М І Гнатюк - Наукові записки в 14 - страница 21

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72 

Для офіційно-ділового мовлення характерна помірна гучність звучан­ня, середній або низький мелодичний рівень (завдяки цьому створюєть­ся тон офіційності та серйозності обстановки). Словами ми передаємо від 30% до 50% інформації, те що читається "між рядків", ми черпаємо з контексту, обстановки, інтонації. Для офіційно-ділового спілкування не характерні варіації мовної мелодики. Голос з помірною варіацією ство­рює враження монотонності, одноманітності, сухості, яка досягається та­кож регулярністю та розміреністю ритму [18, с. 209].

Ділові партнери, консультанти, банківські працівники, суспільні діячі і т. д., - це, перш за все, учасники ділових відносин, які діють за правила­ми певної поведінки, закріпленим за ними статусом, вони підкоряються загальновизнаним правилам та нормам поведінки, де не враховуються їх індивідуальні якості, тому що вони можуть становити загрозу для відно­син ділового характеру; про статус людини сигналізує її одяг, поведінка, манери, стиль мовлення, який є суспільно усвідомленим стереотипом.

Шевченко Т. І. виділяє фактори, які сприяють визначенню мовних утво­рень в межах однієї сфери спілкування, що співіснують в рамках даного функціонального стилю та мають однакову комунікативну настанову:

Співвідношення статусів, тобто соціальні ролі співрозмовників в да­ній ситуації.

Тема спілкування, яка співвідноситься з визначеною сферою.

Індивідуальна настанова мовця, його мета в даному акті комунікації, включаючи такі надзавдання, як намагання справити враження освіче­ної, респектабельної, ділової людини (соціальна оцінка компетентності); доброзичливої, чесної, щирої, порядної (оцінка особистості з точки зору доброзичливості); чарівної, привабливої, сильної, мужньої/жіночої (спе­цифічні чоловічі та жіночі достоїнства) [11, с. 107].

Важливо зазначити ще такий момент як "доречність" висловлюван­ня [9, с. 16]. Правильний підбір мовних засобів, підвищення або знижен­ня тону та гучності, прискорення та уповільнення темпу, використан­ня невербальних засобів комунікації - все повинно відповідати вимогамдоречності для даної конкретної ситуації, в спілкуванні з конкретними людьми, при обговоренні конкретної теми. Використання мовних засо­бів офіційного мовлення в неофіційному спілкуванні можуть сприйняти як жарт, вираження незадоволення, підкреслення соціального статусу, та навпаки недотримання норм спілкування в офіційній сфері може бути розцінено як некомпетентність.

Висновки. Інтонація виступає багатокомпонентним системним утво­ренням, що є показником функціонально-стилістичної диференціації та виконує свою комунікативно-прагматичну функцію в різних сферах сус­пільної діяльності, виявляючи тенденції варіативності інтонаційних мо­делей від цілого ряду екстралінгвістичних факторів. Сукупність інтона­ційних засобів, що реалізуються в мовленні, формує специфічну, при­таманну саме усному офіційно-діловому спілкуванню, функціональ­ну систему інтонаційної організації, яка складається з певного набору інваріативних форм та визначається екстралінгвістичною ситуацією. В результаті взаємодії різнофункціональних одиниць інтонації та їх про­яву в різних варіантах, виникає поліфункціональний мелодійний кон­тур, який є детермінованим загальною прагматичною настановою дано­го функціонально-стилістичного різновиду мови та конкретними наста­новами кожного окремого акту комунікації.

Інтонаційними засобами ідентифікації офіційного мовлення є діапазон та регістр в мелодиці, темп та паузація, сегментація мовлення, рівень гуч­ності і тембр. Чим більш офіційне та урочисте мовлення, тим вище висо­тні показники вимови, повільніше темп, більш дрібна сегментація мовлен­ня (коротші синтагми і більше логічних пауз), вище рівень гучності. Ви­значається соціально відпрацьований, суворо регламентований характер використання всіх інтонаційних засобів, які служать успішному здійснен­ню процесу комунікації та досягненню взаєморозуміння між людьми.

Інтонаційні модифікації в офіційному мовленні мають різну питому вагу та виявляють різну ступінь стильової активності. Під впливом різних екс­тралінгвістичних факторів, що утворюють мовленнєву ситуацію, учасни­ки комунікації формують варіанти інтонаційних моделей, серед яких від­бирають ті, які є адекватними саме для даної ситуації. Але всі модифікації інтонаційних властивостей є регламентованими, обмеженими соціально-культурними ознаками офіційно-ділового стилю мовлення у зв'язку з необ­хідністю говорити стримано, з максимальною увагою до мовлення.

Література:

1. Аванесов Р. И. Русское литературное произношение / Р. И. Аванесов. -М.: Просвещение, 1984. - 384 с.

Баранова Л. Л. Дифференциальная система современного английского языка / Л. Л. Баранова. - М.: МПИ, 1991. - 96 с.3.  Бархатова Т. И. Некоторые аспекты выделения фоностилей /
Т.И.Бархатова // Вопросы фонетической организации устных текстов. - М.:
МГПИИЯ им. Мориса Тореза,1989. - С. 9-18.

4.Кантер Л. А. Системный анализ речевой интонации / Л. А. Кантер. - М.: Высшая школа, 1988. - 128 с.

5.Кереева С. Б. Влияние ситуативных факторов на речевую мелодику / С. Б. Киреева // Проблемы супрасегментной фонетики / А. М. Антипова, Ж. Б. Веренинова, Т. Г. Медведева, Н. А. Кузнецова. - М.: МГПИИЯ им. М. Тореза, 1985. - С. 149-158.

6.  Разинкина Н. М. Функциональная стилистика английского языка / Н. М. Разинкина. - М.: Высшая школа, 1989. - 41 с.

7.  Соколова М. А. К вопросу о соотношении нормы и стилевой диффе­ренциации устной речи / М. А. Соколова // Функционально-стилистическая дифференциация английского произношения. - М.: МГПИ им. В. И. Ленина, 1983. - С. 3-6.

8.  Стили произношения и типы произнесения / Бондарко Л. В.,
Вербицкая Л. А., Гордина М. В., Зиндер Л. Р., Касевич В. Б. // Вопросы
языкознания. - 1974. - № 2. - С. 64-70.

9.  Фаенова М. О. Обучение культуре общения на английском языке / М. О. Фаенова. - М.: Высшая школа, 1991. - 144 с.

10.Швейцер А. Д. Социальная дифференциация английского языка в США / А. Д. Швейцер. - М.: Наука, 1983. - 216 с.

11.Шевченко Т. И. Социальная дифференциация английского произноше­ния / Т. И. Шевченко. - М.: Высшая школа, 1983. - 142 с.

12.Шиприкевич В. В. Питання фоностилістики / В. В. Шиприкевич. - К.: Вид-во Київського ун-ту, 1972. - 88 с.

13.Cruttenden A. Intonation / A. Cruttenden. - Cambridge University Press, 1986. - 214 p.

14.Gimson A. C. An Introduction to the Pronunciation of English / A. C. Gim-son. - London. New York, 1991. - 386 p.

15.Jones D. An Outline of English Phonetics / D. Jones.- Cambridge: Heffer, 1956. XX. - 378 p.

16.Labov W. The Social Stratification of English in New York City / W. Labov. Washington: Center for Applied Linguistics, 1966. - 72 p.

17.O'Connor J. D. Phonetics / J. D. O'Connor. - Pehguin Books, 1991. - 320 p.

18.Pennington H. C. Pronunciation Revisited / H. C. Pennington, I. C. Richards // TESOL Quarterly. - 1986. - Vol. 20. - P. 207-225.

19.Spolsky B. Sociolinguistics / B. Spolsky. - Oxford University Press, 1998. - 128 p.

20.  Trudgill P. Sociolinguistics / P. Trudgill. - Penguin Books, 1974. - 191 p.
Джерела ілюстративного матеріалу:

1. Soars J. Headway Upper-Intermediate / Soars J., Soars L. - Oxford: Oxford University Press, 2003. - 94 p.

Soars J. Headway Advanced / Soars J., Soars l. - Oxford: Oxford University Press, 2005. - 194 p.Садовник- Чучвага Н. В.,

Чернівецький національний університет ім. Ю.Федьковича, м. Чернівці

СЕГМЕНТ КОРОЛІВСЬКА ВЛАДА ЯК СКЛАДОВА КОНЦЕПТОСФЕРИ ЧОЛОВІЧОГО РОДУ ДАВНЬОАНГЛІЙСЬКОЇ ГЕРОЇЧНОЇ ПОЕЗІЇ

У статті досліджуються особливості концептуального сегменту КОРОЛІВСЬКА ВЛАДА в давньоанглійській епічній картині світу на при­кладі давньоанглійської героїчної поезії.

Ключові слова: концепт, концептосфера, концептуальна картина світу, міфопоетичні тексти, героїчна поезія

The article focuses on the investigation ofthe peculiarities of the conceptual segment ROYALTY in the Old English epic worldview based on Old English heroic poetry.

Key words: concept, conceptual sphere, conceptual worldview, mythopoetic texts, heroic poetry

Питання співвідношення мови, з одного боку, свідомості і світобачен­ня та культури з іншого належать до кола давніх, але поки що невиріше-них проблем. Вони набувають особливої актуальності в період посилення тенденцій щодо глобалізації у світі технократизації та комп'ютеризації комунікації, безпрецедентного зміцнення позиції англійської мови, що в цілому призводить до помітних і неоднозначних змін у менталіте­ті етносів, світосприйнятті і вербалізації життєвого досвіду. Крім того, об' єктивний розвиток будь-якої цивілізації викликає зміни в житті і трансформує мовні картини світу, що зумовлює необхідність їх вивчен­ня і порівняння через певний час. Сучасний етап вивчення мовної свідо­мості, вербального образу світу пов'язаний з антропоцентризмом у мо­вознавстві, зі студіями в межах тріади "мова-нація-культура"

Одним із фундаментальних понять, що характеризують буття люди­ни та її взаємовідношення зі світом, є поняття картини світу. Вона являє собою глобальний динамічний образ світу, що покладений в основу сві­тогляду індивіда або групи і є результатом та регулятором усіх видів ді­яльності носіїв цього образу. Картина світу фіксує перцептивні та кон­цептуальні знання і трактується як концептуальна картина світу [1, с. 6].

Концептуальна картина світу визначається як інформаційна систе­ма, що складається зі знань, уявлень, вірувань та є результатом пізнан­ня людиною оточуючого світу, інтерпретації, позначення й утримання в свідомості його властивостей у вигляді певної сітки понять, структуро-ваної як концептуальні сфери-локуси (В. З. Дем'янков, Ю. М. Караулов, Г. В. Колшанський, О. С. Кубрякова) [1, с. 8].

© Садовник-Чучвага Н. В., 2010Роль мови полягає в експлікації змісту концептуальної картини світу. Відтак, мовна картина світу виступає як частина концептуальної карти­ни світу, яка об'єктивує зміст останньої за допомогою усього арсеналу мовних засобів. З погляду лексичної семантики, мовна картина світу - це зафіксована в мовних знаках (лексичних одиницях) мовна свідомість на­роду (Ю. Д. Апресян, Г. Вежбицька, В. М. Манакін, Ю. С. Степанов).

Саме питання вербалізації світу, тобто виявлення шляхів "ословлен-ня" позамовної дійсності, зумовлює пошук особливостей відображення сприйняття оточуючого середовища у мовних одиницях. Спроби рекон­струкції концептуальної та мовної картин світу, зіставлення їхніх окре­мих фрагментів наразі є чисельними та надзвичайно перспективними. Закономірно, що й зіставлення окремих концептів також відзначаєть­ся продуктивністю. Таким чином, актуальність обраної теми зумовле­на загальною тенденцією низки сучасних досліджень до детального ви­вчення особливостей певних мовних і концептуальних картин світу, а та­кож вербалізації окремих концептів.

Відображене в мовних формах, етнічно обумовлене осмислення та оцінювання зовнішнього світу стосовно певного етносу отримало на­зву національно-мовної картини світу (НМКС). Під НМКС розуміють синтетичну єдність суб'єктивного і об'єктивного у світогляді людини, синтез духовно-індивідуальної та культурно-історичної субстанції. Крім того, реальний світ, колективна етнічна свідомість, що відбивають реаль­ний світ у процесі пізнання, є важливими чинниками, які детермінують онтологію НМКС [3, с. 160].

Відомо, що концептуальна картина світу (ККС) є більш універсаль­ною порівняно з мовною картиною світу (МКС), вона є спільною для на­родів з однаковим рівнем знань про світ, тоді як мовна картина світу ві­дображає досвід кожного народу та виявляє не тільки спільне знання, а й своєрідність бачення світу [3, с. 162]. МКС виступають як віртуаль­ні мовні знаки, актуалізація яких є індивідуалізованим процесом, а на­ціональна специфіка такої картини може інтерпретуватися як специфіка субстанції матеріального знака. Таким чином, у мовленні людей відчува­ється відбиток власної НМКС, воно позначене певною стереотипністю.

Концептуальна картина світу розглядається як міфологічна карти­на світу у випадку, якщо її фокусом є сукупність міфологем, які висту­пають ядерною частиною архетипних образів (Р. Бойер), які становлять найдавніші підсвідомі уявлення про світ (К. Юнг). Осмислення пробле­ми семантики одиниць вторинної номінації з позицій когнітивної лінг­вістики зумовило актуальність звернення до аналізу лінгвокогнітивних механізмів виникнення образності мовних одиниць, які втілюють базові концепти міфологічної картини світу [1, с. 11].

Питання, пов'язані з мовленнєвою діяльністю в контексті міфологіч­ної картини світу, вимагають окремої уваги. Новизна нашого досліджен­ня визначається необхідністю комплексного вивчення зв'язків між фраг­ментом концептуальної картини світу та його відображенням у мовній картині світу на різних рівнях структури.

Міфологічна концептуальна картина світу давніх англійців як динаміч­ний поліфункціональний мегафрейм постає набором системно організова­них міфологічних сценаріїв стереотипних національно-культурних ситуа­цій. Унаслідок домінування ірраціонального асоціативно-образного мис­лення представників архаїчного соціуму та сакрально-магічного характе­ру мови, яка втілює міфологічні сценарії та їх компоненти, базові концеп­ти міфологічної концептуальної картини світу відзначаються метафорич­ністю та осмислюються у контексті концептуальних метафор [1, с. 12].

Концептом, представленим практично в будь-якій культурі та відо­браженим її культурно-мовними одиницями, є концепт роду. Ми про­понуємо системний опис одиниць давньоанглійської мови, у семанти­ці яких вичленовується компонент 'чоловіча стать', та спробу контек­стного реконструювання на їх основі родової концептосфери певного іс­торичного періоду (у нашому випадку - давньоанглійського), відображе­ної в картині світу. Таким чином, метою дослідження є аналіз давньоан-глійських номінацій, маркованих чоловічим родом, та реконструкція на їх основі концептосфери чоловічого роду, характерної для давньоанглій-ської епічної поезії.

Відбір лексичних одиниць, що репрезентують родову концептос-феру давньоанглійського періоду, виконувалася методом суцільної ви­бірки з героїчних епічних творів: епічних пісень (Beowulf, The Battle of Finnesburh, Widsith, Waldere A та B), історичних пісень (The Battle of Brunanburh, The Battle of Maldon), елегій (Deor, The Seafarer, The Wanderer, The Ruin, The Husband's Message, The Wife's Lament, Wulf and Eadwacer) та релігійних героїчних пісень (Juliana, Judith, Daniel, Dream of the Rood, The Fortunes of Men, The Gifts of Men, Caedmon's Hymn).

Сегмент КОРОЛІВСЬКА ВЛАДА об'єднує марковані чолові­чим родом концепти, що поєднують статусно-рольові, аксіологічні та афективно-емоційні концептуальні ознаки. Король у контексті міфоло­гічної концептуальної картини світу постає типовим героєм-воїном, ха-ризматичним лідером, що дає йому право на виключно високий суспіль­ний статус, важливіший за статус представників підсегмента ВИСОКИЙ СОЦІАЛЬНИЙ СТАТУС. Сегмент налічує 182 номінації (для епічних пі­сень - 78 номінацій, для історичних пісень - 18 номінацій, для елегій - 24 номінації, для релігійних пісень - 62 номінацій), та структурується на­ступним чином:

97 номінацій вербалізують концепт ПРАВИТЕЛЬ/ВОЛОДАР (peoden, rica, wisa fengel, burgwarena fruma, freowine folca тощо);28 номінацій - концепт ЗАХИСНИК (eodor Scyldinga, wigendra hleo, eorla hleo, mandrihtne hleo, folces hyrde, rices hyrde, manna gehyld, rices weard, epelweard тощо);

22 номінації позначають власне короля, його якості та атрибути (cyning, peodcyning, heahcyning, sodcyning, pegn ungemete тощо);

17 номінацій - концепт ЩЕДРІСТЬ (goldwine gumena, hringa pengel, beaga brytta, sinces brytta, sincgyfa, beaggyfa, sinca bealdor тощо).

11 номінацій вербалізують концепт ПРИНЦ, тобто королівський на­щадок або майбутній правитель (eepeling, leod, brego, cyninggiunge тощо);

6 номінацій характеризують військову звитягу короля та вербалізу-ють концепт ВІЙСЬКОВИЙ ЛІДЕР (gudcyning, wuldorkyning, sigerof kyning, headorof cyning, beorncyning тощо);

1 номінація - іменник hlaford - позначає короля у звертанні hlaford min.

За Є. А. Мельниковою, епічний король має три основні атрибути: він повинен бути могутнім, щедрим та мудрим [2, с. 91]. Концепти сегменту КОРОЛІВСЬКА ВЛАДА повність відповідають цим атрибутам.

Могутність короля відображена концептом ПРАВИТЕЛЬ/ВОЛОДАР. Концепт ЩЕДРІСТЬ відображає іншу функцію короля: розподілення ба­гатств, роздача скарбів. Вона є запорукою справедливого, правильного розподілу цінностей. Таким чином в образі ідеального правителя втілю­ються уявлення про суспільний порядок та благоустрій.

Мудрість короля розуміється не як інтелектуальна якість, а як прак­тичне слідування існуючим етичним нормам, дотримання традиційних норм поведінки, неухильне виконання того, що повинно бути виконано. Мудрий той король, який відповідає героїчному ідеалу, етикетному об­разу. Наприклад, основна функція короля - не здійснювати героїчних ді­янь (концепт ВІЙСЬКОВИЙ ЛІДЕР налічує лише 6 номінацій), а запро­шувати героїв та надавати їм можливість здійснити подвиг.

За визначенням О. С. Колесника, "король мав являти собою воїнський ідеал ..., а суспільний лідер був суто харизматичним військовим ватаж­ком, "королем-воїном" [1, с. 7]. У нашому ж дослідженні вважаємо за потрібне розмежувати ці два поняття: номінації концепту КОРОЛЬ ми відносимо до сегменту КОРОЛІВСЬКА ВЛАДА, тоді як концепт ЛІДЕР - до сегменту ВІЙСЬКОВІ КОНЦЕПТИ, погоджуючись з зауваженням Є. А. Мельникової [2, с. 92] про те, що власні подвиги король здійснює зазвичай в юності (концепт ПРИНЦ).

1.Отже, як свідчить аналіз семантики досліджуваних номінатив­них одиниць, система аксіологічних цінностей давньоанглійської епіч­ної концептуальної картини світу спрямована на усталення військово-героїчного ідеалу як прототипової моделі особистості та війни як прото-типового виду діяльності, що відбивається у специфіці функціонування номінацій сегменту КОРОЛІВСЬКА ВЛАДА.Колесник О. С. Мовні засоби відображення міфологічної картини сві­ту: лінгвокогнітивний аспект (на матеріалі давньоанглійського епосу та су­часних британських художніх творів жанру фентезі): Автореф. дис... канд. фі-лол. наук: 10.02.04 / О. С. Колесник; Київ. нац. лінгв. ун-т. - К., 2003. - 20 с.

2.Мельникова Е. А. Меч и лира: англо-саксонское общество в истории и эпосе / Е. А. Мельникова. - М.: Мысль, 1987. - 203 с.

3.Нідзельська Ю. М. Концепт як відображення універсального та етноспе-цифічного у свідомості етноса / Ю. М. Нідзельська // Вісник Житомирського державного університету. - Вип. 45: Філологічні науки. - Житомир, 2009. -С. 160-162.

4.Beowulf. Critical Online Version [Електр.ресурс]. - Спосіб доступу: URL: http://www.heorot.dk - Заголовок з екрану.

The Complete Corpus of Anglo-Saxon Poetry [Електр.ресурс]. - Спосіб до­ступу: URL: http://www.sacred-texts.com - Заголовок з екрану.УДК 81367.625

Сахнюк О. С.,

Національний університет "Острозька академія", м. Острог

МОДЕЛІ ПЕРЕНОСУ ЗНАЧЕНЬ У ДІЄСЛОВАХ НА ПОЗНАЧЕННЯ БОЛЬОВИХ ВІДЧУТТІВ В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

У статті розглянуто моделі метафоричного переносу значень у ді­єсловах на позначення больових відчуттів в англійській мові. За основу взятті дієслова фізичної дії, похідні значення яких характеризують біль як фізичний, так і душевний.

Ключові слова: метафоричний перенос, моделі переносу, дієслова фі­зичної дії, біль.

The article deals with the models of metaphorical shift of the meaning in the verbs that denote pain in English language. The research has been done on the basis of the destruction verbs that describe not only physical, but also mental pain.

Key words: metaphorical shift, shift models, destruction verbs, pain

1. Вступ. Проблема опису лексем на позначення фізичного стану люди­ни та її фізичних відчуттів останнім часом викликає інтерес дослідників. Це підтверджує нещодавня поява кількох великих праць, присвячених лінгвіс­тичній репрезентації явища фізичного болю [7 ;2]. Однак дана проблема є далекою від остаточного вирішення. Один з важлививих висновків згаданих досліджень полягає у тому, що у вербальній репрезентації больових відчут­тів провідну роль відіграє механізм метафоричного переносу. Метою цієї статті є опис моделей переносу значень, які лежать в основі дієслів на позна­чення деяких характеристик больових відчуттів в англійській мові.

При доборі лексичних одиниць ми спиралися на відомий медикам пи­тальник МакГілл [8], що є шкалою для вимірювання болі і покликаний до­помогти пацієнту вербально охарактеризувати біль, який він відчуває. Пи­тальник налічує 20 груп слів на позначення болі. У нашій роботі ми зосе­редимо свою увагу лише на лексемах із перших трьох груп. За своїми гра­матичними характеристиками це переважно дієприкметники, що відпові­дає завданню питальника - дати відповідь на запитання "який" біль люди­на відчуває. Однак нас цікавить дещо інше, а саме: метафоричні моделі, моделі переносу значень. Тому у роботі ми беремо до уваги не похідні діє­прикметники, а дієслова, від яких вони походять. В аналізі ми враховуємо і семантику синтаксичних конструкцій, характерних для функціонування досліджуваних лексем (див. докладніше [2]). Приклади прямих та метафо­ричних вживань аналізованих лексем добиралися з лексикографічних дже­рел та Британського Національного корпусу (BNC).

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72 


Похожие статьи

М І Гнатюк - Наукові записки

М І Гнатюк - Наукові записки в 11

М І Гнатюк - Наукові записки в 14

М І Гнатюк - Наукові записки в 15

М І Гнатюк - Наукові записки в 16