В М Серединська, О М Загородна, Р В Федорович - Економічний аналіз - страница 66

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75 

      індексу структурних зрушень (Ісз), який оцінює доцільність зміни джерел фінансування інвестицій, тобто якість роботи фінансового аналітика, і розраховується за формулою:

Ісз = £ ВКі0 х а1 ■+■ £ ВК0 х а0 ;
і =1                 і =1

      індексу ефективності фінансової політики в області формування коштів для забезпечення інвестицій (Іеф.ф.п.), який інтегрує дію попередніх двох індексів і розраховується за формулою:

Іеф.ф.п. ВК} ха1                  ха0 ;

Коли дані індекси менші одиниці <1), то в звітному періоді структура капіталу відносно джерел їх формування поліпшилась, що привело до зниження середньої вартості капіталу та одержання додаткових прибутків від зроблених інвестицій. Така ситуація має місце тоді, коли падає вартість капіталу в межах кожного із джерел (зниження кредитних ставок або ризику).

У тому випадку, коли ці індекси більші одиниці >1), то в звітному періоді структура капіталу погіршилась, що приведе до росту середньої вартості капіталу фірми та зменшення прибутків від інвестиційної діяльності. Такий варіант виникає тоді, коли внаслідок неефективного управління фінансовими ресурсами різко зростає динаміка коштів за рахунок сплаченого капіталу, або має місце різкий ріст кредитних ставок (інфляційні процеси).

У такому випадку вказані індекси будуть дорівнювати (розрахунок зроблено на основі таблиці 2.96):45 х15,0 + 40 х25,0 +52,6 х 4,0 + 62,0 х53,0 +58,2 х3,0

Івк =-------------------------------------------------------------- =

53,0 х15,0 + 39 х25,0 +52,6 х4,0 + 62,0 х53,0 + 58,2 х3,0

= 53,46 = 0,9825, або 98,25%. 54,41

Значить, вартість капіталу за рахунок зниження вартості його складових

знизилась на 1,75%.

15,0 х53,0 + 25,0 х39,0 + 4,0 х52,6 + 53,0 х62,0 + 3,0 х58,2

Ісз =---------------------------------------------------------------------- =

10,46 х53,0 +8,87 х39,0 + 2,61х52,6 + 76,0 х62,0 + 2,06 х58,2

54,41

= —:—= 0,9271, або 92,71%.

58,69

Значить, вартість капіталу за рахунок правильного вибору фінансовими аналітиками структурами джерел фінансування інвестицій знизилась на

7,29%.

т  , ,       45х15,0 +40х25,0 +52,6х4,0 + 62,0х53,0 +58,2х3,0

Іеф.ф.п. =----------------------------------------------------------------- =

53,8 х10,46 +39 х8,87 + 52,6 х2,61 + 62 х76,0 +58,2 х2,06

= 53,46 = 0,9109, або 91,09%.

58,69

Отже, рівень ефективності фінансової політики в галузі фінансування інвестицій виріс на 8,91%, що привело до зниження вартості капіталу підприємства і збільшило прибутковість інвестиційних проектів.

При розробці політики в галузі структури капіталу фінансовий аналітик ставить перед собою мету максимально знизити вартість капіталу, а значить підвищити ефективність інвестицій.

 

12.3. Обґрунтування і методи оцінки економічної ефективності реальних інвестицій

У системі об'єктів інвестування підприємств на сучасному етапі вирішальну роль відіграють реальні інвестиціїи. Перш за все це пов'язано з недорозвиненістю фондового ринку України, а також з рядом переваг, притаманних реальному інвестуванню. Вкладення в реальні об'єкти у формі будівництва і введення в дію основних засобів, розширення, реконструкцію, технічне переозброєння підприємства і їх структурних одиниць і т.п. є надійним захистом від інфляційних процесів. Крім того, такі вкладення мають більшу рентабельність, ніж вкладення в акції, облігації, валюту й інші фінансові інструменти.

Доцільність інвестиційних проектів вивчається на основі розробки їх бізнес-планів, документа, в якому детально здійснюються їх техніко-економічне обґрунтування, наводяться основні характеристики.

Бізнес-план повинен складатися з певних розділів, логічно пов'язаних між   собою.   Ці   розділи   повинні   містити   інформацію,   пов'язану зхарактеристикою інвестиційного проекту, характеристикою галузі, в котрій реалізується інвестиційний проект, аналізом ринку, характеристикою потенційних покупців даного продукту, забезпеченістю реалізації проекту основними факторами виробництва, визначенням джерел фінансування інвестиційного проекту.

Фінансовий план є найбільш важливим розділом бізнес-плану. Його складання можна здійснювати в кілька етапів.

На першому - складають графік потоку інвестицій. За перший рік -помісячно, другий - поквартально, за третій і т.д. - у цілому за рік. В цьому графіку відображають необхідний обсяг інвестицій у капітальні й експлуатаційні витрати, пов'язані з реалізацією інвестиційного проекту.

Капітальні витрати (початкові інвестиції) визначаються характером інвестиційних проектів. Вони можуть включати витрати на проектно-дослідницькі роботи, придбання земельної ділянки і її благоустрій, будівництво будівель і споруд, придбання машин, устаткування, їх монтаж, придбання прав на використання технологічного процесу і технічних засобів і т.п.

Експлуатаційні (виробничі витрати) включають витрати на сировину, матеріали, покупні вироби, паливо, енергію, оплату праці, витрати по обслуговуванню виробництва і управлінню.

На другому етапі обґрунтовується план доходів, пов'язаних з реалізацією інвестиційного проекту. Розрахунок таких показників здійснюють за перший рік щомісячно, за другий - щоквартально, за третій і т.д. - в цілому за рік.

На третьому етапі визначається точка беззбитковості даного інвестиційного проекту, яка показує, при якому обсязі продажу продукту (послуги) буде досягнута самоокупність господарської діяльності об'єкта інвестування на стадії його експлуатації.

На четвертому етапі проводиться оцінка економічної ефективності інвестиційного проекту.

Останній етап є найбільш відповідальним у процесі прийняття інвестиційних рішень. Від того, наскільки об'єктивно він проведений, залежатиме економічний розвиток підприємства.

Методи, що використовуються для оцінки економічної ефективності інвестицій, діляться на елементарні й інтегральні. Елементарними називаються методи, при яких витрати і доходи оцінюються без дисконтування. Інтегральні методи враховують фактор часу.

Суть одного із найважливіших методів оцінки економічної ефективності інвестицій полягає у розрахунку їх середньої рентабельності (R). Цей показник розраховується за формулою:R =—H- xlOO, I x n

де: Р - прибуток за час експлуатації проекту; І - повна сума інвестиційних витрат; n - час експлуатації проекту.


Приклад розрахунку середньорічної рентабельності інвестиційних проектів відображено в таблиці 2.97.

Порівнюючи рентабельність інвестицій по проекту А і В, можна зробити висновок, що проект В є більш вигідним для підприємства. Однак інвестувати грошові засоби у виробництво є смисл тоді, коли від цього можна отримати більший прибуток, ніж від зберігання їх у банку. Порівнюючи    середньорічну    рентабельність    інвестицій    зі ставкоюбанківського процента, можна зробити висновок, що зберігати гроші в банку для підприємства вигідніше в обох випадках.

Враховуючи прогнозовані темпи інфляції, інвестиції підприємства будуть доцільними тоді, коли середньорічна рентабельність інвестицій перевищує темпи інфляції.

У процесі аналізу рентабельність інвестиційного проекту порівнюють з рентабельністю активів (коли інвестиційний капітал сформовано за рахунок власних і позичених засобів) і з рентабельністю власного капіталу (коли інвестиційний капітал сформовано лише за рахунок власних засобів). Це дозволяє зробити висновок про те, чи дає можливість реалізація інвестиційного проекту підвищити загальний рівень ефективності операційної діяльності.

Цьому методу, як і, загалом, всім елементарним методам, притаманний один дуже важливий недолік. Він не дає чіткого уявлення про ефективність інвестицій, бо прибуток, що надходить у перші роки експлуатації проекту, набагато цінніший від прибутку кінцевого періоду. Тому по середньорічній рентабельності не можна знайти найбільш вигідний варіант з деяких альтернативних проектів, якщо їх ефективність упродовж аналізованого періоду змінюється. Тому здійснювати оцінку ефективності інвестицій з допомогою цього показника доцільно лише в тих випадках, коли можна очікувати однакові величини прибутку упродовж всього терміну експлуатації проекту.

Через зазначену причину в оцінці економічної ефективності інвестицій і прийнятті рішень про інвестування терміном більше одного року застосовують інтегральні методи оцінки. Згідно цих методів, капітальні та експлуатаційні витрати, дохід, прибуток та інші показники того чи іншого проекту розраховуються з врахуванням часових змін. Ця операція називається дисконтуванням.

Ризик або невпевненість у майбутньому зменшує вартість грошей з часом. Більшість людей, аби уникнути ризику, більше цінують гроші, що мають сьогодні, аніж ті, які будуть у них завтра. Інші готові віддати свої гроші тепер, щоб у майбутньому отримати їх назад з певною компенсацією.

Це означає, що сьогоднішня грошова одиниця обмінюється на (1 + і)1 через рік, (1 + i)2 через два роки, (1 + i)3 через три роки, (1 + i)t через t років. І навпаки, одна грошова одиниця, що буде отримана через рік, рівноцінна 1

~--- гт сучасним грошовим одиницям.

(1 +i)Ці міркування дозволяють отримати формулу коефіцієнта дисконтування (ai). Коефіцієнт дисконтування, що показує цінність сучасної грошової одиниці через t років розраховується за формулою:

a, = (1 + i)t.

Сучасне значення грошової одиниці, що буде витрачена чи отримана через t років, розраховується за формулою:

"■ = (1+7,

де: і - ставка дисконту.

Величина ставки дисконту різна у різних ситуаціях і у різних інвесторів. Як ставка дисконту можуть бути використані: середня депозитна чи кредитна ставки; індивідуальна норма прибутковості інвестицій з врахуванням інфляції, рівня ризику та рівня ліквідності інвестицій; рівень рентабельності поточної господарської діяльності. У попередньому параграфі показано методику розрахунку ставки дисконту як середньозваженої ціни інвестованого капіталу.

Ставка дисконту відображає мінімальний рівень надходжень, нижче яких підприємство вважає недоцільним інвестувати капітал. Її називають мінімально прийнятною нормою прибутковості інвестицій.

Найбільш розповсюдженими інтегральними методами оцінки є методи, що ґрунтуються на розрахунку чистої теперішньої вартості (NPV), індексу прибутковості (PI), внутрішньої норми окупності (IRR) і періоду окупності

(PP).

Чиста теперішня вартість (NPV) дозволяє отримати найбільш загальну характеристику результату інвестування, тобто кінцевий ефект в абсолютній сумі. NPV розраховується як різниця між сумою дисконтованого чистого грошового потоку і сумою дисконтованих капітальних витрат. Якщо суму капітальних витратє. за кожен рік експлуатації проекту позначити через Kt, суму виручки від реалізації по об'єкту інвестування - через Bt, суму експлуатаційних витрат без амортизації разом з податковими платежами -через      , то формула для розрахунку NPV матиме вигляд:

/7      7)     ґ *  n IS

npv = У -У-^-

tS(1 + i)t    t=0(1 + i)t' У формулі NPV показник t є періодом експлуатації інвестиційного проекту до початку його інвестування. Якщо цей показник важко оцінити, то в розрахунках його приймають рівним 5 років. Це середній період амортизації обладнання, після чого воно підлягає заміні.Якщо NPV має позитивне значення, то рентабельність інвестицій перевищує мінімально прийнятну норму інвестування. Значення NPV, рівне нулю, вказує на граничний рівень прибутковості проекту. При МОменшій від нуля, рентабельність проекту нижча від мінімальної норми, і, значить, від нього слід відмовитися. Ось чому при наявності кількох проектів більш ефективним є той, в якого Щонайбільше. Ставка дисконту має значний вплив на NPV. В таблиці 2.98 розраховано МОдля інвестиційних проектів при різних ставках дисконту.

З даних таблиці 2.98 слідує, що із збільшенням ставки дисконту NPV постійно скорочується і в якійсь точці досягає нульового значення, а далі стає від'ємною. Скорочення відбувається неоднаково для різних проектів. При ставці дисконту, рівній 10% два проекти є рівновигідними. При меншій 10%, більш вигідним є другий проект В, а при і більшій 10%, - проект А. Таким чином, низькі ставки дисконтування є більш вигідними для проектів з високими капітальними витратами і навпаки.

Таблиця 2.98.


Розрахунок NPV двох інвестиційних проектів при різних

Недоліком даного методу є використання суб'єктивного підходу у виборі ставки дисконту, а також припущення її незмінності впродовж усього періоду експлуатації проекту.

Індекс прибутковості (РІ) розраховується як відношення дисконтованого грошового потоку по проекту до величини його капітальних затрат:

yB - Ct РІ = ^ (1 + i)t

у    Kt .

 

Цей показник, як і попередній, може бути використаний не тільки для порівняльної оцінки, але і як критеріальний при прийнятті інвестиційногопроекту до реалізації. Якщо значення РІ менше одиниці або дорівнює їй, то від проекту слід відмовитися, бо він не принесе прибутку інвестору. Отже, до реалізації можуть бути прийнятті інвестиційні проекти тільки тоді, коли їх індекс прибутковості більший за одиницю.

Звертає на себе увагу те, що методики розрахунку NPV та РІ тісно пов'язані між собою. Якщо чиста теперішня вартість проекту позитивна, то індекс прибутковості буде більший за одиницю і навпаки. Це положення підтверджується даними нашого прикладу. Це означає, що в якості критеріального показника доцільності реалізації інвестиційного проекту може бути використаний один із них. Що ж стосується проведення порівняльної оцінки, то в цьому випадку необхідно розглядати два показники, бо вони по-різному оцінюють пріоритетність ухвалених альтернативних проектів. З двох проектів, в яких NPV позитивна, перевага віддається тому, в якого індекс прибутковості більший.

Внутрішня норма окупності (IRR) є найбільш складним з позиції розрахунку показником. Як уже відмічалося, при збільшенні ставки дисконтування NPV поступово скорочується і в якійсь точці досягає нульового значення і далі стає від'ємною (табл. 2.98). Ставка дисконтування, при якій чистий грошовий потік по проекту дорівнює сумі його капітальних витрат, а величина його чистої теперішньої вартості дорівнює нулю, називається внутрішньою нормою окупності проекту. Якщо при визначенні NPV ставка дисконту відома і є фіксованим параметром, то при розрахунку IRR вона саме стає метою обчислення.

IRR вираховується способом поступових наближень із рівняння:

у    -*ч   = у п t W

у  (1 + x))   у (1 + x)t ,

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75 


Похожие статьи

В М Серединська, О М Загородна, Р В Федорович - Економічний аналіз