М І Гнатюк - Наукові записки в 14 - страница 16

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72 

9.Gamble T. K. Communication Works / T. K. Gamble, M. Gamble. - N.Y.: Random House, 1987. - 440 p.

 

10.Hall E. T. Handbook of Proxemics / Hall E. T. - W., D.C.: Society for the Anthropology of Visual Communication, 1974. - 124 p.

11.Hall E. T. The Hidden Dimension / Hall E. T. - N.Y.: Doubleday, Garden City. - 1966. - 201 p.

12.Mitchell J. When the Boat Comes in 2: The Hungry Years. - L.: Corgi Books, 1976. - 256 p.

13.Oxford Advanced Learner's Dictionary of Current English / [A. S. Hornby].

-  О.: Oxford University Press, 2001. - 1422 p.

14.Pocheptsov G. Pragmoproxemics / G. Pocheptsov // Pragmatics and Beyond.

-  Kharkiv, 2001. - P. 60 - 61.

15.Sheldon S. The Best Laid Plans. - N.Y.: Warner Books. A Time Warner Company, 1998. - 372 p.

Yule G. Pragmatics / Yule G. - О.: Oxford University Press, 1996. - 138 p.УДК 8Г233:8Г38

Попова О. В.,

Сумський державний університет, м. Суми

ЕМОТИВНІСТЬ ЯК СКЛАДОВА КОНОТАТИВНОЇ СТРУКТУРИ СЛОВА

Дана стаття представляє собою вивчення конотативного компонен­ту семантики слова. Дослідження категорій емотивності, оцінності й експресивності здійснюється через аналіз ілюстративного матеріалу, що демонструє функціональність мовленнєвого аспекту емотивності.

Ключові слова: конотативний компонент, емоційність, емотив­ність, оцінка, експресія, номінативний та функціональний аспекти.

The article researches the communicative aspect of the word semantic structure. It differentiates the categories of emotiveness, evaluation and expressiveness via studying the illustrative material to demonstrate the functional character of speech emotiveness.

Key words: emotionality, connotative component, emotiveness, evaluation, expressiveness, nominative and functional aspects.

Значення лексичної одиниці не можна зводити лише до розпізнаваль­них називних рис. Семантика слова повинна передавати способи розумін­ня мови і світу, внутрішнього стану адресанта, тому вона має показати усі текстові семантичні нюанси, що стає можливим за включення до спектру семантики слова його конотативного компоненту. Конотація слова - це елемент смислу повідомлення (висловлення), що виникає із взаємодії ви­хідних значень речень і слів з фоновими знаннями учасників спілкування під впливом контексту чи ситуації. Саме додаткові до основного денота­тивного значення слова семантичні, стилістичні, емоційно-експресивні, оцінні та інші відтінки стали предметом наукових досліджень наступних вчених-лінгвістів: Ш. Баллі, О. М. Вольфа, В. М. Адмоні, О. Й. Шендель-са, В. М. Телії, Є. М. Галкіна-Федорук, В. І. Шаховського, В. О. Жеребко-ва, О. І. Москальської, О. О. Селіванової, В. І. Охріменко та інших, - ро­боти яких є фундаментальною базою даного дослідження.

Актуальність обраної тематики зумовлена антропоцентричною спря­мованістю сучасної лінгвістики і, зокрема, вивченням функціонально-семантичної категорії емотивності, беручи до уваги її номінативний аспект та різнорівневі мовні й мовленнєві засоби реалізації. Тому, предметом до­слідження статті виступає роль категорій емоційності, емотивності, оцін-ності, експресивності у складі конотативного аспекту семантики і структу­ри слова; їх реалізація в процесі мовлення, зокрема в політичному дискур­сі, виконує роль об 'єкта вивчення. Стаття має на меті за допомогою ілю­стративного матеріалу продемонструвати мовленнєву реалізацію психоло-

© Попова О. В., 2010гічного аспекту емоційності, вирізняючи при цьому категорії "емоційність", "емотивність", "експресивність" та "оцінність". Науково-методологічною базою даної роботи постає узагальнюючий огляд термінології конотативно­го спектру семантики слова та добір ілюстративних відповідників (зокрема на тлі політичного дискурсу), що демонструють різні варіанти лексичного та синтаксичного втілення психологічної емоційності адресанта.

Хоча деякі вчені (І. В. Арнольд, Н. Д. Арутюнова, В. А. Булдаков, М. В. Гамзюк та інші) називають чотири елементи в структурі конота­ції: емотивний (емоційний), оцінний, експресивний та стилістичний (або функціонально-стилістичний) - І. А. Стєрнін, чию точку зору ми підтри­муємо, виключає функціонально-стилістичний із структури конотатив­ного компоненту, оскільки він не характеризує предмет, тобто не вклю­чає номінативного аспекту, а лише несе інформацію про ситуацію, в якій протікає комунікативний акт (формальна чи неформальна, побутова чи офіційна) [5]. Тому, у даній роботі розглядається трьохчленна структура конотації: емотивність, експресивність та оцінність.

Прагматична інтенція автора (продуцента) тексту в аспекті емоцій­ності може полягати в його емоційному самовираженні, в емоційній оцін­ці описуваних подій та в емоційному впливі на реципієнта-читача. Засо­бами досягнення названих цілей є мовні знаки, предметом відображення яких є емоції й почуття людини. Таким чином, відбувається розмежуван­ня термінів "емоційність" та "емотивність", де "эмотивный - то же, что эмоциональный, но о языке, его единицах и их семантике. Эмотивность - имманентно присущее языку семантическое свойство выражать систе­мой своих средств эмоциональность как факт психики" [6, с. 24]. Емо-тивом може виявитись не лише афікс, слово, фразеологізм, а й речен­ня, текст, оскільки емотивність є ізоморфною рисою як слова, так і тек­сту [3]. Тому, можна вести розмову про мовну та мовленнєву власти­вість емотивності, оскільки вона реалізується як за допомогою узуаль­них, так і оказіональних одиниць, емоційний потенціал яких можна зро­зуміти лише в певній мовленнєвій ситуації.

The Pelosi-Emanuel nexus looms large [11].

Даний приклад демонструє дієвість емотивності на лексичному рівні, що реалізується за допомогою добору слів, які б максимально відповідали емоційному стану адресанта. У запропонованому реченні знаходимо фор­мальну лексему nexus (network of connections between a number of people [7, с. 1108]), складне слово Pelosi-Emanuel, яке представляє собою вже ав­торське утворення складанням прізвищ двох потужних американських по­літиків сьогодення - в результаті створюється враження чогось велично­го, могутнього, що зрештою підкріплюється looms large (to seem important and difficult to avoid [7, с. 958]). Таким чином, внутрішня емоційність зна­йшла своє втілення у доборі емотивних лексичних одиниць, які в сумарно­му плані надають емотивного заряду всьому висловлюванню.Для розгляду емотивності синтаксичної конструкції варто дослідити наступний приклад:

Renowned as a fierce partisan, since accepting the chief of staff's job, Mr. Emanuel has been an ardent ambassador to Republicans, including Mr. Obama's defeated rival, Senator John McCain of Arizona [9].

Знаходимо елемент інверсії за рахунок введення на початку вислов­лювання вставної пояснювальної конструкції. Вважається, що синтаксич­ні стилістичні засоби не несуть потужної емотивності [3]. Тим не менш, рема, яка в англійській мові, зазвичай, займає кінцеві синтагматичні пози­ції, за рахунок інверсії з'являється на першому місці, говорячи про надмір­ний емоційний стан адресанта на момент мовлення, отримуючи логічний наголос і набуваючи ролі емотивного посилання до адресата.

На один щабель з емотивністю досить часто ставлять поняття оціннос-ті та експресії. Якщо звернутись до поняття "оцінність", то саме в ньому виявляється ставлення людини до відображених нею у мовленні предме­тів та явищ об'єктивної дійсності. О. М. Вольф вважає "оцінність" та "емо­тивність" синонімами, адже в більшості випадків емотивність, як аспект оцінки, невідокремлювана від позначення властивостей об'єкта, ставлен­ня суб'єкта до об'єкта як до позитивного чи негативного явища [1]. Поді­бне тлумачення можна підтвердити, проаналізувавши наступний приклад:

Harry Reid of Nevada, the Senate majority leader, is a tricky figure to pigeonhole or predict, a Democrat who is a Mormon opposed to abortion, and who looks more like a civics teacher than the most powerful person in the Senate. Mr. Reid is low-key, deferential and somewhat sheepish, qualities that make it easy to misread or underestimate him [10].

Знаходимо прикметники, які в денотативному значенні вже мають не­гативну оцінку і чітко передають авторське емоційне посилання: tricky, sheepish. Слова low-key, to pigeonhole поза контекстом несуть нейтраль­не забарвлення, але у даному висловлюванні створюють негативну оцін­ку професійних здібностей Гаррі Рейда. Тим не менш, даний приклад буде неправильним розглядати так односторонньо, оскільки метафора a Mormon opposed to abortion та порівняння like a civics teacher вже на рів­ні образних мовленнєвих конструкцій втілюють авторське бачення да­ної особи як людини суворих правил та принципів, а введення лексеми з позитивною оцінкою deferential на синтаксичному рівні створює про­тиставлення, нівелюючи заздалегідь створену негативну картину, приво-дячи тим самим до сум'яття почуттів і бачень. Тому, більш переконли­вою буде точка зору, згідно з якою емотивність та оцінність, хоча і вклю­чають одна одну, проте не є тотожними. Можна знайти чисельні випад­ки, коли при наявності оцінки відсутня будь-яка емотивність: good, bad, beautiful, ugly. А в наступному прикладі:

"Ms. Pelosi is an institutionalist. I think she will defend the prerogatives ofthe House. But I think she understands that with a Democratic president, the initiative comes from the other end of Pennsylvania Avenue " [11].

маємо неологізм institutionalist, утворений за допомогою продуктив­ного суфіксу англійської мови -ist від institutional (normal, accepted part of a social system or organization [7, с. 844]) для наголошення авторської інтенції про правильність, загальноприйнятність дій та поведінки місіс Пелосі, що створює позитивну оцінку даної персони, але в плані емо­тивності дана лексема буде досить слабкою. Образності даному вислов­люванню надає метонімія the other end of Pennsylvania Avenue, в якій за­мість вказівки на представників Білого Дому йде посилання на адресу да­ної будівлі у Вашингтоні, та при наявності емотивності й експресії в да­ному разі послаблюється категорія оцінності.

Що ж до синонімічного тлумачення емотивності та експресивності, то тут також можна знайти свої пояснення на підтримку і на спросту­вання даного бачення. Лінгвістичний енциклопедичний словник визна­чає експресивність як сукупність семантико-стилістичних ознак одини­ці мови, які забезпечують її здатність виступати в комунікативному акті як засіб суб'єктивного ставлення мовця до змісту або адресата мови [4]. І ті вчені, які вбачають синонімічність емотивності та експресивності (Ш. Баллі, О. С. Ахманова, Р. А. Будагов, Н. М. Разинкіна, В. Г. Гак та інші), мають рацію, адже експресивність, як і емотивність, апелює до се­мантичних та синтаксичних одиниць мови, задіюючи як мовний, так і мовленнєвий спектр стилістичних засобів; обидва аспекти конотації ви­ступають засобами реалізації суб'єктивного ставлення мовця.

We went to a meeting at Conservative Central Office on January 20 with her about the decision to sack the agent [12].

У даному прикладі вжито розмовний варіант to sack (to dismiss someone from job [7, с. 1447]), що підкреслює як емотивність, так і екс­пресію даної лексеми. А в прикладі:

Adam, you've hit the nail on the head here. I'm not sure how possible it is to accomplish anything of great significance in a bipartisan^ fashion, particularly during such afiery midterm election year. But I think the gestures from the WWhite House are real - to a point - and offer an interesting frameworkfor what lies ahead [8].

Експресивність та емотивність досягаються за допомогою влучного вживання фразеологізму you've hit the nail on the head here та поєднання лексичних одиниць a bipartisan fashion, що належать до двох різних узу-сів (політичного та індустрії моди).

В той же час синонімія емотивності та експресивності спростовуєть­ся деякими лінгвістами. На думку В. Д. Дєвкіна, експресивність являє со­бою виразність, дієвість мовних засобів, у той час, як емоційність - ка­тегорія змістовна, яка передає внутрішній стан мовця [2]. Дане бачення набуло на сьогоднішній день широкої підтримки серед лінгвістів, томуекспресивність є одним із засобів створення емотивності в мові, але вона не дублює емотивність тексту, тому що не зачіпає його денотативний зміст. Як усяка виразність, експресивність будується на ефекті несподі­ванки, незвичайності явища. Ефект впливу експресивних мовленнєвих засобів на реципієнта може досягатися за допомогою семантики вислов­лення або за допомогою його структури. У першому випадку йдеться про лексичні одиниці, а в другому - про синтаксичні.

"She has been queen of her castle for quite a while now and the face of the Democratic Party, and I think she is going to want to continue to be at least the co-face as much as possible, " said one longtime senior Congressional official [11].

Аналізуючи лексичну структуру даного прикладу, знаходимо, що за своєю конотацією поза контекстом слова queen, castle, face нейтральні, але у даному висловлюванні за допомогою метафоричної образності (queen of her castle), принципів словобудови, що ведуть до утворення неологізмів (co-face), вони набувають експресивності і заразом емотивності. На дум­ку В. І. Шаховського семантика слова є багаторівневим явищем, і слова в даному аспекті можна поділити на три групи: 1) ті, в семантиці яких пере­важає емоційно-оцінний компонент (ядерні: to sack, to butt heads, nexus та інші), 2) ті, що мають потенційну емотивність (периферійні: face, queen, Mormon та інші), 3) ті компоненти, конотація яких може нейтралізуватись в контексті (deferential, sheepish, tricky та інші) [6]. Перша група представ­ляє собою приклад співпадіння емотивності й експресивності і уособлює складність для лінгвістів при визначенні межі між денотативним та коно­тативним компонентами семантичної структури слова. А друга і третя гру­пи демонструють розмежування даних термінів. Крім того, саме лексика з потенційною емотивністю є прикладом узуальної відсутності емотивнос­ті, якої разом з експресивністю набуває в конкретній мовленнєвій ситуації.

Що ж до структурних експресивних конструкцій, то синтаксис також таїть в собі величезну кількість стилістичних можливостей.

"I have three priorities on the day I get to Washington: jobs, jobs, jobs [8].

Повторення надає узуально нейтральній лексемі job виразності, ло­гічного наголосу. А в іншому прикладі:

If the White House is seen as making the effort at bipartisanship and is snubbed: Note to Republican House leaders - were you really thinking about boycotting the health summit? Who gave you that advice, Rahm Emanuel? Well, that gives the administration the cover to proceed unilaterally, don't you think? [8]

Мовленнєва дієвість досягається повтором питальних конструкцій, більше того, використовуються питання різних типів, які набувають кон­текстуальної риторичності, емоційного звернення до реципієнта.

Висновок. Термінологічне розмаїття в системі засобів виражен­ня категорії емотивності і в номінації самої категорії пов'язане з різни­ми підходами до проблеми вивчення даного компоненту конототивноїскладової семантичної структури слова. Емотивність як функціонально-семантична категорія мови реалізується та актуалізується в мовленні за допомогою ядерних та периферійних лексичних та синтаксичних кон­струкцій, що мають відношення до різних рівнів мовної системи. Зважа­ючи на емоційність як психологічний феномен, який притаманний люди­ні у її когнітивній діяльності, а відповідно є невідокремною складовою політичного дискурсу, як соціально-зумовленого дискурсу, фактор емо­тивності та його оказіональний характер матиме подальший розвиток у мові та мовленні і потребуватиме постійної уваги прагмалінгвістів.

Література:

1. Вольф Е. М. Функциональная семантика оценки [Текст] / Е. М. Вольф.

 

-   М.: Наука, 1985. - 228 с.

2. Девкин В. Д. Немецкая разговорная речь: Синтаксис и лексика [Текст] / В. Д. Девкин. - М.: Междунар. отношения, 1979. - 256 с.

3. Коростова С. В. Эмотивность как функционально-семантическая кате­гория: к вопросу о терминологии [Текст] / С. В. Коростова // Известия Россий­ского государственного педагогического университета имени А. И. Герцена. СПб.. - 2009. - № 103. - С. 85-93.

4.  Лингвистический энциклопедический словарь [Текст] / [гл. ред.
В. Н. Ярцева]. - М.: Советская энциклопедия, 1990. - 686
c.

5.Стернин И. А. Лексическое значение слова в речи [Текст] / И. А. Стер­нин. - Воронеж: Воронеж. гос. ун-т, 1985. - 170 с.

6.Шаховский В. И. Категоризация эмоций в лексико-семантической сис­теме языка [Текст] / В. И. Шаховский. - М.: Издательство ЛКИ, 2008. - 208 с.

7.Longman dictionary of contemporary English [Text] / [director Della Summers]. - 4th edition. - Edinburgh: Person Education Limited, 2005. - 1950 p.

Ілюстративний матеріал:

8.The New York Times [Електронний ресурс. - Дата перегляду: 11.02.2010]

-   Режим доступу до газети: http://thecaucus.blogs.nytimes.com/2010/02/10/ politics-from-a-to-z-bipartisan-blizzard-edition/?scp=5&sq=election%20 campaigns&st=Search.

9.         The New York Times [Електронний ресурс. - Дата перегляду: 11.02.2010]

-   Режим доступу до газети: http://topics.nytimes.com/top/reference/timestopics/ people/e/rahm_emanuel/index.html?inline=nyt-per.

10.       The New York Times [Електронний ресурс. - Дата перегляду: 12.02.2010]

-   Режим доступу до газети: http://topics.nytimes.com/top/reference/timestopics/ people/r/harry_reid/index.html?inline=nyt-per.

11. The New York Times [Електронний ресурс. - Дата перегляду:
12.02.2010] - Режим доступу до газети: http://www.nytimes.com/2009/01/05/us/
politics/05Pelosi.html?_r=1.

12.       The Times [Електронний ресурс. - Дата перегляду: 12.02.2010] - Режим
доступу до газети:
http://www.timesonline.co.uk/tol/news/politics/article7025809.ece.УДК 81373.611

Радомська Л. А.,

Вінницький національний технічний університет, м. Вінниця

ТРАКТУВАННЯ ІМЕННИКІВ-ЮКСТАПОЗИТІВ У СЛОВ'ЯНСЬКОМУ МОВОЗНАВСТВІ

У статті розглянуто основні словотвірні тенденції щодо іменнико­вих юкстапозитів у чеській, сербській, хорватській, польській, білорусь­кій мовах, проаналізовано різні погляди слов'янських мовознавців на трак­тування природи згаданих одиниць.

Ключові слова: іменник-юкстапозит, складне слово, композит, зро­щення, складання, зближення.

Basic word-formation tendencies in relation to substantival yukstapozitiv in Czech, Serbian, Croatian, Polish, Byelorussian languages, the different looks of slavonic linguists are analysed to interpretation of nature of the mentioned units are considered in the article.

Key words: noun-yukstapozit, difficult word, compo, accretion, drafting, rapprochement.

Аналіз проблеми іменників-юкстапозитів у сучасному мовознавстві був би неповним без розгляду досліджень у цій галузі інших слов'янських мовознавців. Як і в українській та російській, у слов'янських мовах вчен­ня про словотвір пройшло тривалу історію розвитку - від фрагментар­них зауваг до ґрунтовних праць, що виділили словотвір в окремий розділ науки про мову. Питанням утворення слів цікавилися Й. Добровський, Я. Гебауер, Ф. Травнічек, В. Шмілаеур, М. Докуліл, зокрема утворення складних слів аналізували І. Боздєхова, М. Гелцель, Д. Шлосар (на ма­теріалі чеської мови); ґрунтовні дослідження побудови складних слів у сербській мові належать Ф. Міклошичеві та В. Ягичу; різновиди склад­них слів польської мови проаналізовано у працях І. Л. Лося; пробле­му запозичень у структурі згаданих номенів вивчали О. І. Коряковцева (польська), О. О. Лукашанець (білоруська мова). З огляду на багатоас-пектність думок, висловлених з приводу статусу та інших особливостей іменників-юкстапозитів у сучасному мовознавстві, нам видається акту­альним аналіз праць слов'янських мовознавців, що, можливо, розши­рить уявлення про складні слова, утворені словоскладанням.

Мета нашого дослідження полягає в тому, щоб проаналізувати різ­ні погляди слов'янських мовознавців (українських та російських у цій статті до уваги ми не беремо) на трактування природи згаданих одиниць, окреслити основні здобутки слов'янського мовознавства у цій сфері.

Основи словотвору в чеській мові, як свідчать дослідники, започатку­вав Й. Добровський [2, с. 41]. У "Німецько-чеському словнику" та "До-

© Радомська Л. А., 2010кладній граматиці чеської мови" [6] лінгвіст аналізує внутрішню будо­ву слів різних частин мови, зокрема іменників. Автор наголошує на не­обхідності залучати до творення нових слів питомі можливості рідної мови, знання про будову сучасних слів, заперечуючи переклад складних слів з німецької мови при самовільному творенні нових лексем.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72 


Похожие статьи

М І Гнатюк - Наукові записки

М І Гнатюк - Наукові записки в 11

М І Гнатюк - Наукові записки в 14

М І Гнатюк - Наукові записки в 15

М І Гнатюк - Наукові записки в 16