М І Гнатюк - Наукові записки в 14 - страница 2

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72 

ограничения и т. д        В различных языках имена и описания являются в

равной степени важными формами наименований человека... функцио­нально различимы описание, которое служит для категоризации, и имя, служащее для идентификации..." [10].Через номинализацию одного свойства получаем процесс-харак-теризацию (атрибуцию), при назывании некоторого комплекса вза­имосвязанных свойств имеем дело с процессом-идентификацией. Очевидно, что имя существительное-предикатив, идентифицируя суб­станцию-подлежащее соотносится не с другой, отличной от подле­жащего, субстанцией, а с ней же - то есть, компонентами процесса выступают не две, а только одна субстанция-подлежащее, и процесс-идентификация не является процессом-отношением.

Исходя из особенностей процессов, соотносимых с предложе­ниями рассмотренного типа, можно было бы квалифицировать семантико-ролевые модели как: Экзистент/Описываемое + Преди­кат (= копула+атрибут) и Экзистент/Идентифицируемое + Преди­кат (= копула+идентификат). Однако понятие "Экзистент" (= суще­ствующий), на наш взгляд, имеет ограниченную область применимос­ти, поскольку оно соотносимо исключительно с реально существующи­ми объектами, явлениями действительности. В речи же, как известно, коммуниканты выражают содержание своих мыслей о действительнос­ти, причем не только о реальном, но и о мыслимом, возможном - гипо­тетическом мире, "в котором описываются реальное и желаемое (пусть и не всегда достижимое), нереальное и т. п. положение дел. В этом мире мы находим характеристики действующих лиц, объектов, времени, об­стоятельств событий (в частности, поступков действующих лиц) и т. п. Этот мысленный мир включает также домысливаемые интерпретато­ром (с его неповторимым жизненным опытом) детали и оценки" [4]. В мышлении и в языке человек волен любое явление (не исключительно реально существующее) представить в виде некоей субстанции и наиме­новать ее в речи именем существительным.

В предложениях бытийных аргумент-подлежащее описывается с точ­ки зрения его местоположения или с позиций его характеристик, свойств. Предложение данную субстанцию как бы выставляет на показ, демон­стрирует перед слушателем, читателем - экспонирует ее для обозрения.

В Ая существует ряд однокоренных слов, именно такого смысла: глагол to expose = 1. to uncover, leave unprotected, 2. display, 3. disclose, make known (раскрывать, выставлять на показ, делать известным) [14, с. 300; аналогично: 15, p. 294]. Дериваты от глагола to expose употре­бляются в смыслах: открытый для обзора; выставленный на обозрение - exposed-to-view; описание, изображение, выставление чего-л. для все­общего просмотра - exposition; появление на публике, на экране теле­визора и т. п., выставка, демонстрация широкой общественности, разо­блачение, выведение на чистую воду, вид, местоположение exposure [ABBYY Lingvo]. Существительное exponent = person or thing that explains or interprets, or is a representative or example (человек или вещь, котораяобъясняет, интерпретирует, или является представителем или примером чего-либо) [14, с. 300; 15, p. 294] именует как раз такой субъект, объект, явление, который предъявлен для обозрения. В словарном составе Ая на­личествует также лексема expositor (=толкователь; интерпретатор, ком­ментатор), позволяющая пренебречь смыслом "person or thing that explains or interprets (человек или вещь, которая объясняет, интерпретирует)" при терминологическом употреблении лексемы Экспонент. Однако в Ря и Уя данное заимствование (Экспонент, експонент) употребляется как наи­менование "участника в художественной или промышленной выставке, выставщика" при "экспонат (експонат)" - "предмет, представленный на выставку" [11, с. 453; 13, с. 286]. Кроме того, в Ая суффикс латинско­го происхождения ^nt/-ent считается продуктивным для образования стилистически нейтральных, не имеющих эмоциональной окраски имен существительных, обозначающих людей, объекты, явления. [см, напри­мер, 2, с. 97]. Учитывая вышеизложенное, предлагается квалифициро­вать смысловую роль Аргумента-подлежащего в бытийных предложени­ях как Экспонант - данное для обозрения, описания.

Таким образом, смысло-ролевые модели анализируемых предложе­ний переписываются как: Экспонант + Предикат (= копула+атрибут) и Экспонант + Предикат (= копула+идентификат).

Литература:

1.Алексанова С. А. Синкретизм как системное явление в сфере обстоя­тельственной детерминации предложения: Автореферат дисс.... доктора фи-лол. наук. 10.02.19 - теория языка. - Ростов-на-Дону, 2009. - 49 с. // http:// vak.ed.gov.ru/common/img/uploaded/files/vak/announcements/filolog/2009/13-04/ AleksanovaSA.doc

2.Арнольд И. В. Лексикология современного английского языка: Учеб. для ин-тов и фак. иностр. яз. - 3-е изд., перераб. и доп. - М.: Высш. шк., 1986. - 295 с., ил. - На англ. яз. стр 97; http://www.orangeusd.k12.ca.us/yorba/suffixes.

htm.

3.Валин Р. ван, Фолли У. Референциально-ролевая грамматика // Новое в зарубежной лингвистике. - М.: Прогресс, 1982. - № 11. - С. 376-410.

4.Демьянков В. З. Текст и дискурс как термины и как слова обыденного языка // ІУМеждународная научная конференция "Язык, культура, общество". Москва, 27-30 сентября 2007 г.: Пленарные доклады. - М.: Московский ин­ститут иностранных языков; Российская академия лингвистических наук; Ин­ститут языкознания РАН; Научный журнал "Вопросы филологии", 2007. -С. 86-95. // http://www.infolex.ru.

5.Каленич В. Семантико-синтаксичні параметри речень з одновалентними дієслівними предикатами стану // semantuko-suntaksuchni.pdf.

Кинен Э. Л. К универсальному определению подлежащего // Новое в за­рубежной лингвистике. - М.: Прогресс, 1982. - № 11. - С. 236-276.7.       Ковальчук Н. П. Простые предложения со значением интеллектуальной
характеризации
субъекта-лица в современном русском языке // Функциональ-
ная лингвистика. Язык. Культура. Общество. - Ялта, 2000. - С. 159-162.

8. Никитин М. В. Курс лингвистической семантики. - С.-Петербург:
Научный центр проблем диалога, 1996. - 760 с.

9.    Шахтер П. Ролевые и референциальные свойства подлежащего // Новое
в зарубежной лингвистике. - М.: Прогресс, 1982. - № 11. - С. 317-356.

10.AD Gargett. Toward an Interactive Model of Person Reference: Paper presented at The 3rd Newcastle Postgraduate Conference in Theoretical and Applied Linguistics, July 2008, University University of Newcastle Upon Tyne, Newcastle, UK. // Gargett.pdf.

11.ТСЖВЯ: Даль В. И. Толковый словарь живого великорусского языка. - Том 4.

12.ЛЭС: Лингвистический энциклопедический словарь / Гл. ред. В. Н. Яр­цева, - М.: Сов. Энциклопедия, 1990. - 685 с.: ил.

13.НУРС: Новітній українсько-російський словник / Укладач Л. П. Ков­рига / За ред. доктора філологічних наук, проф. М. І. Степаненко. - Харків: Белкар-книга, 2006. - 1280 с.

14.ТССАЯ: Хорнби А. С. Толковый словарь современного английско­го языка для продвинутого этапа: Специальное издание для СССР. - Т. 1. -544 с. - T. 2. - 560 c. - Том 1.

15.       Webster's: Webster's Seventh New Collegiate Dictionary. - Edicion
Revolucionaria. - 1983. - 1223 p.
УДК 811.163.2:81'373.45

Огієнко І. С.,

Інститут мистецтвознавства, фольклористики і етнології ім. М. Т. Рильсько­го НАН України, м. Київ

ФУНКЦІОНАЛЬНО-СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ДИСКУРСИВНОГО СЛОВА БАРАБАР (НА МАТЕРІАЛІ ТЕКСТІВ СУЧАСНИХ БОЛГАРСЬКИХ МАС-МЕДІА)

Стаття присвячена опису основних значень і функцій дискурсивного слова барабар у текстах сучасних болгарських мас-медіа. Продемонстро­вано, що барабар може мати різні значення й виконувати різні функції.

Ключові слова: барабар, дискурсивні слова, семантика, мас-медіа, текст.

This article describes the main meanings and functions of discourse word barabar in modern Bulgarian media text. The analysis demonstrates that barabar have various meanings and can express the different functions.

Key words: barabar, discourse words, semantics, mass-media, text.

Дослідження дискурсивних слів є актуальною проблемою сучасного мовознавства. Ця група слів активно вивчається з 50-х років ХХ століття. Існує значна кількість праць, присвячених опису дискурсивних слів, що відрізняються методами й підходами їх аналізу. Це пояснюється неодно­рідною частиномовною приналежністю цієї групи лексем та їх семантич­ною й функціональною багатозначністю.

На сьогодні термін дискурсивні слова широко використовується у до­слідженнях з мовознавства. Він пов'язується з "особливою групою слів, принципово важливою властивістю яких є їх безпосередній зв'язок з функціонуванням дискурсу" [5, с. 7] для забезпечення його формально-граматичної й змістової зв'язаності. У болгарській мові наявна значна кількість дискурсивних слів, запозичених з турецької мови. Можна при­пустити, що це зумовлене тривалим тісним контактуванням болгарської та турецької мови й ситуацією білінгвізму, що існувала протягом кількох століть. Одним із таких дискурсивних слів є барабар.

У даній статті зроблений функціонально-семантичний аналіз дискур­сивного слова барабар на основі аналізу його контекстуальних вживань у текстах сучасних болгарських мас-медіа. Досягнення цієї мети перед­бачає розв'язання таких завдань: описати семантичні та функціональні характеристики барабар та визначити його місце у текстах сучасних бол­гарських мас-медіа.

Ілюстративний матеріал для статті добирався зі сторінок газет "Сега", "Дума", "Шоу", "Нощен труд", "Женски тайни", "Врачка", частина кон­текстів підібрана у довільному порядку з мережі Інтернет за допомогою

© Огієнко І. С., 2010пошукової системи google, яка дає можливість використовувати Інтернет як великий хаотичний корпус.

Основна проблема у описі дискурсивних слів полягає у тому, щоб пов'язати значення дискурсивних слів, яке подається у словниках, і ті види контекстів, у яких ці дискурсивні слова вживаються [6]. У більшос­ті лексикографічних описів дискурсивні слова представлені як позбавле­ні власне значення; наводяться лише типи контекстів, у яких вони вжи­ваються; або ж наводиться дуже узагальнене значення й при цьому за­лишається незрозумілим, як воно реалізується у конкретних контекстах. Оскільки дискурсивні слова тісно пов'язані з контекстом і розмежування значення дискурсивного слова й значення контексту є досить складним, то для багатьох дискурсивних слів характерна здатність повністю збіга­тися з контекстом, дублюючи семантику його окремих фрагментів. На думку І. Б. Левонтіної [7, с. 305], ототожнити тлумачення дискурсивно­го слова ще складніше, ніж повнозначного. Вживання дискурсивних слів мовцем загалом суттєво недоосмислене й невідрефлектоване, порівняно з повнозначними словами [7, с. 305]. Побудова тлумачень дискурсивних слів не базується на мовній свідомості. У самого носія мови не виникає відчуття, що, вживаючи дискурсивне слово, він передає значення.

Дискурсивне слово барабар [2; 3; 7; 9; 10; 11; 12; 13; 15] (фонетич­ні варіанти барабер [3; 9; 15], балабар [15]) у словниках пояснюється за допомогою таких визначень: разом [2; 3; 7; 9; 10; 11; 12; 13; 15], спіль­но, сукупно, укупі [3; 9; 15], поряд з [3; 9;10; 11; 12; 13; 15]; рівно, одна­ково [3; 15].

Барабар походить від турецького слова bеraber, діал. barabar "ра­зом", у якому частина ber (bar) зазнала фонетичної зміни від bir "один" [8]; букв. переклад "один з одним". Така лексема є також у перській мові й означає "рівний, рівнозначний; однаковий; відповідний"; букв. пере­клад "плече до плеча" [2; 13].

Х барабар с У Р "Х і У становлять одну спільність; діють разом; ви­конують одну функцію тощо".

Барабар поєднує суб'єктів, які однаково діють у відношенні один до одного, знаходяться в однаковому стані відносно один одного або займа­ються однією й тією ж діяльністю, результати якої цікавлять їх однако­вою мірою. Наприклад, барабар уживається в контекстах, у яких ідеть­ся про якусь групу, команду, колектив, уводячи членів цієї групи, ко­манди, колективу. Особливо це характерно для спортивних текстів, де йдеться про команду і її тренера (зазвичай тренер уводиться у вислов­лення за допомогою барабар). Тоя път облога беше с целия отбор, ба­рабар с треньора Вуцов (Шоу, 23.06.2005). Барабар служить для поєд­нання суб'єктів, об'єднаних на основі професійної діяльності. Мъжете в костюми са дошли право от работата барабар със секретарките си(Сега, 08.04.2006). За допомогою барабар часто поєднуються члени сім'ї або близькі родичі....Поне успя да получи ... жилище, иначе днес щеше да е наулицата барабар с жена си (Шоу, 20.09.2006).

Барабар характеризує ситуації із двома або більшою кількістю суб'єктів, які виконують одну й ту ж дію (роботу, завдання, просьбу тощо) на однакових правах або знаходяться в однакових умовах стосов­но один одного. Всички звезди барабар с мене трябва да и носят вода!

(Шоу, 25.05.2005).

Барабар уводить інформацію про те, що суб'єкт був задіяний не один. Тоя кротък човечец Демби, обявен (барабар с Клюна) за наслед­ник на Самоковеца, даже и цацичка не бил! (Сега, 18.12.2003). Гру­па суб'єктів може конкретизуватися поіменно й таким чином кількість осіб є чітко визначеною. Но зрителите масово лудуват по него след но-вогодишните тв програми., в които се изявява като лидер на банда "Иръпшъните" барабар със Стефан Данаилов, Емил Джамджиев и Ге­орги Мамалев (Шоу, 25.08.2005). Барабар може виокремлювати головну особу серед усього наведеного переліку. За инвазията в Афганистан са се подписали всички - Громико, Андропов, Устинов, Черненко и пр. ба­рабар с Брежнев (Сега, 12.05.2001). З барабар можуть уживатися й за­гальні назви суб'єктів у множині, що свідчить про необмежену кількість осіб, які можуть брати участь у тій чи іншій дії. Цял полически клас ба­рабар с политолозите, социолозите, анализаторите и други технопо-добни дават рецепти и акъли (Сега, 04.10.2005). Для наголошення на кожному суб'єкті окремо барабар уживається перед кожним із суб'єктів. Пак в забранителния списък са целият стадион "Раковски", барабар с министъра на вътрешните работи, барабар с министъра на спорта

(Дума, 22.08.2000).

Барабар уживається у випадках, коли слід об'єднати всіх суб'єктів, причетних до тієї чи іншої справи. Р стосується всіх загалом присутніх, без винятків....Печев хвърли в тъч присъстващите барабар със съдиите

(Нощен труд, 06.12.1995).

За допомогою барабар серед загального виокремлюється конкретне, тобто серед гіперонімів (родових понять) визначаються гіпоніми (видо­ві поняття). И биха всички софийски отбори, барабар с ЦСКА! (Шоу,

20.10.2005).

Барабар конкретизує вміст чогось (...Река отнесе курника барабар с кокошките и петела (Сега, 20.03.06).) або складові частини чогось (...Зе-лената площадка барабар с пейките се превърне в строителен обект...

(Сега, 23.08.2005)).

Х барабар с У - це комітативна конструкція [8, с. 31]. Комітативна конструкція - це конструкція зі складним підметом, що складається з іменника (або його еквівалента), ДС на зразок барабар та іншого імен­ника (чи його еквівалента) і виражає значення сумісності. "Значення су­місності виражається цілісною семантикою сполуки, в якій іменникові компоненти однаковою мірою несуть предметне значення" [1, с. 82]. У конструкціях такого виду присудок узгоджується з підметом за такими правилами: а) якщо Х і У рівноправні, то присудок стоїть у формі мно­жини (Хора от администрация на президента насочили журналисти-те към летището точно в момента, когато пристигнали Симеон ба-рабар с престолонаследника си и по-голямата част от родата (Сега, 29.08.2000); б) якщо Х і У нерівноправні, то присудок узгоджується з Х. Н.Д. барабар със семейството си ще бъде ликвидиран (Шоу, 22.09.2005). Узгодження в однині відбувається у випадку, коли барабар поєднує суб'єкт і об'єкт. Всеки шофьор рискува да бъде погълнат барабар с ав­томобила си (Сега, 24.10.2006). Ідея рівноправності Х і У може виходи­ти із прагматичних міркувань (наприклад, дорослі рівноправні між со­бою, діти нерівноправні з дорослими; так само може бути зі старшими й молодшими за віком, з керівниками й підлеглими та ін.) або може вира­жатися у висловленні експліцитно (за допомогою прислівникових сполу­чень на равни права, като равен с равен). За значенням комітативна кон­струкція близька до сурядної конструкції зі сполучником и.

Серед переліку однорідних членів барабар поєднує два подібних за якоюсь ознакою слова. На главата ми освен неговите сексуални фанта­зии са и къщата, и градината, и кокошките барабар с прасето (Женски

тайни, 06.12.2005).

Барабар може поєднувати якийсь елемент із самим суб'єктом / об'єктом, що є його властивою частиною, необхідною для виконання певних функцій. Ако някой ми купи зенита барабар с обектива и филтър - изключително запазен - 50 лева ще дам и на тях! Желаещи? (www. photo-cult.com/forum.php?c=6&t=37597).

Барабар уводить присутність суб'єкта в якомусь об'єкті: Х барабар с У, де Х -це суб'єкт, У - транспортний засіб, у якому знаходиться суб'єкт. Иван... се сурнал вреката барабар с трактора (Женски тайни, 15.04.2005). Пътен шеф затъне барабар с джипа си в преспите край До-

брич (Дума, 07.02.2005).

Барабар може поєднувати два об'єкта, призначених для досягнення однієї мети. "24 часа" пък пуска барабар с писъмцето от Израел и ин-тервю с вдовицата на Владимир Грашнов (Сега, 10.11.2001).

Барабар дуже поширене в іронічних контекстах. Наприклад, коли ав­тор виражає глузливо-критичне ставлення до власної зовнішності (Вяр-но, че съм едно джезве кокали и имам-нямам . 50 кила барабар с дре-хите (Сега, 17.07.2006).) або у випадках гіперболізованого опису подій (Коларов прелетял през двора барабар с вратата и се приземлил в подзе-мен гараж (Шоу, 08.06.2006).).Для атрактивнішого виділення словосполучення з барабар вислов­лення може членуватися на кілька речень. Праща полиция, която за-копчава "бандитите", влезли с взлом... Барабар с каските и маркучите (Сега, 01.04.2006).

Висловлення з барабар може мати інверсійний характер. Барабар може вживатися в кінці речення. Таке інверсійне вживання виокремлює як барабар, так і лексему, яка вводиться за його допомогою. Барабар може вводити характеристику суб'єкта. Да влезем гордо в Европа със всичките си кусури барабар (Сега, 28.09.2006). Барабар може вживатися на початку речення, при цьому порушується традиційна будова речення. Барабар с подстъпите към тях и на колко метра е заровеното (Врач-

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72 


Похожие статьи

М І Гнатюк - Наукові записки

М І Гнатюк - Наукові записки в 11

М І Гнатюк - Наукові записки в 14

М І Гнатюк - Наукові записки в 15

М І Гнатюк - Наукові записки в 16