М І Гнатюк - Наукові записки в 14 - страница 32

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72 

SARS, ІЩЩ weige від англ.. viagra, ftjjdryapishi від англ.. yupies і ін.. Із французької мови запозичені такі слова:  ^'^j^^-kaboni'er, fH^HtJLmote'er, Е^!№ННг balikate, ^М^" youlika Eureka , t_P)jfc shalong salon. Довгий шлях пройшло італійське слово cannone (пушка), до того як воно як термін потрапило в китайську мову через японську. Із іспанської мови було запозичене, наприклад]\LfcW$ieerninuo El-Nino [10].

Специфікою звукових запозичень в китайській мові є прагнення зро-
бити їх зрозумілішими, ввести їх в певні лексико-граматичні розряди слів.
Практично це виявляється в приєднанні до багатьох запозичень односкла-
дових, рідше двоскладових семантичних класифікаторів, що виражають
певні родові поняття. В результаті подібного схрещування виходять слова-
гібриди, що складаються із запозиченої іншомовної основи і китайсько-
го словотвірного (що класифікує) елементу. Ці фонетико-семантичні запо-
зичення називаються також напівкальками, напівфонетичними або зміша-
ними запозиченнями, порівняйте:              
- "джип" jipu (цзипу +
$ машина) , "ЙИШ "балет" (балей - транскрипція + Ш - танець), ІП
"гармата" цзянун - транскрипція + Ш знаряддя) jH'n'jH "махорка"
мохе - транскрипція + Штютюн) . Наведемо приклади невійськової те-
матики:
MMJ^bobozu, ЩШШ xuejiayan cigarette, "t^Jt kapian sheet, Дї
MiJjMl^e'erninuo xianxiang, S.M'fe hanbaobao, lllilftjueshiyue, І^-^Ш
pingpangqiu, ШШШ sangnayu, ^/KltJ^hue'erziwu та ін.. В разі часткової
або повної адаптації і участі в словотвірних процесах семантичний класи-
фікатор може опускатися. Так, наприклад, сталося з термінами
ЙЖ (танк)
і тШ (радар), які раніше мали в своєму складі відповідні класифікатори $
(віз), а (вежа), та з термінами ~ сауна, ЩШ - сигарета - боулінг,
ФІЇШ - вальс, які раніше мали класифікатори Ш, Зк>    Ш, Ш°

Китайська мова звертається до звукових запозичень зазвичай у тих випадках, коли семантичне запозичення (калькування) неможливе або недоцільно. Наприклад, при запозиченні термінів, утворених від влас­них назв. В результаті запозичення подібних імен в китайській мові з'явилися назви систем зброї М/К^НтІй ke'erteqiang кольт, отруйних ре­човин ЗИ^Н-І,^ yadanghuaqi адамсіт; фізичних одиниць: anpei ампер, ІХШ fute (вольт), сортів вин ІІі^УМЙ helisijiu (херес), bailandi коньяк, ЦШШШ madelajiu (мадера) . Інколи, запозичуючи іме­на власні, китайці удаються до описового перекладу, наприклад: ЁРйСЙ \%A^yindu baimianbu - індійська бавовняна тканина.

По-друге звукові запозичення жать бути назвами іноземних грошових
одиниць:
^M3<M\gelifuna (гривня), MtHila (ліра), falang (франк),
^^Jnake (марка); деяких лікарських препаратів: Н^И±# a'sipilin (ас-
пірін),            
kekayin (кокаїн). Слід зауважити, що запозичені назви лі-

ків у відмінності від сортів вин і систем зброї не оформляються семан­тичним класифікатором t^yao ліки.

По-третє, це відбувається при запозиченні понять, для передачі яких в іноземній мові, найчастіше в англійській, використовується абревіату­ра: ШШЖ oupeike (OPEC- ) -           leida (RADAR - radio detection

and ranging) - " радар, радіолокатор " або в назвах літаків, наприклад: Щ tu - Ту, ЗЗ an - Ан, ft^Lyake - Як,        yila - Іл, ^su - Су ті ін.

Висновки. Звукове запозичення потрапляючи в китайську мову, під­дається фонетичній і граматичній адаптації. Ці процеси умовно можна розділити на три стадії. На першій стадії воно усвідомлюється як іншо­мовне вкраплення, чуже для даної мови. На другій стадії розцінюється як декілька аномальне, але допустиме до використанні у мові. На тре­тій - "асимільоване запозичення", іншомовне походження якого якщо і усвідомлюється, то об'єктивно довести це, виходячи з аналізу синхрон­ного стану мови, не можна. Додатковою ознакою повного семантичного засвоєння є поява у нього власного словотвірного гнізда і опущення се­мантичного класифікатора, що було розглянуте вище.

Майже все звукові запозичення в китайській мові, за винятком утво­рених від імен власних, мають синоніми. Синонімічним пари конкуру­ють між собою за право позначати те або інше поняття. Звісно, що пере­вагою користується те слово, яке відповідає вимогам мови, а саме точ­ності і стислості.

Література:

1.Архипенко Л. М. Активізація процесу запозичення у сучасній україн­ській мові кінця ХХ ст. // Культура народов Причерноморья: Научный жур­нал. - Симферополь, 2003. - № 37. - С. 136-137.

2.Баженов Г. А. О некоторых изменениях в современной лексике в КНР, Сянгане и на Тайване // Мир китайского языка. - 1998. - № 1. - С. 10-16.

3.Горелов В. И. Лексикология китайского языка. - М., 1984. - 218 с.

4.Кленин И. Д. Иноязычные заимствования в современном китайском языке // Мир китайского языка. - 1998. - № 2. - С. 8-22.

5.Ошанин И. М. Слово и часть речи в китайском языке. - М., 1948. - 301 c.

6.Пэн Чунань. О переводе иноязычных терминов. - "Чжунго юйвэнь", № 14, Пекин, 1953. - С. 18.

7.Семенас А. Л. Лексика китайского языка. [базовый учебник] / А. Л. Се-менас; Ин-т востоковедения РАН. - Изд. 2-е, стер. - М.: АСТ, 2005. - Восток-Запад. - 310 с.

8.Стишов О. А. Нові абревіатури в мові мас-медіа кінця ХХ століття // Мо­вознавство. - 2001. - № 1. - С. 33-41.

 

9.   Стишов О. А. Особливості розвитку лексичного складу української мови кінця ХХ ст. // Мовознавство. - 1999. - № 1. - С. 7-21.

10.Protecting our mother tongue "Points of View - New Arguments" [Електро­нний ресурс] / Lin Zhibo // 2004. - №4. Режим доступу до газети www.people. com.cn

йаМі§ШШ/^:Ш^*^ЖШ±- 2007 - 272Н =Тишко О. В.,

Національний університет "Острозька академія", м. Острог

КОГНІТИВНІ СТРУКТУРИ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ ЗНАНЬ

Стаття присвячена властивостям основних когнітивних структур та їх місцю у концептуальній сітці, яка схематично зображає досвід лю­дини. Стаття також окреслює взаємозв'язок між деякими ментальни­ми структурами.

Ключові слова: когнітивні структури, концептуальна сітка, мен­тальні структури.

The article looks at the description of cognitive structures and identifies their role in the conceptual net, which reflects one's experience. The article outlines connection between various cognitive structures.

Key words: cognitive structures, conceptual net, cognitive structures.

Протягом останніх десятиліть учені галузей лінгвістики, психології та інформатики, вивчаючи способи отримання, обробки, зберігання та використання інформації, представили низку когнітивних структур, які використовуються для ментальної репрезентації знань. Оскільки в про­цесі комунікації ми виконуємо деякі операції по відношенню до інфор­мації, а зробити це ефективно ми не можемо без фонових знань про ког-нітивні структури, саме тому вважатимемо нашу статтю актуальною. Ментальні структури такі, як пропозиції, схеми, сценарії, скрипти, сіт­ки, фрейми, концепти є об'єктом когнітології, а власне об'єктом і нашо­го дослідження. Немає одностайності щодо класифікації та диференціа­ції різних когнітивних структур серед учених, у нашій статті ми розгля­немо різні погляди на класифікацію та визначення цих моделей. Предме­том дослідження є коротка характеристика вищезазначених ментальних структур та їх місце в концептуальній сітці.

Насамперед, звернемося до визначень концепту та його взаємозв'язку з фреймом, адже це когнітивна структура, яка з'явилась у лінгвістиці ра­ніше інших ментальних структур. Сьогодні у багатьох дослідженнях можна знайти компаративний аналіз концепту і фрейму, що спричинено природою їх будови. У когнітивній лінгвістиці фрейм неодноразово ква­ліфікують як сукупність концептів. Лінгвіст, який одним з перших почав використовувати фрейми для виявлення граматичних зв'язків у мові та для пояснення і представлення зв'язків між вербальною інформацією та загальними знаннями про світ, Ч. Філлмор вважає, що фрейм - це систе­ма концептів, які співвідносяться так, що для розуміння будь-якого з них потрібно осягнути всю структуру, до якої входить цей концепт. Так, на­приклад, при вивченні слів англійською мовою, подають групи слів: усі

© Тишко О. В., 2010дні тижня, назви членів сім'ї, а не окремі слова. Такі групи слів утримує разом те, що вони "мотивуються, визначаються і взаємно структурують-ся особливими уніфікованими конструкціями знання або схематизація­ми досвіду", які називаються фреймом [13, c. 121]. Прихильниками цієї концепції є дослідники Н. Болдирєв, Т. ван Дейк, У. О. Карпенко, які по­діляють думку про те, що фрейми є сукупність концептів чи типові, за­гальні знання, організовані навколо поняття, які, все ж не прирівнюють­ся до асоціацій, адже вони описують суттєве і можливе [2; 3].

Інша ментальна структура, яка є необхідною для розуміння способів обробки та використання інформації схема, яку інколи називають ког-нітивною структурою чи концептом у широкому сенсі. Дефініція схеми, яка запропонована Є.С. Кубряковою як "спосіб представлення інформа­ції", не особливо відрізняє її від інших структур представлення знань [6, с. 179]. Окремими когнітивними структурами вважав схеми Р.А. де Бо-ґранд, який розглядав їх як глобальні зразки подій та станів у впорядко­ваній послідовності [11, с. 90]. Визначаючи місце схеми у концептуаль­ній сітці загалом і прослідковуючи її взаємозв'язок із фреймом, який є чи не найчастіше вживаною когнітивною структурою для представлення знань, робимо деякі висновки. Беручи до уваги розуміння фреймів за Ч. Філлмором: об'єднані в систему певні схеми чи конструкти понять або термінів, чия структура накладається на деякі аспекти людського досвіду і які можуть містити елементи, що є одночасно частинами інших таких конструктів, ми погоджуємося з тим, що схеми - це переважно спосіб зо­браження фреймових структур, який носить графічний характер [12, с. 123]. Крім того, якщо весь наш досвід представити у вигляді глобальної сітки, або наш лексикон у вигляді вербально-семантичної сітки, то схе­ми, знаходячи своє місце в ній, це зображення зв'язків між частинами цієї сітки: концептами, поняттями, словами тощо.

Одним із найчастіше вживаних термінів у когнітивній лінгвістиці є пропозиція, що використовується, за О. С. Кубряковою для позначення особливої оперативної структури свідомості чи особливої одиниці збе­реження знань в голові людини [6, с. 137]. Серед багатьох існуючих де­фініцій пропозицію розуміють як певне концептуальне об'єднання, пев­не змістовне ціле з визначеними компонентами цього цілого; між час­тинами пропозиції існують визначені зв'язки або відношення [1, с. 82]. У рамках когнітивного і власне лінгвістичного аналізу [Арутюно­ва 1973; Богданов 1977; Филлмор 1981; Чейф 1983; Залевская 1985; Ка­раулов 1987; Кубрякова 1991; Панкрац 1992 та ін.] термін "пропози­ція" постає як логічне пов'язування сутностей світу, який людина уяв­ляє, а також поєднання відношень завдяки предметно-практичному до­свіду людини, повторному осмисленню світу і т.д. [6, с. 138]. У працях Л. А. Ніжегородцевої-Кириченко та Д. М. Павкіна знаходимо посиланняна безпосередній зв'язок між пропозицією і фреймом: згідно з концепці­ями вчених пропозиція є будівельним блоком фрейму, а сам фрейм (суб­фрейм) може бути складовою концептуальної сітки (Ф. Джонсон-Лерд, Ю. М. Караулов, Ю. Г. Панкрац, Е. Ф. Скороходько, Г. Скрегг) [9; 8]. Узагальнюючи досвід Козак С. В., яка вважає, що будь-який елементар­ний фрейм відповідає пропозиції, а мовним відповідником комплексно­го фрейму є декілька пропозиційних структур, об'єднаних однією темою [5] схилятимемося до думки, що пропозиція - це об'єднання концептів за певною темою та зв'язки між ними. Ця когнітивна структура - складо­вий компонент фреймової моделі.

Як одне з найважливіших понять фреймової семантики, прототип ви­значають, як великий пласт інформації, яка притаманна тій чи іншій куль­турі. На основі цієї інформації дають визначення і значення слову [14, с. 2]. Прототип вважають складовою фрейму, або навіть синонімічним по­няттям. Так Ч. Філлмор спочатку розумів фрейм суто лінгвістично як сис­тему вибору мовних засобів - слів, граматичних правил, мовних категорій, - які асоціюються з прототипними сценами або типовими ситуаціями [10, с. 54]. За Л. А. Ніжегородцевою-Кириченко, фреймові моделі організують інформацію у прототипних категоріях, а прототипна категорія, в свою чер­гу, містить концепти, які відповідають її змістові більшою або меншою мі­рою (G. Lakoff, E. Rosch, J. Taylor, А. Wierzbicka) [8, с. 59].

Окрім зазначених моделей у переліку когнітивних структур знаходи­мо скрипти і сценарії, які зазвичай асоціюються з фреймами або вважа­ються їх типами чи елементами. Скрипти - в концепції Р. Шенка та Р. Абельсона - один із типів структур свідомості, вид фрейму, який вико­нує деяке конкретне завдання в обробці природної мови, це визначена на­перед стереотипна послідовність подій, яка визначає добре відому ситуа­цію [15]. Більшість скриптів засвоюється в дитинстві, у результаті безпо­середнього досвіду або співпереживання при спостереженні за іншими людьми. Скрипти вважали різновидом "схем", які проявляли формаль­ну і функціональну схожість з поняттям "контекст поведінки". (поведен-ченский контекст) [Kruse 1986, с. 136]. Важливою властивістю скриптів є повторюваність слотів, ролей, одиниць і т.п., що входять в структури текстотворення [Jones 1977, с. 116]. Базовими одиницями пам'яті є сце­ни - цеглинки скриптів [15, с. 464]. Пізніше дійшли до визначення скрип-тів як набору очікувань того, що далі відбуватиметься з ситуацією, яку сприймаємо. Під життєвим досвідом часто маємо на увазі те, як діяти і як інші чинитимуть у конкретних стереотипних ситуаціях. Це знання і нази­вається скриптом. У більшості випадків мислення - це пошук скриптів, які наявні, і порівняння їх зі старими (готовими) скриптами, які існують, а не продукування нових ідей та запитань. Але скрипти не дають вичерп­них відповідей [6, с. 173].У кінці 1970-х р.р. термінологія теорії скриптів широко використову­вались не лише у роботах зі штучного інтелекту, а й в аналізі дискурсу. Т. А. ван Дейк вважає, що скрипти позначають прототипні епізоди, є по­слідовністю подій та дій, відображених у фреймах. Типовим для скрип-тів є те, що вони базуються на різних видах загальноприйнятих устано­вок [3, с. 23].

При аналізі когнітивних структур неможливо опустити сценарії, які, вслід за М. Мінським, розглядають як один із типів фрейму. У терміно­логії Є. С. Кубрякової "сценарій" - це різновид структури усвідомлен­ня (репрезентації), одне з основних понять концепції М. Мінського. Сце­нарій утворюється в результаті інтерпретації тексту, коли ключові слова та ідеї тексту створюють тематичні ("сценарні") структури, які дістаємо з пам'яті на основі стандартних, стереотипних значень, що приписують термінальним елементам [6, с. 181]. М. Мінський у своїй праці "Фрейми для представлення знань" пропонує будувати знання про світ у вигляді фреймів-сценаріїв. За М. Мінським фрейм-сценарій являє собою типову структуру для певної дії, події, поняття і т.д., що містить характерні еле­менти цієї дії, події [7, с. 43].

М. Мінський виділяє такі рівні сценарної структури, які ми можемо знайти у роботах С. В. Козак та ін. як типи фреймів:

1) поверхнево-синтаксичні фрейми: переважно дієслівні та іменнико­ві структури;

2) поверхнево-семантичні фрейми: значення слів, а також учасники, знаряддя, стратегії, цілі, наслідки та побічні ефекти, які стосуються пев­ної ситуації;

3) тематичні фрейми: проблеми і стратегії, пов'язані з реалізацією конкретної теми;

4) наративні фрейми: типові історії, пояснення, аргументи, а також зав'язка, розвиток тощо, які допомагають слухачеві створити свій новий тематичний фрейм [5, с. 245].

Отже, сценарій - це не просто ланцюжок подій, а зв'язаний каузаль­ний ланцюжок дій. Він може розгалужуватися на безліч можливих шля­хів, які сполучаються у найбільш характерних для сценарію точках - еле­ментарних діях. Якщо, наприклад, брати сценарій у ресторані, то такими діями є "прийом їжі" і "грошова оплата".

Таким чином, проаналізувавши деякі зі структур ментальної репрезен­тації знань, які, ми вважаємо найбільш необхідними, зважаючи на об'єкт нашого дослідження, можемо зробити наступні висновки. Досить при­родним вважаємо те, що фрейми ототожнюють з багатьма когнітивни-ми структурами, адже вони або значною мірою схожі з фреймами, або є категорією чи компонентом, без яких важко уявити фрейм. Представимо власну потенційну схему співвідношення ментальних структур, яку вва­жатимемо практичною при схематизації когнітивного процесу. Насампе­ред, виокремимо три площини, які включатимуть свої поняття. До одні­єї з площин належать інформація, знання, досвід, інтелект. Вони знахо­дяться у центрі нашої моделі, адже когніція - це пізнання людини, отри­мання інформації, передача знань і т.п. Інша площина - концептуальна ца­рина (концептуальна сітка), ментальний простір, ментальний досвід. По­силаючись на С. А. Жаботинську, Ч. Філлмора, Р. Ленекера та ін. може­мо стверджувати, що вся інформація та усі знання, якими володіє люди­на, розміщені в людській пам'яті у вигляді системи пойменованих концеп­тів, у вигляді концептуальної сітки чи ментального простору, що містять у собі окремі фрейми, концепти, пропозиції і т.д. Слід звернути увагу, що за М. О. Холодною ментальні простори "відіграють роль медіатора та проли­вають світло на функціонування ментальних структур та ментальних ре­презентацій" [4, с. 35]. Отже, ментальний простір є посередником між іс­нуючими ментальними структурами і знаннями по світ. Ментальний про­стір є індивідуальним семантичним простором свідомості.

Самі когнітивні структури, до яких віднесемо фрейми, концепти, схеми, скрипти, сценарії належать до наступної площини (становлять інший ща­бель), а пропозиції, слоти, термінальні вузли, які є будівельним матеріалом когнітивних структур становлять нижчий рівень ієрархічної структури.

Література:

1.Арутюнова Н. Д. Предложение и его смысл: логико-семантические проблемы. - М.: Наука, 1976. - 383 с.

2.Болдырев Н. Н. Когнитивная семантика: Курс лекций по английской фи­лологии. - Тамбов: ТГУ, 200. - 123 с.

3.Ван Дейк Т. А. Язык. Познание. Коммуникация: Пер. с англ. / Сост. В. В. Петрова; Под ред. В. И. Герасимова. - М.: Прогресс, 1989. - 312 с.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72 


Похожие статьи

М І Гнатюк - Наукові записки

М І Гнатюк - Наукові записки в 11

М І Гнатюк - Наукові записки в 14

М І Гнатюк - Наукові записки в 15

М І Гнатюк - Наукові записки в 16