М І Гнатюк - Наукові записки в 14 - страница 3

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72 

ка, 27.05.2005).

Барабар уживається в конструкціях із дейктичними словами. Барабар уводить лексеми, що розкривають уточнення дейксису - хто саме маєть­ся на увазі під займенником ние. Бешков беше един тъжен художник на едно печално време, а ние (барабар с художниците и менте журналис-тите и писателите!) сме орисани на безнадежна самоотбрана - с ри­сунки и стихчета! (Дума, 02.08.2006).

Барабар часто сполучається зі словом адрес. Дава ти някоя засука­на колежка списък с пет имена, най-горното - нейното барабар с адре­са (Сега, 15.09.2006).

Барабар входить до складу фразеологізмів. Наприклад, барабар Пет-ко с мъжете вживається, коли хтось береться зробити щось поряд з ін­шими, зазвичай непосильне для нього. Цей фразеологізм може вживати­ся в скороченій формі - барабар с мъжете, або в розширеній - барабар Петко смъжете и отрепката му на пояса. Европа потърси късмета си в еврото. България и тя барабар Петко с мъжете (Дума, 08.01.1999).

1.Барабар поєднує між собою суб'єктів, що виконують одну справу ра­зом; займають однакове положення відносно один одного. Воно вводить інформацію про те, що суб'єкт був задіяний не один. У випадку, якщо пе­релік суб'єктів розлогий, барабар виокремлює головну особу серед них. За допомогою барабар можна конкретизувати вміст чогось, виокрем­лювати серед видового поняття родове, уводити присутність суб'єкта в якомусь об'єкті. Таким чином барабар поєднує частини складеного під­мета або однорідні додатки, формуючи комітативну конструкцію. Час­то барабар уживається в іронічних контекстах, наприклад, у випадку глузливо-критичного ставлення автора до себе або при гіперболізовано­му описові подій. У поєднанні з дейксисом барабар розкриває його зна­чення. Дуже частотним є вживання барабар разом з іменником адрес, а також у фразеологізмі барабар Петко с мъжете та його можливими трансформаціями.Арібжанова І. М. Структура простого речення (формально-граматичний аспект): навч. посібник / І. М. Арібжанова. - К.: ВПЦ "Київський універси­тет", 2001. - 128 с.

2.Български етимологичен речник / Ред. В. И. Георгиев. - София: БАН, Институт за българския език, 1971 - 1986. - Т. 1.

3.Геров Найден. Речник на българския език. Фототипно издание. - София: Български писател, 1975-1978. - Т. І.

4.Дискурсивные слова русского языка: опыт контекстно-семантического описания / под ред. К. Киселевой и Д. Пайара. - М.: Метатекст, 1998. - 447 с.

5. Левонтина И. Б. Об одной загадке частицы ведь // www.dialog.ru/ archiv/2005.

6. Левонтина И. Б. Ишь // Сокровенные смыслы: Слово. Текст. Культура / Отв. ред. Ю. Д. Апресян. - М.: Языки славянской культуры, 2004. - С. 305-318.

7. Младеновъ С. Етимологически и правописен речникъ на българския книжовенъ езикъ. - София: Книгоиздателство Христо Г. Дановъ - о. о. д-во, 1941. - 734 с.

8. Новый объяснительный словарь синонимов русского языка / В. Ю. Апресян, Ю. Д. Апресян, Э. Е. Бабаева; под общ. руководством акад. Ю. Д. Апресяна. - 2-е изд., испр. и доп. - М.: Языки славянской культуры, 2003. -1298 с. - (Studia Philologica).

9. Речник на българския език: [в 11 т.]. - София: Изд-во на БАН (I-VII т.), Проф. Марин Дринов (от VIII т.). - 1977 - 20. Т. 1. А - Б [ред. К. Чолакова]. -1977. - 910 с.

 

10. Речник на турските думи в съвременния български печат / Весела Кръстева. - София: Лаков ПРЕСС, 2000. - 127 с.

11. Речник на чуждите думи в българския език с приложения / Иван Га-беров, Диана Стефанова / 5 издание. - Велико Търново: GABEROFF, 2002. -

927 с.

12. Тълковен речник на турцизмите в българския език / В. Кръстева. - Со­фия: СКОРПИО ви, 2003. - 248 с.

13. Фиюзи Х. персийски думи в български език / Хаджар Фиюзи. - София: Авангард Прима, 2004. - 101 с.

14.   Фразеологичен речник на български език / [К. Ничева, С. Спасова-Михайлова, К. Чолакова]. - София: БАН, 1974-1975. Т. 1. А-Н. - 1974. - 759 с.

A dictionary of turkisms in Bulgarian /Alf Grannes, Kjetil Ra Hauge, Hayriye SUleymanoglu. - Oslo: Novus forlag, 2002. - 604 р.УДК 811.112.2'04'37

Огуй О. Д.,

Чернівецький національний університет, м. Чернівці

позначення жовтого кольору b середньоверхньонімецькій мові

У статті йде мова про середньоверхньонімецькі позначення жовто­го кольору та їх похідні. Визначивши їх семантичні структури на основі детального аналізу 18 свн. літературних пам'яток (з урахуванням 214 ін­ших) автор приходить до висновку про специфіку семантичного развит-ку цих синонімічних слів.

Ключові слова: світло- та кольоропозначення; семема; семний комплекс.

This article deals with MHG denominations of yellow color and their derivatives. On the basis of their defined semantic structures in 18 literature monuments (within other 232) the author comes to conclusion concerning the specifics of their semantic development.

Key words: light- and color denominations, semems, sem complexes.

Вступ. Матеріали середньовічної літератури стали "улюбленим по­лем експериментальних досліджень" (Й. Трір). Це стосується й німець­ких кольороназв раннього та середнього періодів середньовіччя (які від­повідають давньо - та середньоверхньонімецьким періодам розвитку ні­мецької мови: двн. і свн.), розглянутих в історикомовних дослідженнях Н. Козак [3], Д. Шідер [3] та ін. Розгляду жовтого кольору було нещодав­но присвячене засідання цілої секції міжнародного симпозіуму "Farbiges Mittelalter!?" (Бамберг, ФРН, 1-5.03.2009), де у дискусіях, крім автора, виступило близько десятка спеціалістів (N. Filatkina; Ch. Jorg; B. Munch; F. Musall / J. Itin, M. Przybilski; S. Slanicka та ін.).

Як засвідчує аналіз проблеми, попри досягнуті результати, обсяг опра­цьованого текстового матеріалу в цих дослідженнях вимагає істотного збільшення, практика аналізу (особливо щодо семантики слів) - теоретич­ного поглиблення, а отримані дані - цілісної інтерпретації. Тому завданням цієї статті, через обмеженість її обсягу, буде аналіз німецькомовних хрома­тичних позначень зі значенням "жовтий" у ракурсі формування соціальних стандартів і нової літературної норми упродовж 4 століть (XI-XIV ст.). На противагу попереднім, дослідження здійснюється через новий теоретичний конструкт, т. зв. "комплекси сем" на матеріалі численних текстів.

1. Особливості розуміння жовтого в середньовіччі. Зупинимося де­тальніше на розумінні хроматичного жовтого кольору (хвильовий діапа­зон 589-566 нм), що часто буває близьким до ахроматичного кольору світ­ла як поєднання сріблясто-білого та жовто-золотистого кольорів [див. 1, с. 39-40; 2]. У такий спосіб кольоропозначення золотий, жовтий, що має на-

© Огуй О. Д., 2010ближене відношення до світла, з одного боку переймає на себе його пози­тивне символічне значення (саме через двн. goltfaro, свн. gulden), а з іншо­го - отримує негативне застосування як колір відмежування та дифамації щодо позначень єретиків, євреїв і продажних жінок (N. Filatkina), що мо­гло відбитися на частоті відповідних прикметників (див. нижче).

Завдяки цій специфіці жовтого простежимо особливості семантичної структури та розвитку слів gel (та інших синонімів) на його позначен­ня на матеріалі різних жанрів. Семантичні зміни відбуваються в семан­тичних структурах (системах) досліджуваних слів, що включають дери­ваційно поєднані між собою окремі значення (ЛСВ чи семеми). Семеми (С), в свою чергу, складаються із сем - відображених ознаках дійсності, які не мають корелятів у плані мовного вираження. За операційним ви­значенням [10, c.108], семемі відповідає рубрика тлумачного словника, а семі - окреме слово з цієї рубрики. На нашу думку [4], слід виділяти ще одну категорію - семні комплекси (СК), які, відділяючись семіколоном (крапкою з комою), займає проміжне становище між семемою та семою, позначаючи зародження нового значення. їх ґрунтовне кількісне вивчен­ня, яке попередники не проводили, допоможе простежити за розгортан­ням семантики у відповідний період.

2. Матеріал дослідження. Розглянемо семантику слів зі значенням "жовтий" окремо та в їх розвитку за літературними пам'ятками серед­ньовіччя, розкладеними за культурно-історичними жанрами. Кількісне вивчення масиву як із 232 середньоверхньонімецьких пам'яток (понад 10 млн. слів), так і окремої відбірки з 18 свн. пам'яток (понад 1,5 млн. слів) засвідчує високий розвиток у складі поля світло- та кольоропозна-чень опозиції груп прикметників із значенням "білий; світлий" (2226 СВ 9 прикметників у 18 пам'ятках та 4700 СВ за вибіркою з 232 пам'яток) та "темний, чорний" (1077 СВ 4 прикметників). Очевидно позначення світ­ла потіснили прикметники жовтого, що склали істотно меншу частку ко-льоропозначень (102 СВ із 284 СВ для повної вибірки). Що ж прихову­ється за цим - соціальне табу чи колірна закономірність?

3. Вживання кольорів у свн. період: семантика і кількості


3.1. Проведемо зіставний аналіз ужитку позначень жовтого кольору у 18 ключових творах відповідних історико-літературних жанрів, зіставля­ючи їх ужиток із даними для всього СВН (у 232 досліджених пам'ятках обсягом вибірки понад 10 млн. слів).


Wizgel

 

 

 

1

 

 

-

1/ 2

Gulden

3/-

28/3+

8/-

40/1+

29/3+

1/-

-

7/54/711

rotg.

 

 

1

 

 

 

-

1/5

goltvar

 

 

3

 

7

1

-

11/54

Всього

-/3

7/34

5/13

6/45

77/103

6/7

1

102/284

3.2. Вживання gel

3.2.1. Семантика. Загалом у СВН gel як ключове слово з двн. часів на позначення жовтого кольору реалізовувало три основні семеми (C) - ко­лірну, похідну та символічну. Основним значенням було колірне:

(1). С.1 "жовтий" (104 СВ):

(1а) СК1а "жовтий як колір квітів, соняшника, воску" (4 СВ): nach gelwer bluomen bletern: як пелюстки жовтих квітів (jT. 10681, 3);

(1б) СК1б "жовтий як модна барва одежі, у т.ч. лицарської, та жіно­чих прикрас": sin buosem was al umbe / bestreut mit knopfelinen, / diu sach man verre schinen, / gel, bla, gruene, brun und rot, swarz und wiz, als er gebot. (Hbr. 199-203): його (Гельмбрехта) груди були засіяні ґудзиками, які здалеку блищали - жовтим, синім, зеленим, синім, коричневим і чер­воним, чорним і білим - все як він замовив;

(1в) СК1в "жовтий (з відблиском), виблискуючий жовтим" (5 СВ): der aller brehen gab der karvunkel helfe.siben gestirnes si geswigen. da schein wol tusent valt gestirne gelfe. Hie rot, da gel, dort gruene, nu tunkel var, so wize, bleich und brun, bla (jT. 433,3);

(1г) СК1г "жовтий, рудий волоссям (як ознака щастя)" (20 СВ): gelwe har (Tro. 3014. 13154. 23244); so nie wib mer getruch /schoner tohter dan si was. /wizgele was ir daz vas (волосся на голові) / und diu scheitel vil gereht./ daz vorhoubet was ir sleht, /die ouchbran brun undniht breit (Ene. 5155-5159);

С.2 "жовтий, пожовтілий від емоцій / хвороби" (10 СВ):

(2а) СК2а "пожовтілий від хвилювання / страху": zehant erlischet im das lieht, / sin rotiu varwe wirt im gel; / swie kuene er waere und wie snel, / in vaeht ein lamer scherge (Hbr. 1645-1648); da blicte er an Helenen ouch und wart da gruene same ein louch und als ein wahs geverwet gel (Tro. 34317);

(2б) СК2б "жовтий від негативних емоцій: нещирості чи злоби":

so mvgen elliv wip / her nach immer mere/ tragen gelffen mvt / gegen ir manne div ez svs nimmer getvt (Nlb. 670,4);

(2в) СК2в "пожовтілий від заздрості" (1 СВ): ich spur ein wunder dur die lant in gelwer gruener varwe schin: по всіх країнах відчувається чудна істота жовто-зеленого кольору, тобто заздрість (MR: 2);

(2г) СК2г "мертвотно жовтий" (4 СВ): den bart, die negel und daz har /liez er niht abe schroten./bleich als die gelwen toten / wart sin durliuhtic bilde (Part. 9701­04); wart von noeten also bleich, /daz nie so gel ein tote wart (Part. 10506);(2д) СК2д "жовтий від хвороби, жахливий на вигляд": der ist vorhtik, der ain slehtez har hat unddar zuo ainen krumben oder gepuckten leib..., der ain gelb varb hat undkrank augen... und des hend undfuez behend sint und mager (MK BN, 49: 49,A.22, Z.30);

С.3 "Жовтий як соціальна мітка" (3 СВ):

(за) СК3а "жовтий як асоціальний, злий, недобрий": (wenn) kain gelb varb
in in
(Augen) scheint: diu augen bedautent ain guot natur. manigvirbig augen
mit ainer gelben varb scheinplitzend oder der varb gruen sint als ains stains varb
bedautent ainenpoesen menschen
(MK BN, K.49: 44, A.3, Z. 29 - 35);

(зб) СК3б "жовтий як мітка єврейства": si bunden uf ir gezelt;/ ouch
huoben di juden
gelpf, / si bliesen ir wichorn, / in wart ze den Cristen vil zor,
/ si bunden an mit flize (K Chr. 11061-64);

(зв) СК3в "жовтий як знак продажних жінок: als Abzeichen offentlicher
Dirnen":
die sullent uf irn schuochen tragen ein gelwe vanle, da mit man si
erkenne
(MERAN. 13); bloer nac und gelwe kitel locken manegen valschen
bitel
(Ren. 12536);

(зг) СК3г "жовтий як мітка єретиків", див. характерні зображення на
книжкових мініатюрах.

Епізодично значення 1 виражалося похідною формою gelvar "жов­тий, жовтого забарвлення: gelbfarbig", gel-wiz "світло-жовтий, білявий" та gelwen "пожовтіти" [8, с. 60].

3.2.2. Вживання gel у свн. період: мовний коментар.

Аналіз характерних словосполучень (як атрибутивного, так і преди­кативного характеру) засвідчив, що прикметник виступає характерним означенням для позначень трьох типів. До типу І належать:

(а) позначення природних біологічних об'єктів: квіти, соняш-
ник, пожовкла листва; тварина з жовтим хутром
(bluome, loup; kunder,
tier:
5 СВ). Ці позначення часто лежали в основі порівнянь, див.
gel sam ein ringelbluome (Tro. 32438);

(б) позначення природних абіотичних об'єктів: дорогоцінні камені
(edelstein, adamant, topazjus: 4 СВ): ein gelwer adamant, genuch groz unde gut
(Ene. 9089-9092). Ці позначення також лежали в основі характерного по-
етичного порівняння:
ir ougen... gel als ein topazjus (Parz. 780, 20);

в) позначення штучних об'єктів: тканин (шовк: side, бархат: samit: 5 СВ), виробів з них (одяг (wat,: 17 СВ), ґудзиків (knopfelinen: 2 СВ), що мо­гли стати компаративними частинами образних порівнянь: sin har alsam ein side gel (Part. 9431). Ці позначення (див. vanle, kitel) могли вочевидь нести певну спеціальну соціальну символіку (див. семема ІІІ);

(г) позначення військового спорядження: військові палатки (pa-villun: 2 СВ), прапори (vane, panier: 3 СВ), щити (schilt: 6 СВ), див.: die schilte rot, gel unde bla (Part. 6154);

До типу ІІ відносяться близькі за спектром (д) позначення світлору­дого волосяного покрову на людських головах: волосся, кучері, борода (har, kopf, locke, vass, bart: 19 СВ), див.: uf sin gel reidez har: на його жов­тому, стиглому волоссі (Tro. 3013); si brachen ab ir gelwez har (Tro. 12944). Волосся могло мати різні відтінки: темніший (див. попередній при­клад) чи світліший, наближений до воскового: als ein wahs geverwet gel (Tro. 34317). Ці позначення часто співвідносилися з тканинами: ir locke sam ein side gel (Part. 20244, див. Part. 9431);

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72 


Похожие статьи

М І Гнатюк - Наукові записки

М І Гнатюк - Наукові записки в 11

М І Гнатюк - Наукові записки в 14

М І Гнатюк - Наукові записки в 15

М І Гнатюк - Наукові записки в 16