М І Гнатюк - Наукові записки в 14 - страница 25

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72 

-   M2: L2 = DP+L1 - префіксальна: die Ge+duld - dulden, die Un+gunst

 

-   die Gunst;

-   M3: L2 = L1+DS - суфіксальна: die Streng+e - streng, die Schdn+heit -schon, Reif+e - reif, Neu+igkeit - neu;

-   M4: L2 = l1+DS - суфіксальна зі зміненим коренем (умлаутом): die Scharf+e - scharf, die Hart+e - hart, die Nass+e - nass;

-   M5: L2= DP+L1+DS - суфіксально-префіксальна: das Ge+lach+e, das Ge+birg+e [4, с. 220];

де L1 - початкова основа, тобто основа, що входить до складу вторин­ної основи; L2 - вторинна основа, тобто основа слова, що аналізується; l1

-   основа із закономірною зміною кореневої морфеми; Gr - граматичний відрізок (нульовий суфікс); DP - (словотворчий) дериваційний префікс; DS - (словотворчий) дериваційний суфікс.

Структурним центром словотвірної моделі є афікси, які не ма­ють корелята в об'єктивній дійсності, але є зовнішнім оформлювачем відображених факторів реальності та визначають місце слова в мов­ній системі, тобто належність слова до лексико-граматичних розрядів, категоріальність, способи словотвору, валентність слова, його активність і частотність [2, с. 126]. Вони розглядаються як основний конституент (Kopfbegriff) [17, с. 38], яким позначають частину мови, категорію, стан усього слова. У дериватах основним конституентом є суфікс, оскільки багато суфіксів змінюють категорію основи, до якої вони приєднуються. Суфікс -heit перетворює дієслово ergeben в іменник die Ergeben+heit або прикметник bescheiden - у іменник die Bescheiden+heit, а суфікс -keit пе­ретворює прикметник eitel в іменник die Eitel+keit; суфікс -schaft пере­творює іменник der Gegner в іменник die Gegner+schaft.

Обов'язковим складником словотвірної моделі, її головним смисло­вим компонентом, її семантичним ядром є твірна основа.

Словотвірні моделі в системі мови можуть бути продуктивними або непродуктивними. Поняття продуктивності розуміють тільки як спро­можність моделі до новоутворень [20, с. 90]. Продуктивність притаман­на моделі й афіксу. Продуктивними є формально необмежені моделі, які слугують для утворення нових слів, поповнюють лексичний склад мови. До другого типу моделей належать непродуктивні, формально обмеже­ні, що виокремлюються з наявних вже слів, але за ними не відбуваєть­ся утворення нових слів. Виділяють також і поняття, релевантне для сло­вотвірних моделей - активність. Під цим поняттям (активність) [20, с. 90] розуміється ступінь реалізації основою своїх словотвірних можли­востей у похідних словах, тобто активність притаманна твірній основі. Активність основи може визначатися в плані активності різних лексико-морфологічних розрядів основ і активності різних морфологічних типів у межах одного розряду: моделі із субстантивними суфіксами -nis, -heit від ад'єктивних основ: die Dusternis, die Verschamtheit, die Schiefheit, die Schlauheit [12, с. 168].

Поряд із словотвірною моделлю у словотворі існує також словотвір­ний тип [3; 5; 6; 12], який співвідноситься з терміном "модель", і його ін­терпретують по-різному. Найбільш поширеним у вітчизняному мовоз­навстві є визначення словотвірного типу як основної одиниці класифіка­ції словотвірного рівня [2; 7; 8; 10].

Словотвірний тип (СТ) - це основна класифікаційна одиниця слово­твірних явищ, яка характеризується через спільність словотвірного зна­чення в плані змісту та спільність структурної схеми (мотивуюче - мо­тивоване) в плані вираження [11, с. 189]. Структурна схема словотвірно­го типу складається з поєднання словотвоpчого форманта або сукупнос­ті словотвоpчих засобів, що відрізняють "мотивоване" від "мотивуючо­го", з певним видом основ, наприклад, "основа прикметника+-keit" (die Einsam+keit), "основа дієслова+ -ung" (die Entsprech+ung).

Словотвірний тип є схемою побудови низки конкретних похідних слів, абстрагованою від цих слів. "Це така схема будови похідних слів, яка відображує (або програмує) те, що називають похідними словами" [15, с. 108]. У словах, утворених морфологічним способом, ця схема пе­редбачає дві матеріальні частини - твірну основу і формант.

У межах одного й того ж типу, у якомусь з його компонентів можуть відмічатися різновиди, що дозволяють, на нашу думку, виділити моделі-схеми, які уточнюють, конкретизують схему певного типу.

Словотвірний тип - це морфолого-семантично визначена структурна схема, згідно з якою під час аналізу словотвірних структур виявляють­ся ряди однаково оформлених словотвірних конструкцій. Тим самим у типології словотвору до словотвірних типів належать такі зразки, які условотвірному складі представлені у вигляді рядів наявних словотвірних структур або у вигляді рядів поодиноких структур, які більше не утво­рюються за продуктивними моделями. У більшому чи меншому обся­зі словотвірні конструкції зберігаються в мові і продовжують вживати­ся навіть тоді, коли моделі, за якими вони утворені, більше не функціо­нують [13, с. 80]. Словотвірний тип розглядається як "схема (формула) побудови похідних слів, що характеризуються спільністю трьох елемен­тів: 1) частини мови твірної основи, 2) семантичного співвіднесення між похідними та твірними; 3) формального співвідношення між похідними і твірними, а саме: спільністю способу словотвору, а для афіксальних спо­собів - тотожністю афікса" [14, с. 11-13]. Таким чином, на нашу думку, словотвірним типом можна вважати формально-семантичну схему по­будови похідних слів, що характеризується спільністю трьох елементів: частина мови твірного слова; словотвірне значення; спосіб словотвору і словотворчий засіб.

Характеризуючи словотвірні моделі, ми виділяємо такі словотвірні типи утворення іменників з категорією якості, які диференціюються різ­ними афіксами з категоріальним значенням якості при наявності одноко-реневих твірних або похідних основ: суфіксальні:

-   die Dauerhaft+igkeit - die Dauer; die Dicht+heit - die Dicht+igkeit; die Duster+keit - die Duster+nis, die Wurdelos+igkeit - die Wurde;

-   префіксальні: der Uber+eifer - der Eifer, die Un+fertigkeit - die Fertigkeit;

-   суфіксально-префіксальні: die Dicht+e - die Un+dicht+igkeit; der Erzfeind - die Erz+feindlich+keit;

-   з нульовими афіксами: das Dunkel - dunkel, der Trotz - trotz.

Таким чином, до основних словотвірних понять та категорій похід­них іменників у сучасній німецькій мові належать словотвірні моделі та словотвірні типи утворення іменників з категорією якості.

Перспективи дослідження. Проведене дослідження дозволяє поглиби­ти вивчення особливостей словотвірних понять та категорій похідних слів у сучасній німецькій мові, просунутися далі у розкритті цих лінгвістичних явищ, зокрема при зіставному аналізі похідних іменників різних мов.

Література:

1.Анюшкин Е. С. Субстантивные термины и их экстралингвистическая детерминированность в немецкой терминологии технологии сахаристых ве­ществ: Дисс. ... канд. филол. наук: 10.02.04. - Воронеж, 1984. - 239 с.

2.Ищенко Н. Г. Словообразовательная синонимия в современном немец­ком языке: Монография. - К.: Изд. центр КДЛУ, 2000. - 348 с.

3.Земская Е. А. Современный русский язык. Словообразование. - [3. изд.]. - М.: Флинта, Наука, 2006. - 328 с.Клименко Н. Ф. Основи морфеміки сучасної української мови. - К.: ІЗМН, 1998. - 182 с.

4.Кубрякова Е. С. Что такое словообразование. - М.: Наука, 1965. - 77 с.

5.Кубрякова Е. С. Типы языковых значений. Семантика производного сло­ва. - М.: Наука, 1981. - 200 с.

6.Мурясов Р. З. К понятиям "модель" и "значение" в словообразовании // Сб. науч. тр. - Вып. 91. - М.: МГПИИЯ им. М. Тореза, 1975. - С. 52-62.

7.Мурясов Р. З. Некоторые вопросы словообразовательной структуры сло­ва // Вопросы языкознания. - 1974. - № 4. - М.: Наука. - С. 97-105.

8.Рудницкая В. А. К вопросу о структурно-семантической словообразо­вательной модели и ее реализации в тексте (на материале прилагательных hopeful и hopeless в английском языке) // Словообразование и его место в кур­се обучения иностранному языку. - Владивосток: Дальневосточный гос. ун-т., 1987. - С. 146-155.

 

10.Смирнова Е. Д. Основы логической семантики. - М.: Высшая школа, 1990. - 144 с.

11.Соболева П. А. Моделирование словообразования // Проблемы струк­турной лингвистики 1971. - М.: Наука, 1972. - С. 165-212.

12.Степанова М. Д. Методы синхронного анализа лексики (на материале со­временного немецкого языка). - [2. изд.]. - М.: Едиториал УРСС, 2004. - 208 с.

13.Степанова М. Д., Фляйшер В. Теоретические основы словообразования в немецком языке. - М.: Высшая школа, 1984. - 264 с.

14.Улуханов И. С. Словообразовательная семантика в русском языке и принципы ее описания. - [3-е изд.]. - М.: Едиториал УРСС, 2004. - 255 с.

15.Цыганенко Г. П. Состав слова и словообразование в русском языке. -К.: Радянська школа, 1978. - 152 с.

16.Eichinger L. M. Deutsche Wortbildung. - Tubingen: Gunter Narr Verlag, 2000. - 269 S.

17.Einfuhrung in die germanistische Linguistik. - [2. Aufl.]. - Stuttgart; Weimar: Metzler, 2007. - 369 S.

18.Eisenberg P. Grundriss der deutschen Grammatik. - Band 1: Das Wort. - [3. Aufl.]. - Stuttgart; Weimar: Metzler, 2006. - 520 S.

19.Fleischer W., Barz I. Wortbildung der deutschen Gegenwartssprache. -[Unter Mitarb. von M. Schroder]. - [2. Aufl.]. - Tubingen: Niemeyer, 1995. - 382 S.

Lohde M. Wortbildung des modernen Deutschen. - Tubingen: Gunter Narr, 2006. - 350 S.Слащук А. А.,

Волинський національний університет ім. Лесі Українки, м. Луцьк

КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ ПРОСТІР ВЕРБАЛІЗАЦІЇ ЧАСТИН ТІЛА В АНГЛІЙСЬКІЙ ФРАЗЕОЛОГІЇ

Стаття присвячена характеристиці фразеологізмів з точки зору від­дзеркалення в них особливостей національно-культурного розвитку наро­ду. Особлива увага приділена соматичним фразеологізмам, компонента­ми яких є назви частин людського тіла, яке в свою чергу, є виразником людської чуттєвості, що є не тільки першочерговим засобом для отри­мання інформації про зовнішній світ, а й найпершою умовою комуніка­тивного ставлення людини до світу.

Ключові слова: фразеологізми, соматизми, мова, культура, навко­лишній світ, тіло, частини тіла (голова, руки, очі).

The article is devoted to the characteristic of idioms in terms of reflection of the peculiarities of the ethnic-cultural development of the nation. Special attention is paid to somatic idioms and their components - the parts of body. The body, in its turn, is the indicator ofperson's sensuality which is not only the most important thing to get the information about the outer world, but it is also the first condition of the person's communicative attitude towards the world.

Key words: idioms, somatic idioms, language, culture, outer world, body, parts of body (head, hands, eyes).

Мета нашої роботи полягає в тому, щоб проаналізувати фразеологіч­ні одиниці, які позначають частини тіла, відображають рухи і жести, і, в свою чергу, є втіленнями якихось думок про світ та фрагментами світо­бачення. Важливе завдання - дослідити зв'язок мови і культури в облас­ті фразеології, виділити серед фразеологізмів групу соматизмів та визна­чити особливості їх творення.

Предметом вивчення є фразеологічні одиниці, компонентами яких є слова-соматизми як, наприклад, head, hands, eyes.

Найбільш тісні зв'язки мови і культури є видимими в області лексики і фразеології. За останні роки фразеологічні одиниці (ФО) стали вивчатися з точки зору віддзеркалення в них особливостей національно-культурного розвитку народу. На думку Т. З. Черданцевої, вони народжуються в ре­зультаті осмисленої необхідності знайти знакове вираження для певних подій, відчуттів і ситуацій, які тісно пов'язані з самою людиною, з пове­дінкою людей в суспільстві, із стосунками між людьми [13, с. 66]. Існує й інша думка про те, що фразеологія створюється певним соціумом, ха­рактеризується його особливостями і несе відбиток національної культури (Малигін 1999; Телія 1999). Загальнокультурне значення фразеології від­значали В. В. Виноградов, В. Л. Архангельський [3, с. 29; 1, с. 55].

© Слащук А. А., 2010Фразеологізми виникають в національних мовах на основі такого образ­ного представлення дійсності, яке відображає повсякденно-емпіричний, історичний і духовний досвід мовного колективу. Таке представлення без­умовно, пов'язане з його культурними традиціями, бо суб'єкт номінації і мовної діяльності - це завжди суб'єкт національної культури [8, с. 13].

Фразеологія відображає різні сторони оточуючого нас світу, тісно пов'язана з культурою, історією, релігією народу-носія мови, тобто є невід'ємною частиною мовної картини світу, яка є універсальним показ­ником людської діяльності (Селіванова 1999; Телія 1986, 1996).

Духовний стан людини з прадавніх часів асоціюється із станом або ді­яльністю різних органів чи частин тіла. З одного боку, людина починає пізнавати світ за допомогою відчуттів, з іншого боку, всілякі дії і про­цеси здійснюються людиною за допомогою органів. Свою орієнтацію в просторі, свою оцінку навколишнього середовища людині "зручніше" співвідносити, перш за все, з частинами свого тіла.

Образні основи фразеологізмів, як правило, групуються довкола назв частин людського тіла (соматизмів), дій людини, різних життєвих ситуа­цій, асоціацій з тваринами і т. п. Назви майже всіх частин тіла і внутрішніх органів забарвлені великою кількістю виразних ФО і яскравих метафор.

Людське тіло є насамперед виразником людської чуттєвості, що є не тільки першочерговим засобом для отримання інформації про зовнішній світ, а й найпершою умовою комунікативного ставлення людини до сві­ту. Саме з цим пов'язане антропокультурне значення людської тілесності.

Тіло людини завжди сприймається як динамічне, оскільки людина постійно перебуває в русі. Кожен рух і жест - це певне втілення якоїсь думки про світ, фрагмент світобачення, яке займає те чи інше місце в національному образі світу.

Слід зазначити, й таке, якщо фразеологізми з компонентами, які по­значають назви частин тіла і органів людського тіла, складають одну з багаточисельних груп фонду фразеологізмів англійської мови, то не всі слова-соматизми є компонентами ФО. Одні виступають у складі десят­ків ФО, як, наприклад, eye, face, head і так далі, інші зовсім не входять в їх склад або зустрічаються в одиничних випадках.

Основне джерело соматичних фразеологізмів знаходиться в усній роз­мовній і професійній мові, в якій вони формувалися і функціонували [12, с. 153]. Л. П. Сміт відзначає, що деякі з англійських "тілесних ідіом" узяті з Бі­блії, перекладені із староєврейської, із старогрецької, а інші, мабуть, були за­позичені з французької мови, також багатої ФО цього типу [7, с. 150-151].

Серед емотивних фразеологізмів будь-якої мови велика кількість одиниць, утворених на базі найменувань частин і органів тіла. Стан смутку, печалі, так само, як і стан радості частіше і найприродніше асоціюються з діяльністю різ­них органів тіла, або - як усяка емоція - відображаються на обличчі.

Як зазначає Т. З. Черданцева, розгляд ФО, які позначають частини тіла, дозволяє констатувати, що в їх основі лежать жести, міміка, рухитіла, які пов'язані з реакціями людини на поведінку інших людей і на на­вколишній світ. Такі фізичні реакції є схожими у людей, які належать до різних мовних колективів. В силу цього, при передачі фізичних реакцій у відповідь на поведінку інших людей, на різного роду стихійні явища та неадекватні ситуації, за допомогою мови, вербалізовані ситуації дуже часто фразеологізуються. Це відбувається тому, що до тих пір, поки опис тієї чи іншої ситуації не перетворився на знак, він не може бути зрозумі­лим для усіх членів мовного колективу, не кажучи вже про носіїв іншої мови. Відчуття, які передаються за допомогою слів можуть стати зрозу­мілими усім членам мовного колективу тільки тоді, коли буде знайдена така формула як фразеологізм. Усі фразеологізми такого роду зазвичай легко розуміються як носіями мови, так і дорослими людьми, які володі­ють мовою, як іноземною. Це пояснюється тим, що, маючи життєвий до­свід, вони приблизно можуть здогадатися, які емоції і почуття виража­ють ті чи інші жести, але знайти для них правильний вербальний еквіва­лент вони можуть тільки за допомогою словника [13, с. 61-63].

Так, наприклад, в англійській фразеології, та й взагалі, у національній картині світу "голова" (head) як частина тіла асоціюється з інтелектуаль­ними процесами, а тому є вмістилищем розуму, а також може бути по­казником влади чи переваги над іншими:

Head and shoulders above - "значно, на голову вище когось" I'll have my own physician. He's head and shoulders above you in skill. (A. Cronin) Також, існує ряд фразеологізмів, де концепт "голова" вживається у прямому значенні:

Head over heels - "шкереберть; догори ногами" Then he started to run, tripped over an unseen obstacle, and came head over heels into a sitting position. (H. Wells)

Head to foot - "з голови до ніг, з голови до п'ят; зверху донизу" Tom was trembling from head to foot with excitement, and a sense of the hopelessness of the situation. (M. Twain)

Архетиповим вважається також знак "рука" (hand), що може бути символом дружнього ставлення, відданості, нерозривних відносин: Hand in glove, hand and glow or hand in hand - "дружно; пліч-о-пліч" I'm on your side now, hand and glove; and I shouldn't wish for to see the party weakened. (R. Stevenson)

Концепт "рука" може також асоціюватись з швидкістю і вправністю виконуваної дії, так як в основному руки пов'язані з фізичною роботою: Hands down - "легко, без будь-яких зусиль" A dab hand - "золоті руки, майстер на всі руки" Hand over fist (hand over hand) - "швидко й легко" In this way he made money hand over hand. (W. Irwing) Надзвичайно багатим є фразеологічний ряд з концептом "очі" (eyes), так як головна функція цього органу - "дивитись, спостерігати":A quick eye - "гостре око, спостережливість" To keep an eye on - "спостерігати за кимось"

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72 


Похожие статьи

М І Гнатюк - Наукові записки

М І Гнатюк - Наукові записки в 11

М І Гнатюк - Наукові записки в 14

М І Гнатюк - Наукові записки в 15

М І Гнатюк - Наукові записки в 16