М І Гнатюк - Наукові записки в 14 - страница 28

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72 

Вона повернулася одразу ж і сказала, що гостей обносять мо­розивом [7, с. 25].Вдалий відповідник цієї конструкції створюється завдяки конверсив-ній трансформації, а дієслово обносити, яке появилося внаслідок цієї трансформації, надає перекладеному повідомленню більшої експліцит-ності порівняно з оригіналом.

Матеріал дослідження свідчить про те, що іменники, які появляються в українському перекладі, замінюють займенникові підмети з детерміно­ваним значенням. На основі перекладу таких речень, як і багатьох інших, переконуємося, що перекладач керується перш за все контекстом, який дозволяє виявити та передати значення досліджуваних нами елементів.

Окремо слід зупинитися на особливостях відтворення конструк­цій із займенниковим підметом on, оскільки в перекладі спостерігають­ся випадки трансформації цілих конструкцій, а не лише займенників.Для передачі даних мовних явищ використовуються різні відповідники: неозначено-особові речення з дієсловом у 3-й особі множини, безособо­ві конструкції, прикметники, дієприкметники, номінативні конструкції. 1. Неозначено-особові речення з дієсловом у 3-й особі множини:

Quant aux noms de personnes      Коли ж при ньому називали не-nouveaux qu'on pronongait devant відоме йому ім'я, [7, с. 165]. lui, [14, с. 204].

On me paierait bien cher que je      Хай мене озолотять, але я їх ne laisserait pas entrer ga chez moi на поріг не пущу [7, с. 214]. [14, с. 256].

Спосіб передачі французької конструкції з неозначено-особовим за­йменником on українським неозначено-особовим реченням з дієсловом у 3-й особі однини є найбільш традиційним й закріплений у контрастив-них граматиках.

Безособові конструкції

On peut dire qu'avec Brechot, Можна сміливо сказати, що
[14, с. 255]. ... on l 'excuserait de [7, с. 213]. ... то втечу його мож-
filer ainsi [14, с. 266].                    на було б дарувати [7, с. 223].

Порівняльний аналіз цих речень свідчить про обґрунтоване вживан­ня у перекладі присудкового сполучника можна, який передає умову або можливість для здійснення чогось. Вибір такого елемента пояснюється, у першому випадку, наявністю в оригіналі дієслова pouvoir (можна). У другому - conditionnel present (умовного способу), який позначає при­пустиму або можливу дію відносно теперішнього або майбутнього часу.

Однак в інших випадках вживання цього присудкового сполучника може перекручувати смисл речення оригіналу:

 

on distinguait sur son visage l'amour desinteresse de l'humanite, [14, с.73].

можна було розпізнати на її

личку безкорисливу любов до роду людського [7, с. 44].

Il..., s'abstenait d'aller dans les endroits oi on en rencontre [14, с. 235].

Він . і обминав десятою вули­цею ті місця, де їх звичайно мож­на зустріти [7, с. 193].

On reconnaissait le clocher de Saint-Hilaire de bien loin [14, с. 82].

Дзвіницю церкви святого Іла-рія можна було розпізнати зда­леку [7, с. 52].

В оригіналі, як бачимо, не йде мова про можливість здійснення пев­них дій, а спостерігається їхня констатація, що не дає підстав для вжи­вання даного присудкового сполучника.

Розглянемо приклади вживання інших присудкових сполучників:


on savait donc quelles etaient les siennes, [14, с. 41].

відомо і які стосунки сина [7, с. 14].

je sais une fenetre ou on voit apres un premier, un second et meme un troisieme plan faits des toits amonceles de plusieurs rues, une cloche violette [14, с. 84-85].

я знав вікно, звідки видно не на першому, не на другому й навіть не на третьому плані вулиць з без­ладно нагромадженими дахами лі­ловий дзвін, [7, с. 55].

В результаті таких способів перекладу відбувається заміна двочлен­ної конструкції одночленною, проте смисл повідомлення зберігається.alors on devrait choses [14, с. 49].


changer les


треба змінити суть речей [7, с. 22].Проте в останньому прикладі спостерігаємо певну неточність: в оригі­налі дієслово вжите в conditionnel present (умовний спосіб), який позначає припустиму або можливу дію, а в перекладі ця умовність дії втрачається.

3. Прикметники, дієприкметникиnous traversions un salon dans lequel on пє s'arretait jamais, oi on ne faisait jamais de feu [14, с. 90].

ми з їдальні йшли через по­рожню, неопалювану кімнату [7, с. 60].

Як бачимо, для передачі неозначено-особових зворотів перекладач вдався до прийому семантичного згортання даних конструкцій: вживан­ня прикметників та дієприкметників, що призводить до компресії ціло­го речення оригіналу.

Номінативні конструкції

ті, хто був при виконанні, роз­мовляли в іншій кімнаті [7, с. 173­174].

certaines pourtant etaient la pendant qu'on I'executait, mais etaient allees causer dans un autre salon, [14, с. 214].Au moment ou on se preparait a partir [14, с. 278].

Після обіду під час від'їзду [7, с. 234].Ці перетворення, що супроводжують перебудову мовленнєвих струк­тур у цільовій мові, не спричиняють порушень змістового плану аналі­зованого речення.

У результаті зіставного дослідження оригіналу і перекладу виявлено випадки, коли перекладач взагалі не відтворює конструкції з неозначено-особовими займенниками. Наприклад:et elle serait certainement tres
fachee si
on ne lui remettait pas ce
mot
[14, с. 52].______________

quoiqu'on n'en perde pas une note [14, с. 56].

і якщо цидулка до неї не дійде, звичайно, розгнівається [7, с. 25].

 

жодної ноти не пропало [7, с. 28].У цих прикладах перекладач пішов шляхом конверсних трансформа­цій, що дозволило уникнути буквалізму і передати смисл оригіналу.

В інших випадках із цільової мови вилучаються елементи, які є над­лишковими у відповідному контексті:

Et sans doute, toute partiede l'eglise      І справді, кожна деталь церкви

qu'on apercevait la distinguait de tout          відрізнялася своєю думкою, якою

autre edifice par une sorte de pensee  була перейнята [7, с. 53].
qui lui etait infuse [14, с. 83].

Підсумовуючи проаналізовані приклади, можна зауважити, що, не­зважаючи на відсутність формального відповідника займенникового під­мета on в українській мові, перекладачеві у більшості випадків вдало­ся передати зміст вихідних повідомлень за допомогою інших елементів граматичної будови та лексичних засобів. Залежно від детермінованос­ті чи недетермінованості займенниковий підмет on у перекладі з фран­цузької мови на українську може трансформуватися в займенники (осо­бові, означені, неозначені, заперечні, вказівні) та іменники. Нерідко за­для адекватності перекладач трансформує цілі конструкції з даним за­йменником. Для передачі таких конструкцій перекладач вдається до неозначено-особових речень із дієсловом у 3-й особі множини, безосо­бових конструкцій, прикметників, дієприкметників, номінативних кон­струкцій або взагалі їх вилучає, якщо це не шкодить розумінню смислу вихідного повідомлення. Поряд із трансформаціями досліджуваних кон­струкцій відбуваються зміни у синтаксичній структурі речення вихідної мови: заміна пасивного стану активним, заміна двочленної конструкції одночленною та компресія речень оригіналу.

Література:

1. Богомолов В. С. Современный французький язык. Теоретический курс В. С. Богомолов. - М.: Изд-во иност. лит., 1947. - 428 с.

2. Зорівчак Р. П. Реалія і переклад: на матеріалі англомовних перекладів укр. прози / Р. П. Зорівчак - Львів: Вид-во при Львівському ун-ті, 1989. - 215 с.

3.Литвак С. Я. Семантичні розбіжності між мовами на морфологічному рівні і проблема відтворення граматичних значень при перекладі // Актуаль­ні проблеми філології та перекладознавства: зб. праць та доп. Всеукр. наук. конф. 12-13 трав. 2005 р. - Хмельницький, - 2005. - С. 155-157.Лук'янченко М. П.Французька екзистенціальна проза в українських пе­рекладах (На матеріалі творів А.Камю та Ж.-П. Сартра): дис. ... канд. філол. наук: спец. 10.02.16 "Перекладознавство" / М. П. Лук'янченко - Київ, 2006. - 194 с.

4.Львовская З. Д. Теоретические проблемы перевода (На материале испан­ского языка): Монография / З. Д. Львовская. - М.: Высш. шк., 1985. - 232 с.

5.Модестов В. С. Художественный перевод: история, теория, практика / В. С. Модестов - М.: Изд.-во лит. ин-та им. А.М. Горького, 2006. - 463 с.

6.Пруст М. У пошуках втраченого часу // Твори: у 7 т. / М. Пруст; пер. із фр. А. Перепаді. - Т. 1: На Сваннову сторону. - К.: Юніверс, 1997. - 364 с.

7.Слинько І. І., Гуйванюк Н. В., Кобилянська М. Ф. Синтаксис сучасної української мови: Проблемні питання: навч. посібник / І. І. Слинько, Н. В. Гуй­ванюк, М. Ф. Кобилянська. - К.: Вища шк., 1994. - 670 с.

8.Федоров А. В. Основы общей теории перевода / А. В. Федоров. - М.: Высш. школа, 1983. - 303 с.

10. Швейцер А. Д. Теория перевода: статус, проблемы аспекты /
А. Д. Швейцер. - изд. 2-е. - М.: Книжный дом "Либроком", 2009. - 216 с.

11.Grevisse M. Le bon usage. Grammaire francaise avec des remarques sur la langue francaise d'aujourd'hui. Onzieme edition revue / M. Grevisse. - Paris: Duculot, 1980. - 1519 p.

12.Langue Francaise - questions de langue. [ Електронний ресурс ]. Режим доступу: www. academie-francaise. fr/.../questions. html.

13.Le Francais en ligne - Les pronoms indefinis. [ Електронний ресурс ]. Ре­жим доступу: /www.restena.lu/amifra/exos/.. Vregprind. Htm.

14.Proust M. A la recherche du temps perdu. - vol. 1: Du Cote de chez Swann / M. Proust. - M.: Editions du Progres, 1970. - 436 p.

Tcherednychenko O. Theorie et pratique de la traduction. Le francais / O. Tcherednychenko О., Y. Koval. - К.: Lybid, 1995. - 320 р.УДК 811.161.2:81 '373

Стадній А. С.,

Вінницький національний технічний університет, м. Вінниця

МЕХАНІЗМИ ВИНИКНЕННЯ КОНОТАТИВНИХ ЗНАЧЕНЬ ДІЄСЛІВ

Дослідження присвячене актуальній проблемі семасіології - конота­ції. Проаналізовано механізми виникнення конотативних значень дієс­лів у мові мас-медіа. Встановлено, що конотативне значення емоційно-оцінних дієслів зумовлене комплексом асоціацій, які накладаються на вторинну номінацію і є основою їхньої внутрішньої форми.

Ключові слова: емоційно-оцінні дієслова, лексико-семантичні групи, конотативне значення, вторинна номінація, переосмислення, асоціації.

Research is devoted to the actual problem of semasiology - connotation. Mechanisms of origin of connotative verbs meaning in the mass-media language is analyzed. It is determined that connotative meaning of emotionally evaluative verbs is caused by the complex of associations which are imposed on the secondary nomination and is the basis of their intrinsic forms.

Keywords: emotionally evaluative verbs, lexical-semantic groups, connotative meaning, secondary nomination, redefining, associations.

В українському мовознавстві простежується тенденція до вивчення процесів оновлення мови сучасних засобів масової інформації, зокрема до семантичних аспектів мови на всіх рівнях. Підвищена увага звертаєть­ся на експресивно забарвлену лексику в цілому та семантику конотатив­них значень дієслів зокрема.

Про семантичну складність дієслова як частини мови писав ще В. В. Виноградов [1, с. 337]. О. С. Кубрякова вказує, що труднощі семан­тичного дослідження дієслів полягають у невизначеності сфери рефе­ренції, релятивності, наявності у лексичному значенні предметних сем, предикативній функції [4, с. 102].

В. М. Русанівський виділив семантичні групи дієслів за допомогою формальних ознак, властивих дієслову [5]. За однаковою реакцією на ті ж самі ознаки дієслова об'єднуються в групи, що співвідносяться між собою як множинності одного рівня, оскільки вони виділені за допомо­гою одного і того ж набору ознак [5, с. 59], у результаті чого 4000 дієс­лів було поділено на 81 семантичну групу. Переважна більшість груп має функціонально-семантичне значення, тобто дієслова, які входять у гру­пи, єдині за своїм призначенням. Дієслівні лексеми розташовуються у групах за ступенем позитивної та негативної оцінки.

Серед емоційно-оцінних дієслів, які функціонують у мові сучасних засобів масової інформації, можна виділити такі семантичні групи коно-

 

© Стадній А. С., 2010тативних дієслів: дієслова руху, дієслова із значенням "вживати їжу, хар­чуватися", дієслова мовлення, дієслова фізичної дії, дієслова, що означа­ють успіх або невдачу, дієслова на позначення економічних дій.

Чисельну групу становлять дієслівні лексеми, що вказують на мате­ріальний стан людини. У межах даної групи можна виділити такі підгру­пи: а) дієслова, що означають матеріальне збагачення; б) дієслова з ар-хісемою "витратити кошти"; в) лексеми, які вказують на різні фінансо­ві операції.

Метою цього дослідження є з'ясування механізмів виникнення коно­тативних значень, а також особливості їх уживання у мові української преси початку XXI століття.

Для досягнення поставленої мети необхідно розв'язати такі завдання: дослідити механізми виникнення конотативних значень, з'ясувати осо­бливості функціонування експресивно забарвлених дієслівних лексем.

Така проблема може стати частиною комплексного дослідження, при­свяченого питанням унормування та стандартизації словникового складу.

Об'єктом дослідження є експресивно забарвлені дієслова, дібрані з газет "Україна молода"(УМ), "День" (Д), "Сільські вісті" (СВ), "Вечір­ній Київ" (ВК) та журналу "Політика і культура" (ПіК).

В. Л. Іващенко виникнення конотативної ознаки розглядає як ре­зультат: 1) інтелектуально-логічного (асоціативно-образного або влас­не асоціативного) переосмислення; 2) емоційно-оцінного переосмислен­ня (шляхом інтенсифікації оцінки чи шляхом оказіонального включення емосем у контексті); 3) як вияв органічного поєднання інтелектуально-логічного і емоційно-оцінного переосмислення [3, с. 33-35].

Актуальною темою для всіх громадян держави є матеріальне забезпе­чення, що й зумовлює вживання великої кількості конотативних дієслів­них новотворів даної групи, конотативне значення яких виникло внаслі­док інтелектуально-логічного переосмислення - асоціативно-образного: жнивувати, розкрутитися, здирати, загрібати (гроші), вичавити, ви­качувати (кошти) тощо: Зимовий день рік годує. На Верховині "жни­вують" у січневу студінь (Д, 28.01.2009, 6), жнивувати - відбулося пе­реосмислення метафоричного характеру, конотація "матеріальне збага­чення" виникла внаслідок актуалізації потенційної семи "розбагатіти, збагатитися"; ... "а іноді навіть допускалося елементарне невиконання своїх прямих обов'язків, що дозволило спритним комерційним структу­рам "розкрутитися" за рахунок держави... (ПІК, №28-29, 2003, 9), роз­крутитися - оказіонально-узуальна некодифікована лексема, що озна­чає збагачення, не маючи великого стартового капіталу, конотативна ознака виникла як результат актуалізації диференційної семи "багатора­зова, повторювана дія"; А контролер сплюнув, почухав голову та й пі­шов далі " здирати із законослухняних громадян" по сорок гривень (ВК,27.11.2008, 5); Тому Немцова повернеться в модельний бізнес уже в зо­всім іншому амплуа - не просто як дівчина, що "загрібає" шалені гоно­рари (УМ, 26.07.2005, 16), здирати, загрібати - конотативне значення "нахабно, незважаючи ні на що одержувати великі прибутки" та пейора-тивне забарвлення виникло внаслідок інтелектуально-логічного перео­смислення; ...і особливо власники більш-менш пристосованої для ночівлі нерухомості біля моря, намагаються "вичавити" з приїжджого люду грошенят по максимуму (УМ, 19.07.2005, 8); ...приміром дирекція "Дні-проспецстрой" намагається перекласти відповідальність на приватні фірми, які роками "викачували" з відвалів сотні мільйонів доларів що­місяця (УМ, 30.07.2005, 6). Конотативні семи дієслів розкрутитися, за­грібати, вичавити, викачувати виникли в результаті розвитку денота-тивних сем, трансформованих шляхом втрати одних і перегрупування ін­ших смислових елементів, що входили до семантичної структури слів.

В емоційно-оцінних дієслів привалити, причесати, що вказують на способи збагачення та ставлення автора до цього процесу, конотативна ознака виникла як результат емоційно-оцінного переосмислення - шля­хом зміни оцінки: Фактично зйомочний період уже закінчився, але в останній момент групі привалив хороший продакшен... (УМ, 28.07.2005, 13), привалити - вжито у переносному значенні "прибути у великій кіль­кості", негативно-позитивна оцінка. У лексемі причесати конотативне значення "самовільно, зухвало" виникло внаслідок асоціативного пере­осмислення: причесати волосся - причесати компанію і є результатом органічного поєднання інтелектуально-логічного і емоційно-оцінного переосмислення, наприклад: А що ж тепер буде із Сергієм Тулубом, який за цей рік уже, мабуть, не лише компанію під себе "причесав", а і знання з ядерної фізики "підтягнути" встиг? (УМ, 28.08.2003, 3).

Лексеми на основі асоціативних зв'язків зі своїм основним значен­ням розвивають експресивні переносні значення: "Молодняк" зухвало відкушує бізнес у послаблених тривалими війнами компаній і вже зараз контролює частку залізничних перевезень... (ПіК, №9, 2003, 31); Тоді як сам Пінчук не налаштований плутати свої виборчі карти через те, що у когось там відітнули частинку енергетичного пирога (ПіК, №16-17, 2004, 9); Коли в кишеню почала капати жива копійка, виявилося, що пан Паньє не надто охочий до сплати податків (УМ, 26.07.2005, 10).

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72 


Похожие статьи

М І Гнатюк - Наукові записки

М І Гнатюк - Наукові записки в 11

М І Гнатюк - Наукові записки в 14

М І Гнатюк - Наукові записки в 15

М І Гнатюк - Наукові записки в 16