М І Гнатюк - Наукові записки в 14 - страница 37

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72 

queer, pansy, fag, faggot, queen, queeny, pervert, bugger, deviant, fairy, tinkerbell, puss, priss, flamer, feller, sweet, precious, fruit, sodomite (харак­теризують чоловіків, мужня поведінка яких ставиться під сумнів або які мають "альтернативну сексуальну орієнтацію") [5, с. 400-401].She wrote that the male half of France was a 'nation of idiots and liers, a nation conquered and saved by its allies'. This, she said, had turned French men into "shrimp dicks", "little cocks" and "mummy's boy" (CNN LARRY KING LIVE Interview with Wrighty; September 5, 2004).

До сфери нестандартних слів відносять також сленг, вживання яко­го знижує стиль офіційного усного чи писемного мовлення та надає фа­мільярності, і зазвичай замінюється на евфемізми певною категорією мовців, наприклад, тими, що мають більш високий соціальний статус. Водночас сленг визначають як груповий соціальний феномен, який в се­редині певної групи перевищує соціальний статус, набуваючи прихова­ної престижності. Більш високий рівень вживання сленгу чоловіками, що підкреслюється у багатьох працях лінгвістів [8, с. 353], пояснюють тим фактом, що чоловіки у західних суспільствах займають більш висо­кий соціальний статус і почуваються більш впевнено порівняно із жін­ками. Дослідження останніх років встановили впевнене зростання часто­ти вживання сленгу та нецензурних слів і виразів жінками, особливо мо­лодшого віку, оскільки фактором, що сприяє вживанню "брудних" слів на сучасному етапі, виступає не стать мовця, а його чи її вік [8, с. 354]: молоді жінки набувають більшої "свободи" щодо вживання неввічливих термінів. Очевидно, що це не є наслідком економічних змін, а зміною у відношенні до використання стилістично зниженої лексики. KING: OK. What do you think of Ellen coming on of -BANKS: American - American Idol? Oh my gosh, I -KING: Good choice?

BANKS: - am going to watch her, actually. I -1 cannot wait to see what she's going to say. And I - she's like - she's not a singer. She doesn't know about singing, but she - you know, she can dance. And I think she's going to entertain the hell out of everybody. I really do. I really do (CNN LARRY KING LIVE Interview with Tyra Banks; September 22, 2009).

Мова є важливою частиною соціальної солідарності; вчені наголо­шують на важливості мови як фактора соціальної групової ідентичності. Більш висока рекурентність вживання жінками сленгу частково поясню­ється тим, що для деяких груп жінок більш важлива підтримка класово-групової ідентичності, аніж "коректна жіноча поведінка". Зауважимо, що існують певні ситуаційні обмеження використання "брудних" слів: діти уникають їх вживання у присутності дорослих, так само, як і дорос­лі уникають цього у присутності дітей.

Отже, якщо для більшості жінок прийнято уникати зниженої лекси­ки, то для чоловічого мовлення характерна грубувате забарвлення, ви­користання зниженої лексики (damn, hell, devil, etc.) незалежно від вихо­вання та освіти [6, с. 101]. Однак, дослідження останніх років виявляють той факт, що для деяких чоловіків соціальний статус та освіта дають по­чуття впевненості, що проявляється мовно у відсутності потреби вжива­ти знижену лексику.

SEACREST: I definitely look up to the elderly. Kevin is my heaven, huh? Simon is my hell.

KING: And the man who said that is with us on the phone. Ryan Seacrest, the host of "American Idol." S. COWELL: Of course.

UNIDENTIFIED MALE: Am I hallucinating here? Just what in the hell do you think you're doing?

PENN: Learning about Cuba and having some food.

UNIDENTIFIED MALE: Mr. Spicoli, you're on dangerous ground here. You're causing a major disturbance on my time.

PENN: I've been thinking about this, Mr. Hand (ph). If I'm here and you're here, doesn't that make it our time? And certainly there's nothing wrong with a little feast on our time.

UNIDENTIFIED MALE: You're absolutely right, Mr. Spicoli. It is our time. Yours, mine, and everyone else's in this room (CNN LARRY KING LIVE Interview With Sean Penn, September 14, 2006).

ROONEY: Well, maybe Schieffer, you know, he's embarrassing the hell out of CBS.

KING: He's doing good.

ROONEY: The ratings keep going up. And they keep talking about replacing him for somebody. I mean, you know, they're talking about giving Katie Couric $20 million. I say take that $20 million you could buy 40 reporters, 40 new reporters. You could give them each $250,000.

I mean, there are hundreds of reporters who would jump at getting $250,000. So take that $20 million don't give to it Katie. Give it to a bunch of reporters and make CBS news the best news report in the world.

KING: Have them everywhere.

ROONEY: Have them everywhere. Open up the bureaus we used to have in Buenos Aires and Warsaw, Poland. We used to have them everywhere. Open those up again with that $20 million. Katie will be all right without it.

KING: And keep Schieffer?

ROONEY: Keep Schieffer, of course. (CNN LARRY KING LIVE Interview with Andy Rooney, January 6, 2006)

1.У проведеному дослідженні англомовного інтерв'ю (CNN LARRY KING LIVE) ми констатували той факт, що стилістично знижену лекси­ку вживала обмежена кількість мовців, що обумовлено високим соціаль­ним статусом мовців, офіційністю спілкування та тематикою інтерв'ю.Говорун Т. В. Психічні та поведінкові розлади: гендерний аспект // Жур­нал практикующего психолога. - 2002. - № 8. - С. 86-96.

2.Дмитрієва М. М. Особливості оцінної лексики у тендерному аспекті // Проблеми зіставної семантики. - 2001. - Вип. 5. - С. 135-139.

3.Лапшина М. Н. Семантическая эволюция английского слова. - СПб.: Изд-во Санкт-Петербургского ун-та, 1998. - 125 с.

4.Эмирсуинова Г. И. Языковой сексизм как проявление властных отноше­ний // Функциональная лингвистика. Язык. Человек. Власть. - Симферополь: CLC. - 2001. - С. 303-305.

5.August E. R. Real Men Don't: Anti-Male Bias in English // Exploring Language. - Harper Collins College Publishers, 1995. - P. 396-406.

6.Bolinger D. Language. - The Loaded Weapon: The Use and Abuse of Language Today. - L.: Longman, 1984. - 214 p.

7.James D. Gender-Linked Derogatory Terms and their Use by Women and Men // American Speech. - 1998. - Vol. 73. - № 4. - Р. 399-420.

Risch B. Women's Derogatory Words: That's Right, Dirty Words // Language in Society. - 1987. - Vol. 16. - № 3. - P. 353-358.Царик Г. В.,

Тернопільський національний педагогічний університет ім. Володимира Гнатю-ка, м. Тернопіль

ЛЕКСИКО-ГРАМАТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ У ЦИКЛІ ОПОВІДАНЬ "ГОЛОС ТРАВИ" ВАЛЕРІЯ ШЕВЧУКА

У статті здійснено граматичну класифікацію фразеологізмів циклу оповідань "Голос трави" Валерія Шевчука. Детально проаналізовано один із лексико-граматичних розрядів фразеологічних одиниць - вербаль­ні фраземи. Виділено кілька тематичних груп, а саме: ФО на позначення мисленнєвої, мовленнєвої діяльності, сенсорного сприйняття, стосунків між людьми, внутрішньо-чуттєвої сфери людини та ін.

Ключові слова: фразема, фразеологічна одиниця, вербальні фразеоло­гізми, контекст, тематична група.

The phraseological units of the story collection "The voice of Grass" by Valeriy Shevchuk are grammatically classicized in the article. One of them of the lexical - grammatical group of the phraseological units - verbal phrasems are thoroughly analyzed.

Key words: phrasema, phraseological unit, verbal phrasems, context, thematic group.

Цикл оповідань Валерія Шевчука "Голос трави" посідає вагоме місце у творчому доробку письменника. Важливим досягненням прозаїка є те, що він не лише відтворює фольклорну символіку, а намагається проник­нути у глибинний зміст давніх уявлень народу, осмислити усталені фоль­клорні образи, наповнюючи їх сучасним змістом. Цим, очевидно, зумов­люється стійкий читацький та дослідницький інтерес до творів цього ци­клу, як і до всієї творчої спадщини письменника. Творчості В. Шевчука присвячені розвідки багатьох літературознавців. У мовознавчому аспек­ті твори письменника розглядалися менше. Уживання та функціонуван­ня фразем у творах В.Шевчука окремо не розглядались. Це й зумовлює актуальність нашої статті.

Проблеми фразеології сучасної української літературної мови були предметом дослідження багатьох вітчизняних і зарубіжних лінгвістів. Велике значення для становлення фразеології як самостійної науки ві­діграли праці В. В. Виноградова, В. А. Архангельського, В. П. Жукова, Н. М. Амосової, М. М. Шанського та ін. В Україні розвиток фразеології пов'язаний з іменами І. К. Білодіда, М. А. Жовтобрюха, Г. М. Удовичен­ка, В. М. Білоноженко, І. С. Гнатюк та ін.

Важливе місце в теоретичних дослідженнях посідають класифікації

 

© Царик Г. В., 2010фразеологічних одиниць (ФО) за граматичним принципом, тобто здій­снюється семантико-граматичний розподіл фразем шляхом "намагання вписати їх в різні граматичні класи, що співвідносяться з певними час­тинами мови" [6, с. 130]. Такий підхід до класифікації фразеологічно­го складу мови здійснювали Л. Авксентьєв, В. Архангельський, М. Дем-ський, В. Жуков, О. Кунін, І. Лепешев, О. Молотков, О. Федоров. Ця кла­сифікація уже апробована у працях багатьох дослідників (В. І. Лавера, М. Т. Демського, Л. Ф. Щербачук, Г. Т. Кузь та ін.). У своєму досліджен­ні ми опиратимемося на лексико-граматичну класифікацію О. І. Молот­кова, яка користується найбільшою популярністю у дослідників. Дослід­ник наголошує, що необхідно враховувати морфолого-синтаксичні озна­ки фразем, серед яких сполучуваність ФО, однотипний для кожного роз­ряду фразем набір граматичних категорій і можливість вияву парадигма­тичних форм для вираження відношень та зв'язків зі словами [3, с. 127].

Фраземне багатство - одна із прикметних рис мовостилю В. Шевчука. У цій статті здійснимо граматичну характеристику фразем, ширше роз­глянувши вербальні ФО, оскільки вони становлять найчисельнішу групу в аналізованих творах В. Шевчука. Мета нашої розвідки - виокремити у досліджуваних творах письменника дієслівні ФО та з'ясувати їх роль у структурі художнього світу циклу оповідань "Голос трави".

В аналізованих творах ми виявили субстантивні, вербальні, адвербі­альні, ад'єктивні та вигукові фразеологізми. Найбільше серед них вер­бальних. Ці фраземи об'єднуються загальним значенням дії, мають гра­матичні категорії виду, стану, часу, способу, особи, числа, у реченні ви­ступають присудком. М. Т. Демський відзначає як особливість, "що пе­реважна більшість таких фразем називає дії і процеси, джерелом яких є людина" [2, с. 18].

Семантика аналізованих виразів надзвичайно широка у художній практиці митців. Вербальні фразеологізми можуть виражати найрізно­манітніші сторони людської діяльності. Вони, зокрема, означають тру­дові процеси, ставлення персонажів до трудових процесів, конкретні дії людей, характеризують вчинки осіб, виражають їх фізичний чи мораль­ний стан. У творах В. Шевчука виділимо кілька тематичних груп вер­бальних фразем, застосувавши класифікацію В. Папіш.

1.Тематична група фразеологізмів на позначення мисленнєвої діяль­ності. Ця група в аналізованих творах представлена рядом фразеоло­гізмів з понятійною основою "тяма", наприклад: дійти тями, прийти до тями, мати тямку, тратити тямку та ін. Такі фраземи в основному харак­теризують настрій, внутрішній стан персонажа. Так, у реченні "Вранці він довго лежав, доки дійшов сяк-так тями " [7, с. 268] автор передає настрій героя, його стан після страшного сну, вживши фразеологізм ді­йти тями, тобто прийти до себе "усвідомлювати, розуміти що-небудь"[5, с. 218]. Синонімом до цієї фраземи автор використовує ФО прийти до тями зі значенням "опам'ятатися, заспокоїтися" [5, с. 561]. В. Шевчуку як майстру слова властиве вживання фразем, не зафіксованих у фразео­логічних словниках, які ми зараховуємо до авторських. Наприклад, тра­тити тямку, що є антонімічною до фраземи мати тямку [5, с. 378]. "Вночі Долинський зовсім тратив тямку, бо як тільки запалювався місяць, Ме-ланка з'являлася серед двору..." [7, с. 270].

На позначення мисленнєвої діяльності персонажів В. Шевчук вдало вживає і фразеологізми з понятійною основою "голова": не вкласти до голови зі значенням "хто-небудь не може усвідомити, збагнути щось або примиритися з чимсь" [5, с. 115] та утворений у результаті синоніміч­ної заміни одного з компонентів - не вбрати до голови: "Пані ніяк не мо­гла вбрати до голови того, що сталося" [7, с. 236]. Шляхом скорочен­ня одного із компонентів ФО (еліпс) автор творить із фразеологізму дум­ка блиснула в голові власний - блиснуло в голові [5, с. 221]: "Ото було б любо, - блиснуло йому в голові, - коли б і мене хтось полякав!" [7, с. 248]. Ці фразеологізми виконують тільки в зображальну функцію, є ак­тивним живописним елементом авторської оповіді та невласне прямої мови героїв оповідань.

2. Фразеологізми на позначення мовленнєвої діяльності. Автор їх ви­користовує для відтворення розмовної мови персонажів. Найчастіше зу­стрічається фразема вести розмови, тобто "говорити про що-небудь" [5, с. 59], наприклад: "- Я хотіла б знати, які розмови вів із вами мій чоло­вік?" [7, с. 230].

Фразеологізми на позначення сенсорного сприйняття. В аналізо­ваних творах В. Шевчука ці фраземи становлять найчисельнішу групу. Серед них найбільше зустрічаємо ті, що стосуються різних моментів ді­яльності, пов'язаної із зором. Вони номінують різні процеси та різнома­нітні вирази очей. Наприклад, фразема кинути оком зі значенням "мит­тю глянути" [5, c. 292] позначає процес "глядіти". У реченні "Скрутивсь у бублик і покотився стежкою, а коли не стало сили котитися хуткіш, перекинувсь у білого хорта, який мчить через ліс швидше за вітер і має собі за помічника й невільника, й той вітер, і сьогоднішній настрій, і це, він зупинився й кинув оком догори, сонце" [7, c. 244] фразема виконує оцінну роль, підсилюючи ефект миттєвості перебігу подій. Зустрічає­мо також фраземи цієї групи, які позначають процес "дивитися". Напри­клад, обпекти поглядом, тобто "пильно дивитись" [5, c. 455], не відвес­ти погляду, тобто "весь час, уважно, пильно дивитись" [5, c. 105], та ін. Фразеологізм не відвести погляду підсилює захоплення закоханого героя красою сотниківни, наприклад: ".а біля неї бігли чудові сумні очі юно­го чорта, який дивився на неї і ніяк погляду відвести не міг" [7, c. 253]. Одним із героїв твору В.Шевчука є чорт - не злий, а дивакуватий, якийнерідко розмірковує про вічні проблеми і шукає те, що хвилює сучас­ну людину, тобто письменник подає образно-часову трансформацію язи­чеського духу. Демонологічні образи В. Шевчука стають втіленням того чи іншого стану людини, доброго чи злого, що перебувають у постійно­му змаганні. Фраземи, майстерно вживані автором, підсилюють образно-стилістичну вишуканість казкових ситуацій, легенд, які розгортаються на оригінальному, порівняно з народною творчістю, сюжетному дійстві.

На позначення виразу очей уживаються фразеологізми, які "допома­гають письменнику передати найвищий ступінь оцінності. Це може бути або авторська оцінка свого героя, або оцінка героєм іншого персонажа, або оцінка персонажем якоїсь ситуації". В. Шевчук досягає негативної конотації при характеристиці своїх персонажів, уводячи у текст такі фра­зеологізми: вибалушувати очі зі значенням "дивитись, широко розкрива­ючи очі" [5, c. 90], лупити баньки зі значенням "пильно дивитись" [5, c. 356], пасти очима. Стилістичне призначення таких виразів - викликати антипатію до персонажів.

До групи ФО на позначення сенсорного сприйняття відносять також фразеологізми, що позначають слух. Письменник уживає фразему поза­кладало вуха зі значенням "хтось не чує" [5, c. 530], підкреслюючи стан героя після страшного сну: "Але Долинському зі сну позакладало вуха, тож він покрутив головою: - Га?" [7, c. 268].

4. Ще одна група, яку можна виділити, фразеологізми на позначення народження, життя і смерті. Серед фразеологізмів зі значенням "по­мерти" зустрічається фразема відійти з життя [5, c. 516] та її авторська модифікація, утворена шляхом скорочення одного елемента ФО (еліпс): "Немає ж ніякої рації відходити, коли тільки прийшов, коли тільки по­чав усвідомлювати себе, нема ж ніякої рації" [7, c. 255]. Антонімічною до згаданої є фразема прийти у світ, тобто "народитись" [5, c. 561], утво­рена аналогічно. Таке використання ФО відтворює жахливе усвідомлен­ня чортом короткоплинності та беззмістовності свого життя.

Вагоме місце у прозі В. Шевчука посідають фразеологізми на по­значення стосунків між людьми: на позначення дії особи стосовно когось у позитивному плані та з негативною конотацією. Хоча ця група не чи­сельна за кількістю, та все ж ужиті автором фраземи сприяють кращому усвідомленню читачем художньої картини світу його творів, демонологіч­них образів. Змальовуючи внутрішню боротьбу та неспокій, які пережива­ла дівчина-відьма з настанням ночі, коли на небі з'являвся великий і чер­воний місяць. "Вона відчувала трепет перед цим чудним світилом і впала б ниць помолитися його холодній порожнечі, коли б за нею не тупотіли чоботи князя..." [7, c. 72]. Ужитий автором фразеологізм падати ниць має значення "виявляти комусь велику шану" [5, c. 480]. Почуття поваги, яке зазвичай адресується людині, тут спрямоване до небесного світила.До підгрупи фразеологізмів на позначення дії особи стосовно іншої у позитивному плані можна віднести, на нашу думку, і часто вживаний ав­тором вислів бути запанібрата зі значенням "приятелювати", який слов­ник не фіксує. На позначення поганих стосунків між людьми письмен­ник уживає фразеологізми: зрівняти з землею "зруйнувати повністю" [5, c. 272]; дати гарбуза "відмовляти у сватанні" [5, c. 183] та ін.

Зустрічаються у текстах і фразеологізми на позначення певних дій однієї особи стосовно іншої: тримати в лабетах "повністю оволодіти ки­мось" [5, c. 192], нести тягар на своїх плечах "мати тяжкі обов'язки" [5, 434] випускати з рук "відпускати кого-небудь" [5, c. 81]: "Єдине, за чим пошкодувала цієї миті, - випустила так легко зі своїх рук" [7, c. 271].

6. У творах письменника знаходимо і ряд фразеологізмів на позначен­ня окремих рис або вчинків героїв, наприклад: "Твардовський мовчав ще довше, він дивився під ноги, наче набивав собі ціну, а коли звів погляд, очі його палали" [7, c. 267] - набивати ціну "підносити себе в очах інших" [5, c. 414]; Цей тягар клався вже на її плечі, і вона давала собі раду [7, c. 230] - давати собі раду "справлятись з труднощами" [5, c. 181] та ін.

Містифікований погляд на світ, на природу, серед якої живе люди­на, її уявлення, вірування у прозі письменника підсилюють фразеологіз­ми на позначення внутрішньо-чуттєвої сфери людини. Цю групу фразем можна віднести до часто вживаних. Своєрідно інтерпретуючи оригіналь­ний образ народної демонології - домовика, В.Шевчук часто вживає ФО, наприклад, забивати памороки "дурманити" [5, c. 238]: "Молоко парува­ло - солодкий хмільний дух забивав домовикові памороки, відчував, що тремтить" [7, c. 233]. До цієї групи зараховуємо і такі ФО: вдаряти ли­хом об землю "не журитись" [5, c. 733], голова закрутилась "стан люди­ни, при якому все ніби хитається" [5, c. 156] закладати дихання "заважа­ти вільно дихати (про вітер, запахи)", хоча автор уживає цей фразеоло­гізм з іншим значенням "хтось втрачає здатність нормально мислити" [5, c. 238], не склепити очей "не спати" [5, c. 658], авторський ФО аж рота розтулити (словник фіксує аж рота роззявити) "виявляти сильне здиву­вання" [5, c. 609], не лізе у горло "у когось немає апетиту" [5, 343], сум­нів посів "сумніватись", авторський ФО втрачати розважок, який утво­рився із фразеологізму втрачати розум "переставати нормально мисли­ти" [5, c. 138] шляхом синонімічної заміни одного із компонентів.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72 


Похожие статьи

М І Гнатюк - Наукові записки

М І Гнатюк - Наукові записки в 11

М І Гнатюк - Наукові записки в 14

М І Гнатюк - Наукові записки в 15

М І Гнатюк - Наукові записки в 16