М І Гнатюк - Наукові записки в 14 - страница 33

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72 

4.Засєкіна Л. В. Структурно-функціональна організація інтелекту. - Ост­рог: НаУОА, 2005. - 370 с.

5.Козак С. В. "Людина і Природа" у літературно-художньому дискурсі: досвід фреймового аналізу (на матеріалі романів Е. Штріттматтера і Т. Гарді): Дис. канд. філол. наук. - Одеса, 2007. - 215 с.

6.  Краткий словарь когнитивных терминов / Кубрякова Е. С.,
Демьянков В.
З., Панкрац Ю. Г., Лузина Л. Г. - М., 1996. - 245 с.

7. Минский М. Фреймы для представления знаний: Пер. с англ. - М.: Энергия, 1979. - 151 с.

8. Нижегородцева-Кириченко Л. А. Концептуальная структура лексико-семантического поля ''Интеллектуальная деятельность'' // Вісник Черкасько­го уні-верситету. Серія "Філологічні науки". - 1999. - Вип. 11. - С. 57-66.

9.   Павкін Дмитро Михайлович. Образ чарівної країни в романах Дж. Р. Р. Толкієна: лінгвокогнітивний аналіз: Дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Чер­каський держ. ун-т ім. Б. Хмельницького. - Черкаси, 2002. - 215 с.Филлмор Ч. Фреймы и семантика понимания: Пер. с англ. // Новое в за­рубежной лингвистике. - Вип. 23. - М.: Прогресс, 1988. - С. 52-92.

10.Beaugrande, Robert-Alain de, Dressler Wolfgang Ulrich. Einfuhrung in die Textlinguistik. - Tubingen: Max Niemeyer Verlag, 1981. - 290 p.

11.Fillmore, Charles J. An Alternative to Checklist Theories of Meaning // Proceedings of the First Annual Meeting of the Berkeley Linguistics Society. -Berkeley, 1975. - P. 123-131.

12.Fillmore, Ch. Frame Semantics // Linguistics in the Morning Calm. - Soeul: Hanshin, 1982. - P. 111-137.

13.Petruck, M. Body Part Terminology in Hebrew//Dissertation. - University of California: Berkeley, 1986.

Schank R.C., Abelson R.P. Scripts, Plans, Goals, and Understanding. -Hillsdale, 1977. - 266 p.УДК 811.111'342.9:654.197:796.072.3

Тіщенко О. В.,

КНЛУ, м. Київ

ОСОБЛИВОСТІ КОМПОЗИЦІЙНОЇ СТРУКТУРИ ОЗВУЧЕНОГО ТЕКСТУ АНГЛІЙСЬКОГО СПОРТИВНОГО ТЕЛЕРЕПОРТАЖУ

У статті розглянуто композиційну структуру тексту англійсько­го спортивного телерепортажу, визначено номенклатуру компонентів структури тексту спортивного телерепортажу на прикладі спортив­них телерепортажів футбольних матчів між командами Дербі Каунті та Квінз Парк Рейнджер (футбол) та Барберіанз та Ол Блекс (регбі).

Ключові слова: телерепортаж, спортивний телерепортаж, компо­зиційна структура, англійський телерепортаж.

The article considers a sport TV report contexture, defines the components of a TV sport report text structure. Examples are taken from the football and rugby matches BBC1 TV reports ("Derby County" vs. "Queens Park Rangers"; "Barbarians" vs. "AllBlacks").

Key words: a TV report, a sport VT report, a TV report contexture, an English TV report.

Серед багатьох напрямків лінгвістичних досліджень тексту особли­ва роль відводиться виявленню його композиційно-структурних особли­востей. Це цілком зрозуміло, оскільки наявність чіткої організації ком­понентів тексту полегшує його сприйняття, інтерпретацію та зберіган­ня у пам'яті реципієнта. Підготовка інформаційних матеріалів на спор­тивну тематику до транслювання в ефір та, особливо, подання матеріа­лу у прямий ефір безпосередньо з місця події відбувається за викорис­танням певного алгоритму. При цьому творчість автора у процесі скла­дання тексту для передачі інформації про спортивну подію проявляєть­ся лише у відповідному структуруванні матеріалу, що, в свою чергу, під­порядковується встановленим вимогам до структури текстів інформацій­ного типу [3, с. 35].

Як відомо, традиційними формами подачі спортивної інформації для масової аудиторії є спортивне оголошення, спортивна хроніка, спортив­ний репортаж, спортивна замітка [3, с. 31]. Структурною особливістю ре­портажу, яка дозволяє йому максимально близько до реальної дійсності відображати перебіг події, що динамічно розгортається, є поєднання еле­ментів різного характеру: інтерв'ю, звіту, кореспонденції. А це, водно­час, викликає певні труднощі сюжетно-композиційної побудови репор­тажу, серед яких можна назвати вибір відрізка події, розстановку її учас­ників, розміщення фактичного матеріалу, який допомагає компонувати

© Тіщенко О. В., 2010і описувати найяскравіші епізоди, розстановку акцентів на характерних деталях, що додають яскравості до авторського бачення перебігу події [5, с. 298].

Тому метою статті є встановлення та опис найбільш характерних ком­понентів англійського спортивного телерепортажу, їх взаємодії та впли­ву на здатність репортажу привертати увагу масової глядацької аудито­рії, формувати її думку та ставлення до події, що транслюється. Прикла­дом досліджуваних репортажів слугують записи трансляцій БіБіСі1 зма­гань з футболу та регбі, що належать до командних видів спорту.

Для вирішення зазначених питань доцільно, насамперед, визначити номенклатуру компонентів, що утворюють композицію репортажу.

Проведений аналіз спеціальних досліджень показує, що проблема ви­значення композиційної структури телерепортажу взагалі, та спортивно­го телерепортажу зокрема, а також її компонентів порушується у бага­тьох працях [3; 4; 6; 9]. У цьому зв'язку варто зазначити, що переважна більшість дослідників, вивчаючи складові компоненти репортажу, ствер­джують, що журналістський репортаж складається з трьох частин. Час­тина, що починає репортажну оповідь найчастіше зустрічається як за­ставка [5, с. 300] або зачин [4, с. 121]. Фрагмент, що містить основу ін­формацію про спортивну подію, описується у термінах основна частина [5, с. 300] або центральна частина [1]. Кінець репортажу оформлюється у заключній частині [5, с. 300].

Таким чином, викладене вище можна узагальнити у вигляді фрагмен­та класифікації (Рис. 1), що демонструє основні елементи композиційної структури тексту англійського спортивного телерепортажу.

Зважаючи на те, що телевізійний репортаж є спадкоємцем репорта­жу газетного, доцільним буде звернутися до досліджень особливостей цього жанру для друкованих ЗМІ. Аналіз проблеми показує, що британ­ському спортивному репортажу у пресі властиві такі основні компози­ційні елементи, як заголовок, підзаголовок та вступний абзац, конкре­тизуючі абзаци та кінцівка [8, с. 12]. Існує також думка, що в усній фор­мі спортивного репортажу відносно чітко можна виокремити лише поча­ток та кінець [1].

Оскільки репортажний опис підпорядковується часовим рамкам по­дії, факти, що знаходять відображення у репортажі, розташовуються у за­даній послідовності, відповідно до схеми репортажного опису. Підкрес­лимо, що кожен з характерних компонентів репортажу має своє змістове наповнення, лексичне втілення та виконує певну функцію.АНГЛІЙСЬКИЙ СПОРТИВНИЙ ТЕЛЕРЕПОРТАЖ

 

композиційна структураЗачин


Основна частина


Заключна частина

фрагменти текстуКоментар спортивної події

Повідомлення про результат змаганьІнформація про місце проведення змагання


 

ПідсумкиІнформація про команди, тренерів, менеджерів, суддів


Інтерпретація та аналіз подійЗавершення коментаря

Інформація про коментаторів

 

Рис.1. Фрагмент класифікації композиційно-структурних ознак озвученого тексту англійського спортивного телерепортажу

Так, на початку подається заставка, або зачин, найчастіше - це яскра­вий, вдало підібраний епізод події, метою якого є привернути увагу ау­диторії, підготувати її до сприйняття інформації повідомлення [5, с. 300]. Досліджуючи стилістичні ресурси сучасного спортивного репортажу у російськомовній пресі, Л. Г. Кайда [4, с. 121] зазначає, що зачин вводить асоціативну тему, розвиває ідею, подану у заголовку, виражає авторське "я" і є своєрідним ключем репортажу, а тому саме він відіграє важливу роль у композиційній єдності спортивного репортажу. Крім того, на по­чатку тексту, як правило, розміщуються компоненти композиції з таки­ми мікротемами, як назва змагань та місце його проведення, погода, тра­са, стадіон, учасники. Можливі також випадки, коли вказані елементи подаються у основній частині [1].Розглядаючи та аналізуючи існуючі підходи до композиційної струк­тури англійського спортивного телерепортажу, зазначимо, що ця ознака залежить від способу трансляції репортажу. Прямий репортаж транслю­ється з місця події і відображає безпосередній її перебіг, маючи при цьо­му незначну кількість відступів від процесу перебігу події, коли глядач має змогу почути діалог коментаторів, думку залучених до обговорення перебігу спортивної події експертів, при цьому слідкуючи за розгортан­ням події на полі. І навпаки, якщо можливість показати подію в реально­му часі її здійснення відсутня, репортаж фіксують у формі відеозапису і випускають в ефір у певний час. Такий репортаж має складнішу компо­зиційну побудову, оскільки окрім запису прямої трансляції спортивної події, що являє собою основну частину програми, глядачеві пропонують низку супровідної інформації про учасників змагань, інтерв'ю з тренера­ми, власниками клубів, аналітиками тощо.

Звернемо увагу на те, що прямий репортаж починається майже одно­часно з виходом команд на поле. У цьому випадку зачин прямого репорта­жу включає інформацію про склад команд, заміни у складі гравців та при­чини цих замін, імена тренерів, власників спортивних клубів, відомості про стадіон, на якому відбувається гра, заповнення трибун вболівальника­ми. Наприклад, розглянемо композиційну структуру прямого репортажу, проаналізувавши футбольний матч між командами "Дербі Кауті" ("Derby County") та "Квінз Парк Рейнджерс" ("Queens Park Rangers"), що відбув­ся 24.10.2009 року на стадіоні Прайд Парк (Pride Park). Інформація зачину у цьому репортажі вміщувала місцезнаходження стадіону та його розмір, імена коментаторів, коротке повідомлення про команди та коментар про події, що відбуваються на полі перед початком матчу:

... Club's official ram leading the way andforming a guard of honor tonight military personnelfrom the 2nd Battalion the Mercian Regiment (Worcester and Foresters) recently returnedfrom duty in Afghanistan. Alongside the members of the Royal British Legion as well.... Derby County very much hoping that it all adds for the spectacle and atmosphere. Very shortly we are going to hear the National Anthem - very unusual to hear that before a Football league match. ... Beautifully sang by Thomas Spencer-Wortley who is a club tenor and a life-long Derby County's fan. ... Two teams shake hands and in the center of the pitch we'll now have the laying of the wreath by a naval officer of the Royal British Legion. Derby County beginning their commemoration and fund-razing support for this year's Poppy Appeal. And now the salute to all four poles of the ground. The Poppy Appeal is very prominent here today both on the T-shirts given away to all of the spectators and all the shirts of the home team as well. All to the team news now and Derby County made four changes .... There's just one change for Queens Park Rangers ... Derby County's manager, Nigel Clough, is much as anything state clarity very-verylong injury list at the moment hampering his site's progress... (Interview with Nigel Clough) ... Our referee today is Mark Haywood from West Yorkshire. He's been on the football league for three years now? This is the second time he's taking charge of the match at Pride Park. ... And Jim Magilton, the manager of the Queens Park Rangers ... [10].

З іншого боку, фіксований репортаж, що подається у формі відеоза-пису, має досить розгалужену структуру. Це підтверджує аналіз матчу між командами "Барберіанз" ("Barbarians") та "Ол Блекс" ("All Blacks"), який відбувся 05.12.2009 року на стадіоні Твікенхем (Twickenham) у пе­редмісті Лондона. Зачин починається анімаційною заставкою, створе­ною за допомогою комп'ютерної графіки, яка є своєрідним символом цього виду спорту. Наступним кроком є відеоролик - фрагмент зустрічі цих двох команд у 1973 році. Центральною фігурою відео сюжету є жур­наліст Джон Інвердейл, який коментує прибуття команд до місця прове­дення змагань, підготовку команд до виходу на поле - події, що переду­ють початку змагань. Глядачі мають можливість бачити його в кадрі, що значно підсилює "ефект присутності":

How many times have you seen that try over the last thirty-six years and yet never lose this magic? But in a strange way it's also a milestone hanging round this fixture. How can these two sites ever replicate that match? Well,

maybe today..       The prospect of seeing so many of the best players around

at the moment and sure that we'll have the biggest crowd of the sporting day here at Twickenham this afternoon. That was the most beautiful winter day, at lunchtime it's cloudy over since then, but providing it doesn't rain it should be a game of the continuous glorious heritage of this fixture. ...You can see the teams are lining up - we are going to hear the anthems today after which you'll have our commentators Eddie Butler and Brian Moore. Hayley Westenra with the national anthem and Jack Phill will sing the lied God Save the Queen because we are at Twickenham... [11].

За ходом матчу слідкують коментатори Едді Батлер та Брайєн Мор:

Good afternoon and welcome to Twickenham. Jo Rokocoko of New Zealand in the Barbarians' shirt will now line up to face the haka. Should be interesting for him...The referee today is Christophe Berdos of France. And no doubt he will do his best to let things go ...[11].

Таким чином, до однієї з типових ознак зачину спортивного теле­репортажу з командних видів спорту можна віднести інформацію про склад команд. Сучасні можливості телебачення дозволяють подавати цю інформацію за допомогою табло, що з'являється у кадрі і дозволяє гляда­чеві побачити розміщення гравців на полі. Показ виходу команд на поле, привітання команд, традиційно відрізняється залежно від виду спорту. Обов'язковим елементом зачину є звучання гімну, який створює відчут­тя піднесеності. Після чого починається власне трансляція гри.Наступним структурним елементом спортивного телерепортажу є його основна частина, яка розпочинається сигналом про початок гри. Як показує аналіз репортажів, типовими авторськими відступами основної частини є інтерв'ю з учасниками, фактичний матеріал про учасників по­дії так і про підготовку та проведення спортивних змагань. Відзначимо, що при побудові цієї частини найважливішим є вдалий підбір деталей, за допомогою яких створюється так званий "ефект присутності " і забез­печується колоритність опису [5, с. 300]. Основну частину спортивного репортажу про змагання у командних видах спорту можна умовно поді­лити на дві частини, які розділяються перервою між таймами гри. Пере­рва у перебігу спортивної події - це час напруженої роботи коментато­ра, оскільки, залежно від виду репортажу, репортер має змогу доповни­ти репортаж інформацією і про гру, що транслюється, і про попередній досвід команд.

Так, основна частина прямого репортажу гри між командами "Дербі Кауті" та "Квінз Парк Рейнджерс" супроводжується інтерв'ю з спортив­ним аналітиком Гарі Кросбі під час першого тайму та діалогом комента­торів перед початком другого тайму.

Водночас, репортаж гри між командами "Барберіанз" та "Ол Блекс" відрізняється значно складнішою побудовою: відео фрагменти перебу­вання команди у роздягальні, інтерв'ю зі спортивними аналітиками про хід першого тайму, що проводиться за участі кількох осіб, використан­ня повторного кадру з детальним аналізом фрагментів гри, використан­ня можливостей комп'ютерної графіки для моделювання стратегії фраг­ментів гри, інтерв'ю з гравцями команд про їх власні враження від гри. У перерві між таймами глядачі знову бачать у кадрі журналістів, які бе­руть інтерв'ю у спортивних аналітиків, висловлюючи при цьому власні враження від гри:

It's interesting to hear Eddie and Brian talking about the atmosphere here. It's a little bit quiet which is surprising because there must be thousands of fans, at least on the Barbarians side ...[11].

Фінальним структурним компонентом є заключна частина репорта­жу, у якій підводиться підсумок вражень від побаченого. У цій частині автор подає оцінку події, висловлює власні думки щодо місця цієї події та її значення для спортивних здобутків учасників, емоційного настрою вболівальників, організаторів та ЗМІ, які забезпечили можливість пере­гляду події у різних куточках світу [5, с. 300]. Зазначимо, що важливою складовою частиною при цьому є повідомлення результату гри. Як пока­зує аналіз, заключна частина репортажу, що передається у прямій тран­сляції, значно коротша від заключної частини репортажу, що подається у запису, оскільки вона містить непідготовлений матеріал та супроводжу­ється транслюванням подій з місця змагання. Наприклад, трансляція гриміж командами "Барберіанз" та "Ол Блекс" закінчується діалогом комен­таторів під час прощання гравців на полі із суперниками та на трибунах із представниками клубів, інтерв'ю з тренерами та спортивними аналіти­ками і, звичайно ж, повідомлення результату гри:

The referee's whistle goes and we have the famous victory - for the Barbarians over New Zealand. Way back in 1973 ... the Barbarians in one of those famous games of all times and defeat has been repeated here in 2009 ... team of Barbarians, strangers they came to Twickenham, brothers in arms they leave the field. They have beaten the previously unbeaten "All Blacks ". It is a famous day again for the "Barbarians ", they have won by 25 points to 18 [11].

Проаналізовані вище компоненти - зачин, основна частина та за­ключна частина - утворюють композиційну рамку спортивного репор­тажу, яка дозволяє відображати подію, що відбувається, відповідно до реального перебігу [1]. Однак, як свідчить аналіз джерел, описана вище структурно-композиційна схема спортивного телерепортажу може бути видозмінена [5, с. 301].

Не викликає сумнівів той факт, що сприйняття тексту залежить від того, наскільки ефективною є його структурна організація. Саме завдя­ки чіткості, прозорості та доступності структурної організації читач, слу­хач чи глядач розуміє і сприймає повідомлення згідно із задумом авто­ра. Аналіз репортажів підтверджує, що вживання коментатором тих чи інших мовленнєвих актів залежить від кількох чинників ситуативного, психологічного чи фахового характеру. Однак найважливішим, на дум­ку Ф. С. Бацевича [2, с. 194], слід вважати чинник композиційної струк­тури репортажу.

Відомо, що будь-яка структура передбачає наявність зв'язку між час­тинами цілого. Вважаючи текст одиницею структурної природи, деякі дослідники (В. В. Різун, А. І. Мамалига, М. Д. Феллер, Л. Г. Кайда) ви­значають, що "структурованість - це ознака тексту, яка виражає наяв­ність певних зв'язків між елементами та одиницями тексту" [7, с. 9]. Вод­ночас, Л. Г. Кайда вказує, що цілеспрямоване використання різних еле­ментів тексту та їхня ефективна взаємодія допомагають підвищити діє­вість репортажу та наблизити його до аналітичних жанрів журналістики [4, с. 123]. А В. О. Сизоненко [8, с. 13-14] підкреслює, що порядок ви­світлення етапів матчу залежить від функціонального призначення ре­портажу та завдань, які ставить перед собою відправник (здивувати, пе­реконати, зацікавити).

У контексті проблеми, що розглядається, варто звернутися до окре­мих аспектів тексту. Власне, публіцистичний текст, який при цьому створюється, має виразний впливовий характер і здатний впливати на широку аудиторію. Про це свідчать, як зазначає О. М. Александрова [1], і лексика, і просодичні засоби оцінного характеру.Окрім цього, важливі закономірності структурно-змістової організа­ції тексту можна виявити та інтерпретувати з позицій комунікативного підходу до тексту, який розглядає текст як комплексну мовленнєву дію, за допомогою якої відправник тексту встановлює певний комунікатив­ний зв'язок з реципієнтом [6, с. 12-14]. Разом з тим, саме комунікатив­ний підхід до розуміння природи тексту дозволяє вважати текст части­ною суспільної інформаційної системи та відносно самостійною інфор­маційною підсистемою, що є засобом впливу на маси [7, с. 10]. Розгляда­ючи текст як цілісну структуру, зазначимо, що створення тексту відбува­ється з урахуванням особливостей історичного, культурного та соціаль­ного фонів. При цьому спостерігається певне взаємопроникнення таких параметрів тексту, як характер інформативності, специфіка комунікатив-ності, особливості функціонування системи кодів, взаємозв'язок проце­сів кодування, декодування та інтерпретації. Адресат створює сюжет­ну побудову таким чином, щоб текст забезпечив можливість здійснен­ня ідеологічного впливу [9, с. 18-19]. З іншого боку, сприймання тексту є керована автором дія, яка включає сенсорні процеси, що залежать від стану організму й сенсорної системи, перцепцію та рецепцію. Дослідни­ки телерепортажів (В. В. Різун, А. І. Мамалига, М. Д. Феллер) відзнача­ють, що у контексті масової комунікації зазначені процеси мають важ­ливе значення, оскільки вони залежать і від організації комунікативного процесу, і від стану аудиторії, що сприймає повідомлення [7, с. 50-51].

Розглядаючи типологічні особливості жанру "спортивний репортаж" на матеріалі британської преси, В. А. Сизоненко зазначає, що саме праг­матика тексту, яка є комплексом мовних та позамовних факторів, таких як інтенція відправника, фактор адресата, функціональні норми жанру, динаміка спорту і специфіка каналу комунікації, визначає особливість структури і композиції тексту. Серед особливостей газетної комунікації він називає стислість, взаємодію функцій інформування, впливу та оцін­ки, а також постійну боротьбу за експресивну виразність мовних засо­бів та стандарт висловлень, властивих газетним матеріалам [8, с. 2]. Пра­цюючи над створенням певної образності тексту для телебачення, слід пам'ятати, що під час роботи над монтажем плівки для ефіру та під час здійснення літературно-стилістичної правки сценарію робота відбува­ється у два етапи: перший - це робота над мовою образів, а другий - ро­бота над мовою слів [9, с. 165].

Таким чином, телебачення, будучи особливим каналом комунікації, вимагає особливої структурної побудови для телевізійних передач, що, в свою чергу, зумовлює складну мовленнєву структуру. Сюжетне та ком­позиційне рішення, спосіб викладу у телепередачі мають свої характер­ні особливості і залежать від низки екстралінгвістичних умов, що впли­вають на побудову передачі. Це підтверджує доцільність та актуальністьбільш широкого подальшого дослідження інтонації текстів англійського спортивного телерепортажу з урахуванням особливостей його компози­ційної структури.

Література:

1. Александрова Елена Николаевна. Спортивный репортаж как жанр дис­курса [Електронний ресурс] Режим доступу www.lomonosov-msu.ru/archive/ Lomonosov_2007/19/aleksandrova_en.doc

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72 


Похожие статьи

М І Гнатюк - Наукові записки

М І Гнатюк - Наукові записки в 11

М І Гнатюк - Наукові записки в 14

М І Гнатюк - Наукові записки в 15

М І Гнатюк - Наукові записки в 16