М І Гнатюк - Наукові записки в 14 - страница 10

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72 

2) Freund, Freundin, Lebensabschnittsbegleiter, Lebensabschnittsbe-gleiterin, Lebensabschnittsgefahrte, Lebensabschnittsgefahrtin, Lebenskame-rad, Lebenskameradin, (ugs., oft scherzh.): Lebensabschnittspartner, Lebens-abschnittspartnerin; Kerl, Typ - ці лексеми засвідчують появу змін у сфері сім'ї [9, с. 661].

В інших джерелах подаються ще такі синоніми: bessere Halfte (ugs.), Ehehalfte, Flamme (ugs.), Geliebter, Herzblatt. Herzbube (ugs.), Liebhaber, Liebling (ugs.), Liebster, Schatz (ugs.), fester Freund [16].

Тобто партнером може бути як чоловік, так і жінка, і в залеж­ності від того, хто здійснює вибір, номінативне поле мікроконцепту PARTNERWAHL може наповнюватися новими лексичними одиницями. Звичайно відомим є той факт, що чоловіки у процесі вибору завжди займа­ють вигіднішу позицію, тому що вони мають можливість вибирати серед тих, хто їм до вподоби або просто шукати ту, котра буде відповідати усім поставленим критеріям, а жінки ж мусять вибирати серед тих, хто їм сим­патизує чи проявляє до них певні знаки уваги. Важливим фактом є моти­вація у виборі партнера, тобто з якою метою одна людина шукає іншу. Це може бути і створення сім'ї/одруження, спільні інтереси, приємне прове­дення вільного часу, інтимні стосунки, ділові стосунки та ін. У нашому до­слідженні ми зосередимося лише на сфері сімейних стосунків, так як ми вважаємо, що мікроконцепт PARTNERWAHL з нею тісно пов'язаний. Мі-кроконцепт PARTNERWAHL, на нашу думку, можна віднести до біосоці-альних концептів, оскільки йдеться про взаємовідносини людей: чоловік-жінка, чоловік-чоловік, жінка-жінка [4, с. 114-123], а сім'я якраз і є тією ланкою, де людські стосунки відіграють надзвичайно важливу роль.

Концепт FAMILIE в німецькій мові представлений широким лексико-семантичним полем слів, котрі містять сему "Lebensgemeinschaft", на­приклад, die Familie, die Gemeinschaft, die Sippe, die Verwandtschaft; der Anhang, der Clan, der Familienkreis; das Haus, das Geschlecht, das Ehepaar; die Leute, die Familienmitglieder, die Meinen, Deinen, Seinen, Unsrigen [2, с. 63]. Номінативним ядром концепту FAMILIE є іменник die Familie.

У Німецькому універсальному тлумачному словнику під редакцією Дудена подано такі значення слова Familie:

Familie, die; -, -n [lat. familia, eigtl.= Gesinde, Kollektivbildung zu: famulus, Famulus]:

1.a) aus einem Elternpaar od. einem Elternteil u. mindestens einem Kind bestehende [Lebens] gemeinschaft;

b) Gruppe aller miteinander [bluts] verwandten Personen; Sippe.

(Biol.) systematische Einheit, Kategorie, in der naher miteinander verwandte Gattungen tierischer oder pflanzlicher Lebewesen zusammengefasst sind.3. Gesamtheit, Serie von ahnlich gebauten technischen Geraten [eines Herstellers] mit gleichem od. verwandtem System [8, с. 518].

Для нашого дослідження важливим є перший пункт. Отже, як бачимо, слово Familie походить від латинського "familia", а воно в свою чергу -від латинського famulus - слуга, і означає колективну спільноту, до якої належали і слуги. В патріархальному устрої це сприймалось як визначен­ня усіх домашніх під чітким керівництвом батька як глави сім'ї, при цьо­му очевидним є той факт, що статус дружини та дітей прирівнювався до статусу слуг та рабів. До XVII ст. слово Familie у мові не вживалося, за­мість нього побутував вислів Weib und Kind, назва сім'ї з точки зору муж­чини, або загальне слово Haus. Згодом відбулося звуження значення сло­ва Familie, тобто до неї вже не належать слуги та раби, а тільки кровні родичі [14]. В етимологічному словнику під редакцією Кьоблера даєть­ся таке тлумачення сім'ї: Familie - Kreis der durch Ehe und Verwandtschaft und Schwagerschaft verbundenen Personen, insbesondere die Ehegatten und ihre Kinder, A. 15. Jh. (Lubeck 1409), allgemeiner 16. Jh. (1546) Lw. lat. Familia - Gesinde, Hausgenossenschaft, Gemeinschaft der Verwandten, zu lat. famulus - Diener, 17. Jh. Deutsche Endung e [15].

А в Німецькому словнику Якоба та Вільгельма Грімма зустрічаються такі приклади: ... dies ist meine familie, hier ist meine ganze familie, hier ist mein ganzes haus, hier sind alle meine leute, die meinigen, meine lieben oder trauten, frau und kinder, auch die dienstboten, wofur leute zumal haftet [12].

Отже, можна стверджувати, що у слові Familie закладено більш не­рівноправний статус жінки та дітей порівняно з чоловіком, який довгий час вважався главою сім'ї, на відміну від сучасності, де жінка теж може посідати це місце або, принаймні, обидва партнери є рівноправними.

Важливим фактором є те, чи здійснює індивідуум процес вибору парт­нера самостійно і добровільно, чи під впливом інших людей. Якщо про­слідкувати за тим, як обирали собі наречену чи нареченого в різні епо­хи, то очевидним стає, що й тут не все так просто. По-перше, з часом змі­нилися погляди щодо критеріїв відбору можливих претендентів чи пре­тенденток, по-друге - раніше вирішальним було слово батьків, особли­во, коли це стосувалося дівчат.

Свідченням цього може бути роман Теодора Фонтане "Еффі Бріст". Юна Еффі виходить заміж за барона Інштеттена за рекомендацією своєї мами, тобто цілком погоджується з її баченням сім'ї, не усвідомлюючи того, в яку пастку вона через це потрапляє.

Дуже цікавою є розмова Еффі з її подругами про колишнього дру­га своєї мами. Героїня каже: "...er ist Landrat, gute Figur und sehr mannlich ". На що Герта відповіла: "Das ist die Hauptsache", а Еффі ще раз підтвердила: "Freilich ist das die Hauptsache, <Weiber weiblich, Manner mannlich>" [10, с. 8]. Тобто, як бачимо, для молодих дівчат важ­ливими тут є не тільки статус, а передусім краса та чоловіча мужність. Далі Еффі описує свою маму, де ще раз підтверджує, що партнер по­винен бути гарним: "Sie ist doch eigentlich eine schone Frau... Wenn ich ein junger Leutnant ware, so wiird' ich mich in die Mama verlieben [10, с. 10]." Але, незважаючи на те, що мама і барон Інштеттен мали гарну вро­ду і кохали одне одного, їхня доля склалася по-іншому, тобто, як опові­дає автор, була ". Liebesgeschichte mit Held und Heldin, und zuletzt mit Entsagung" [10, с. 8]. Виникає питання: що ж тоді відіграло вирішальну роль? А все досить просто - її коханий був ще занадто молодий і недо­статньо заможний, щоб за нього виходити заміж, проте з'явився майбут­ній тато Еффі, котрий вже мав певний статус у суспільстві, мав солідне майно і мама, не роздумуючи довго, погоджується стати його дружиною: "Er (Instetten) war ja noch viel zu jung, und als mein Papa sich einfand, der schon Ritterschaftsrat war und Hohen-Cremmen hatte, da war kein langes Besinnen mehr, und sie nahm ihn und wurde Frau von Briest... [10, с. 10] "Тобто статус та статки перемогли над коханням.

Така ж ситуація повторюється і з дочкою пані Бріст. Мама повідомляє їй: "... Ich muss dir namlich sagen, Effi, dass Baron Innstetten eben um deine Hand angehalten hat. "

"Um meine Hand angehalten? Und im Ernst?"

"es ist keine Sache, um einen Scherz daraus zu machen. Du hast ihn vorgestern gesehen, und ich glaube, er hat dir auch gut gefallen. Er ist freilich alter als du, was alles in allem ein Gluck ist, dazu ein Mann von Charakter, von Stellung undguten Sitten, und wenn du nicht "nein" sagst, was ich mir von meiner klugen Effi kaum denken kann, so stehst du mit zwanzig Jahren da, wo andere mit vierzig stehen. Du wirst deine Mam Familie a weit uberholen [10, с. 16]. Героїня бачила свого майбутнього чоловіка лише один раз, але вона згідна із матір'ю, оскільки в ті часи саме так відбувався процес ви­бору партнера. Юна леді не усвідомлює цілком всю глибину цього питан­ня, вона вже зовсім по-іншому дивиться на свого майбутнього обранця і майже повністю повторює слова своєї неньки в розмові з Гертою: "Ja, das hast du. Mir ist aber so bange dabei. Ist es denn auch der Richtige? " На її запитання Еффі відповідає: "Gewiss ist es der Richtige. Das verstehst du nicht, Hertha. Jeder ist der Richtige. Naturlich muss er von Adel sein und eine Stellung haben und gut aussehen. [10, с. 18] Ще один нюанс до цієї істо­рії додає дружина пастора, котра наголошує: "Wenn's die Mutter nicht sein konnte, muss es die Tochter sein. Das kennt man. Alte Familien halten immer zusammen, und wo was ist, kommt was dazu " [10, с. 18]

Дуже яскравий приклад такого ж ставлення до вибору майбутнього партнера Теодор Фонтане вдало зобразив у своєму іншому романі "Frau Jenny Treibel". Передусім слід звернути увагу на те, як вийшла заміж голо­вна героїня твору - пані Дженні Трайбель. У неї був закоханий професорВілібальд Шмідт, котрий вважав, що їхні почуття були взаємними, і піс­ля розмови з Дженні думав, що вони вже таємно заручені: "...das war so unsere stille Verlobung, ganz still, aber doch immerhin eine Verlobung... "Але, коли він вже хотів офіційно заручитися з Дженні, то раптом відчув, що вона дуже змінилася. "...Als ich nun aber kam, um die Verlobungperfekt zu machen, da hielt sie mich hin, war abwechselnd vertraulich und dann wieder fremd... [11, с. 73] "Вілібальд зрозумів, що тут не обійшлося без втручан­ня її матері: "Ach, ihreMutter, die gute Frau Burstenbinder, die das Puppchen im Apfelsinenladen immer so hubsch herauszuputzen wusste, sie hat in ihrer Weiberklugheit damals ganz richtig gerechnet. Nun ist das Puppchen eine Kommerzienratin und kann sich alles gonnen . .. [11, с. 13] "Завершилося все тим, що лялечка Дженні вийшла заміж за комерційного радника. І, коли племінник Марсель, який був закоханий у дочку професора Шмідта Ко­рінну, розказав про наміри своєї кузини її батькові: "Alles ist Berechnung:

sie will den Leopold heiraten Corinna hat es sich in den Kopf gesetzt und

wird es durchfuhren. ... Sie will Leopold Treibels Frau werden ... [11, с. 71]", Вілібальд навіть ні на хвильку не сумнівається в тому, що його донька не стане дружиною Леопольда, молодшого сина родини Трайбелів, оскільки вирішальну роль тут відіграє пані Трайбель:

"Und wenn es ernstlich gemeint ist - . - so nutzt ihr dieser Ernst nichts, gar nichts, und es wird doch nichts draus... Denn zum Heiraten gehoren zwei".

"Gewiss, Onkel. Aber Leopold will womoglich noch mehr als Corinna..."

"Was gar keine Bedeutung hat. ... die Kommerzienratin will nicht [11, с. 72]". І, як бачимо, він цілком правий. Свідченням цього є розмова пані Трайбель зі своїм чоловіком про майбутнє їх молодшого сина. Вони зна­ють його позитивні і негативні риси характеру і саме тому їм краще ви­дно, особливо матері, якою повинна бути нова невістка.

Тобто, очевидним є той факт, що в Німеччині у XIX столітті, яке зо­бражене у творах Теодора Фонтане, важливими критеріями вибору парт­нера були: 1) рекомендація батьків; 2) зв'язок між сім'ями (Alte Familien halten immer zusammen); 3) соціальний статус (muss er von Adel sein); 4) матеріальне становище (muss er ... eine Stellung haben); 5) зовнішність (як додатковий параметр) (muss er ... gut aussehen), оскільки молоді люди ба­чилися до одруження інколи один раз або декілька разів; а 6) вік парт­нера взагалі дуже часто навіть не згадувався; при чому батьки вибирали пару не тільки для доньки, а й для сина, а діти починали досить часто ду­мати і говорити словами своїх наставників, у чому й полягала вся трагіч­ність такого вибору, оскільки кожен повинен прожити життя по-своєму, а не так, як це зробили батьки.

1.Значно меншу роль став відігравати соціальний статус майбутнього парт­нера в наш час, що буде розглядатися у нашому подальшому дослідженні.Воркачов С. Г. "Из истории слов": лингвокультурный концепт. [Текст] / С. Г. Воркачов // Новое в когнитивной лингвистике: материалы I межд. научн. конф. "Изменяющаяся Россия: новые парадигмы и новые решения в лингвис­тике", 29-31 авг. 2006 г. - Кемерово: КемГУ, 2006. - С. 3-14.

2.Горбель Н. В. Лексико-семантическая группа "брак / Ehe" в социокуль­турном аспекте / Н. В. Горбель // Актуальные проблемы лингвистики и линг-водидактики. - Вып. 2. - Красноярск, 1999. - С. 47-59.

3.Гуняшова Г. А. Концепт FAMILIE в немецкой языковой картине мира (на материале текстов нормативного и публицистического дискурсов) [Текст]: диссерт. на соискание ученой степени канд. филол. наук: 10.02.04 / Гуняшова Галина Анатольевна. Кемерово, 2007. - 251 с.

4.Приходько А. М. Языковое картинирование мира в паттерне "концеп-тосфера - концептополе - концептосистема" [Текст] / А. М. Приходько // Но­вое в когнитивной лингвистике: материалы I межд. научн. конф. "Изменяю­щаяся Россия: новые парадигмы и новые решения в лингвистике", 29-31 авг. 2006 г. - Кемерово: КемГУ, 2006. - С. 114-125.

5.Приходько А. М. Концепти і концептосистеми в когнітивно-дискурсивній па­радигмі лінгвістики. - Запоріжжя: Прем'єр, 2008. - 332 с. - ISBN 966-685-189-X.

6.Степанов Ю. С. Константы: Словарь русской культуры: Изд. 3-е, испр. и доп. - М.: Академический Проект, 2004. - 992 с. - ISBN 5-8291-0388-5.

7. Телия В. Н. Русская фразеология. Семантический, прагматический и лингвокультурологический аспекты. - М.: Школа "ЯРК", 1996. - 286 с. - ISBN 5-88766-047-3.

8. Duden. Deutsches Universalworterbuch, 5., uberarb. Aufl.- Mannheim, Leipzig, Wien, Zurich: Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus AG, Mannheim, 2003. - 1892 S. - ISBN 3-411-05505-7.

9. Duden. Band 8. Das Synonymworterbuch. Ein Worterbuch sinnverwandter Worter, 4. Aufl.-Mannheim, Leipzig, Wien, Zurich: Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus AG, Mannheim, 2007. - 1104 S. - ISBN-10: 3-411 -04084-x.

 

10.Fontane Th. Effi Briest [Текст]: роман / Theodor Fontane. - MUnchen, Wien.: Carl Hanser Verlag, 1974. - 296 S.

11.Fontane Th. Frau Jenny Treibel [Текст]: роман / Theodor Fontane. - Berlin, Wien.: Ullstein GmbH Verlag, 1975. - 175 S. - ISBN 3 548 025153.

12.Deutsches Worterbuch von Jacob Grimm und Wilhelm Grimm. 16 Bde. [in 32 Teilbanden]. Leipzig: S. Hirzel 1854-1960. - Quellenverzeichnis 1971. (Band 3, Spalten 1305 - 1307) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://germazope. uni-trier.de/Projects/WBB/woerterbuecher/dwb/.

13.http://de.wiktionary.org/wiki/Partnerwahl.

14.Kluge, Etymologisches Worterbuch der deutschen Sprache. 24. Auflage. [Електронний ресурс]. - Walter de Gruyter GmbH & Co. KG. - Berlin, 2002. - 1 електрон. опт. диск (CD-ROM).

15.Kobler, Gerhard, Deutsches Etymologisches Worterbuch, 1995 [Електро­нний ресурс]. - Режим доступу: http://www.koeblergerhard.de/der/DERF.pdf.

http://www.openthesaurus.de/synset/search?q=Partner.УДК 811.111-342

Пежинська О. М.,

Тернопільський національний педагогічний університет ім. В. Гнатюка

РЕЛІГІЙНЕ ЗНАЧЕННЯ ТОПОНІМНИХ НАЙМЕНУВАНЬ У ПЕРІОД СЕРЕДНІХ ВІКІВ

У статті розглядається одна з центральних проблем топоніміки - похо­дження, формування та особливості топонімів, яка залишається дискусійною й остаточно не розв 'язаною. Аналізується процес утворення топонім них назв у період Середніх Віків в основі яких знаходимо релігійний компонент.

Ключові слова: топоніми, Середні Віки, релігія, семантичне значен­ня, походження.

The article deals with an unsolved problem of toponymy - origin, formation and peculiarities of toponyms. The process of formation of toponymic names in the Middle Ages, where we can find the religious component is analyzed.

Key words: toponyms, the Middle Ages, religion, semantic meaning, origin.

Дослідження проблеми утворення топонім них назв у французь­кій мові відповідає основним напрямкам наукового дослідження кафе­дри романської філології Львівського національного університету імені І. Франка "Лінгвістичні проблеми з урахуванням сучасного методологіч­ного рівня науки" та "Історіографія романістичних досліджень у Львів­ському університеті".

Для вивчення історії будь-якого народу, умов його життя, географіч­ного середовища, розвитку і специфіки його мови велике значення має дослідження і вивчення географічних назв.

Релігія з'являється дуже рано у французькій топоніміці, так як деякі із назв місцевості відчувають ще сліди божеств, яким поклонялися Гали. Саме християнство (IV-XIII ст.), а особливо католицизм, глибоко впли­нув на топоніміку Франції. Присутність народів іншої релігії зустріча­ється лише в поодиноких випадках: Baigneux-les-Juifs (Cote-d'Or ) (Кот-д'Ор, 1391), єдиний приклад такого типу у Франції.

Людину від народження до смерті супроводжують обрядові дійства, і в топонімних назвах відображаються терміни, що означають культові споруди досліджуваного періоду.

Проблеми становлення топонімних найменувань цікавили багатьох зарубіжних дослідників, зокрема А. Доза (A. Dauzat), П. Марішаль (Paul Marichal), Л. Міро (Leon Mirot), К. Жуліан (Camille Jullian), П. Жоанн (Paul Joanne), Ж. Лотт (J. Loth), Ж. Брюн (Jean Brunhes).

Метою нашого дослідження є здійснення аналізу топонімних найме­нувань релігійного походження у період Середніх Віків та визначення їх­ніх семантичних особливостей.

© Пежинська О. М., 2010Для досягнення поставленої мети необхідно виконати наступні за­вдання:

-  встановити період виникнення топонімів з релігійним значенням;

-  з'ясувати етимологічне значення релігійних компонентів у власних назвах;

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72 


Похожие статьи

М І Гнатюк - Наукові записки

М І Гнатюк - Наукові записки в 11

М І Гнатюк - Наукові записки в 14

М І Гнатюк - Наукові записки в 15

М І Гнатюк - Наукові записки в 16