М І Гнатюк - Наукові записки в 14 - страница 24

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72 

Матеріалом дослідження послужив текст художнього твору Річарда Олдінгтона "Смерть героя". Метод польового моделювання видався пре­валюючим при аналізі концепту PRIDE [5]. Концентрація ознак номіна­тивного поля концепту представлена ядерними семами мікрополя 'Гор­дість британців'. Мікрополя: 'Марнославство', 'Зарозумілість', 'Сім'я', 'Країна та її громадяни', 'Релігія', 'Ставлення до інших', 'Війна' утворю­ють ближню периферію, що закінчується семою 'Гордість за воєнну ор­ганізацію битв', яка належить крайній периферії.

Мікрополе I. Гордість британців:

Сема 1. Уражена гордість: Colonel, who had been censured for what was not his fault - two men had deserted on the eve of the departure of the last draft and two others had to be substituted at the last moment. 'Does the old mucker think we're going to run away?' was the comment of the draft wounded in their pride, when they accidentally found this out [9, с. 249].Сема 2. Гордість за участь у війні: His personal life became intolerable because of the War, and the War became intolerable because of his life. A sort of pride kept him silent [9, с. 246].

Сема 3. Придушення гордості нації: They delight to lay a corpse in a marriage bed, and to strike down a great nation in the fullest flush of its pride and power [9, с. 205].

Сема 4. Справжність англійської гордості: And when the talk once again became general, George began to think that Reggie was not such a bad fellow after all; there was a sort of 'niceness' about him, the genuine English pride and good-nature under a screen of affectation [9, с. 200].

Мікрополе II. Марнославство:

Сема 1. Марнославство аристократії: Well, it happens to us all; but our vanity is interested by the hope that the rather tangled and not very luminous track we made will continue to shine for a few people for a few years [9, с. 27].

Сема 2. Чесність представлена через марнославство та впертість (перетин ознак гордості та шляхетності (в іронічному значенні)): The queer-Dicks were more or less honest cranks, or at least possessed so much vanity and obstinacy that they seemed honest [9, с. 125].

Сема 3. Марнославство класового усвідомлення (перетин ознак гордості та шляхетності): His vanity and class consciousness made him earn for affairs with upper class women although he was obviously a homosexual type [9, с. 141].

Сема 4. Марнославство як риса характеру: True, he himself suspected Mr.Upjohn was a bit of a charlatan, and knew he was obviously conceited; at the same time, there was something very kindhearted and generous in poor Upjohn-and-at-'em, who had received that nickname for his furious onslaughts on any one who was established and successful, in alleged defence of any one who was struggling and neglected [9, с. 142].

Сема 5. Присутність марнославства в обох статей: It is so very curious that we talk of vanity as if it were almost exclusively feminine, whereas both sexes are equally vain [9, с. 151].

Сема 6. Відсутність марнославства в людей з високою інтелектуальніс­тю: '...And men with really fine minds haven't any intellectual vanity [9, с. 201].

Сема 7. Поява марнославства з призначенням на керівну посаду: To his dismay, but also a certain amount of flattered vanity, he found himself immediately appointed as acting commander of B Company [9, с. 382].

Мікрополе III. Зарозумілість.

Сема 1. Зарозумілість викликана неприступністю: Mr. Upjohn, safe as Achilles in the Stygian dip of his conceit, strode along energetically with an inward feeling that he had gone one better on James McNeil Whistler [9, с. 132].

Сема 2. Зарозумілість поводження на публіці: The bus-stop was empty except for a couple spooning on a back seat. George and Elizabeth a little haughtily went to the very front [9, с. 162].Мікрополе IV. Сім'я.

Сема 1. Гордість за членів сім'ї: You are an Admitted Solicitor, and we are proud - I think we may say "proud", Mamma? - that we have a legal luminary in the family...' [9, с. 55].

Мікрополе V. Країна та її громадяни.

Сема 1. Жертвування життям за короля і країну: How he must have enjoyed composing that inscription to those who went forth unfalteringly, and proudly laid down their lives for King and Country! [9, с. 92].

Сема 2. Відсутність мужності у відсутності самолюбства: ' .. .The English think it's virile to have no sensibilities' [9, с. 150].

Сема 3. Зневага до пуританізму: Of course, there is always the superior person who veils puritanism by saying: 'I'm so bored with all this talk about sex. 'Why can't people go to bed with the person they want to, and stop talking about it?' [9, с. 181].

Сема 4. Гордість британських громадян за свою країну в період го­лоду і нещастя: And there they crouched and huddled in rags and hunger and misery, free-born members of the greatest Empire the earth has yet seen, citizens of Her who so proudly claimed to be the wealthiest of cities, the exchange and mart of the whole world [9, с. 204].

Сема 5. Гордість відомими письменниками країни: That was nothing compared with the persecution endured by H.D.Lawrence, probably the greatest living English novelist, and a man of whom - in spite of his failings -England should be proud [9, с. 248].

Мікрополе VI. Релігія.

Сема 1. Поєднання гордості і гідності у релігійних переконаннях (перетин ознак гордості та шляхетності): Old Winterbourne always said with proud, sad dignity that his 'religious convictions forbade' him to divorce her [9, с. 28].

Мікрополе VII. Ставлення до інших.

Сема 1. Почуття вищості над людьми нижчого класу: He was ineradicably convinced of his superiority to the 'lower classes', but where that superiority lay Winterbourne failed to discover [9, с. 305].

Мікрополе VIH. Війна.

Сема 1. Пихатість думки про боягузтво інших під час війни: Winter­bourne rather haughtily decided they were timorous, an impression confirmed by the manner they instantly ducked and crouched when a shell came whistling towards them [9, с. 302].

Сема 2. Шляхетна поведінка на війні (перетин ознак): He hadn't even the courage to shoot himself with his revolver; and added that last grain of self-contempt to his despair [9, с. 394].

Сема 3. Гордість за збереження свободи: You have won the greatest battle in history and saved the most sacred of all causes: the liberty of the world. You may well be proud [9, с. 397].Сема 4. Зневага до тих, хто загинув безцільно у війні:

And he drew her away,

And she looked back and laughed

As he spoke more contempt of us,

Being now out of hearing [9, с. 398].

Сема 5. Гордість за воєнну організацію битв: There were frontier and colonial skirmishes, and the reputation of the country for a military organization and efficiency was immensely strengthened in the world's eyes by the conduct of the Crimean and Boer Wars [9, с. 218].

Результати дослідження. Номінативне поле концепту PRIDE міс­тить чітко виражене ядро, яке репрезентоване однойменною лексемою pride. Нами допускається злиття ближньої та крайньої периферії у семі 'Гордість за воєнну організацію битв7. Інші семи виражені лексемами: vanity, vain, conceited, conceit, vain, haughtily, proud, proudly, contempt, sensibilities, superior, superiority, bourgeois, contempt, self-contempt. Спо­стерігається перетин ознак у семах: ' Чесність представлена марнослав­ством та впертістю' (поєднання негативних та позитивних рис харак­теру у шляхетній людині) і ' Марнославство класового усвідомлення' (усвідомлення свого статусу в суспільстві у стосунках з жінками) мікро-поля 'Марнославство'; у семі 'Поєднання гордості і гідності у релігійних переконаннях' (Шляхетність та гордість у релігійному переконанні збе­реження шлюбу) мікрополя 'Релігія'; у семі 'Шляхетна поведінка на ві­йні' (Відсутність гордості у неможливості здійснення шляхетного вибо­ру на війні) в останньому мікрополі 'Війна'. Як бачимо, в поданому тво­рі не зафіксовано мікрополів дальньої периферії.

Ядерні семи, представлені контекстом поданого твору, розкривають основні смислові ознаки концепту PRIDE у концептосфері життя англій­ського суспільства у воєнний та поствоєнний періоди: збереження гор­дості як основної постійної риси характеру британців, гордості за слу­жіння Батьківщині, відстоювання свободи та прав нації, не зважаючи на жодні обставини. Напротивагу ставиться розпуста нації, що призводить до знищення її моральних цінностей. Марнославство виставляється ав­тором як чеснота аристократичної частини суспільства. Деякі герої вба­чають у марнославстві та впертості чесність, а значить шляхетність дій та поривань, що виражає іронічне ставлення автора до цього. Ця риса характерна для обох статей одночасно, вона розкривається у класовій зверхності чи зміні соціального становища. На нашу думку, у них при­сутня зарозумілість, викликана відчуттям певної соціальної вищості, що все-таки нагадує читачам про марнославство.

З Вікторіанської епохи залишається повага та гордість за членів роди­ни, започатковані королевою як основні ідеали суспільства, Засуджуєть­ся пуританізм у релігійних звичаях золотої епохи, який був присутній вній як позитивна риса суспільства, але підтримується гідність дотриман­ня традицій шлюбу її членами [7, с. 7].

Автор як представник своєї нації висловлює негативне ставлення до війни і наголошує на тому, що, не зважаючи на гордість за попередні ви­грашні битви, проведення війни є безцільним нагромадженням смертей тих, що взяли у ній участь.

Наукові висновки та перспективи подальших досліджень. Ви­раження номінативного поля концепту PRIDE в межах аналізу твору "Смерть героя" Р.Олдінгтона дало змогу доповнити структуру концепту, спостерігати зміну цінностей та переконань британського народу на зла­мі епох, а саме закінчення періоду славнозвісної Вікторіанської епохи та періоду Першої Світової війни, що виражена у смисловому діапазоні кон­цепту та переконатися в тому, що можна досліджувати розвиток смисло­вої структури номінативного поля концепту в інших історичних періодах.

Література:

1.Джиоева А. А. Английский менталитет сквозь призму ключевых слов / А. А. Джиоева // Вестник МГУ Сер. 19. Лингвистика и межкультурная комму­никация. - 2006. - № 3. - С. 45-55.

2.Залесова Н. М. Формирование и восприятие образа джентльмена в языке и культуре США: [Электронный ресурс]: автореф. дис. на соиск. уч. степени канд. филол. наук: спец. 10.02.04 "Германские языки" / Н. М. Залесова. - Мо­сква, 2009. - 23с. // Режим доступу: http://www.philol.msu.ru/~ref/zalesova.pdf.

3.Карасик В. И. Языковые ключи / В. И. Карасик. - Волгоград: Парадиг­ма, 2007. - 520 с.

4.Карелова И. И. Национальная концептосфера и идиоконцептосфе-ра (на материале произведений Л. Е. Улицкой): [Электронный ресурс]: ав­тореф. дис. на соиск. уч. степени канд. филол. наук: спец. 10.02.19 "Теория языка" / И. И. Карелова. - Волгоград, 2009 // Режим доступу: http://vspu.ru/ dissovet/d-212-027.01/ avtoreferaty/kandidatskie/ 10-02.19/karelova-i.i .-avtoreferat.

5.Попова З. Д. Когнитивная лингвистика / З. Д. Попова, И. А. Стернин. -М.: АСТ: Восток-Запад, 2007. - 314 [6] с.

6.Попова Т. О. Психосемантика універсальних етнічних концептів в мов­ній картині світу: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.15 "Загальне мовознавство" / Т. О. Попова. - К., 2004. - 19 с.

7.Рокаш О. М. На межі століть. Англійська література кінця ХІХ - почат­ку ХХ століття: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.: У 2 т. / О. М. Рокаш. - Кам'янець-Подільський: Оіюм, 2005. - Т. 1. - 732 с.

8.Юлтимирова С. А. Когнитивная организация и языковая репрезентация кон­цепта BRAVE в английском языке: [Электронный ресурс]: автореф. дис. на соиск. уч. степени канд. филол. наук: спец. 10.02.04 "Германские языки" / С. А. Юлтимирова. -Уфа, 2007. - 20 с. // Режим доступу: http://www.bashedu.ru/autoreferat/aref2007_12.doc.

Aldington, Richard. Death of a hero. - Moscow: Foreign Languages Publishing House, 1958. - 443 p.УДК 811.112.2 38

Середа Н. А.,

Національний лінгвістичний університет, м. Київ

СЛОВОТВІРНІ ПОНЯТТЯ ТА КАТЕГОРІЇ ПОХІДНИХ ІМЕННИКІВ У СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ

Статтю присвячено аналізу існуючих у сучасній лінгвістиці підхо­дів до визначення словотвірних понять та категорій похідних іменників у словотворі німецької мови. У процесі словотворeння, як між твірними і похідними словами, так і між твірними основами і словотвірними еле­ментами, відбуваються структурні і семантичні перетворення. Похід-ність нових лексичних одиниць німецької мови здійснюється за певними словотвірними моделями, які існують у системі мови.

Ключові слова: словотвірні поняття, словотвірні категорії, похідні іменники, словотвірні моделі.

The article analyses present-day approaches to describing the word-forming concepts and categories of derivative nouns in modern German. Word-formation causes structural and semantic changes occurring between derivational and derivative nouns as well as between derivational stems and word-forming components. To form new lexical units modern German uses specific word-forming models existing in the system of the language.

Key words: word-forming concepts, word-forming categories, derivative nouns, word-forming models.

Мета. Оскільки основне завдання словотвору полягає у вивченні за­кономірностей і особливостей утворення нових лексичних одиниць, у даній статті здійснюється спроба визначення словотвірних понять та ка­тегорій похідних іменників сучасної німецької мови.

Актуальність обраної теми дослідження зумовлена необхідністю по­дальшого вивчення формальних, семантичних, генетичних та інших за­кономірностей і особливостей утворення нових лексичних одиниць, які виникають у процесі розвитку мови.

Об'єктом дослідження статті обрані похідні іменники з категоріаль­ним значенням якості в сучасній німецькій мові.

Матеріал дослідження складають численні похідні іменники з кате­горіальним значенням якості, вибрані з двомовних та одномовних слов­ників за принципом спільних словникових дефініцій, з однаковими або різними словотворчими афіксами.

Предметом дослідження є категоріальне значення похідних іменни­ків на позначення якості в сучасній німецькій мові.

Похідність нових лексичних одиниць здійснюється за певними слово­твірними моделями, які існують у системі німецької мови.

Похідні слова, що складаються з твірних основ і словотвopчих засо-

© Середа Н. А., 2010бів, мають дві сторони - структурну і семантичну. Єдність форми і змісту виражається в єдності структурної і семантичної сторін цього співвідно­шення: значення і структура похідного слова формується на спільній осно­ві - на основі твірного слова або словосполучення і словотвopчого засобу.

Співвідношення форми і змісту часто зводилося лише до поняття структури (форми), але не вдається позбавитися від її корелятa - значення.

Стверджуючи єдність структури і змісту, не можна не відзначити, що семантика органічно пов'язана із структурою, з формою, оскільки одні­єю з основних функцій словотвору є формування значення або відтінків значення похідного слова.

У процесі словотворєння відбуваються структурні і семантичні пере­творення. Вони мають місце як між твірними і похідними словами (між-слівні зміни), так і між твірними основами і словотвірними елементами (внутрішньослівні зміни).

Оскільки словотвірні відношення бувають двох типів (структурні і семантичні), словотвірний аналіз повинен складатися з аналізу морфоло­гічної структури похідних слів (морфологічний аналіз) і аналізу семан­тичних відношень між вихідними і похідними словами, між вихідними основами і словотворчими елементами (семантичний аналіз). Так, струк­туру похідного іменника з категорією "якість" можна розкласти на такі морфеми: die Kindlichkeit, де Kindlich - вторинна основа, -keit - дерива­ційний суфікс. Усі елементи похідного слова die Kindlichkeit пов'язані один з одним і взаємообумовлюють один одного.

Отже, словотвірна структура похідних складається із структурних елементів слова: кореня або твірної основи й словотворчого афікса.

За своїми функціями корінь слова й афікси утворюють два принци­пово різні класи структурних елементів слова: коренева морфема у слові поряд з логіко-граматичним значенням завжди несе предметно-логічне повнозначне значення, а афікси - лише логіко-граматичне, деривацій­не або категоріальне. Корінь слова, на відміну від афіксів, може само­стійно утворювати лексичні одиниці - слова, афікси ж такої властивос­ті не мають [1, с. 71-72], але вони виконують інші функції: транспону­ючу, мутаційну та модифікаційну. Залежно від кількості, характеру та співвідношення морфем, що утворюють основу слова, іменники зі зна­ченням якості поділяються на такі структурні типи: кореневі (der Reiz, der Mut), префіксальні (der Un+mut, der Miss+erfolg, die Ge+fahr), су­фіксальні (die Schdn+heit, die Reizbar+keit), префіксально-суфіксальні (das Ge+drang+e, das Ge+drang+el, das Ge+lauf+e), з нульовим суфік­сом (das Grtin) та напівафіксальні (die Voll+jahrigkeit, der Team+geist).

У лінгвістичній літературі не знаходимо єдності щодо напівафіксів [16, с. 73, 156; 20, с. 15], що неоднозначно розглядаються як самостійні слова у складі складних слів, власне напівафікси та афікси. Так, В. Фляй­шер і І. Барц серед суфіксів іменників називають -werk та -wesen, а до префіксів іменників відносять haupt- [19]. Словоскладання з частотними компонентами на зразок -werk, -geist, -hans, -base, -bruder, -onkel, -tante, -mittel, -stelle, -voll та іншими Ф. Клуге об'єднує в одну категорію з -tum, -heit, -schaft та іншими суфіксами, що виникли із самостійних лексем [18]. Він розглядяє їх як афікси на підставі повної десемантизації цих еле­ментів. Подібні елементи Г. Бекер називає "перехідним типом". Для та­ких елементів існує також термін суфіксоїди [13; 16, с. 156], напівсуфік-си [13; 16, с. 156], а haupt-, voll-, frei- та ін., відповідно, префіксоїди [16, с. 156]: das Gesundheits+wesen, dasLaub+werk, derKameradschafts+geist, die Frei+mutigkeit, die Voll+reife, die Voll+standigkeit. Підставою для на­зивання цих елементів напівафіксами є їх часткова десемантизація.

Словотвір позначає і процес (динаміку), і результат цього процесу (статику), що виражається у структурі слова в розрізі синхронії. З істо­ричного погляду процес може розходитися з процесом, релевантним у синхронії. Так, наприклад, процес утворення іменників із суфіксом -heit у німецькій мові розглядають як суфіксальний, водночас за своїм похо­дженням ця модель належала до словоскладання [20, с. 100] (це стосу­ється також інших афіксальних моделей). Але й синхронні процеси утво­рення слова потрібно відрізняти від того, як утворене слово. Аспекти словотвору - процесуальний та статичний - дуже тісно пов'язані один з одним і знаходять своє вираження у словотвірній моделі.

Процесуальний і статичний аспекти словотвору мають значення при визначенні продуктивності / непродуктивності словотвірної моделі або словотвірного типу.

До основних понять словотвору нaлежaть поняття словотвірної мо­делі, без пояснення якої неможливо розрізняти динаміку і статику словотвopчого процесу. Існують декілька визначень словотвірної моделі.

Словотвірна модель - це стабільна структура, що має узагальнене лексико-категоріальне (десигнативне) значення і здатна наповнюватися різноманітним лексичним матеріалом [12, с. 149]. Словотвірна модель -це морфологічно і лексико-семантично зумовлена структурна схема, за якою можуть бути утворені серії словотвірних конструкцій з однаковою структурою [13, с. 79].

Морфологічним заповненням словотвірних моделей називається включення в ту чи іншу модель первинних основ [12, с. 166].

Для дериваційної моделі дається в лінгвістичній літературі уза­гальнене визначення, що охоплює похідні слова словотвірного ряду, об'єднаного спільністю словотвірної морфеми. Модель похідного ви­значається як "єдина для словотвірного ряду схема його організації, що враховує як характер компонентів похідного, так і порядок їх розміщен­ня, тобто модель похідного - це найбільш загальна формула однотипнихутворень, це їх структурно-семантичних аналог" [5, с. 35]. Модель - це структурна схема похідних слів із зазначенням афіксів і категоріальної характеристики твірної основи [11, с. 189].

Словотвірна модель характеризується як двобічш словотвірна одини­ця, що має формальну структуру і зміст. Відповідність плану вираження плану змісту похідних одного словотвірного ряду дає підстави лінгвіс­там говорити про набір структурно-семантичних і семантичних моделей у межах одного ряду [9, с 147].

Узагальнюючи всі дефініції, під словотвірною моделлю розуміємо стабільну структуру, яка володіє узагальненим лексико-категоріальним (десигніфікативним) значенням і здатна наповнюватися різним лексич­ним матеріалом [12, с. 147-150]. У нашій роботі похідні іменники зі зна­ченням якості представлені такими моделями [12, с. 114-115]:

-   M1: L2 = L1 або L1+Gr - безафіксально-похідна, з нульовим суфіксом: der Ernst - ernst, die Scheu - scheu;

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72 


Похожие статьи

М І Гнатюк - Наукові записки

М І Гнатюк - Наукові записки в 11

М І Гнатюк - Наукові записки в 14

М І Гнатюк - Наукові записки в 15

М І Гнатюк - Наукові записки в 16