М І Гнатюк - Наукові записки в 14 - страница 35

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72 

3.Гундорова Т. Післячорнобильська бібліотека: український літературний постмодерн. - К.: Критика, 2005. - 263 с.

4.Кияк Т. Р., Огуй О. Д., Науменко А. М. Теорія та практика перекладу (ні­мецька мова). Підручник для студентів вищих навчальних закладів. - Вінни­ця: Нова книга, 2006. - 592 с.

5.Коптілов В. В. Теорія і практика перекладу: Навч. посіб. - К.: Юніверс, 2003. - 280 с.

6.Літературознавчий словник-довідник / За ред. Р. Т. Гром'як, Ю. І. Кова­лів та ін. - К.: ВЦ "Академія", 1997. - 752 с.

7.Рижкова В. В. Реалізація категорії інтертекстуальності в американсько­му тексті ХІХ-ХХ століть. Автореф.дис. ... канд. філол. наук. - Харків, 2004.

 

-   20 с.

8.Фатеева Н. А. Интертекстуальность и ее функции в художественном дис­курсе // Известия АН. Серия литературы и языка. - 1997. - Т. 56. - № 5. -С. 12-21.

9.Фатеева Н. А. Типология интертекстуальных елементов и связей в худо­жественной речи // Известия АН. Серия литературы и языка. - 1998. - Т. 57.

-   № 5. - С. 25-38.

10.       Andruchowytsch J. Moscoviada.- Frankfurt am Main: Suhrkamp Verlag,
2006. - 223 s.УДК: 811.112.2'272'373.612.2'373.43

Тупахіна О. В.,

Запорізький національний університет, м. Запоріжжя

МЕТОНІМІЯ ЯК КОГНІТИВНО-СЕМАНТИЧНИЙ МЕХАНІЗМ НЕОЛОГІЗАЦІЇ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ

У статті розглянуто проблему метонімії у сучасній німецькій мові як когнітивно-семантичного механізму оновлення мовної картини світу, а також встановлені найбільш продуктивні метонімічні моделі.

Ключові слова: метонімія, категоризація, перекатегоризація, когні-тивно-семантичний механізм, модель.

The article deals with the problem of metonymy in modern German language as a cognitive-semantic mechanism of updating of linguistic world picture. The article also covers the most productive models of metonymies.

Keywords: metonymy, categorisation, over-categorization, cognitive-semantic mechanism, model.

Оновлення мовної картини світу в певній мірі визначається активіза­цією процесів семантичної деривації. Як засвідчує проведений статис­тичний аналіз, серед традиційних шляхів вторинної номінації у німець­кій мові кінця ХХ - початку ХХІ століття переважна більшість нових значень утворена внаслідок когнітивно-семантичних механізмів метафо­ризації та метонімізації.

Різні механізми оновлення мовної картини світу (когнітивно-дери-ваційний, когнітивно-комунікативний, когнітивно-семантичний) дослі­джувались в ряді праць Ю. А. Зацного, В. І. Заботкіної, О. М. Поздня-кової, Н. З. Котєлової, С. М. Єнікеєвої, Дж. Олджео, Дж. Ейто, П. Брау­на, Д. Херберга, М. Кінне, Д. Штеффенс та інш. Наразі недостатньо ви­вченим залишається проблема встановлення імпліцитних механізмів в семантико-когнітивній структурі неологізмів, утворених за допомогою метонімії, що і стало метою даної роботи.

Об'єктом аналізу статті є неологізація як комплексний лінгвокогні-тивний процес, направлений на оновлення німецької мовної картини сві­ту. У якості предмета виступає метонімія, як когнітивно-семантичний механізм неологізації, що детермінуює розвиток лексико-семантичної системи німецької мови.

Матеріалом дослідження стали неологізми німецької мови останніх двох десятиліть, які були відібрані методом суцільної вибірки зі слов­ників та довідників неологізмів ("Deutsches Neologismenworterbuch", "Neologismen der 90-er Jahre", "Neuer Wortschatz: Neologismen der 90er Jahre im Deutschen"), інтернет-сайтів, присвячених проблемам ні­мецької неології, електронних баз даних нових слів ("Verein Deutsche

© Тупахіна О. В., 2010Sprache e.V. Der Anglizismen-Index", "Die Wortwarte"), а також німець-комовних періодичних видань ("Spiegel", "Suddeutsche Zeitung", "Die Zeit", "Die Tageszeitung", "Berliner Zeitung", "Mannheimer Morgen", "Berliner Morgenpost", "Der Tagesspiegel" тощо).

Визнання того, що головною ознакою парадигмального простору су­часної лінгвістики є антропоцентризм, унеможливлює аналіз будь-яких лінгвістичних та екстралінгвістичних факторів без звернення до когні-тивних структур. Саме тому під метонімією ми розуміємо не просто про­цес перенесення назви за суміжністю явищ (просторовою, часовою, ло­гічною і т.д.) [6, с. 356], а й асоціативно-образний механізм лінгвокреа-тивного мислення людини, в результаті дії якого відбувається перекате-горизація її досвіду.

Для встановлення значення метонімічного механізму в когнітивній діяльності людини звернемося до найбільш продуктивних моделей:

"ознака об'єкту - ознака іншого об'єкту". В рамках цієї моделі ре­алізує себе метонімізація політичних реалій, утворених на основі кольо­рової відповідності, напр.: Rote Socken (дослівно: червоні шкарпетки) -іронічна неофіційна назва для Партії Демократичного Соціалізму, grune Wollstrumpfe (дослівно: зелені панчохи) - партія зелених.

"географічне позначення / прізвище - інститут / угода / закон / реформа". Лексичні одиниці, які виникли на основі переносу значен­ня за даною моделлю (Maastricht угода про подальший розвиток Євро­пейського Союзу, яка була підписана у місті Маастріхт, Schengen — уго­да про безвізовий перетин кордонів деяких країн Європейського Сою­зу, підписана у Шенгені, Agenda 2010 - реформа на ринку праці, що сто­сується звільнень з роботи та тривалості трудового дня, Hartz IV - чет­вертий закон про підвищення соціальної допомоги безробітнім, die Riester-Rente - закон про приватне пенсійне страхування тощо), беруть активну участь у слово- та фразотворенні. Напр.: das Schengensystem, das Maastricht-Minus, das Maastricht-Kriterium, die Agenda-Kundigungsfrist, das Agenda-Kundigungsschreiben, der Hartz-IV-Empfanger, der Hartz-IV-Ombudsrat, der Riestersparer, die Riesterfbrderung тощо.

"матеріал - вироб з цього матеріалу". Напр.: der Plastik замість die Geld-, Kredit-, Kunden-, Plastikkarte. У даному випадку відбувається пере­несення назви з одного об'єкту на інший, який асоціюється з ним за су­міжністю.

Спираючись на те, що метонімія - це когнітивна модель, концепту­альна структура, між елементами якої існують відношення суміжності, ми можемо з впевненістю стверджувати, що ця модель "накладається" на певний концептуальний простір і надає йому закладену в ній структу-ризацію [4, с. 78]. Це може бути осмислення об'єктів або події в термі­нах їхніх частини, ознак тощо. Результатом того, що метонімічна модель"накладається" на вже структурований простір, тобто на певний фрейм як конвенційну форму представлення фрагменту знань, є переструктуру-вання цього фрейму.

Проте, існує цілий ряд переносів, які, за пропозицією Б. Уоррен, можуть бути кваліфіковані як "метафора в метонімії" ("metaphors-in-metonyms") та "метонімія в метафорі" ("metonyms-in-metaphors") [9, с. 95]. Так, В. Крофт та Д. Алан Круз підкреслюють глибинний зв'язок цих понять та виділяють явище метафтонімії ("metaphtonymy") [1, с. 218]. Саме тому ми вважаємо, що у певних випадках метонімічні переноси до­цільно розглядати разом з метафорами.

Простежимо кореляцію метафори та метонімії на прикладі словоспо­лучень rote Ware та braune Ware, які утворилися за аналогією до сло­восполучення weisse Ware (побутові електроприлади, які традиційно пофарбовані у білий колір, наприклад, пральні машини, холодильни­ки тощо). Якщо в аналогічному зв'язку між словосполученнями braune Ware (аудіо- та відеотехніка, яка раніше випускалась у дерев'яному кар­касі) та weisse Ware має місце перенос за суміжністю (тобто метонімія), то поява таких одиниць як rote Ware (товари широкого вжитку, зокрема продукти харчування, що швидко споживаються і мають низьку маржу прибутку порівняно з товарами довгострокового користування) викли­кає нагальну потребу у аналізі спектральних асоціації людини, які при­звели до дії метафоричного механізму на основі подібності.

Метафоричне переосмислення значення слова rot виходить з край­нього положення цього кольору у спектрі. Отже, ці товари займають крайню позицію у класифікації - швидко споживаються, мають низьку маржу прибутку.

Результати проведеного дослідження дозволяють стверджувати, що метонімія є моделлю вихідного знання, когнітивним інструментом мов­ної категоризації, завдяки якому вербалізуються соціально-значущі для сучасної мовної свідомості явища та предмети.

Враховуючи висвітлені вище моменти, доволі перспективним на­прямком подальших лінгвістичних досліджень можна вважати зіставне та порівняльне вивчення метонімії у різних лінгвокультурних середови­щах, а також когнітивно-дискурсивний аналіз цього явища, який надасть цінні відомості про номінативний потенціал нового слова та універсаль­ні принципи фіксації, акумуляції, відтворення у свідомості людини пев­ного осмисленого нею фрагменту реального світу.

Література:

1.Croft W., D. Alan Cruse. Cognitive Linguistics. - Cambridge: Cambridge University Press, 2004. - 356 p.

2. Die Wortwarte. - Режим доступу: http://www.sfs.nphil.uni-tuebingen.deHerberg D., Kinne M., Steffens D. Neuer Wortschatz: Neologismen der 90er Jahre im Deutschen. - Berlin: Walter de Gruyter, 2004. - 351 S.

3. Lakoff G. Women, Fire, and Dangerous Things:What Categories Reveal abot the Mind. - Chicago: The University of Chicago Press, 1987. - 631p.

4. Neologismen der 90-er Jahre. Lexikon. - Режим доступу: http://www. hypermedia.ids-mannheim.de

5. Oguy A.D. Lexikologie der gegenwartigen deutschen Sprache. - Winnits'a: Nowa knyha, 2003. - 416 S.

6.  Quasthoff U. Deutsches Neologismenworterbuch. - Berlin: Walter der Gruyter, 2007. - 690 S.

7.  Verein Deutsche Sprache e.V Der Anglizismen-Index. - Режим доступу: http://www.anglizismenindex.de

Warren B. Sense Developments: a Contrastive Study of the Development of Slang Senses and Novel Standard Senses in English. - Stockholm: Almqvist & Wiksell, 1992. - 192 p.УДК 811.111'373.111

Угонь Л. М.,

ВНУ ім. Лесі Українки, м. Луцьк

 

ТЕОРІЯ НАПІВАФІКСІВ: ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ

У статті висвітлено проблему напівафіксів у різних мовах та розгля­нуті різні точки зору провідних лінгвістів щодо цього явища. Зроблено ви­сновки про сутність існування даних словотворчих одиниць.

Ключові слова: напівафікс, напівпрефікс, напівсуфікс, словотвір.

The article deals with the problem of semi-affixes in different languages. The authors examined different points of view presented by leading linguists concerning this phenomenon. The conclusions about the importance of existence of given word-building units are made.

Key words: semi-affix, semi-prefix, semi-suffix, word-building.

Проблема напівафіксації все більше привертає увагу вчених, які за­ймаються питанням словотвору в різних мовах світу. Лінгвісти в межах цього дослідження звернули свою увагу на ряд словотвірних формантів, що мають ознаки як елементів складних слів, так і афіксів.

Подібним елементам у свій час були надані різні назви, а саме: афік-соїди (М. М. Шанський, В. Д. Аракін), суфіговані елементи (В. В. Вино­градов), напівафікси (М. Д. Степанова), напівсуфікси (Г. Марчанд), від­носно вільні (зв'язні) морфеми (О. С. Кубрякова), одиниці особливого статусу (Р. Г. Зятківська), повнозначні слова, що виступають у ролі су­фіксів (О. Д. Мєшков), суфіксоїди (І. Б. Бартков, Н. М. Мікаелян), суба-фікси (К. О. Крашеніннікова), радиксоїди (Р. Сафін). Таке різнобарв'я термінів пояснюється тими лінгвістичними концепціями, у відповіднос­ті з якими лінгвісти інтерпретують мовний матеріал.

У своїй роботі ми будемо оперувати терміном "напівафікс", аналіз процесу становлення та закріплення теорії напівафіксів у лінгвістичній науці став метою нашого дослідження.

У сучасній германістиці терміни "напівафікс", "напівпрефікс" і "напівсуфікс" міцно закріпилися завдяки дослідженням О. Буянова, Б. І. Барткова, М. Д. Степанової. Цікавим є той факт, що вперше термін "напівафікс" був використаний І. М. Ошаніним по відношенню до слово­твірної одиниці китайської мови [10, с. 22].

Напівафіакси характерні для словотвірних систем практично всіх гер­манських мов. На думку багатьох вчених, саме німецька мова має для цього достатньо передумов: відносно бідну афіксацію, чітке розмежу­вання морфем одна від одної, широке розповсюдження певного виду словоскладання. Тому й не дивно, що питанням словотвору й частково явищем напівафіксації в німецькій мові присвячена більша кількість до­© Угонь Л. М., 2010сліджень як зарубіжних, так і вітчизняних лінгвістів. У нашій роботі ми спробуємо дослідити історію розвитку напівафіксів, починаючи дослі­дження у німецькій мові.

За аналогією з терміном німецького вченого Г. Бекера "Halbableiter" у вітчизняній лінгвістичній літературі до 50-х років ХХ століття утвердив­ся термін "напівафікс". Історію свого виникнення він бере саме з праць М. Д. Степанової. Мовознавцями було встановлено наявність проміжних мовленнєвих структур, що знаходилися на межі між словоскладанням та афіксацією. Серед слів були помічені такі одиниці, один з компонентів яких, будучи раніше основою самостійного слова, на даному етапі розви­тку мови за частоті свого вживання і узагальненості значення, являє со­бою морфему, близьку до афіксу. Внаслідок цього для позначення мор­фем такого типу був запропонований термін "напівафікс" [12, с. 77]. Далі в цій же праці дослідниця описує семантичні та функціональні особли­вості напівафіксів в різних частинах мови, розглядає їх роль у словотвір­ній системі німецької мови, виділяє ряд критеріїв, які дозволяють розгля­нути напівафіксацію в якості особливого способу словотвору та обмежує словоскладання з однієї сторони та афіксацію з другої.

Серед робіт, присвячених німецькому словотвору, на нашу думку, слід також назвати дослідження Л. І. Полякової. В одній із статей вона розглядає процес словотвору іменників у німецькій мові за посередни­цтвом напівафіксів. У процесі дослідження було визначено ознаки, за якими напівафікси слід відрізняти від частин складного слова - афіксів:

Напівафікси виступають у функції стандартного словотворчого засо­бу, внаслідок чого зазвичай приєднуються до основ певного класу слів.

Напівафікси мають високу частоту вживання.

Напівафікси володіють широким загальним класифікуючим значенням.

У їхньому значенні спостерігається частковий або повний відрив від значення відповідних слів, які використовуються самостійно [11, с. 159].

Особливого наукового інтересу заслуговує наукове дослідження О. Бу-янова, присвячене субстантивним напівсуфіксам німецької мови. Автор розглядає 16 словотвірних елементів, традиційно віднесених до напівсу-фіксів. Вчений приходить до висновку, що один і той же елемент в од­них з'єднаннях може бути суфіксом, в других - напіфсуфіксом, а в тре­тіх - частотним компонентом чи просто компонентом композиту. Таким чином підтверджується взаємодія словоскладання та деривації [3, с. 24].

Р. З. Мурясов також вважає напівафікси особливим способом створен­ня лексичних одиниць у німецькій мові, хоча й звертає нашу увагу на те, що ще не вироблені більш-менш стійкі правила, що дозволяють припису­вати сегменту слова статут афіксальності чи автономної основи [9, с. 15].

У праці В. С. Вашуніна, присвяченій структурі певних іменників ні­мецької мови, також порушується проблема напівафіксів і частотнихкомпонентів складних слів [4, с. 33]. У роботі зазначається, що чітких меж між напівафіксами і частотними компонентами, між нечастотними компонентами і частотними компонентами не існує. Крім того, слово­твірні елементи внаслідок їхньої багатозначності можуть бути і афікса­ми, і напівсуфіксами, і частотними компонентами композиту.

Однак, незалежно від досліджень у галузі німецького словотвору, в 1960 році в праці Г. Марчанда, присвяченій словотвору вже англійської мови, з'явилося поняття і термін "semi-suffix" [15, с. 290-292]. Під цим терміном автор має на увазі елементи, що знаходяться на межі між по­внозначними лексичними одиницями і суфіксами. Відомо, що деякі су­фікси походять від повнозначних слів, наприклад, -hood (childhood "ди­тинство"), -dom (freedom "свобода"), які в староанглійській мові вжива­лись у якості самостійних слів. Лінгвіст привертає нашу увагу на той факт, що деякі лексеми в певній період починають вживатися тільки в якості других елементів складних слів. Від суфіксів вони відрізняються тим, що і за формі, і за значенням вони поводять себе як слово (незалеж­на одиниця), а від компонентів складного слова - неможливістю віль­ного вживання. До таких напівсуфіксів учений відносить -like, -worthy, -monger, -way, -ways, -wise.

Вивченням явища напівафіксації в англійській мові також займалася І. В. Арнольд. Згідно її теорії, напівафікси (semi-affixes) - це ті елемен­ти, які, будучи другими компонентами складного слова, випали з мови як самостійні слова, зате отримали узагальнене значення [1, с. 159-160]. Виходячи з цього, Ірина Володимирівна виділяє 4 основних фактори, які сприяють переходу компонентів складних слів у розряд напівсуфіксів:

-   семантична продуктивність (semantic productivity);

-   пристосованість (adaptability);

-   комбінаторна здатність (combinatorial capacity);

-   стислість (brevity) [2, с. 118].

Авторка розглядає такі напівафікси як: -man (fireman "пожежник", spaceman "космонавт"); -like (gentlemanlike "властивий джентльменові; джентльменський", childlike "простий; невинний; довірливий, як дити­на"); -proof (waterproof "водонепроникний", kissproof "той, який не зали­шає відбитку"); -worthy (seaworthy "придатний до плавання", trustworthy "той, який заслуговує довіри"), -monger (scandalmonger "пліткар", "пліт-карка", fashionmonger "модник", "модниця"), -wright (playwright "драма­тург", shipwright "кораблебудівник", "каробел"), mini- (mini-bus "мікро­автобус"), midi- (midi-coat "пальто середньої довжини"), maxi- (maxi-coat "довге пальто"), self- (self-help "самодопомога") [2, с. 116-118].

П. М. Каращук не вживає спеціальних термінів по відношенню до подібних елементів і відносить окремі, на його думку, спірні утворення з -man (rifleman "стрілець", hangman "кат"), -worthy (blameworthy "той,який заслуговує осуду", thankworthy "той, який заслуговує подяки"), -like (maidenlike "дівочий", birdlike "птахоподібний") і деякі інші до афіксів [5, с. 52-58, с. 120-124]. Учений не погоджується з твердженням М. Д. Сте-панової на рахунок того, що морфема стає суфіксом лише тоді, коли вона не вживається як самостійне слово. Хоча, на думку П. М. Каращука, суфік­си -ful, -less, -ly - яскравий приклад саме цього явища [5, с. 121].

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72 


Похожие статьи

М І Гнатюк - Наукові записки

М І Гнатюк - Наукові записки в 11

М І Гнатюк - Наукові записки в 14

М І Гнатюк - Наукові записки в 15

М І Гнатюк - Наукові записки в 16