М І Гнатюк - Наукові записки в 14 - страница 31

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72 

2. Дьячок Н. В. Понятие мотивационной базы для номинатем типа "сло­восочетание + эллиптический универб" // Вісник Луганського національно­го університету ім. Т. Г. Шевченка. - Луганськ, 2008. - № 24 (163). - С. 56-60.

3. Земская Е. А. Активные процессы современного словопроизводства // Русский язык конца XX столетия. - М.: Наука, 1996. - 240 с.

4. Лингвистический энциклопедический словарь / Гл. ред. В. Н. Ярцева. -М.: Советская энциклопедия, 1990. - 688 с.

5. Осипова Л. И. Суффиксальные универбы с непредметной семантикой в русском языке // Филологические науки. - 1991. - № 5. - С. 61-69.

6. Сидоренко Е. Н. К вопросу о мотивационной базе универбов (на матери­але словацкого и украинского языков) // Проблемы развития и функциониро­вания современных славянских литературных языков. - М., 1993. - С. 110-124.

Теркулов В. И. Еще раз об основной единице языка // Вісник Лугансько­го національного університету ім. Т. Г. Шевченка. - Луганськ, 2006. - № 11 (106). - С. 127-136.УДК 811.112.2373.7

Тараба І. О.,

Житомирський державний університет ім. Івана Франка, м. Житомир

СОМАТИЧНИЙ СЕКТОР ЯК АНТРОПОКУЛЬТУРНА КОНСТАНТА НІМЕЦЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЧНОЇ КАРТИНИ СВІТУ

У статті досліджено соматичний сектор німецької фразеологічної картини світу, з метою здійснення узагальнюючого аналізу фразеологіз­мів з соматичним компонентом, встановлення обсягу поняття "сома-тизм" та виявлення частотності компонентів-соматизмів на матеріа­лі лексикографічних джерел

Ключові слова: соматизм, фразеологізмu з соматичним компонен­том, німецька фразеологічна картина світу.

The article deals with somatic sector of the German phraseological picture of the world. The aim of this study is a general analysis of the phraseolgical units with a somatic component, the identification of the content and volume of the term called "somatizm" and determining the frequency of the component-somatizm on the basis of lexicographic sources.

Key words: somatizm, phraseolgical units with a somatic component, the German phraseological picture of the world.

Соматична фразеологія яскраво демонструє універсальність та сво­єрідність мови, яка акумулює національні традиції розуміння, бачення людини та явищ оточуючого світу. "Той факт, що дійсність представле­на в різних мовах по-різному, пише Л. Н. Іорданська, проявляється навіть у такій, здавалося б, об'єктивній, універсальній сфері, як тіло лю­дини" [2, с. 397].

Соматичний код як один з універсальних кодів німецької мови актуа­лізується при категоризації дійсності та бере участь в описанні багатьох сфер життєдіяльності людини, декодує специфічне бачення світу, при­таманне німецькій культурі, що обумовлює постійний інтерес науковців та актуальність дослідження фразеосемантичного поля німецької мови "соматизми". Тілесний досвід це необхідна складова людського існу­вання, умова його повноти та цілісності [3, с. 54].

Метою нашого дослідження є загальний аналіз соматичного секто­ру німецької фразеологічної картини світу, а саме, встановлення об'єму німецьких фразеологізмів з соматичним компонентом та виявлення час­тотності компонентів-соматизмів на матеріалі лексикографічних джерел.

Найменування тіла людини в цілому, його зовнішніх та внутрішніх час­тин і органів входять до компонентного складу значної кількості німецьких фразеологізмів, де соматизми репрезентуються як тематичні індикатори. А. Д. Райхштейн встановив, що серед 17 німецьких найбільш частотних іменників у складі фразеологізму виявлено 11 лексичних соматизмів, а саме,

© Тараба І. О., 2010таких лексем, як Hand, Kopf, Auge(n), Herz, Ohr, Fufi, Hals, Mund, Bein, Nase, Finger [4, с. 93]. До аналогічних результатів приходить і К. Пальм: перші три позиції з точки зору фразеологічної активності в німецькій мові серед іменників відповідно займають Hand, Auge та Kopf [9, с. 38].

Варто зауважити, що у нашому дослідженні до обсягу поняття "сома-тизм" ми віднесли не лише частини тіла людини, але й методом суціль­ної вибірки виявили фразеологічно активні соматизми представників фау­ни: тварин, птахів, риб та ін., так як вони без сумніву належать до області соматичної лексики та фразеології. Крім того, ми розділяємо позицію тих науковців, які поруч з назвами частин тіла людини та тварини виділяють також іменники, які лексично репрезентують різноманітні характеристики та реакції суб'єкта: Atem, Blick, Schritt [9, с. 39], термінологічні прикметни­ки pectoral, dental, muskular, а також дієслова на позначення функцій, які здійснюються органами людини: atmen, blinzeln, verdauen [5, с. 76].

Усі фразеологічно активні ЯС (ядерні слова) (Kernwdrter) в межах со­матичної фразеології розподіляються наступним чином [4, с. 92]:

1) Максимально частотні ЯС (кількість утворених ФО (фразеоло­гічних одиниць) — більше 80): 4 лексеми, 480 ФСК (фразеологізмів з со­матичним компонентом): Hand, Auge, Herz, Kopf.

2) Високочастотні ЯС (кількість утворених ФО — 21-80): 16 лексем, 586 ФСК: Bein, Blut, Finger, Fufi, Gesicht, Haar, Hals, Haut, Leib, Maul, Mund, Nase, Ohr, Rucken, Seele, Zunge.

3) Середньочастотні ЯС (кількість утворених ФО — 6-20): 41 лексема, 422 ФСК: Arm, Arsch, Bart, Bauch, Brust, Buckel, Daumen, Faust, Ferse, Fell, Fleisch, Galle, Gift, Haupt, Hintern, Horn, Kehle, Klappe, Knie, Knochen, Leder, Lippe, Lunge, Magen, Mark, Nacken, Nerv, Pelz, Rachen, Schadel, Schnabel, Schnauze, Schofi, Schulter, Schwanz, Schweifi, Seite, Stirn, Trane, Wasser, Zahn.

Низькочастотні ЯС (кількість утворених ФО — 1-5): 124 лек­семи, 241 ФСК: Achsel, Ader, Affenzahn, Argusaugen, Augapfel, Backe (1 - щока; 2 - сідниця), Balg, Barenhaut, Birne, Blase, Bockhorn, Brummschadel, Busen, Dach, Daumchen, Dez, Dickkopf, Elle, Ell(en)bogen, Engelszunge, Falte, Faser, Faustchen, Feder, Fingerspitze, Fischblut, Fittich, Flugel, Fratze, Fresse, Freiersfui, Froschblut, Fuhler, Fuizehe, Gansehaut, Gaumen, Gebein, Geist, Genick, Gerippe, Giftzahn, Glied, Goderl, Gruifui, Gurgel, Hammelbeine, Handchen, Handgelenk, Hasenfui, Hasenherz, Herzblut, Hinterbein, Hinterhand, Hinterkopf, Hirn, Huhnerauge, Hundeschnauze, Hungerpfote, Kalbsfell, Karton, Katzendreck, Kindesbein, Klaue, kleiner Finger, Kopfchen, Korper, Kralle, Kratzfufi, Kreuz, Kriegsfufi, Krokodilstrane, Krone, Kropf, Kuhhaut, Kuppelpelz, Kusshand, Lamang, Lammerschwanzchen, Leber, Lende, Lid, Loffel, Lowenhaut, Maulchen, Menschenseele, Nabel, Nagel, Nasenspitze, Niere, Organ, Pelle, Pferdefui, Pfote, Plauze, Puls, Pupille, Ranzen, Riecher, Rippe, Rotz, Rube, Ruckgrat,Schafleder, Schafspelz, Scheifidreck, Scheifie, Scheitel, Schuppe, Schwarte, Speichel, Spucke, Stielauge, Straufienmagen, Tanzbein, Tranendruse, Urin, Vorhand, Wanst, Wimper, Wirbel, Zahnfleisch, Zehe, Zopf.

Отже, ідея візуальності концептуалізації займає провідну позицію, крім того, презентується також висока фразеологічна активність функці­ональних соматизмів людини, з якими пов'язані переважно різні види ді­яльності (Kopf мислення; Hand (фізична) дія; Mund мовлення, при­йом їжі; Bein рух), способи отримання інформації (Auge зір; Finger та Haut — відчуття; Nase — нюх; Ohr — слух) та її обробки (Herz та Seele — по­чуття, емоції; Gesicht міміка).

Серед соматизмів німецької мови фразеологічному переосмисленню підлягають позначення частин тіла людини, більша частина ЯС фразео­логізмів з соматичним компонентом позначення видимих частин тіла.

За допомогою фразеологізмів з соматичним компонентом людина опи­сує і оточуючий світ, і простір, і час, і зовнішні якості, і внутрішні власти­вості, діяльність, поведінку, крім того, відбувається вираження почуття-стану або почуття-відношення до кого-, чого-небудь: zur Hand haben / sein, jmdm. (schwer) im Magen liegen, eine gute Nase fur etwas haben, einer Sache zu Leibe rucken, einer Flasche den Hals brechen, Jahre auf dem Buckel haben, ein grofies Mundwerk haben, mit dem Arsch auf Grundeis gehen, jmdm. Locher in den Bauch fragen, die Ohren spitzen /aufsperren /aujmachen, etwas frisst an jmds. Leber, Musik im Blut haben, ein guter Kopf sein та ін.

Увесь зовнішній та внутрішній атлас тіла умовно може репрезенту­ватися у тричастинній композиції — верхня, серединна та нижня складо­ві людини. Матеріал переконує: кожна з цих частин тим чи іншим сво­їм елементом бере участь у створенні фразеологічних образів у фразео­логічному описі світу.

Проілюструємо це на прикладах:

1) верхня частина людини (Oberteil desMenschen): in aller Mundesein, ein bekanntes Gesicht sehen, jmdm. den Kopf vollmachen /vollreden, jmdm. mit etwas in den Ohren liegen, etwas auf den Hals bekommen, jmdm. den Kopf schwer machen, jmdm. jmd. vor die Nase setzen, jmdn. / etwas nicht aus den Augen lassen, nicht uber seine Nasenspitze hinaussehen, eine boshafte / bose / giftige Zunge haben, etwas mit eiserner / frecher Stirn behaupten, trockene / durstige Lippen haben, immer eine trockene Kehle haben, jmdm. klebt die Zunge am Gaumen, sich in die Haare geraten, um des Kaisers Bart streiten, der Zahn der Zeit та ін.;

серединна частина людини (Mittelteil des Menschen): einen zur Brust nehmen, sich etwas unter den Nagel reifien, jmdm. in den Rucken fallen, es lauft jmdm. (eis)kalt den Buckel hinunter, das Herz rutscht jmdm. in die Hose, sich die Finger schmutzig machen, alle Hande voll zu tun haben, sich den Bauch vollschlagen, aus tiefster Seele bedauern, frisch / frei von der Leber weg (reden / sprechen), breite Schultern haben, jmdm. (machtig) an dieNieren gehen, jmdm. ist flau im Magen, alles nach seiner Elle messen, in einem Atemzug, nichts auf den Rippen haben, einen langen Arm haben та ін.;

3)  нижня частина людини (Unterteil des Menschen): jmdm. zu Fufien liegen, etwas /jmdn. am Bein haben, jmdm. in den Arsch kriechen, weich in den Knien werden, jmdm. auf den Fersen folgen, jmdm. auf die Zehen treten та ін.;

4)  загальні компоненти для тіла людини, а також цілісний, зде­більшого вертикальний опис людини (allgemeine Komponenten des Menschenkorpers und vertikale Menschenbeschreibung): vom Fleisch fallen, wie er leibt und lebt, einen sechsten Sinn (fur etwas) haben, jmdn. bis aufs Blut aussaugen, jmdm. das Mark aus den Knochen saugen, (Menschen) aus Fleisch und Blut, die Muskeln spielen lassen, mit Leib und Seele, sich wohl in seiner Haut fuhlen, Nerven wie Drahtseile haben, jmdm. das Fell uber die Ohren ziehen, sich bis auf die Knochen blamieren, kein Organ fur etwas haben, keinen trockenen Faden mehr am Leib haben, nass bis auf die Knochen, eine brave /ehrliche /lustige Haut sein, von Kopf bis Fufi та ін.

Підсумовуючи, слід зазначити, що фразеологізми з соматичним компо­нентом демонструють високу фразеологічну активність. За підрахунками Райхштейна ФСК складають 15-20% усіх фразеологізмів сучасної німець­кої мови, а отже й потребують комплексного дослідження, так як уявлен­ня про власне тіло керує світосприйняттям та його мовною репрезентаці­єю, а й отже, транслює особливості культурного простору буття людини.

Література:

1.Денисенко С. Н. Словник-довідник з фразеологічної деривації на основі існуючої фразеології німецької мови з перекладом прикладів на українську та російську мови. Вінниця, НОВА КНИГА, 2005. — 288 с.

2.Иорданская Л. Н. Лингвистика частей тела / Семиотика. Лингвистика. По­этика: К столетию со дня рождения А. А. Реформаторского. - М., 2004. - С. 397.

3.Никитина Е. С. Игры с телом У Журавлев И. В., Никитина Е. С., Соро­кин Ю. А., Реут Д. В., Тхостов А. Ш. Психосемиотика телесности / Под общ. ред. и с предисловиями И. В. Журавлева и Е. С. Никитиной. - М., 2005. - С. 54.

4.Райхштейн А. Д. Сопоставительный анализ немецкой и русской фразео­логии /А. Д. Райхштейн. - М.: Просвещение, 1980. - С. 92-93.

5.Dornseiff F. Der deutsche Wortschatz nach Sachgruppen mit alphabetischem Generalregister /F. Dornseiff, U. Uasthoff, H. E. Wiegand. - Berlin: de Gruyter, 2004. — 933 s.

6.Duden in zwolf Banden. Redewendungen. Worterbuch der deutschen Idiomatik. 3., Uberarbeitete und aktualisierte Auflage. Dudenverlag. Mannheim / Leipzig / Wien / Zurich, Band 11, 2008. — 959 s.

7.Friederich W. Moderne deutsche Idiomatik. Alphabetisches Worterbuch mit Definitionen und Beispielen. Max Hueber Verlag. MUnchen, 1976. — 565 s.

8.Hetzel S. Wie der Deutsche spricht. Melchior Verlag. - Leipzig, 1896. — 355 s.

Palm Ch. Phraseologie: Eine EinfUhrung / Ch. Palm. - Tubingen: Narr, 1995. — 130 s.УДК 811.581.34

Тихонова О. Ф.,

Краматорський економіко-гуманітарний інститут, м. Краматорськ

ЗВУКОВІ ЗАПОЗИЧЕННЯ В СУЧАСНІЙ КИТАЙСЬКІЙ МОВІ ЗМІ

У цій статті автор аналізує фонетичні запозичення китайської мови, які увійшли до складу китайських ЗМІ, їх функціонування, типи та визначає їх роль у мові.

Ключові слова: ЗМІ, англомовні запозичення, звукові запозичення.

The article deals with the phonetic loan-words, which function in Chinese Mass Media. The semantic groups and types are analyzed. Their role in the language is defined.

Key words: Mass Media, loan-words, phonetic loan-words.

Наприкінці ХХ - на початку ХХІ ст. активізувалися також китайсько-англійські мовні контакти, результатом яких стала значна кількість запо­зичень у різних сферах діяльності. Це зумовлено розмаїттям позамовних чинників, об'єктивних і суб'єктивних: розвитком економічних зв'язків, впливом стилю американського життя, модою на іноземні слова, до­сягненнями англомовних країн в окремих сферах діяльності, пожвав­ленням культурних зв'язків, двомовністю, зрушеннями комунікативно-прагматичного характеру, престижем англійської мови, стереотипи сприйняття США та Великої Британії пересічним громадянином, вжи­ванням англіцизмів для демонстрації освіченості або неординарності та внутрішньомовними потребами: (необхідністю назв для нових предме­тів, процесів, понять; потребою поповнити експресивні засоби). Отже, процес запозичення іншомовних слів став одним з найважливіших дже­рел поповнення лексичного складу будь-якої мови.

До іншомовних запозичень відносяться всі лексичні одиниці, поява яких в одній мові пов'язана з копіюванням зовнішньої або внутрішньої структури відповідних прототипів інших мов.

Актуальність дослідження обумовлена перш за все тим, що питання вивчення іншомовних запозичень в китайській мові представляє значний інтерес. Вивчення цієї проблеми має поряд з теоретичним велике прак­тичне значення. Незнання принципів запозичення іноземної лексики, її особливостей і структури, невміння відрізнити звукове запозичення від слів китайського походження досить часто ставлять перекладача у скрут­не становище і призводять до смислових помилок. Наприклад, звукове запозичення ^^^ЙЙ^^ - протитанкова керована ракета від англій­ської абревіатури TOW - Tube-launched, Optically-tracked, Wire-guided

 

© Тихонова О. Ф., 2010переводять як "керамічна ПТКР". Отже, цей приклад пояснює наскільки важливо та актуально вивчення запозиченої лексики.

Аналіз останніх джерел досліджень і публікацій. Над проблемами, що постали перед українською мовою засобів масової інформації пра­цює багато дослідників: О. Стишов приділяє увагу особливостям розви­тку лексичного складу української мови кінця ХХ ст. [8]; Т. Рудакова ви­вчає соціально-економічну лексику англомовного походження в сучас­них ЗМІ; Л. Архипенко досліджує процеси запозичення у сучасній укра­їнській мові кінця ХХ ст. [1] та ін.

Серед російських вчених, які вивчали питання іншомовних запози­чень у сучасній китайській мові варто зазначити І. Кленіна [4], В. Горе-лова[3], А. Семенас [7] та ін.

Використання іншомовних запозичень, а насамперед англомовного походження, в китайській мові стало настільки розповсюдженим яви­щем, що можна говорити про появу нового типу лексичних одиниць. Отже, мета статті полягає у аналізі та вивченні процесу адаптації звуко­вих запозичень китайської мови.

Запозичення іноземної лексики здебільшого здійснюється двома шля­хами - звуковим запозиченням і калькуванням. У першому випадку за­позичується зовнішня, звукова оболонка іншомовного слова, у другому - його словотворча структура, тобто ознака поняття, покладена в основу його назви. Варто відмітити, що звукові запозичення представляють най­більший прошарок запозичень, які адаптуються у китайській мові.

Відмітимо, що до звукових запозичень не відносимо особисті імена (ономастика) і географічні назви (топонімія).

Щодо європейських запозичень, як стверджує чеський професор
З. Новотна, серед
650 звукових запозичень із європейських мов 69,85%
становлять англомовні запозичення, 13, 04% - французькі, 8,4% - росій-
ські,
3,18% - італійські [4;15]. Деякі науковці пояснюють велику кіль-
кість англійських запозичень стислістю англійських слів, що сприяє їх
транскрибуванню двома
- трьома складами. Проте, на наш погляд, буде
правильнішим пояснювати це багатолітньою економічною і політичною
залежністю феодального Китаю від англійського і американського імпе-
ріалізму. Наведемо приклади фонетичних запозичень англомовного по-
ходження:
ШШЬєп&ї від англ.. bungee - , Y^bufei від англ.. buffet, pfpku
від англ.. cool, M^W]/M^W]kangmiqin /kangmixun від англ.. comission,
^^kelong
від англ.. clone, MMMdisike від англ.. disco, ^^W\jiyin від
англ.. gene, Ш&Ь xipishi від англ.. hippies,=^^r heike від англ.. hacker,
'4s^ktfi\mashaji від англ.. massage,Щ^-pengke від англ.. punk/ponks,ШШ
ruiwu від англ.. rave, Щ/Щ xiu/sao від англ..,          shashi від англ..

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72 


Похожие статьи

М І Гнатюк - Наукові записки

М І Гнатюк - Наукові записки в 11

М І Гнатюк - Наукові записки в 14

М І Гнатюк - Наукові записки в 15

М І Гнатюк - Наукові записки в 16