М І Гнатюк - Наукові записки в 14 - страница 29
Функціонують дієслівні пейоративи з актуалізованою семою "нерозумно, нерозсудливо, марно витрачати гроші, майно": викидати, розбазарювати, у яких експресивність локалізується одночасно в денотативному та конотативному компонентах, відбулася інтенсифікація раціональної та емоційної оцінки, наприклад: І вони, не маючи змоги реалізувати свої фінансові можливості за кордоном, змушені викидати (у значенні "вкладати") свої гроші всередині країни (ПіК, №1, 2003, 15); Фактично завдяки своїй бездіяльності екс-прем'єр на наших очах розбазарює передостанню пригорщу свого капіталу (ПіК, № 4, 2003, 12), лексема розбазарити має широку лексичну сполучуваність, наприклад, майно, авторитет, рейтинг: Яким же чином Віктор Ющенко ухитрився розбазарити свій феноменальний рейтинг за час, що минув із помаранчевої революції (Д, 13.02.2009, 4). Дієслівні деривати базарити (говорити), розбазарити як словотвірні похідні слова базар конотовані суфіксом та префіксом.
Дієсловами відкушувати, відітнути, капати, викидати, розбазарювати автор висловлює презирливе, зневажливе ставлення до людей, які неощадливо витрачають гроші та збагачуються нечесним шляхом; конотативне значення виникло внаслідок власне асоціативного переосмислення.
Оказіональні перенесення, які породжують безліч асоціацій у зв'язку з актуалізацією периферійних сем, значно розширюють семантику лексичних одиниць, наприклад, викласти, відстібувати - "розраховуватися", видоїти - "примусити когось віддати гроші": Так, щоб оплатити всі дозволи, проект, монтаж, а, найголовніше, придбати саме обладнання, сьогодні треба "викласти" близько 15 тисяч гривень (ВК, 04.12.2008, 4); Ні, до власних відомостей - прошу пана "на шару". Як от за чужі доведеться "відстібувати" (ПіК, №16-17, 2003, 39); Сільський бюджет на рік - це лише якихось 160 тисяч, як тут "відстебнеш"ремонтникам 30 тисяч? (УМ, 28.01.2004, 7); ... а суди й адвокати "видоїли" мало не всі гроші (УМ, 13.12.2005, 16). У значенні "силою змусити кого-небудь щось віддати" використовують дієслово потрусити: Нова влада збирається "потрусити" і грузинських олігархів (ПіК, № 1, 2004, 17). Оказіональна лексема потягнути у реченні Щоправда, такі знижки не для ледачих - місячний абонемент розрахований на триразові походи в басейн і "потягне" на 150 гривень (УМ, 11.03.2005, 14) означає вартість послуги.
Протягом останніх десятиліть актуальним є питання валютного ринку, тому чимало статей присвячено цій темі: Якщо вітчизняна банківська сфера поступово " підсаджується" на євро, то інші галузі української економіки залишаються доларозалежними (ПіК, №42, 2003, 25); Не здихався доларів - програв! (ПіК, №11, 2003, 37); Євро всихає. Євро досягло найнижчого за останні п 'ять місяців рівня стосовно долара (УМ, 28.08.2003, 11). Оказіональне дієслово підсаджуватися означає те, що банківська сфера орієнтується на євро. Оказіонально-узуальну лексему здихатися вжито у значенні "позбутися чого-небудь". Всихати — узуальне дієслово, означає "євро стає дешевшим стосовно національної валюти". Конотативні значення є результатом асоціативно-образного переомислення.
Щодо грошей використовують ще такі дієслівні інновації, як прокручувати, капнути, конотативна ознака яких виникла на основі актуальної семи внаслідок переоцінки вже оціненої у первинній номінації дії:... досіживучою залишається недавня поширена практика, коли бюджетні кошти не доходять безпосередньо до шахт, а "прокручуються" спритними бізнесменами - посередниками (УМ, 19.07.2005, 6); Так що є надія, що у їхніх звітах з'являться відмінні від нулів цифри, а в обласний бюджет області "капне" хоч якась копійка (УМ, 08.04.2004, 9).
Лексема прокручувати має кілька значень, закріплених словником: 1) "робити яким-небудь інструментом, крутячи його, отвір, заглиблення у чомусь"; 2) "надавати колового, обертального руху; примушувати обертатися"; 3) "відтворювати запис (на пластинці, магнітофонній стрічці)"; 4) "крутити якийсь час" [2, с. 975], але внаслідок різних суспільно-економічних змін у слові прокручувати актуалізувалася потенційна сема "циклічність, повторюваність", і лексема набула нового оказіонального конотативного значення - "вкладати кошти у якусь справу, щоб отримати прибуток".
У реченні Вже у жовтні експорт "просів" на 1 мільярд і майже 800 мільйонів доларів (з 8 мільярдів 817 мільйонів доларів у жовтні) (Д, 04.12.2008, 5) відбулося власне асоціативне переосмислення лексичного значення дієслова просісти. У словнику зафіксовано значення лексеми просісти "осідаючи, опускатися або прогинатися" [2, с. 986], наприклад, просів ґрунт, пізніше експресема почала вживатися ширше, наприклад: просів бюджет, експорт (стосовно економічних явищ) - "зменшити кількість чогось".
Отже, конотативне значення - це результат вторинної номінації, мотивуючою ознакою якого є асоціативні зв'язки, актуальні для мовця. Конотативне значення виникає внаслідок актуалізації потенційних чи ди-ференційних сем шляхом переосмислення або переоцінки первинного значення.
Література:
1.Виноградов В. В. Русский язык. Грамматическое учение о слове. - 3-е изд. - М.: Высшая школа, 1986. - 614с.
2.Великий тлумачний словник сучасної української мови / В. Т. Бусел (ред.). - К.; Ірпінь: ВТФ "Перун", 2004. - 1440с.
3.Іващенко В. Л. Конотативно-оцінний аспект семантики назв осіб за родом діяльності, місцем проживання та національною належністю. Дис. на здоб. наук. ст. канд. філол. наук. Спец. 10.02.01 - укр. мова. - К., 1997. - С. 33-35.
4.Кубрякова Е. С. Части речи в ономасиологическом освещении. - М.: Наука, 1978. - 116с.
5.Русанівський В. М. Спроба визначення семантичних груп дієслів на основі формальних критеріїв // Структурно-математична лінгвістика. - К.: Наукова думка, 1965. - С. 56-65.
Телия В. Н. Коннотативный аспект семантики номинативных единиц. Ответ. ред. А. А. Уфимцева. - М.: Наука, 1986. - 139 с.УДК 811. 111'36
Станіслав О. В.,
Волинський національний університет ім. Лесі Українки, м. Луцьк
СТИЛІСТИЧНА ФУНКЦІЯ АРТИКЛЯ У ГАЗЕТНОМУ ЗАГОЛОВКУ (НА МАТЕРІАЛІ ФРАНЦУЗЬКОЇ ПРЕСИ)
У статті розглядаються стилістичні особливості вживання артикля у газетному заголовку та з'ясовуються його прагматичні функції.
Ключові слова: артикль, стилістична функція, прагматичний вплив, газетний заголовок.
The article deals with stylistic peculiarities of the use of the article in a newspaper headline. His pragmatic functions are examined.
Key words: article, stylistic function, pragmatic influence, newspaper.
У сучасній французькій мові спостерігається все більш зростаюча роль такої морфологічної одиниці як артикль, що слугує для вираження граматичних категорій іменника. За словами Р. Жоржена, артикль - це маленьке, скромно затаєне перед іменником слівце, що володіє значно ширшим значенням, аніж здається на перший погляд, а тому про нього можна писати товсті книжки [7, с. 86]. Ми повністю поділяємо думку лінгвіста, адже, насправді, у порівнянні з творами середньовіччя, древніми текстами, які демонструють архаїчний стиль, що характеризується невживанням артикля, граматична система артикля сучасної французької мови постійно збагачується, з'являються нові семантичні, стилістичні, текстоутворюючі можливості цього детермінатива.
Предметом дослідження нашої статті став аналіз стилістичної функції артикля у газетному заголовку на матеріалі французької преси. Актуальність звернення до даної проблематики обумовлена стійким інтересом мовознавців до вивчення питань функціонального навантаження детермінативів у сучасній французькій мові загалом та необхідністю дослідити особливості вживання артиклів у газетних заголовках зокрема.
Переслідуючи цілі, поставлені в нашій роботі, ми вважаємо за доцільне з'ясувати, насамперед, функціональне призначення газетного заголовка, способи його побудови та оформлення.
Особливостям композиційної структури заголовка присвячено чимало досліджень. Зазвичай, під заголовком розуміють комунікативну одиницю, яка знаходиться у препозиції до тексту, є його назвою, семантично окреслює його зміст, синтаксично та графічно оформлена: завжди друкується іншим шрифтом, стоїть від першого абзацу на більш або менш значній відстані [2, с. 70]. Дослідження з лінгвістики тексту дозволяють розглядати заголовок як органічну частину тексту, як один із його найважливіших текстоутворюючих та текстооформлюючих елементів. Заго-
© Станіслав О. В., 2010ловок як перший знак тексту відіграє важливу роль у створенні інтегрованої цілісності тексту [5, с. 63]. Узагальнюючи теоретичні напрацюван-ня у даній царині, вкажемо лише, що заголовок виступає актуалізато-ром практично всіх текстових категорій - категорії інформативності, модальності, завершеності, розчленованості, зв'язності, категорії проспек-ції, локально-темпоральної віднесеності, антропоцентричності тощо.
Щодо функціонального значення газетного заголовка, то воно полягає у семантичній репрезентації тексту, тобто в представленні найважливішої актуальної та прагматичної інформації, оскільки газету часто читають по заголовках. Як зазначає Кухаренко В. А., заголовок має колосальну енергію туго згорнутої пружини. Розкриття цієї згортки, використання всієї цієї енергії починається з очікування знайомства з текстом, з формування установки на його прочитання [3, с. 97]. Отже, власне з заголовка відбувається і актуалізація категорії прагматичності, тобто впливу на майбутнього читача з метою залучити його, зацікавити, переконати в необхідності прочитати матеріал.
Спостережено, що роль такого формального граматичного актуалізатора у заголовку газетної статті може відігравати артикль (або його відсутність) у сполученні з іменником. Варто відзначити, що значний вплив на еволюцію мови, а відтак і на переосмислення функцій артикля, має розвиток художньої літератури. Мова сучасної французької літератури тяжіє до спрощення, а така граматична одиниця, як артикль, розширюючи своє лексичне значення, віддаляється певним чином від класу службових частин мови [8].
Зазвичай, якщо іменник ужитий без артикля, то він вказує лише на загальне поняття. Якщо іменник супроводжується артиклем, то поняття, позначене ним, переходить у розряд реального об'єкта. Іменник, що оформлений неозначеним артиклем, вказує на один предмет із абстрактної множини предметів (функція виділення), а іменник з означеним артиклем, традиційно, позначає уже згадуваний предмет або єдиний можливий предмет у певній ситуації (функція ідентифікації). Отже, у залежності від значення іменника артикль виконує різні функції - синтаксичну (актуалізація іменника в реченні), семантичну (вираження означеності / неозначеності) тощо.
Як бачимо, граматичне значення артикля у сучасній французькій мові є багатогранним. Однак, не лише граматичні правила диктують уживання того чи іншого артикля або ж його відсутність. У випадках, коли граматична норма мови, за словами Морен М. К. [4, с. 200], допускає у даному контексті вибір артикля, звертання до однієї або ж до іншої його форми може створити додатковий експресивно-змістовий ефект. Власне таким чином реалізується стилістична функція артикля, розкривається весь його потенціал у морфологічному сенсі. Інакше кажучи, відбувається семантичний зсув, переосмислення значення слова.
Проаналізуємо приклади:
Internet attaque le DVD (Ca m'interesse, 2009, №277).Dents sensibles ? Brossez-les ! (Le francais dans le monde, 2010, №436).
Manuscrits du Mont-Saint-Michel (Le francais dans le monde, 2010, №436).
Опущення артиклів у газетних заголовках пов'язане як з прагненням журналістів до короткого викладу своїх думок, так і з функціональною специфікою заголовка та тією роллю, яку відіграє в ньому артикль. Призначення заголовка полягає в тому, щоб лише вказати на подію, маркувати її, а не розповісти. Розглянуті нами приклади, а перелік їх можна продовжити, дають можливість стверджувати, що іменник, ужитий у заголовку без артикля, позначає не конкретний предмет, а лише називає його через поняття. Таким чином, відсутність артикля в газетних заголовках використовується з метою заінтригувати читача, спонукати його до прочитання, тобто має конкретні прагматичні цілі.
Порівняймо газетні заголовки, оформлені означеним та неозначеним артиклями, коли є можливість взаємовиключаючого вживання означеного / неозначеного, означеного / нульового, неозначеного / нульового артиклів з одними і тими ж іменниками, тобто коли реалізується стилістична можливість цієї службової одиниці.
Означений артикль у заголовку газетної статті розвиває, уточнює, доповнює або ж повторює відоме, вказує на виділення предмета з класу однорідних предметів:
Le nouveau roman de Pablo Coelho (Ca m'interesse, 2009, № 277).
Le retour des maladies oubliees (Le francais dans le monde, 2010, № 436).
Les vraies chiffres des victimes de la route (Le francais dans le monde, 2010, № 436).
Окрім того, означений артикль може вживатися з емфатичним відтінком, підкреслюючи повноту якості:
Les beaux dimanches despolitiques (Le francais dans le monde, 2010, J№ 436). Le boom du marche des rencontres (Ca m'interesse, 2009, № 277). La force d'un destin (Ca m'interesse, 2009, № 277).
Значення неозначеного артикля - класифікація, тобто вираження приналежності предмета, названого іменником, до класу однорідних предметів, вияв частини численності, неповноти якості. Як зазначає Вайнрих Х., неозначений артикль може також вказувати на специфічну особливість предмета, явища: порційність, конкретний прояв, інтенсифікацію, неодноразовість [1, с. 375]:
Un nouveau gene (Le monde 2, 2010, № 1).
Un bond extraordinaire du commerce (Le monde 2, 2010, № 1).
Un solparticulierement sec (Ca m'interesse, 2009, № 277).
Звернемо увагу на те, що властивості артиклів у повному обсязі можуть бути виявлені лише на рівні цілого тексту, тому що категорія означеності / неозначеності набуває функції розподілу інформації тільки в тексті. Аналіз прикладів показав, що неозначений артикль слугує сигналом наступної інформації. Він не просто вводить невідоме, нове поняття - рему, вказує на неінформованість комунікантів, а й сигналізує про появу необхідної інформації у посттексті, викликає почуття очікування, вимагає продовження [6, с. 17]:
Un baccalaureat bilingue gene (Le monde 2, 2010, № 1).
Une valeur universelle exceptionnelle gene (Le monde 2, 2010, № 1).
Une autre tele pour les jeunes (Ca m'interesse, 2009, № 277).
Означений артикль, навпаки, вказує на інформованість комунікантів щодо певного поняття, спрямовує увагу читача до попередньої інформації, до набутого досвіду :
Les chateaux: de couteuses richesses culturelles gene (Le monde 2, 2010, J№ 1).
L'avenir d'un glorieux passe frangais (Ca m'interesse, 2009, № 277).
Lapedagogie, une affaire de recette gene (Le monde 2, 2010, № 1).
Отже, відсутність артиклів у газетних заголовках слугує засобом репрезентації подій у перспективі, вживання означеного артикля виконує ретроспективний зв'язок між заголовком та повідомленням, а використання неозначеного артикля обумовлене видільною функцією.
Підсумовуючи, можна висловити думку про те, що артикль, будучи детермінативом іменника, в газетному заголовку може виконувати не лише певні граматичні функції, але й нести конкретне стилістичне навантаження, здійснюючи тим самим прагматичний вплив на читача. Аналіз прикладів засвідчив, що у ряді випадків стилістична функція артикля з комплементарної стає конститутивною, головною, чим збагачується, видозмінюється сама граматична система цієї службової частини мови.
Отже, проведене дослідження дозволяє поновити і поглибити наукові знання в галузі стилістичного використання такої морфологічної одиниці як артикль. Перспективи подальших розвідок вбачаємо в стилістичному аналізі інших детермінативів сучасної французької мови на матеріалі текстів різних жанрів.
Література:
1.Вайнрих Х. Текстовая функция французского артикля // Новое в зарубежной лингвистике. - М.: Прогресс, 1978. - Вып. 8. - С. 370-387.
2.Вербин А. А. Артикль в газетном заголовке // Иностранные языки в школе. - 1984. - №2. - С. 69-72.
3.Кухаренко В. А. Інтерпретація тексту. - Вінниця: Нова книга, 2004. - 272 с.
4.Морен М. К., Тетеревникова Н.Н. Стилистика современного французского языка. - М.: Высшая школа, 1970. - С. 199-206.
5.Сыров И. А. Функционально-семантическая классификация заглавий и их роль в организации текста // Филологические науки. - 2002. - №3. - С. 59-68.
6. Шендельс Е. И. Грамматика текста и грамматика предложения //
Иностранные языки в школе. - 1985. - № 4. - С. 16-21.
7.Georgia R. Difficultes et finesses de notre langue. - Р.: Larousse, 1979. - 124 p.
www. RusFil.comУДК371.315: 81'367
Стрельнікова О. В.,
Чернівецький національний університет, м. Чернівці
SYNTACTIC COMPRESSION IN THE NEWSPAPER TEXT
Метою даної статті є систематичний аналіз явища синтаксичної компресії, визначення способів та форм реалізації компресивних структур у газетному стилі англійської мови.
Ключові слова: синтаксична компресія, вторинна предикація, еліпсис, інфінітивні конструкції, герундій, дієприкметниковий комплекс, ергономіка, мовна економія тощо.
The objective of the article is the systematic analysis of syntactic compression, as well as different ways of realization of compressed structures in the newspaper style of the English language.
Key words: syntactic compression, secondary predication, ellipsis, infinitive constructions, gerund, participial construction, ergonomics, language economy etc.
With the acceleration of modern rhythm of life, constant increase of wide information streams, it becomes more and more important and necessary to take into consideration different ways of economical use of language means for optimization of communication processes in various spheres of human activity, especially mass media.
Newspapers and magazines are read by intellectually inhomogeneous public. The main task of a journalist is to present the information in the newspaper quickly and laconically, its statement must not require a specific reader's competence, context dependence has to be the least possible. All these factors dictate the characteristic feature of the newspaper style - the tendency to maximal compression, i.e. the minimal use of language means with the simultaneous preservation of transmitted information.
The famous Russian scientist Boduen de Kurtene was the first to stress the significance of language compression. He wrote that "the life is a constant organic work, and in this organic work one can notice an attempt to language economy (...), to rational efforts, movements and benefits" [3, p.154]. In the context of publicistic functional style compression allows to get rid of the text redundancy and excessiveness without sacrificing the content.
Compression embraces two principal language levels: syntactic and semantic ones. On the syntactic level it comprises the basic devices of various verbal complexes of secondary predication, elliptical constructions, the use absolute genitive case, the verb-representative do etc.
Compression is represented on the lexical level by transformations of word-groups and expressions into a phrase or a single word with the use of conversion, the use of causative complexes, adverbial verbs, abbreviation of word-combinations etc.
© Стрельнікова О. В., 2010In the present article we shall focus on the study of syntactic compression and different ways of its realization, the analysis of grammatically compressed structures and their usage in English newspaper texts.
It is necessary to admit that the notion of compression lies in the very basis of functioning of the publicistic style as it is caused by a great amount of information that a newspaper source has to present to the reader.
The process of language compression was under the broad scope of such outstanding scientists and linguists as S. Bali, R. A. Budagov, A. Martine, B. Kurtene, L. N. Murzin etc.
According to Korunets I.V., syntactic compression is a syntactic process involving omission or reduction in the number of excessive syntactic elements completely preserving the content of the original text [2, p.281].
Shveitser A.D. wrote that compression is achieved by gapping excessive elements of the sentence, the ones possible to resume from the context or by using more compact constructions.
In our research we share the idea of K. A. Bobrova that syntactic compression implies the process of language units' syntactic and structural transformation in the text the result of which is the tendency to more economical and semantically compact expression than when used paradigmatically [1, р. 67]. In our opinion, the latter definition provides the most detailed description of the investigated compressed constructions.
Похожие статьи
М І Гнатюк - Наукові записки в 11
М І Гнатюк - Наукові записки в 14
М І Гнатюк - Наукові записки в 15
М І Гнатюк - Наукові записки в 16