М І Гнатюк - Наукові записки в 14 - страница 27

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72 

А. Брюкнер стверджує, що лексема nadwerezyc "ушкодити" проникла в польську мову з української в XVH ст. [SEB, с. 411]. Г. Риттер фіксує nadwerezyc з XVH ст. як військовий термін, який засвідчується у творах, особливо поширених на південному сході Польщі [9, с. 116]. У XVH ст. ви­діляємо приклади, де слово виступає без носового голосного, тобто в цьо­му випадку маємо повноголосся -ere-, яке вказує на українське походжен­ня назви: "Tak pod Podhajcami [...] Gal(g)? zewszad czatami urywasz, i jego Nadwerezysz, i znacznie plonu zabranego Powetujesz" [9, с. 116]. Поява пол. носового свідчить про адаптацію назви до фонетичних норм польської мови. У польській мові XVH ст. засвідчено похідну назву nadwe^zony (по­вноголосся -ere-) "ушкоджений", напр.: "Ludzie zas co w Woloszych byli nadwerezeni, jednych wielka cz?sc od koni odpadli" [9, с. 117]. Відома також назва nadwerеZeniec "солдат, сила якого була витрачена під час боротьби з ворогом": "Rojtarowie Pawla Sapieki, co [...] z Usarzami ochoczy przybyli,Nadwerezencom zlotym wiencem byli" [9, с. 117]. У сучасній польській літературній мові nadwerezyc нотується в значенні "ушкодити" [SJPD, 4, с. 1034]. В українській мові - "знесилювати, виснажувати фізично", перен. "справляти сильне враження" [СУМ, 5, с. 63].

Враховуючи той факт, що дієслівна лексика є несприйнятливою до іншомовних впливів, наявність українських лексичних елементів се­ред польських дієслів є особливо цінною. Слід зазначити, що україніз­ми адаптовані до норм польської літературної мови: інфінітивний суфікс -ти замінений -с, ся замінено sie;. Більшість назв перебуває в активному вжитку. Значення деяких дієслів у польській літературній мові набрало іншого забарвлення, ніж в українській: hodowac, hulac тощо.

Література:

1.Булаховский Л. А. Нариси з загального мовознавства. - Київ: Радянська школа, 1955. - 247 с.

2.Дзендзелівський Й. О. Українсько-західнослов'янські лексичні парале­лі. - Київ: Наукова думка, 1969. - 209 с.

3.Совтис Н. М. Українські лексичні запозичення в польській літературній мові. Дис. канд. філол. наук. - Луцьк, 2005. - 233 с.

4. Cienkowski W. Оg6lne zalozenia metodologiczne badania zapozyczen leksykalnych // Poradnik J?zykowy. - Z. 10. - 1964. - S. 417-429.

5. Falowski A. Wyrazy ukrainskie w najnowszej leksykografii polskiej // Krakowskie Zeszyty Ukrainoznawcze. - Krakow, 1995. - T. III-IV. - S. 209-241.

6. Hrabec S. Elementy kresowe w j?zyku niektorych pisarzy polskich XVI i XVIII w. - Torun, 1949. - 159 s.

7. Jurkowski M. Ukrainizmy w j?zyku Juliusza Slowackiego.: Z dziejow stosunkow literackich polsko-ukrainskich. - Wroclaw: PAN, 1974. - S.105-135.

8. Minikowska T. Wyrazy ukrainskie w polszczyznie literackiej XVI w. -Warszawa, Poznan, Torun: PWN, 1980. - 172 s.

9. Rytter G. Wschodnioslowianskie zapozyczenia leksykalne w polszczyznie XVII wieku. - Lodz, 1992. - 172 s.

 

10.Siatkowski J. Bohemizmy fonetyczne w j?zyku polskim. - Wroclaw, 1965. - Cz.I. - 238 s.

11.Slonski S. Historia j?zyka polskiego w zarysie. - Warszawa: PWN, 1953. -145 s.

Словники:

ЕСУМ: Етимологічний словник української мови: В семи томах / Редкол.: О.С. Мельничук (відп. ред.), І.К. Білодід, В.Т. Коломієць, О.Б. Ткаченко. -Київ: Наукова думка, 1982-2006. - Т. I-V

СМ: Срезневский И. Материалы для словаря древнерусского языка. -Санкт-Петербург, 1893-1903. - Т.

ССУ: Словник староукраїнської мови XIV-XV ст.: У двох томах. - Київ: На­укова думка, 1977-1978.СУ: Словник української мови XVI- першої половини XVII ст.: У 28-ми вип. - Вип. I-VII. - Львів, 1994-2000.

СУМ: Словник української мови. - Київ: Наукова думка, 1970-1980. - Т. I-XI.

СФ: Фасмер М. Этимологический словарь русского языка. - Москва: Про­гресс, 1986-1987. - Т. І-IV

BSE: Bankowski A. Etymologiczny slownik j?zyka polskiego. - Warszawa: PWN, 2000. - T. I-II.

SEB: Bruckner A. Slownik etymologiczny j?zyka polskiego. - Warszawa: Wiedza powszechna, 1970. - 805 s.

SES: Slawski F. Slownik etymologiczny j?zyka polskiego. - Krakow: PWN, 1952-2000. - T. I-VIII.

SJPD: Slownik j?zyka polskiego / Pod red. W. Doroszewskiego. - Warszawa: PWN, 1958-1969. - T. I-XI.

SJPL: Linde S. Slownik j?zyka polskiego. - Lwow, 1954-1860. - T. I-VI.

SJPSZ: Slownik j?zyka polskiego / Pod red. M. Szymczaka. - Warszawa: PWN, 1996. - T. I-III.

SP: Slownik polszczyzny XVI wieku / Komitet redakcyjny: S. Bak, S. Hrabec, W. Kuraszkiewicz, M. R. Mayenowa, S. Rospond, S. Saski, W. Taszycki, J. Woronczak. - Wroclaw, 1966-1999. - T. I-XXVII.

SW: Karlowicz J., Krynski A., Niedzwiedzki W. Slownik j?zyka polskiego. -Lwow, 1900-1927. - T. I-VIII.

SWO: Slownik wyrazow obcych. - Warszawa: PWN, 1995. - 1185 s.УДК811.133.1' 367.626'255.4

Сопилюк Н.,

ЧНУ імені Юрія Федьковича, м. Чернівці

ФРАНЦУЗЬКИЙ ЗАЙМЕННИКОВИЙ ПІДМЕТ "ON" ТА СПОСОБИ ЙОГО ВІДТВОРЕННЯ В УКРАЇНСЬКОМУ ПЕРЕКЛАДІ (НА МАТЕРІАЛІ ТВОРІВ М. ПРУСТА)

Розглянуто різні способи передачі у художньому перекладі французь­кого займенникового підмета on та конструкцій із цим займенником. Ви­явлено лексико-граматичні відповідники, вживані для передачі смислу цієї мовної одиниці.

Ключові слова: займенник on, неозначено-особове речення, безособо­ві конструкції.

Different ways of French pronoun "on" and constructions with this pronoun rendering are considered in this article. Lexical-grammatical correspondences the meaning of this language unity are revealed.

Key words: pronoun on, indefinite-personal sentence, impersonal construction.

Переклад як особливий вид міжмовної та міжкультурної комуніка­ції є складним та суперечливим процесом, що зумовлено особливостя­ми цього виду комунікації. У кожній парі мов, які задіяні в міжкультур-ній комунікації, на передній план виходять явища конвергенції та дивер­генції, що спричинені системно-структурними розбіжностями цих мов.

Російський перекладознавець А. В. Федоров розрізняє три типи гра­матичних розходжень між мовами оригіналу та перекладу:

1. Наявність у мові оригіналу елементів, які не мають формального граматичного відповідника в мові перекладу.

2. Наявність у мові перекладу елементів, які не мають формальних відповідників у мові оригіналу, але активно використовуються при пе­рекладі.

3. Наявність у мові перекладу граматичних елементів, які формально відповідають елементам мови оригіналу, але відрізняються від них вико­нуваними функціями [9, с. 175-176].

У даній розвідці ми розглянемо труднощі перекладу, зумовлені роз­біжностями між мовами першого типу.

Отже, метою даного дослідження є виявлення та аналіз способів пе­редачі займенникового підмета on та дієслівних зворотів з цим займенни­ком у художньому перекладі роману Марселя Прустапошуках втра­ченого часу (На Сваннову сторону)", зробленому Анатолієм Перепадею.

Об'єктом дослідження є займенникові підмети роману Марселя Прус­тапошуках втраченого часу" та їхній переклад українською мовою.

© Сопилюк Н., 2010Предметом дослідження є семантико-граматичні способи передачі займенникового підмета on.

Актуальність обраної для аналізу теми випливає зі спрямованості сучасної перекладознавчої науки на вивчення методів та прийомів, до яких вдаються українські перекладачі для адаптації тексту оригіналу до норм мови перекладу та адекватного відтворення вихідного тексту.

Підмет, як один із головних членів речення, що становить граматич­ну основу речення, може бути виражений різними мовними елемента­ми: іменниками, займенниками, субстантивованими мовними одиниця­ми, словосполученнями тощо. Функцію займенникових підметів можуть виконувати не лише особові, й інші займенники: означальні, відносні, за­перечні, неозначені, вказівні [8, с. 105].

On - найбільш розповсюджений неозначений займенник французь­кої мови [13], який вживається тільки як підмет дієслова в 3-й особі од­нини [1, с. 150; 12; 13]. Предикативи (прикметники, дієприкметники чи іменники, які змінюються) узгоджуються з оп і, відповідно, вживаються у чоловічому роді та однині: on est content, on est parti [1, с. 151]. Проте бувають випадки узгодження не граматичного, а смислового, тоді пред-икативи набувають форми множини чи жіночого роду: on n'est pas plus belle que cette femme [там само]. Після слів et, si, ou, oil для благозвучнос­ті вживають форму l'on: Le Monde ou l'on s'ennuie [11, с. 504].

Займенниковий підмет on може мати як не детерміноване, так і де­терміноване значення [11]. Оскільки on є неозначеним займенником, то він може позначати одну або декілька невідомих осіб. У такому випадку on означає une ou plusieurs personnes quelconques, tout le monde, quelq'un, n'importe qui [там само].

Парадоксально те, що цей неозначений займенник іноді вживається як детермінований підмет і, відповідно до смислу, може набувати зна­чення одного з особових займенників: je, tu, nous, vous, il(s), elle(s) [11, с. 502]. Французький учений М. Гревіс зазначає, що таке використання неозначеного займенника on може передавати скромність, стриманість, іронію, зневагу чи докір: Vous (...) ne meritez pas l'amour qu'on (=je) a pour vous; A- t- on (=tu) ete sage, mon enfant? [там само]. Вважають, що вжи­вання неозначеного займенника on для позначення відомих осіб в осно­вному характерне для розмовного стилю мови [12]. Проте матеріал на­шого дослідження демонструє, що даний мовний елемент може також вживатися в літературній мові.

В українській мові відсутній формальний відповідник даного мовно­го елементу. Проте відсутність у мові перекладу певного граматичного чи словотвірного явища не означає категоричної неможливості переда­ти бодай частково поняттєву інформацію [2, с. 160]. Адже, відомо, що за допомогою лексичних чи синтаксичних засобів цільової мови можна пе­редати морфологічну категорію вихідної мови, що відсутня в мові пере­кладу, і, відповідно, запобігти появі мовного релятивізму у процесі пере­кладу [3, с. 156]. Можливість передачі мовних явищ відсутніх у мові пе­рекладу, можна обґрунтувати тим, що вони є змінними величинами, а ін­варіантним в ідеалі залишається саме зміст [10, с. 115], а зміст - це акту­алізоване в мовленні значення мовної одиниці [там само].

Питання перекладу французького займенникового підмета on росій­ською та українською мовами вже порушувалося фахівцями даної га­лузі [4; 6; 9; 15]. Вчені стверджують, що передача даного неозначено-особового займенника російською мовою вимагає вживання при пере­кладі формально відмінних мовних елементів: 1) дієслова-підмета в тре­тій особі однини; 2) безособового речення [9, с. 180; 6, с. 78].

У дослідженнях перекладу даного мовного елементу у французько-українському напрямку звернено увагу на його відтворення особовим реченням з інвертованим підметом, що дозволяє зберегти актуальне членування речення [4, с. 135]. О. І. Чередниченко проаналізував осо­бливості використання цього займенника в українсько-французькому перекладі для уникнення інверсії підмета й збереження інформаційно-комунікативної структури оригіналу [15, с. 78].

Зіставний аналіз текстів вихідної та цільової мови дає змогу вияви­ти й описати способи передачі займенникового підмета on та дієслівних конструкцій із цим займенником в українському художньому перекладі. У цілому було проаналізовано 200 прикладів вживання займенникового підмета on у романі Марселя Прустапошуках втраченого часу". У ре­зультаті було виявлено, що для передачі його смислу в українській мові можна використовувати такі лексико-граматичні відповідники:

Займенники

а) особовіQuand on se rapprochait et qu 'on

pouvait apercevoir le reste de la tour carree et a demi detruite qui, moins haute, subsistait a cote de lui, on etait frappe surtout du ton rougeatre et sombre des pierres; [14, с. 82]

Наближаючись, ми чимраз краще розрізняли рештки чоти­рикутної напівзруйнованої вежі, яка стояла поряд із дзвіницею, але була значно нижча за неї. Мене найбільше вражав червонястий похмурий тон каменю [7, с. 52].У наведеному фрагменті французького тексту займенниковий під­мет on, який має значення особового займенника ми, вживається тричі. У перекладі для передачі даного елементу використовуються різні відпо­відники: дієприслівник, особові займенники ми та я. Заміна неозначено-особового займенника on особовим займенником першої особи одни­ни надає перекладеному тексту більшої суб'єктивності порівняно з ори­гіналом. В першотворі, де головний герой розповідає про прогулянки зі своєю сім'єю у Комбре та відповідні враження від цих прогулянок, неозначено-особовий займенник передає певну стриманість мовця, який нібито надто не бажає висловлювати власну думку. Щодо синтаксису, то тут спостерігаємо заміну пасивного стану активним.

б) означені: всі

On connaissait tellement bien В Комбре всі так добре знали
tout le monde [14, с. 78].               одне одного [7, с. 48].

У французькому тексті займенник on має недетерміноване значення, що дозволяє вжити означений займенник всі, який також не вказує на конкретну особу.

в)    неозначені:Sans doute si on lui avait dit au debut [14, с. 263]

Звісно, якби на початку їх­нього знайомства хтось сказав йому [7, с.220].У наведеному прикладі контекст не дозволяє співвіднести on із кон­кретною особою, перекладач уживає неозначені займенники, що, на наш погляд, цілком доречно.

г) заперечні:

- Etvoyant qu'on ne lui repondait Ніхто не відповів йому [7, с.
pas [14, с. 205].                             205] .

Il esperait qu'a cause de Він сподівався, що в темряві l'obscurite on ne s'en rendait pas ніхто нічого не зауважить [7, с. compte, [14, с. 362]. 312].

Зіставлення речень оригіналу та перекладу демонструють деякі ди­вергентні синтаксичні особливості двох контактуючих мов. Речення ори­гіналу, наведені вище, вжиті у заперечній формі. В українській мові, на відміну від французької, може заперечуватися будь-яке слово, а не лише дієслово, крім того, в українській мові можливе вживання кількох запе­речних елементів у межах одного речення, що й дозволяє замінити в да­ному контексті неозначено-особові займенники заперечними.

д)    вказівні:On commence meme a en etre un peufatigue, ajouta-t-elle [14, с. 254].

Це починає навіть трохи на­бридати, - додала вона [7, с. 212].Контекстуально займенниковий підмет on відповідає особовому за­йменнику "я". У даному випадку неозначено-особовий займенник вира­жає певну стриманість мовця. Прийом конверсивної трансформації із за­міною пасивного стану активним дозволив зберегти смисл повідомлен­ня (адже важливо не те, якими засобами мовою перекладу передаються ті чи інші значення тексту мови-оригіналу, але їхня функціональна тотож­ність [5, с. 23]) і водночас передати цю стриманість мовця.

2. Іменники. У результаті зіставлення вихідного та цільового текстів виявлено, що займенниковий підмет on при перекладі може передавати­ся не тільки відповідними до текстуального значення займенниками, але й іншими способами, зокрема іменниками:On ne se genait guere pour l'envoyer querir des qu'on avait besoin d'une recette de sauce gribiche [14, с. 43]

Мої батьки запроста кликали Сванна, коли потребували рецеп­ту соусу грібіш [7, с. 16].Для передачі смислу даного речення контекст дозволив замінити за­йменник on, який є детермінованим у даному випадку, іменником "бать­ки", актуалізованим присвійним прикметником.Ma mere pensait qu 'un mot d'elle effacerait toute la peine que dans notre famille on avait pu faire a Swann depuis son mariage [14, с. 47]

Мати подумала, що можна добрим словом змити всі кривди, яких наша рідня заподіяла Сванно-ві після його одруження [7, с. 21].У цьому варіанті перекладу здійснено семантичне згортання: замість обставини dans notre famille (в нашій сімї) і неозначено-особового зво­роту із займенником on вживається номінативна конструкція: наша рід­ня. Однак тут спостерігаємо певну смислову неточність: автор оригіналу вжив дієслово pouvoir - могти (on avait pu faire), що означає можливість виконання дії, а не її констатацію.Elle revint au bout d'un moment me dire qu' on n'en etait encore qu'a la glace, [14, с. 53].

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72 


Похожие статьи

М І Гнатюк - Наукові записки

М І Гнатюк - Наукові записки в 11

М І Гнатюк - Наукові записки в 14

М І Гнатюк - Наукові записки в 15

М І Гнатюк - Наукові записки в 16