М І Гнатюк - Наукові записки в 14 - страница 36

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72 

Наявність в системі словотвору англійської мови особливої групи елементів - напівафіксів відмічає П. В. Царьов. До них він, наприклад, відносить euro-, bio-, micro-, self-, half-, eco-, tele-, -phobia, -graphy. Дані елементи володіють ярко вираженими якостями афіксу. Однак, на дум­ку вченого, єдиного критерію віднесення подібних елементів до катего­рії напівафіксів не існує. Тому слід відносити подібні утворення до роз­ряду афіксів, але бути при цьому обережними [14, с. 22-24].

0. Д. Мєшков подібні елементи називає повнозначними словами, вис­тупаючими в ролі суфіксів. На його думку, елементи -load, -wide, -strong, -fold можна прирівняти до суфіксів на тих засадах, що там вони втрача­ють своє реальне значення і лише надають похідному слову якесь додат­кове узагальнююче, однакове для всіх слів одного ряду значення. Тобто, виконують функцію, характерну для суфікса [7, с. 38].

В загальнотеоретичному плані проблема напівафіксації висвітлена в багатьох роботах О. С. Кубрякової. На її думку, особливість напівафік-сів полягає в тому, що вони асоціюються іноді в більшій, а іноді й в мен­шій мірі з самостійними словами. Однак, за дериваційнійною активнос-тю, за типом висловлюваних значень, за розподіленням ці елементи ек­вівалентні чистим афіксам [6, с. 136]. Із цього був зроблений висновок, що специфіку даних елементів слід розглядати в тому, що вони є члена­ми таких амбівалентних морфем, які в якості своїх складових мають як вільні, так і зв'язні морфеми і саме їх було запропоновано називати "від­носними афіксами" [6, с. 136-140].

Отже, у даній статті ми розглянули праці багатьох вчених, які займа­лися вивченням одиниць проміжного характеру. Вищезгадані лінгвісти зробили певний внесок у становлення теорії напівафіксів, пропонуючи свій еквівалент цього терміну. Причина появи в мові одиниць проміж­ного характеру пов'язана не лише з еволюцією самої мови, але й з роз­ривом між формою мовних одиниць та їх функцією, швидкість розвитку яких різна [8, с. 5].

Література:

1. Арнольд И. В. Лексикология современного английского языка. - М.: Изд-во лит. на иност. яз., 1959. - 351 с.

2.Арнольд И. В. Лексикология современного английского языка. - М.: Высшая школа, 1986. - 295 с.Буянов А. П. Субстантивные полусуффиксы в словообразовательной системе современного немецкого языка: автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.04. - М., 1979. - 29 с.

3.Вашунин В. С. Структура определительных сложных существительных в современном немецком языке: [Учебное пособие]. - Куйбышев: КГПИ, 1982. - 90 с.

4.Каращук П. М. Словообразование английского языка. - М.: Высшая школа, 1977. - 303 с.

5.Кубрякова Е. С. Основы морфологического анализа (на материале гер­манских языков). - М.: Наука, 1974. - 320 с.

6.Мешков О. Д. Словообразование современного английского языка. - М.: Наука, 1976. - 245 с.

7.Микаэлян Н. М. Суффиксоиды со значением действующего лица в языках различных типов (на мат. рус., арм. и англ. яз.): автореф. ... канд. фи­лол. наук: 10.02.19. - Ереван, 1984. - 21 с.

8.Мурясов Р. З. Словообразовательная система современного немецкого языка (структура и семантика): [Учебное пособие]. - Уфа: БГУ, 1980. - 82 с.

 

10.Ошанин І. М. О частях речи в китайском языке // Тр. ВИИЯ. - М.: Б. и., 1947. - № 2. - С. 3-29.

11.Полякова Л. И. Словообразование имён посредством полуаффиксов в современном немецком языке // Учёные записки МГПИИ. - М., 1955. - Том 7. - С. 145-162.

12.Степанова М. Д. Словообразование современного немецкого языка. -М.: Изд-во лит. на иностр. яз., 1953. - 376 с.

13.Степонова М. Д. Теория валентности и валентный анализ. - М.: МГПИ­ИЯ, 1973. - 110 с.

14.Царёв П. В. Продуктивное именное словообразование в современном английском языке. - М.: Изд-во МГУ, 1984. - 225 с.

Marchand H. The categories and types of present-day English word-formation. - Wiesbaden: O. Harrassawitz, 1960. - 379 p.УДК 811.112.2 373.7

Хант Г. О.,

Житомирський державний університет ім. Івана Франка, м. Острог ПОНЯТТЄВА СКЛАДОВА КОНЦЕПТУ ПОРЯДОК / ORDNUNG

Стаття присвячена дослідженню поняттєвої складової національно-маркованого концепту ПОРЯДОК/ ORDNUNG в німецькій мовній карти­ні світу. Аналіз концепту ПОРЯДОК проведено на матеріалі лексикогра­фічних джерел сучасної німецької мови.

Ключові слова: картина світу, національна маркованість, концепт, ПОРЯДОК / ORDNUNG, поняттєва складова.

The article is devoted to the consideration of conceptual dominant of the nationally marked concept ORDER / ORDNUNG in the German world picture. The concept ORDNUNG is analysed on the basis of lexicographic sources of modern German.

Key words: world picture, national marking, concept, ORDER / ORDNUNG, conceptual dominant.

Дослідження картини світу зумовлене зміною парадигм у лінгвістиці та утвердженням антропоцентризму. Картина світу - це образ навколиш­ньої дійсності як динамічна система ментальних утворень, що фіксує значу­щі для людей фрагменти та аспекти об'єктивної та суб'єктивної реальності. Оскільки картина світу формується в кожного індивіда в процесі соціаліза­ції, то вона неодмінно несе на собі національно-культурний відбиток. Отже, актуальність дослідження полягає у направленості сучасних лінгвістичних розвідок на розгляд національно-культурної специфіки картини світу.

Аналіз фрагментів картини світу реалізується на основі виділен­ня мовних одиниць, що репрезентують концепти. Незважаючи на вели­ку кількість праць, присвячених трактуванню цього терміну (О. С. Ку­брякова, З. Д. Попова, І. А. Стернін, В. І. Карасик), єдиного визначення концепту ще не сформульовано. Під концептом, слідом за В. І. Караси­ком, ми розуміємо багатомірне ментальне утворення, що має образно-перцептивну, понятійну та ціннісну сторони [5, с. 73].

У вітчизняному мовознавстві накопичено великий теоретичний та екс­периментальний матеріал з проблем концептуального аналізу (Н. Д. Ару­тюнова, В. І. Карасик, О. С. Кубрякова, З. Д. Попова, Ю. С. Степанов, І. А. Стернін та ін.), становлення значення та процесів категоризації на­вколишнього світу (В. З. Дем'янков, О. С. Кубрякова, Р. М. Фрумкіна та ін.). Сучасна когнітивна лінгвістика не пропонує єдиного підходу щодо визначення структури концепту. У лінгвокультурних розвідках дослід­ники виділяють семантичну трьох-компонентну структуру концепту. Так, С. Г. Воркачов, В. І. Карасик, М. О. Красавский виділяють у струк­турі концепту поняттєву складову, образну складову та значущу складо-

© Хант Г. О., 2010ву. В. І. Карасик також говорить про три компоненти структури концеп­ту, де два з них співпадають з попередньою точкою зору, а третя дещо відрізняється, а саме дослідник виділяє: ціннісну, понятійну (представ­лена у вигляді вербалізованої форми концепту) та образну складові (не-вербальний елемент, який можна відтворити лише описово) [3].

Важливими для нашого дослідження є також положення про цінніс­ний характер концептів, а також про те, що наслідком аксіологічного за­барвлення культурних концептів є "семіотична щільність" - представле-ність в плані вираження цілям рядом мовних синонімів (слів та словоспо­лучень), тематичних рядів та полів, прислів'їв, приказок, фольклорних та літературних сюжетів і синонімізованих символів (витворів мистецтва, ритуалів, поведінкових стереотипів, предметів матеріальної культури), що пояснюється їх значимістю в житті людини [1, с. 18].

Концепт є міждисциплінарним об'єктом дослідження, зокрема: куль­турології, етнології, психології, філософії, історії, з одного боку, та пси­холінгвістики, лінгвокультурології, етнопсихолінгвістики, з іншого боку. На нашу думку, в лінгвокультурологічних дослідженнях можли­ве поєднання двох видів аналізу: вивчення менталітету / національного характеру лінгвокультурної спільноти, результатом якого буде виявлен­ня ключових культурних концептів, та мовна репрезентація даних кон­цептів (аналіз лексики, фразеології, пареміології на основі лексикогра­фічних джерел, письмової комунікації в текстах різних жанрів, а також усній комунікації, та інших методик, які пропонує І. А. Стернін, таких як: залучення експериментальних даних вільного та направленого асоці­ативного експерименту, методики інтерв'ювання) [8, с. 4-10].

Мета даної статті - виявлення лексико-фразеологічних засобів, які вербалізують концепт ПОРЯДОК / ORDNUNG, на основі лексикогра­фічних джерел сучасної німецької мови.

Для німецької культури ключовим концептом є Ordnung (ПОРЯДОК): Ordnung muss sein. "Час та простір в Німеччині насичені духом суворого порядку (Ordnung). Цьому ідеалові в Німеччині підкорені сімейне життя та бізнес, уряд, вільний час, шкільне життя. Жінка хоче утримувати свій дім та виховувати своїх дітей належним чином (in Ordnung); робочі місця на заводі мають бути в порядку (in Ordnung). Кабінет вчителя, все людське життя мають бути в порядку (in Ordnung). Поняття Ordnung - невідєм-на складова стереотипу, який створюється іноземцями про Німеччину, це те, що їх вражає в німцях. Підкорення часу та простору порядкові - одне з найвизначніших досягнень германського суспільства" [10, с. 185].

Концепт ПОРЯДОК / ORDNUNG є результатом концептуалізації по­няття die Ordnung, яке, проходячи крізь призму валоризації, підіймається до рангу концепту - тієї етно-соціо-психо-лінгво-культурної цінності, що стає мірною одиницею німецького менталітету [6, с. 97]. Поняттєва скла­дова концепту охоплює "фактуальну інформацію про реальний або уявний об'єкт, яка служить основою для формування концепту" [7, c. 13]. Якщо образна складова культурного концепту корелює із перцептивною та ког-нітивними сторонами концепту як психолінгвістичного феномену, а цін­нісний підхід ураховує важливість афективної сторони концепту в психо­лінгвістичному розумінні цього явища, то поняттєва складова є виходом на мовне втілення явища (в цьому плані поняттєву сторону концепту мож­на було б назвати фактуальною) [4, c. 118]. Це мовна фіксація концепту, його позначення, опис, ознакова структура, дефініція, зіставлювальні ха­рактеристики даного концепту у відношенні до тієї чи іншої низки концеп­тів, які ніколи не існують ізольовано, їх найважливіша якість голографіч­на багатомірна вбудованість у систему нашого досвіду [3, c. 5].

Аналіз лексикографічних джерел сучасної німецької мови дозволяє виявити наступні складові концепту ПОРЯДОК / ORDNUNG:

1)стан порядку, в якому щось знаходиться (wie geleckt aussehen, wie jmd. / etw. im Buche steht, wie es im Buchlein / Buchl steht, es ist alles in (bester /schdnster) Butter, im Lote sein, in Ordnung sein, alles ist in schdnster / bester Ordnung, astrein sein, alles im Lack, allespaletti, alles tutti);

2)впорядкований спосіб життя (mit gutem Beispiel vorangehen, die Chemie stimmt, etw. (ganz) in Ordnung finden; so weit, so gut!; Das wird sich (alles) finden!);

3)врегульоване державним чином (законами, постановами) суспільне жит­тя (Backschaf machen, Zucht und Ordnung, etw. / alles liegt im grunen Bereich);

4)закон (das Auge des Gesetzes, nach dem Buchstaben des Gesetzes);

5)спосіб регулювання, впорядкування, наведення порядку (Akzente setzen, aufpassen wie ein Schiefihund / wie ein Heftelmacher / wie ein Luchs, die Augen offen haben / halten, die Augen aufmachen / aufsperren / auftun, Augen und Ohren aufhalten, seine Augen uberall / vorn und hinten haben, etwas in die richtige Bahn lenken, ins rechte Gleis bringen, jmdn. am Bandel / Bandel haben, mit eisernen Besen [aus]kehren, uber etw. Buch fuhren, jmdm. Dampf machen, etw. in Lot / Ordnung bringen, jmdn. zur Ordnung rufen, ein grofies Reinemachen veranstalten, tabula rasa machen, reinen Tisch machen, den Augiasstall ausmisten, Klarschiff machen, nach dem Rechten sehen, etw. ins Reine ringen, etw. geradebiegen, etw. in Form bringen, etw. in Schuss bringen /halten, etw. auf Vordermann bringen, etw. wieder hinbiegen);

6)стан здоров'я, правильного функціонування (jmdn. in Ordnung bringen, (wieder) in Ordnung kommen, in Ordnung gehen, rundlaufen, alles fit/senkrecht?);

7)стан задоволення або згоди (nach getaner Arbeit ist gut ruhn, Das ist gebongt!, Da kann man nichts sagen!, mit jmdm. / etw. / sich im Reinen sein);

8)дотримання дисципліни, виконання своїх обов'язків (erst die Arbeit, dann das Vergnugen, zu Befehl!, etw. noch am Bein haben, seines Amtes walten).

Таким чином, аналіз лексикографічних джерел показує, що кон­цепт ПОРЯДОК / ORDNUNG займає особливе місце в німецькій куль­турі, охоплює всі сфери життя суспільства та розуміється досить широ­ко як впорядкований спосіб життя, дотримання певних правил та уста­нов. Особливо чисельною є група фразеологічних одиниць, яка верба-лізує складову "спосіб регулювання, впорядкування". Наведений у цій статті аналіз лінгвістичного матеріалу свідчить про значимість концепту ПОРЯДОК / ORDNUNG для німецької культури.

Отже, визначивши, що національно-культурний аспект дослідження фразеологічних одиниць дозволяє поглибити та розширити зміст уявлень німецького народу про навколишній світ, а конкретний аналіз окремих національно-маркованих концептів (а саме, ПОРЯДОК / ORDNUNG) пред­ставити систему життєвих цінностей даного народу, ми вбачаємо перспек­тиву дослідження у виокремленні інших національно-маркованих концептів німецького суспільства та дослідженні вербальних засобів їхнього втілення, що пропонує досить перспективний ракурс вивчення лінгвокультурної спе­цифіки етносу і своєрідності менталітету німецького народу.

Література:

1.Воркачев С. Г. Счастье как лингвокультурный концепт. - М.: Гнозис, 2004. - 236 с.

2.Денисенко С. Н. Німецько-українсько-російський словник-довідник. Словник-довідник з фразеологічної деривації на основі існуючої фразеології німецької мови з перекладом прикладів на українську та російську мови. -Вінниця: Нова книга, 2005. - 288 с.

3.Карасик В. И. Культурные доминанты в языке / В. И. Карасик // Языковая личность: культурные концепты: сб. науч. тр. / ВГПУ, ПМПУ. - Волгоград, Архангельск, 1996. - С. 3-16.

4.Карасик В. И. Языковой круг: личность, концепты, дискурс / В. И. Кара­сик. - М.: Гнозис, 2004. - 390 с.

5.Корнилов О. А. Языковые картины мира как производные национальных менталитетов. 2-е изд., испр. и доп. - М.: ЧеРо, 2003. 349 с.

6.Приходько Г. П. Місце і роль концепту ORDNUNG у німецькій лінгво-культурі // Науково-виробничий журнал "Гуманітарні науки", 2009. - С. 96-99.

7. Слышкин Г. Г. От текста к символу: Лингвокультурные концепты
прецедентных текстов в сознании и дискурсе / Г. Г. Слышкин. - М.:
Academia,
2000. - 128 с.

8.Стернин И. А. Концепт и значение: какому виду сознания они принадле­жат? // Язык и национальное сознание. Вып. 7 / Науч. ред. И. А. Стернин. - Во­ронеж: Истоки, 2005.

9.Duden: Redewendungen. Worterbuch der deutschen Idiomatik 3., ilberarbeitete und aktualisierte Auflage. Mannheim - Leipzig - Wien - Zurich, Dudenverlag, 2008. - 959 S.

10.       Mclver Weatherford Jack. Deutsche Kultur, amerikanisch betrachtet. Berlin,
1978. - 185 S.УДК 811.111276.3-055.2

Цапро Г. Ю.,

Київський національний лінгвістичний університет, м. Київ

ТЕНДЕРНА ДЕТЕРМІНОВАНІСТЬ ПЕЙОРАТИВНОГО ВОКАБУЛЯРУ

Особливості вживання пейоративного вокабуляру розглядається на матеріалі англомовного інтерв 'ю. Визначається залежність вживання пе-йоративноїлексики від статі мовця, а також ситуативності спілкування.

Ключові слова: гендер, пейоративний вокабуляр, ситуативність спілкування

Gender specification of the realization of pejorative vocabulary is being researched on the material of English interviewers. It is proved to be determined by the gender of speakers, and by the situational peculiarities of communication.

Key words: gender, pejorative vocabulary, situational peculiarities of communication.

Історія сучасних гендерних досліджень характеризується рядом лінг­вістичних досліджень, спрямованих на виявлення присутніх у мовах роз­біжностей у вживанні лексичних форм представниками різних статей.

Тенденція пейоризації лексичних одиниць, що позначають жінок, від­бувається такими шляхами [3, с. 80]:

1. Зниження значення нейтральних слів і водночасне відхилення у на­прямку семантичного поля "жіноча категорія". До першого типу мож­на віднести такі слова, як nag, filly, squeeze, crone, hen, roach, crow, cow, crumpet. Більшість з цих слів належать до семантичного класу "твари­ни"; тобто якості (причому акцентуються негативні якості), які прита­манні або приписуються тваринам, переносяться саме на представниць жіночої статі.

2. Пейоризація слів, що раніше позначали чоловіків, а на сучасному етапі характеризують жінок (brothel, harlot, hoyden, shrew).

3. Пейоризація лексем, що позначали як чоловіків, так і жінок, але за­раз відносяться лише до жінок (wanton, adulterer, bimbo, tramp).

При аналогічному аналізі лексем, що стосуються чоловіків, мож­на прийти до загальноприйнятого стереотипу, що при оцінці чоловіків на перше місце висуваються його розумові та ділові характеристики, а щодо жінок - їх зовнішність та сексуальність. Більшість некоректних термінів, особливо ті, що розглядають жінок як сексуальний об'єкт, ві­дображають жіночий статус як певна "сексуальна власність". Як вже за­значалось вище, жіночі лексичні одиниці, що описують жіночу сексуаль­ність, мають пейоративний характер: of easy vMue, fallen, whorish, on the

© Цапро Г. Ю., 2010streets, unchaste, wanton, в той час, як подібний ряд чоловічих термінів мають імлікацію толерантності типу "хлопці завжди залишаться хлопця­ми": rake, skirt-chaser, old goat, gay dog, gay deceiver, Don Juan [6, с. 91]. Ceксуальна активність та досвідченність жінок не схвалюється суспіль­ством [2, с. 138]. Вокабулярний запас мови постійно поповнюється нови­ми пейоративними лексичними одиницями, що характеризують жінок: titter, smasher, punch-board, easy-rider [4, с. 304].

Відповідно до існуючих гендерних стереотипів, відображенням яких можуть бути також і принизливі лексичні одиниці (derogatory terms), чо­ловіки, прагнучи зберігти статус гідності в очах інших чоловіків, здебіль­шого сприймаються як особи, компетентні у будь-якій ситуації. Водно­час, жінки здебільшого оцінюються лексичними одиницями, що харак­теризують їх як привабливих, вірних чоловікам, як слухняних, розумних, здатних підтримати чоловіків. Лексичні одиниці, що принижують розу­мові здібності, вживаються по відношенню до двох статей, але різняться за коннотацією. Лексичні одиниці, що описують референтів-чоловіків, вказують на наявність чогось зайвого в їх головах (shift-for-brains, fartheart, butthead). З іншого боку, лексичні одиниці, вжиті по відно­шенню до жінок, натякають на "порожнечу" (airhead, fluff, bubblebrain). Отже, легковажність є більш типовою ознакою жіночого гендерного сте­реотипу, порівняно із чоловічим. Водночас, для чоловіків, від яких чека­ють досягнення певного соціального успіху, більш вагомим, ніж для жі­нок, недоліком є бути недостатньо розумним або освіченним [7, с. 404]. Самовпевненність чоловіків, що виражається й у мові, "закріплюється в чоловічій психології завдяки очікуванням соціуму: чоловіча поведінка, сповнена сумнівів і вагань, безжалісно висміюється" [1, с. 92]:

-   mama's boy, mollycoddle, milksop, muff, twit, softy, creampuff, pantywaist, weenie, Miss Nancy (характеризують ніжних, спокійний та чутливих хлопців);

-   turkey, jerk, nerd, clod, klutz, schmuck, dummy, goon, dork, dweep, jackass, meathead, geek, zero, reject, goofball, drip (характеризують хлоп­ців, що підпадають під вплив дівчини);

-   chicken, chickenshit, yellow-bellied, lily-livered, weak-kneed, spineless, fraidy cat, butterfly, yellish (характеризують недостатньо хоробрих хлоп­ців або чоловіків);

-   loser, deadbeat, bum, freeloader, leech, parasite, goldbrick, sponge, mooch, ne'er-do-well, good-for-nothing (характеризують чоловіків, які не можуть матеріально утримувати жінку та дітей);

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72 


Похожие статьи

М І Гнатюк - Наукові записки

М І Гнатюк - Наукові записки в 11

М І Гнатюк - Наукові записки в 14

М І Гнатюк - Наукові записки в 15

М І Гнатюк - Наукові записки в 16