможності.

Основними завданнями аналітичного дослідження грошових потоків підприємства є:

                     виявленя причини, джерел та факторів формування грошового потоку;

                     оцінка впливу грошового потоку на майно підприємства;

 

            оцінка повноти та своєчасності покриття потреби підприємства у капіталі для фінансування його операційної, інвестиційної та фінансової діяльності;

         підтримання прийнятного рівня платоспроможності та ліквідності, а також попередження формування чи розвитку фінансової кризи;

         збільшення вхідних грошових потоків як основного джерела фінансування підприємства та їх оптимізації у розрізі видів;

         скорочення циклу обороту грошових коштів;

         підтримання адекватного балансу між формуванням резерву ліквідності та втраченими альтернативними можливостями;

         забезпечення ефективності використання грошових коштів підприємства через оптимальний їх розподіл у часі та просторі;

         скорочення накладних витрат підприємства, пов'язаних із генеруванням його грошових потоків, насамперед із надходженням вхідних грошових потоків.

Визначення мети та конкретизація сукупності поточних завдань аналізу грошових потоків здійснюється за певними напрямками.

Починається вивчення грошових потоків із оцінки обсягу і динаміки позитивного грошового потоку в цілому по підприємству, в розрізі окремих видів діяльності і окремих джерел формування; оцінки співвідношення грошових засобів залучених із внутрішніх і зовнішніх джерел.Коли зовнішнім джерелом є позичений капітал, то зменшується фінансова стійкість господарюючого суб'єкта Адже він повинен забезпечити формування у майбутньому необхідної величини операційного грошового потоку для обслуговування зобов'язань - виплати процентів і погашення основної частини боргу.

В процесі аналізу оцінюється роль і місце прибутку підприємства у формуванні його позитивного грошового потоку. Ріст позитивного грошового потоку за рахунок збільшення прибутку від основної діяльності, як в цілому за рахунок внутрішніх джерел, оцінюється позитивно, бо свідчить про підвищення його якості.

В процесі аналітичного дослідження зіставляються темпи приросту активів, обсягу виробництва і реалізації з темпами приросту позитивного грошового потоку. Перевищення темпів приросту останнього є ознакою підвищення рентабельності грошового потоку.

Однією із ключових характеристик ефективно функціонуючого підприємства є наявність протягом тривалого періоду позитивного операційного грошового потоку із відносно стабільною абсолютною величиною. Даний факт оцінюється як позитивне явище.

Наступним напрямком аналізу грошових потоків є вивчення обсягу і динаміки формування негативного грошового потоку в цілому по підприєм­ству, за видами діяльності, а також структура цього потоку за напрямками витрачання грошових коштів.

В процесі аналізу здійснюється оцінка напрямків використання грошових коштів залучених із зовнішніх джерел; вивчається своєчасність погашення боргу по залучених раніше кредитах і займах.

Важливим напрямком аналізу є вивчення збалансованості обсягів позитивного і негативного грошових потоків підприємства в цілому та синхронність їх формування в розрізі окремих інтервалів звітного періоду.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75 


Похожие статьи

В М Серединська, О М Загородна, Р В Федорович - Економічний аналіз